Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2023/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Lakhno, I. V.
COVID-19 mimicked fetal hemolytic disease: a case report [Text] = COVID-19 імітував гемолітичну хворобу плода: опис випадку / I. V. Lakhno // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - P7-9. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
АНЕМИЯ ГЕМОЛИТИЧЕСКАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- ANEMIA, HEMOLYTIC, CONGENITAL (диагностика, кровь)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (иммунология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (иммунология, кровоснабжение, эмбриология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, кровь)
Анотація: The pandemic of COVID-19 changed the traditional approaches to the management of gestational complications. Today there is still a lack of information about the impact of COVID-19 on the pregnancy course, in particular, about its role in relation to Rh-conflict during pregnancy. The paper focused on a rare presentation of Rh-conflict pregnancy and COVID-19. 32 years old G3 P2 pregnant women with Rh-negative had a third pregnancy. The injection of anti-D immunoglobulin after the first abortion was not performed. The second pregnancy finished with a term delivery and the birth of a fetus with hemolytic disease. During the third pregnancy, the woman fell ill with COVID-19 in the 26th week. The bilateral pneumonia was diagnosed. The treatment included antibiotics, antiviral, antithrombotic, and anti-inflammatory drugs. No signs of fetal hemolytic disease were found via ultrasonography. But the abnormal level of anti-D antibodies – 1:1024 was detected. From the 28th weeks of pregnancy till the delivery the test for anti-D antibodies was constant – 1:4. The variables of utero-placental, fetal (blood flow velocity in a middle cerebral artery), and umbilical hemodynamics were normal during the third trimester. But fetal moderate hepato- and splenomegaly were found at 36 weeks of gestation. The patient delivered at 38 weeks of gestation a female newborn 3100 g, 52 cm with a 7→8 Apgar score. The laboratory investigation detected a hemoglobin value of 202.6 mg/dL in a child. The blood analysis showed total bilirubin of 44.2 mg/dL, direct bilirubin of 1.0 mg/dL, and a negative result on the direct Coombs test. The baby received phototherapy for 3 days. Total bilirubin was decreased (15.2 mg/dL). The newborn was discharged from a hospital with the mother on the fifth day. COVID-19 could change the placental permeability and increase the titer of anti-D antibodies. But it did not contribute to fetal and newborn hemolytic disease
Пандемія COVID-19 змінила традиційні підходи до лікування гестаційних ускладнень. На сьогодні ще бракує інформації про вплив COVID-19 на перебіг вагітності, зокрема, про його роль щодо резус-конфлікту під час вагітності. Стаття описує випадок резус-конфліктної вагітності, яка перебігала на фоні COVID-19. Жінка 32 років з негативним резусом мала третю вагітність. Ін’єкцію анти-D-імуноглобуліну після першої вагітності, яка закінчилась абортом, їй не проводили. Друга вагітність закінчилась терміновими пологами та народженням плода з гемолітичною хворобою. Під час третьої вагітності жінка захворіла на COVID-19 на 26-у тижні. Було діагностовано двобічну пневмонію. Призначено лікування, що включало антибіотики, противірусні, антитромботичні та протизапальні засоби. Під час ультразвукового дослідження ознак гемолітичної хвороби плода не було виявлено. Але було виявлено аномальний рівень анти-D-антитіл – 1:1024. З 28 тиж гестації до пологів тест на анти-D-антитіла залишався постійним – 1:4. Параметри матково-плацентарної, плодової (швидкість кровотоку у середній мозковій артерії) та пуповинної гемодинаміки протягом ІІІ триместра були у нормі. Але на 36-у тижні гестації виявлено помірну гепато- та спленомегалію у плода. Жінка народила на 38-у тижні вагітності живу доношену дівчинку масою тіла 3100 г, довжиною 52 см з оцінкою за шкалою Апгар 7→8 балів. Під час лабораторного дослідження гемоглобін у дитини був 202,6 мг/дл. Аналіз крові зафіксував рівень загального білірубіну 44,2 мг/дл, прямого білірубіну – 1,0 мг/дл і негативний результат прямої проби Кумбса. Дитині проводили фототерапію протягом 3 днів. Загальний білірубін був знижений (15,2 мг/дл). На п’яту добу новонароджену разом із матір’ю виписали додому. COVID-19, можливо, підвищив проникність плаценти, що призвело до зростання титру анти-D-антитіл. Але це не сприяло розвитку гемолітичної хвороби плода та новонародженого
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біла, В. В.
Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р. [Текст] = Breast Milk Bank of Kyiv Perinatal Center – experience in 2022 / В. В. Біла, О. С. Загородня, В. В. Баришнікова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 10-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОКА ДОНОРСКОГО ЦЕНТРЫ -- MILK BANKS (статистика)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS (организация и управление)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: В умовах стрімких соціально-економічних змін особливо вразливі такі категорії суспільства, як вагітні, породіллі та новонароджені. Ініціація та встановлення лактації є надзвичайно чутливими до стресів. Натомість саме у стресових умовах грудне вигодовування – запорука безпечного харчування, захисту від емоційних навантажень дитини та матері. Однією із сучасних технологій підтримки грудного вигодовування є функціонування банків грудного молока (БГМ), перший з яких в Україні діє на базі Перинатального центру м. Києва. Особливостям роботи БГМ в умовах повномасштабної війни і присвячено дану статтю. Мета дослідження: вивчення основних показників роботи БГМ Перинатального центру м. Києва за 2022 р. та порівняння їх з показниками попередніх періодів. Матеріали та методи. Проаналізовано звіти про діяльність БГМ Перинатального центру м. Києва за 2020, 2021 та 2022 рр. Результати. Протягом 2022 р. відзначено тенденцію до збільшення частки донорок грудного молока, що народили в інших закладах, на тлі збереження загальної кількості донорок (26,4 % у 2022 р. проти 5,7 % та 4,6 % у 2021 та 2020 рр. відповідно). У 2020 р. реципієнтами грудного молока були 400 новонароджених, у 2021 р. – 560 новонароджених, у 2022 р. – 2010. Також встановлено зменшення частки недоношених новонароджених у структурі реципієнтів донорського грудного молока – 12,7 % у 2022 р. проти 74 % та 82 % у попередні роки. Збільшення кількості доношених новонароджених, які у процесі становлення лактації отримували донорське грудне молоко, – вагомий результат, що відповідає соціальній ситуації. Об’єм заготовленого грудного молока зменшився – від 990 л у 2020 р., 980 л у 2021 р. до 660 л у 2022 р. Висновки. Банк грудного молока (БГМ) Перинатального центру м. Києва продовжує відігравати свою роль у збереженні життя та здоров’я українців, відновленні нашої країни. Обсяги грудного молока, отриманого від донорок у карколомному 2022 р., були меншими, ніж у попередні роки (660 л проти 990 л), проте відзначено збільшення кількості новонароджених, що його отримали (2010 дітей у 2022 р. проти 560 у 2021 р.), та переважання серед них доношених (87,3 % всіх реципієнтів у 2022 р. проти 26 % – 2021 р.). Серед донорок грудного молока продовжують домінувати жінки, які народили передчасно, – 77%. Основним завданням БГМ залишається залучення до донорства жінок, які народили своєчасно. Це дозволить як збільшити об’єми донорського грудного молока, так і покращити його якість з погляду переваг для виходжування новонародженого
In the conditions of rapid social and economic changes such society categories as pregnant women, women after labour and newborns are especially helpless. Lactation onset is extremely sensitive to stress. Instead, under the stressful conditions breastfeeding is the key to safe nutrition and protection from the emotional stress of the child and mother. One of the modern technologies for supporting breastfeeding is breast milk banks (BMB), the first of which in Ukraine is functioning on the basis of the Perinatal Center in Kyiv. This article is devoted to the peculiarities of the BMB’s work in the conditions of a full-scale war. The objective: to study the main indicators of BMB work in Kyiv Perinatal Center for 2022 and compare them with the indicators of the previous periods. Materials and methods. The reports on the activities of the BMB in Perinatal Kyiv Center for 2020, 2021 and 2022 were analysed. Results. During 2022, there was a tendency to increase the number of breast milk donors who delivered in other institutions, but the number of donors was similar (26.4 % in 2022 versus 5.7 % and 4.6 % in 2021 and 2020, respectively). In 2020, the recipients of breast milk were 400 newborns, in 2021 – 560 newborns, in 2022 – 2010. A decrease in the quantity of premature newborns in the structure of recipients of donor breast milk was also found – 12.7 % in 2022 versus 74 % and 82 % in previous years. An increase in the number of full-term newborns who received donor breast milk during the lactation is a significant result that corresponds to the social situation. The volume of harvested breast milk decreased from 990 litres in 2020, 980 litres in 2021 to 660 litres in 2022. Conclusions. The Breast Milk Bank (BMB) of the Kyiv Perinatal Center continues to play its role in preserving the life and health of Ukrainians and restoring our country. The volumes of breast milk received from donors in the hard year of 2022 were less than in previous years (660 l vs. 990 l), but an increased number of newborns who received it was found (2010 children in 2022 vs. 560 children in 2021), and the predominance of full-term recipients among them (87.3% of all recipients in 2022 versus 26% in 2021) was observed. Among breast milk donors, women who had premature births continue to dominate – 77 %. The main task of BMB is to involve women with term births to donation. This will allow both to increase the volume of donor breast milk and to improve its quality from the point of view of benefits for the growth of a newborn
Дод.точки доступу:
Загородня, О. С.
