Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2022/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Романенко, Т. Г.
Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом [Текст] = A modern view on the termination of an unwanted pregnancy by a non-surgical method / Т. Г. Романенко, О. В. Морозова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 8-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АБОРТ ЛЕГАЛЬНЫЙ -- ABORTION, LEGAL (методы, тенденции)
АБОРТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ABORTIFACIENT AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
МИФЕПРИСТОН -- MIFEPRISTONE (анализ, прием и дозировка, фармакология)
МИЗОПРОСТОЛ -- MISOPROSTOL (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
БИОМЕДИЦИНСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- BIOMEDICAL RESEARCH (тенденции)
Анотація: Стаття присвячена сучасним напрямам поліпшення якості надання медичної допомоги жінкам при штучному перериванні вагітності, зокрема використанню нехірургічних методів аборту. Одним із найважливіших завдань акушера-гінеколога є зменшення кількості ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень, які можливі при проведенні хірургічного аборту, та збереження репродуктивної функції жінки. Термін «медикаментозний аборт» означає переривання вагітності за допомогою лікарських препаратів, що є альтернативою хірургічному втручанню, оскільки дозволяє уникнути виникнення ризику, пов’язаного з оперативним втручанням та анестезією. Ідея використання лікарських засобів для переривання вагітності існувала протягом багатьох століть, але реальні та безпечні рекомендації щодо застосування схем, методів та умов постійно удосконалюються і наразі ґрунтуються на наукових доказах. Велика кількість досліджень, що проводяться у всьому світі, свідчить про значну потребу у застосуванні мізопростолу та міфепристону в акушерстві та гінекології, а також про пошук оптимальних доз цих препаратів для зниження частоти побічних ефектів та визначення віддалених наслідків при проведенні медикаментозного аборту. У статті описана найбільш ефективна схема, що передбачає використання препаратів міфепристон та мізопростол для переривання вагітності. Наведено показання, протипоказання та умови, необхідні для успішного та безпечного виконання нехірургічного аборту. Представлено механізми дії препаратів, їхню ефективність, а також можливі побічні ефекти та ускладнення. Наведені переваги використання медикаментозного переривання вагітності, які включають високу ефективність, низьку вірогідність розвитку ускладнень, відсутність ризику, пов’язаного з анестезією, можливість уникнення хірургічного втручання, можливість амбулаторного застосування
The article is devoted to modern directions for improving of the medical care for women with artificial interruption of pregnancy, in particular, the use of non-surgical methods of abortion. One of the most important tasks of an obstetrician-gynecologist is to reduce possible early and late postoperative complications during surgical abortion, and to preserve the reproductive function of a woman. The term “medical abortion” refers to the interruption of a pregnancy with medication, which is an alternative to surgery because it avoids the risks which are associated with surgery and anesthesia. The idea of using drugs to terminate pregnancy has existed for many centuries, but real and safe recommendations for the use of regimens, methods and conditions are constantly being improved and are now based on scientific evidence. A large number of studies all over the world indicate a significant need for the use of misoprostol and mifepristone in obstetrics and gynecology, as well as the search for optimal doses of these drugs to reduce the incidence of side effects and determine long-term effects in medical abortion. The article describes the most effective regimen, which involves the use of drugs mifepristone and misoprostol for abortion. The indications, contraindications and conditions necessary for the successful and safe performance of non-surgical abortion are presented. The mechanisms of action of drugs, their effectiveness, as well as possible side effects and complications are presented. The advantages of medical abortion, including high efficiency, low risk of complications, no risk associated with anesthesia, the possibility of avoiding surgery, the possibility of outpatient use, are demonstrated
Дод.точки доступу:
Морозова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Федосюк, К. В.
Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом [Текст] = Assessment of vitamin D level in women with abnormal uterine bleeding and chronic psychogenic stress / К. В. Федосюк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 14-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТРОРРАГИЯ -- METRORRHAGIA (патофизиология, терапия, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ, терапевтическое применение)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
Анотація: Мета дослідження: вивчення рівня вітаміну D (25-гідроксикальциферолу – 25(OH)D) у сироватці крові жінок з аномальними матковими кровотечами (АМК) та хронічним психоемоційним стресом. Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок репродуктивного віку з АМК та хронічним психоемоційним стресом (основна група) та 50 хворих з АМК без хронічного психоемоційного стресу (група порівняння). До контрольної групи включено 30 жінок без АМК та хронічного стресу. Діагноз АМК встановлено на підставі Наказу МОЗ України № 353 від 13.04.2016 р. Концентрацію вітаміну D у сироватці крові визначали у всіх жінок методом імуноферментного аналізу. Результати. Концентрація вітаміну D у сироватці крові у хворих з АМК та хронічним психоемоційним стресом була на 28,01 % нижчою порівняно з контролем (p 0,001), у пацієнток з АМК без хронічного психоемоційного стресу – на 13,94 % (p
The objective: to study the level of vitamin D (25-hydroxycalciferol – (25(OH)D) in blood serum of women with abnormal uterine bleeding (AUB) and chronic psychogenic stress. Materials and methods. We examined 100 women of reproductive age with AUB and chronic psychogenic stress (basic group) and 50 patients with AUB without psychogenic chronic stress (comparison group). 30 women without AUB and chronic stress were included in the control group. AUB was diagnosis according to the Order No. 353 of the Ministry of Health of Ukraine dated April 13, 2016. The concentration of vitamin D was determined in blood serum in all the women using the ELISA method. Results. The concentration of vitamin D in the blood serum in patients with AUB and chronic psychogenic stress was on 28.01 % lower compared to the controls (p 0.001), in the patients with AUB without psychogenic chronic stress – 13.94 % (p
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мамчур, В. Й.
Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу [Текст] = What should be considered when choosing a drug for local therapy of nonspecific vaginitis and bacterial vaginosis / В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 18-28

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы, стандарты)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Вагінальні інфекції з урахуванням значної поширеності та впливу на організм жінки, розвиток плода та здоров’я дитини залишаються важливою медико-соціальною проблемою, тому питання оптимізації їхнього лікування дуже актуальні. Стаття є оглядом публікацій сучасних вітчизняних та зарубіжних видань, присвячених етіопатогенезу та локальній фармакотерапії неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу, у тому числі у жінок під час вагітності. Розглянуто питання щодо вагінальних інфекцій у невагітних та вагітних жінок, наведені основні фактори ризику їхнього розвитку, спектр збудників інфекційних уражень піхви, які виявляють найчастіше, – бактеріального вагінозу (G.vaginalis та A.vaginae), неспецифічного вагініту (Streptococcus spp., S.aureus, коагулазонегативні стафілококи, E.coli та ін.), кандидозного вагініту (С.albicans та С.non-albicans), і значення змін складу мікробіома піхви у розвитку зазначених захворювань. На підставі даних наукових публікацій у статті проведений аналіз чутливості патогенної флори до протиінфекційних засобів. Привернуто увагу до ризиків неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу для вагітних (викидні та передчасні пологи, плацентарна недостатність та ін.), проаналізовані переваги і недоліки системної та локальної терапії цих захворювань, наведена порівняльна характеристика окремих препаратів для локальної терапії з урахуванням складу та фармакодинаміки їхніх компонентів. Проаналізовані клінічні та фармацевтичні переваги комплексного препарату, що включає тернідазол, неоміцину сульфат, ністатин та преднізолону метасульфобензоат натрію та справляє бактерицидний (у тому числі антианаеробний), фунгіцидний, протипротозойний та протизапальний ефекти. Наведені дані щодо мікробіологічної та клінічної ефективності препарату, його зберігального впливу на мікробіом піхви, особливостей інноваційної технології виготовлення його лікарської форми
Vaginal infections are highly spread among the female population and they impact the woman’s organism, fetal development and child health. They remain an important medical and social problem, so the optimizing the treatment is very important. The article is a review of the modern domestic and foreign publications about the etiological factors, pathogenesis, and local pharmacotherapy of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis, including their manifestation during pregnancy. The issues of vaginal infections in non-pregnant and pregnant women, the main risk factors for their development, the range of pathogens of infectious lesions of the vagina, which are the most common - bacterial vaginosis (G. vaginalis and A. vaginae), nonspecific vaginitis (Streptococcus spp., S. aureus, coagulase-negative staphylococci, E. coli, etc.), candidiasis vaginitis (C. albicans and C. non-albicans), and the importance of changes in the composition of the vaginal microbiome in the development of these diseases are demonstrated. Based on the data from scientific