Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2022/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Akhundova, E. M.
Indicators of carbohydrate metabolism and vitamin D levels in pregnant women with metabolic syndrome [Текст] = Показники вуглеводного обміну та рівень вітаміну D у вагітних із метаболічним синдромом / E. M. Akhundova // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 6-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (физиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, терапия, этиология)
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL (анализ, дефицит, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to assess the level of vitamin D and its relationship with carbohydrate metabolism in women with metabolic syndrome in the I trimester of pregnancy
Pregnant women with metabolic syndrome and vitamin D deficiency, compared with pregnant women without this syndrome, may have higher levels of immunoreactive insulin and HOMA-IR index. Between the women with the deficiency and insufficiency of vitamin D and the parameters of carbohydrate metabolism in the metabolic syndrome a multidirectional correlation was revealed
Мета дослідження: оцінювання рівня вітаміну D та його взаємозв’язку з показниками вуглеводного обміну у жінок із метаболічним синдромом у І триместрі вагітності
Вагітні з метаболічним синдромом та дефіцитом вітаміну D порівняно з вагітними без цього синдрому можуть мати більш високі показники рівнів імунореактивного інсуліну та індексу HOMA-IR. Між дефіцитом та недостатністю вітаміну D і параметрами вуглеводного обміну при метаболічному синдромі виявлено різноспрямований кореляційний зв’язок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грицай, І. М.
Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів [Текст] = Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному стані
The article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Дод.точки доступу:
Гусєва, А. Є.
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рубінштейн, А. М.
Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Management of pregnancy, delivery, and postpartum in patients of advanced maternal age with pregnancies obtained by assisted reproductive technologies / А. М. Рубінштейн // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (организация и управление, тенденции)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок пізнього репродуктивного віку, вагітність яких настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
У ході дослідження доведена доцільність, ефективність та безпечність сформованого лікувально-діагностичного алгоритму профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток пізнього репродуктивного віку, у яких вагітність настала після застосування ДРТ
The objective: to reduce the frequency of obstetrical and perinatal complications in women of late reproductive age, whose pregnancy occurred with the help of assisted reproductive technologies (ART)
The study proved the feasibility, efficacy, and safety of the treatment and diagnostic algorithm for prevention the obstetrical and perinatal complications in patients in late reproductive age who became pregnant after the use of ART
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності [Текст] = Non-invasive prognostic markers of the risk of preterm rupture of the membranes in premature pregnancy / К. С. Любомирська [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ВОСПАЛЕНИЯ МЕДИАТОРЫ -- INFLAMMATION MEDIATORS (анализ)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення прогностичної значущості неінвазивних маркерів ендогенної інтоксикації для визначення ризику передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) у терміні гестації 26–34 тиж
Основними неінвазивними маркерами ступеня активності запального процесу та вираженості ендогенної інтоксикації при передчасних пологах на тлі ПРПО у вагітних є: загальна кількість лейкоцитів, рівень гранулоцитів та лімфоцитів, ЛІІ Кальф-Каліфа та нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення. Для виявлення інфекційних маркерів реалізації інтраамніального інфікування та подальшого розвитку ПРПО та передчасних пологів жінкам, які перебувають на обліку у жіночій консультації, у другій половині вагітності рекомендовано проводити розрахунок рівня ендогенної інтоксикації за допомогою даних загального аналізу крові на гемолітичному аналізаторі (WBC, GRAN, LYM, NLR)
The objective: to study the prognostic significance of non-invasive markers of endogenous intoxication for determining the risk of premature rupture of membranes (PROM) at the gestation period of 26–34 weeks
The main non-invasive markers of the degree of activity of the inflammatory process and the severity of endogenous intoxication in premature birth with PRPO in pregnant women are: the total number of leukocytes, the level of granulocytes and lymphocytes, Kalf-Kalif LII and the neutrophil-lymphocyte ratio. In order to detect infectious markers of intra-amniotic infection and the further development of PROM and premature birth, it is recommended to calculate the level of endogenous intoxication in the second half of pregnancy using general blood analysis data on a hemolytic analyzer (WBC, GRAN, LYM, NLR)
Дод.точки доступу:
Любомирська, К. С.
Сюсюка, В. Г.
Круть, Ю. Я.
Кирилюк, О. Д.
Ізбицька, Н. Г.
Богуславська, Н. Ю.
Бабінчук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Shurpyak, S. O.
