Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2022/7<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Hormonal homeostasis in women of reproductive age with adenomyosis / V. O. Beniuk [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P6-9. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (кровь, патофизиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (кровь, патофизиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция)
ГОНАДОТРОПИНЫ ГИПОФИЗАРНЫЕ -- GONADOTROPINS, PITUITARY (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
Анотація: The problem of adenomyosis is particularly relevant for patients of reproductive age, as it is accompanied by the significant disturbances of menstrual and generative functions. The article presents the results of studying the condition of the hypothalamic-pituitary-ovarian system in women of reproductive age with adenomyosis. The objective: to study the state of the hypothalamic-pituitary-ovarian system in women of reproductive age with benign endometrial and myometrial pathology. Materials and methods. The main group included 120 women of reproductive age with benign endometrial and myometrial pathology (adenomyosis, endometrial hyperplasia and combined pathology), and the control group included 40 healthy women without gynecological pathology. The functional state of the hypothalamic-pituitary-ovarian system was evaluated by the levels of follicle-stimulating hormone (FSH), luteinizing hormone (LH), prolactin (PRL), estradiol (E2) and progesterone (P) in blood serum in different phases of the menstrual cycle. Results. In women with adenomyosis, endometrial hyperplasia and combined pathology, there is hyperproduction of gonadotropic hormones with an increase of their secretion level compared to a group of healthy women: the average concentration of FSH, regardless of the phase of the menstrual cycle, increased by 1.9 times (p0.05), LH – 2.2 times, PRL – 2 times, which indicates the presence of hyperprolactinemia. Both in the I and II phases of the menstrual cycle, the occurrence of additional FSH and LH peaks from basal hormone secretion was determined in patients of the main group, which reached the level of hormone concentration in the ovulatory peak. In the patients of the main group, hyperestrogenemia during the entire menstrual cycle and hypoprogesteronemia were detected. The expression of hormonal shifts depended on gynecological pathology (adenomyosis, endometrial hyperplasia and combined pathology) and the functional state of the woman. Conclusions. The indicators of gonadotropic and prolactin-stimulating activity of the pituitary gland in women with benign uterine pathology confirm the participation of FSH, LH and prolactin in the complex processes of regulation of the reproductive system
Дод.точки доступу:
Beniuk, V. O.
Kurochka, V. V.
Susak, K. I.
Drupp, Yu. G.
Bala, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гормональний гомеостаз у жінок репродуктивного віку з аденоміозом / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 10-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (кровь, патофизиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (кровь, патофизиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, секреция)
ГОНАДОТРОПИНЫ ГИПОФИЗАРНЫЕ -- GONADOTROPINS, PITUITARY (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
Анотація: Проблема аденоміозу має особливу актуальність для пацієнток репродуктивного віку, оскільки він супроводжується значними порушеннями менструальної та генеративної функцій. У статті представлені результати вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку за наявності аденоміозу. Мета дослідження: вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія. Матеріали та методи. До основної групи увійшли 120 жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія), до контрольної – 40 здорових жінок без гінекологічної патології. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи оцінювали за даними рівнів фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2) та прогестерону (П) у сироватці крові у різні фази менструального циклу. Результати. У жінок з аденоміозом, гіперплазією ендометрія та поєднаною патологією відзначається гіперпродукування гонадотропних гормонів із підвищенням рівня їхньої секреції порівняно з групою здорових жінок: середня концентрація ФСГ незалежно від фази менструального циклу збільшена в 1,9 раза (р0,05), ЛГ – у 2,2 раза, Прл – у 2 рази, що свідчить про наявність гіперпролактинемії. Як у І, так і у II фазі менструального циклу у хворих основної групи фіксували виникнення додаткових піків ФСГ та ЛГ від базальної секреції гормону, які досягали величини вмісту гормонів в овуляторний пік. У пацієнток основної групи виявлена гіперестрогенемія протягом усього менструального циклу та гіпопрогестеронемія. Вираженість гормональних зсувів залежала від гінекологічної патології (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія) та функціонального стану жінки. Висновки. Показники гонадотропної та пролактинстимулювальної активності гіпофіза у жінок із доброякісною патологією матки підтверджують участь ФСГ, ЛГ та пролактину у складних процесах регуляції репродуктивної системи
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Курочка, В. В.
Сусак, К. І.
Друпп, Ю. Г.
