Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ПУ40/2020/17/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Фактори ризику клінічного погіршення при забоях головного мозку [Текст] / М. Є. Поліщук [та ін.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 4-9

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
Анотація: Визначення взаємозв’язку між радіологічним збільшенням забою головного мозку та клінічною картиною – предмет багатьох досліджень. Мета роботи – виявити чинники, які асоціюються з клінічним погіршенням у пацієнтів із забоями головного мозку. Матеріали та методи. У дослідження залучили 148 пацієнтів із забоями головного мозку, які перебували на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги у 2016–2017 рр. Результати. В ясній свідомості або приглушенні перебували 43,9 % пацієнтів, у сопорі – 31,8 %, у комі – 24,3 %. Середній час до КТ-обстеження – 4,3 ± 3,3 години. Ушкодження мозку за класифікацією Marshall: II тип – 60,8 %, ІІІ – 26,4 %, IV – 8,8 %, VІ – 4,1 % пацієнтів; I і V типи належали до критеріїв виключення. В перші 24 години клінічне погіршення визначили в 18,9 %, поліпшення – у 16,2 %, стабільний неврологічний статус – у 64,8 % хворих. Стан 5,4 % пацієнтів погіршився після першої доби (на 2–8 добу). Причиною клінічного погіршення була геморагічна прогресія забоїв, збільшення розмірів епі-субдуральної гематоми, набряку головного мозку. Аналіз результатів лікування пацієнтів з клінічним погіршенням показав більший ризик несприятливого результату (1–3 бали за шкалою наслідків Глазго на час виписування) порівняно із пацієнтами без клінічного погіршення. Висновки. Коматозний стан хворого, розмір забою понад 25 см3, зміщення серединних структур, компресія базальних цистерн та епідуральні нашарування крові є факторами ризику клінічного погіршення. Раннє визначення геморагічної прогресії забоїв та клінічного погіршення зі своєчасною корекцією лікувальної тактики є важливими в лікуванні пацієнтів із забоями мозку.
Дод.точки доступу:
Поліщук, М. Є.
Виваль, М. Б.
Гончарук, О. М.
Муравський, А. В.
Обливач, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Changes in indicators of fibrosis in patients with alcoholic liver cirrhosis associated with non-alcoholic fatty liver disease depending on the stage of cirrhosis [Текст] / N. R. Matkovska [et al.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 10-14

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ АЛКОГОЛЬНЫЙ -- LIVER CIRRHOSIS, ALCOHOLIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – вивчення змін показників фіброзу паренхіми печінки у хворих на алкогольний цироз печінки при поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки залежно від декомпенсації хвороби, використовуючи зсувнохвильову еластографію та індекс FIB-4. Матеріали та методи. Обстежили 204 пацієнти: у 78 осіб (І група) діагностували алкогольний цироз печінки (АЦП), у 126 (ІІ група) – поєднання АЦП і неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Пацієнтів поділили на підгрупи залежно від класів компенсації за критерієм Чайльд–П’ю (А, В, С). Ступінь фіброзу паренхіми печінки оцінювали за допомогою розрахунку індексу фіброзу FIB-4 (FibroIndex-4) та за величиною еластичності (kPa) паренхіми печінки, яку визначали методом зсувнохвильової еластографії. Результати. Показник еластичності паренхіми печінки у пацієнтів II групи класів А, В та С був вищим порівняно з пацієнтами I групи (p 0,05). Показники FIB-4 у пацієнтів II групи класів А, В та С були вищі порівняно з такими у I групі (р 0,05). У хворих на АЦП за наявності НАЖХП визначили прямі кореляції між величиною показника Чайлд–П’ю та еластичністю паренхіми печінки, величиною індексу MELD та еластичністю паренхіми печінки, величиною показника Чайлд–П’ю та індексом FIB-4, індексом MELD та індексом FIB-4, індексом FIB-4 та еластичністю паренхіми печінки. Висновки. У хворих на АЦП, за даними еластографії та за індексом FIB-4, показники фіброзу збільшуються залежно від стадії декомпенсації. За результатами еластографії та за індексом FIB-4, у хворих на АЦП показники фіброзу були більшими за наявності НАЖХП на всіх стадіях цирозу печінки. Величина фіброзу у хворих на АЦП за наявності НАЖХП, за даними еластографії та за індексом FIB-4, корелює з показником тяжкості цирозу печінки Чайлд–П’ю та прогностичним індексом MELD. Поєднання зсувнохвильової еластографії та індексу FIB-4 – важливі діагностичні показники для оцінювання ступеня фіброзоутворення у печінці.
Дод.точки доступу:
Matkovska, N. R.
Virstiuk, N. H.
Herych, P. R.
Balan, U. V.
Pertsovych, Yu. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Колеснік, О. П.
ERCC1 як маркер прогнозу та чутливості до платиновмісної хіміотерапії в пацієнтів із III-IV стадіями недрібноклітинного раку легені [Текст] / О. П. Колеснік, В. О. Кузьменко // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 15-20