publications, the article presents the analysis of the sensitivity of pathogenic flora to anti-infective methods. The attention is drawn to the risks of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis during pregnancy (miscarriage and premature birth, placental insufficiency, etc.), the advantages and disadvantages of systemic and local therapy for these diseases, the comparative characteristics of individual drugs for topical therapy are given, taking into account the composition and pharmacodynamics of their components. The clinical and pharmaceutical benefits of a complex preparation that includes ternidazole, neomycin sulfate, nystatin and prednisolone sodium metasulfobenzoate and has the bactericidal (including antianaerobic), fungicidal, antiprotozoal, and anti-inflammatory effects have been analyzed. Data on the microbiological and clinical efficacy of the drug, its storage effect on the vaginal microbiome, and features of innovative technology for the manufacture of its dosage form are presented
Дод.точки доступу:
Хомяк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне [Текст] = A multidisciplinary approach in the management of patients with acne / В. Г. Сюсюка [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 29-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРАНДРОГЕНИЗМ -- HYPERANDROGENISM (этиология)
АКНЕПОДОБНЫЕ ВЫСЫПАНИЯ -- ACNEIFORM ERUPTIONS (патофизиология, профилактика и контроль, психология, эпидемиология, этиология)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы, тенденции, экономика, этика)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: У статті узагальнені дані наукових публікацій щодо підходів ведення пацієнток з андрогензалежними дерматопатіями, а саме – акне, з урахуванням сучасного погляду на патогенез, клінічні прояви та результати обстеження даного контингенту жінок. Андрогензалежні дерматопатії – не лише медична, а й соціально-економічна проблема, бо вони призводять до порушення соціалізації та зниження якості життя. Вугрова хвороба належить до числа найбільш поширених дерматозів. Акне – це хронічне мультифакторне захворювання пілосебаційного комплексу, яке клінічно проявляється поліморфною висипкою у формі відкритих та закритих комедонів, папул, пустул, вузлів. Патогенез хвороби базується на чотирьох основних ланках: зміні кількісного та якісного складу шкірного сала через гіперпродукування андрогенів та/або підвищення чутливості рецепторів до їхньої дії, порушенні фолікулярної кератинізації, запаленні та зміні мікробіому шкіри. Окрім головних патогенетичних аспектів, враховують тригерні фактори, такі, як харчування, стрес, паління, механічні агенти. Розглянуто сучасне лікування вугрової хвороби згідно з дерматологічними протоколами, яке ґрунтується на комбінації топічної терапії з використанням місцевих ретиноїдів та антибіотиків, бензоїлпероксиду, азелаїнової кислоти, у випадку тяжкого перебігу чи неефективності місцевої терапії застосовують системні антибіотики та системні ретиноїди. Утім, незважаючи на наявність безлічі схем терапії дерматозу, досить часто не вдається досягти стійкого ефекту від лікування, знижується прихильність пацієнтів до виконання рекомендацій. З огляду на те, що провідна роль у патогенезі акне відводиться гіперандрогенному впливу на шкіру, а також той факт, що захворювання знижує якість життя та самооцінку у пацієнтів, необхідне залучення більш широкого кола спеціалістів, таких, як дерматологи, гінекологи, ендокринологи та психотерапевти, для успішного лікування та профілактики стійких естетичних дефектів шкіри
The article summarizes the data of the scientific publications about the management of patients with androgen-dependent dermatopathies, namely acne, taking into account the current view on the pathogenesis, clinical manifestations and results of the examinations of this group of women. Androgen-dependent dermatopathies are not only a medical problem but also a socio-economic one, as they lead to impaired socialization and reduced quality of life. Acne is one of the most common dermatoses. Acne is a chronic multifactorial disease of the pilosebation complex, which is clinically manifested by polymorphic rash in the form of open and closed comedones, papules, pustules, nodules. The pathogenesis of the disease is based on four main links: changes in the quantitative and qualitative composition of sebum due to hypersecretion of androgens and/or increased sensitivity of receptors to their action, impaired follicular keratinization, inflammation and changes in skin microbiome. Besides the main pathogenetic aspects, trigger factors are taken into account, such as nutrition, stress, smoking, mechanical agents. The current treatment of acne according to dermatological protocols is presented in the article, which is based on a combination of topical therapy with local retinoids and antibiotics, benzoyl peroxide, azelaic acid, in case of severe or ineffective local therapy systemic antibiotics and systemic retinoids are used. However, despite the presence of many treatment regimens for dermatosis, it is often not possible to achieve a lasting effect of treatment, and the adherence of patients to follow the doctor’s recommendations decreases. Given that the leading role in the pathogenesis of acne is due to hyperandrogenic effects on the skin, as well as the fact that the disease reduces the quality of life and self-esteem in patients, it is necessary to involve a wider range of specialists, such as dermatologists, gynecologists, endocrinologists and psychotherapists for successful treatment and prevention of persistent aesthetic skin defects
Дод.точки доступу:
Сюсюка, В. Г.
