Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2022/6<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Тромбоцитарний гемостаз за реалізації плацентарної дисфункції = Platelet hemostasis in the implementation of placental dysfunction / І. В. Ус [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 6-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Мета дослідження: вивчення стану тромбоцитарної ланки гемостазу у вагітних із плацентарною дисфункцією. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз результатів обстеження 54 пацієнток із плацентарною дисфункцією. До групи контролю увійшли 30 практично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. У жінок, включених до дослідження, проводили забір венозної крові для тестування із використанням вакуумних систем у пробірки із 3,8% цитратом натрію. Функціональну активність тромбоцитів вивчали на фотооптичному агрегометрі AP2110 (Солар, Білорусь), тромбоцитограму проводили на гематологічному аналізаторі H18 LIGHT (SFRI SAS, Франція), тромбоеластометричні тести виконані на системі ROTEM delta (Tem Innovations GmbH, Німеччина). Результати. Тромбоцитарний гемостаз має значущий вплив на показник максимальної стійкості до згустків (MCF) за результатами ROTEM у пацієнток із плацентарною дисфункцією. Даний показник може бути ефективним у визначенні гіперреактивності тромбоцитарної ланки у пацієнток із плацентарною дисфункцією. Хоча не виявлено статично значущої різниці між показниками оптичної агрегатометрії індукованої АДФ та колагеном у пацієнток із плацентарною дисфункцією та групою контролю, слід відзначити чітку тенденцію до різкого скорочення lag-періоду колаген-індукованої агрегації тромбоцитів у пацієнток з плацентарною дисфункцією. Висновки. Поряд з пошкодженням ендотелію і коагуляційними змінами порушення у тромбоцитарній ланці гемостазу може відігравати суттєву роль у формуванні тромбофілічного стану у пацієнток із плацентарною дисфункцією. Застосування тесту на основі колаген-індукованої агрегації тромбоцитів може бути перспективним для ефективної діагностики гіперреактивності тромбоцитів. Дослідження тромбоцитарної ланки має стати додатковим елементом лабораторного обстеження з метою вирішення питання щодо необхідності призначення антиагрегантів для профілактики розвитку плацентарної дисфункції
The objective: to study the state of the platelet link of hemostasis in pregnant women with placental dysfunction. Materials and methods. A clinical and laboratory analysis of 54 patients with placental dysfunction was carried out. The control group included 30 practically healthy women with a physiological course of pregnancy. Venous blood of the patients was collected for testing using vacuum systems in tubes with 3.8% sodium citrate. The functional activity of platelets was studied on a photooptical aggregometer AP2110 (Solar, Belarus), thrombocytogram was performed on a hematological analyzer H18 LIGHT (SFRI SAS, France), thromboelastometric tests were determined on the ROTEM delta system (Tem Innovations GmbH, Germany). Results. Platelet hemostasis has a significant effect on maximum clot firmness (MCF) according to ROTEM results in patients with placental dysfunction. This indicator can be effective in determination of the hyperreactivity of the platelet unit in patients with placental dysfunction. Although no statically significant difference was found in the optical aggregometry indicators induced by ADP and collagen between the patients with placental dysfunction and the control group, a clear tendency to a sharp reduction in the lag-period of collagen-induced platelet aggregation in patients with placental dysfunction should be mentioned. Conclusions. Disorders in the platelet chain of hemostasis can play a significant role in the formation of a thrombophilic state in patients with placental dysfunction, as well as the damage of the endothelium and coagulation changes. The use of a test based on collagen-induced platelet aggregation may be a perspective method for effective diagnosis of platelet hyperreactivity. The study of the platelet link should become an additional element of the laboratory examination in order to resolve the issue of the need to prescribe antiplatelet agents to prevent the development of placental dysfunction
Дод.точки доступу:
Ус, І. В.
Жук, С. І.
Корольова, Д. С.
Платонов, О. М.
Царик, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Nikitenko, R. P.
Efficiency of detection of lymph nodes in breast cancer = Ефективність виявлення лімфовузлів при раку грудної залози / R. P. Nikitenko // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - P13-17. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, ультраструктура)
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES (патология, ультрасонография, ультраструктура)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (методы)
ФЛЮОРЕСЦЕНЦИЯ -- FLUORESCENCE
Анотація: The objective: improve the quality of sentinel lymph nodes detection in patients with malignant neoplasms of the mammary glands. Materials and methods. At the period from 2009 to 2016, 400 patients with T1-T3N0M0 breast cancer were operated in Odessa Regional Clinical Hospital, using two dyes Patent Blue and ICG. The patients who had mastectomy with sentinel lymph node biopsy were diagnosed T2-T3N0M0 breast cancer more frequently. The exceptions were T3-T4 tumors, tumor diameter 5 cm, invasion into the skin and chest wall, palpable axillary lymph nodes, 3 or more affected lymph nodes during sentinel lymph node biopsy. 100 patients in the first group had sentinel lymph node biopsy. Lymph node staining was performed using Patent Blue dye. In the patients in the second group, sentinel lymph node biopsy was performed using Patent Blue dye and another fluorescent ICG dye, which was injected intravenously into the arm on the affected side of the mammary gland, along the outflow from the arm to the mammary gland. Results. The total five-year survival after axillary lymph node dissection and sentinel lymph node biopsy was 91 % and 92 %, respectively. The five-year recurrence-free survival after axillary lymph node dissection was approximately 82.2 %, and after the sentinel lymph node biopsy – 83.9 %. Regional recurrence in the sentinel lymph nodes on the affected side was determined only in 1.1 %. The time of observation of the patients was from 60 to 180 months. The recurrence was registered in 0.2 % patients as isolated metastases into the axillary lymph nodes. Not a single case of lymphostasis of the upper limbs from the side of the biopsy was registered. Conclusions. The simplicity of fluorescent dyes usage makes it possible to implement this method in the everyday work of oncologists-surgeons, the advantages of which are the absence of radiation exposure and quick intraoperative detection of lymph nodes
Мета дослідження: підвищення якості визначення сторожових лімфовузлів у пацієнток зі злоякісними новоутвореннями грудних залоз. Матеріали та методи. У період з 2009 до 2016 року на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 400 пацієнток із раком грудної залози Т1-Т3N0М0 з використанням двох барвників Patent Blue та ICG. Пацієнтки, яким проведено мастектомію з біопсією сторожових лімфовузлів, частіше мали клінічний діагноз раку грудної залози Т2-Т3N0М0. При цьому винятками були пухлини Т3-Т4 діаметром 5 см або інвазія у шкіру і стінку грудної клітки, а також пахвові лімфовузли, що пальпуються, 3 і більше уражених лімфовузлів при біопсії сторожового лімфовузла. У першій групі 100 пацієнткам проводили біопсію сторожових лімфовузлів. Фарбування лімфовузлів виконували з використанням барвника Patenet Blue. У другій групі зроблено біопсію сторожових лімфовузлів з використанням барвника Patenet Blue і другого флуоресцентного барвника ICG, який вводили внутрішньовенно у руку на боці ураженої грудної залози, за ходом відтоку від руки до грудної залози. Результати. Загальне п’ятирічне виживання після аксилярної лімфодисекції та біопсії сторожового лімфовузла становило 91 % та 92 % відповідно. Безрецидивне п’ятирічне виживання після аксилярної лімфодисекції становило приблизно 82,2 %, а після виконання біопсії сторожового лімфовузла – 83,9 %. Лише в 1,1 % випадків було виявлено регіонарні рецидиви у сторожові лімфовузли на ураженому боці. Час спостереження за хворими становив від 60 до 180 міс. Рецидив був зареєстрований у 0,2 % жінок у формі ізольованих метастазів в аксилярних лімфовузлах. Не зареєстровано жодного випадку лімфостазу верхніх кінцівок із боку біопсії. Висновки. Простота використання флуоресцентних барвників дозволяє впровадити даний метод у повсякденну роботу онкологів-хірургів, перевагами якого є відсутність променевого навантаження та швидкий інтраопераційний пошук лімфовузлів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаліч, В. О.
Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарних структур при передчасних пологах = Immunohistochemical features of expression of progesterone receptors of placental structures in premature birth / В. О. Ткаліч, І. В. Поладич // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 18-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE (дефицит, иммунология, метаболизм)
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция, ультраструктура, эмбриология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Мета дослідження: вивчення імуногістохімічних особливостей посліду у породіль із передчасними пологами у термінах 28–33 тиж. Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних (основна група), які були госпіталізовані та розроджені у Перинатальному центрі м. Києва протягом 2018–2020 рр. у терміні гестації 23–33 тиж. Жінки основної групи розподілені на дві підгрупи залежно від терміну пологів – до 1-ї групи увійшли пацієнтки, які народили у 23–28 тиж вагітності, пацієнтки 2-ї групи народили у терміні 29–33 тиж. Плаценти вагітних основної групи досліджували за допомогою морфологічного (гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном та еозином і за ван Гізоном) та імуногістохімічного методів (непрямий стрептавідин-пероксидазний метод визначення рівня експресії рецепторів прогестерону – RP). Результати. У 40 % плацент жінок 1-ї групи виявлено передчасне дозрівання ворсин хоріона, у 20 % – порушення кровообігу та наявність гострої запальної інфільтрації у плодових оболонках, децидуальній та хоріальній оболонках, у 10 % – патологічна незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин. Під час імуногістохімічного дослідження RP відзначено невиражену реакцію в епітелії та клітинах строми стовбурових, проміжних та термінальних ворсин – 1 бал; у плодових оболонках та позаворсинчастому цитотрофобласті – 2 бали; в ендотелії судин – 0–1 бал. У плацентах жінок 2-ї групи встановлено передчасне дозрівання ворсин – у 70 % випадків, псевдоінфаркти ворсин, замурованих у фібриноїд, що займають значну площу, – у 45 %, афункціональні зони – у 55 %, порушення кровообігу – у 35 %, патологічну незрілість плаценти за варіантом хаотичних склерозованих ворсин – у 20 %, гостру запальну інфільтрацію у плодових оболонках – у 15 %. Імуногістохімічний аналіз плацентарного бар’єра виявив найбільшу експресію RP у ядрах децидуальних клітин, що належать до материнської структури. Слід відзначити наявність експресії прогестеронових рецепторів у стовбурових ворсинах, фібробластах та ядрах стінки судин. Виявлена мінімальна або відсутня експресія у ядрах інших ворсинчастих структур, їхніх судинах. Висновки. Установлено, що рецептивність прогестерону має свої особливості у плацентарних структурах залежно від терміну гестації, що є важливим чинником у виборі тактики ведення цього контингенту вагітних з метою профілактики та зниження перинатальних втрат
The objective: to study the immunohistochemical features of placenta in women with premature birth in 28–33 weeks of pregnancy. Materials and methods. 120 pregnant women (the main group) who were hospitalized and delivered in the Kyiv Perinatal Center during 2018–2020 at a gestation period of 23–33 weeks were examined. The women of the main group were divided into two subgroups depending on the term of birth – the 1st group included patients who delivered at 23–28 weeks of pregnancy, the patients of the 2nd group had labors at 29–33 weeks. Placentas of women in the main group were examined using morphological (histological method – staining with hematoxylin and eosin and van Gieson) and immunohistochemical methods (indirect streptavidin-peroxidase method for determining the expression level of progesterone receptors – PR). Results. Premature maturation of chorionic villi was found in 40 % of placentas of women in the 1st group 1, in 20 % – blood circulation disorders and the presence of acute inflammatory infiltration in the fetal membranes, decidual and chorionic membranes, 10 % – pathological immaturity of the placenta according to the variant of chaotic sclerosed villi. During the immunohistochemical study of RP, an unexpressed reaction was found in the epithelium and stromal cells of stem, intermediate and terminal villi – 1 point; in fetal membranes and extravillous cytotrophoblast – 2 points; in the endothelium of vessels – 0–1 point. In the placentas of women in the 2nd group premature maturation of villi was found in 70 % of cases, pseudoinfarcts of villi which are embedded in fibrinoid occupying a significant area – 45 %, afunctional zones – 55 %, blood circulation disorders – 35 %, pathological immaturity placenta according to the variant of chaotic, sclerosed villi – 20 %, acute inflammatory infiltration in the fetal membranes – 15 %. Immunohistochemical analysis of the placental barrier revealed the highest expression of RP in the nuclei of decidual cell which belong to the maternal structure. It should be noted the presence of expression of progesterone receptors in stem villi, fibroblasts and nuclei of the vessel wall. Minimal or absent expression was determined in the nuclei of other villous structures and their vessels. Conclusions. It was established that the receptivity of progesterone has its own characteristics in placental structures depending on the gestation period, which is an important factor in the choice of management for the prevention and reduction of perinatal losses for this contingent of pregnant women
Дод.точки доступу:
Поладич, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сербенюк, А. В.