The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions [Текст] = Обґрунтування диференційованої терапії поєднаної дисгормональної патології репродуктивних органів у жінок репродуктивного віку із коморбідними захворюваннями / S. O. Shurpyak // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 30-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОРГАНЫ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- ORGANS AT RISK (патофизиология)
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (методы, тенденции)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ, терапевтическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: substantiation of differentiated therapeutic approaches to the treatment of combined dyshormonal pathology of the reproductive organs, taking into account the comorbidity of patients
The use of complex differentiated pharmacotherapy for the treatment of combined dyshormonal pathology of the reproductive organs with the correction of comorbid conditions makes possible to achieve higher efficiency, which is manifested in a greater reduction in the frequency of clinical symptoms and disease relapses compared to the usual practice
Мета дослідження: обґрунтування диференційованих терапевтичних підходів до лікування поєднаної дисгормональної патології репродуктивних органів з урахуванням коморбідності хворих
Застосування комплексної диференційованої фармакотерапії для лікування поєднаної дисгормональної патології репродуктивних органів з корекцією коморбідних станів дозволяє досягти більш високої ефективності, що проявляється у більшому зниженні частоти клінічної симптоматики та рецидивів захворювання порівняно зі звичайною практикою
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дякунчак, Ю. Р.
Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції [Текст] = Assessment of the prevalence of abnormal vaginal discharges in women of reproductive age who have undergone urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 38-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE (патофизиология, этиология)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC (патогенность)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Проблема відновлення репродуктивного здоров’я жінок після невідкладних операцій з приводу гострої гінекологічної патології в останні роки набуває все більшої соціальної та медичної значущості. Це зумовлено як зростанням її частоти, так і віддаленими негативними наслідками – зниженням фертильності, розвитком больового синдрому, змінами гормонального гомеостазу тощо. Одним із проявів післяопераційної дисфункції організму є поява у пацієнток надмірної кількості вагінальних виділень. Однак цілеспрямовані дослідження стану вагінальної мікробіоти у жінок, що перенесли ургентні операційні втручання з приводу гострої гінекологічної патології, поодинокі, а результати суперечливі
The problem of restoring women’s reproductive health after emergency operations for acute gynecological pathology has been social and medical significance in recent years. This is due to both the increase in its frequency and long-term negative outcomes – a decrease fertility rate, the development of pain syndrome, changes in hormonal homeostasis, etc. One of the manifestations of postoperative dysfunction in the organism is the appearance of an excessive amount of vaginal secretions in female patients. However, the targeted studies about the state of the vaginal microbiota in women after urgent surgical interventions for acute gynecological pathology are rare, and the results are contradictory
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Боженко, О. О.
Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла [Текст] = Clinical and laboratory features in pregnant women with body weight deficiency / О. О. Боженко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (использование, статистика)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (анализ, дефицит)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (патофизиология)
Анотація: В останні роки ендокринопатії, зокрема і дефіцит маси тіла, посідають вагоме місце у структурі генітальної та екстрагенітальної патології. Фонові соматичні захворювання є чинником ризику невиношування вагітності, проте детальні механізми впливу на перебіг гестації та пологів у пацієнток з дефіцитом маси тіла не вивчені
Для вагітних із дефіцитом маси тіла характерним є висока сумарна частота генітальної патології до вагітності, відсутність достовірних змін рівнів гемоглобіну, глюкози, загального білка і холестерину крові та наявність гіпокальціємії
In recent years, endocrinopathy, in particular, and body weight deficiency have taken an important place in the structure of genital and extragenital pathology. Background somatic diseases are a risk factor for pregnancy loss, but the detailed mechanisms of influence on the course of pregnancy and childbirth in patients with body weight deficiency have not been studied
Pregnant women with body weight deficiency are characterized by a high cumulative frequency of genital pathology before pregnancy, the absence of reliable changes in the levels of hemoglobin, glucose, total protein and blood cholesterol, and the presence of hypocalcemia
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кошова, І. М.
Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності [Текст] = The features of the fetoplacental complex in women with retrochorial hematomas in the I trimester of pregnancy / І. М. Кошова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 45-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование)
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ХОРИОН -- CHORION (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (физиология)
Анотація: Проблема плацентарної дисфункції є однією з найважливіших у сучасному акушерстві. Вагітні, у яких діагностовано ретрохоріальні гематоми (РХГ) у І триместрі, входять до групи ризику виникнення патології плаценти, що зумовлює виникнення інших негативних акушерських, а також перинатальних наслідків вагітності
У жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі гестації перебіг вагітності характеризується порушеннями у фетоплацентарному комплексі, які більш виражені при рецидивах гематом
The problem of placental dysfunction is one of the most important in modern obstetrics. Pregnant women with retrochorial hematomas (RCH) in the I trimester are at risk of placental pathology development, which leads to appearance of other negative obstetrical and perinatal pregnancy outcomes
In women with retrochorial hematomas in the I trimester of pregnancy, the course of pregnancy is characterized by disorders in the fetoplacental complex, which are more pronounced by recurrence of hematomas
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лаба, О. В.
Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів [Текст] = Placental dysfunction in women at risk and threat of premature delivery / О. В. Лаба // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, ультраструктура)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Передчасні пологи залишаються однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства. Достовірно встановити причину 70–80% випадків передчасних пологів не вдається, тому обґрунтованим є пошук факторів ризику та маркерів передчасного переривання вагітності. За даними багатьох авторів, у 25–30% жінок із загрозою передчасних пологів діагностують плацентарну дисфункцію
Клінічні прояви плацентарної дисфункції (затримка росту плода, прееклампсія) фіксували у третини пацієнток групи ризику і вагітних із загрозою передчасних пологів, що корелює зі змінами гормонопродукувальної функції плаценти
Premature birth remains one of the most urgent problems of modern obstetrics. It is not possible to reliably establish the cause in 70–80% of premature births, so the search for risk factors and markers of premature termination of pregnancy is justified. According to many authors, 25–30% of women at risk of premature birth have placental dysfunction
Clinical manifestations of placental dysfunction (fetal growth retardation, preeclampsia) occur in a third of patients of the risk group and pregnant women with a threat of premature birth, which correlates with changes in the hormone-producing function of the placenta
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ярмола, І. М.
Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури) [Текст] = Features of hysteroscopic interventions in women with infertility and uterine pathology (Literature review) / І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Однією з основних проблем, що визначають демографічну ситуацію в суспільстві, є безпліддя. Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, частота безплідних шлюбів серед подружніх пар репродуктивного віку має стійку тенденцію до підвищення. На сьогодні матковий фактор у структурі жіночого безпліддя посідає чільне місце і може сягнути 30%. До найбільш поширених патологічних станів матки належать гіперпластичні процеси в ендометрії. У структурі внутрішньоматкової патології, за даними літератури, хронічний ендометрит більш ніж удвічі перевищує поширеність інших захворювань. Сучасні методи діагностики, до яких належать насамперед ультразвукові та ендоскопічні, дозволяють із високою точністю виявити різні патологічні процеси у порожнині матки. У той самий час слід пам’ятати, що внутрішньоматкове втручання порушує «шийковий» бар’єр протизапального захисту матки та її придатків, а саму операцію фактично виконують через піхву, багаторазово збільшуючи ризик розвитку інфекційних ускладнень. Стаття присвячена огляду літератури стосовно оцінювання особливостей та безпеки гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією для обґрунтування заходів профілактики ускладнень. Внутрішньоматкові втручання є однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Гістероскопія є «золотим стандартом» для визначення стану ендометрія і порожнини матки та водночас може бути однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів, які несприятливо впливають на репродуктивну функцію жінок. Розвиток запальних ускладнень після внутрішньоматкових втручань пов’язують, перш за все, з поширенням інфекції з нижчих відділів репродуктивного тракту та утворенням вхідних воріт для інфекції внаслідок порушення цілісності слизових оболонок під час проведення хірургічних маніпуляцій. Частота запальних ускладнень при внутрішньоматковому втручанні, за даними різних авторів, коливається від 5 до 43% та залежить від типу проведених маніпуляцій. Украй важливим науково-практичним питанням є удосконалення профілактичних заходів задля підвищення безпеки гістероскопічних втручань, зниження частоти післяопераційних ускладнень та покращення репродуктивних наслідків
One of the main problems which determine the demographic situation in the society is infertility. According to the latest data from the World Health Organization, the frequency of infertile marriages among the couples of reproductive age has a steady upward trend. Today, the uterine factor in the structure of female infertility has a prominent place and can reach 30%. The most common pathological conditions of the uterus include hyperplastic processes in the endometrium. In the structure of intrauterine pathology, according to the literature, chronic endometritis is found twice more often than other diseases. Modern methods of diagnosis, which include ultrasound and endoscopic methods, allow to detect various pathological processes in the uterine cavity with high accuracy. At the same time, it should be mentioned, that intrauterine intervention damages the “cervical” barrier of anti-inflammatory protection of the uterus and its appendages, and the operation itself through the vagina multiples the risk of infectious complications development. The article is devoted to a literature review about the evaluation of the features and safety of hysteroscopy interventions in women with infertility and intrauterine pathology in order to justify the measures to prevent complications. Intrauterine interventions are one of the causes of inflammatory diseases of the internal genital organs. Hysteroscopy is the “gold standard” for examination of the endometrium and uterine cavity, and at the same time, it can be one of the reasons for inflammatory diseases of the internal genital organs that adversely affect the reproductive function of women. The development of inflammatory complications after intrauterine interventions is associated, first of all, with the spread of infection from the lower parts of the reproductive tract and the formation of entrance gates for infection due to the damage of the mucous membranes during surgical manipulations. The frequency of inflammatory complications during intrauterine intervention, according to various authors, ranges from 5 to 43% and depends on the type of manipulations. An extremely important scientific and practical issue is the improvement of preventive measures to increase the safety of hysteroscopy interventions, reduce postoperative complications, and improve reproductive outcomes
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ярова, І. В.
