Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2023/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment [Текст] / O. M. Makarchuk [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 5-12. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: In recent years, scientific views on perinatal protection of fetus have shifted to earlier periods of pregnancy – to the I trimester, because from this stage the formation of the fetoplacental complex and laying of organs and tissues take place, which in most cases determines the further course of pregnancy. The objective: to clarify the role of the imbalance of angiogenic growth factors as one of the pathogenetic mechanisms in the development of placental dysfunction, and to conduct a postnatal macromorphometric study of placenta and umbilical cord in women with pathology of the fetal environment. Materials and methods. The object of the study were 80 pregnant women (the main group) with a singleton pregnancy, selected from the cohort of patients from the risk group for the development of preeclampsia and miscarriage. Among them, at 30–32 weeks of gestation oligohydramnios was diagnosed in 40 patients (the first group) and polyhydramnios – in 40 women (the second group). The control group included 30 somatically healthy pregnant women with a normal volume of amniotic fluid and a physiological course of pregnancy. The concentrations of placental growth factor (PlGF), vascular endothelial growth factor-1 (VEGF-1), and an anti-angiogenic marker of neovasculogenesis, soluble fms-like tyrosine kinase (sFlt-1), were performed at 12–16 and 28–32 weeks of pregnancy by enzyme immunoassay method. The study of the structural and functional features of the placenta and umbilical cord included sonographic and organometric methods. The variational statistical method of analysis of the obtained results was carried out using the «STATISTICA for Windows®-6.0» package. Results. In the women of the main group in the I trimester the ultrasound signs of pathology of the embryo and extraembryonic structures were significantly more often observed: low placement of the fertilized egg (33.8 %), its deformation (27.5 %), and partial detachment of the chorion (28.5 %). At 12–16 weeks of pregnancy, a pronounced vascular imbalance was established with a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF in the case of oligohydramnios compared to control data, a 1.8-fold decrease in the level of free VEGF-1 (in the case of oligohydramnios), and an increased level of antiangiogenic growth factors (sFlt-1).The postnatal examination of the placenta and umbilical cord showed that in the pregnant women of the main group a predominance of abnormal forms of placenta (16.3 %), a predominance of eccentric and marginal types of attachment of the umbilical cord (53.8 %), main and intermediate types of vascular branching (63.7 %), changes in the diameter of the umbilical cord (17.5 %), a combination of these features in a third of cases (31.3 %) were found. In the women of the main group, there was a decrease of the placental-fetal coefficient compared to the individuals of the control group, which was especially pronounced in pregnant women with oligohydramnios (up to 0.11±0.01 units compared to control data - 0.16±0.01 units). Conclusions. In the period of 12–16 weeks of pregnancy a vascular imbalance was established at the stage of placentation in patients who were diagnosed pathology of the perinatal environment at 30–32 weeks. In particular, by oligohydramnios there is a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF compared to the control data, a 1.8-fold decrease in the level of VEGF-1, and an increased antiangiogenic growth factor (sFlt-1), which became a prerequisite for the development of placental dysfunction. The results of the postnatal examination of the placenta and umbilical cord became an indirect reflection of placentation conditions. They demonstrated the predominance of abnormal forms, the predominance of the eccentric and marginal type of attachment of the umbilical cord, the main and intermediate type of vascular branching, an increased rate of umbilical cord pathology (Warton’s jelly deficiency, anomalies of the umbilical cord vessels) and a decreased placental-fetal ratio in women with amniotic fluid pathology, which was it is especially pronounced with oligohydramnios
Дод.точки доступу:
Makarchuk, O. M.
Zhurakivska, O. Ya.
Ostrovska, O. M.
Rymarchuk, M. I.
Henyk, N. I.
Ostafiychuk, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дисбаланс ангіогенезу як відправна точка формування плацентарної дисфункції та гестаційних ускладнень у пацієнток із патологією навколоплідного середовища [Текст] / О. Μ. Макарчук [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: В останні роки наукові погляди у перинатальній охороні плода змістилися до більш ранніх термінів вагітності - І триместра, тому що саме на даному етапі проходить формування фетоплацентарного комплексу, закладання органів і тканин, що у більшості випадків і визначає подальший перебіг вагітності. Мета дослідження: уточнення значення дисбалансу ангіогенних факторів росту як одного із патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції та проведення постнатального макроморфометричного дослідження плацент та пуповини у жінок із патологією навколоплідного середовища. Матеріали та методи. Дослідження проводили у 80 вагітних (основна група) із одноплідною вагітністю, відібраних із когорти пацієнток з групи ризику розвитку прееклампсії та невиношування. З них у терміни 30-32 тиж гестації було верифіковано маловоддя у 40 пацієнток (перша група) та багатоводдя - у 40 жінок (друга група). До групи контролю увійшли 30 соматично здорових вагітних із нормальним об’ємом навколоплідних вод та фізіологічним перебігом вагітності. Оцінювання концентрації плацентарного фактора росту (placental growth factor - PlGF), ендотеліального фактора росту судин-1 (vascular endothelial growth factor-1 - VEGF-1), а також антиангіогенного маркера неоваскулогенезу розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (soluble fms-like tyrosine kinase-1 - sFlt-1) проведено у терміни 12-16 та 28-32 тиж вагітності методом імуноферментного аналізу. Дослідження структурно-функціональних особливостей плаценти та пуповини включало сонографічний та органометричний методи. Варіаційно-статистичний метод аналізу отриманих результатів проводили за допомогою пакета «STATISTICA for Windows®-6,0». Результати. У жінок основної групи у І триместрі достовірно частіше спостерігалися ехографічні ознаки патології ембріона та екстраембріональних структур: низьке розміщення плідного яйця (33,8 %), його деформація (27,5 %) та часткове відшарування хоріона (28,5 %). У 12-16 тиж вагітності встановлено виражений судинний дисбаланс зі зниженням концентрації PlGF у випадку маловоддя у 2,5 раза проти даних контролю, зменшенням рівня вільного VEGF-1 - в 1,8 раза (у випадку маловоддя) та збільшенням рівня антиангіогенних факторів росту (sFlt-1). Постнатальне дослідження плаценти та пуповинного канатика продемонструвало, що у вагітних основної групи виявлено домінування аномальних форм посліду (16,3 %), переважання ексцентричного та крайового типу прикріплення пуповини (53,8 %), магістрального і проміжного типу розгалуження судин (63,7 %), зміни діаметра пуповини (17,5 %), поєднання зазначених особливостей у третині випадків (31,3 %). У жінок основної групи відзначено зниження плацентарно-плодового коефіцієнта щодо осіб контрольної групи, яке було особливо виражено у вагітних із маловоддям (до 0,11±0,01 ум.од. проти даних контролю - 0,16±0,01 ум.од.). Висновки. У терміні 12-16 тиж вагітності встановлено судинний дисбаланс на етапі плацентації у пацієнток, у яких діагностовано патологію навколоплідного середовища у 30-32 тиж. Зокрема, при маловодді відзначається зниження концентрації PlGF у 2,5 раза проти даних контролю, зменшення рівня VEGF-1 - в 1,8 раза та збільшення параметрів антиангіогенного фактора росту (sFlt-1), що стало передумовою розвитку плацентарної дисфункції. Опосередкованим відображенням умов плацентації стали результати постнатального дослідження плаценти та пуповинного канатика. Вони продемонстрували домінування аномальних форм, переважання ексцентричного та крайового типу прикріплення пуповини, магістрального і проміжного типу розгалуження судин, зростання частки патології пуповинного канатика (дефіцит вартонових драглів, аномалії судин пуповини) та зниження плацентарно-плодового коефіцієнта у жінок із патологією навколоплідних вод, що було особливо виражено при маловодді
Дод.точки доступу:
Макарчук, О. Μ.