Особливості сонографічної картини у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії під час бойових дій = Features of the sonographic picture in female veterans of reproductive age who suffered injuries during combat actions / А. В. Сербенюк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 22-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ВЕТЕРАНОВ ЗДОРОВЬЕ -- VETERANS HEALTH (тенденции)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
КОНТУЗИИ -- BLAST INJURIES (осложнения, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ПОСТКОНТУЗИОННЫЙ СИНДРОМ -- POST-CONCUSSION SYNDROME (осложнения)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (кровоснабжение, патология, повреждения, ультрасонография, ультраструктура)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей сонографічної картини органів малого таза у жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії. Матеріали та методи. Ультразвукове дослідження органів малого таза із допплерометрією на 5-й та 21-й дні менструального циклу проведено у 457 жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії. З них 246 пацієнток з травмою в анамнезі без постконтузійного синдрому увійшли до групи порівняння, 211 жінок із наслідками контузії у формі постконтузійного синдрому – до основної групи. До контрольної групи включено 30 умовно здорових цивільний жінок репродуктивного віку. Концентрацію прогестерону у сироватці крові досліджували у всіх обстежених на 5-й та 21-й дні менструального циклу. Середній вік жінок становив 37,08±4,23 року. Термін перебування у зоні бойових дій становив 60,26±42,21 місяця, час з моменту отримання травматичного пошкодження мозку (контузії) – 18,8±9,2 місяця. Результати. У пацієнток основної групи без наявності гіперпластичних процесів ендометрія товщина М-ехо на 21-й день менструального циклу була меншою в 1,12 раза (p0,001) стосовно осіб контрольної групи, щодо пацієнток групи порівняння – в 1,15 раза (p0,001). У 20,71 % жінок, які зазнали контузії під час бойових дій, спостерігається неповноцінна секреторна трансформація ендометрія з підвищенням ехогенності тільки у периферійних відділах М-ехо з гіпоехогенною зоною у центрі, у 13,81 % пацієнток секреторні зміни ендометрія на ехограмах відсутні, що проявляється збереженням на 21-й день його тришарової будови, типової для передовуляційного періоду, з гіпоехогенним функціональним шаром. Внутрішньоматкові синехії формуються у 10,95 % жінок, які зазнали контузії під час бойових дій, гіперпластичні процеси ендометрія – у 30,24 % жінок, з яких у 12,38 % – гіперплазія, у 17,86 % – поліп ендометрія. У пацієнток, які зазнали контузії під час бойових дій, встановлено зниження васкуляризації жовтого тіла з достовірним підвищенням індексу резистентності кровотоку у жовтому тілі в 1,27 раза та зниженням максимальної систолічної швидкості в 1,19 раза, в осіб основної групи порівняно з жінками групи порівняння – в 1,07 (p0,01) і в 1,05 (p0,01) раза відповідно. На 21-й день менструального циклу у жінок, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії, встановлено кореляційну залежність між рівнем сироваткового прогестерону та індексом резистентності кровотоку у жовтому тілі – r
The objective: to study the features of the sonographic picture of the pelvic organs in women of reproductive age who took part in combat operations and suffered a concussion. Materials and methods. Ultrasound examination of the pelvic organs with Doppler study on the 5th and 21st days of the menstrual cycle was performed in 457 women of reproductive age who took part in combat operations and suffered a concussion. 246 patients of theses persons with a history of trauma without post-concussion syndrome were included in the comparison group, 211 women with consequences of concussion in the form of post-concussion syndrome – in the main group. The control group included 30 healthy civilian women of reproductive age. The concentration of progesterone in blood serum was studied in all subjects on the 5th and 21st days of the menstrual cycle. The average age of women was 37.08±4.23 years. The period of stay in the combat zone was 60.26±42.21 months, the time since the traumatic brain injury (concussion) was 18.8±9.2 months. Results. In patients of the main group without hyperplastic processes of the endometrium the M-echo thickness on the 21st day of the menstrual cycle was 1.12 times less (p0.001) than in the control group, and 1.15 times less in patients in the comparison group (p0.001). In 20.71 % of women with a contusion during combat operations, there is an inferior secretory transformation of the endometrium with increased echogenicity only in the peripheral parts of the M-echo with a hypoechoic zone in the center, in 13.81 % of patients there are no secretory changes in the endometrium on echograms, which manifested by the preservation on the 21st day of its three-layer construction, typical for the preovulatory period, with a hypoechoic functional layer. Intrauterine synechiae are formed in 10.95 % of women who suffered contusions during combat operationss, hyperplastic endometrial processes – 30.24 % of women, 12.3 8% of which had hyperplasia, 17.86 % –endometrial polyps. In patients who suffered a contusion during combat operations a decrease in the vascularization of the corpus luteum with a significant increase in the resistance index of blood flow in the corpus luteum by 1.27 times and a decrease in the maximum systolic velocity by 1.19 times was, in the subjects of the main group compared to women of the comparison group – 1.07 (p0.01) and 1.05 (p0.01) times, respectively. On the 21st day of the menstrual cycle in women who took part in combat operations and had concussion, a correlation between the level of serum progesterone and the index of blood flow resistance in the corpus luteum – r
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ендометріоз. Чи можлива спонтанна вагітність при ендометріозі яєчників? = Endometriosis. Is spontaneous pregnancy possible with ovarian endometriosis? / О. Я. Слободяник [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология, хирургия)
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (ультраструктура, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ НЕЗАПЛАНИРОВАННАЯ -- PREGNANCY, UNPLANNED
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование)
Анотація: Ендометріоз є однією з найактуальніших проблем у сучасній гінекології. Це захворювання часто призводить не лише до структурних та функціональних змін у репродуктивній системі, спричиняючи безпліддя (35–50 %), а й значно погіршує фізичне здоров’я у цілому, працездатність та може впливати на психоемоційний стан жінок. Оскільки дане захворювання спостерігають практично у кожної третьої жінки і зберігається тенденція до зростання його частоти – ендометріоз залишається предметом особливого інтересу не лише для науковців, а й для практичних лікарів. Попри величезну кількість наявної літератури на сьогодні немає жодного протоколу, міжнародного ґайдлайну, у якому наведено єдині алгоритми діагностики та лікування ендометріозу з подальшою реалізацією репродуктивної функції. Експерти наголошують лише на індивідуальному підході до комплексного вирішення проблеми щодо віку жінки, локалізації та ступеня поширеності процесу, вираженості симптомів, стану фертильності та необхідності відновлення репродуктивної функції, наявності супутньої гінекологічної та соматичної патології, ефективності раніше проведеного лікування
У статті наведено клінічний опис випадку спонтанної вагітності при двосторонньому ендометріозі яєчників, який діагностовано до вагітності, із сприятливими наслідками для породіллі та плода. Представлено ультразвуковий опис ендометріоїдних змін органів малого таза у динаміці вагітності. Авторами був розроблений індивідуальний план ведення пацієнтки відповідно до її молодого віку, високого оваріального резерву, що за наявності прохідності маткових труб та нормальних показників спермограми чоловіка можна розглядати як прогностичні фактори для оцінювання відповідної реакції яєчників при спонтанному зачатті. У ході проведеного оперативного розродження (кесарева розтину) було виконано одночасно й хірургічне лікування ендометріозу яєчників. Пацієнтка з новонародженим були виписані під нагляд лікаря жіночої консультації у задовільному стані
Endometriosis is one of the most relevant problems in modern gynecology. This pathology often leads not only to structural and functional changes in the reproductive system and cause infertility (35-50 %), but also generally significantly worsens physical health, the work capacity and can affect the psycho-emotional state of women. As endometriosis is diagnosed in almost every third of women and there is a trend for its rate increase, it remains a subject of special interest not only for scientists, but also for practical doctors. Despite of a lot of literature data, currently, there is no protocol, international guideline, which provides uniform algorithms for the diagnosis and treatment of endometriosis with subsequent realization of reproductive function. The experts pay attention to an individual approach for the comprehensive solution of the problem regarding the age of the woman, the localization and extent of the process, the severity of symptoms, the state of fertility and the necessity to restore reproductive function, the presence of concomitant gynecological and somatic pathology, and the effectiveness of previous treatment
The article provides a clinical description of a case of spontaneous pregnancy with bilateral endometriosis of the ovaries, which was diagnosed before pregnancy, with favorable maternal and fetal outcomes. An ultrasound description of endometrioid changes in the pelvic organs during the pregnancy is presented. The authors developed an individual management plan for the patient in accordance with her young age, high ovarian reserve, which in the presence of patency of the fallopian tubes and normal indicators of the man’s spermogram can be considered as prognostic factors for evaluating the appropriate reaction of the ovaries in case of spontaneous conception. During the operative delivery (caesarean section), the surgical treatment of endometriosis of the ovaries was performed at the same time. The patient and the newborn were discharged from the hospital under the supervision of a gynecologist in a satisfactory condition
Дод.точки доступу:
Слободяник, О. Я.
