Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2022/8<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Геряк, С. М.
Плацентарні фактори розвитку передчасних пологів у вагітних з коморбідною патологією [Текст] = Placental factors in the development of preterm birth in pregnant women with comorbidity / С. М. Геряк, Н. В. Петренко, В. Ю. Добрянська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 6-10. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
БЕТА 1-ГЛИКОПРОТЕИНЫ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY-SPECIFIC BETA 1-GLYCOPROTEINS (анализ, диагностическое применение)
АЛЬФА-МАКРОГЛОБУЛИНЫ -- ALPHA-MACROGLOBULINS (анализ, действие лекарственных препаратов)
АЛЬФА-2-МАКРОГЛОБУЛИНЫ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY-ASSOCIATED ALPHA 2-MACROGLOBULINS (анализ, диагностическое применение)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, диагностическое применение)
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL (анализ, диагностическое применение)
Анотація: Передчасні пологи (ПП) – це поліетіологічна проблема, яка залежить від багатьох факторів, що супроводжуються порушеннями функціональної компетентності плаценти, змінами її метаболічної, гормонопродукувальної та захисної функцій. Мета дослідження: встановлення значення плацентарних факторів у розвитку ПП у вагітних з коморбідною патологією. Матеріали та методи. Проведено визначення рівнів фетальних і плацентарних білків (плацентарний α1-мікроглобулін, α2-мікроглобулін фертильності, трофобластичний β1-глікопротеїн) і гормонів (естріол, плацентарний лактоген, прогестерон) у 33 вагітних із загрозою ПП у 26–34 тиж гестації (основна група), які мали супутню коморбідну патологію у стадії нестійкої ремісії. До групи контролю увійшли 26 здорових вагітних, репрезентативних за терміном гестації. Результати. У вагітних із коморбідною патологією виявлено зниження білково-синтезувальної функції плаценти та гормонопродукувальної функції трофобласта, що призводить до утруднення запуску синтоксичних програм адаптації материнського організму, відповідальних за збереження вагітності, з подальшим розвитком плацентарної дисфункції, результатом чого є ПП. Маркерами цих порушень є зниження у 3 рази рівня трофобластичного β1-глікопротеїну (р0,0001) та в 1,7 раза концентрації α2-мікроглобуліну фертильності (р0,0001) при одночасному збільшенні у 4 рази рівня плацентарного α1-мікроглобуліну (р0,0001) та зниження рівнів плацентарного лактогену в 1,6 раза (р0,0001), естрадіолу – на 40 % (р0,0001) та прогестерону – більше ніж у 2 рази (р0,0001) порівняно зі здоровими вагітними. Висновки. У пацієнток із коморбідною патологією спостерігається порушення секреції білків вагітності за рахунок зниження рівнів трофобластичного β1-глікопротеїну та α2-мікроглобуліну фертильності та підвищення рівня плацентарного α1-мікроглобуліну і порушення гормонопродукувальної функції трофобласта за рахунок зниження секреції плацентарного лактогену, прогестерону та естрадіолу. Порушення секреції білків зони вагітності та гормонів є ранніми маркерами ініціації передчасних пологів, зумовлених дисфункцією плаценти у вагітних із коморбідною патологією
Premature birth (PB) is a polyetiological problem that depends on many factors, accompanied by violations of the placenta functional competence, changes in its metabolic, hormone-producing and protective functions. The objective: to establish the importance of placental factors in the development of PB in pregnant women with comorbid pathology. Materials and methods. The levels of fetal and placental proteins (placental alfa microglobulin-1, α2-microglobulin of fertility, trophoblastic β1-glycoprotein) and hormones (estriol, placental lactogen, progesterone) were determined in 33 pregnant women with threat of PB at 26–34 weeks of gestation (main group), who had concomitant comorbid pathology in the stage of unstable remission. The control group included 26 healthy pregnant women who were representative for gestational age. Results. In pregnant women with comorbid pathology a decrease of the placenta protein-synthesizing function and the hormone-producing function of the trophoblast was found, which makes it difficult to launch the syntoxic adaptation programs of the mother’s organism, which are responsible for maintaining the pregnancy with the subsequent development of placental dysfunction, the result of which is PB. The markers of these disorders are a 3-fold decrease in the level of trophoblastic β1-glycoprotein (p0.0001) and a 1.7-fold decrease in the concentration of α2-microglobulin of fertility (p0.0001) with a simultaneous 4-fold increase of placental alfa microglobulin-1 concentration (p0.0001) and a decrease in the levels of placental lactogen by 1.6 times (p0.0001), estradiol by 40 % (p0.0001) and progesterone by more than 2 times (p0.0001) compared to healthy pregnant women. Conclusions. In patients with comorbid pathology there are disorders in the secretion of pregnancy proteins due to a decrease in the levels of trophoblastic β1-glycoprotein and α2-microglobulin of fertility and an increase in the level of placental alfa microglobulin-1 and disorders of the hormone-producing function of the trophoblast due to a decrease in the secretion of placental lactogen, progesterone, and estradiol. The disturbance of the secretion of the pregnancy zone proteins and hormones are the early markers for the initiation of premature birth caused by placental dysfunction in pregnant women with comorbid pathology
Дод.точки доступу:
Петренко, Н. В.
Добрянська, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корчинська, О. О.