Баришнікова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Захворюваність жіночого населення Чернігівської області на візуальні форми злоякісних новоутворень статевих органів: задавнені стадії та виявлення під час профілактичних оглядів [Текст] = The morbidity of visual malignant neoplasms forms of the genital organs in the female population of Chernihiv region: late stages and diagnosis during preventive examination / І. С. Миронюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE (диагностика, профилактика и контроль, эпидемиология)
НАСЕЛЕНИЯ ОБСЛЕДОВАНИЕ -- POPULATION SURVEILLANCE
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Анотація: Соціально-економічна та медико-демографічна значущість злоякісних новоутворень у жінок визначається високими показниками захворюваності та смертності жіночого населення працездатного та репродуктивного віку. Візуальні форми злоякісних новоутворень у жінок, які виявлені на ранніх стадіях розвитку, підлягають ефективному лікуванню. Мета дослідження: визначення та аналіз показників виявлення візуальних форм злоякісних новоутворень статевих органів у задавнених стадіях та під час профілактичних оглядів у жінок Чернігівської області у динаміці п’яти років. Матеріали та методи. У ході дослідження використані офіційні дані галузевої статистичної звітності за 2017–2021 рр. у розрізі адміністративних територій Чернігівської області та України. Використані медико-статистичний метод та метод структурного логічного аналізу. Результати. Установлено, що частка злоякісних новоутворень грудної залози у жінок, виявлених у задавнених стадіях за 2017–2021 рр., має тенденцію до скорочення (24,9–23,9 %), тоді як частка злоякісних новоутворень шийки матки, які виявлені у задавнених стадіях, має тенденцію до зростання (43,6–43,8 %). При цьому під час профілактичних оглядів у 2021 р. діагностовано тільки 29,0 % злоякісних новоутворень грудної залози та 19,1 % злоякісних новоутворень шийки матки. Показник виявлення злоякісних новоутворень наведених локалізацій під час профілактичних оглядів за роки дослідження (2017–2021 рр.) знизився. Усі зазначені показники мають достовірні відмінності у розрізі адміністративних територій області. Висновки. У Чернігівській області України за 2017–2021 рр. встановлено високий рівень виявлення візуальних форм злоякісних новоутворень статевих органів у задавнених стадіях та низький рівень виявлення злоякісних новоутворень під час профілактичних оглядів, що потребує удосконалення профілактичних заходів як на рівні області, так і на рівні її адміністративних територій
The social economic and medical demographic significance of malignant neoplasms in women is determined by the high morbidity and mortality rates of the female population of working and reproductive periods. Visual forms of malignant neoplasms in women, which are diagnosed in the early stages, can be treated effectively. The objective: to determine and analyze the indicators of diagnosis of visual malignant neoplasms forms of the genital organs in late stages and during preventive examinations in women of Chernihiv region in the dynamics of five years. Materials and methods. The official statistical data for 2017–2021 of administrative territories of Chernihiv region and Ukraine were used. The medical-statistical method and the method of structural logical analysis were used. Results. It was established that the rate of female malignant breast neoplasms which were diagnosed in late stages during 2017-2021 has a tendency to decrease (24.9-23.9 %), while the frequency of malignant neoplasms of the cervix that were detected in late stages, has an upward trend (43.6–43.8 %). At the same time, only 29.0 % of breast malignant neoplasms and 19.1 % of malignant neoplasms of the cervix were diagnosed during preventive examinations in 2021. The rate of malignant neoplasms diagnosis of the above locations during preventive examinations in the study years (2017–2021) decreased. All the indicated indicators have significant differences in the administrative territories of the region. Conclusions. In Chernihiv region of Ukraine in 2017–2021, a high level of diagnosis of visual malignant neoplasms forms of the genital organs in late stages and a low level of detection of malignant neoplasms during preventive examinations were established, which requires improvement of preventive measures both at the regional level and at the level of administrative territory
Дод.точки доступу:
Миронюк, І. С.