Дем’яненко, А. С.
Костенко, О. Ю.
Поладич, І. В.
Гужевська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Clinical and psychological ground of principles of prognostication of premature delivery risk = Клініко-психологічне обґрунтування принципів прогнозування загрози передчасних пологів / V. G. Siusiuka [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - P36-43. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ -- PARITY
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, психология, этиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, осложнения)
Анотація: The objective: to assess the diagnostic significance of anamnestic and clinical-psychological factors and develop the prediction criteria for the threat of premature birth (PB). Materials and methods. An analysis of the data of pregnant women who were tested in the II and early III trimesters (screening is the I stage of the study) was carried out. The pregnant women were conditionally divided into two groups. The main group included 30 women whose further course of pregnancy was complicated by the threat of PB. The comparison group included 222 women without clinical manifestations of threat of PB during the current pregnancy. During the II stage of the study, the systematization of existing anamnestic and clinical-psychological factors among the examined women was performed. At the III stage, a comparative analysis of the frequency of the symptoms identified at the I stage was carried out in pregnant women in groups with the calculation of diagnostic coefficients (DC) of measures of informativeness (MI) according to formulas. Diagnostic (prognostic) tables were created for each factor, DC and MI were calculated based on the ratio of frequencies. According to the methodology for calculating the accuracy of the diagnostic decision to achieve a probability level of 95 % (p=0.05), the limit ∑DC is a constant = ±13, to achieve a probability of 99 % = ±20, to achieve a probability of 99.9% = ±30. If there is a factor in the column of the scale that is not included in the spectrum of exclusions, put a check mark in the “yes” column of the corresponding row. In the absence of such a check mark is placed in the “no” column of the corresponding row. Regarding the filling of each row, the sum of DC is calculated by adding up the indicated DCs, in the case of reaching the value of ∑DC, a preliminary diagnostic conclusion is made about the probability for threat of PB (at ∑DC = -13), which has a confidence level of 95 % (p=0.05). If the value of ∑DK = -20 is reached, a final diagnostic conclusion is made about the probability of 99 % for threat of PB (p=0.01). If the limit of the range is -13 ∑DC +13, the conclusion is significant because in such case its “p” is 0.05. Results. Based on the values of DC and MI of Kullbak (valid signs), a clinical scale to predict threat of PB with a confidence level of 95 % (p=0.05) or 99 % (p=0.01) was developed. Among the informative signs (factors) for predicting of threat of PB the following factors were established: spontaneous miscarriage in the anamnesis, high personal and situational anxiety (45 points and above), IV and more pregnancies and artificial abortion in the anamnesis, as well as the level of neuroticism (16 points and above). Conclusions. It has been established that anamnestic and clinical-psychological factors, namely, miscarriage in the anamnesis, artificial abortion in the anamnesis, IV and more pregnancies, high levels of personal and situational anxiety and neuroticism, are important and effective criteria for predicting the threat of premature birth
Мета дослідження: оцінювання діагностичної значущості анамнестичних і клініко-психологічних факторів та розроблення критеріїв прогнозування загрози передчасних пологів (ЗПП). Матеріали та методи. Було проведено аналіз даних вагітних, які пройшли тестування у II та на початку III триместра (скринінг – I етап дослідження). Вагітні умовно були розподілені на дві групи. В основну групу увійшли 30 жінок, у яких подальший перебіг гестації ускладнився клінікою ЗПП. До групи порівняння включені 222 жінки без клінічних проявів ЗПП у період поточної вагітності. На IІ етапі дослідження була проведена систематизація існуючих анамнестичних і клініко-психологічних чинників серед контингенту обстежених жінок. На IІI етапі виконано компаративний аналіз частоти виникнення ознак, виділених на І етапі, у вагітних у групах з розрахунком діагностичних коефіцієнтів (ДК) мір інформативності (МІ) за формулами. Проведено формування діагностичних (прогностичних) таблиць для кожного фактора, на підставі співвідношення частот були розраховані ДК та МІ. Згідно з методологією розрахунку достовірності діагностичного рішення для досягнення рівня ймовірності 95 % (p=0,05), порогова ∑ДК є константою = ±13, для досягнення ймовірності 99% = ±20, для досягнення ймовірності 99,9% = ±30. За наявності фактора у бланку шкали, яка не входить до спектра виключених, ставлять відмітку у стовпці «так» відповідного ряду. За відсутності такого відмітку ставлять у графі «ні» відповідного ряду. Щодо заповнення кожного ряду, проводять підрахунок суми ДК шляхом складання зазначених ДК, у разі досягнення значення ∑ДК роблять попередній діагностичний висновок про ймовірність ЗПП (при ∑ДК = -13), що має рівень достовірності 95% (p=0,05). У разі досягнення значення ∑ДК = -20, роблять остаточний діагностичний висновок про ймовірність ЗПП 99 % (p=0,01). Якщо межа діапазону -13 ∑ДК +13 – висновок не можна вважати достовірним, тому що при цьому його p0,05. Результати. На підставі значень ДК та МІ Кульбака (валідних ознак) розроблена клінічна шкала, що дозволяє прогнозувати ЗПП з рівнем достовірності 95 % (p=0,05) або 99 % (p=0,01). Серед інформативних ознак (факторів) прогнозування ЗПП встановлені: мимовільний аборт в анамнезі, висока особистісна та ситуативна тривожність (45 балів і вище), IV і більше вагітностей та артифіціальний аборт в анамнезі, а також рівень нейротизму (16 балів і вище). Висновки. Установлено, що анамнестичні та клініко-психологічні фактори, а саме – мимовільний аборт в анамнезі, артифіціальний аборт в анамнезі, IV та більше вагітностей, високі рівні особистісної та ситуативної тривожності і нейротизму, є важливими та ефективними критеріями для прогнозування загрози передчасних пологів
Дод.точки доступу:
Siusiuka, V. G.
Potapov, V. O.
Shevchenko, A. O.
Kyryliuk, O. D.
Guba, N. O.
Mosol, N. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирогова, В. І.
Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів = Evaluation of the effectiveness of correction of vagina dysbiosis with the use of vaginal prebiotic complex in women with risk factors of spontaneous premature birth / В. І. Пирогова, О. В. Лаба // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (иммунология, метаболизм, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES (иммунология, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS (использование)
Анотація: Дисбіотичні зміни у мікробній екосистемі нижніх статевих шляхів є факторами ризику спонтанних абортів, спонтанних передчасних пологів, внутрішньоамніотичної інфекції, післяпологового ендометриту та несприятливих перинатальних наслідків. Однак погляди на доцільність антимікробної терапії у жінок з бактеріальним вагінозом та передчасними пологами в анамнезі суперечливі, а дискусії та пошуки ефективного методу лікування продовжуються. Лікування дисбіозів мікробіоти піхви потребує комплексного підходу, спрямованого не тільки на усунення патогенів, але й на відновлення нормального стану вагінального біотопу. Мета дослідження: оцінювання ефективності корекції дисбіотичних порушень мікробіоти піхви у жінок із чинниками ризику передчасних пологів у разі застосування пребіотичної топічної терапії. Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 105 жінок з чинниками ризику передчасних пологів. До І групи увійшли 38 жінок на етапі планування вагітності, до ІІ групи – 39 вагітних, до ІІІ групи – 28 вагітних з моменту звернення до жіночої консультації для спостереження за перебігом вагітності. До контрольної групи включено 20 умовно здорових вагітних в аналогічні терміні гестації. Пацієнтки І та ІІ груп за виявлення бактеріального вагінозу (БВ), вульвовагінального кандидозу або аеробного вагініту отримували етіотропну топічну терапію відповідно до рекомендацій Центру контролю за захворюваністю та профілактикою та Міжнародної спілки з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом. У разі діагностування БВ призначали кліндаміцин крем (2 %) один раз на добу протягом 7 днів; аеробного вагініту – вагінальні таблетки, що містять деквалінію хлорид 10 мг, протягом 6 днів; кандидозного вагініту – фентиконазол 600 мг в одній вагінальній капсулі одноразово з наступним топічним застосуванням пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни, лактозу, протягом 10 днів. Для підтримання балансу рН і нормоценозу піхви у подальшому призначали одну вагінальну капсулу пребіотичного комплексу на тиждень до 22-го тижня гестації. Вагітні ІІІ групи за наявності аналогічних показань отримували тільки класичну протимікробну терапію антибіотиками та/або протигрибковими препаратами. Оцінювання стану мікробіоти піхви проводили під час включення до дослідження та у 17–19 тиж гестації з визначенням pH вмісту піхви та використанням молекулярно-біологічних, бактеріоскопічних методів. Результати. Ефективність терапії БВ та змішаного вагініту у всіх групах була високою, частота виявлення БВ після лікування зменшилась з 28,9 % до 2,6 % у І групі і з 32,1 % до 3,6 % – у ІІІ групі. У І і ІІ групах, які отримували комплексне лікування з включенням пребіотичного комплексу, достовірно зросла частка пацієнток із нормоценозом піхви (з 39,5 % до 89,5 % у І групі; з 35,9 % до 89,7 % у ІІ групі), вдвічі зменшилась частка проміжного стану мікробіоти піхви (з 13,2 % до 7,9 % у І групі та з 15,4 % до 7,7 % у ІІ групі). У пацієнток ІІІ групи частота нормоценозу зросла незначно (з 32,1 % до 39,3 %), однак значуще збільшилась частка вагітних із проміжним станом мікробіоти піхви (з 14,3 % до 46,4 %), що є загрозливим щодо рецидивів дисбіотичних процесів. Висновки. Топічне застосування пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни та лактозу, є ефективним в управлінні симптоматикою та патогенним навантаженням при неускладненій вагінальній інфекції, що проявляється зниженням поширеності проміжних станів мікробіоти, сталим зростанням нормоценозу. Комплексна терапія антибіотиками/протигрибковими засобами з використанням вагінального пребіотичного комплексу забезпечує ефективне відновлення вагінальної флори до стану нормоценозу порівняно з лікуванням тільки антибіотиками/протигрибковими засобами
Dysbiotic changes in microbial ecosystem of the female lower genital tract are risk factors for spontaneous abortions, spontaneous preterm births, intra-amniotic infection, postpartum endometritis, and adverse perinatal outcomes. However, the opinions about the expediency of antimicrobial therapy in women with bacterial vaginosis and a history of preterm birth are controversial, and discussions and the search for an effective method of treatment are still continuing. Treatment of dysbiosis of the vaginal microbiota requires a complex approach for not only the pathogen elimination, but also for the restoring of the normal vaginal biotope. The objective: to evaluate the effectiveness of correction of dysbiotic disorders of the vaginal microbiota in women with risk factors for premature birth using the prebiotic topical therapy.
The effectiveness of BV and mixed vaginitis therapy in all groups was high, the frequency of BV detection after treatment decreased from 28.9 % to 2.6 % in the I group and from 32.1 % to 3.6 % – in the III group. In the I and II groups, in which the patients received complex treatment with the prebiotic complex, the quantity of women with normocenosis of the vagina increased significantly (from 39.5 % to 89.5 % in the I group; from 35.9 % to 89.7 % in the II group), the frequency of the intermediate state of the vaginal microbiota decreased twice (from 13.2 % to 7.9 % in the I group and from 15.4 % to 7.7 % in the II group). In patients of the III group, the incidence of normocenosis increased slightly (from 32.1 % to 39.3 %), but the rate of pregnant women with an intermediate state of vaginal microbiota increased significantly (from 14.3 % to 46.4 %), which is a threat to the recurrence of dysbiotic processes. Conclusions. The topical use of the prebiotic complex, which contains oligosaccharide, sodium hyaluronate, xylitol, vitamins and lactose, is effective in the management of symptoms and pathogenic load in uncomplicated vaginal infection, which is manifested by a decrease in the prevalence of intermediate states of the microbiota and a steady increase in normocenosis. The complex therapy with antibiotics/antifungal agents with a vaginal prebiotic complex provides an effective restoration of the vaginal flora to the state of normocenosis compared to treatment with antibiotics/antifungal agents only
Дод.точки доступу:
Лаба, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив гестаційної артеріальної гіпертензії на ультраструктурну будову плаценти = The effect of gestataional hypertension on the ultrastructural structure of the placenta / А. Я. Сенчук [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 50-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (ультраструктура)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (терапевтическое применение)
ДИОСМИН -- DIOSMIN (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: вивчення патологічних змін та компенсаторно-пристосувальних реакцій у структурних і ультраструктурних компонентах плацентарного бар’єра у вагітних із гестаційною артеріальною гіпертензією, які отримували препарати магнію. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнток з гестаційною артеріальною гіпертензією. Наявність дефіциту магнію у цих жінок визначали за результатами розроблених нами анкет. Проведено патоморфологічне і електронно-мікроскопічне дослідження 32 плацент пацієнток із гестаційною гіпертензією. З них 12 були від вагітних, які отримували запропонований нами спосіб ведення вагітності, що включав препарати магнію (I група), та 11 плацент від пацієнток із групи ризику розвитку прееклампсії, які спостерігались із застосуванням загальноприйнятих підходів до ведення вагітності у жінок групи ризику виникнення прееклампсії (IІ група). Контролем слугували результати патоморфологічного і електронно-мікроскопічного дослідження 9 плацент від здорових жінок (група контролю). Результати. Плаценти породіль із гестаційною гіпертензією мають структурні особливості, що проявляється мозаїчністю змін плацентарного бар’єра у формі нерівномірного розладу кровообігу з наявністю крововиливів і стазів (на ультраструктурному рівні) у фетальних мікросудинах ворсинок, зменшення функціональної площі (зближення ворсинок) плаценти, наявності склерозу строми ворсинок, вогнищ патологічної незрілості, збільшення кількості солей кальцію (мінеральна дистрофія) на фоні компенсаторних реакцій. Під час електронно-мікроскопічного дослідження плацент у I групі виявлено підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти – стоншення плацентарного бар’єра, активація клітин цитотрофобласта у плацентарному бар’єрі, збільшення у термінальних ворсинах кількості синцитіокапілярних мембран поряд із активацією органіки синцитіотрофобласта, збільшення кількості зв’язаних рибосом, поява ортодоксальної конфігурації мітохондрій, збільшення кількості капілярних мембран і стоншення синцитію, зменшення кількості сладж-феноменів у мікросудинах, що приводить до збільшення можливості проникнення поживних речовин від матері до плода, та ін. Висновки. Застосування запропонованої терапії, до якої залучено препарати магнію, діосміну та інші, приводить до значного зниження частоти виявлення патологічних змін у структурних і ультраструктурних компонентах плацентарного бар’єра і підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти, які можна вважати результатом позитивного впливу запропонованої терапії на ультраструктурні елементи плацентарної тканини у жінок із групи ризику розвитку прееклампсії