Рак маткової труби у практиці акушера-гінеколога [Текст] = Uterine tube cancer in the practice of an obstetrician-gynecologist / О. О. Корчинська, Д. Стрижак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТОЧНЫХ ТРУБ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FALLOPIAN TUBE NEOPLASMS (диагностика, осложнения, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ -- DELAYED DIAGNOSIS (тенденции)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, патофизиология, терапия)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: Рак маткової труби (РМТ) є актуальною проблемою в онкології. Незважаючи на невисоку частоту діагностики РМТ, досить легко його сплутати з іншими злоякісними захворюваннями жіночих статевих органів, а саме – з раком яєчників та ендометрія. Досить складно вчасно діагностувати РМТ, оскільки відсутність специфічних симптомів зумовлює виявлення злоякісних пухлин маткових труб тільки під час виконання оперативних втручань з приводу доброякісної гінекологічної патології або у разі підозри на рак яєчників чи ендометрія. Остаточний діагноз і первинне походження пухлини вдається встановити тільки за допомогою післяопераційного патогістологічного заключення. У статті представлено огляд літератури наукометричних баз даних про етіологію, діагностику, лікування РМТ. На підставі аналізу даних наукової літератури висвітлено проблему РМТ як рідкісного і оманливого злоякісного захворювання з досить агресивним перебігом, що зумовлює формування онконастороженості у акушерів-гінекологів щодо цього виду раку. За даними літератури встановлено, що РМТ діагностують дуже рідко. Серед усіх випадків злоякісних пухлин жіночих статевих органів на РМТ припадає 0,14–1,8 %. Також установлено, що виявити своєчасно РМТ вдається у 0–21 % випадків, за іншими даними – до 10 %. Через агресивний перебіг раку трубної локалізації п’ятирічна виживаність коливається у межах 22–57 %. Інтраопераційно виявити злоякісні пухлини маткових труб вдається тільки у 50 % випадків. У статті наведені дані про можливі причини виникнення, клінічні симптоми, якими може проявлятися РМТ, а також про методи діагностики та лікування цього раку. РМТ є дуже оманливою онкопатологією, виникнення якої можуть зумовити хронічні запальні зміни у маткових трубах, безпліддя, ендометріоз маткових труб і мутації BRCA1 і BRCA2. У першу чергу акушерів-гінекологів має насторожувати поява у пацієнток аномальної маткової кровотечі, гнійно-кров’янистих виділень, біль внизу живота, феномен «водянистого трубного витікання», оскільки ці патологічні прояви притаманні РМТ. Важливе значення має пухлинний маркер СА-125 та β-субодиниця ХГЛ, рівні яких при РМТ підвищені. Значна схожість клінічних симптомів із раком яєчників та ендометрія призводить до значних помилок у встановленні правильного діагнозу. Оскільки злоякісні пухлини маткових труб можуть метастазувати і в зовсім нетипові для них групи лімфатичних лімфовузлів, то потрібно також проводити диференціальну діагностику з раком грудної залози, тому що РМТ може проявлятися у формі аксилярної лімфаденопатії, та з раком шлунка, за якого теж може спостерігатися ізольоване збільшення лівого надключичного лімфовузла (метастаз Вірхова), яке притаманне і для карцином маткових труб
Fallopian tube cancer (FTC) is an actual problem in oncology. Despite the low frequency of FTC, it is quite easy to confuse it with other malignant diseases of the female genital organs, namely, ovarian and endometrial cancer. It is quite difficult to diagnose FTC in time, since the absence of specific symptoms determines the detection of malignant tumors of fallopian tubes only during surgical interventions for benign gynecological pathology or in case of suspicion of ovarian or endometrial cancer. The final diagnosis and primary origin of the tumor can be established only by postoperative histological study. The article presents a review of the literature of scientometric databases on the etiology, diagnosis, and treatment of FTC. Based on the analysis of data from the scientific literature, the problem of FTC as a rare and deceptive malignant disease with a rather aggressive course is highlighted, which causes the formation of oncological awareness among obstetricians-gynecologists regarding this type of cancer. According to the literature, it is established that FTC is diagnosed very rarely. Among all cases of malignant tumors of the female genital organs, the frequency of FTC is only 0.14–1.8 %. It was also established that it is possible to diagnose FTC in a time only in 0–21 % of cases, according to other data– up to 10 %. Due to the aggressive course of tubal cancer, the five-year survival rate ranges from 22 till 57 %. Intraoperatively, it is possible to detect malignant tumors of the fallopian tubes only in 50 % of cases. The article provides data on the possible causes of development, clinical symptoms that can be manifested by FTC, as well as methods of diagnosis and treatment of this cancer. FTC is a very deceptive oncological pathology, which can be caused by chronic inflammatory changes in the fallopian tubes, infertility, fallopian tube endometriosis, and BRCA1 and BRCA2 mutations. First of all, obstetrician-gynecologists should pay attention on abnormal uterine bleeding in the patient, purulent-bloody discharge, pain in the lower abdomen, the phenomenon of “watery tubal discharge”, since these pathological manifestations are typical for FTC. The tumor marker CA-125 and β-subunit of hCG have important meaning, the levels of which are increased by FTC. Significant similarity of clinical symptoms with ovarian and endometrial cancer leads to significant errors in establishing the correct diagnosis. Since malignant tumors of the fallopian tubes can metastasize to groups of lymphatic lymph nodes that are completely atypical for them, it is also necessary to carry out a differential diagnosis with breast cancer, because FTC can manifest itself in the form of axillary lymphadenopathy, and with stomach cancer, in which an isolated increase of the left supraclavicular lymph node (Virchow’s metastasis) can also be observed, which is also characteristic of fallopian tube carcinomas
Дод.точки доступу:
Стрижак, Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Герасимова, Т. В.
