Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ПУ40/2018/15/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20
1.


   
    Гістопатологія, морфометричні показники кісток, суглобового та епіфізарного хрящів при глюкокортикоїд-індукованій остеохондропатії в експерименті [Текст] / В. В. Григоровський [та ін.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 128-135


MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ -- OSTEOCHONDROSIS
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патология)
РОСТА ЗОНА ЭПИФИЗАРНАЯ -- GROWTH PLATE (патология)
Анотація: Мета роботи – визначити параметри впливу вітамінів D та Е на зміни показників структурно-функціонального стану суглобового (СХ) та епіфізарного (ЕХ) хрящів при глюкокортикоїд-індукованій остеохондропатії (ГІОХП) в експерименті. Матеріали та методи. Серії (по 7 щурів): 1) інтактні; 2) преднізолон у дозі 5,0 мг/кг перорально щоденно; 3) преднізолон у поєднанні з вітаміном D 100 МО; 4) преднізолон у поєднанні з вітаміном D 100 МО та вітаміном Е 0,6 мг. Тривалість спостереження – 30 діб. Показники: маса великогомілкової кістки, довжина та товщина стегнової кістки, товщина проксимальних СХ та ЕХ стегнової кістки на фронтальному зрізі, питоме число хондроцитів (ХЦ) на одиницю площі зрізу, число великих ділянок хрящового матриксу в зрізах СХ та ЕХ. Результати. Товщина СХ за ГІОХП знижується, а в умовах превентивного введення вітамінів D та E має тенденцію до нормалізації, хоча і не досягає значень серії інтактних тварин. Питома кількість ХЦ на одиницю площі зрізу та кількість великих ділянок матриксу при ГІОХП зростає. В серіях, де вводили вітамін D, спостерігали тенденцію до зниження параметрів обох показників; а в серії, де вводили обидва вітаміни, кількість великих ділянок матриксу залишається понаднормовою. Товщина ЕХ за ГІОХП знижується, незважаючи на превентивне застосування вітамінів. При ГІОХП збільшується також питома кількість ХЦ на одиницю площі ЕХ і кількість великих ділянок матриксу, проте в серії, де превентивно застосовували вітаміни D та E, визначена тенденція до нормалізації середніх параметрів цих показників. Це свідчить про стійкий характер впливу глюкокортикоїдів на хондроцити ЕХ та остеобласти зони окостеніння метафізу. Висновки. Превентивне введення вітамінів D та Е під час моделювання ГІОХП призводить до відновлення (або наближення до параметрів інтактних тварин) рівня більшості остеометричних показників, а також вносить позитивні зміни в гістоморфометричні показники СХ та ЕХ проксимального епіметафізу стегнової кістки.
Дод.точки доступу:
Григоровський, В. В.
Калашников, А. В.
Кузів, Є. Л.
Апуховська, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Mykhailovska, N. S.
    The indicators of the bone tissue mineralization abnormalities in women with coronary artery disease in the post-menopausal period [Текст] / N. S. Mykhailovska, І. О. Stetsiuk // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 136-141


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения)
ОСТЕОПОРОЗ ПОСТКЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ -- OSTEOPOROSIS, POSTMENOPAUSAL (осложнения)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC
Анотація: Objective. To determine the indicators of the bone mineral density (BMD) abnormalities in women with coronary artery disease (СAD) in the post-menopausal period. Methods. An open cross-sectional study in parallel groups involved 80 women with coronary artery disease (CAD): stable exertional angina of II-III functional class (mean age 64.59 ± 1.02 years). Depending on the degree of BMD they were divided into 3 groups: group 1 - 19 CAD women with normal BMD; group 2 - 27 CAD women with osteopenia; group 3 - 34 CAD women with osteoporosis. The control selected group consisted of 11 healthy women of the corresponding age. With the help of ultrasound densitometry, FRAX algorithm and bone biomarkers levels assessment we investigated structural and functional state of the bone tissue. Results. It was acknowledged that in women with CAD in the postmenopausal period, depending on the severity of BMD loss, there is a significant decrease in the T- and Z-criteria and an increase in the 10-year risk of developing osteoporosis fractures. The development of postmenopausal osteoporosis (PMOS) combined with CAD was accompanied with an increase in the level of inflammation, neoangiogenesis and bone remodeling biomarkers (osteoprotegerin, ostecalcin, VEGF-A), which also have multi-directional correlative interrelationships with the structural and functional indicators of the BMD state (T, Z-criterion, 10-year risk of osteoporosis fractures). ROC-analysis results show the cut-off values at the osteopenia and osteoporosis stage for osteoprotegerin level equal to 223.76 pg/ml and 224.44 pg/ml; for osteocalcin level - 15.89 ng/ml and 16.71 ng/ml, for VEGF-A level - 112.52 pg/ml and 123.31 pg/ml correspondingly. Conclusions. The levels of osteoprotegerin and/or ostecalcine and/or VEGF-A can be used as a screening method for early diagnosis of BMD loss and stratification of patients in the category of increased risk of osteopenia and osteoporosis.
Дод.точки доступу:
Stetsiuk, I. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Аналіз структури невідкладних станів військовослужбовців Збройних Сил України в сучасних умовах [Текст] / М. І. Бадюк [та ін.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 142-147


MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ (классификация)
СТАНДАРТ ЛЕЧЕНИЯ -- STANDARD OF CARE (тенденции)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
Анотація: Мета роботи – дослідити структуру невідкладних станів військовослужбовців із бойовими травмами та захворюваннями в сучасних умовах. Матеріали та методи. У роботі наведені результати аналізу структури, характеру невідкладних станів сучасної бойової патології та захворювань у військовослужбовців, які перебували на лікуванні в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» із 1999 р. до 2018 р. (191 731 історія хвороби). Результати. Виконали аналіз структури невідкладних станів військовослужбовців Збройних Сил України, які надійшли до Національного Військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» у період з 1999 до 2013 р. порівняно з відповідними показниками за 2014–2017 рр. Дослідили тенденції динаміки показників структури невідкладних станів військовослужбовців із травмами (зокрема бойовими) і захворюваннями за час ведення збройного конфлікту порівняно з попереднім періодом (1999–2013). Виявлено найбільш актуальні невідкладні стани військовослужбовців із бойовою травмою та тяжкими захворюваннями, що є пріоритетними для розробки, впровадження у Збройних Силах України сучасних алгоритмів і протоколів надання медичної допомоги в бойових умовах. Запропоновано перелік алгоритмів і протоколів для надання медичної допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України при основних невідкладних станах в умовах сьогодення. Висновки. Встановили основні нозологічні форми бойових травм і захворювань військовослужбовців, коли формуються невідкладні стани: ХІХ клас – поранення та травми голови, головного мозку (27,3 %), травми органів черевної порожнини (18,2 %), травми грудної клітки й ребер (12,9 %); X клас – пневмонії (75,9 %); ІX клас – інсульти (40,1 %), інфаркти міокарда (30,1 %), гіпертензивна хвороба (12,5 %). Основними класами, нозологічні форми яких супроводжуються тяжкими і вкрай тяжкими станами, є ХІХ – травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (48,5 %), клас X – хвороби органів дихання (12,1 %), клас ІX – хвороби системи кровообігу (7,4 %), клас V – розлади психіки і поведінки (6,1 %). Виявлені невідкладні стани військовослужбовців, що виникають при відповідних нозологічних формах і входять до названих класів хвороб, є пріоритетними для розроблення першочергових алгоритмів і протоколів надання медичної допомоги військовослужбовцям у бойових умовах за стандартами НАТО.
Дод.точки доступу:
Бадюк, М. І.
Микита, О. О.
Семенів, І. П.
Риган, М. М.
Косарчук, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Ганчев, К. С.
    Порушення експресії конститутивних ізоформ синтази монооксиду азоту як патогенетичний фактор формування ускладнень після екстракції зуба на тлі експериментального цукрового діабету [Текст] / К. С. Ганчев, А. В. Абрамов // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 148-153


MeSH-головна:
ЗУБОВ ЭКСТРАКЦИЯ -- TOOTH EXTRACTION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (осложнения)
БЕЛКА ИЗОФОРМЫ -- PROTEIN ISOFORMS
Анотація: Роль конститутивних ізоформ NOS ендотеліальної та нейрональної в патогенезі формування ускладнень і порушення репаративних механізмів у пародонті після екстракції зуба на фоні цукрового діабету майже не визначена. Мета роботи – встановити особливості змін показників експресії ізоформ синтази монооксиду азоту нейрональної та ендотеліальної у тканинах пародонта щурів з експериментальним стрептозотоциновим діабетом у різні періоди (1, 7 і 14 доба) після екстракції першого нижнього моляра. Матеріали та методи. Імуногістохімічне дослідження показників експресії ендотеліальної та нейрональної NOS (вміст, концентрація та питома площа розподілу імунореактивного матеріалу) у тканинах пародонта виконали у 120 щурів-самців лінії Wistar віком 8–10 місяців, яких поділили на 8 груп по 15 тварин. Результати. У щурів з експериментальним цукровим діабетом (ЕЦД) без екстракції зуба в пародонті вміст і концентрація обох конститутивних ізоформ характеризувалися значно нижчими значеннями порівняно з показниками контролю. Екстракція зуба щурам з ЕЦД на 1 добу призвела до суттєвого підвищення всіх показників експресії обох ізоформ порівняно з показниками щурів з ЕЦД без екстракції зуба. На 7 добу вміст і питома площа nNOS зросли на 24,3 % та 14,2 % відповідно, а концентрація зменшилася на 58,3 %. Показники експресії еNOS вірогідно не відрізнялися від значень щурів на 1 добу після екстракційного періоду. 14 доба після екстракції зуба в щурів з ЕГД характеризувалися суттєвим зменшенням усіх досліджуваних показників експресії конститутивних NOS, навіть більше, концентрація й питома площа розподілу nNOS, а також вміст, концентрація та площа еNOS стали значно меншими, ніж у групі контролю. Висновки. У щурів з ЕЦД у тканинах пародонта знижені вміст і концентрація конститутивних ізоформ NOS. Екстракція зуба на тлі ЕЦД призвела до помірного збільшення показників вмісту та концентрації nNOS та еNOS від 1 до 7 доби. На 14 добу після екстракційного періоду визначили нижчі показники експресії обох ізоформ, ніж у групі контролю, що свідчить про низький вміст ендотеліальної та нейрональної ізоформ у пародонті щурів з ЕЦД та, ймовірно, відіграє важливу роль у патогенезі формування віддалених ускладнень після хірургічних втручань із порушенням процесів репарації.
Дод.точки доступу:
Абрамов, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Генетические предикторы риска развития сочетанного течения кариеса и хронического катарального гингивита у детей [Текст] / И. А. Трубка [и др.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 154-160


MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (генетика, осложнения)
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS (генетика, осложнения)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Цель работы – определение роли генетического компонента в развитии сочетанного течения кариеса и гингивита у детей. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 49 детей школьного возраста – 7–15 лет. Стоматологическое обследование провели по общепринятой методике. Дети были разделены в зависимости от активности кариозного процесса на две группы: КПУ 0–4 (компенсированный кариес – группа сравнения, n = 27) и КПУ 5–8 (субкомпенсированный кариес – основная группа, n = 22). В этих группах хронический генерализованный катаральный гингивит (ХГКГ) установлен у 8 (29,62 %) из 27 пациентов и 15 (68,18 %) из 22 пациентов соответственно. У детей провели биохимический анализ ротовой жидкости, который включал оценку содержания кальция, фосфора, активности кислой и щелочной фосфатаз, малонового диальдегида (МДА), каталазы. Молекулярно-генетическое исследование базировалось на выделении геномной ДНК из буккального эпителия. Для определения полиморфных вариантов генов GSTT1, GSTM1 использовали метод мультиплексной полимеразной цепной реакции (ПЦР), а для генов IL-1? (C3953T, rs1143634) и MMP13 (А77G, rs2252070) – ПЦР с последующим анализом полиморфизма длины рестрикционных фрагментов. Результаты. Установлено, что вероятность развития кариеса у детей ассоциирована с наличием делеционного полиморфизма гена GSTM1 в сочетании с полиморфным вариантом 3953СT по гену IL-1?. Показано, что развитие кариеса ассоциировано с ХГКГ, а указанную сочетанную стоматологическую патологию достоверно чаще диагностировали у пациентов с генотипами 3953СТ и 3953ТТ по гену IL-1?. Наличие генотипа 3953СС по гену IL-1? у детей снижало вероятность развития данной сочетанной стоматологической патологии. Определено достоверное повышение показателя малонового диальдегида и снижение активности каталазы при наличии полиморфных вариантов 3953СТ и 3953ТТ по гену IL-1?. Выводы. Установлены генетические предикторы, повышающие вероятность развития сочетанной стоматологической патологии – субкомпенсированного кариеса и ХГКГ, которые патогенетически связаны с повышением активности и интенсивности поражения тканей пародонта у детей.
Дод.точки доступу:
Трубка, И. А.
Россоха, З. И.
Кирьяченко, С. П.
Савичук, Н. О.
Горовенко, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Shumna, Т. Ye.
    Research of distribution pattern of allelic genes and genotypes of C/A polymorphism of COL1A1_1 collagen gene (RS1107946) in children with nasal obstruction of allergic genesis and orthodontic pathology [Текст] / Т. Ye. Shumna, O. M. Kamyshnyi, T. P. Zinchenko // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 161-168