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВЫЖИВАНИЯ КОЭФФИЦИЕНТ -- SURVIVAL RATE
Анотація: Рак легені – одна з найактуальніших проблем сучасної онкології. У Запорізькій області III–IV стадії захворювання виявляють у 75 % пацієнтів із недрібноклітинним раком легені (НДКРЛ). Основним методом лікування таких пацієнтів є хіміотерапія. Однак результати лікування залишаються незадовільними, що пов’язано з резистентністю пухлин до терапії. Тому актуальним є пошук нових молекулярних пухлинних маркерів із предиктивним і прогностичним значеннями. Мета роботи – оцінити експресію ERCC1, p53 в пацієнтів на пізніх стадіях НДКРЛ, вивчити зв’язок експресії маркерів із різними клініко-морфологічними факторами, а також оцінити прогностичне та предикативне значення ERCC1 у пацієнтів на пізніх стадіях НДКРЛ. Матеріали та методи. У дослідження залучили 45 пацієнтів із IIIА, ІІІБ і IV стадіями НДКРЛ. Експресію ERCC1 і р53 оцінювали імуногістохімічним методом. За результатами, які отримали, оцінювали зв’язок експресії маркерів із клініко-морфологічними характеристиками пацієнтів, а також клінічне значення фактора. Результати. Виявили статистично значущий зв’язок експресії ERCC1 зі стадією захворювання та експресією р53. У пацієнтів із високою експресією фактора визначили кращі показники виживаності, ніж у пацієнтів із низькою експресією (106,5 проти 38,0 тижнів, р = 0,002). З’ясували також, що в разі використання платиновмісних схем хіміотерапії у групі пацієнтів із високою експресією ERCC1 суттєво поліпшувалась виживаність хворих. Під час мультиваріантного аналізу в групі пацієнтів, які отримували хіміотерапію, ERCC1, р53 і стадія захворювання визначені як незалежні прогностичні фактори. Висновки. ERCC1 – важливий прогностичний фактор і може бути використаний для прогнозування ефективності платиновмісних схем хіміотерапії в пацієнтів із IIIA–IV стадіями НДКРЛ.
Дод.точки доступу:
Кузьменко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кривенко, В. І.
Дослідження маркера міокардіального стресу ST2 у хворих на обструктивне апное сну та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу [Текст] / В. І. Кривенко, О. А. Світлицька // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 21-25

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (метаболизм, патология)
Анотація: Мета роботи – дослідити динаміку маркера ST2 в сироватці крові хворих із поєднаним перебігом обструктивного апное сну (ОАС) і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), проаналізувати його взаємозв’язок із показниками дисфункції міокарда. Матеріали та методи. На базі навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» ЗДМУ обстежили 135 хворих: І група – 31 пацієнт із ГЕРХ, ІІ група – 32 особи, які хворі на ОАС, ІІІ група – 72 пацієнти з ОАС і ГЕРХ. Контрольна група – 30 практично здорових осіб. Середній вік пацієнтів – 48 (36; 58) років. Групи зіставні за віком, статтю хворих. У всіх пацієнтів визначали сироватковий рівень маркера міокардіального стресу ST2. Оцінювали результати дисперсійного картування ЕКГ, добового моніторування ЕКГ та АТ, ехокардіоскопії. Результати. У пацієнтів із поєднаним перебігом ОАС і ГЕРХ визначили збільшення маркера ST2 порівняно з пацієнтами контрольної групи вдвічі, з хворими І групи – в 1,66 раза, з пацієнтами ІІ групи – в 1,36 раза (р 0,05). Виявили вірогідні кореляційні зв’язки рівня ST2 з індексом апное-гіпопное (АНІ), з параметрами варіабельності серцевого ритму, індексом Міокард за даними дисперсійного картування ЕКГ і параметрами діастолічної функції лівого шлуночка за даними ЕХОКС. Висновки. Хворим із коморбідним перебігом обструктивного апное сну та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби притаманний вищий рівень маркера ST2. Сироваткова концентрація ST2 корелює з кардіоваскулярними порушеннями у хворих із поєднаним перебігом ОАС і ГЕРХ.
Дод.точки доступу:
Світлицька, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Lezhenko, H. O.
The role of Toll-like receptors-4 in the pathogenesis of development of anemia of inflammation in young children [Текст] / H. O. Lezhenko, A. O. Pogribna // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 26-31

MeSH-головна:
АНЕМИЯ -- ANEMIA (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
TOLL-ПОДОБНЫЙ РЕЦЕПТОР 4 -- TOLL-LIKE RECEPTOR 4
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Анотація: Мета роботи – вивчення патогенетичної ролі Toll-подібних рецепторів-4 (ТПР-4) у розвитку анемії запалення. Матеріали та методи. Вивчили вміст TПР-4, феритину й заліза в сироватці крові 78 дітей (середній вік – 1,5 ± 0,4 року) методом імуноферментного аналізу. В основну групу включили 46 дітей, які мали гострі запальні бактеріальні захворювання органів дихання; групу поділили на 2 підгрупи: перша – 24 дитини з анемією запалення, друга – 22 дитини без анемії. Залежно від етіологічного чинника основну групу дослідження поділили на підгрупи: 1а – 12 пацієнтів з анемією запалення, збудник – Streptococcus pneumoniae, 1b – 12 дітей з анемією запалення, збудник – Haemophilus influenzae, 2a – 11 хворих без анемії запалення, збудник – Streptococcus pneumoniae, 2b – 11 осіб без анемії запалення, збудник – Haemophilus influenzae. У групу порівняння залучили 16 дітей із залізодефіцитною анемією без запальних проявів, у контрольну групу – 16 умовно здорових дітей. Групи спостереження репрезентативні за віком і статтю дітей. Результати. Встановили, що вміст ТПР-4 в дітей основної групи залежав від бактеріального збудника. Вміст ТПР-4 в підгрупі, де етіологічним фактором була Haemophilus influenzae, більш ніж удвічі перевищував результати групи контролю (p 0,05), в 1,7 раза – групи порівняння, вдвічі – щодо вмісту у групі, де захворювання зумовлено Streptococcus pneumoniae (p 0,05). Встановили тісний прямий кореляційний зв’язок між концентрацією ТПР-4 у групі пацієнтів, захворювання яких спричинене грамнегативною флорою, та вмістом феритину (r
Дод.точки доступу:
Pogribna, A. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гайдаш, І. С.
Баланс прозапальних і протизапальних цитокінів у рідині радикулярних кіст щелеп у дорослих при асимптоматичному та клінічно маніфестному перебігу хвороби [Текст] / І. С. Гайдаш, О. В. Бурцев // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 32-36

