Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2021/5<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Лейоміома матки: сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування [Текст] / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 7-18

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, терапия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (использование, методы)
Анотація: За даними ВООЗ, вивчення неопластичних процесів матки залишається одним з важливих та актуальних напрямків сучасної гінекології. Лейоміома матки за частотою є однією із найбільш поширених пухлин жіночої репродуктивної системи. Згідно з останніми даними, у кожної 4–5-ї жінки у світі діагностують лейоміому матки, частота якої у жінок віком до 35 років сягає 50%, а за даними автопсії – приблизно 80%. У статті представлений огляд наукових публікацій останніх років, які присвячені вивченню проблеми лейоміоми матки – актуальність, причини та механізми виникнення, наведена класифікація, клінічні прояви, сучасна діагностика і тактика ведення
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Качур, О. Ю.
Будченко, М. А.
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Герасимчук, В. О.
Оцінювання ефективності призначення ацетилсаліцилової кислоти для профілактики акушерських ускладнень методом логістичної регресії [Текст] / В. О. Герасимчук, О. С. Загородня, Д. Ю. Круковець // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 19-27

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (профилактика и контроль)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Анотація: Прееклампсія залишається актуальною проблемою сучасної медицини. Провідною причиною цього є відсутність ефективного лікування. Одним з небагатьох заходів, що мають доведену ефективність, є призначення ацетилсаліцилової кислоти з початку ІІ триместра. Водночас розлади мікроциркуляції, що лежать в основі розвитку прееклампсії, є патогенетичними і для інших гестаційних ускладнень.
Використання бази даних пацієнток, статистичного та модельного аналізу цього датасету дозволяє встановити та оцінити взаємовідносини, їхню статистичну значущість між різними факторами. Зокрема, за результатами роботи можна з більшою впевненістю констатувати суттєвий вплив профілактичного вживання ацетилсаліцилової кислоти на зниження ризику розвитку прееклампсії. Вживання ацетилсаліцилової кислоти знижує ймовірність виникнення затримки росту плода, передчасних пологів. Застосування допоміжних репродуктивних технологій позитивно корелює з ризиком розвитку прееклампсії. Методом логістичної регресії доведено вплив інших традиційних чинників на розвиток прееклампсії, що підтверджує правдивість запропонованої статистичної моделі.
Дод.точки доступу:
Загородня, О. С.
Круковець, Д. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дунаєвська, В. В.
Вплив склерозивного ліхену вульви на статеву дисфункцію [Текст] / В. В. Дунаєвська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 28-33

MeSH-головна:
ВУЛЬВЫ БОЛЕЗНИ -- VULVAR DISEASES
БОЛИ -- PAIN
СЕКСУАЛЬНОСТЬ -- SEXUALITY
Анотація: Склерозивний ліхен (СЛ) – це хронічне запалення, яке уражує вульву. Багато жінок із СЛ повідомляють про біль у вульві, що, як правило, часто впливає на якість життя пацієнтки. У даному дослідженні наведені результати порівняння статевої функції пацієнток із склерозивним ліхеном вульви – СЛВ (зі скаргами на біль та без) і жінок контрольної групи
Жінки зі склерозивним ліхеном вульви мають більш низьку і менш задовільну статеву активність порівняно з жінками контрольної групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравченко, О. В.
Особливості патогенезу та лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз у жінок раннього репродуктивного віку [Текст] / О. В. Кравченко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 34-37

Рубрики: Енат 400

MeSH-головна:
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета дослідження: визначення ефективності застосування комплексної терапії у лікуванні дифузних форм дисгормональних дисплазій грудної залози (ДДГЗ) у жінок раннього репродуктивного віку. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 42 жінки з дифузною формою ДДГЗ у віці 25–31 рік. До контрольної групи включено 20 здорових невагітних жінок, паритетних за віком, соціальним статусом та умовами проживання. Діагноз ДДГЗ встановлювали на підставі аналізу анамнестичних даних, скарг пацієнток, клінічних даних, рентгенологічного та ультразвукового дослідження, проведеного на 5–7-й день менструального циклу. Результати. У 35 (83,3%) пацієнток ДДГЗ розвинулась на тлі нормального двофазного менструального циклу, у 7 (16,7%) – при неповноцінній лютеїновій фазі. Під час інструментального обстеження діагностовано у 23 (54,8%) жінок фіброзно-кістозну форму ДДГЗ, у 15 (35,7%) – аденофіброматоз і у 4 (9,5%) – залозисто-кістозну мастопатію. Застосування препарату Єнат 400, фітохімічних онкопротекторів, венотоніків та седативних засобів забезпечує у переважної більшості (95,2%) пацієнток раннього репродуктивного віку високу клінічну ефективність при лікуванні ДДГЗ. За даними інструментальної візуалізації грудної залози регрес ДДГЗ відбувся у 38 (90,5%) пацієнток молодого віку. Заключення. У лікуванні ДДГЗ у пацієнток раннього репродуктивного віку Єнат 400 у комплексі з іншими препаратами завдяки антиоксидантній, антипроліферативній, проапоптотичній, протипухлинній терапії зарекомендував себе як ефективний та безпечний засіб
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості психоемоційного стану пацієнток із патологією ендометрія [Текст] / А. Я. Сенчук [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 38-42