The objective: to study pathological changes and compensatory-adaptive reactions in the structural and ultrastructural components of the placental barrier in pregnant women with gestational arterial hypertension, who received magnesium preparations. Materials and methods. 100 patients with gestational hypertension were examined. The presence of magnesium deficiency in these women was determined by the results of our questionnaires. Pathomorphological and electronic microscopic examination of 32 placentas of patients with gestational hypertension was carried out. 12 placentas of them were from pregnant women who received the proposed management of pregnancy, which included magnesium drugs (I group), and 11 placentas – from patients with risk of preeclampsia, who were observed with the use of standard approaches of pregnancy for women with the risk of preeclampsia (II group). Control group included the results of pathomorphological and electronic microscopic study of 9 placentas from healthy women. Results. Placental of women with gestational hypertension have structural features, which is manifested by the mosaic change of placental barrier in the form of uneven circulatory disorders with hemorrhages and stasis (at the ultrastructural level) in the fetal microvessels of the villi, reducing the placental functional area (rapprochement of the villi), presence of stromal sclerosis villi, foci of pathological immaturity, increase in calcium salts (mineral dystrophy) on the background of compensatory reactions. Electronic microscopic study of the placentas in the I group revealed an increase in the compensatory-adaptive reactions of the placenta – thinning of the placental barrier, activation of cytotrophoblast cells in the placental barrier, increase the number of syncytiocapillary membranes in terminal villi with syncytiotrophoblast organic activation, increase in the number of ribosomes, the appearance of orthodox configuration of mitochondria, increasing the number of capillary membranes and thinning of syncytia, reducing the number of sludge phenomena in microvessels, which leads to an increase in the possibility of nutrient transfer from mother to fetus, etc. Conclusions. The use of the proposed therapy, which involves magnesium, diosmin and others substances, leads to a significant decrease in the frequency of detection of pathological changes in structural and ultrastructural components of the placental barrier and increased compensatory-adaptive reactions which can be considered the result of the positive impact of the proposed therapy on the placental ultrastructural elements in women with risk of preeclampsia
Дод.точки доступу:
Сенчук, А. Я.
Чермак, В. І.
Чермак, І. І.
Андрійчук, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голяновський, О. В.
Порівняльна оцінка впливу моно- та біполярної енергії за проведення гістерорезектоскопії = Comparative characteristics of the effect of mono and bipolar energy during hysteroresectoscopy / О. В. Голяновський, О. А. Волошин, А. В. Новосад // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 56-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование, методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY (иммунология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання післяопераційних ускладнень, тривалості оперативного втручання та перебування у стаціонарі хворих після гістероскопічної операції з використанням монополярних або біполярних електродів. Матеріали та методи. Вісімдесят гінекологічних пацієнток, яким проведено гістероскопічне втручання, були розподілені на дві групи по 40 жінок. Хворим І групи (основна) виконано гістероскопічне втручання з використанням біполярного електрода, ІІ групи (порівняння) – із застосуванням монополярного електрода. Проведено реєстрацію операційних ускладнень – кровотеча, перфорація, надлишок рідини та гіпонатріємія. Також враховано час операції та перебування у гінекологічному стаціонарі. Результати. Статистично значущих відмінностей між двома групами щодо характеристик пацієнток, результатів ультразвукового дослідження, рівнів натрію у сироватці крові до і після хірургічного втручання, перфорації матки та інтраопераційної кровотечі не встановлено. Перенавантаження рідиною було значно вищим у пацієнток ІІ групи (р0,03). Післяопераційна гіпонатріємія була значно вираженою також у ІІ групі (p0,05). Середній час операції був значно менший у жінок І групи порівняно з ІІ групою (p
The objective: to assess the hormonal homeostasis and ovarian reserve in women of reproductive age after urgent gynecological operations due to the symptom complex of “acute abdomen”. Materials and methods. The studied cohort included 90 women 19–40 years old. The main group included 60 women after emergency surgery for ectopic pregnancy (23 patients), ovarian apoplexy (18 patients), complicated ovarian tumor (19 patients), and at the rehabilitation stage they refused to receive the proposed hormonal therapy; control group – 30 women of reproductive age without somatic and gynecological pathology. A complex study of the reproductive system was carried out: ultrasound (transvaginal) examination of the pelvic organs with the calculation of the number of antral follicles, determination of the levels of estradiol, follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone, prolactin, thyroid-stimulating hormone, free testosterone index, anti-Müllerian hormone (AMH), and 25(OH)D level in blood serum. The examinations were carried out 3 and 6 months after surgery. Statistical processing of the results was performed using the Microsoft Excel 7.0 and “Statistica 6.0” standard programs. Results. The average age of the patients was 26.4±3.5 years. Before the current surgical intervention, 21 % of patients in the main group were diagnosed premenstrual syndrome, dysmenorrhea, abnormal uterine bleeding, pelvic inflammatory disease, and ovarian tumors. In the postoperative period, the most often menstrual cycle (MC) disorder was an increase in its duration (56.7 % of patients). 63.3 % of patients after urgent gynecological operations had normogonadotropic dysfunction of the ovaries, which is characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and the ovarian blood flow disorders. The restoration of normal two phases of MC after 6 months was found in 34.2 % of the patients who did not have the hormonal correction. In 18.3 % of patients with ovulatory MC, the insufficiency of the luteal phase is characterized by a decrease of progesterone concentration in the blood serum on the 18–20th day of MC and a disperancy in the endometrium structure. Transient hyperprolactinemia was found in 15.0 % of patients. The surgical injury of the ovary in some patients leads to a decrease in the ovarian reserve. AMH indicators in 61.1 % of patients with the effect of surgical energies on the affected ovary were significantly reduced (0.67±0.4 ng/ml) compared to controls (2.1±0.3 ng/ml; p0.01) until the 6th month after the operation. Similar dynamics were absent in patients operated on for a ruptured tubal pregnancy. The recovery of the two phases of MC during a six-month observation was established in only 47.4 % of patients with torsion of an ovarian tumor. As a result of the lack of complex rehabilitation therapy, the repeated operations due to the ruptured tubal pregnancy happened in 13.5 % of patients, recurrence of apoplexy and/or ovarian tumors – in 25.8 % of women. Conclusions. Acute gynecological pathology, which requires immediate surgery, occurs in 21 % of patients with the disorders of the reproductive system. In 63.3 % of women after urgent gynecological operations, normogonadotropic dysfunction of the ovaries was observed, which was characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and ovarian blood flow disorders. The absence of rehabilitation complex therapy causes recurrence of acute gynecological pathology in 13.5–25.8 % of operated women
Дод.точки доступу:
Волошин, О. А.