Фітотерапевтична корекція дисгормональних станів у жінок на етапі підготовки до вагітності [Текст] = Phytotheraphy for pregravidal preparation of women with hormonal disorders / Т. В. Герасимова, О. М. Гопчук // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 16-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ РОДИТЕЛЕЙ -- PRENATAL EDUCATION (методы, организация и управление, тенденции)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, методы, тенденции)
АВРААМОВО ДЕРЕВО -- VITEX (ультраструктура, химия)
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE (действие лекарственных препаратов, психология)
Анотація: Проблема порушення гормонального балансу в організмі жінки залишається актуальною як для гінекологів, так і для суміжних фахівців. В епоху інтенсифікації життя стреси та психоемоційні навантаження стали незмінними супутниками сучасної жінки, які накладають свій негативний відбиток на роботу ендокринної та нервової систем. Стаття присвячена розгляду місця фітотерапії у корекції дисгормональних станів з метою підготовки до вагітності. Перебіг гестаційного процесу істотно залежить від репродуктивного, соматичного та психологічного здоров’я подружжя до настання вагітності. Передгравідарна підготовка дозволяє знизити репродуктивні втрати, кількість ускладнень вагітності, пологів, частоту передчасних пологів та післяпологових ускладнень, а також покращити якість здоров’я дітей. Передгравідарна підготовка складається з чотирьох етапів: визначення рівня репродуктивного здоров’я, дослідження та корекція показників соматичного здоров’я, психологічне консультування та визначення адаптивного потенціалу жінки. На етапі передгравідарної підготовки найчастіше виявляється, що у молодих жінок та жінок старшого репродуктивного віку серед скарг домінує альгодисменорея. Труднощі індивідуального підбору медикаментозних засобів, необхідність тривалого їхнього призначення, а отже, можливість розвитку побічних ефектів та звикання доводять необхідність пошуку нових, безпечних за тривалого застосування, методів лікування. Для корекції гормональних розладів, таких, як недостатність лютеїнової фази, гіперпролактинемія, альгодисменорея, практичному лікареві відкривається цілий спектр засобів. Застосування монофітопрепарату, який містить екстракт плодів прутняку звичайного нативного сухого, дозволяє проводити корекцію дисгормональних порушень у жінок різних вікових груп, у тому числі на етапі передгравідарної підготовки. Результати проведених досліджень наочно продемонстрували високу ефективність застосування даного фітопрепарату при первинній альгодисменореї, що дає підстави рекомендувати його для лікування цієї патології з можливістю тривалого безпечного застосування
The problem of hormonal disbalance in a woman’s organism remains relevant both for gynecologists and other related specialists. In the era of intensification of life, stress and psycho-emotional overload have become constant companions of modern women and leave their negative influence on the work of the endocrine and nervous systems. The article is devoted to the phytotherapy role in the correction of dyshormonal conditions for pregravid preparation. The course of the gestational process depends significantly on the reproductive, somatic and psychological health of the married couple before the onset of pregnancy. The pregravid preparation allows to reduce reproductive losses, the number of complications of pregnancy and childbirth, the frequency of premature births and postpartum complications, as well as to improve the quality of children’s health. The pregnancy preparation consists of four stages: determination of the level of reproductive health, study and correction of somatic health indicators, psychological counseling and determination of a woman’s adaptive potential. At the stage of pre-gravid preparation, it often turns out that young women and women of older reproductive age algodysmenorrhea is the most often among complaints. The difficulties of individual selection of medicinal products, the need for their long-term use, and therefore the possibility of the side effects development and addiction, prove the necessity to find new methods of treatment that are safe for long-term use. A whole spectrum of medications is available to the practicing doctor to correct hormonal disorders such as luteal phase insufficiency, hyperprolactinemia, algodysmenorrhea. The use of the monophytopreparation which includes Vitex agnus-castus dry extract makes possible to correct dyshormonal disorders in women of various age groups, including the stage of pregravid preparation. The results of the conducted research clearly demonstrated the high efficiency of the use of this phytotherapy medication by primary algodysmenorrhea, which allows to recommend it for the treatment of this pathology with the possibility of long-term safe use
Дод.точки доступу:
Гопчук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Chaika, K. V.