MeSH-головна:
НОСОВОЙ ПОЛОСТИ ОБСТРУКЦИЯ -- NASAL OBSTRUCTION (генетика)
ПРИКУСА АНОМАЛИИ -- MALOCCLUSION (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Objective. To determine the indicators of the bone mineral density (BMD) abnormalities in women with coronary artery disease (СAD) in the post-menopausal period. Methods. An open cross-sectional study in parallel groups involved 80 women with coronary artery disease (CAD): stable exertional angina of II-III functional class (mean age 64.59 ± 1.02 years). Depending on the degree of BMD they were divided into 3 groups: group 1 - 19 CAD women with normal BMD; group 2 - 27 CAD women with osteopenia; group 3 - 34 CAD women with osteoporosis. The control selected group consisted of 11 healthy women of the corresponding age. With the help of ultrasound densitometry, FRAX algorithm and bone biomarkers levels assessment we investigated structural and functional state of the bone tissue. Results. It was acknowledged that in women with CAD in the postmenopausal period, depending on the severity of BMD loss, there is a significant decrease in the T- and Z-criteria and an increase in the 10-year risk of developing osteoporosis fractures. The development of postmenopausal osteoporosis (PMOS) combined with CAD was accompanied with an increase in the level of inflammation, neoangiogenesis and bone remodeling biomarkers (osteoprotegerin, ostecalcin, VEGF-A), which also have multi-directional correlative interrelationships with the structural and functional indicators of the BMD state (T, Z-criterion, 10-year risk of osteoporosis fractures). ROC-analysis results show the cut-off values at the osteopenia and osteoporosis stage for osteoprotegerin level equal to 223.76 pg/ml and 224.44 pg/ml; for osteocalcin level - 15.89 ng/ml and 16.71 ng/ml, for VEGF-A level - 112.52 pg/ml and 123.31 pg/ml correspondingly. Conclusions. The levels of osteoprotegerin and/or ostecalcine and/or VEGF-A can be used as a screening method for early diagnosis of BMD loss and stratification of patients in the category of increased risk of osteopenia and osteoporosis.
Дод.точки доступу:
Kamyshnyi, O. M.
Zinchenko, T. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Поліморфізм гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу в жінок з есенціальною артеріальною гіпертензією та відповідні особливості структурно-функціональних показників міокарда [Текст] / О. О. Сакович [та ін.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 169-175


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (генетика, диагностика)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Мета роботи – вдосконалити діагностику схильності жінок постменопаузного віку до розвитку есенціальної артеріальної гіпертензії (ЕГ) та виникнення у них хронічної серцевої недостатності (ХСН) на її тлі шляхом визначення поліморфних генотипів рецептора ангіотензину ІІ першого типу (АТ1-Р) та відповідного структурно-функціонального стану міокарда. Матеріали та методи. Обстежили 180 жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України; 80 осіб без ознак серцево-судинних захворювань склали групу контролю, 100 жінок з ЕГ увійшли в основну групу дослідження. Генотипування гена ангіотензину ІІ першого типу виконали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Розподіл частот генотипів гена АТ1-Р перевірили на відповідність закону рівноваги Харді–Вайнберга. Структурно-функціональні показники міокарда оцінювали за допомогою ехокардіографічного дослідження. Систолічну функцію лівого шлуночка вважали збереженою у випадках, коли його фракція викиду становила понад 40 %. Математичне опрацювання виконали з використанням стандартного статистичного пакета Statistica 6.0. Результати. У пацієнток з ЕГ найчастіше визначали генотип АС гена АТ1-Р (49 %), генотипи АА та АС виявили відповідно у 40 % та 11 % хворих (рАА-СС ? 0,05, рАС-СС ? 0,05). Носійство алелі С гена АТ1-Р асоціюється з більшою імовірністю виникнення в майбутньому ХСН у пацієнток з ЕГ, більш вираженими порушеннями структури міокарда, суттєвішими порушеннями як систолічної, так і діастолічної функції лівого шлуночка за псевдонормальним і рестриктивним типами. Висновки. Алель С гена АТ1-Р асоціюється з наявністю ЕГ і більшою ймовірністю виникнення ХСН у жінок постменопаузного віку, мешканок Подільського регіону України, суттєвішими порушеннями структури міокарда, переважним виявленням діастолічної та систолічної дисфункції лівого шлуночка при різному перебігу ЕГ. Наводимо математичні моделі, котрі дають можливість орієнтовно визначати структуру гена АТ1-Р за показниками інтракардіальної гемодинаміки, коли лабораторне дослідження не можливе.
Дод.точки доступу:
Сакович, О. О.
Жебель, В. М.
Поліщук, Т. В.
Франчук, С. В.
Сурсаєва, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Hancheva, O. V.
    Quantitative characteristics of the neurotensin content in the hypothalamic arcuate nucleus in arterial hypertension of different etiologies [Текст] / O. V. Hancheva, S. V. Tishсhenko, T. V. Ivanenko // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 176-179