Бала, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prediction of the development of fetal growth retardation in pregnant women with chronic arterial hypertension = Прогнозування розвитку затримки росту плода у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією / O. V. Deinichenko [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P14-20. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS (метаболизм, терапевтическое применение)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение, метаболизм, ультраструктура)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (иммунология, метаболизм)
ГОНАДОТРОПИНЫ -- GONADOTROPINS (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: During intrauterine life a fetus with growth restriction does hemodynamic, metabolic and hormonal adjustments to cope with the adverse uterine environment, and these changes can become permanent and irreversible. Despite the progress in the knowledge of delayed fetal development, the biomarkers are able to identify this pathology at an early stage and stratify its severity, both before and after childbirth, are still not determined
According to the results of the study, it was found that pregnant women with CAH 1-2th degrees with FGR development in the future, in the first trimester of gestation (11-12 weeks) have a decrease PlGF level, sFlt-1and the coefficient K increase. These indicators in the 11–12 weeks of pregnancy were: PlGF ≤ 8.2 pg/ml, sFlt-1 1802.59 ng/ml, coefficient K ≥ 95.36 units, and PG/PlGF 7.21 units, E/PlGF 138.53 units and CHG/PlGF ≥ 30.14 units. In the pregnant women with CAG, in whom FGR risk will subsequently determine, the significant changes in the CDR and RI at 11-12 weeks of pregnancy are not established, but with an increase of PI more than 1.84 units in the right uterine artery and more than 1.82 units in the left uterine artery FGR will further develop
Під час внутрішньоутробного життя плід із затримкою росту здійснює низку гемодинамічних, метаболічних і гормональних коригувань, щоб впоратися з несприятливим середовищем матки, і ці зміни можуть стати постійними та необоротними. Незважаючи на прогрес у знаннях про затримку розвитку плода, біомаркери, здатні ідентифікувати цей стан на ранній стадії та стратифікувати його тяжкість як до, так і після пологів, все ще не визначені
За результатами дослідження встановлено, що у вагітних із ХАГ 1–2-го ступеня, у яких у подальшому розвивається ЗРП, у І триместрі гестації (11–12 тиж) відзначається зниження рівня PlGF, підвищення sFlt-1 і коефіцієнта K. Зазначені показники в 11–12 тиж вагітності становили: PlGF ≤ 8,2 пг/мл, sFlt-1 1802,59 нг/мл, рівень коефіцієнта K ≥ 95,36 од., а співвідношення PG/PlGF 7,21 од., E/PlGF 138,53 од. і CHG/PlGF ≥ 30,14 од. У вагітних із ХАГ, у яких у подальшому буде визначено ризик розвитку ЗРП, суттєвих змін показників СДС та ІР в 11–12 тиж вагітності не спостерігається, проте при зростанні ІП більше 1,84 од. у правій матковій артерій та більше 1,82 од. – у лівій у подальшому розвиватиметься ЗРП
Дод.точки доступу:
Deinichenko, O. V.
Sіusіuka, V. G.
Krut, Yu.Ya.
Pavlyuchenko, M. I.
Kyryliuk, O. D.
Boguslavska, N. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пилипенко, А. В.
До питання про клініко-предиктивну цінність співвідношення sFlt-1:PlGF для передбачення плацентарної дисфункції = To the question of the clinical predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio is related to the placental dysfunction / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 21-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
РЕЦЕПТОР TIE-1 -- RECEPTOR, TIE-1 (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Мета дослідження: оцінювання клініко-прогностичного значення та інформативності співвідношення антиангіогенного фактора – розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (sFlt-1) та ангіогенного фактора – плацентарного фактора росту (PlGF) у динаміці вагітності як маркера різних варіантів плацентарної дисфункції
Прогностична цінність загальноприйнятого способу оцінювання ризику розвитку прееклампсії (ПЕ) і профілактична ефективність ацетилсаліцилової кислоти є низькими. За відсутності клінічних ознак ПЕ визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції у терміні менше 27 тиж не інформативне, отже, не рекомендується його проведення. Якщо у терміні до 34 тиж співвідношення sFlt-1:PlGF 38, відносний ризик ПЕ становить 4,6 [95 % ДІ: 1,4–14,9]. Якщо при першому визначенні рівень співвідношення sFlt-1:PlGF високий, повторювати дослідження у динаміці не має сенсу. У разі низького значення sFlt-1:PlGF за обґрунтованої підозри щодо розвитку ПЕ у подальшому повторне дослідження може допомогти прийняти адекватне клінічне рішення. Визначення співвідношення sFlt-1:PlGF з метою предикції або підтвердження затримки росту плода у терміні до 34 тиж є клінічно обґрунтованим та інформативним. Між рівнем співвідношення sFlt-1:PlGF і кількістю днів до пологів існує сильний зворотний зв’язок
The objective: to evaluate the clinical and prognostic value and meaning of the ratio of the anti-angiogenic factor of soluble fms-like tyrosine kinase-1 (sFlt-1) to the angiogenic factor of the placental growth factor (PlGF) in the dynamics of pregnancy as markers of various variants of placental dysfunction
The predictive value of the conventional method of assessing the preeclampsia (PE) risk and the preventive efficiency of acetylsalicylic acid is low. In the absence of clinical manifestation of PE the determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication till 27 weeks of pregnancy is not informative, so it is not recommended. If the sFlt-1:PlGF ratio is 38 in the period till 34 weeks, the relative risk is 4.6 [95 % CI: 1.4–14.9]. If the level of the sFlt-1:PlGF ratio is high at first investigation there is no sense to repeat the research in dynamics. In the case of low the sFlt-1:PlGF ratio for a reasonable suspicion of PE development, repeated research can help make an adequate clinical decision. The determination of the sFlt-1:PlGF ratio for a predication or confirmation of fetal growth retardation till 34 weeks is clinically reasonable and informative. There is a strong reverse correlation between the sFlt-1:PlGF ratio and the number of days before the current birth
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Берая, Д. Ю.