Жураківська, О. Я.
Островська, О. М.
Римарчук, М. І.
Геник, Н. І.
Остафійчук, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання? [Текст] = War, stress, pregnancy: how to reconcile problematic issues? / І. А. Жабченко [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 21-28. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЙНА -- WAR (этика)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, патофизиология, этиология)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ВИТАМИН B 6 -- VITAMIN B 6 (анализ, терапевтическое применение, физиология)
ОРОТОВАЯ КИСЛОТА -- OROTIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: У статті наведено дані щодо стресових навантажень сьогодення у населення України, які значно посилились внаслідок емоційних перенапружень (стресів) та скорочення періоду позитивних емоціональних станів. Наявність активних військових дій в країні та, як наслідок, поява прошарку населення зі статусом «переміщені особи», частки населення, що знаходиться/знаходилось в зоні тимчасової окупації, поранених та інвалідизованих серед мирного населення визначили абсолютно нові завдання для адаптаційних систем організму, з якими він не завжди готовий впоратись. За останні два роки на життя людини в Україні вплинуло поєднання двох «темних сил», а саме - війни та пандемії COVID-19, і цей вплив триває. Війна протягом майже року призвела до: нашарування гострого стресу на вже існуючі проблеми, погіршення соціального становища; примусової зміни місця/країни проживання (часто неодноразової); перебоїв з постачанням якісних харчових продуктів, ліків, дієтичних добавок тощо; порушення контактів «лікар - пацієнт» та, як наслідок, неможливості отримання вчасних та якісних консультацій і лікування. На тлі зазначених негараздів існують суттєві ризики воєнного часу для вагітних, що можуть стати на заваді сприятливого перебігу та закінчення вагітності. Серед найзначущих - сильна психотравма. Проблема впливу війни на стан вагітних та результати пологів у нашій країні почали розглядати ще з 2014 р., коли внаслідок агресії Росії на сході країни та в Криму з’явився абсолютно новий прошарок населення - внутрішньо переміщені особи (ВПО) з цих регіонів. На сьогодні до суттєво збільшеного контингенту ВПО додались ще і переселенці до інших країн у зв’язку з війною з 24 лютого 2022 р. Перебування вагітної в умовах гострого або довготривалого хронічного стресу негативно впливає на перебіг вагітності, збільшуючи число ускладнень та негативно впливаючи на стан плода і новонародженого. Вагітність можна також вважати суттєвим адаптаційним навантаженням, що потребує від організму жінки мобілізації механізмів, спрямованих на забезпечення синхронізації між показниками основних систем та сприятливого перебігу процесу гестації та пологів. Навіть за її фізіологічного перебігу вона певно впливає на психіку жінки, а деякі автори розглядають її навіть як кризисну ситуацію або як «період психологічної невизначеності». Не можна відкидати й індивідуальні особливості реагування на стрес. Так, ступінь реагування вагітної може бути абсолютно різним залежно від особливостей ситуації. Одним з ефективних та доступних у воєнний час шляхів профілактики наслідків довготривалого стресу під час геста- ції є дотація мікроелемента магнію (Mg) у вигляді його пероральних форм з урахуванням біодоступності та добової дози для вагітних. Магній є незамінним у підтримці провідності нервових імпульсів, слугує природним міорелаксантом, який розслаблює гладенькі і скелетні м’язи, має позитивний вплив на функціонування плаценти та ендотелію, забезпечує повноцінний розвиток плода, у синергізмі з іншими корисними речовинами, зокрема вітамінами групи В. Препарати на основі солей магнію з органічними кислотами (оротова кислота, вітамін В6), в яких аніон кислоти слугує «переносником магнію» (ліганд) всередину клітини, характеризуються високою біодоступністю. Важливим у контексті впливу на ЦНС у період війни є те, що магній, вітамін В6 та оротова кислота потенціюють антистресовий ефект одне одного. Наш досвід дозволяє рекомендувати препарат магнію для тривалого використання, починаючи з прегравідарної підготовки, протягом вагітності та лактації, до складу якого входить хелатна форма морського магнію «сімаг 55» (очищений природний морський мінеральний екстракт) з двома провідниками (вітамін В6 та оротова кислота) для забезпечення найвищої біодоступності
The article provides data on current stress loads in the population of Ukraine, which have significantly increased as a result of emotional overstrain (stress) and the reduction of periods of positive emotional states. The presence of active military operations in the country and, as a result, the appearance of the population with the status of “displaced persons”; the part of the population that is/was in the zone of temporary occupation; the appearance of the wounded and disabled persons among the civilian population led the completely new tasks for the organism adaptive systems, which it is not always ready to overcome them. Over the last two year, the life of a person in Ukraine has been affected by a combination of two “dark forces”, namely, the war and the COVID-19 pandemic, and this influence is still continuing. The war for almost a year led to the layering of acute stress on already existing problems, deterioration of the social situation; forced change of place/country of residence (often repeated changes); interruptions in the supply of quality food products, medicines, dietary supplements, etc.; violation of “doctor-patient” contacts and, as a result, the impossibility of receiving timely and high-quality consultations and treatment. On the background of these problems there are significant risks of wartime for pregnant women, which can hinder the favorable course and termination of pregnancy. Among the most significant difficulties is a severe psychological trauma. The problem of the impact of the war on the pregnant women and the results of childbirth in our country began to be considered since 2014, when as a result of Russia’s aggression in the east of the country and in the Crimea a completely new part of the population appeared - internally displaced persons (IDPs) from these regions. To date, the significantly increased contingent of IDPs has also been joined by those persons who displaced to other countries because of the war from February 24, 2022. The stay of a pregnant woman in conditions of acute or long-term chronic stress negatively affects the course of pregnancy, increasing the number of complications and negatively affecting the condition of the fetus and newborn. Pregnancy can also be considered a significant adaptive load, which requires the woman’s body to mobilize mechanisms for synchronization between indicators of the basic systems and a favorable course of the gestation and childbirth process. Even during its physiological course it has a certain influence on the psychological condition of a woman, and some authors consider it even as a crisis situation, or as a “period of psychological uncertainty”. Individual features of response to stress cannot be dismissed either. Yes, the degree of reaction of a pregnant woman can be completely different depending on the specifics of the situation. One of the effective and available ways to prevent the effects of long-term stress during pregnancy is magnesium (Mg) supplementation in its oral form, taking into account bioavailability and the daily dose for pregnant women. Magnesium is indispensable in maintaining the conduction of nerve impulses, serves as a natural muscle relaxant that relaxes smooth and skeletal muscles, has a positive effect on the functioning of the placenta and endothelium, ensures the full development of the fetus in synergy with other useful substances, in particular B vitamins. The preparations based on magnesium salts with organic acids (orotic acid, vitamin B6), in which the anion of the acid serves as a “magnesium carrier” (ligand) into the cell, are characterized by a high bioavailability. It is important in the context of the impact on the central nervous system during the war that magnesium, vitamin B6 and orotic acid potentiate each other’s anti-stress effect. Our experience allows us to recommend a magnesium preparation for long-term use, starting with pre-gravid preparation, throughout pregnancy and lactation, which includes the chelated form of marine magnesium «Simag 55» (purified natural marine mineral extract) with two conductors (vitamin B6 and orotic acid) to ensure the highest bioavailability
Дод.точки доступу:
Жабченко, І. А.