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (этиология)
АРКУАТНОЕ ЯДРО ГИПОТАЛАМУСА -- ARCUATE NUCLEUS OF HYPOTHALAMUS (патофизиология)
НЕЙРОТЕНЗИН -- NEUROTENSIN
Анотація: The aim of this work is to determine the features of the neurotensin content in the hypothalamic ARC in Wistar rat and SHR strains in arterial hypertension of different etiology: endocrine-salt and essential. Materials and methods. The study was performed on 24 adult male rats at the age of 13–14 months, weight of 250–270 g, which were divided into three experimental groups of 8 animals each. The 1st group (control) – Wistar rats with normal BP indices (Psys / Pdias = 110/75 ± 5 mm Hg), the 2nd – Wistar rats with endocrine-salt model of hypertension (Psys/Pdias = 145/110 ± 10 mm Hg); the 3rd – SHR with spontaneous arterial hypertension (Psys/Pdias = 150/110 ± 10 mm Hg). An immunohistochemical method was used to study the content of neurotensin in the arcuate nucleus, analyzed by digital processing with Image J and EXCEL-7.0. Results. Persistent increase in BP is accompanied by an increase in the content and concentration of neurotensin in the hypothalamic ARC, does not depend on the etiology of hypertension and has a compensatory character. In SHR with essential hypertension there is a higher expression of neurotensin in the hypothalamic ARC in comparison with the endocrine-salt model of hypertension, but the number of neurons involved in the synthesis and accumulation of the neurohormone is significantly lower, which characterizes the morphological features of cellular populations in the hypothalamus of the animals of this strain and can play a role in the development and progression of hypertension.
Дод.точки доступу:
Tishсhenko, S. V.
Ivanenko, T. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Михалюк, Е. Л.
    Состояние биоэлектрической активности миокарда у гандболистов [Текст] / Е. Л. Михалюк, Л. М. Гунина // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 180-186


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (осложнения, ультрасонография)
ПУЧОК ГИСА -- BUNDLE OF HIS (патология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование)
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
Анотація: Цель работы – изучение показателей электрокардиограммы у высококвалифицированных гандболистов и сравнение полученных данных у спортсменов, различающихся по квалификации. Материалы и методы. Проведено сравнение электрокардиографических показателей 49 гандболистов уровня мастер спорта-мастер спорта международного класса (МС-МСМК) и 22 спортсменов квалификации кандидат в мастера спорта-1 разряд (КМС-1 разряд). Результаты. Установлено, что у гандболистов уровня МС-МСМК с достоверно большим стажем тренировочных занятий чаще отмечают синусовую брадикардию – 69,4 % против 38,1 % (р = 0,003), более чем вдвое реже значения ЧСС в пределах 61–67 уд/мин – 30,6 % против 63,7 % (р = 0,009) по сравнению со спортсменами квалификации КМС-1 разряд. У них также чаще отмечено проявление синдрома ранней реполяризации желудочков – 71,4 % против 18,2 % (р 0,00001), среди них достоверно больше лиц с изменениями на ЭКГ (р
Дод.точки доступу:
Гунина, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Liubomyrska, K. S.
    Association between single nucleotide polymorphism of immunoregulatory genes and preterm premature rupture of membranes in preterm labour [Текст] / K. S. Liubomyrska, O. M. Kamyshnyi, Yu. Ya. Krut // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 187-193


MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (генетика)
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Aim. Investigation of the association between SNP genes of IL4 (rs2243250), IL10 (rs1800896 and rs1800872) and RLN2 (rs4742076 and rs3758239) and preterm premature rupture of membranes in 26–34 weeks of gestation in Zaporizhzhia population. Materials and methods. We have investigated markers of cytokines genes in 50 women with PPROM in 26–34 weeks of gestation period and 50 pregnant women with physiological pregnancy and term labour without complications. The genotyping using TaqMan tests was done on amplifier CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems (Bio-Rad Laboratories, Inc., USA. The combined effect of the studied locus of the analyzed genes on the appearance of PPROM, PTL in the population was initiated using the Multifactory Dimensionality Reduction (MDR) method (software MDR ver. 3.0.2). Results. The distribution of the rs2243250 gene polymorphism alleles of the IL4 gene of the main study group – TT homozygotes were determined in 4 % cases, CT heterozygotes were found in 22 %, CC homozygotes – in 74 % cases. We have got statistically significant differences of rs4742076 polymorphisms (TT, CT, and CC) of the RLN2 gene in the study groups. We also detected statistically significant differences in all the alleles of rs3758239 polymorphism (AA, GG and AG) of the gene RLN2 – ?2 = 23.86, OR(AA) = 12.57; 95 % CI: 3.68–42.98; OR(GG)= 0.08; 95 % CI: 0.02–0.27; and OR(AG)= 0.11; 95 % CI: 0.03–0.42, respectively, P 0.05, indicating the reliability of the received prognostic markers. The nature of interlocal interaction between the genes is at the level of “independent effects” of influence (IL4-IL10 rs1800896
Дод.точки доступу:
Kamyshnyi, O. M.
Krut, Yu. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Лоскутова, Т. О.
    Нові підходи до прогнозування прееклампсії у вагітних [Текст] / Т. О. Лоскутова // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 194-198


MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, профилактика и контроль)
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA (диагностика, профилактика и контроль)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Мета роботи – розробка та оцінювання ефективності способу прогнозування розвитку прееклампсії у вагітних за результатами тестування генів тромбофілії, визначення рівнів антитіл до ?2 глікопротеїну-1, кількості D-dimer, значення коефіцієнта атерогенності. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективне дослідження «випадок – контроль», до якого залучили 156 жінок у третьому триместрі вагітності; серед них 112 осіб із прееклампсією (ПЕ) різного ступеня тяжкості та 44 жінки з фізіологічним перебігом вагітності. Прогностична модель ПЕ побудована на результатах визначення генних поліморфізмів (675 4G / 5G у гені РАІ-1, 455 G A в гені фібриногену ? методом ПЛР), даних про кількість антитіл до ?2 глікопротеїну-1 (ІФА), концентрації D-dimer (імунотурбодіметричний аналіз), значенні коефіцієнта атерогенності. Результати. Чутливість запропонованої прогностичної моделі становила 82,5 % (95 %, СІ 74,2–88,9 %), специфічність – 90,9 % (95 %, СІ 78,3–97,5 %). Модель враховує не тільки внесок кожного прогностичного маркера, але і їх взаємодію. Апробація прогностичної моделі на групі вагітних (108 жінок у першому триместрі вагітності) показала її високу ефективність: частота ПЕ у групі з прогнозованим низьким ризиком розвитку ПЕ становила 2,5 % проти 57,1 % у групі з прогнозованим високим ризиком (p 0,05). Висновки. Запропонована модель залежності ймовірності розвитку прееклампсії у вагітних жінок від рівня D-dimer, значення коефіцієнта атерогенності, кількості антитіл до ?2 глікопротеїну 1, наявності поліморфізму -455 G A в гені фібриногену ? і -675 4G/5G в гені інгібітора активатора плазміногену 1 типу. У моделі враховується роль у розвитку ПЕ не тільки кожного окремого фактора, але і їхня дія в сукупності. Запропонована модель дає змогу з високою точністю визначити ризики розвитку прееклампсії, починаючи з першого триместру вагітності.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    The influence of bronchial asthma control level on the quality of life indices [Текст] / О. V. Herasymova [et al.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 204-209


MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Objective: to study the indices of general and specific quality of life in schoolchildren, depending on the level of bronchial asthma control. Materials and methods: Quality of life parameters of 189 in-patients with BA, aged 6–17 years and 95 controls were studied. Parallel questioning with subsequent analysis of quality of life indices in 189 parents of BA children and 95 parents of the control group children was performed. General QL was evaluated using РedsQL (Pediatric Quality of Life Inventory 4.0). Specific quality of life was evaluated using specific quality of life questionnaire for the children ill with bronchial asthma – PAQLQ (Pediatric Asthma Quality of Life Questionnaire). Statistical analysis of the data obtained was done by variance statistical methods using the standard program package of multivariate statistical analysis Statistica 6.0. Results. The study found the index of physical functioning to be 43.6 [31.3–62.5] points in the children with UC BA, 53.1 [37.5–68.2] points in those with PC BA, being significantly lower as compared to the control group children – 79.6 [56.0–100.0] points (P 0.001). Рhysical functioning index in the children with UC BA was 1.7 times lower as compared to those with C BA. Comparison of the indices in those with PC BA – 53,1 [37.5–68.2] points and C BA – 74.1 [50.0–76.0] points, showed that physical activity in the children with PC BA was significantly lower as compared to those with C BA (P 0.001). The analysis showed no significant difference between the answers of the children with asthma and their parents. No significant difference between the answers of healthy children’s parents and the children themselves was revealed as well (P 0.05). The cumulative index of QL was dependent on the level of BA control. It was 2.5 [1.4–3.6] points in the children with UC BA, being significantly lower as compared to those with PC BA – 3.9 [2.8–4.9] points, and C BA – 6.2 [5.6–6.8] points (р0.001); and in the children with PC BA this index was significantly lower as compared to those with C BA (P 0.01). Conclusions. Along with traditional methods of assessment of respiratory function and laboratory indices of inflammatory process activity in bronchial asthma, study of physical and mental health, social activity, general well-being and many other parameters of quality of life, as well as the influence of treatment on these parameters should be carried out.
Дод.точки доступу:
Herasymova, О. V.
Protsiuk, T. L.
Protsiuk, L. O.
Surkova, N. M.
Kotsur, L. D.
Kuleshov, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Zubchenko, S. O.
    Evaluation of quality of life of patients with pollen allergy before and after sublingual immunotherapy course [Текст] / S. O. Zubchenko, S. R. Maruniak // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 210-214


MeSH-головна:
(иммунология, терапия)
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (использование)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: In Ukraine, there are over 1.5 thousand types of weeds, which may provoke the development of allergic reactions. Based on our observation, most commonly sensitization to Artemisia and less often to Ambrosia is recorded in patients of Lviv region. The presence of clinical symptoms significantly deteriorates life quality of patients with pollen allergy and requires conduction of proper allergy immunotherapy. Aim. To analyze QOL of patients with allergy to weed pollen before and after conduction of sublingual immunotherapy based on a specialized questionnaire MiniRQLQ. Materials and methods. Totally, 485 individuals, 24.0 ± 4.5 years old were examined. Clinical diagnosis of AR was made according to ARIA criteria (2014). SPT to standard inhaled allergens (Diater-Laboratories, Spain), total serum and specific immunoglobulins IgE, IFA, type-specific components of allergens, immunofluorescent method immunoCAP (“Phadia AB”, Sweden) were determined. Analysis of life quality was performed based on questionnaire MiniMRQLQ. Results. Among patients of Lviv region with pollen allergy, the most commonly detected positive SPT were to Artemisia – in 62.3 %, less to Ambrosia – 13.9 % of individuals, combined sensitization – 23.8 % of patients. Among them, genuine allergy to Artemisia was confirmed in 88.1 %, to Ambrosia – 88.2 % of individuals, co-sensitization – in 21 patients. According to the results of molecular investigations, SLIT was performed for 69.6 % of patients (the 1st group), 30.4 % of individuals were treated symptomatically (the 2nd group). Based on questionnaire MiniRQLQ, it was revealed that QOL indices in patients with pollen allergy, who underwent SLIT, were reliably lower after the first and the second years of treatment compared to the indices before SLIT. Reliable changes were not detected in patients of the second group. Conclusions. Improvement of QOL indices after a course of SLIT indicated the high efficacy of this treatment method in patients with pollen allergy.
Дод.точки доступу:
Maruniak, S. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Riabokon, O. V.
    Monitoring of patients with chronic hepatitis B without liver cirrhosis while determining the tactics of treatment [Текст] / O. V. Riabokon, A. B. Khelemendyk, Yu. Yu. Riabokon // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 215-220