Сучасне оцінювання стану ендометрія (Огляд літератури) [Текст] = Modern assessment of the endometrium (Literature review) / І. В. Ярова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 57-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (анатомия и гистология, ультраструктура)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL (тенденции)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
Анотація: У статті наведено огляд літератури, яка присвячена різним аспектам діагностики, оцінювання та лікування патологічних станів ендометрія. З клінічного погляду окреслено значення таких показників, як товщина ендометрія, ендометріальний патерн, обсяг та особливості васкуляризації ендометрія, оцінка мікробного середовища ендометрія, молекулярних досліджень його рецептивності. Зокрема, розглянуто вплив мікробіоти ендометрія на репродуктивні результати у пацієнток, які починають лікування безпліддя. Наведено міркування з приводу аналізу сприйнятливості ендометрія до імплантації, дані про персоналізоване вікно імплантації. Розглянуті комплексні методи оцінювання стану ендометрія: ERA (Endometrial Receptivity Assay), EMMA (Endometrial Microbiome Metagenomic Analysis), ALICE (Analysis of Infectious Chronic Endometritis). Також узагальнені результати найбільш ефективних методів діагностики та розглянуто сучасний підхід до лікування сприйнятливості ендометрія. Протягом останнього десятиліття дослідження виявили потенційний зв’язок між невдалими репродуктивними результатами та хронічним ендометритом. В огляді наведені дані щодо хронічного ендометриту та висвітлені останні досягнення у дослідженні цього гінекологічного захворювання. Розглянута доцільність проведення антибіотикотерапії при хронічному ендометриті. Проаналізовано дослідження, у яких продемонстроване клінічне значення оцінювання морфологічних маркерів рецептивності ендометрія, піноподій. З клінічного погляду висвітлено значення хронічного ендометриту як причини формування «тонкого» ендометрія при безплідді. Зокрема, продемонстровано ефективність гістероскопії при хронічному ендометриті для оптимізації шансів на успішну імплантацію ембріонів. До огляду включені дані закордонних та вітчизняних статей, які опубліковані за останні 10 років у базах даних Scopus, Web of Science, MedLine, Cochrane Library, Embase, Global Health, Pubmed
The article reviews the literature on various aspects of diagnosis, evaluation and treatment of pathological conditions of the endometrium. From a clinical point of view, the significance of such indicators as the thickness of the endometrium, the endometrial pattern, the volume and features of endometrium vascularization, the assessment of the microbial environment of the endometrium, and molecular studies of its receptivity are described. In particular, the impact of the endometrial microbiota on reproductive outcomes in patients starting infertility treatment was considered. Considerations regarding the analysis of endometrial receptivity to implantation, data on the personalized implantation window are given. Complex methods for assessing the state of the endometrium are considered: ERA (Endometrial Receptivity Assay), EMMA (Endometrial Microbiome Metagenomic Analysis), ALICE (Analysis of Infectious Chronic Endometritis). The article summarizes the results of the most effective diagnostic methods and the modern approach to the treatment of endometrial susceptibility. Over the past decade, studies have identified a potential link between poor reproductive outcomes and chronic endometritis. The review presents data on chronic endometritis and highlights recent advances in the study of this gynecological disease. Considerations on the feasibility of antibiotic therapy in chronic endometritis are presented. The studies were analyzed, which demonstrated the clinical value of evaluating the morphological markers of endometrial receptivity, pinopodia. From a clinical point of view, the importance of chronic endometritis as the cause of the formation of “thin” endometrium in infertility is presented. In particular, the effectiveness of hysteroscopy in chronic endometritis has been demonstrated to optimize the chances of successful embryo implantation. Data from foreign and domestic articles published over the past 10 years in the Scopus, Web of Science, MedLine, Cochrane Library, Embase, Global Health, Pubmed databases are included in the review
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)