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЕЙ КИСТЫ -- JAW CYSTS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОРЫ -- TUMOR NECROSIS FACTORS (анализ)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – вивчити баланс прозапальних і протизапальних цитокінів у рідині радикулярних кіст щелеп у дорослих при асимптоматичному та клінічно маніфестному перебігу хвороби. Матеріали та методи. Дослідили кістозну рідину 28 дорослих чоловіків віком 35–43 роки, які хворі на радикулярні кісти щелеп: в 11 осіб був асимптоматичний перебіг хвороби, у 17 – клінічно маніфестний перебіг. Концентрації ІL-1?, ІL-4, ІL-6, ІL-8, ІL-10 і TNF-? визначили твердофазним імуноферментним методом на автоматичному імуноферментному комплексі «GBG Star Fax 2100» виробництва фірми «Awareness Technology Inc.» (USA), використовуючи комерційні стандартні тест-системи фірми «Gen-Probe Diaclone» (Франція). Статистичне оцінювання результатів здійснили, використовуючи сформовану базу даних у програмі Statistica v. 10.0 (StatSoft. Inc., USA), № STA999K347156-W. Результати. Встановили, що при асимптоматичному перебігу радикулярних кіст щелеп концентрації прозапальних цитокінів (ІL-1?, ІL-6, ІL-8 і TNF-?) у кістозній рідині були істотно меншими, ніж концентрації протизапальних цитокінів (ІL-4, ІL-10). Концентрація ІL-4 щодо концентрації ІL-1? була більшою у 2,27 раза, щодо ІL-6 – в 3,03 раза, щодо ІL-8 і TNF-? – в 2,81 і 2,51 раза відповідно. Концентрація ІL-10 перевищувала таку для ІL-1? у 1,56 раза, для ІL-6 – у 2,09 раза, для ІL-8 іTNF-? – в 1,95 і 1,73 раза відповідно. Усі співвідношення між прозапальними і протизапальними цитокінами, які характеризують баланс в їхніх системах, були менше ніж 1, що свідчило про переважання протизапальних цитокінів над прозапальними. При клінічно маніфестному перебігу радикулярних кіст щелеп із наявністю симптомів запалення концентрації прозапальних цитокінів у кістозній рідині значущо збільшувались, а зростання концентрацій цитокінів із протизапальною дією було відносно незначним; отже, спостерігали переважання прозапальних цитокінів над протизапальними. Висновки. Асимптоматичний і клінічно маніфестний перебіги радикулярних кіст щелеп відрізняються за концентраціями і балансом прозапальних, і протизапальних цитокінів у складі кістозної рідини. При асимптоматичному перебігу радикулярних кіст щелеп без симптомів запалення в кістозній рідині концентрації прозапальних цитокінів (ІL-1?, ІL-6, ІL-8 і TNF-?) істотно менші, ніж концентрації протизапальних цитокінів (ІL-4, ІL-10). При клінічно маніфестному перебігу радикулярних кіст щелеп із наявністю симптомів запалення в кістозній рідині концентрації прозапальних цитокінів істотно збільшуються й переважають над концентраціями цитокінів із протизапальною дією.
Дод.точки доступу:
Бурцев, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гармаш, О. В.
Доцільність дослідження однонуклеотидних поліморфізмів генів ESR1 [rs2234693], CYP19A1 [rs2414096] та IL10 [rs1800896] як можливих маркерів ризику розвитку зубощелепних порушень в осіб, які народилися макросомами [Текст] / О. В. Гармаш, Э. М. Рябоконь // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 37-45

MeSH-головна:
ПЛОДА МАКРОСОМИЯ -- FETAL MACROSOMIA (генетика, диагностика, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
НУКЛЕИНОВОЙ КИСЛОТЫ АМПЛИФИКАЦИИ МЕТОДЫ -- NUCLEIC ACID AMPLIFICATION TECHNIQUES (использование)
Анотація: Наведено аналіз впливу поліморфних варіантів CYP19A1 [rs2414096, rs936306], ESR1 [rs2234693, rs9340799], RANKL [rs9594738, rs9594759], IL1 [rs1143627], IL6 [rs1800796] та IL10 [rs1800896] генів на формування порушень зубощелепної системи в осіб, які народжені макросомами. Мета роботи – дослідити вплив поліморфних варіантів CYP19A1 [rs2414096, rs936306], ESR1 [rs2234693, rs9340799], RANKL [rs9594738, rs9594759], IL1 [rs1143627], IL6 [rs1800796] та IL10 [rs1800896] генів на розвиток зубощелепних порушень в осіб популяції Харківської та прилеглих областей, які народилися макросомами. Матеріали та методи. У багатоступеневе дослідження залучили 161 особу (144 особи – макросоми при народженні, 17 осіб, які народились нормосомами). Учасників дослідження поділили на групи за значенням їхнього дентального естетичного індексу (DAI), який характеризує тяжкість зубощелепних порушень і визначає потреби в ортодонтичному лікуванні. Результати. Помірні порушення прикусу (значення DAI 26–30 балів) в обстежених були асоційовані з варіантами генів ESR1 ([rs 2234693], наддомінантна модель успадкування), CYP19A1 ([rs2414096], адитивна, домінантна та мультиплікативна моделі успадкування) та IL10 ([rs1800896], наддомінантна модель успадкування). Поліморфізм гена IL10 [rs1800896] значущо пов’язаний із розвитком і помірних, і суттєвих порушень прикусу (наддомінантна модель успадкування). Протекція від істотних порушень прикусу (значення DAI 31–35 балів) асоційована з варіантом гена IL10 ([rs1800896], наддомінантна модель успадкування). За наявності гетерозиготного генотипу GA ризик розвитку порушень зменшувався у 6,7 раза. Аналіз варіантів генів ESR1 [rs 2234693], CYP19A1 [rs2414096] та IL10 [rs1800896], виконаний у дитячому віці, може бути основою для виявлення осіб групи ризику щодо формування порушень стоматогнатичної системи, а також для розроблення персоналізованих профілактичних заходів. Висновки. В осіб, які народилися макросомами, виявлена залежність стану стоматогнатичної системи від варіантів генів CYP19A1: A G [rs2414096], ESR1: -397 T C [PvuII], IL10: -1082 G A [rs1800896].
Дод.точки доступу:
Рябоконь, Э. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Авраменко, Ю. Н.
Иммуногистохимическая характеристика процессов ангиогенеза в ткани головного мозга при сахарном диабете 2 типа [Текст] / Ю. Н. Авраменко // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 46-51