Корнієць, Н. Г.
Коваленко, Т. М.
Тертична-Телюк, С. В.
Ліщенко, І. С.
Бондаренко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Obstetrical and perinatal consequences of birth in women depending on the term of gestation [Текст] = Акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок залежно від терміну гестації / V. G. Siusiuka [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 29-35. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objecticve: to analyze peculiarities of pregnancy course, childbirth and the condition of newborns in women, depending on the gestation period on the basis of clinical and statistical analysis. Materials and methods. An analysis of pregnancy course, childbirth and perinatal outcomes has been carried out in 137 pregnant women. Patients were divided into 2 groups depending on the gestational age: 41 patients (I group) delivered in 37-40 weeks of gestation and 96 patients (II group) - in 41-42 weeks of pregnancy. Functional assessment of the fetal condition was performed using a cardiotocographic examination with cardiomonitors «Oxford Team 8000» and Hewlett Packard according to the generally accepted method, ultrasound examination - by ultrasound machine «Biomedica Au- 530» with a linear sensor of 3.5 MHz frequency. Variational and statistical processing of the results has been carried out using licensed standard packages of multivariate statistical analysis application programs «STATISTICA 13». Results. An evaluation of anamnestic data allowed to establish that the majority of patients in the II group (53.13 %) had extragenital pathology that was in 2 times more than in the I group (24.39 %). The frequency of chronic salpingo- oophoritis was also significantly higher in the II group compared to the I one (12.50 % and 2.44 %, respectively), and such pathology as uterine leiomyoma (7.29 %) and cervical dysplasia (4.17 %) were diagnosed only among the women in the II group. A higher rate of pregnancy loss, anemia during pregnancy and disorders of uteroplacental bloodflow in patients in the II group was determined. The frequency of obstetric complications in the II group was in 4 times higher compared to the I group. This had a direct impact on the increase in the rate of cesarean section and vacuum extraction of fetus. Thus, fetal distress during childbirth was diagnosed in 13.54 % of women in the II group and in 7.32 % in the I group, and the weakness of labor activity (8,3 %) and clinically contracted pelvis (5.21 %) were determined only in the II group. Trauma of the birth canal was found in 37.5 % of women in the II group, which was almost 4 times higher than in the group I (9.76 %). The frequency of postpartum bleeding was also higher in the group II (15.6 %) and exceeded the indicator in the I group (4.88 %) in 3 times. The signs of prolonged pregnancy were found in 7.32 % newborns in the I group and 13.54 % - in the II group. It should be noted that the clinical features of early adaptation, which are characterized by a low Apgar score at birth, as well as higher morbidity, including high frequency of damage to the nervous system were determined in the newborns in the II group. Conclusions. Results of the study indicate the importance of constitutional and age characteristics, as well as concomitant somatic pathology and genital inflammatory diseases in women with a delivery date of 41-42 weeks of pregnancy, which can increase the probability of postterm pregnancy in these women. According to the results of the comparative analysis in the research groups, depending on the date of delivery, the predominance of obstetric and perinatal complications was established in women who delivered at 41-42 weeks of pregnancy compared to women who had labor at 37-40 weeks. A high rate of obstetric complications (anomalies of uterine activity in labor, fetal distress, clinically contracted pelvis) had a direct impact on the increase in a percentage of operative delivery (vacuum extraction of a fetus and caesarean sections). Babies born at 41-42 weeks had clinical features of early adaptation, characterized by a low Apgar score, higher morbidity and frequent damage of the nervous system compared to newborns with gestation period of 37-40 weeks
Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок залежно від терміну гестації на підставі клініко-статистичного аналізу. Матеріали та методи. Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження 137 вагітних, які розподілені на дві групи: 41 пацієнтка (І група) - розроджені у терміні гестації 37-40 тиж та 96 пацієнток (ІІ група) - розроджені у терміні гестації 41-42 тиж вагітності. Функціональне оцінювання стану плода проводили з використанням кардіотокографічного дослідження на кардіомоніторі «OxfordTeam 8000» і HewlettPackard за загальноприйнятою методикою, а також ультразвукового дослідження на апараті «Biomedica Au-530» з використанням лінійного датчика з частотою 3,5 МГц. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13». Результати. Оцінювання анамнестичних даних у групах дослідження дозволило встановити, що частота екстрагені- тальної патології серед пацієнток ІІ групи становила 53,13 % та була у 2 рази вищою, ніж у І групі (24,39 %). Частота хронічного сальпінгоофориту також була значно вищою у ІІ групі порівняно з І групою (12,50 % і 2,44 % відповідно), а така патологія, як лейоміома матки (7,29 %) та дисплазія шийки матки (4,17 %), спостерігалася лише серед жінок ІІ групи. Привертає на себе увагу більш висока частота невиношування, анемії під час вагітності та порушення матково-плацентарного кровотоку серед пацієнток ІІ групи. Частота ускладнень перебігу пологів у ІІ групі була у 4 рази вищою порівняно з І групою. Це мало безпосередній вплив на зростання частоти кесарева розтину та вакуум-екстракції плода. Так, дистрес плода під час пологів діагностовано у 13,54 % жінок у ІІ групі та у 7,32 % - у І групі, а слабкість пологової діяльності (8,3 %) та клінічно вузький таз (5,21 %) виявляли лише у ІІ групі. У 37,5% випадків спостерігалася травма пологових шляхів серед жінок ІІ групи, що майже у 4 рази перевищувало відповідний показник І групи (9,76 %). Частота післяпологової кровотечі також була вищою у ІІ групі (15,63 %) та у 3 рази перевищувала показник у І групі (4,88 %). 7,32 % новонароджених І групи та 13,54 % - ІІ групи були виявлені характерні ознаки переношування. Слід зазначити, що у ІІ групі новонароджені мали клінічні особливості ранньої адаптації, які характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар при народженні, а також більш високою захворюваністю, зокрема високою частотою ураження нервової системи. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про значення конституційних і вікових особливостей, а також супутньої соматичної патології та генітальних запальних захворювань у жінок з терміном розродження 41-42 тиж вагітності, що може збільшити ймовірність переношування у даного контингенту. За результатами порівняльного аналізу у групах дослідження залежно від терміну розродження встановлено переважання акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, розроджених у терміні 41-42 тиж вагітності, порівняно з жінками, пологи у яких відбулись у 37-40 тиж. Висока частота акушерських ускладнень (аномалії пологової діяльності, дистрес плода, клінічно вузький таз) мала безпосередній вплив на збільшення відсотка оперативного розродження (вакуум-екстракція плода і кесарів розтин). Немовлята, народжені жінками у термін 41-42 тиж, мають клінічні особливості ранньої адаптації, що характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар, більш високою захворюваністю і частим ураженням нервової системи, порівняно з новонародженими жінок, термін розродження яких становив 37-40 тиж
Дод.точки доступу:
Siusiuka, V. G.