Слабкий, Г. О.
Щербінська, О. С.
Рожкова, І. В.
Шень, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development [Text] = Значення мікрофлори генітального тракту у розвитку ендометріозу / L. V. Pakharenko [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - P21-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, иммунология, микробиология, патофизиология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (иммунология, микробиология, патология, секреция)
МАТКА -- UTERUS (иммунология, микробиология, патология, секреция)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (иммунология)
Анотація: Endometriosis is a common pathology among women of reproductive age. In the pathogenesis of its development a great importance is paid to the process of regulation of estrogens and other sex hormones, the implementation of the immune response at the general and local levels, the inflammatory response, and genetic background. In recent years, the role of the microbiota in different parts of the genital tract of the female organism has been studied not only from the standard approach of inflammatory diseases research of the reproductive organs and pathological vaginal discharge, but its contribution into the development of other gynecological diseases, in particular endometriosis, is presented. The article is devoted to a review of scientific publications about researches devoted to the significance of the genital tract microflora in the pathophysiology of endometriosis. The article presents the concepts of states of eubiosis and dysbiosis, describes the features of the microflora of the lower (vagina, cervix) and upper parts (uterus, fallopian tubes) of the genital tract in healthy women. The data on the importance of Lactobacillus in maintaining an optimal state of acidity in the vaginal environment are presented. The difference in the composition of the microbiota of the vagina, cervical mucus, uterine cavity and peritoneal fluid in women with and without endometriosis is revealed. The pathogenetic mechanisms of the role of the microbiota in the processes of endometriosis pathogenesis, namely, the regulation of the immune response and inflammation processes in this pathology, are described. It has been shown that in women with endometriosis there are differences in the microflora composition of the vagina, cervix, uterine cavity, peritoneal fluid, manifested by a decreased concentration of Lactobacillus and the presence of a variety of other microorganisms in relation to healthy women. The data about the role of gut microflora in patients with this pathology are also presented. The results of research about the diagnosis of various stages of endometriosis by studying the composition of the genital tract microbiota are described
Ендометріоз є поширеною патологією серед жінок репродуктивного віку. У патогенезі його розвитку важливе значення надається процесу регуляції естрогенів та інших статевих гормонів, реалізації імунної відповіді на загальному та локальному рівнях, запальній реакції, генетичному підґрунті. Останніми роками вивчається роль мікробіоти у різних відділах генітального тракту жіночого організму не тільки з позиції вивчення запальних захворювань репродуктивних органів та патологічних вагінальних виділень, але й виникнення та розвитку іншої гінекологічної патології, зокрема ендометріозу. Стаття присвячена огляду наукових публікацій про значення мікрофлори генітального тракту у патофізіології ендометріозу. У статті наведено поняття станів еубіозу та дисбіозу, описані особливості мікрофлори нижнього (піхва, шийка матки) та верхнього (матка, маткові труби) відділів генітального тракту у здорових жінок. Представлено дані важливості Lactobacillus у підтриманні оптимального стану кислотності у піхвовому середовищі. Детально розглянуті питання відмінності складу мікробіоти піхви, цервікального слизу, порожнини матки та перитонеальної рідини у жінок з та без ендометріозу. Наведено патогенетичні механізми ролі мікробіоти у процесах патогенезу ендометріозу, а саме – регуляції імунної відповіді та процесів запалення за даної патології. Зазначено, що у жінок з ендометріозом існують відмінності у складі мікрофлори піхви, шийки матки, порожнини матки, перитонеальної рідини, які проявляються зменшенням концентрації Lactobacillus та наявністю різноманіття інших мікроорганізмів щодо здорових жінок. Також представлено дані про роль мікрофлори кишечника у хворих із даною патологією. Описано результати досліджень стосовно діагностики різних стадій ендометріозу за допомогою вивчення складу мікробіоти генітального тракту
Дод.точки доступу:
Pakharenko, L. V.