Новосад, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дякунчак, Ю. Р.
Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань = Aspects of the rehabilitation of the reproductive function of women after urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 61-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (патофизиология, реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ЯИЧНИКОВ РЕЗЕРВ -- OVARIAN RESERVE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання гормонального гомеостазу та оваріального резерву у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції з приводу симптомокомплексу «гострого живота». Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 90 жінок віком від 19 до 40 років. До основної групи увійшли 60 жінок, які були оперовані ургентно з приводу позаматкової вагітності (23 особи), апоплексії яєчника (18 пацієнток), ускладненого новоутворення яєчника (19 хворих), а на етапі реабілітації відмовилися від запропонованої гормональної терапії; до контрольної групи – 30 жінок репродуктивного віку без соматичної і гінекологічної патології. Проведено комплексне дослідження стану репродуктивної системи: ультразвукове (трансвагінальне) обстеження органів малого таза з підрахунком кількості антральних фолікулів, визначення у сироватці крові рівнів естрадіолу, фолікулостимулювального гормону, лютеїнізуючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону, індексу вільного тестостерону, антимюллерова гормону (АМГ), рівня 25(ОН)D. Обстеження проводили через 3 і 6 міс після операційного втручання. Статистичне оброблення результатів виконували з використанням стандартних програм Місrosoft Excel 7.0 та «Statistica 6.0». Результати. Середній вік пацієнток становив 26,4±3,5 року. До даного операційного втручання у 21 % пацієнток основної групи діагностували передменструальний синдром, дисменорею, аномальні маткові кровотечі, запальні захворювання органів малого таза, новоутворення яєчника. У післяопераційний період переважаючим порушенням менструального циклу (МЦ) було збільшення його тривалості (56,7 % пацієнток). У 63,3 % хворих після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризується ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. За відсутності гормональної корекції відновлення нормального двофазного МЦ через 6 міс фіксували у 34,2 % обстежених хворих. У 18,3 % пацієнток з овуляторним МЦ недостатність лютеїнової фази характеризується зниженням концентрації прогестерону у сироватці крові на 18–20-й день МЦ та невідповідністю структури ендометрія. Транзиторну гіперпролактинемію виявлено у 15,0 % пацієнток. Операційна травма яєчника у частини пацієнток призводить до зниження оваріального резерву. Показники АМГ у 61,1 % пацієнток із впливом хірургічних енергій на уражений яєчник були вірогідно зниженими (0,67±0,4 нг/мл) порівняно із контролем (2,1±0,3 нг/мл; р0,01) до 6-го місяця після операції. Подібна динаміка була відсутня у пацієнток, оперованих з приводу порушеної трубної вагітності. Відновлення двофазного МЦ протягом шестимісячного спостереження встановлено лише у 47,4 % пацієнток з перекрутом ніжки новоутворення яєчника. У результаті відсутності реабілітаційної комплексної терапії повторні операції з приводу порушеної трубної вагітності констатовано у 13,5 % пацієнток, рецидив апоплексії та/або новоутворення яєчника – у 25,8 % жінок Висновки. Гостра гінекологічна патологія, яка вимагає негайного операційного втручання, у 21 % пацієнток виникає на тлі існуючих порушень функціонування репродуктивної системи. У 63,3 % жінок після ургентних гінекологічних операцій спостерігається нормогонадотропна дисфункція яєчників, яка характеризувалась ановуляцією, недостатністю лютеїнової фази на тлі порушень оваріального кровотоку. Відсутність реабілітаційної комплексної терапії зумовлює рецидиви гострої гінекологічної патології у 13,5–25,8 % оперованих жінок
The objective: to assess the hormonal homeostasis and ovarian reserve in women of reproductive age after urgent gynecological operations due to the symptom complex of “acute abdomen”. Materials and methods. The studied cohort included 90 women 19–40 years old. The main group included 60 women after emergency surgery for ectopic pregnancy (23 patients), ovarian apoplexy (18 patients), complicated ovarian tumor (19 patients), and at the rehabilitation stage they refused to receive the proposed hormonal therapy; control group – 30 women of reproductive age without somatic and gynecological pathology. A complex study of the reproductive system was carried out: ultrasound (transvaginal) examination of the pelvic organs with the calculation of the number of antral follicles, determination of the levels of estradiol, follicle-stimulating hormone, luteinizing hormone, prolactin, thyroid-stimulating hormone, free testosterone index, anti-Müllerian hormone (AMH), and 25(OH)D level in blood serum. The examinations were carried out 3 and 6 months after surgery
Acute gynecological pathology, which requires immediate surgery, occurs in 21 % of patients with the disorders of the reproductive system. In 63.3 % of women after urgent gynecological operations, normogonadotropic dysfunction of the ovaries was observed, which was characterized by anovulation, insufficiency of the luteal phase and ovarian blood flow disorders. The absence of rehabilitation complex therapy causes recurrence of acute gynecological pathology in 13.5–25.8 % of operated women
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом = Features of the colpocytological state and biocenosis of the vagina in menopausal women with atrophic vaginitis / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (диагностика, микробиология, патофизиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (действие лекарственных препаратов, иммунология, микробиология, патофизиология, секреция)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS (использование)
Анотація: Мета дослідження: вивчення та оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки та біоценозу піхви у жінок з атрофічним вагінітом (АВ) до застосування терапії СО2-лазером. Матеріали та методи. Проведено проспективне клініко-статистичне обстеження 160 пацієнток з АВ. Основну групу сформували з 55 жінок менопаузального віку з клінічними проявами АВ, яким призначали лише терапію із застосуванням СО2-лазера. До групи порівняння увійшли 40 жінок менопаузального віку, яким з метою корекції проявів АВ запропоновано терапію із застосуванням СО2-лазера у поєднанні з місцевою гормональною терапією – супозиторіями, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. У контрольну групу включено 65 жінок менопаузального віку, яким запропонували терапію з місцевим застосуванням один раз на добу супозиторіїв, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. З метою оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки піхви усім жінкам виконували гормональну кольпоцитологію за стандартною методикою. Для визначення стану піхвового середовища (рН) використовували діагностичні тест-смужки. У разі зсуву рН