Boguslavska, N. Yu.
Kyrylyuk, O. D.
Shevchenko, A. O.
Babinchuk, O. V.
Bachurina, O. I.
Kyrychenko, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прощенко, О. М.
Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки [Текст] = Influence of hysterectomy due to leiomyoma on woman’s psychological status / О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 36-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения, патофизиология, психология, хирургия, этиология)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (методы, психология, тенденции)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, организация и управление, тенденции, этика)
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-психопатологічних особливостей та психоемоційного симптомокомплексу і пограничних психічних розладів у жінок репродуктивного віку після видалення матки з приводу лейоміоми. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного портрета 160 жінок після видалення матки з приводу лейоміоми. З них 90 пацієнткам (середній вік - 45,9±1,3 року) проведено трасвагінальну гістеректомію як класичну, так і лапароскопічно асистовану з опортуністичною сальпінгектомією (І група) та 70 пацієнткам (середній вік - 47,2±1,6 року) - абдомінальну гістеректомію з опортуністичною сальпінгектомією (II група). До контрольної групи увійшли 50 жінок у віці 45,7±1,3 року із безсимптомним перебігом лейоміоми. Використовували клініко-психопатологічний, анамнестичний та експериментально-психологічний методи. До патопсихологічних методик були включені методики наочного представлення профілю особистості за допомогою Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника. Анкетування проводили на доопераційному етапі, у період адаптації та протягом 12 міс. Статистичне оброблення даних моніторингу здійснювали за φ-критерієм із застосуванням пакета програм для статистичного аналізу STATISTICA v. 10 і за допомогою прикладної програми Microsoft Office Excel. Результати. На підставі проведеного анкетування встановлено, що 44 (48,89 %) пацієнтки І групи і 33 (47,14 %) жінки ІІ групи мали розлади, пов’язані з тривожністю, та у 6 (6,67 %) і 5 (7,14 %) пацієнток обох груп відповідно виявлено депресію до проведення оперативного лікування. Після гістеректомії кількість пацієнток із розладом, пов’язаним із тривожністю, зросла до 52 (57,78 %) серед пацієнток І групи і 41 (52,57 %) ІІ групи, із депресією збільшення кількості констатували до 10 (11,11 %) та 8 (11,43 %) жінок відповідно. Проте проведений разом із психологами психопатологічний аналіз через 12 міс після гістеректомії визначив афективну симптоматику в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках приховану депресію із соматопсихічною кореляцією, що проявлялась відчуттям серцебиття, кардіалгіями, вегетативними розладами. На розвиток психоемоційних проявів впливали тип акцентуації особистості. У цій структурі найбільшу частку становили виявлені пси- хоастенічні та істеричні риси характеру. Під час аналізу додаткових психогенних чинників важливим був вік пацієнток. Жінки у віці до 44 років асоціювали гістеректомію з втратою жіночності із передчасним старінням організму. Пацієнтки із успішною реалізацією своєї ролі у сім’ї і суспільстві мали кращу післяопераційну психологічну адаптацію. Висновки. Установлено тенденцію до збільшення кількості розладів, пов’язаних із тривожністю та депресивними станами після гістеректомії з приводу міоми. Через 12 міс наявна афективна симптоматика в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках - прихована депресія Післяопераційна реабілітація має включати консультацію психолога для виявлення і лікування пограничних психічних порушень, що приведе до ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та нормалізації психоемоційного статусу
The objective: to study the clinical-psychopathological features and psycho-emotional symptoms and borderline mental disorders in women of reproductive age after hysterectomy due to leiomyoma. Materials and methods. An assessment of the psychological state of 160 women after hysterectomy for leiomyoma was carried out. 90 patients of them (average age - 45.9±1.3 years old) had transvaginal hysterectomy, both classic and laparoscopically assisted one with opportunistic salpingectomy (I group) and 70 patients (average age - 47.2±1.6 years old) - abdominal hysterectomy with opportunistic salpingectomy (II group). The control group included 50 women 45.7±1.3 years old with asymptomatic leiomyoma. Clinical psychopathological, anamnestic and experimental psychological methods were used. Pathopsychological methods included methods of visual presentation of the personality profile using the Minnesota Multifaceted Personality Questionnaire. The survey was conducted at the pre-operative period, during the adaptation period and during 12 months. Statistical processing of monitoring data was carried out according to the φ-criterion using the statistical analysis software package STATISTICA v. 10 and Microsoft Office Excel application. Results. The results of the questionnaire determined that 44 (48.89 %) patients of the I group and 33 (47.14 %) women of the II group had disorders related to anxiety, and 6 (6.67 %) and 5 (7 .14 %) of the patients of both groups, respectively, were diagnosed depression before surgical treatment. After hysterectomy the number of patients with an anxiety disorder increased to 52 (57.78 %) in the I group and 41 (52.57 %) - II group, with depression - to 10 (11.11 %) and 8 (11.43 %) women, respectively However, the psychopathological analysis with psychologists in 12 months after hysterectomy determined affective symptoms in 11 (15.7±7.0 %), and latent depression with a somatopsychic correlation, manifested by a feeling palpitation, cardialgias, vegetative disorders was found in 8 (11.4±6.0 %) cases. The type of personality accentuation influenced the development of psychoemotional manifestations. In this structure, the largest rate consisted of psychoasthenic and hysterical character traits. The age of the patient was important when analyzing additional psychological factors. Women under 44 years old associated hysterectomy with loss of femininity with premature aging of the organism. The patients with successful implementation of their role in the family and society had better postoperative psychological adaptation. Conclusions. There is a trend toward an increased number of anxiety and depressive disorders after hysterectomy in women with leiomyoma. After 12 months, affective symptoms were present in 11 (15.7±7.0 %) cases and in 8 (11.4±6.0 %) cases - hidden depression. Postoperative rehabilitation should include a consultation with a psychologist to identify and treat borderline mental disorders, which will lead to the initiation of compensatory and adaptive reactions of the body and the normalization of the psycho-emotional status
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз захворюваності жінок Чернігівської області на злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз [Текст] = Analysis of malignant neoplasms morbidity of the female genital organs and mammary glands in Chernihiv region / І. С. Миронюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 41-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (статистика, тенденции, этнология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALЧернівецька область