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, метаболизм, этиология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (кровоснабжение, патология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
АНГИОГЕНЕЗА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOGENESIS INHIBITORS
Анотація: Мета роботи – вивчити особливості імуногістохімічної експресії VEGF, VEGFR-2 і CD31, CD105 у корі головного мозку при цукровому діабеті 2 типу. Матеріали та методи. Виконали патоморфологічне й імуногістохімічне дослідження секційного матеріалу тканини головного мозку у 3 групах спостережень: I – умовного контролю без цукрового діабету (ЦД) і цереброваскулярної патології, II – померлі з дисциркуляторно-ішемічною енцефалопатією (ДІЕ), III – померлі з ЦД 2 типу. Результати. Встановили збільшення зростання експресії VEGF та VEGFR-2 і при дисциркуляторно-ішемічній енцефалопатії, й у хворих із фоновим цукровим діабетом 2 типу (VEGF у групі умовного контролю – 0,337 (0,232; 0,617) %, у групі з ДІЕ – 0,713 (0,438; 1,304) %, у групі ЦД 2 типу – 1,003 (0,699; 1,631) %; VEGFR-2 у групі умовного контролю – 0,916 (0,550; 1,56) %, у групі з ДІЕ – 1,238 (0,76; 1,61) %, у групі ЦД 2 типу – 1,15 (0,58; 1,784) %). Визначили пряму середньої сили кореляцію між рівнем експресії CD105 і VEGFR-2: r = 0,31 при ЦД 2 типу. Щільність розподілу мікросудин вірогідно збільшується у групі ЦД 2 типу. Виявили вірогідне збільшення експресії CD105 у групі з ЦД 2 типу (0,434 (0,265; 0,741) %) порівняно групою умовного контролю (0,346 (0,263; 0,46) %). Між показниками рівня експресії CD31 і CD105 при ДІЕ і у групі ЦД 2 типу наявна пряма середньої сили кореляція: для групи з ДІЕ r = 0,41, для групи ЦД 2 типу r = 0,39 (p 0,05). Висновки. При ЦД 2 типу відбувається активація ангіогенезу в корі головного мозку, що, ймовірно, пов’язано з активацією фактора транскрипції HIF-1a.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Mavrov, H. I.
Clinical and epidemiological characteristics and morphological peculiarities of urogenital trichomoniasis nowadays [Текст] / H. I. Mavrov, T. V. Osinska, P. V. Fedorych // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 52-59

MeSH-головна:
ТРИХОМОНАДЫ -- TRICHOMONAS (патогенность, рост и развитие)
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (микробиология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование)
Анотація: Актуальність теми зумовлена значним поширенням інфекційних захворювань сечостатевих шляхів, що викликані представниками роду найпростіших Trichomonas. Мета роботи – оцінити поширеність та особливості сучасної трихомонадної інвазії (Trichomonas vaginalis, Pentatrichomonas hominis, Trichomonas tenax), враховуючи асоційовані бактеріальні інфекції, що зумовлюють патологію урогенітального тракту, та ультраструктурні особливості морфотипів Trichomonas vaginalis у хворих на хронічні інфекційні захворювання сечостатевих органів. Матеріали та методи. Дослідження виконали у 377 пацієнтів із хронічними інфекційними захворюваннями сечостатевих органів. Використовували рутинні бактеріоскопічний і бактеріологічний методи. Крім того, за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, використовуючи авторські експериментальні оригінальні праймери, виявляли Trichomonas tenax і Pentatrichomonas hominis. Ультраструктуру трихомонад вивчали за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125К, забезпеченого системою САИ-01А (SELMI), з використанням CCD камери DX 2 і пакету програм KAPPA. Результати. За допомогою методів оптичної мікроскопії та засівів на поживне середовище Trichomonas vaginalis виявили у 48,3 % хворих. Методом полімеразної ланцюгової реакції Trichomonas tenax визначили у 18,2 %, Pentatrichomonas hominis – у 67,1 %. Розвиток патологічного процесу в сечостатевій системі обстежених (до 90 %) зумовлений мікробними асоціаціями, а саме з Ureaplasma urealyticum (26,1 %), Chlamydia trachomatis (16,7 %), Mycoplasma hominis і Mycoplasma genitalium (13,9 %) та різних видів умовно-патогенної мікрофлори (до 60 %), що спричиняють дисбіоз сечостатевої системи. Показано, що овальний морфотип Trichomonas vaginalis можна класифікувати як вірулентну форму, його виявляли частіше (68 %), ніж грушоподібний. Висновки. Встановили можливість наявності у сечостатевій системі людини, зокрема в патологічних мікробних асоціаціях, трихомонад 3 видів: Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax, Pentatrichomonas hominis – як важливих чинників виникнення та/або розвитку патологічного процесу. Овальний морфотип Trichomonas vaginalis доцільно вважати вірулентною формою цього збудника.
Дод.точки доступу:
Osinska, T. V.
Fedorych, P. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шулятникова, Т. В.
Ультраструктурные особенности состояния астроглиальной эндосомальной системы при сепсис-ассоциированной энцефалопатии [Текст] / Т. В. Шулятникова, В. А. Шаврин // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 60-67

MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология, ультраструктура)
МУЛЬТИВЕЗИКУЛЯРНЫЕ ТЕЛЬЦА -- MULTIVESICULAR BODIES (ультраструктура)
Анотація: Сепсис-асоційована енцефалопатія (САЕ) – часте ускладнення сепсису, що виявляється широким спектром дисфункціональних порушень головного мозку. Астроцити, як головні гомеостатичні клітини мозку, відіграють ключову роль у процесах адаптації нервової тканини до гострого пошкодження. Мета роботи – визначити ультраструктурний стан ендосомальної системи астроцитів у головному мозку щурів в експериментальних умовах системного запалення. Матеріали та методи. Дослідження виконали на 2 групах щурів лінії Вістар: контрольній (5 хибнооперованих щурів) і основній (із перев’язкою і пункцією сліпої кишки, CLP, 10 щурів). Дослідження кори та підкоркової білої речовини сенсомоторної зони у строк від 12 год до 24 год післяопераційного періоду виконали за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії. Результати. У групі CLP, починаючи з 12 год післяопераційного періоду, в перикаріонах і відростках астроцитів збільшується кількість мікровезикулярних тілець (МВТ). Так, у померлих тварин основної групи визначили тенденцію до збільшення кількості ендосом порівняно з контролем і з переважною локалізацією їх у перикаріонах астроцитів. Астроглія тварин основної групи, які вижили, характеризувалася більшим ступенем компенсації внутрішньоклітинного набряку й накопиченням МВТ у капілярних ніжках астроцитів, де їхня кількість вірогідно збільшувалася більш ніж утричі порівняно з групою контролю. Висновки. В умовах експериментального абдомінального сепсису в астроцитах головного мозку з середини першої доби спостерігали ознаки реактивних змін із підвищенням активності їхнього ендосомально-екзосомального апарату, що показує високий ступінь адаптивної активності астроглії та фазу компенсації патологічного стану тканини. Одне з ультраструктурних проявів цього явища – підвищення в цитоплазмі астроцитів кількості МВТ із накопиченням останніх в астроцитарних відростках, здебільшого в капілярних астроцитарних ніжках. Накопичення МВТ в астроцитарних відростках може вказувати на активацію їхньої міжклітинної та гліо-васкулярної взаємодії за допомогою ендо- та екзоцитозу в гострій фазі адаптивних процесів в умовах САЕ. Цей факт підкреслює особливу роль астроглії в процесах компенсації порушеного гомеостазу мозкової тканини в наведених умовах.
Дод.точки доступу:
Шаврин, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Yasinskyi, R. M.
Changes of the pro-hormone levels of vitamin D 25(OH)D in patients with newly diagnosed pulmonary tuberculosis treatment failure [Текст] / R. M. Yasinskyi, O. M. Raznatovska // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 68-74

MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм)
Анотація: В Україні частка хворих на вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ), які успішно завершують курс лікування, становить 60–65 %, а критерій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) успішного лікування таких пацієнтів – 85 %. Світова наукова спільнота вивчає можливі патогенетичні чинники невдачі антимікобактеріальної терапії у хворих на туберкульоз. У цьому аспекті нині широко вивчають вплив вітаміну D. Актуальним є вивчення динаміки цього показника у хворих на ВДТБ із поширеним деструктивним туберкульозним процесом у легенях і бактеріовиділення для пошуку нових маркерів прогресування специфічного процесу та невдачі лікування, а також для з’ясування можливих шляхів додаткової патогенетичної терапії супроводу хворих. Такий підхід дає можливість запобігти невдачі лікування та, як наслідок, сприятиме підвищенню ефективності лікування. Мета роботи – визначити зміни рівнів прогормона вітаміну D 25(ОН)D у хворих на неефективно лікований ВДТБ легень у процесі інтенсивної фази антимікобактеріальної терапії. Матеріали та методи. Виконали проспективне дослідження, в яке залучили 58 хворих на ВДТБ легень. Пацієнтів поділили на 2 групи: у 1 (основну) включили 28 осіб із неефективно лікованим ВДТБ легень, у 2 групу (порівняння) – 30 хворих, які згодом успішно завершили курс лікування. Контрольну групу утворили 29 здорових донорів-волонтерів. Усі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні в КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» у 2017–2019 рр. Дослідження рівнів прогормона вітаміну D 25(ОН)D здійснили в Навчальному медико-лабораторному центрі Запорізького державного медичного університету методом твердофазного імуноферментного аналізу, використовуючи імуноферментний рідер Sirio S і набори «DIAsource ImmunoAssays S.A.» (Бельгія), (нг/мл). Зразки крові пацієнтів брали вранці натще. У всіх хворих та у волонтерів кров брали рівномірно протягом року для уникнення впливу сезонної варіабельності вітаміну D у крові. Результати. У здорових волонтерів зниження рівня прогормона 25(ОН)D визначили тільки у 51,7 % випадків (дефіцит – у 13,8 %, недостатність – у 37,9 %). У хворих на ВДТБ легень із поширеним специфічним процесом у легенях, наявністю деструкцій понад 3 см у діаметрі та бактеріовиділенням на початку інтенсивної фази антимікобактеріальної терапії (0 доз) зниження рівня прогормона 25(ОН)D діагностували у 96,5 % (у 81 % – дефіцит, у 15,5 % – недостатність). 1/3 хворих (35,7 % на 0 дозі та 32,1 % на 90 дозі) з неефективно лікованим туберкульозом мають рівні прогормона 25(ОН)D менші ніж 7 нг/мл, а у хворих, які успішно завершили курс лікування, таку концентрацію прогормона 25(ОН)D навіть не визначали. У динаміці, через 3 місяці інтенсивної фази антимікобактеріальної терапії (90 доз), у хворих на неефективно лікований ВДТБ легень рівні прогормона 25(ОН)D вірогідно продовжують знижуватися в 1,3 раза щодо початкових значень; це в 1,4 раза менше ніж показники пацієнтів, які успішно завершили курс лікування. Висновки. У більшості хворих на ВДТБ легень із ризиком неефективного лікування визначали виразний дефіцит вітаміну D (у 1/3 хворих рівні прогормона 25(ОН)D менші ніж 7 нг/мл) на початку лікування, а через 3 місяці інтенсивної фази антимікобактеріальної хіміотерапії поглиблюється дефіцит вітаміну D. Отже, цей показник можна застосовувати як прогностичний щодо неефективного лікування туберкульозу, а зниження рівня прогормона 25(ОН)D у динаміці потребує з’ясування доцільності методів його корекції шляхом додавання препаратів вітаміну D.
Дод.точки доступу:
Raznatovska, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Шарікадзе, О. В.
Можливості сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії в дітей дошкільного віку з сенсибілізацією до алергенів цвілевих грибів [Текст] / О. В. Шарікадзе, О. М. Охотнікова // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 75-79