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика)
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД -- CLIMACTERIC
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Анотація: Мета дослідження: визначення рівнів тривожності та депресії у пацієнток у перименопаузальний період з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія. Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнток у перименопаузальний період. До основної групи зараховано 100 пацієнток з гіперпластичними процесами ендо- і міометрія, до контрольної групи – 50 здорових жінок у перименопаузальний період. Для вивчення рівнів тривожності та депресії використовували анкети PHQ-2 та PHQ-9. З метою об’єктивного оцінювання ступеня тривожно-депресивної симптоматики було проведено анкетування за Госпітальною шкалою тривожності і депресії (HADS)
Виявлені психоемоційні порушення є результатом несприятливого впливу соматичних захворювань і гінекологічної патології. Отримані результати дослідження свідчать про необхідність корекції порушень психоемоційного стану, які слід враховувати під час вибору методу лікування у таких пацієнток
Дод.точки доступу:
Сенчук, А. Я.
Закордонець, Р. М.
Доскоч, І. О.
Андрійчук, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кротік, О. І.
Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі [Текст] / О. І. Кротік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 43-47

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей формування та функціонування фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 50 вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі (І група – основна). До контрольної групи увійшли 30 вагітних без соматичної та гінекологічної патології, які були розроджені через природні пологові шляхи. Усім вагітним було проведено комплексне клінічне обстеження з урахуванням скарг, даних анамнезу, об’єктивних та додаткових методів обстеження. Визначали рівні естріолу, кортизолу, плацентарного лактогену та прогестерону у сироватці крові вагітних, стан ФПК у термінах 18–20, 28–30 та 38–40 тиж.
Формування і функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі з ранніх термінів вагітності характеризуються значним рівнем порушень функціонального стану плода, плаценти, кількості навколоплідних вод на тлі виражених гемодинамічних та ендокринологічних розладів. Це потребує профілактики у прегравідарний період
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку [Текст] / Т. Г. Романенко, П. Ф. Шаганов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 48-55

MeSH-головна:
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (профилактика и контроль)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета дослідження: профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку у післяопераційний період. Матеріали та методи. Обстежено 132 жінки з трубно-перитонеальним безпліддям: І група – основна (n=68) та ІІ група – порівняння (n=64). У післяопераційний період пацієнтки основної групи отримували лікувально-профілактичні заходи згідно з розробленим підходом (введення інтраопераційно протиспайкового розсмоктувального гелю 50 мл та препарат тіотриазоліну по 1 супозиторію ректально з першого дня після операції протягом 14 днів), а групи порівняння – згідно з традиційним. Тридцять здорових жінок увійшли до контрольної групи. У крові визначали рівні фібриногену, продуктів деградації фібриногену/фібрину (ПДФ), білковозв’язаного гідроксипроліну (БЗГ) та вільного гідроксипроліну (ВГ). Оцінювання больового синдрому проводили за 10-бальною шкалою. Результати. У післяопераційний період виявлено підвищення рівнів фібриногену та ПДФ у плазмі крові всіх обстежених жінок. Однак в основній групі концентрація ПДФ з 4-ї години після втручання була достовірно вищою (5,31±0,24 мг/л) за таку у групі порівняння (4,53±0,17 мг/л). Вміст БЗГ у сироватці крові у групі порівняння достовірно зріс через 12 год після операції з максимумом через 24 год та збереженням концентрації в 1,9 разу вище через 3 доби (p0,05). Рівень ВГ в основній групі був суттєво вищий (в 1,4–1,6 разу) за такий у групі порівняння. Протягом післяопераційного періоду відзначено підвищення фібринолітичної спроможності перитонеальної рідини (p0,05). Період гіперемії у ІІ групі тривав у 2 рази більше часу, ніж у І групі. Також ІІ група переважає за кількістю пацієнток з гіпертермією більше 3 діб – 10 (15,6%) порівняно з І групою – 4 (5,8%) пацієнтки. За тривалістю перебування у стаціонарі переважає ІІ група – 3,1 % порівняно з І групою – 1,9 %. Оперовані пацієнтки з І групи оцінювали післяопераційний больовий синдром у середньому на 1,8 бала (p
Дод.точки доступу:
Шаганов, П. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічний випадок вродженої діафрагмальної грижі [Текст] / О. Я. Слободяник [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 56-60