Анотація: Злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз у жінок негативно впливають на економічний стан та демографічну ситуацію у більшості країн світу, адже значна частка захворілих жінок внаслідок цих захворювань помирають у працездатному та репродуктивному віці. Мета дослідження: аналіз п’ятирічної динаміки захворюваності жінок Чернігівської області на злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз. Матеріали та методи. У ході дослідження використані офіційні дані галузевої статистичної звітності за 2017–2021 рр. у розрізі адміністративних територій Чернігівської області та України. Використані медико-статистичний метод та метод структурного логічного аналізу. Результати. Проведений аналіз захворюваності жінок Чернігівської області на злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз засвідчив, що у динаміці 2017–2021 рр. показник захворюваності у розрахунку на 10 тис. жіночого населення у цілому мав тенденцію до збільшення – з 75,3 до 79,4 (в 1,05 раза). При цьому показник захворюваності жінок на злоякісні новоутворення грудних залоз збільшився з 67,2 до 72,0 (в 1,07 раза); показник захворюваності жінок на злоякісні новоутворення шийки матки збільшився з 14,7 до 18,0 (в 1,22 раза); показник захворюваності жінок на злоякісні новоутворення яєчників збільшився із 19,8 до 21,2 (в 1,07 раза). У 2021 р. усі зазначені показники по області мали більш високі значення, ніж по Україні у цілому. У межах адміністративних територій області зазначені показники мали суттєві відмінності. Висновки. Виявлено високі показники захворюваності жінок Чернігівської області на злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз за 2017–2021 рр., що потребує оптимізації профілактичної діяльності системи охорони здоров’я на регіональному рівні
Malignant neoplasms of genital organs and mammary glands in women adversely affect the economic condition and demographic situation in most of the countries of the world, since a significant proportion of women affected by these diseases at working and reproductive age. The objective: to study and analyze the five-year dynamics of the incidence of for malignant neoplasms of the female genital organs and mammary glands in Chernihiv region. Materials and methods. The official data of sectoral statistical reporting for the period 2017–2021 of administrative territories of Chernihiv region and Ukraine were used. The medical statistical method and the method of structural and logical analysis were applied. Results. The analysis of the incidence for malignant neoplasms of the female genital organs and mammary glands in women in the Chernihiv region demonstrated that in the dynamics of the years 2017–2021, the incidence rate per 10 thousand female population as a whole tended to increase from 75.3 to 79.4 (in 1.05 times). At the same time, the incidence rate of malignant neoplasms of the mammary glands increased from 67.2 to 72.0 in (in 1.07 times); the frequency of cervical malignant neoplasms increased from 14.7 to 18.0 (in 1.22 times); the incidence rate of ovarian malignancies increased from 19.8 to 21.2 (1.07 times). In 2021, all the mentioned indicators in the region had higher values than in Ukraine as a whole. In the regional administrative territories these indicators had significant differences. Conclusions. High incidence rates for malignant neoplasms of the female genital organs and mammary glands in women in Chernihiv region for 2017–2021 were revealed, that requires optimization of preventive activities of the health care system at the regional level
Дод.точки доступу:
Миронюк, І. С.
Слабкий, Г. О.
Щербінська, О. С.
Рожкова, І. В.
Шень, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Венцківська, І. Б.
Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях [Текст] = Role of p65 NF-κB, caspase-3 activities and VEGF gene polymorphisms on the development of preterm labor in women with placental dysfunction / І. Б. Венцківська, В. І. Купчік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 49-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (генетика, патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ОДНОСПИРАЛЬНЫЙ КОНФОРМАЦИОННЫЙ -- POLYMORPHISM, SINGLE-STRANDED CONFORMATIONAL (физиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (генетика, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення активності р65-субодиниці ядерного фактора – NF-κB й ефекторної каспази-3, а також наявності однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) у вагітних із плацентарними порушеннями та різними клінічними типами перебігу передчасної пологової діяльності (з передчасним розривом плодових оболонок та без нього). Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яка розташована у КНП «Перинатальний центр м. Києва», протягом 2019–2022 рр. було проведено дослідження за типом «випадок–контроль» із залученням 90 вагітних: 60 жінок основної групи із плацентарними порушеннями та розвитком спонтанної передчасної пологової діяльності у терміні 24–34 тиж гестації (І група – 30 жінок із передчасними пологами з терміновим вилиттям вод, ІІ група – 30 жінок із передчасним розривом плодових оболонок) та 30 жінок групи контролю (ГК) із вчасними нормальними пологами та фізіологічним перебігом усієї вагітності. У вагітних визначали кількість загальної та активованої фракцій р65-субодиниці ядерного фактора NF-κB та каспази-3 імуноферментним методом ELISA у лізатах плаценти з подальшим розрахунком їхньої активності на підставі цих даних, а також наявність однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами порівняно із контрольною групою були виявлені достовірно вищі значення вмісту фракцій та активності р65 NF-κB та каспази-3 з деякими особливостями всередині груп. Для жінок І групи була характерною більш висока активність р65-субодиниці ядерного фактора (І група – 61,6 % з 95 %ДІ 59,7–64,2; ІІ група – 33,8 пг/мл з 95 %ДІ 31,2–35,2; ГК – 27,3 пг/мл з 95 %ДІ 26,4–28,6; р0,05). У вагітних ІІ групи виявляли більш високі значення активності каспази-3 (ІІ група – 59,2 % з 95 % ДІ 57,4–59,8; І група – 39,5 % з 95 % ДІ 38,5–40,5; ГК – 31,2 % з 95 % ДІ 30,4–31,9; р0,01). Під час дослідження поліморфізму гена VEGF встановлено, що наявність алеля Т у позиції 936 є фактором ризику розвитку плацентарних порушень із виникненням передчасної пологової діяльності. Частота виявлення цього алеля в основній групі становила 11,7 % проти 1,7 % у контрольній когорті (р0,05). Висновки. Для вагітних із плацентарними порушеннями та розвитком передчасних пологів порівняно з контрольною групою характерним є підвищення активності р65-субодиниці ядерного фактора κB і каспази-3: для жінок без передчасного розриву плодових оболонок встановлено значне – у 2,2 раза підвищення активності р65 NF-κB та в 1,3 раза – активності каспази-3; у групі вагітних із передчасним вилиттям вод збільшення показників становило відповідно 1,2 раза та 1,9 раза (р0,01 для всіх груп). У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами достовірно частіше (11,7 % проти 1,7 % жінок контрольної групи; р0,05) виявляли однонуклеотидний поліморфізм гена васкулярного ендотеліального фактора росту у позиції 936(С/Т), тобто носійство Т-алеля у гені VEGF може бути асоційованим із розвитком зазначених ускладнень вагітності. Тим не менш, для отримання остаточних результатів необхідно проведення дослідження у більшій вибірці жінок