Макуріна, Г. І.
Чорненька, А. С.
Сергієнко, М. Ю.
Єршова, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Жук, С. І.
Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція) [Текст] = The Fetal Inflammatory Response Syndrome (Clinical lecture) / С. І. Жук, О. Д. Щуревська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 37-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
СЕПСИС -- SEPSIS (патофизиология, терапия, этиология)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (иммунология, микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (патофизиология, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (анализ, диагностическое применение)
Анотація: У статті висвітлено проблему синдрому системної запальної реакції плода (ССЗРП) на сучасному етапі. Даний термін введено в клінічну практику для описання системної активації вродженої або набутої імунної системи плода. ССЗРП може виникати у відповідь на інфекцію або запальний процес та залежно від виду імунних реакцій поділяється на два типи. ССЗРП І і ІІ типів є різними клінічними синдромами і відповідають гострому і хронічному запальним процесам. Описано основні патофізіологічні механізми та клінічні особливості різних варіантів ССЗРП. Плоди з даним синдромом мають ознаки поліорганного ураження. Наслідками ССЗРП є високий рівень ускладнень у новонароджених: сепсис, вроджена пневмонія, внутрішньошлуночкова кровотеча, перивентрикулярна лейкомаляція, дитячий церебральний параліч, нейросенсорна туговухість, некротичний ентероколіт та ін. Представлено детальний опис ураження органів та систем плодів при ССЗРП. У подальшому житті такі діти мають ризик виникнення віддалених ускладнень. Також даний синдром може бути причиною випадків нез’ясованої антенатальної загибелі плода. Лабораторні діагностичні критерії ССЗРП І типу включають в себе підвищення рівня інтерлейкіну-6 та реагентів гострої фази. Патогістологічно виявляють ознаки фунікуліту або хоріонічного васкуліту. Маркером ССЗРП ІІ типу є хемотаксичний хемокін CXCL10, який моделює материнське антифетальне відторгнення. У статті представлено базові механізми імунної відповіді при ССЗРП. При даному типі патології патогістологічно визначають хронічні запальні ураження плаценти (хронічний хоріоамніоніт, віліт невстановленої етіології, хронічний децидуїт)
The article highlights the problem of fetal inflammatory response syndrome (FIRS) in modern conditions. This term has been introduced into the clinical practice to describe the systemic activation of the innate or acquired immune system of the fetus. FIRS can occur in response to infection or inflammation and is divided into two types depending on the type of immune response. FIRS I and II types are different clinical syndromes and correspond to acute and chronic inflammatory processes. The main pathophysiological mechanisms and clinical features of different variants of FIRS are described. Fetuses with this syndrome have signs of multiorgan damage. The consequences of FIRS are a high rate of complications in newborns: sepsis, congenital pneumonia, intraventricular hemorrhage, periventricular leukomalacia, cerebral palsy, neurosensory deafness, necrotic enterocolitis and others. The detailed description of fetal organs and systems damage by FIRS is presented. In further life, such children are at risk of long-term complications. This syndrome can also be the cause of unexplained antenatal fetal death. Laboratory diagnostic criteria for FIRS type I include elevated levels of interleukin-6 and acute phase reagents. Histologically there are the signs of funiculitis or chorionic vasculitis. The marker of FIRS type II is the chemotactic chemokine CXCL10, which simulates maternal antifetal rejection. The article presents the basic mechanisms of the immune response in FIRS. In this type of pathology there are chronic inflammatory lesions of the placenta which are determined by histological study (chronic chorioamnionitis, vilitis of unknown etiology, chronic deciduitis)
Дод.точки доступу:
Щуревська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури) [Текст] = Renal graft and pregnancy (Literature review) / В. І. Медведь [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (организация и управление, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Стаття присвячена огляду літератури, який висвітлює питання материнських та перинатальних ускладнень і тактики ведення вагітних реципієнток ниркового трансплантата. Детально розглянуто ризики розвитку гіпертензивних ускладнень, прееклампсії, інфекційних ускладнень, гестаційного діабету та ризик для плода під час вагітності у даної категорії жінок. Вагітність як така не спричинює відторгнення трансплантата, проте догестаційна артеріальна гіпертензія, підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові та значна протеїнурія до