Features of the clinical course of pregnancy, childbirth and the condition of newborns in women with HCV infection [Текст] = Особливості клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок із HCV-інфекцією / K. V. Chaika, Yu. M. Zapopadna // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 20-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология, физиология)
FLAVIVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- FLAVIVIRIDAE INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to conduct a retrospective clinical and statistical analysis of the pregnancy course, childbirth and the condition of newborns in women with HCV infection. Materials and methods. A retrospective clinical and statistical analysis of the pregnancy course, childbirth and the condition of newborns was carried out according to the data of 351 birth histories of women with HCV infection based on the materials of the archive of the communal non-commercial enterprise “Kyiv Municipal Center of Reproductive and Perinatal Medicine” for the period from 2016 to 2021. The control group (CG) included 50 healthy pregnant women. Statistical processing of research results was carried out using standard programs “Microsoft Excel 5.0” and “Statistica 8.0”. Results. In women with HCV infection compared to the group of healthy pregnant women a significantly high frequency (p0.001) of such pregnancy complications was found: threat of pregnancy interruption – 64 (18.2 %) patients versus 2 (4.0 %) persons, edema of pregnant women – 72 (20.5 %) and 4 (8.0 %), respectively; preeclampsia – 45 (12.8 %) versus 2 (4.0 %), gestational anemia – 131 (37.3 %) versus 6 (12.0 %), as well as placental insufficiency with fetal growth retardation syndrome (FGR) – 69 (19.6 %) versus 3 (6.0 %; p0.05) and intrahepatic cholestasis of pregnant women – 42 (11.9 %) versus 1 (2.0 %; p0.05). In 73 (20.8 %) pregnant women with HCV infection the childbirth was complicated by premature rupture of the membranes, of which almost half of the cases (42 (11.9 %) of the patients) finished with premature birth, while in CG only some women had such complications. Fetal distress during childbirth was reliably detected more often in pregnant women with HCV infection than in CG women (χ2
Дод.точки доступу:
Zapopadna, Yu. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Наслідки війни з російською федерацією для громадського здоров’я України [Текст] = Consequences of the war with the russian federation for the public health of Ukraine / I. С. Миронюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (осложнения, патофизиология, психология, этиология)
ЗДОРОВЬЯ ПОПУЛЯЦИИ ИЗМЕНЕНИЯ -- HEALTH TRANSITION
ЭКОНОМИКА -- ECONOMICS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: За даними експертів, війна між Україною та росією може стати однією з найбільш кровопролитних у сучасній історії – масштаби втрат з обох боків вже значно вищі, ніж у типовій війні сучасної доби. Мета дослідження: визначення наслідків війни з російською федерацією для громадського здоров’я України в регіонах, які тимчасово окуповані російськими військами та які знаходяться у зоні бойових дій. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали дані наукової літератури та особистий практичний досвід з організації охорони здоров’я населення. Засновані метод системного підходу, бібліосемантичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Результати. Проведений аналіз наслідків війни з рф для громадського здоров’я у регіонах, які є тимчасово окупованими та знаходяться у зоні активних бойових дій, свідчить про те, що вони комплексні і включають такі групи: медико-демографічні, соціально-економічні та поведінково-біологічні. До основних негативних медико-демографічних наслідків належать: зростання рівня захворюваності населення на соціально значущі та інфекційні хвороби, ментальне виснаження зі зростанням рівня психологічних та психічних проблем при високому ризику розвитку посттравматичного стресового розладу зі зростанням рівня загальної та передчасної смертності населення без отримання медичної допомоги та самолікуванням і високим рівнем вимушеної міграції населення. До основних соціально-економічних наслідків, які негативно впливають на стан громадського здоров’я, належать: трагічна втрата рідних, житла та майна, зниження економічного рівня забезпечення населення, втрата значною часткою населення соціального статусу, низький рівень доступу до мережі Інтернет та мобільного зв’язку або його повна відсутність (вимушена ізоляція), значне пошкодження інфраструктури системи енергозабезпечення життєдіяльності, низький рівень доступу до медичних послуг та лікарських засобів. До основних поведінково-біологічних наслідків, які негативно впливають на стан громадського здоров’я, належать: втрата попередніх сталих умов якісного життя, проживання у несприятливих санітарно-гігієнічних умовах та у постійному стресі, втрата мотивації до поведінки, скерованої на відповідальне відношення до особистого здоров’я. Висновки. Війна з рф має значний негативний вплив на стан громадського здоров’я в Україні
According to experts’ data, the war between Ukraine and Russia may become one of the bloodiest in modern history – the scale of losses on both sides is already much higher than in a typical war of the modern era. The objective: to determine the consequences of the war with the Russian Federation for the public health of Ukrainian population in the regions temporarily occupied by Russian army and located in the war zone. Materials and methods. The research materials were the data from scientific literature and personal practical experience in the organization of public health care. The method of the system approach, the bibliosemantic method and the method of structural and logical analysis were used. Results. The analysis of the was consequences with the Russian Federation for public health in the regions that are temporarily occupied and are located in the zone of active hostilities shows that they are complex and include medical-demographic, socio-economic and behavioral-biological groups. The main negative medico-demographic consequences include: an increase in the incidence of socially significant and infectious diseases, mental exhaustion with an increase in the level of psychological and mental problems with a high risk of post-traumatic stress disorder development with an increase in the general and premature mortality of the population without receiving medical help and self-medication and a high level of forced population migration. The main socio-economic consequences that negatively affect the state of public health include: the tragic loss of relative persons, housing and property, a decrease in the economic level of the population, the loss of social status of the large part of the population, a low level of access to the Internet and mobile communications connection or its complete absence (forced isolation), the significant damage of the infrastructure of the energy supply system for life, a low level of access to medical services and medicines. The main behavioral and biological consequences that negatively affect the state of public health include: the loss of previously stable conditions of quality life, living in unfavorable sanitary and hygienic conditions and in constant stress, the loss of motivation for behavior directed at a responsible attitude to personal health. Conclusions. The war with the Russian Federation has a significant negative impact on the state of public health in Ukraine
Дод.точки доступу:
Миронюк, І. С.
Слабкий, Г. О.
Щербинська, О. С.
Білак-Лук’янчук, В. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Lemish, N. Y.