Клінічні аспекти безпліддя у жінок з тиреоїдною патологією = Women have clinical aspects of infertility with thyroid pathology / Д. Ю. Берая // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 30-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, метаболизм, патофизиология, этиология)
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета дослідження: вивчення основних клінічних аспектів безпліддя у жінок із різними варіантами тиреоїдної патології. Матеріали та методи. Проведено клінічне скринінгове обстеження 496 жінок з безпліддям (основна група), з яких у 238 діагностовано різну тиреоїдну патологію, та 80 жінок з тиреоїдною патологією без порушень репродуктивної функції (контрольна група). Результати. У 49,4 % обстежених жінок діагностовано первинне безпліддя, у 50,6 % пацієнток – вторинне. Жіноче безпліддя діагностували у 327 (65,9 %) пацієнток, чоловіче – у 126 (25,4 %) жінок; безпліддя неясного генезу встановлено під час обстеження у 43 подружніх пар (8,7 %). У структурі причин жіночого безпліддя переважав трубно-перитонеальний фактор (37 %), частота зовнішнього генітального ендометріозу становила 36,4 %, ендокринного фактора – 23,2 %, маткового – 3,4 %. У 23,8 % жінок відзначено поєднання факторів безпліддя. Результати вивчення репродуктивного анамнезу засвідчили, що у 251 пацієнтки з вторинним безпліддям в анамнезі є 279 вагітностей. Сприятливий результат у формі термінових неускладнених пологів встановлений лише у 48 (19,1 %) пацієнток; перші термінові пологи відбулися у 28 (11,1 %) жінок, другі пологи – у 16 (6,4 %) пацієнток. Вагітність закінчилася передчасними пологами у 27 (10,7 %) жінок, штучними абортами – у 41 (16,3 %), мимовільними викиднями – у 58 (23,1 %), у 41 з них (16,3 %) реєстрували один мимовільний викидень; вагітність, що не розвивається, констатовано у 57 (22,7 %) пацієнток, позаматкову вагітність – у 19,1 %. Порівняльне оцінювання результатів тиреоїдного скринінгу у жінок із безпліддям і у фертильних жінок продемонструвало, що поширеність тиреоїдної патології у пацієнток із безпліддям була у 3,8 раза вищою порівняно з фертильними жінками (48 % і 12,5 % відповідно). У структурі патології щитоподібної залози в обох групах переважало носійство антитіл до тиреопероксидази поєднано з ехо-ознаками аутоімунного тиреоїдиту, що у 2,8 раза частіше діагностують у групі безплідних жінок порівняно з фертильними (24 % і 8,7 % відповідно). Висновки. Поширеність тиреоїдної патології у пацієнток із безпліддям у 3,8 раза більша порівняно з фертильними жінками. У жінок із вторинним безпліддям у структурі репродуктивних результатів переважає невиношування вагітності у І триместрі
The objective: to study the main clinical aspects of infertility in women with various variants of thyroid pathology. Materials and methods. A clinical screening examination of 496 women with infertility (main group), of which 238 were diagnosed the various thyroid pathologies, and 80 women with thyroid pathology without reproductive function disorders (control group) was carried out. Results. Primary infertility was diagnosed in 49.4 % of examined women, and secondary infertility – in 50.6 % of patients. Female infertility was diagnosed in 327 (65.9 %) patients, male infertility in 126 (25.4 %) women; infertility of unknown genesis was established during the examination of 43 married couples (8.7 %). In the structure of the causes of female infertility, the tubal-peritoneal factor prevailed (37 %), the frequency of external genital endometriosis was 36.4 %, the endocrine factor – 23.2 %, and the uterine factor – 3.4 %. A combination of infertility factors was determined in 23.8 % of women. The results of studying the reproductive history showed that 251 patients with secondary infertility have a history of 279 pregnancies. The positive obstetrical outcomes such as term uncomplicated childbirth was established only in 48 (19.1 %) patients; the first term birth occurred in 28 (11.1 %) women, the second birth – in 16 (6.4 %) patients. Pregnancy ended with premature birth in 27 (10.7 %) women, induced abortions – in 41 (16.3 %), spontaneous abortions – in 58 (23.1 %), 41of them (16.3 %) had one spontaneous abortion; missed abortion – in 57 (22.7 %) patients, ectopic pregnancy – in 19.1 %. A comparative evaluation of thyroid screening results in infertile and fertile women demonstrated that the prevalence of thyroid pathology in infertile patients was 3.8 times higher compared to fertile women (48 % and 12.5 %, respectively). In the structure of the thyroid gland pathology in both groups the presence of antibodies to thyroperoxidase combined with echo signs of autoimmune thyroiditis prevailed, which is 2.8 times more often diagnosed in the group of infertile women compared to fertile women (24 % and 8.7 %, respectively). Conclusions. The prevalence of thyroid pathology in patients with infertility is 3.8 times higher compared to fertile women. In women with secondary infertility pregnancy loss in the I trimester of gestation is dominated in the structure of reproductive outcomes
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Rybin, A. I.
The results of personificated ovarian cancer patients with peritoneal carcinomatosis treatment = Результати персоніфікованого лікування раку яєчників у хворих з карциноматозом очеревини / A. I. Rybin // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P35-40. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING (использование, тенденции)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (патофизиология, терапия, ультраструктура, хирургия)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (секреция, ультраструктура, хирургия)
БРЮШИНЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PERITONEAL NEOPLASMS (патофизиология, ультраструктура)
Анотація: The objective: to analyse of the experience of cytoreductive surgery using and hypenermic intraperitoneal chemperfusion (HIPEC) in patients with ovarian cancer IIIC stage, as well as overall and relapse-free survival in such patients. Materials and methods. 119 patients with ovarian cancer of the IIIC stage were involved into the study from 2013 to 2020 and they were treated at the University Clinic of Odessa National Medical University. Patients were divided into two groups: the clinical control group (n=53) included persons after suboptimal cytoreduction; the patients of the main group (n=66) had optimal or complete cytoreduction, and in some cases with subsequent intraoperative hyperthermic intraperitoneal chemotherapy. During the initial analysis of these groups, time (preoperative period, duration of surgery, number of postoperative bed-days), as well as the presence of complications in the postoperative period were determined. Results. In the main group there was an increase operation time due to large surgery volumes and the implementation of the HIPEC procedure with primary cytoreduction (p=0.001). In the postoperative period, an increase in the number of bed-days in the hospital in patients of the main group in relation to the control group was established, especially in those who had HIPEC (p=0.001). There was an increase in the number of surgical complications of class III-IV according to the Clavien-Dindo classification (from 5 % to 22.2 %) in patients after HIPEC. An increase in relapse-free survival from 10 months in the control group to 13-19 months in the main group was revealed. The recurrence median in the postoperative period in the control group was 10±1.3 months, and after interval cytoreduction and primary cytoreduction with HIPEC – 13±1.5 and 19±6.3 months, respectively. The index of relapse-free survival in the first 6 months in the control group was 63.2 %, in patients after optimal or complete cytoreduction – 88.0 %, in patients after optimal or complete cytoreduction and HIPEC – 90.4 %. One-year recurrence-free survival rate was 37.5 %, 63.2 % and 60.1 %, respectively, the average values of overall survival – 27.7±4.1 months versus 24.5±1.8 and 24.1±2.2 months, respectively. Conclusions. Cytoreductive surgery and methods of intraoperative hyperthermic intraperitoneal chemotherapy are perspective options of treatment of patients with peritoneal carcinomatosis by ovarian cancer regarding recurrence of the disease and survival, although they are accompanied by more postoperative complications and number of bed-days in hospital.