The objective: to study the activity of the p65 subunit of the nuclear factor – NF-κB and effector caspase-3, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) in pregnant women with placental disorders and various clinical types of the course of premature labor (with premature rupture of the membranes and without it). Materials and methods. At the clinical base of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of O. O. Bogomolets National Medical University, which is located in the non-commercial enterprise “Perinatal Center of Kyiv”, during 2019–2022, a case-control study was conducted with the involvement of 90 pregnant women: 60 women of the main group with placental disorders and the development of spontaneous premature labor in the period of 24–34 weeks of gestation (I group – 30 women with premature labor and premature rupture of membranes, II group – 30 women with premature rupture of the membranes) and 30 women of control group (CG) with term normal delivery and the physiological course of the pregnancy. In pregnant women, the number of total and activated fractions of the p65 subunit of nuclear factor NF-κB and caspase-3 was determined by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) in placenta lysates with further calculation of their activity based on these data, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) using the polymerase chain reaction. Results. In women with placental disorders and preterm birth a significantly higher values of fraction content and activity of p65 NF-κB and caspase-3 were found, with some peculiarities within the groups compared to the control group. Women of the I group were characterized by a higher activity of p65-subunit of nuclear factor (I group — 61.6 % with 95 % CI 59.7–64.2; II group — 33.8 pg/ml with 95 % CI 31.2-35.2; CG — 27.3 pg/ml, 95 % CI 26.4–28.6; p0.05). Pregnant women of the II group had higher values of caspase-3 activity (II group — 59.2 % with 95 % CI 57.4–59.8, I group — 39.5 % with 95 % CI 38.5–40.5, CG — 31.2 %, 95 % CI 30.4–31.9; p0.01). It was established that the presence of the T allele at position 936 of VEGF gene polymorphism is a risk factor for the development of placental disorders with the development of premature labor, the rate of this allele in the main group was 11.7 % versus 1.7 % – in the control cohort (p0.05). Conclusions. Pregnant women with placental disorders and the development of premature birth are characterized by an increased activity of the p65 subunit of nuclear factor κB and caspase-3 compared to the control group: in women without premature rupture of the fetal membranes, a significant 2.2-fold increase in p65 NF-κB activity was found, and caspase-3 activity – by 1.3 times; in the group of pregnant women with preterm premature rupture of membranes the level of caspase-3 activity exceeded the control group by 1.9 times, and the level of p65-subunit of nuclear factor activity — by 1.2 times (p0.01 for all groups). 936(C/T) single nucleotide polymorphism of the vascular endothelial growth factor gene was determined significantly more often in women with placental disorders and preterm birth (11.7 % in the study group versus 1.7 % in CG, p0.05), the T-allele on the VEGF gene carriers may be associated with the development of these pregnancy complications. However, a study on a larger sample of women is needed to obtain definitive results
Дод.точки доступу:
Купчік, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ультразвукової діагностики патологічної плацентації [Текст] = Features of ultrasound diagnosis of pathological placentation / П. В. Лакатош [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 56-63. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL (тенденции)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Патологічна плацентація (передлежання та прирощення плаценти) є однією з основних проблем сучасного акушерства, яка негативно впливає на показники материнської та перинатальної смертності. Застосування сучасних технологій для своєчасного виявлення даного ускладнення вагітності та правильний маршрут пацієнтки дозволяють суттєво знизити крововтрату, зберегти не тільки життя породіллі та дитині, але у деяких випадках і матку. Мета дослідження: оцінювання діагностичних можливостей ультразвукової діагностики патологічної плацентації. Матеріали та методи. Проведено ультразвукове дослідження у 86 вагітних із патологічною плацентацією. Ультразвукові ознаки патологічної плацетації розподілено на дві групи залежно від зображення сірого або кольорового. Результати. У 92 % обстежуваних вагітних із патологічною плацентацією була втрачена чиста зона. У пацієнток із передлежанням плаценти у 70 % випадків виявлено втрату гіпоехогенної ретроплацентарної зони, у 87 % – значну кількість плацентарних лакун, різноманітних за формою та розмірами, у 50 % – сегментарне стоншення міометрія 1 мм. За прирощення плаценти часто спостерігається випинання матки в оточуючі тканини, у випадках перкретної плаценти – екзофітна маса свідчить про інвазію плацентарної тканини через міометрій у позаматкові органи. У 80 % вагітних із передлежанням плаценти та у 75 % пацієнток із прирощенням плаценти виявлено гіперваскуляризацію всередині або під плацентарним ложем. Висновки. Ультразвукове дослідження є доступним та ефективним методом візуалізації патологічної плацентації. Установлено та підтверджено наявність таких критеріїв врощення плаценти: стоншення міометрія 1 мм, плацентарні лакуни, розрив стінки сечового міхура, втрата чистої зони, випинання плаценти, субплацентарна васкуляризація, матково-міхурова гіперваскуляризація та судини, що живлять лакуни
Pathological placentation (placenta previa and placenta accreta) is one of the main problems in modern obstetrics, which negatively affects maternal and perinatal mortality rates. The use of modern technologies for the timely diagnosis of this pregnancy complication and the correct route of the patient allow to reduce blood loss significantly, to save not only the life of the mother and the child, but also to save the uterus in some cases. The objective: to evaluate the diagnostic possibilities of ultrasound examination of pathological placentation. Materials and methods. An ultrasound examination was performed in 86 pregnant women with pathological placentation. Ultrasound signs of pathological placentation are divided into two groups depending on the gray or color image. Results. In 92 % of examined pregnant women with pathological placentation, the clear zone was lost. In patients with placenta previa a loss of the hypoechoic retroplacental zone was found in 70 % of cases, a significant number of placental lacunae of various shapes and sizes – 87 %, segmental thinning of the myometrium 1 mm – 50 %. Protrusion of the uterus into the surrounding tissues is often observed due to placenta accreta, in cases of placenta percreta – the exophytic mass indicates the invasion of the placental tissue through the myometrium into the extrauterine organs. 80 % of pregnant women with placenta previa and 75 % of patients with placenta accreta have hypervascularization within or under the placental bed. Conclusions. Ultrasound examination is an affordable and effective method of visualization of pathological placentation. The following criteria for placenta accreta were established and confirmed: myometrial thinning 1 mm, placental lacunae, bladder wall rupture, loss of the lunate zone, placental protrusion, subplacental vascularization, uterovesicular hypervascularization, and vessels that vascularize the lacunae
Дод.точки доступу:
Лакатош, П. В.