Basic principles and structure of risk assessment of Great obstetrical syndromes [Текст] = Основні принципи і структура оцінювання ступеня ризику розвитку великих акушерських синдромів / N. Y. Lemish // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 32-40. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (вирусология, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to develop a method for predicting the individual risk for great obstetric syndromes (GOS). Materials and methods. An analysis of the somatic, reproductive, and obstetric anamnesis was conducted in 572 pregnant women with clinical manifestations of GOS, in 81 of them (prediction group) signs of placental dysfunction were detected based on clinical, functional, laboratory, and ultrasound data. Control group (CG) – 50 practically healthy pregnant women with a favorable reproductive history and an uncomplicated course of this pregnancy. Functional, biophysical, hormonal, immunological and hemocoagulation indicators were calculated to determine the informative (prognostic) significance. Quantitative signs were divided into diagnostic intervals, and qualitative signs were assigned a code. The following indicators were included in the standard protocol: age, data on somatic and gynecological history, data on the pregnancy course, results of functional and laboratory examinations. Statistical processing of research results was carried out using standard Microsoft Excel 5.0 and Statistica 6.0 programs. Results. In the I trimester of pregnancy the concentration of placental lactogen (PL) in the prediction group was 29.4 % lower than the CG indicator, estradiol (E2) amount – by 27.4 %, estriol (E3) – by 28.6 %, progesterone (PG) – by 34.4%, human chorionic gonadotropin (hCG) – by 28.3 % lower, and cortisol (CR) – by 36.1 % higher. At the beginning of the II trimester of pregnancy in the prediction group the level of PL was already reduced by 33.8 %, E2 – by 26.2 %, E3 – by 32.3 %, PG – by 37.4 %, hCG – by 30.6 %, and CR – increased by 43.6 % compared to CG. The indicators of placenta hormonal activity in the early stages of pregnancy and at the beginning of the II trimester can be prognostic signs of further disruption of the adaptive compensatory and adaptive reactions of the fetal placental complex (FPC) in the II and III trimesters of pregnancy. Among a wide range of hemostasiological indicators in the I trimester of pregnancy in the prediction group the most informative were: activated partial thromboplastin time (-23 %) and activated recalcification time (+16.2 %), the changes of which remained at the beginning of the II trimester (-40% and - 11.7% respectively). During the evaluation of thromboelastogram data, the value of “r+k” was fixed by 33.3 % lower in the I trimester and by 36 % – at the beginning of the II trimester of pregnancy. As a result of the analysis the indicators with a high information value (more than 3.0 c.u.) were selected for quantitative assessment of the degree of individual risk for the development of maladaptive disorders in the FPC. The clinical trial of the scoring method of prediction proved its high sensitivity (91.8 %) and specificity (85.6 %). Conclusions. A multi-faceted analysis of anamnestic data, features of the pregnancy course, basic clinical, laboratory and functional indicators in women with clinical manifestations of GOS made possible to develop an effective methodology for predicting the risk for GOS development with high levels of sensitivity and specificity
Мета дослідження: розроблення методу прогнозування індивідуального ризику розвитку великих акушерських синдромів (ВАС). Матеріали та методи. Проведено аналіз соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у 572 вагітних із клінічними проявами ВАС, у 81 (група прогнозування) з яких на підставі клініко-функціональних, лабораторних, ультразвукових даних були виявлені ознаки плацентарної дисфункції. Контрольна група (КГ) – 50 практично здорових вагітних зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом даної вагітності. Для визначення інформаційної (прогностичної) значущості обраховано функціональні, біофізичні, гормональні, імунологічні та гемокоагуляційні показники. Кількісні ознаки були розділені на діагностичні інтервали, а якісним ознакам присвоювали код. До стандартного протоколу включали такі показники: вік, дані соматичного та гінекологічного анамнезу, дані перебігу вагітності, результати функціональних та лабораторних обстежень. Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0. Результати. У I триместрі гестації концентрація плацентарного лактогену (ПЛ) у групі прогнозування була на 29,4 % меншою щодо показника КГ, естрадіолу (Е2 ) – на 27,4 %, естріолу (Е3) – на 28,6 %, прогестерону (Пг) – на 34,4 %, хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) – на 28,3 % нижчою, а кортизолу (Кр) – на 36,1 % більшою. На початку II триместра вагітності у групі прогнозування рівень ПЛ був зменшений вже на 33,8 %, Е2 – на 26,2 %, Е3 – на 32,3 %, Пг – на 37,4 %, ХГЛ – на 30,6 %, а Кр – збільшений на 43,6 % порівняно з КГ. Показники гормональної активності плаценти у ранні терміни гестації і на початку II триместра можуть бути прогностичними ознаками подальшого зриву адаптаційних компенсаторно-пристосувальних реакцій фетоплацентарного комплексу (ФПК) у II і III триместрах вагітності. Серед широкого спектра гемостазіологічних показників у І триместрі вагітності у групі прогнозування найбільш інформативними виявились: активований частковий тромбопластиновий час (-23 %) та активований час рекальцифікації (+16,2 %), що збереглося й на початку ІІ триместра (-40 % та -11,7 % відповідно). Під час оцінювання даних тромбоеластограми значення “r+k” фіксували на 33,3 % меншим у I триместрі та на 36 % – на початку II триместра вагітності. У результаті проведеного аналізу були виділені показники з високою інформаційною цінністю (більше 3,0 у.о.) для кількісної оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку дезадаптаційних порушень у ФПК. Клінічне випробування бального методу прогнозування засвідчило його високу чутливість (91,8 %) та специфічність (85,6 %). Висновки. Багатоаспектний аналіз анамнестичних даних, особливостей перебігу вагітності, основних клініко-лабораторних і функціональних показників у жінок із клінічними проявами ВАС дозволив розробити ефективну методику прогнозування ризику розвитку ВАС з високими рівнями чутливості та специфічності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Соломко, О. Б.