Мета дослідження: аналіз досвіду використання на практиці технології циторедуктивної хірургії та гіпертермічної інтраопераційної внутрішньочеревної хіміотерапії (hyperthermic intraperitoneal chemoperfusion – HIPEC) у хворих із раком яєчника ІІІС стадії, а також загальної та безрецидивної виживаності у даних пацієнток. Матеріали та методи. З 2013 до 2020 року включно проведено обстеження 119 хворих із раком яєчника ІІІС стадії, які знаходились на лікуванні в Університетській клініці Одеського національного медичного університету. Пацієнтки були розподілені на дві групи: до групи клінічного контролю (n=53) увійшли особи, які зазнали субоптимальної циторедукції; пацієнткам основної групи (n=66) проводили оптимальний або повний об’єм циторедукції, а в окремих випадках – з подальшою інтраопераційною гіпертермічною внутрішньочеревною хіміотерапією. Під час первинного аналізу даних цих груп ураховували часові показники (передопераційний період, тривалість операції, кількість післяопераційних ліжко-днів), а також наявність і характер ускладнень у післяопераційний період. Результати. В основній групі відзначено збільшення часу операцій за рахунок великих операційних об’ємів та впровадження процедури HIPEC при первинній циторедукції (p=0,001). У післяопераційний період встановлено збільшення кількості ліжко-днів перебування у стаціонарі у пацієнток основної групи стосовно групи контролю, особливо у тих, яким проведено HIPEC (p=0,001). У хворих, яким проведено НІРЕС, відзначено збільшення кількості ускладнень III-IV класу за класифікацією Clavien–Dindo (з 5 % до 22,2 %). Виявлено збільшення безрецидивної виживаності з 10 міс у контрольній групі до 13–19 міс в основній групі. Медіана рецидиву у післяопераційний період у контрольній групі становила 10±1,3 місяця, а після інтервальної циторедукції та первинної циторедукції з HIPEC – 13±1,5 та 19±6,3 місяця відповідно. Показник безрецидивної виживаності у перші 6 міс у контрольній групі становив 63,2 %, у пацієнток після оптимальної або повної циторедукції – 88,0 %, у хворих після оптимальної або повної циторедукції та HIPEC – 90,4 %. Річна безрецидивна виживаність становила 37,5 %, 63,2 % та 60,1 % відповідно, середній показник загальної виживаності – 27,7±4,1 місяця проти 24,5±1,8 і 24,1±2,2 місяця відповідно. Висновки. Циторедуктивні операції та методи інтраопераційної гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії є перспективними шляхами лікування хворих на карциноматоз очеревини при раку яєчників щодо рецидиву захворювання та виживаності, хоча і супроводжується більшою кількістю післяопераційних ускладнень та днів перебування у стаціонарі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Krotik, O. I.
Clinical effectiveness of preconception training in women with sexually transmitted infections after an IVF program = Клінічна ефективність преконцепційної підготовки у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, після програми ЕКЗ / O. I. Krotik // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P41-46. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES (микробиология, патофизиология, эмбриология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование)
СУПРУЖЕСКИЕ ПАРЫ -- SPOUSES (обучение, психология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, микробиология, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, тенденции)
Анотація: The objective: to prove the clinical effectiveness of preconception preparation of the women with a history of sexually transmitted infections (STIs) after pre-gravid training before assisted reproductive technology (ART) cycles. Materials and methods. 115 women received the suggested pre-gravid training, of which 56 women became pregnant after ART programme and were included in the 1st group and received medical and preventive measures offered by us; 132 women after standard pre-gravid training, of which 55 women became pregnant after ART program and were included in the II group and received generally accepted medical and preventive measures. A clinical analysis of the pregnancy course, childbirth and the condition of newborn children was conducted in 111 women (I and II groups). All patients in the I and II groups had STIs in medical history. Statistical processing of research results was carried out using standard programs “Microsoft Excel 5.0” and “Statistica 8.0”. Results. The rate of threat of pregnancy interruption was significantly lower in the I group – 6 (10.7 %) patients than in the II group – 19 (34.5 %; p0.001); missed abortion was determined in 3 (5.3 %) cases in the I group versus 6 (10.9%) cases in the II group; spontaneous pregnancy interruption in the I trimester was in 2 (7.1 %) patients in the I group versus 4 (7.3%) women in the II group. Pregnancy was terminated in 5 (8.9 %) pregnant women in the I group and 10 (18.2 %) – in the II group (p0.05). The threat of late abortion in women in the I group was found significantly less than in patients in the II group – 4 (7.8 %) versus 12 (26. 