Мельник, Ю. М.
Поладич, І. В.
Лакатош, В. П.
Антонюк, М. І.
Дола, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бобрицька, В. В.
Сучасна терапія запальних захворювань жіночої статевої сфери з симптомокомплексом уретриту і вагініту [Текст] = Modern therapy of inflammatory diseases of the female genital sphere with a symptom complex of urethritis and vaginitis / В. В. Бобрицька, І. В. Лахно, О. Л. Черняк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 64-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНИТ -- VAGINITIS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
УРЕТРИТ -- URETHRITIS (патофизиология, терапия, этиология)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (профилактика и контроль, терапия, этиология)
МЕТРОНИДАЗОЛ -- METRONIDAZOLE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МИКОНАЗОЛ -- MICONAZOLE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оптимізація терапії гострих запальних захворювань жіночої статевої сфери із симптомокомплексом уретриту та вагініту за допомогою використання сучасних засобів лікування – антибіотика фосфоміцину та комплексних супозиторіїв, які містять метронідазол та міконазолу нітрат. Матеріали та методи. До I (основної) групи увійшли 52 жінки 20–32 років з клінічним комплексом гострого вагініту у поєднанні із симптомами гострого уретриту та циститу. Пацієнтки даної групи отримували супозиторії, які містять метронідазол та міконазолу нітрат 1 раз на добу протягом 7 днів, саше фосфоміцину 3 г перорально одноразово. До ІІ групи (порівняння) включено 30 жінок з клінічними ознаками вагініту та уретриту, які отримували кілька видів супозиторіїв різноспрямованої дії без додаткового призначення уроантисептиків (антибіотиків). Дані цієї групи жінок отримані ретроспективно. Застосовували клінічні, культуральні, інструментальні методи дослідження, оцінювання скарг та клінічних проявів захворювання проводили у балах. Результати. У І групі спостерігалася елімінація збудників та зникнення симптомів у 96,2 % пацієнток. У ІІ групі клінічні ознаки захворювання, скарги зберігалися у третини пацієнток. Після лікування оцінка больового синдрому у І групі становила 0,5±0,25 бала, у ІІ групі –2,5±0,25 бала, дизуричних явищ – 0,25±0,5 та 4,0±0,25 бала відповідно, виділень зі статевих шляхів – 1±0,25 та 2,0±0,25 бала, печіння – 0,2±0,2 та 0,75±0,25 бала, диспареунії – 0,25±0,2 та 4,5±0,5 бала. За даними сонографії відзначено зникнення надмірного кровотоку, ознак запальних змін органів у пацієнток І групи. Висновки. Поєднання застосування супозиторіїв, які містять метронідазол та міконазолу нітрат, протягом 7 днів та саше фосфоміцину 3 г приводить до елімінації патогенної флори та ліквідації симптомів гострих запальних захворювань жіночої статевої сфери із симптомокомплексом уретриту та вагініту у 96,2 % випадків. Дана схема лікування зменшує обсяг лікарських засобів, запобігає розвитку генералізованих форм захворювання
The objective: to optimize the treatment of acute inflammatory diseases of the female genital organs with the symptoms of urethritis and vaginitis using the modern treatment – the antibiotic fosfomycin and complex suppositories containing metronidazole and miconazole nitrate. Materials and methods. I group (main group) included 52 women 20–32 years old with a clinical complex of acute vaginitis in combination with symptoms of acute urethritis and cystitis. Patients of this group received suppositories containing metronidazole and miconazole nitrate 1 time per day for 7 days, fosfomycin sachet 3 g orally once. II group (comparison group) included 30 women with clinical signs of vaginitis and urethritis who received several types of multidirectional suppositories without additional prescription of uroantiseptics (antibiotics). The data of women in the II group were collected retrospectively. Clinical, cultural, instrumental research methods were used, the assessment of complaints and clinical manifestations of the disease was carried out in points. Results. In the I group the elimination of pathogens and the disappearance of symptoms were observed in 96.2 % of patients. In the II group clinical signs of the disease, complaints persisted in a third of patients. After treatment, the assessment of pain syndrome in the I group was 0.5±0.25 points, in the II group – 2.5±0.25 points, dysuric manifestations – 0.25±0.5 and 4.0±0.25 points, respectively, discharge from the genital tract – 1±0.25 and 2.0±0.25 points, feeling of burning – 0.2±0.2 and 0.75±0.25 points, dyspareunia – 0.25±0.2 and 4.5±0.5 points. According to sonography, the disappearance of excess blood flow, signs of inflammatory changes in organs in patients of the I group were observed. Conclusions. The combination of the use of suppositories containing metronidazole and miconazole nitrate for 7 days and a sachet of fosfomycin 3 g leads to the elimination of pathogenic flora and the elimination of symptoms of acute inflammatory diseases of the female genital area with symptoms of urethritis and vaginitis in 96.2 % of cases. This treatment regimen reduces the volume of drugs, prevents the development of generalized forms of the disease
Дод.точки доступу:
Лахно, І. В.
Черняк, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Судома, І. О.