Диференційне оцінювання якості життя жінок із синдромом хронічного тазового болю залежно від супутніх патологій [Текст] = Differential evaluation of the quality of life of women with chronic pelvic pain syndrome depending on concomitant pathologies / О. Б. Соломко, С. О. Шурпяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 41-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВОГО ПОЯСА БОЛИ -- PELVIC GIRDLE PAIN (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (осложнения, патофизиология, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Всесвітня організація охорони здоров’я визначає якість життя як сприйняття людиною своєї життєвої позиції у контексті культури та систем цінностей, у яких вона живе, а також у зв’язку з її цілями, очікуваннями, стандартами та проблемами. На сьогодні хронічний тазовий біль розглядається як стан, який може суттєво впливати на якість життя. Разом з тим існують суттєві перспективи щодо використання даного методу для оцінювання ефективності лікування. Мета дослідження: оцінювання змін у якості життя пацієнток із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ) залежно від супутніх патологій. Матеріали та методи. В обстежену когорту увійшли 150 пацієнток з СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на комбіновані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50). Для оцінювання якості життя використовували опитувальник SF-36, що передбачає застосування восьми блоків запитань для з’ясування рівня якості життя. Результати. У пацієнток із СХТБ виявлено зниження якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36. Виявлено статистично достовірну різницю у всіх шкалах поміж групами А та В порівняно з контрольною групою (р0,001). Окрім цього, виявлена достовірна різниця у всіх шкалах опитувальника між групою з СХТБ та комбінованими доброякісними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів та групою з СХТБ та ендометріозом (р0,05). При цьому найбільш суттєві зміни відзначали у шкалі рольових обмежень через фізичне здоров’я та шкалі соціального функціонування. Висновки. Зниження показників за всіма шкалами опитувальника SF-36 у пацієнток досліджуваної когорти підтверджує, що СХТБ суттєво впливає на всі сфери якості життя. Спостерігаються достовірно низькі показники у групі з СХТБ та комбінованою гіперпроліферативною патологією порівняно з групою з СХТБ та ендометріозом (р0,05)
The World Health Organization defines quality of life as a person’s perception of his position in life in the context of the culture and value systems in which he lives, as well as in relation to his goals, expectations, standards and problems. Today, chronic pelvic pain is considered a condition that can significantly affect the quality of life. At the same time, there are significant prospects for using this method to evaluate the effectiveness of treatment. The objective: to evaluate of changes in the quality of life of patients with chronic pelvic pain syndrome (CPPS) depending on accompanying pathologies. Materials and methods. The examined cohort included 150 patients with CPPS, who according to the clinical manifestations were divided into groups A and B: group A (n=74) – patients with CPPS and suspicion for endometriosis and group B (n=76) – patients with CPPS and suspicion for combined benign proliferative diseases of reproductive organs. The control group included healthy women (n=50). SF-36 questionnaire which involves the use of eight scales of questions to determine the level of quality of life was used to assess the quality of life. Results. A decrease in quality of life was found in all the scales of the SF-36 questionnaire in patients with CPPS. A statistically significant difference was found in all scales between A and B groups compared to the control group (p0.001). In addition, a significant difference was found in all scales of the questionnaire between the group with CPPS and combined benign proliferative diseases of the reproductive organs compared to the group with CPPS and endometriosis (p0.05). At the same time, the most significant changes were found in the scale of physical role functioning and the scale of social role functioning. Conclusions. The decrease in indicators on all scales of the SF-36 questionnaire in patients of the studied cohort confirms that CPPS significantly affects all areas of their quality of life. Significantly lower indicators were observed in the group with CPPS and combined hyperproliferative pathology compared to the group with CPPS and endometriosis (p0.05)
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Акушерські ускладнення у жінок, які перенесли консервативну міомектомію до вагітності [Текст] = Obstetric complications in women who underwent conservative myomectomy before pregnancy / В. О. Заболотнов [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 45-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (физиология)
РОДОВЫЕ ТРАВМЫ -- BIRTH INJURIES (патофизиология, хирургия, этиология)
МАТКИ РАЗРЫВ -- UTERINE RUPTURE (патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У статті представлено огляд літератури, присвячений акушерським ускладненням у вагітних, яким проведено операцію консервативної міомектомії. Акцент зроблено на такому ускладненні, як розрив матки. Проведення оцінювання рубця на матці до настання вагітності за допомогою ультразвукових методів дослідження та гістероскопії автори вважають недоцільним. Розрив матки будь-якого типу повинен бути описаний у медичній документації (опублікований), що дозволяє клініцистам і жінкам краще зрозуміти фактори, пов’язані з ризиком розриву, та сприяти прийняттю рішення пацієнткою щодо ведення пологів шляхом кесарева розтину або через пологові шляхи. Також наведено огляд та аналіз випадку розриву матки у пацієнтки після консервативної міомектомії. Вагітна у терміні 40 тиж через 12 год після початку гострої клініки розриву матки на тлі погіршення показників гемодинаміки була доставлена в операційну. У черевній порожнині виявлено близько 2 л крові, а в ділянці дна матки, ближче до лівого маткового кута, – розрив довжиною до 7 см. У жіночій консультації під час спостереження за вагітною, якій виконано лапароскопічне втручання – міомектомія, не встановлено діагнозу «Рубець на матці». Документацію, що надає інформацію про проведене раніше хірургічне втручання, було проігноровано і не вимагалось. Під час спостереження за вагітною не розглянуто консиліумом метод розродження, не виконана допологова госпіталізація. Під час розглядання сучасних наукових джерел зафіксовано дуже мало вказівок на те, що підвищує ризик розриву матки, наприклад, про проникнення у порожнину матки. Виконання лапароскопічного втручання, як правило, пов’язане з реалізацією репродуктивної функції у майбутньому. Акушери-гінекологи, які виконують хірургічне втручання, повинні підходити до опису протоколу операції не формально, а з урахуванням реалізації репродуктивної функції. Для багатьох жінок після міомектомії вагінальні пологи можуть бути безпечним і здійсненним варіантом, при цьому вибір пацієнтки та усвідомлена згода щодо способу розродження є ключовими. Жінкам слід запропонувати вибір і надавати належну консультацію з використанням усіх наявних доказів та спостерігати під час вагітності та розродження у медичних закладах, де підтримується їхній вибір. У цій статі надано практичні рекомендації щодо ведення вагітності та розродження пацієнток, які перенесли консервативну міомектомію