піхвового вмісту ≥ 4,4 проводили оцінювання ступеня чистоти піхви та кількості лейкоцитів за допомогою мікроскопічного дослідження. Для визначення наявності бактеріального вагінозу хворим з АВ проводили амінний тест. Мікробіологічні дослідження виконували за допомогою методики «Фемофлор-16». Результати. У всіх 160 (100,0 %) жінок зареєстровано гіпоестрогенний та атрофічний типи мазків. Запальний тип кольпоцитологічного мазка відзначено у 116 (72,5 %) пацієнток, цитолітичний тип – у 14 (8,6 %), змішаний тип піхвових мазків – у 30 (18,6 %) обстежених жінок. У 126 (78,6 %) жінок значення показника рН зміщувалось у лужний бік і коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9 %) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. У кожної третьої – 37 (29,4%) – жінки визначали наявність грибів роду Candida. Установлено суттєве зниження кількості лактобактерій Lactobacillus spp., достатню кількість яких відзначено у 9 (10,8 %) обстежених жінок. Факультативно-анаеробні мікроорганізми виявлено у 34 (40,6 %) жінок з АВ. На першому місці серед виявлених мікроорганізмів знаходилась облігатно-анаеробна мікрофлора – Gardnerella vaginalis у поєднанні з Prevotella bivia та Porphyromonas spp., яку виявляли у 23 (27,7 %) жінок, на другому місці за поширеністю – Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp., які виявляли у 18 (21,7 %), на третьому місці – Atopobium vaginea, який діагностували у 10 (12,0%) обстежених жінок. Якісний аналіз результатів культурального дослідження демонструє високий рівень висіву факультативно-анаеробних та облігатно-анаеробних мікроорганізмів у жінок з АВ, кількісне значення яких сягало lg 3,1 – lg 3,9 КУО/мл і lg 3,4 – lg 4,7 КУО/мл відповідно. Висновки. У жінок з атрофічним вагінітом встановлено стовідсоткове переважання гіпоестрогенного та атрофічного типів кольпоцитологічних мазків. Частота виявлення запального, цитолітичного та змішаного типів кольпоцитологічних мазків становила 116 (72,5 %) випадків, 14 (8,6 %) випадків і 30 (18,6 %) випадків відповідно. Первинне обстеження pH піхвового вмісту засвідчує зміщення у лужний бік цього показника у 126 (78,6 %) жінок, яке коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9%) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. Фіксували суттєве зменшення кількості лактобактерій Lactobacillus spp. (lg 2,1±0,21 КУО/мл) на тлі підвищення рівня облігатно-анаеробних мікроорганізмів у виділеній мікрофлорі – Gardnerela vaginalis в асоціаціях з Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4,7±0,38 КУО/мл) у поєднанні з Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp. (lg 4,0±0,35 КУО/мл) та Atopobium vaginea (lg 3,4±0,28 КУО/мл)
The objective: to study and evaluate the colpocytological state of the mucous membrane and the biocenosis of the vagina in women with atrophic vaginitis (AV) before CO2 laser therapy. Materials and methods. A prospective clinical and statistical examination of 160 patients with AV was conducted. The main group was formed from 55 women of menopausal age with clinical manifestations of AV, who were treated only by the therapy with CO2 laser. The comparison group included 40 women of menopausal age who had for the correction of AB manifestations CO2 laser therapy in combination with local hormonal therapy – suppositories which contain 0.5 mg of estriol. The control group included 65 women of menopausal age who were treated with the therapy with the local application of suppositories with 0.5 mg of estriol once a day. The standard hormonal colpocytology was performed in all the women to assess the colpocytological state of the vaginal mucosa. Diagnostic test strips were used to determine the condition of the vagine (pH). In the case of a shift in the pH of the vaginal contents ≥ 4.4, the degree of vaginal purity and the number of leukocytes were studied using a microscopic examination. An amine test was performed to determine the presence of bacterial vaginosis in patients with AB. The microbiological study was performed using the “Femoflor-16” method. Results. The hypoestrogenic and atrophic types of smears were found in all 160 (100.0 %) women. The inflammatory type of colpocytological smear was determined in 116 (72.5 %) patients, cytolytic type – in 14 (8.6 %), mixed type of vaginal smears – in 30 (18.6 %) persons. In 126 (78.6 %) women, the pH index shifted to the alkaline side and ranged from 4.9 to 5.6, and the average value was 5.2±0.31. The bacterioscopic analysis of vaginal discharges indicates that in 83 (65.9 %) women with pathological pH values, the third degree of purity of the vaginal smear according to Herlin was found. In every third of women – 37 (29.4 %) – the presence of Candida fungi was determined. A significant decrease in the number of Lactobacillus spp. was established, a sufficient number of which was found in 9 (10.8 %) of the examined women. Facultative anaerobic microorganisms were found in 34 (40.6 %) women with AB. Obligate anaerobic microflora – Gardnerella vaginalis in combination with Prevotella bivia and Porphyromonas spp., which was found in 23 (27.7 %) women, was in the first place among the detected microorganisms; Mobiluncus spp. in association with Corynebacterium spp. were in the second place in prevalence, and were determined in 18 (21.7 %) persons, in third place – Atopobium vaginae, which was diagnosed in 10 (12.0 %) of the examined women. A qualitative analysis of the culture study results demonstrates a high level of cultivation of facultative anaerobic and obligate anaerobic microorganisms in women with AB, the quantitative value of which reached lg 3.1 – lg 3.9 CFU/ml and lg 3.4 – lg 4.7 CFU/ ml, respectively. Conclusions. A one hundred percent predominance of hypoestrogenic and atrophic types of colpocytological smears was established in women with atrophic vaginitis. The frequency of detection of inflammatory, cytolytic and mixed types of colpocytological smears was 116 (72.5 %) cases, 14 (8.6 %) cases and 30 (18.6 %) cases, respectively. The initial examination of the vaginal pH demonstrates a shift in the alkaline side of this indicator in 126 (78.6 %) women, which ranged from 4.9 to 5.6, and the average value was 5.2±0.31. Bacterioscopic analysis of vaginal discharges established that in 83 (65.9 %) women with pathological pH values there was the third degree of vaginal purity according to Herlin. A significant decrease in the number of lactobacilli Lactobacillus spp. (lg 2.1±0.21 CFU/ml) on the background of an increase in the level of obligate anaerobic microorganisms in the microflora – Gardnerela vaginalis in associations with Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4.7±0.38 CFU/ml) in combination with Mobiluncus spp. in association with Corynebacterium spp. (lg 4.0±0.35 CFU/ml), and Atopobium vaginea (lg 3.4±0.28 CFU/ml) were determined
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Гончаренко, В. М.
Усевич, І. А.
Корнієць, Н. Г.
Олешко, В. Ф.
Момот, А. А.
Пучко, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)