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Вроджена діафрагмальна грижа (ВДГ) є рідкісною вродженою аномалією розвитку діафрагми з частотою приблизно 1 на 2500 живих новонароджених. Структурний дефект супроводжується патофізіологічними розладами, зокрема легеневою гіпертензією, а також легеневою гіпоплазією різного ступеня, які, власне, і визначають тяжкість вади. У 84% випадків діафрагмальна грижа розташована на лівому куполі діафрагми; можлива правостороння та лівостороння локалізація вади розвитку, що становить 14% та 2% відповідно
Дана вада може бути як ізольованою, так і поєднуватись з іншими вродженими аномаліями, такими, як вроджені захворювання серця або хромосомні аномалії. Порушення закриття діафрагми протягом 4–10-го тижня внутрішньоутробного розвитку призводить до формування діафрагмальної грижі. У цей самий період (5-й тиждень гестації) відбувається формування легеневих бруньок і бронхів. Тривимірна ультразвукова діагностика дозволяє виявити ваду пренатально майже у 60% плодів. Фетальна МРТ є методом вибору анатомічного оцінювання легень; визначення їхнього об’єму дозволяє більш точно прогнозувати розвиток ускладнень та необхідний об’єм допомоги після народження
У даній статті наведено клінічне спостереження ВДГ з описом особливостей перинатальної діагностики та організації постнатальної допомоги. Ваду було діагностовано у 31-й тиждень гестації, вагінальне розродження відбулось у термін доношеної вагітності. Розглянуто комплекс реанімаційних заходів, передопераційну підготовку, перебіг післяопераційного періоду. Вчасна пренатальна діагностика ВДГ та її анатомічного варіанта дає можливість правильно розробити маршрут пацієнтки, починаючи з тактики ведення вагітності, методу розродження, а також спрогнозувати алгоритм дій персоналу під час народження та подальшого лікування новонародженого
Дод.точки доступу:
Слободяник, О. Я.
Біла, В. В.
Тишкевич, В. М.
Процик, М. В.
Шевченко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Флаксемберг, М. А.
Роль гістерорезектоскопії в діагностиці та лікуванні жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки [Текст] / М. А. Флаксемберг // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 61-64

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, терапия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование, методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей гістероскопічної картини порожнини матки та стану ендометрія у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) і можливостей використання отриманих результатів для вибору методу лікування
Гістерорезектоскопія є важливим етапом обстеження жінок з ЛМ, що дозволяє оцінити стан порожнини матки, зокрема ступінь деформації лейоматозними вузлами. Це зумовлює клінічний перебіг захворювання і є фактором, який спричинює безплідність, а також впливає на вибір тактики лікування даного контингенту хворих. Гістерорезектоскопія у поєднанні з УЗД і гістологічним дослідженням ендометрія дозволяє отримати більш вичерпну характеристику стану ендометрія (хронічний ендометрит, невідповідність дню менструального циклу) та інформацію щодо наявності супутніх патологічних процесів (поліпи та гіперплазія ендометрія), які потребують корекції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Суслікова, Л. В.
Симптомний ендометріоз у жінок фертильного віку через призму аутоімунізації до харчових алергенів (Огляд літератури) [Текст] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк, М. С. Лоншакова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 65-71

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ИММУНИЗАЦИЯ -- IMMUNIZATION (использование, методы)
Анотація: У статті наведений систематичний огляд наукових публікацій, посібників та рекомендацій за останні 10 років, які присвячені проблемі ендометріозу. Проведено систематизацію інформації стосовно етіопатогенетичних механізмів розвитку патології та даних мультидисциплінарного аналізу значення розладів вуглеводного обміну та харчових непереносимостей у перебігу симптомного ендометріозу. Ендометріоз є однією з найпоширеніших доброякісних гінекологічних проліферативних патологій у жінок в усьому світі. Вивчаючи структуру захворюваності на симптомний ендометріоз, було виявлено більш високу частоту порушень вуглеводного обміну та харчової непереносимості у цій групі пацієнток. Захворюваність на ендометріоз, поширеність порушень вуглеводного обміну та аутоімунізації демонструють суттєву тенденцію до почастішання та «помолодшання», що, безсумнівно, є наслідком нераціонального харчування та способу життя, надмірного споживання вуглеводних продуктів, соціальних особливостей життя сучасної жінки. Згідно із сучасними науковими даними, порушення метаболізму вуглеводів асоційовані із аутоімунізацією та імунною дисфункцією. На підставі аналізу даних літератури та результатів власних ретроспективних спостережень виявлено роль порушень вуглеводного обміну та аутоімунізації харчовими алергенами (глютен, фруктоза, лактоза) у маніфестації та прогресуванні симптомного ендометріозу. Через порушення взаємодії між ендокринною та імунною вісями регуляції жіночої репродуктивної системи внаслідок систематичної аутоімунізації певними агресивними харчовими компонентами, які можуть бути ендокринними дезрапторами та вторинними нейроендокринними месенджерами, у жінок із наявністю харчових непереносимостей і порушень вуглеводного обміну спостерігаються більш тяжкий перебіг ендометріозу, більш високі метаболічні ризики та нижча якість життя загалом. Нормалізація вуглеводного обміну шляхом застосування елімінаційної дієти із виключенням продуктів-дезрапторів є темою даної статті та напрямком пошуку ефективного і прийнятного для пацієнток алгоритму лікування ендометріозу
Дод.точки доступу:
Сербенюк, А. В.
Лоншакова, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)