MeSH-головна:
ГЕПАТИТ B ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS B, CHRONIC (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Aim. The purpose of the work is to reveal the features of CHB without liver cirrhosis when assessing the need for the appointment of antiviral therapy for the implementation of the State Target Program; to compare the criteria for monitoring CHB patients without cirrhosis in existing international recommendations. Material and methods. When assessing the features of the course of CHB in 286 patients without cirrhosis, the recommendations of NICE (2013) and WHO (2015) were taken into account to determine the need for antiviral treatment, which is the basis of the clinical protocol in Ukraine. The work analyzes the international guidelines for monitoring CHB patients without cirrhosis: the American Association for the Study of the Liver Diseases (2016), the European Association for the Study of the Liver (2012), the National institute for Health and Care Excellence (2013), World Health Organization (2015). Results. In the work, we analyzed the features of the course of CHB without cirrhosis using criteria for the distribution of patients depending on the indications for antiviral treatment, which are set out in the clinical protocol in Ukraine and are based on the international recommendations of NICE (2013) and WHO (2015). It is shown that 8.0 % (23 of 286) of patients require priority antiviral treatment according to laboratory criteria. The course of CHB in these patients is characterized by more frequent astheno-vegetative manifestations, more pronounced cytolytic syndrome and more frequent detection of HBeAg. Among 38.1 % (109 of 286) patients with CHB without cirrhosis with a low viral load 2000 IU / ml, which is not recommended for antiviral drugs, one third has cytolytic syndrome (34.3 %), one tenth is HBeAg-positive (10.5 %), and one fourth has liver fibrosis of F 2–3 stages (27.3 %), which requires an improvement in the monitoring of these patients. The analysis of international recommendations showed complex and different approaches to monitoring CHB patients without cirrhosis of the liver when deciding on the appointment of antiviral treatment. The AASLD recommendations (2016) differ from the others in the mandatory determination of the patient’s HBeAg status and the clearly established norm of ALT. The EASL (2012) recommendations do not require mandatory determination of HBeAg status, with the main criterion being the amount of HBV-DNA in the blood. NICE recommendations (2013) determine the mandatory identification of a combination of factors in addressing this issue, taking into account the patient’s age, viral load, the severity of the cytolytic syndrome. WHO recommendations (2015) are the most adapted for countries with limited resources. Conclusion. When using the recommendations of NICE 2013 and WHO 2015 among 38.1 % of CHB patients without cirrhosis with a low viral load 2000 IU/ml, which is not recommended for antiviral therapy, 34.3 % have cytolytic syndrome, 10.5 % are HBeAg-positive, and 27.3 % have liver fibrosis F 2–3 stages, which makes it necessary to improve monitoring of these patients. Monitoring CHB patients without cirrhosis in determining the need for antiviral treatment in the world remains a complex issue and has no unambiguous approaches to the solution, as evidenced by the existence of several international clinical recommendations: AASLD 2016, EASL 2012, NICE 2013, WHO 2015.
Дод.точки доступу:
Khelemendyk, A. B.
Riabokon, Yu. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Шишкін, М. А.
    Особливості транскрипційної активності генів CDH1, CTNNB1 та експресії кодованих ними молекул Е-кадгерину, β-катеніну на I, II, III, IV стадіях розвитку колоректальної аденокарциноми [Текст] / М. А. Шишкін, В. О. Туманський // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 221-228


MeSH-головна:
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (генетика)
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (генетика)
КАДГЕРИНЫ -- CADHERINS
Анотація: Мета роботи – аналіз рівнів експресії мРНК генів CDH1, CTNNB1 і кодованих ними молекул Е-кадгерину, β-катеніну та їхніх зв’язків із рівнем транскрипційної активності гена KRAS на I, II, III, IV стадіях (pTNM) розвитку колоректальної аденокарциноми (КРА). Матеріали та методи. Виконали паралельне імуногістохімічне та молекулярно-генетичне, патогістологічне дослідження операційного матеріалу КРА 40 пацієнтів (4 групи спостереження – I, II, III, IV стадії за градацією pTNM, 10 спостережень у кожній групі), а також секційного матеріалу 10 фрагментів стінки дистальних відділів товстої кишки звичайної гістологічної будови (група контролю). Результати. КРА порівняно з незміненою слизовою оболонкою дистальних відділів товстої кишки характеризується зниженою транскрипційною активністю гена CDH1. Є тенденція до зниження рівня експресії мРНК гена CDH1 у групах спостереження – від I до IV стадії розвитку пухлини. КРА характеризується низьким рівнем експресії Е-кадгерину, що також прогресивно знижується в групах спостереження. КРА порівняно з незміненою слизовою оболонкою дистальних відділів товстої кишки характеризується підвищеною транскрипційною активністю гена CTNNB1 і високим рівнем експресії β-катеніну. Статистично значущу різницю за рівнями експресії мРНК гена CTNNB1, β-катеніну у групах спостереження не виявили. Наявні прямі кореляційні зв’язки між рівнями експресії досліджуваних генів і кодованих ними молекул, зворотні кореляції між рівнями експресії мРНК генів KRAS і CDH1, мРНК гена KRAS та експресії Е-кадгерину, а також прямий зв’язок між рівнями експресії мРНК гена KRAS та експресії β-катеніну. Висновки. КРА характеризується зниженим рівнем транскрипційної активності гена CDH1, який корелює з низьким рівнем експресії Е-кадгерину, а також підвищеним рівнем транскрипційної активності гена CTNNB1, що корелює з високим рівнем експресії β-катеніну. При прогресії КРА від I до IV стадії знижується транскрипційна активність гена CDH1 та експресія кодованого ним Е-кадгерину. Для КРА характерні зворотні кореляції між рівнями експресії мРНК генів KRAS і CDH1, мРНК гена KRASта експресії Е-кадгерину, а також прямий зв’язок між рівнями експресії мРНК гена KRAS та експресії β-катеніну.
Дод.точки доступу:
Туманський, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Efficacy of regional analgesia techniques in abdominal surgery patients with obesity [Текст] / S. I. Vorotyntsev [et al.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 229-235