The article presents a literature review devoted to the obstetric complications in pregnant women after conservative myomectomy. The attention is paid to such a complication as uterine rupture. The authors consider impractical to evaluate the uterine scar before pregnancy using ultrasound methods and hysteroscopy. Uterine rupture of any type should be documented in the medical history (published), which allows the clinicians and women to better understand factors associated with the risk for rupture and to inform the patient’s decision to deliver by cesarean section or through the vagina. A review and analysis of a case of uterine rupture in a patient after conservative myomectomy is also performed. A 40-weeks pregnant woman was taken to the operating room 12 hours after the start of the acute uterine rupture clinic and decrease of hemodynamic parameters. About 2 liters of blood was found in the abdominal cavity, and a tear up to 7 cm long was determined in the area of the uterine fundus, closer to the left uterine angle. In the female outpatient consultation, during the observation of a pregnant woman who had the laparoscopic intervention – myomectomy, a diagnosis of “scar on the uterus” was not established. Medical documentation providing information on prior surgery was ignored and was not required. During the observation of the pregnant woman, the method of childbirth was not considered by the doctor’s council, and prenatal hospitalization was not performed. By studying the modern scientific sources, there is very little data about factors what increase the risk of uterine rupture, such as penetration into the uterine cavity. Performance of laparoscopic intervention, as a rule, is associated with the implementation of reproductive function in the future. Obstetricians and gynecologists who perform surgical intervention should describe the operation protocol not formally, but taking into account the implementation of the reproductive function. For many women after myomectomy, vaginal delivery can be a safe and feasible option, with patient choice and informed consent regarding the mode of delivery is important. Women should be offered choice and provided with appropriate counseling using all available evidence and monitored during pregnancy and birth in health care institutions that support their choice. This article provides practical recommendations for the management of pregnancy and childbirth in patients who had conservative myomectomy
Дод.точки доступу:
Заболотнов, В. О.
Астрейко, О. В.
Олефір, Л. З.
Сорокотяга, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Romanenko, T. G.
The features of psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus [Текст] / T. G. Romanenko, N. V. Yesyp // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 52-59. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION (психология, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (психология, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (тенденции)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to establish the peculiarities of the psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus. Materials and methods. The psychological status of 120 pregnant women, who were divided into two groups, was assessed. I group included 80 patients after in vitro fertilization (IVF) programs with the formation of an allogeneic fetus, II group (control one) included 40 pregnant women after IVF with the woman’s own oocytes. The psychological state of pregnant women was assessed using the Spielberger-Hanin questionnaire, the Holmes and Rahe stress event scale, the assessment of well-being, activity and mood, the Edinburgh Postnatal Depression Scale, and the SF-36 quality of life questionnaire. Results. A high level of reactive anxiety was significantly more often determined in pregnant women with an allogeneic fetus compared to the pregnant women in the control group (32.50 % and 12.50 %, respectively), as well as uncertain indicators according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale (72.50 % and 52.50 %, respectively). During the evaluation of the quality of life in patients of the I group, significantly lower indicators of role-emotional functioning (41.13±5.29 points), social functioning (72.76±4.88 points), as well as role-physical functioning (35.12±7.22 points) and vitality (38±7.11 points) than in the examined women of the II group (62.43±5.45, 84.4±5.02, 46.89±6.51 and 59.56±9.78 points, respectively) were established. The indicators of well-being and mood were also significantly lower in the I group (3.88±1.40 and 4.21±1.27 points, respectively) compared to the II group (4.83±1.55 and 5.13±1.49 points, respectively). Conclusions. The psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus is characterized by the presence of statistically significant deviations not only compared to the control group, but also to the normative indicators provided by standardized survey methods. This indicates the necessity for further study of the relationship between these factors and the frequency of complications during pregnancy, childbirth and the postpartum period, as well as the condition of newborns in these women and possible ways of correcting the psychological status to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications
Дод.точки доступу:
Yesyp, N. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Романенко, Т. Г.
Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом [Текст] / Т. Г. Романенко, Н. В. Єсип // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION (психология, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (психология, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (тенденции)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36. Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно). Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень
Дод.точки доступу:
Єсип, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Берая, Д. Ю.
Особливості гінекологічної патології у жінок із безпліддям та захворюваннями щитоподібної залози [Текст] = Features of gynecological pathology in women with infertility and pathology of the thyroid gland / Д. Ю. Берая // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 68-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення структури гінекологічної патології та гормонального фону у жінок із безпліддям та різними видами тиреоїдної патології
У жінок із безпліддям та різними видами тиреоїдної патології характерними є розлади оваріально-менструального циклу за типом дисменореї та олігоменореї. Основним фактором виникнення безпліддя у пацієнток без захворювань щитоподібної залози є зовнішній генітальний ендометріоз, на фоні тиреоїдної патології – ендокринний фактор. У жінок із безпліддям та різними видами тиреоїдної патології встановлено достовірне зростання концентрації лютеїнізуючого гормону у плазмі крові у фолікулярній фазі менструального циклу
The objective: to study the structure of gynecological pathology and the hormonal background in women with infertility and various types of thyroid pathology
In women with infertility and various types of thyroid pathology the disorders of the ovarian-menstrual cycle such as dysmenorrhea and oligomenorrhea are typical. The main factor of infertility in patients without thyroid diseases is external genital endometriosis, in persons with thyroid pathology – an endocrine factor. In women with infertility and various types of thyroid pathology, a significant increase of luteinizing hormone concentration in the blood plasma in the follicular phase of the menstrual cycle was established
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ісламова, О. В.