MeSH-головна:
ДЕСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ -- DESENSITIZATION, IMMUNOLOGIC (использование, методы)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ СУБЛИНГВАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, SUBLINGUAL
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS (вредные воздействия)
Анотація: Мета роботи – визначення ефективності сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії (СЛІТ) у дітей дошкільного віку з сенсибілізацією до алергенів цвілевих грибів Alternaria alternata. Матеріали та методи. У дослідження залучили 447 дітей віком 4,1 ± 0,9 (від 3 до 7) року з верифікованими діагнозами алергічної бронхіальної астми та/або алергічного риніту. У 58 пацієнтів (I група) з доведеною сенсибілізацію до мажорних алергенів Alternaria alternata оцінювали ефективність сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії, що тривала протягом 3 років, за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) і рівнем sIgE до мажорного компонента альтернарії Alt a1. 27 дітей (ІІ група), які отримували тільки базисну терапію, ввійшли у групу порівняння. Результати. У пацієнтів першої групи, які протягом 3 років отримували СЛІТ, встановили вірогідне зниження носових симптомів: чхання – з 29 (26; 31) мм до 8 (6; 11) мм (р = 0,008); ринорея – з 29 (26; 34 ) мм до 5 (4; 6) мм (р = 0,012); свербіння – з 20 (17; 23) мм до 5 (4; 6) (р = 0,002) мм; закладеність носа – з 29 (25; 35) мм до 7 (5; 9) мм (р = 0,016) порівняно з вихідним рівнем. Аналогічну динаміку визначили щодо неносових симптомів: свербіж очей, почервоніння очей і виділення з очей, – що вірогідно зменшилися (з 26 (23; 31) мм до 5 (3; 7) мм (р = 0,007), з 29 ( 26; 36) мм до 4 (3; 6) мм (р = 0,014) і з 29,5 мм до 5,0 (4; 7) мм (р = 0,003) відповідно) порівняно з вихідними значеннями. Крім того, встановили вірогідне зниження таких показників, як кашель та утруднене дихання з 54 (46; 61) мм до 7 (6; 9) мм (р = 0,013) і з 50 (39; 57) мм до 7 (5; 9) мм (р = 0,011). Варто відзначити також, що на тлі 3-річної СЛІТ у пацієнтів 1 групи виявили вірогідно нижчі показники усіх симптомів алергопатології (за шкалою ВАШ) порівняно з пацієнтами, які були тільки на базисній терапії. Висновки. Результати дослідження показали, що використання сублінгвальної імунотерапії в дітей із сенсибілізацією до грибів роду Alternaria alternata та наявністю клінічних проявів алергічного риніту і/або алергічної бронхіальної астми є ефективним і безпечним методом лікування та дає змогу швидко (протягом перших 6 місяців) досягти контролю над симптомами захворювання.
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Хоміцький, М. Є.
Алгоритм діагностичної диференціації шизоафективного розладу від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та афективні розлади) [Текст] / М. Є. Хоміцький // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 80-85

MeSH-головна:
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, психология, этиология)
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Складною залишається диференційна діагностика шизофренії, шизоафективного розладу (ШАР) й афективних розладів (АР). Це зумовлено схожістю клінічної картини загострення психозу. Перспективний напрям підвищення якості диференційної діагностики – вивчення нозоспецифічних патоперсонологічних трансформацій (ПпТ). Вивчення цих змін при ШАР і визначення їхніх клінічних відмінностей від патоперсонології шизофренії та АР дасть можливість здійснювати диференційну діагностику з високим рівнем вірогідності. Мета роботи – розроблення алгоритму діагностичної диференціації ШАР від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та АР) на базі аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних і клініко-етологічних ознак станів ремісії. Матеріали та методи. На базі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР обстежили 312 пацієнтів, з-поміж них 102 особи страждають на АР, 102 хворих мають встановлений діагноз шизоафективний розлад, 108 осіб із діагнозом шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу. Основні методи дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний, патопсихологічний, клініко-анамнестичний, клініко-етологічний, а також медико-статистичний аналіз. Результати. У дослідженні розроблено алгоритм діагностичної диференціації ШАР від інших ендогенних психозів з епізодичним перебігом (шизофренія та АР) на основі аналізу клініко-психопатологічних, медико-психологічних і клініко-етологічних ознак станів ремісії / інтермісії. Алгоритм передбачає послідовне використання 2 таблиць (диференціація для пари ШАР – шизофренія та ШАР – АР), в яких наведені ознаки, впорядковані за зниженням показника сумарної інформативності. Висновки. Результати можуть використовуватися під час диференційної діагностики ендогенного психозу з визначенням нозологічної належності клінічного випадку до ШАР, а також для застосування індивідуально необхідних медико-реабілітаційних утручань.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Pashkova, O. Ye.
Spinal mobility in children with diabetes and factors, which influence it [Текст] / O. Ye. Pashkova, K. P. Lysenko // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 86-92