Імуномодулювальна дія гранулоцит-колонієстимулювального фактора при повторних невдачах імплантації у програмах перенесення ембріонів [Текст] = Immunomodulatory effect of granulocyte colony-stimulating factor in repeated implantation failures in embryo transfer programs / І. О. Судома, Я. О. Гончарова, Б. В. Донськой // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 73-81. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕЦЕПТОРЫ ГРАНУЛОЦИТ-КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩЕГО ФАКТОРА -- RECEPTORS, GRANULOCYTE COLONY-STIMULATING FACTOR (анализ, терапевтическое применение)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (методы, тенденции)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (иммунология, патофизиология, ультраструктура)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення ефективності застосування внутрішньоматкового введення гранулоцит-колонієстимулювального фактора залежно від імунного фенотипу ендометрія у пацієнток із повторними невдачами імплантації у програмах перенесення ембріонів. Матеріали та методи. У 42 пацієнток із повторними невдачами імплантації та допоміжних матерів (20 жінок) як групи контролю проводили біопсію ендометрія у період імплантаційного вікна у штучному циклі до та (у частини пацієнток) після внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора (granulocyte colony-stimulating factor – G-CSF). Для підрахунку класів та підкласів ендометріальних лімфоцитів у зразках тканини ендометрія використовували метод проточної цитометрії. Результати. Проведено порівняння популяції імунних клітин ендометрія у пацієнток із повторними невдачами імплантації та фертильних жінок. Визначено частоту настання вагітності та частоту живонароджуваності залежно від імунного фенотипу ендометрія у пацієнток із повторними невдачами імплантації після внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора у програмі перенесення ембріонів та оцінено вплив внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора на імунний фенотип ендометрія. Висока експресія HLA-DR та СD16 на маткових природних кілерах достовірно асоціюється із успішною імплантацією після застосування внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора у програмі перенесення ембріонів. Установлено, що у групі із незрілим імунним ендометріальним фенотипом частота настання вагітності (53,8 %) та частота народження живих дітей (53,8 %) були вдвічі вищими порівняно із рештою пацієнток з іншими варіантами або відсутністю змін імунного профілю (частота вагітності та частота живонароджуваності – 26,9 %). Висновки. У третини пацієнток із повторними невдачами імплантації у програмах перенесення генетично тестованих ембріонів спостерігається особливий імунний статус ендометрія, що характеризується високою експресією HLA-DR та СD16 на маткових природних кілерах. Уведення внутрішньоматково гранулоцит-колонієстимулювального фактора зумовлює зменшення експресії HLA-DR та CD16 на маткових природних кілерах та сприяє успішній імплантації у програмі перенесення ембріонів у цій групі пацієнток
The objective: to determine the effectiveness of intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor depending on endometrium immune phenotype in patients with repeated implantation failures in embryo transfer programs. Material and methods. Endometrial biopsy during the implantation window in an artificial cycle before and (in some patients) after intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor (G-CSF) was performed in 42 patients with repeated implantation failures and gestational carriers (20 women) as a control group. Flow cytometry was used to count classes and subclasses of endometrial lymphocytes in endometrial tissue samples. Results. The population of endometrial immune cells in patients with repeated implantation failures and fertile women was compared. Pregnancy and live birth rates depending on endometrium immune phenotype in patients with repeated implantation failures after intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor in embryo transfer program were determined and the effect of intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor on endometrial immune phenotype was evaluated. High expression of HLA-DR and CD16 on uterine natural killers is reliably associated with successful implantation after intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor in an embryo transfer program. It was established that in the group with an immature immune endometrial phenotype the frequency of pregnancy (53.8 %) and the frequency of live births (53.8 %) were twice higher compared to the rest of the patients with other variants or the absence of changes in the immune profile (pregnancy rate and frequency live birth rate – 26.9 %). Conclusions. One-third of patients with repeated implantation failures in genetically tested embryos transfer programs have a unique immune status of endometrium characterized by high expression of HLA-DR and CD16 on uterine natural killers. Intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor leads to decrease of HLA-DR and CD16 expression on uterine natural killers and promotes successful implantation in embryo transfer program in this group of patient
Дод.точки доступу:
Гончарова, Я. О.
Донськой, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Planning and use of oncoplastic surgery for breast cancer [Текст] = Планування та особливості виконання онкопластичних операцій при раку грудної залози / A. A. Samusieva [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 82-87. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INFLAMMATORY BREAST NEOPLASMS (патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY (методы, тенденции)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КОЖИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- SKIN TRANSPLANTATION (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Today, breast conserving surgery among women with different stages of breast cancer is increasing. In addition, these operations do not differ in oncological radicality and do not show differences in relation to survival compared to mastectomy, but their cosmetic and psychological benefits are significant. In search of a balance between the risk of local recurrence and cosmetic results in surgical interventions in breast cancer, new surgical variants were introduced – a combination of breast conserving surgery with plastic surgery, so-called oncoplastic surgery. Oncoplastic surgery has been widely developed in the surgical treatment of breast cancer in the last decade. In oncoplastic breast surgery, the tumors of the upper-inner quadrant of the breast are problematic and require more attention of the surgeon. In these cases the size and location of the tumor are two important factors for the post-operative cosmetic outcome. In this article we introduce a modified dermoglandular rotation flap technique, which can be applied for relatively large tumors of inner quadrant of the breast without surgery of the contralateral breast for symmetrical effect. With this technique, a larger breast tumor could be removed without compromising the breast appearance. An important aspect of breast conserving surgery is preoperative evaluation of the clinical and biological features of the tumor as well as the morphological aspects of tumor allow the surgeon to make a decision if a conservative is possible and select the most effective oncoplastic surgical technique. Oncoplastic techniques may improve cosmetic view and patient satisfaction without compromising the oncological outcomes, which is confirms the clinical utility of this approach to the surgical management of patients with breast cancer. The article also presents clinical cases – 46 years old patient with left breast cancer (stage I cT1N0M0 pT1N0M0) and a patient of 42 years old with right breast cancer (stage I cT1NXM0 pT1N0M0) in the treatment of which the described technique was applied
На сьогодні зростає популярність органозберігальних операцій на грудних залозах серед жінок із ранніми стадіями раку грудної залози. Крім того, ці операції не відрізняються онкологічною радикальністю та не демонструють різниці стосовно показників виживання порівняно з мастектомією, однак їхні косметичні та психологічні переваги є суттєвими. У пошуках балансу між ризиком місцевого рецидиву та косметичними результатами при хірургічних втручаннях при раку грудної залози були запроваджені нові хірургічні варіанти – поєднання органозберігальної операції з методами пластичної хірургії, так звані онкопластичні операції. За останнє десятиріччя широкого розвитку у хірургічному лікуванні раку грудної залози отримала саме онкопластична хірургія. При онкопластичних операціях на грудній залозі пухлини верхньовнутрішнього квадранта є особливо проблемними і вимагають більшої уваги хірурга. У цьому випадку розмір і розташування пухлини – два важливі фактори для післяопераційного косметичного результату. У статті представлено модифіковану техніку з використанням дермогландулярного ротаційного клаптя, яка може бути застосована для відносно великих пухлин внутрішнього квадранта грудної залози без хірургічного втручання на контралатеральній грудній залозі для симетризації. Застосування цієї методики дозволяє зберегти грудну залозу при більших розмірах пухлини без шкоди для зовнішнього вигляду грудних залоз. Важливим елементом органозберігального хірургічного лікування є передопераційне оцінювання клініко-біологічних особливостей та морфологічних аспектів пухлини, що дозволяє хірургу прийняти рішення про можливість консервативного лікування та вибрати найбільш ефективну онкопластичну хірургічну техніку. Онкопластичні операції можуть покращити косметичний ефект та задоволеність пацієнтів без шкоди для онкологічних результатів, що підтверджує клінічну корисність цього підходу до хірургічного лікування пацієнтів з раком грудної залози. У статті наведено клінічні випадки – пацієнтки 46 років із раком лівої грудної залози (стадія І cT1N0M0 pT1N0M0) та хворої 42 років із раком правої грудної залози (стадія І cT1NxM0 pT1N0M0), у лікуванні яких застосовували описану методику
Дод.точки доступу:
Samusieva, A. A.
Liubota, R. V.
Zaichuk, V. V.
Ponomarova, O. V.
Liubota, I. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)