настання вагітності є факторами ризику для розвитку даного ускладнення. Серед вагітних з нирковим трансплантатом є значно вищими ризики розвитку затримки росту плода та передчасних пологів. У статті наведено рекомендації щодо оптимального часу настання вагітності після трансплантації різних професійних медичних товариств, хоча в цьому питанні досі не досягнуто згоди: American Society of Transplantation стверджує, що ідеальним терміном є період 12–24 міс після перенесеної трансплантації, тоді як European best practice guidelines рекомендує планування настання вагітності не раніше як за 2 роки після операції. Спостереження за вагітною реципієнткою ниркового трансплантата має проводити акушер-гінеколог з досвідом ведення вагітності високого ризику у команді з трансплантологом та перинатологом або неонатологом. Усі вагітні реципієнтки ниркового трансплантата мають ретельно контролювати артеріальний тиск, а у разі його підвищення має проводитись агресивна гіпотензивна терапія. Також необхідно здійснювати контроль функції трансплантата, за підозри його відторгнення можливим є проведення УЗД-контрольованої біопсії нирки. Представлено принципи імуносупресивної терапії під час вагітності, яка включає преднізолон, метилпреднізолон, такролімус, циклоспорин та азатіоприн, з описом побічних ефектів для матері, впливу на плід та грудне вигодовування кожного з препаратів. За відсутності акушерських ускладнень оптимальним методом розродження є спонтанні пологи через природні пологові шляхи у терміні 38–40 тиж вагітності. Грудне вигодовування рекомендують, незважаючи на імуносупресивну терапію. Препаратами, що виключають грудне вигодовування, є мікофенолату мофетил, сиролімус, еверолімус та белатацепт. Попри високі ризики вагітності та пологів, у реципієнток ниркового трансплантата є хороші шанси виносити та народити живу дитину та зберегти при цьому власне здоров’я. Тому слід заохочувати материнство серед таких жінок, підтримувати їх та надавати висококваліфіковану медичну допомогу
The article is devoted to a review of the literature, which highlights the issues of maternal and perinatal complications and management of pregnant women who are renal transplant recipients. The risks of the development of hypertensive complications, preeclampsia, infectious complications, gestational diabetes and the risk of the fetus during pregnancy in these women are discussed in details. Pregnancy does not cause graft rejection, but pregestational hypertension, increased plasma creatinine and significant pregestational proteinuria are the risk factors for this complication. Pregnant women with a kidney transplant have a significantly higher risk of fetal growth retardation and premature birth. The article provides recommendations for the optimal period for pregnancy after transplantation which are recommended by various professional medical societies, although there is still no agreement on this issue: the American Society of Transplantation claims that the ideal period is 12-24 months after transplantation, while European best practice guidelines recommends to plan pregnancy no earlier than 2 years after surgery. The observation of pregnant women who are renal transplant recipients should be performed by an obstetrician-gynecologist with experience in high-risk pregnancy together with a transplantologist and perinatologist or neonatologist. All pregnant women who are kidney transplant recipients should be monitored for blood pressure, and aggressive antihypertensive therapy should be prescribed if it increases. It is also necessary to monitor the function of the graft, on suspicion of rejection it is possible to perform ultrasound-controlled kidney biopsy. The principles of immunosuppressive therapy during pregnancy, which includes prednisolone, methylprednisolone, tacrolimus, cyclosporine and azathioprine, and the description the side effects for the mother, the impact on the fetus and breastfeeding of each of the drugs are presented in the article. In the absence of obstetric complications, the optimal method of delivery is spontaneous delivery through the natural birth canal in the term of 38-40 weeks of pregnancy. Breastfeeding is recommended despite immunosuppressive therapy. Breast-feeding should be avoided when such medications as mycophenolate mofetil, sirolimus, everolimus and belatacept are used. Despite the high risk of pregnancy and childbirth, kidney transplant recipients have a good chance of pregnancy outcomes and giving birth to a living child while maintaining their own health. Therefore, motherhood should be encouraged among such women, supported and provided with highly qualified medical care
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.
Кирильчук, М. Є.
Гайдай, А. П.
Булик, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Туманова, Л. Є.
Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі [Текст] = Features of the psychoemotional state of pregnant women with different types of infertility in history / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология, физиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей психоемоційного стану вагітних з різними видами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Проведено дослідження психоемоційного стану у 127 вагітних віком від 20 до 49 років, з яких 97 жінок мали безплідність різного генезу в анамнезі та 30 вагітних без безплідності в анамнезі. Розподілення вагітних на групи здійснено згідно з фактором безплідності: I група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група – 37 жінок з трубно-перитонеальним безпліддям в анамнезі, ІІІ група – 25 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність (трубно-перитонеального генезу та ендокринний фактор), IV група (контрольна) – 30 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності. Для оцінювання психоемоційного стану були використані шкала психосоціального стресу Л. Рідера та колірний тест Люшера. Результати. Отримані дані шкали психосоціального стресу Л. Рідера засвідчили, що у І групі обстежених високий рівень психосоціального стресу виявлено у 34,3% осіб, середній рівень – у 37,1% вагітних, у ІІ групі ці показники становили 29,7% та 37,8% жінок відповідно, у ІІІ групі – 56% та 24%, у IV групі – 6,7% та 10%. Результати колірного тесту Люшера свідчать, що серед жінок І групи було 57,1% вагітних із високим рівнем тривожності, серед вагітних ІІ групи – 59,5%, ІІІ групи – 68%, ІV групи – 6,7%. Показники вагітних І, ІІ, ІІІ груп помітно вирізняються високим відсотком за 6–8-ю позиціями – 57,1%, 59,5% та 68% проти 6,7% в осіб ІV групи. Це свідчить про високий рівень тривожності пацієнток, які мали безплідність в анамнезі. Лише 15% жінок І та ІІ груп і 8% вагітних ІІІ групи відчувають себе впевнено. Результати тесту Люшера свідчать про найбільшу кількість жінок з найвищим балом тривожності у ІІІ групі (68%), що у 7 разів більше порівняно з ІV групою; 93,3% пацієнток ІV групи мають низький та помірний рівень тривожності. Висновки. Вагітні, які мали безплідність в анамнезі, належать до групи з високим рівнем тривожності та помітно нестабільним психоемоційним станом. Найбільш високі рівні психоемоційних розладів спостерігаються у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі
The objective: to study the features of the psycho-emotional state of pregnant women with different types of infertility in the anamnesis. Materials and methods. A study of psycho-emotional status in 127 pregnant women 20–49 years old, of which 97 women had a history of different forms of infertility and 30 pregnant women without a history of infertility, was carried out. The distribution of pregnant women into the groups was based according to the factor of infertility: I group included 35 pregnant women with a history of endocrine infertility, II group – 37 persons with a history of tubal origin infertility, III group – 25 pregnant women with a history of combined infertility (tubal and endocrine factors), IV group (control group) – 30 healthy pregnant women who had no history of infertility. L. Reeder psychosocial stress scale and Luscher color test were used to assess the psycho-emotional state. Results. The obtained data of L. Reeder psychosocial stress scale demonstrated that that in the I group the high level of psychosocial stress was found in 34.3 % of pregnant women, the moderate level – 37.1 % persons, in the II group – in 29.7 % and 37, 8 % individuals, respectively, in the III group – 56 % and 24 %, in the IV group – 6.7 % and 10 %. The results of the Luscher color test showed that high level of anxiety had 57.1 % in the I group, 59.5 % – in the II group, 68% – III group, and, 6.7 % – IV group. The indicators of pregnant women of groups I, II, III are marked by a high percentage of the 6th-8th positions – 57.1 %, 59.5 % and 68 % versus 6.7% of the persons in the IV group. This indicates a high level of anxiety in the patients with a history of infertility. Only 15 % of women in the I and II groups and 8 % – in the III group feel confident. The results of the Luscher test presented the highest number of women with the highest score of anxiety in the III group (68 %), which is 7 times more than in the IV one; 93.3 % of patients in the IV group had low and moderate levels of anxiety. Conclusions. Pregnant women with a history of infertility are in the group with a high level of anxiety and markedly unstable psycho-emotional state. The highest levels of psycho-emotional disorders are determined in women with a history of combined infertility
Дод.точки доступу:
Коломієць, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирогова, В. І.
Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах [Текст] = Reproductive disorders in women of reproductive age who have undergone urgent surgery on the reproductive organs / В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 59-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, терапия, этиология)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (патофизиология, хирургия)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
Анотація: Мета дослідження: аналіз віддалених репродуктивних наслідків у жінок, які перенесли ургентні гінекологічні операції. Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз репродуктивних наслідків ургентних операційних втручань (через 2 роки) у 300 пацієнток гінекологічного профілю віком від 19 до 42 років. Результати. Проведений ретроспективний аналіз засвідчив, що 69,3% жінок, які перенесли невідкладні гінекологічні операції, мали в анамнезі гінекологічні захворювання, однак 30,7% пацієнток у гінеколога не спостерігались. До операційного втручання порушення менструального циклу діагностували у 42,0% пацієнток, патологію нижнього відділу генітального тракту – у 19,7%, запальні захворювання органів малого таза – у 7,7%. Гінекологічні операції в минулому перенесли 8,2% жінок, репродуктивні втрати спостерігались у 13,9%, з приводу безпліддя обстежувались і лікувались 11,1% осіб. Переважаючим методом операційного втручання у даній когорті пацієнток була відкрита лапаротомія (59,7%), лапароскопічне втручання виконано у 40,3% випадків. Найбільш частими показаннями до операцій були порушена трубна вагітність, апоплексія яєчника, ускладнене утворення яєчника. Морфологічна верифікація інтраопераційних знахідок продемонструвала, що найчастіше пацієнтки були оперовані з приводу серозних пухлин яєчників (38,7%), фолікулярних пухлиноподібних утворень (22,4%), ускладнених ендометріоїдних і дермоїдних кіст (22,4%), кіст жовтого тіла з крововиливом (9,2%), параоваріальних кіст (7,1%). Реабілітаційну післяопераційну терапію проводили щодо обмеженого контингенту пацієнток (31,7%), що не могло не відбитися на стані репродуктивного здоров’я жінок – зростання частоти больового синдрому (42,0%; р0,05) та хронічного тазового болю (42,3%) за відсутності таких до операції, а також безпліддя (з 11,1% до 22,5%; р0,05). Висновки. Відсутність патогенетично обґрунтованих інтра- та постопераційних заходів після ургентних операційних втручань зумовлює зростання частоти порушень репродуктивної функції, що вимагає розроблення та удосконалення диференційованої реабілітаційної терапії та вторинної профілактики відповідно до нозології, яка була причиною даного втручання
The objective: to analyze the long-term reproductive effects in women who after emergency gynecological surgery. Materials and methods. A retrospective analysis of the reproductive outcomes after urgent surgical operations (after 2 years) was performed in 300 gynecological patients aged 19 to 42 years. Results. A retrospective analysis showed that 69,3% of women who underwent emergency gynecological surgery had a history of gynecological diseases, but 30,7% of patients were not observed by a gynecologist. Before surgery, menstrual disorders were diagnosed in 42,0 % of patients, pathology of the lower genital tract – 19,7%, inflammatory diseases of the pelvic organs – 7,7 %. 8,2 % of women had gynecological operations before, 13,9 % – reproductive losses, and 11,1 % persons were examined and treated for infertility. The predominant method of surgical intervention in this cohort of patients was open laparotomy (59,7 %), laparoscopic intervention was performed in 40,3 % of cases. The most common indications for surgery were damage tubal pregnancy, ovarian apoplexy, complicated ovarian formation. Morphological verification of intraoperative findings showed that most often indications for operations were serous ovarian tumors (38,7 %), follicular tumors (22,4 %), complicated endometrioid and dermoid cysts (22,4 %), corpus luteum cysts with hemorrhage (9,2 %), paraovarian cysts (7,1 %). Rehabilitation postoperative therapy was performed for a limited number of patients (31,7 %), which could not but affect the state of reproductive health of women – an increase in the incidence of pain (42,0 %; p0,05) and chronic pelvic pain (42,3%) in the absence of such before surgery, as well as infertility (from 11,1 % to 22,5 %; p0,05). Conclusions. The lack of pathogenetically intra- and postoperative measures after urgent surgical interventions leads to increase the frequency of reproductive dysfunction, which requires the development and improvement of differentiated rehabilitation therapy and secondary prevention according to the nosology that caused urgent surgical operatrion
Дод.точки доступу:
Дякунчак, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Данилова, А. О.
Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі [Текст] = Quality of life of women with a history of adenomyosis and papillary thyroid carcinoma / А. О. Данилова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 63-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (патофизиология, этиология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
Анотація: Мета дослідження: оцінювання показників якості життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози (ЩЗ) в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 124 жінки віком 24–45 років: до І групи увійшла 61 жінка з аденоміозом і папілярною карциномою ЩЗ в анамнезі, до ІІ групи – 63 жінки з аденоміозом і необтяженим тиреоїдним статусом. Ступінь вираженості тазового болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) у міжменструальний та менструальний періоди, оцінювання якості життя обстежених жінок проводили на підставі даних неспецифічного опитувальника якості життя Short Form Health Status Survey (SF-36). Результати. За оцінкою ВАШ не було виявлено вірогідної різниці в інтенсивності больового синдрому між пацієнтками І та ІІ груп. Середні показники інтенсивності тазового болю в менструальний (6,9±0,76 см у І групі та 6,7±0,79 см – у ІІ групі) та міжменструальний періоди (5,9±1,0 та 5,5±0,85 см відповідно) відповідали рівню «сильного болю». Аналіз результатів анкетування SF-36 продемонстрував зниження показників шкал якості життя у пацієнток обох груп. Незважаючи на відсутність вірогідної різниці в інтенсивності больового синдрому між жінками обох груп, показники за шкалами фізичного функціонування (61,5±13,1 бала у І групі та 78,50±8,2 бала – у ІІ групі; р0,05), загального здоров’я (21,8±11,2 та 48,2±12,0 бала відповідно; p0,05), життєвої активності (31,5±9,9 та 51,0±7,4 бала; p0,05), психічного здоров’я (40,4±10,4 та 50,4±7,1 бала; p0,05) та інтегральні показники фізичного (37,3±5,5 та 41,4±4,3 бала; p0,05) і психологічного компонентів здоров’я пацієнток (32,6±5,3 та 36,9±7,5 бала; p0,05) у І групі були вірогідно нижчі порівняно з пацієнтками у ІІ групі. Висновки. На стан фізичного та психологічного здоров’я жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі впливає сукупність факторів, зокрема, клінічні прояви аденоміозу та наслідки тиреоїдного канцерогенезу, які призводять до зниження фізичного та психологічного функціонування
The objective: to assess the quality of life of women with a history of adenomyosis and papillary thyroid carcinoma (thyroid). Materials and methods. 124 women aged 24–45 years old were examined: the I group included 61 women with a history of adenomyosis and papillary thyroid carcinoma, and the II group included 63 women with adenomyosis and normal thyroid status. The severity of pelvic pain was assessed on a visual-analog scale (VAS) in the intermenstrual and menstrual periods. Quality of life of the persons was assessed on the basis of a non-specific quality of life questionnaire Short Form Health Status Survey (SF-36). Results. According to results of VAS there was no significant difference in the intensity of pain between patients of the I and II groups. The average intensity of pelvic pain in menstrual (6.9±0.76 cm in the I group and 6.7±0.79 cm – in the II one) and intermenstrual periods (5.9±1.0 and 5.5±0.85 cm, respectively) corresponded to the level of “severe pain”. Analysis of the results of the SF-36 questionnaire demonstrated a decrease in quality of life scales in patients of both groups. Despite the absence of a significant difference in the intensity of pain between women in both groups, the indicators of physical functioning scale (61.5±13.1 points in the I group and 78.50±8.2 points – II group; p0.05), general health (21.8±11.2 and 48.2±12.0 points, respectively; p0.05), vital activity (31.5±9.9 and 51.0±7.4 points; p0.05), mental health (40.4±10.4 and 50.4±7.1 points; p0.05) and integrated indicators of physical (37.3±5.5 and 41.4±4.3 points; p0.05) and psychological components of patient health (32.6±5.3 and 36.9±7.5, points; p0.05) in the I group were significantly lower compared to patients in the II group. Conclusions. The physical and psychological health of women with a history of adenomyosis and papillary thyroid carcinoma is influenced by a combination of factors, including clinical manifestations of adenomyosis and the effects of thyroid carcinogenesis, which lead to reduced physical and psychological functioning
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів [Текст] = Access to Postabortion Contraception. ACOG Committee Opinion // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 69-72

Анотація: Усі методи контрацепції є безпечними та ефективними за умови, якщо їх застосовувати відразу після аборту та якщо, з медичної точки зору, це є доцільним для пацієнта. Негайне застосування контрацепції після штучного або спонтанного аборту може допомогти досягти бажаних репродуктивних результатів та звести до мінімуму кількість візитів до лікаря. Консультування з приводу контрацепції та методи контрацепції повинні бути доступними для всіх пацієнток, які мали штучний або спонтанний аборт, але слід поважати право пацієнтки відмовитися або відкласти обговорення цього питання. Визнавати індивідуальні перешкоди для обговорення даного питання, які можуть бути у кожного пацієнта, є важливим для надання допомоги, орієнтованої на пацієнта. Також важливо розуміти історію зловживання репродуктивними правами у Сполучених Штатах, включаючи тиск до застосування контрацепції та примусову стерилізацію. Зрештою, лікарі повинні зосередитися на наданні доступу до консультацій та, в ідеалі, на забезпеченні доступності всіх методів контрацепції, визнаючи, що кожен пацієнт є унікальним
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)