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, метаболизм, патофизиология, этиология)
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE (патология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Анотація: Мета роботи – оцінити стан рухливості хребта як інтегральний маркер стану суглобів у дітей, які хворі на цукровий діабет, залежно від тривалості перебігу захворювання та забезпеченості вітаміном D. Матеріали та методи. Обстежили 93 дитини, які хворі на інсулінозалежний діабет, віком від 11 до 17 років. Обстежених поділили 3 групи: 1 – 26 дітей (середній вік – 12,9 ± 0,4 року) з тривалістю цукрового діабету (ЦД) до 1 року; 2 – 33 пацієнти (середній вік – 13,8 ± 0,4 року) з тривалістю захворювання від 1 до 5 років; 3 – 34 хворих (середній вік – 14,3 ± 0,4 року) з тривалістю цукрового діабету понад 5 років. У контрольну групу ввійшли 30 умовно здорових дітей, репрезентативних за віком і статтю. Усім дітям виконали дослідження функціонального стану хребта за допомогою метричних тестів, визначили рівень вітаміну D і періостину за допомогою імуноферментного аналізу. Результати. Встановили, що для дітей, які хворі на цукровий діабет, порівняно з контрольною групою притаманне зниження рухливості хребта. Перші ознаки цих змін виявляли вже з другого року захворювання, вони прогресували зі збільшенням тривалості перебігу цукрового діабету. Встановлено, що з прогресуванням захворювання відбувалося поступове погіршення забезпеченістю вітаміном D. Якщо на першому році захворювання недостатність вітаміну визначена тільки в 10 %, у 2 групі – в 50 % дітей, то при перебігу ЦД понад 5 років дефіцит вітаміну D діагностували у 80 % дітей (p 0,05). Недостатній рівень забезпеченості вітаміном D супроводжувався погіршенням стану загальної рухливості хребта. Найнижчі значення рівня вітаміну D притаманні дітям із глікемічним контролем із високим ризиком для життя (r
Дод.точки доступу:
Lysenko, K. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Патофізіологічне обґрунтування ефективності застосування кверцетину в терапії коронавірусної хвороби (COVID-19) [Текст] / І. А. Зупанець [та ін.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 93-101

MeSH-головна:
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (терапевтическое применение)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
Анотація: Зважаючи на відсутність ефективної та безпечної терапії хворих на COVID-19, пошук нових методів лікування – найбільш актуальна тема в медицині та фармації. Висока летальність (7,1 %) внаслідок розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому, який зумовлений цитокіновим штормом, диктують необхідність розробки нових підходів до впливу на різноманітні патогенетичні ланки захворювання в комплексній терапії таких хворих. В огляді узагальнили результати експериментальних і клінічних досліджень щодо вивчення фармакологічних властивостей кверцетину (механізмів дії, фармакологічних ефектів) і лікарських препаратів, що його містять, – Квертину та Корвітину (пероральна та парентеральна лікарські форми), які наявні на фармацевтичному ринку України. Результати численних досліджень свідчать, що кверцетин має (серед інших) високу протизапальну активність, противірусну, мембраностабілізувальну, імуномодулювальну й антиоксидантну дії. Механізми реалізації цих фармакологічних ефектів добре вивчені та зумовлюють можливість застосування кверцетину як патогенетичної терапії (вплив на різні ланки патогенезу) у хворих на коронавірусну інфекцію. Це диктує необхідність здійснення відповідних клінічних випробувань цих препаратів для профілактики інфікування та лікування коронавірусної інфекції. Результати клінічних випробувань можуть стати інноваційною стратегією в лікуванні хворих на COVID-19.
Дод.точки доступу:
Зупанець, І. А.
Шебеко, С. К.
Безугла, Н. П.
Отрішко, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Туманский, В. А.
Клинико-патоморфологические параметры смерти мозга: от истоков концепции до ее применения при трансплантации органов [Текст] / В. А. Туманский, Л. М. Туманская // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 102-113

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО СМЕРТЬ -- BRAIN DEATH (диагностика, законодательство и юриспруденция)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (законодательство и юриспруденция, использование)
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ СЕРДЕЧНАЯ -- DEATH, SUDDEN, CARDIAC (патология)
Анотація: Критерії смерті мозку (СМ), параметри їх клініко-патоморфологічного визначення та використання при взятті органів для трансплантації уточнюють у різних країнах донині. Мета роботи – аналіз формування та клініко-патологоанатомічна характеристика смерті мозку. В огляді наведено ретроспективний аналіз формування та вдосконалення медичної концепції СМ: концепції смерті цілісного мозку (включаючи стовбур мозку) і смерті стовбура мозку. На підставі власних даних описали основні патоморфологічні форми СМ (тотальний некроз головного мозку, субтотальний некроз стовбура мозку та мозочка), механізми їхнього розвитку та діагностичні патологоанатомічні параметри. Встановили: головним критерієм розвитку біологічної смерті людини, що визначає незворотну зупинку серця та неможливість відновлення спонтанного дихання, є незворотні деструктивні зміни в ядрах моста й довгастого мозку, які утворюють кардіо-респіраторний центр, що регулює частоту серцевих скорочень, тонус судин та артеріальний тиск, а також генерує ритм, особливості дихання. Наведені сучасні стандарти клінічної діагностики СМ і їх реальне застосування в різних країнах під час трансплантації органів, а також передумови для відродження концепції циркуляторної смерті в еру трансплантації органів. Висновки. Три стандарти смерті людини, що застосовуються, мають недостатньо вивчені медичні аспекти й невирішені етичні проблеми.
Дод.точки доступу:
Туманская, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

The impact of Toll-like receptors on the immune system functioning and on the immunopathogenesis of chronic hepatitis C: a modern view (literature review) [Текст] / L. M. Syzovа [et al.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 114-121

MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C -- HEPATITIS C (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
TOLL-ПОДОБНЫЕ РЕЦЕПТОРЫ -- TOLL-LIKE RECEPTORS
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (иммунология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика, иммунология)
Анотація: Незважаючи на великі досягнення у вивченні імунопатогенезу хронічного гепатиту С, залишається багато невирішених питань щодо діагностики, прогнозування перебігу та ефективності лікування. У контексті вивчення цієї інфекції викликають інтерес рецептори вродженої імунної системи – Toll-подібних рецепторів. Мета роботи – проаналізувати відомості сучасної фахової літератури щодо ролі окремих Toll-подібні рецептори в імунопатогенезі хронічного гепатиту С. Матеріали та методи. Методами оглядового, системного та контент-аналізу опрацювали доступні наукові джерела, що присвячені вивченню Toll-подібних рецепторів. Наведені дані світової фахової літератури та проаналізовані результати сучасних досліджень. Висновки. Вроджена імунна система відіграє визначальну роль у первинному захисті організму від патогенів, розпізнавання яких залежить від родини Toll-подібних рецепторів, а генетичний аналіз – перспективний метод превентивної та персоналізованої медицини. Перевага генетичних маркерів полягає в тому, що вони незалежно від віку та інших факторів містять інформацію про схильність до мультифакторіальних хвороб, що можна використати під час створення «генетичного паспорта» людини. Уявлення щодо впливу поліморфізму Asp299Gly гена Toll-подібного рецептора 4 і Gln11Leu гена Toll-подібного рецептора 7 на імунопатогенез хронічного гепатиту С неоднозначні та потребують продовження вивчення. Це дасть змогу оптимізувати лікувально-діагностичну тактику при цьому захворюванні на основі комплексного оцінювання особливостей імунного реагування, що зумовлені наявністю названих поліморфізмів.
Дод.точки доступу:
Syzova, L. M.
Koval, Т. I.
Ilchenko, V. I.
Zviaholska, I. M.
Iziumska, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Говсєєв, Д. О.
Псевдоперитоніт на тлі кетоацидотичного стану у вагітної (клінічний випадок) [Текст] / Д. О. Говсєєв, О. І. Крижановська, В. О. Берестовий // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 122-126

MeSH-головна:
ДИАБЕТ ГЕСТАЦИОННЫЙ -- DIABETES, GESTATIONAL (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
КЕТОАЦИДОЗ -- KETOSIS (диагностика, лекарственная терапия, эмбриология, этиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – надати відомості щодо гестаційного цукрового діабету, його причин, клініко-лабораторних проявів і рідкісних особливостей перебігу. Наведено клінічний випадок діагностики псевдоперитоніту на тлі кетоацидозу у вагітної з симптомами, що імітували гострий апендицит. Своєчасна правильна діагностика дала змогу уникнути операції в пацієнтки на 34 тижні вагітності. Наведені основи диференційної діагностики гострого абдомінального синдрому в жінок під час вагітності. Клінічний випадок викликає інтерес у зв’язку з недостатністю даних фахової літератури щодо цієї патології у вагітних, а також її рідкістю в загальній популяції. Висновки. Висновки. Ретельне динамічне спостереження за вагітною та правильна інтерпретація лабораторних даних дають змогу своєчасно встановити діагноз кетоацидозу з абдомінальним больовим синдромом та уникнути небажаного оперативного втручання під час вагітності.
Дод.точки доступу:
Крижановська, О. І.
Берестовий, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Clinical cases of management and treatment of women with chemoresistant tuberculosis during pregnancy [Текст] / O. M. Raznatovska [et al.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 127-132

MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- TUBERCULOSIS, MULTIDRUG-RESISTANT (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АНТИБИОТИКИ ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ -- ANTIBIOTICS, ANTITUBERCULAR (вредные воздействия, терапевтическое применение)
Анотація: Беззаперечною нині є актуальність хіміорезистентного туберкульозу (ХРТБ) в Україні й усьому світі. Особливе занепокоєння викликає те, що на тлі високого захворювання на ХРТБ молодого працездатного населення відзначають низьку ефективність лікування (55 %). Результати багатьох досліджень показують, що туберкульоз у вагітних жінок – причина багатьох серйозних ускладнень, які становлять серйозну материнську та перинатальну небезпеку. Особливо небезпечною є проблема ХРТБ у вагітної, оскільки пацієнтці необхідно тривало приймати антимікобактеріальні препарати ІІ ряду, що мають значущий тератогенний вплив. Мета роботи – ознайомлення фахівців-практиків із клінічними особливостями перебігу та лікування ХРТБ у жінок під час вагітності. Матеріали та методи. Описали 4 клінічні випадки власних спостережень перебігу та лікування ХРТБ у жінок під час вагітності. Результати. З-поміж 4 наведених клінічних випадків у 3 жінок штучне переривання вагітності було неминучим. В однієї пацієнтки була трубна вагітність. В іншої жінки на тлі медичних показань до штучного переривання вагітності (мультирезистентний туберкульоз, нестійке положення плоду) визначали відсутність схильності до лікування мультирезистентного туберкульозу та несприятливий соціальний фактор; крім того, сама пацієнтка відзначила, що вагітність небажана. У третьої пацієнтки діагностували полірезистентний туберкульоз і поширений деструктивний туберкульоз у легенях; жінка сама мала бажання штучно перервати вагітність. У четвертої пацієнтки до штучного переривання вагітності були медичні показання (мультирезистентний туберкульоз, негативна клінічно-рентгенологічна динаміка), від якого вона відмовилася. Враховуючи відмову, скорегували схему антимікобактеріальної терапії зі скасуванням аміноглікозидів. Хвора відповідально ставилася до власного здоров’я та лікування мультирезистентного туберкульозу. Під комплексним одночасним контролем фтизіатра, акушера-гінеколога та неонатолога завершила повний курс антимікобактеріальної терапії, у результаті мала успішне лікування та народила здорову дитину. Висновки. Підсумовуючи власні клінічні спостереження за вагітними, які хворі на ХРТБ, можна зробити висновок: за наявності у них схильності до антимікобактеріальної терапії і бажання народити дитину, під комплексним одночасним контролем фтизіатра, акушера-гінеколога та неонатолога можна досягти позитивних результатів – лікування ХРТБ і народження здорової дитини.
Дод.точки доступу:
Raznatovska, O. M.
Siusiuka, V. H.
Fedorec, A. V.
Pyroh, A. I.
Makurina, H. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)