7%) persons, respectively (p0.05). Fetal growth retardation (FGR) was diagnosed significantly less in the pregnant women of the I group than in pregnant women of the II group, – 11 (21.6 %) versus 17 (37.8 %) individuals, respectively (p0.05). The results of cardiotocography (CTG) demonstrated that the satisfactory fetal state was determined in 40 (78.4 %) pregnant women in the I group, which is statistically significantly more than in the II group – 23 (51.1 %; p0.05) cases. Doubtful non-stress test data were found in the I group more less – 10 (19.6 %) patients versus 15 (33.3 %) cases the II group (p0.05). Pathological data of CTG were registered in 1 (2.0 %) pregnant women in the I group versus 7 (15.6%) cases in the II group (p0.05). The risk of fetal distress in the pregnant women in the I group was 13.9 % (95 % CI 7.8-20.0), RR
Мета дослідження: доведення клінічної ефективності преконцепційної підготовки у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після проведеної прегравідарної підготовки перед застосуванням циклів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріали та методи. Запропоновану нами прегравідарну підготовку проведено 115 жінкам, із них у 56 жінок, які увійшли до І групи й одержували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи, програма ДРТ завершилася вагітністю. Стандартну прегравідарну підготовку проведено 132 жінкам, із них у 55 жінок, які увійшли до ІІ групи й одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, програма ДРТ завершилася вагітністю. Був проведений клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у 111 жінок з I та ІІ груп. Усі пацієнтки І та ІІ груп мали ІПСШ в анамнезі. Статистичне оброблення результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0». Результати. Загрозу переривання вагітності відзначали значуще рідше у І групі – 6 (10,7 %) пацієнток, ніж у жінок ІІ групи –19 (34,5 %; р0,001); завмерлу вагітність у жінок І групи фіксували у 3 (5,3 %) випадках проти 6 (10,9 %) випадків у пацієнток ІІ групи; мимовільне переривання у І триместрі вагітності відбулося у 2 (7,1 %) осіб І групи проти 4 (7,3 %) – у ІІ групі. Вагітність була перервана у 5 (8,9 %) вагітних у І групі та у 10 (18,2 %) – у ІІ групі (р0,05). Загрозу пізнього аборту у жінок І групи виявляли достовірно рідше, ніж у пацієнток ІІ групи, – 4 (7,8 %) проти 12 (26,7 %) відповідно (р0,05). Синдром затримки росту плода у вагітних І групи спостерігався достовірно рідше, ніж у вагітних ІІ групи, – 11 (21,6 %) проти 17 (37,8 %) відповідно (р0,05). Під час кардіотокографії (КТГ) задовільний стан плода визначали у 40 (78,4 %) вагітних І групи, що статистично значуще більше, ніж у ІІ групі – 23 (51,1 %; р0,05) випадки. Сумнівні дані нестресового тесту рідше спостерігали у І групі – у 10 (19,6 %) пацієнток проти 15 (33,3 %) вагітних ІІ групи (р0,05). Патологічні дані КТГ були зареєстровані в 1 (2,0 %) жінки І групи проти 7 (15,6 %) вагітних ІІ групи (р0,05). Ризик розвитку дистресу у пацієнток І групи становив 13,9 % (95 % СІ: 7,8–20,0), RR
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Lemish, N. Yu.
Peculiarities of clinical characteristics of pregnant with symptoms of Great obstetrical syndromes = Особливості клінічної характеристики вагітних з проявами великих акушерських синдромів / N. Yu. Lemish // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - P47-52. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS (психология)
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (психология)
Анотація: The objective: to establish the risk factors for development of great obstetrical syndromes (GOS) on the basis of a prospective analysis of somatic, reproductive, obstetric anamnesis in pregnant women with clinical manifestations of GOS Materials and methods. We conducted the analyses of somatic, reproductive and obstetrical history of 572 pregnant with clinical symptoms of GOS, who had the following complications: 21 – preeclampsia, 38 – preterm deliveries, 13 – placental abruption, 457 – gestational anemia, 27 – intrauterine growth retardation, 16 – fetal distress, that were diagnosed based on clinical, functional, laboratory, ultrasound, cardiotocographic and morphological investigations. All these complications are included in the group of GOS. Statistical analyze was conducted by using standard programs of Microsoft Excel 5.0 and Statistica 6.0. Results. The average age of the pregnant women was 26.5±2.3 years, most of them were in young reproductive age. The prevailing diseases in the structure of somatic pathology were thyroid gland pathology – 427 (74.6 %) persons, anemia 182 (31.8 %), arterial hypertension – 114 (19.9 %), kidney diseases – 241 (42.1 %) and diseases of gastro-intestinal tract –187 (32.7 %). Disorders of menstrual cycle were determined in 137 (23.9 %) women, chronic pelvic inflammatory diseases – 98 (17.1 %), background diseases of cervix (erosion, cervical dysplasia) had 142 (24.8 %) patients in anamnesis, colpitis – 296 (51.7 %), polycystic ovaries – 74 (12.9 %). The following pregnancy complications were diagnosed as preeclampsia – in 21 (3.7 %) persons, threatened preterm interruption of pregnancy in different gestational terms – in every third pregnant women (192 individuals – 33.7 %), anemia – 457 (79.9 %), preterm delivery – 38 (6.6 %) women, placental abruption – 13 (2.3 %), fetal growth retardation – in 27 cases (4.7 %), fetal distress – 16 (2.8 %). The rate of cesarean section in this group was 28.8 %. Conclusions. The identified peculiarities of somatic, reproductive history and obstetrical and perinatal pathology in pregnant with complications from GOS group allowed to define the following risk factors of their development: young reproductive age, significant frequency of socio-hygienic, medical and demographic and socio-psychological problems, complicated somatic, gynecological and reproductive history
Мета дослідження: на підставі проспективного аналізу соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у вагітних із клінічними проявами великих акушерських синдромів встановлення факторів ризику їхнього розвитку. Матеріали та методи. Проведено аналіз соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у 572 вагітних із клінічними проявами великих акушерських синдромів (ВАС), у яких на підставі клініко-функціональних, лабораторних, ультразвукових, кардіотокографічних та патоморфологічних досліджень були встановлені такі ускладнення: 21 – прееклампсія, 38 – передчасні пологи, 13 – передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, 457 – гестаційна анемія, 27 – синдром затримки росту плода, 16 – дистрес плода. Усі ці ускладнення вагітності та пологів входять до групи ВАС. Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0. Результати. Середній вік обстежених вагітних становив 26,5±2,3 року, більшість з них знаходились у молодому репродуктивному віці. У структурі соматичної патології переважали: захворювання щитоподібної залози – у 427 (74,6 %) жінок, анемія – у 182 (31,8 %), артеріальна гіпертензія – у 114 (19,9 %), захворювання нирок – у 241 (42,1 %) і травного тракту – у 187 (32,7 %) жінок. Порушення менструального циклу відзначали у 137 (23,9 %) пацієнток, хронічні запальні захворювання органів малого таза – у 98 (17,1 %), фонові захворювання шийки матки (ерозії, дисплазії) мали в анамнезі 142 (24,8 %) жінки, вагініти – 296 (51,7 %), полікістоз яєчників – 74 (12,9 %). Діагностовано такі ускладнення перебігу вагітності: прееклампсію виявлено у 21 (3,7 %) пацієнтки, загрозу переривання у різні терміни даної вагітності – у кожної третьої вагітної (192 жінки – 33,7 %), анемію – у 457 (79,9 %) випадках, передчасні пологи – у 38 (6,6 %), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – у 13 (2,3 %), затримку розвитку плода – у 27 (4,7 %) випадках, дистрес плода – у 16 (2,8 %). Частота кесарева розтину у цій групі становила 28,8 %. Висновки. Виявлені особливості соматичного, репродуктивного анамнезу та акушерської і перинатальної патології у вагітних, які мали ускладнення із групи ВАС, дозволили визначити такі фактори ризику їхнього розвитку: молодий репродуктивний вік, значна частота соціально-гігієнічних, медико-демографічних і соціально-психологічних проблем, обтяжений соматичний, гінекологічний та репродуктивний анамнез
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль істміко-цервікальної недостатності у невиношуванні вагітності = The role of isthmic-cervical insufficiency in miscarriage / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 53-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (патология, ультраструктура)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) є одним з основних патологічних станів, що призводить до невиношування вагітності, зокрема, до повторних викиднів та передчасних пологів, які становлять до 5 % усіх акушерських випадків. Повторні втрати вагітності, спричинені ІЦН, завдають серйозної психологічної травми як жінці, так і членам її сім’ї, а також великих економічних збитків для всього суспільства. Однак багато жінок у деяких регіонах світу досі не знають про дану патологію, а клініцисти не завжди вчасно діагностують її. Разом з тим, етіологія ІЦН залишається досі невизначеною, і все ще є неоднозначні моменти стосовно її діагностики та лікування. Діагноз ІЦН має бути встановлений шляхом аналізу історії хвороби, клінічних проявів та результатів ультразвукового дослідження. Лікування ІЦН переважно включає хірургічні та консервативні методи. Хірургічне лікування здійснюють за допомогою накладання цервікального серкляжу, тоді як консервативна методика переважно включає застосування вагінального прогестерону та різних видів шийкового песарію. У даній статті узагальнено потенційні фактори ризику, пов’язані з ІЦН, які варті уваги та можуть бути корисними для майбутніх досліджень. Також в огляді розглядаються сучасні методи діагностики та лікування ІЦН з метою кращого розуміння цієї патології шийки матки. З сучасних позицій представлено консенсус і проблемні питання відповідно до нещодавно оновлених рекомендацій, які мають практичне значення, а також важливі для проведення подальших, більш глибоких досліджень з цієї актуальної проблеми сучасного акушерства