Імовірні клініко-параклінічні чинники виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Probable clinical and paraclinical factors of the occurrence of gestational hypertensive disorders in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies / О. В. Ісламова, М. Є. Кирильчук, Л. М. Булик // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 73-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (вредные воздействия, использование, тенденции)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Мета дослідження: встановлення ймовірних клініко-параклінічних чинників ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів (ГГР) у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
З’ясовано клініко-параклінічні чинники ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у жінок, які завагітніли після застосування ДРТ, – догестаційна артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, автоімунні захворювання, багатоплідна вагітність після застосування ДРТ, а також чинники помірного ризику: перша вагітність від «даного партнера» та вік пацієнтки ≥40 років. Визначено додаткові чинники ризику розвитку гестаційних гіпертензивних розладів – патологічні пологи за попередніх вагітностей, вторинне безпліддя, використання донорських яйцеклітин, перенесення кріоконсервованих ембріонів, інтергенетичний інтервал 10 років та більше
The objective: to establish probable clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders (GHD) in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies (ART)
The clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders in women who became pregnant after the use of ART were determined – pre-gestational arterial hypertension, diabetes, autoimmune diseases, multiple pregnancy after the use of ART, as well as moderate risk factors: the first pregnancy from “this partner” and the patient’s age ≥40 years. Additional risk factors for the development of gestational hypertensive disorders were established – pathological childbirth during previous pregnancies, secondary infertility, use of donor eggs, transfer of cryopreserved embryos, intergenetic interval of 10 years or more
Дод.точки доступу:
Кирильчук, М. Є.
Булик, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Голяновський, О. В.
Розлади сну та ефективність різних методів терапії безсоння у вагітних (Огляд літератури) [Текст] = Sleep disorders and effectiveness of various methods of insomnia therapy in pregnant women (Literature review) / О. В. Голяновський, С. В. Фролов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 79-84. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (тенденции)
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION (методы)
Анотація: Порушення сну (дисомнії) під час вагітності мають високу поширеність і можуть бути пов’язані з негативними пери- та постнатальними наслідками. Однак ці стани часто недостатньо ефективно діагностують і лікують. У даному огляді виконано систематичне оцінювання ефективності різних методів терапії для покращення якості сну та за наявності безсоння під час вагітності. Проведено систематичний пошук по базах даних Pubmed, PsycINFO та Medline без обмеження терміну публікації до 3 листопада 2022 року. Відповідні дослідження включали вагітних будь-якого віку та терміну гестації; у них використовували схеми клінічного втручання, спрямовані на покращення якості сну; повідомляли дані до і після лікування для одного або кількох результатів, пов’язаних зі сном. Було відібрано 16 досліджень з загальною кількістю 988 вагітних. За результатами досліджень визначено ефективність різних видів втручань: когнітивно-поведінкової терапії при порушеннях сну, фармакотерапії, акупунктури, йоги, релаксації і фітотерапії. Останні публікації засвідчили, що порушення сну мають зв’язок з несприятливими наслідками вагітності, включаючи затримку росту плода, передчасні пологи, слабкість пологової діяльності та високу частоту розродження шляхом кесарева розтину. Існує вкрай висока актуальність і необхідність проведення високоякісних рандомізованих контрольованих досліджень щодо розладів сну під час вагітності та впровадження ефективних програм стандартної акушерської допомоги. Є необхідність у покращенні психологічної допомоги та догляду за здоров’ям сну під час вагітності для підтримки позитивного перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду. Майбутні клінічні дослідження мають бути рандомізованими та залучати достатню кількість жінок для статистичної ефективності, у тому числі перевірки ефективності когнітивно-поведінкової терапії безсоння для попередження ускладнень перебігу вагітності/пологів та соматичних захворювань у довгостроковій перспективі
Sleep disorders (dyssomnia) during pregnancy are of high prevalence and may be associated with negative peri- and postnatal outcomes. However, these conditions are often not effectively diagnosed and treated. In this review a systematic evaluation of the effectiveness of different methods of therapy to improve the quality of sleep and in the presence of insomnia during pregnancy was conducted. Systematic search in PubMed, Psycinfo and Medline databases was conducted without limiting the publication date till November 3, 2022. The relevant studies included pregnant women of any age and gestation; they included the clinical intervention schemes aimed at improving sleep quality; the data before and after treatment for one or more sleep-related results were reported. 16 studies were selected with a total of 988 pregnant women. According to the results of researches the effectiveness of different types of interventions was established: cognitive-behavioral therapy for sleep disorders, pharmacotherapy, acupuncture, yoga, relaxation and phytotherapy. The recent publications have determined that sleep disorders have a connection with the adverse pregnancy outcomes, including fetal growth restriction, premature births, weakness of uterine labor activity and high delivery frequency of caesarean section. There is an extremely high relevance and need for high-quality randomized controlled studies about sleep disorders during pregnancy and implementation of effective standard obstetric care programs. There is a necessity to improve psychological care and sleep care during pregnancy to maintain a positive pregnancy course, childbirth and postpartum period. Future clinical studies should be randomized and include a sufficient number of women for statistical efficacy, including checking the effectiveness of cognitive-behavioral insomnia therapy to prevent pregnancy/childbirth complications and somatic diseases in the long-term period
Дод.точки доступу:
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)