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЯ ЛЕЧЕНИЯ МЕТОДЫ -- BARIATRICS (методы)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (использование)
Анотація: The use of regional anesthetic techniques in abdominal surgery is an essential component of the multimodal approach to perioperative analgesia, yet data on their use in obese patients remains limited. The aim of this study is to determine the effectiveness of the epidural analgesia (EA) and the transversus abdominis plane block (TAP-block) in laparoscopic obese patients, as well as to evaluate the possibility of using the rectus sheath block (RSB) as a “rescue” anesthetic technique after laparotomy in obese patients. Materials and methods. The data on the 102 obese patients operated on esophageal hiatal diaphramgmatic hernia, colon tumor, postoperative ventral hernia, morbid obesity and choledocholithiasis were analyzed. In laparoscopic surgery 20 patients received EA (EA group), 21 patients – TAP-block (TAP group), 21 patients – opioids and non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) without any regional anesthesia techniques (group TIVA1). In laparotomic surgery 16 patients received RSB (RSB group) and 24 patients – only opioids and NSAIDs (TIVA2 group). After the surgery the following was estimated: the time of extubation, the total dose of opioids, the level of pain according to the 10-point numeric range score (NRS), the incidence of dyspnea using the monitor Utas 300 (Ukraine), the incidence of postoperative nausea and vomiting (PONV), the time of active patient mobilization, and the level of satisfaction with analgetic regimen. For the RSB group, the complexity of the RSB and the mean time to achieve adequate analgesia (pain intensity ?3 points per NRS) were determined additionally. The statistical analysis was performed using the Statistica for Windows version 6.0 software. Results. In the EA group, the intraoperative dose of fentanyl was twice lower, and patients were extubated two times faster than in the TAP, TIVA1, RSB, TIVA2 groups (P 0.05). At the same time, none of the patients in the EA group required the restoration of neuromuscular conduction with neostigmine (P 0.05). After the surgery, the pain level was 2–3 times higher in the TIVA1, RSB, and TIVA2 groups than in the EA and TAP groups (P 0.05). “Rescue” analgesia in the RSB group was performed from the first attempt in all the patients in 5–10 minutes and provided an adequate effect in 3 (2–4) min. The complexity level of RSB was defined as “easy” in 12 (75 %) patients, as “average” in 4 (25 %) patients (P 0.05). The incidence of dyspnea and opioid doses after surgery in the EA, TAP and RSB groups of patients were 2 times lower, and the incidence of PONV was 3 to 4 times lower than in the TIVA1 and TIVA2patients’ groups (P 0.05). In the EA and TAP groups, patients became mobile after 8–13 hours after surgery, in the group TIVA1 – after 16–22 hours, in the group RSB – after 18–36 hours, in the group TIVA2– after 48–96 hours (P 0.05). 100 % of the respondents from the EA, TAP and RSB groups were satisfied with the analgesic regimen at the “excellent – good” level. In the TIVA1 and TIVA2 groups, 20–25 % of respondents identified analgesic comfort as “good”, 60–65 % of respondents – as “satisfactorily”, about 15 % of respondents – as “unsatisfactorily” (P 0.05). Conclusions. In laparoscopic surgery the use of EA or TAP-block in obese patients significantly reduces the level of postoperative pain, the need for opioids, the incidence of dyspnea and PONV, which leads to the possibility of patients’ mobilization within 8–13 hours after surgery. After laparotomic surgery in obese patients RSB effectively “rescues” from pain and prevents excessive use of opioids, which reduces the number of adverse reactions and increases satisfaction with the quality of analgesia.
Дод.точки доступу:
Vorotyntsev, S. I.
Hrynovska, M. B.
Sofilkanych, M. M.
Zakharchuk, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Півторак, В. І.
    Особливості топографії єдиної нирки після видалення контралатеральної [Текст] / В. І. Півторак, В. М. Монастирський // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 236-241


MeSH-головна:
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY
ПОЧКИ -- KIDNEY (патология)
(использование)
Анотація: Залишаються невивченими зміни топографічної анатомії нирки після радикальних нефректомій контралатеральної нирки. Мета роботи – на основі магнітно-резонансної томографії визначити характеристики кутів єдиної нирки (після нефректомії контралатеральної) у фронтальній, сагітальній і горизонтальній площинах у пацієнтів різних соматотипів. Матеріали та методи. Виконали комплексне обстеження 189 хворих першого та другого зрілого віку, серед них 124 пацієнтів з єдиною ниркою та різним строком післяопераційного періоду після видалення нирки і 65 хворих із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. Дослідження здійснили на магнітно-резонансному томографі Philips Intera-1,5T. Результати. Виконані дослідження кутів нахилу єдиної нирки, що залишилася після нефректомії контралатеральної, у фронтальній, сагітальній і горизонтальній площинах за допомогою магнітно-резонансної томографії показали певні закономірності залежно від соматотипів. Встановили, що найменший кут нахилу створюється в лівій єдиній нирці жінок ектоморфного соматотипу у фронтальній площині (19,6° ± 2,1°), найбільший – у лівій єдиній нирці чоловіків мезоморфного соматотипу в горизонтальній площині (61,4° ± 4,5°). Кути нахилу єдиної нирки у представників усіх соматотипів у горизонтальній площині були статистично значущо більшими порівняно з аналогічними параметрами осіб із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. У сагітальній площині кути нахилу лівої та правої єдиної нирки у представників усіх соматотипів статистично значущо відрізнялися, а у фронтальній площині вони відрізнялися (p 0,05) тільки у хворих мезоморфного соматотипу. Висновки. У хворих через 2–5 років після видалення контралатеральної нирки виявляють статистично значущо менші кути нахилу правої єдиної нирки у фронтальній площині порівняно параметрами осіб із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. Кути нахилу правої та лівої єдиних нирок хворих усіх соматотипів у горизонтальній площині статистично значущо більші порівняно параметрами осіб із двома нирками, які не мали захворювань нирок і сечових шляхів. Кути нахилу лівої єдиної нирки хворих усіх соматотипів у сагітальній площині статистично значущо менші, ніж параметри правої єдиної нирки.
Дод.точки доступу:
Монастирський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Проведення в Україні кодифікації медичного законодавства: до питання постановки проблеми [Текст] / Р. О. Стефанчук [та ін.] // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 242-247


MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL (тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ПЛАНИРОВАНИЕ -- HEALTH PLANNING (тенденции)
СИСТЕМАТИЗАЦИЯ -- FILING
Анотація: Мета роботи – вивчити та запропонувати комплексний підхід до формування правової політики в галузі охорони здоров’я. Національне медичне законодавство не має системного характеру. Застарілі, дублювальні й суперечливі нормативно-правові акти різної юридичної сили, надмірна кількість підзаконних міністерських і відомчих актів зумовлюють необхідність здійснення систематизації медичного законодавства, створення стрункої, логічної та всередині не суперечливої системи. Необхідно об’єднати зусилля та знання юристів та медиків для створення належної життєздатної нормативно-правової бази й підвищення ефективності, якості законотворчого процесу. Під час розроблення власної нормативно-правової бази потрібно врахувати міжнародно-правові стандарти в галузі охорони здоров’я, досвід закордонних країн із медичного законодавства, а також національні особливості, традиції та реалії. Особливою, найбільш досконалою та вищою формою систематизації законодавства є кодифікація, тобто впорядкування законодавчого матеріалу, яке спрямоване на перероблення шляхом виключення повторів, суперечностей, заповнення прогалин, перетворення характеру та спрямованості матеріалу. Саме цим максимально забезпечується внутрішня узгодженість, цілісність, системність і повнота правового регулювання сучасних суспільних відносин. Нагальним завданням є створення Медичного кодексу України, який відповідав би загальним стандартам у сфері прав людини та відповідним міжнародно-правовим актам, чільне місце з них належить директивам та іншим актам Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Дод.точки доступу:
Стефанчук, Р. О.
Янчук, А. О.
Стефанчук, М. М.
Стефанчук, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Івченко, Д. В.
    Застосування аутологічної плазми, що збагачена тромбоцитами, для оптимізації репаративної регенерації кісткової тканини при остеопенії [Текст] / Д. В. Івченко, В. В. Мірошніков // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 248-258


MeSH-головна:
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC (кровь, терапия)
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (кровь, терапия)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
Анотація: Мета роботи – аналіз наукової літератури щодо ефективності застосування збагаченої тромбоцитарної плазми для оптимізації лікування компресійних переломів тіл грудних і поперекових хребців на тлі постменопаузального і сенільного остеопорозу. Усі способи застосування збагаченої тромбоцитами плазми, які описані в фаховій літературі, можна розділити на кілька основних груп. Так, вона може бути змішана з кістковим матеріалом, нанесена на осередок ушкодження перед застосуванням кісткового матеріалу, нанесена поверх кісткового матеріалу, використана як біологічна мембрана. Збагачена тромбоцитами плазма містить фібрилярний і клітинний компоненти та здатна діяти як носій клітин, важливих для регенерації м’яких і кісткових тканин. Вона може посилювати прикріплення остеобластів людини до мембран і, як наслідок, індукувати остеогенез. Багато авторів є прихильниками стимулювального впливу плазми, що збагачена тромбоцитами, на репаративний остеогенез. Висновки. На основі відомостей фахової літератури показано високий потенціал терапії збагаченою тромбоцитами плазмою для регенерації кісткової тканини. Досі не виконали належних клінічних досліджень щодо ефективності терапії збагаченою тромбоцитами плазмою, які відповідали б усім сучасним критеріям. Терапія збагаченою тромбоцитами плазмою є перспективною галуззю в медицині та потребує наступних досліджень як новий ефективний і безпечний метод у лікарські практиці.
Дод.точки доступу:
Мірошніков, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Григорійчук, В. І.
    Загальний артеріальний стовбур: патоморфологічні зміни неоперованої вади серця в дорослому віці [Текст] / В. І. Григорійчук, Ю. І. Кузик, О. І. Бойко // Патологія. - 2018. - Том 15, N 2. - С. 259-264


MeSH-головна:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (патофизиология)
АРТЕРИАЛЬНЫЙ СТВОЛ ОБЩИЙ -- TRUNCUS ARTERIOSUS, PERSISTENT (патофизиология)
МЕЖЖЕЛУДОЧКОВОЙ ПЕРЕГОРОДКИ ДЕФЕКТЫ -- HEART SEPTAL DEFECTS, VENTRICULAR (патофизиология)
Анотація: Природжені вади серця в дорослому віці становлять достатню частку серед серцевої патології. Загальний артеріальний стовбур (ЗАС) – це одна із природжених серцевих вад, яку описують у дорослого населення. Без хірургічного втручання хворі, які виживають, швидко стають неоперабельними внаслідок розвитку ранньої застійної серцевої недостатності та легеневої гіпертензії. Мета роботи – аналіз аутопсійного випадку неоперованої природженої вади серця в дорослому віці. Матеріали та методи. Використовуючи стандартні та елективні гістологічні методики виконали патоморфологічний аналіз випадку смерті 33-річного чоловіка з неоперованою складною природженою вадою серця – ЗАС, дефектом міжшлуночкової перетинки, синдромом Ейзенменгера. Результати. Під час судово-медичного дослідження тіла померлого 33-річного чоловіка виявили природжену ваду серця у вигляді ЗАС і дефекту міжшлуночкової перетинки. Від ЗАС відгалужуються коронарні, легеневі та магістральні артерії великого кола кровообігу. Вада серця ускладнилася розвитком кардіомегалії (маса серця 1500 г) із гіпертрофією міокарда обох шлуночків і призвела до декомпенсації серцевої діяльності. Під час патогістологічного дослідження клапана ЗАС визначили вогнища фібриноїдного некрозу, міксоматозу, поодинокі скупчення лімфоцитів, вогнищевий фіброз. У міокарді правого та лівого шлуночків спостерігали гіпертрофію, вогнищеві контрактури та фрагментації кардіоміоцитів, виражений міжм’язовий набряк, склероз стінок дрібних інтрамуральних артерій із перифокальними ділянками вакуольної дистрофії кардіоміоцитів, великовогнищевий стромогенний кардіосклероз, інфільтрацію інтерстицію поодинокими лімфоцитами, дилатацію просвітів лімфатичних судин. У легеневій тканині виявили дифузний гемосидероз, множинні інтраальвеолярні геморагії, склероз стінок дрібних легеневих артерій із формуванням дво- та тристовбурових просвітів, склероз міжальвеолярних перетинок. Морфологічні зміни в міокарді та легенях підтверджують застійну серцеву недостатність і легеневу гіпертензію. Висновки. Описано унікальний випадок тривалого виживання хворого із ЗАС без хірургічного втручання. Комплекс патоморфологічних змін цього випадку свідчить про серцево-судинне ремоделювання, що лежить в основі гемодинамічної еволюції складної природженої вади серця та дало змогу чоловікові прожити до 33 років без хірургічного втручання.
Дод.точки доступу:
Кузик, Ю. І.
Бойко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)