Cervical insufficiency (CI) is one of the main pathological conditions that leads to pregnancy loss, in particular, recurrence miscarriages and premature births, which account for up to 5 % of all obstetric cases. Recurrence pregnancy losses caused by CI lead to serious psychological trauma for both the woman and her family members, as well as significant economic losses for the society. However, many women in some regions of the world still do not know about this pathology, and clinicians do not always diagnose this condition in time. At the same time, etiology of CI remains uncertain, and there are still ambiguous points regarding the diagnosis of this pathology and its treatment. The diagnosis of CI should be established by analyzing the medical history, clinical manifestations and results of ultrasound examination. Treatment of CI mainly includes surgical and conservative methods. Surgical treatment is performed with cervical cerclage, while conservative techniques mainly include the use of vaginal progesterone and insertion of various types cervical pessaries. This article summarizes the potential risk factors associated with cervical insufficiency that are of great attention and may be useful for future researches. Also, the review of the literature considers modern methods of diagnosis and treatment of CI to understand this pathology of the cervix better. From a modern standpoint, a consensus and problematic issues are presented in accordance with the recently updated recommendations, which are of practical importance, and are also important for further deeper research on this topical issue of modern obstetrics
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Морозова, О. В.
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Соломко, О. Б.
Актуалізація диференціальної діагностики синдрому хронічного тазового болю у жінок репродуктивного віку = Actualization of differential diagnosis of chronic pelvic pain syndrome in women of reproductive age / О. Б. Соломко, С. О. Шурпяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 61-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, классификация, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, кровь, осложнения, патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL (дефицит, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Мета дослідження: вивчення значущості рівнів фактора некрозу пухлин α (tumor necrosis factor, TNF-α) та нейтрофічного фактора мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF) у крові хворих із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ). Матеріали та методи. В обстежувану когорту увійшли 150 пацієнток із СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Рівні TNF-α у сироватці крові та BDNF у плазмі крові досліджували за допомогою імуноферментного аналізу. Для вивчення інтенсивності болю використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ). Результати. Середня концентрація TNF-α у сироватці крові була достовірно більшою у жінок групи A (10,76±0,55 пг/мл) та групи В (14,65±0,95 пг/мл), ніж у контрольній групі (5,02±0,31 пг/мл). Середня концентрація BDNF у плазмі крові була вищою у жінок у групі A (1473,88±53,02 пг/мл; р0,001) та у групі В (1711,65±66,79 пг/мл; p0,01) порівняно з контрольною групою (1082,91±56,24 пг/мл). Рівні TNF-α (р0,001) та BDNF (р0,01) достовірно є вищими у крові пацієнток із СХТБ та підозрою на поєднані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів (група В), ніж у пацієнток із СХТБ та підозрою на ендометріоз (група А). Між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем TNF-α у крові виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок (r
The objective: to study the significance of the levels of tumor necrosis factor α (TNF-α) and brain-derived neurotrophic factor (BDNF) in the blood of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS). Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) included the patients with CPPS and suspicion of endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). Serum TNF-α and plasma BDNF levels were investigated by enzyme-linked immunosorbent assay. A visual analog scale (VAS) was used to study pain intensity. Results. The mean concentration of TNF-α in blood serum was significantly higher in women of group A (10.76±0.55 pg/ml) and group B (14.65±0.95 pg/ml) than in the control one (5.02±0.31 pg/ml). The mean concentration of BDNF in blood plasma was higher in women in group A (1473.88±53.02 pg/ml; p0.001) and in group B (1711.65±66.79 pg/ml; p0.01) compared to the control group (1082.91±56.24 pg/ml). The levels of TNF-α (p0.001) and BDNF (p0.01) are significantly higher in the blood of patients with CPPS and suspected combined benign proliferative diseases of the reproductive organs (group B) than in patients with CPPS and suspected endometriosis (group A). Between the intensity of pain according to VAS and the level of TNF-α in the blood a direct correlation of medium strength was found (r
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)