Basiuha, I. O.
Zhurakivskyi, V. M.
Lasytchuk, O. M.
Kurtash, N. Yа.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пробіотики як необхідна складова комплексної терапії порушень мікробіоценозу нижнього рівня органів репродуктивної системи у жінок фертильного віку [Текст] = Probiotics as a necessary component of the complex therapy of disorders of the microbiocenosis of the lower level of the organs of the reproductive system in women of fertile age / Вл. В. Подольський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (действие лекарственных препаратов, иммунология, микробиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГЕРПЕСВИРУС 2 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 2, HUMAN (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (метаболизм, терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: визначення особливостей кількісного та якісного складу мікроорганізмів при запальних захворюваннях статевих органів нижнього рівня, вивчення особливостей мікробіоценозу залежно від наявності або відсутності активності вірусу герпесу 2-го типу та оцінювання ефективності застосування пробіотика у комплексній терапії зазначеної патології. Матеріали та методи. Проведено обстеження 60 жінок фертильного віку, які були розподілені на три групи: до першої групи увійшли 20 жінок із запальними захворюваннями статевих органів нижнього рівня зі змінами мікробіоценозу за наявності активності вірусу герпесу 2-го типу, до другої групи – 20 жінок із запальними захворюваннями статевих органів нижнього рівня зі змінами мікробіоценозу за відсутності активності вірусу герпесу 2-го типу, до третьої (контрольної) групи – 20 здорових жінок. Вивчення мікробіоценозу статевих органів включало визначення видового та кількісного складу мікрофлори за допомогою культурального методу. Усі пацієнтки отримували комплексну терапію порушень мікробіоценозу при запальних захворювання статевих органів нижнього рівня з додатковим призначенням вагінального пробіотика, який містить lactobacillus plantarum (100) і не менш ніж 100 млн корисних мікроорганізмів. Результати. Проведені дослідження стану мікробіоценозу статевих органів нижнього рівня у жінок фертильного віку з виявленим активним вірусом герпесу 2-го типу до лікування (перша група) продемонстрували підвищення титрів умовно-патогенної мікрофлори та зменшення кількості лактобацил. У жінок із запальними захворюваннями статевих органів нижнього рівня зі змінами мікробіоценозу за відсутності активності вірусу герпесу 2-го типу основними причинами порушення мікробіому нижнього рівня статевих органів було збільшення колоній таких мікроорганізмів, як стафілокок епідермальний, стрептокок зеленявий, коринебактерії, ентеробактер та гриби роду Candida, що супроводжувалось зменшенням кількості лактобацил. На фоні лікування у жінок першої та другої груп відзначено зростання концентрації лактобацил до рівня здорових пацієнток. Висновки. Мікробіота нижніх відділів генітального тракту у фертильних жінок із запальними процесами статевих органів має відмінности у складі умовно-патогенних мікроорганізмів залежно від наявності вірусу герпесу 2-го типу та супроводжується зниженням концентрації лактобацил. Застосування пробіотика, який містить lactobacillus plantarum (100) і не менш ніж 100 млн корисних мікроорганізмів, у комплексній терапії зазначеної патології є ефективним методом відновлення нормальної мікробіоти
The objective: to determine the quantitative and qualitative of microorganisms composition in the lower genital organs’ inflammatory diseases, to study the characteristics of the microbiocenosis depending on the presence or absence of the activity of the herpes virus type 2 and to evaluate the effectiveness of probiotics in the complex therapy of the mentioned pathology. Materials and methods. An examination of 60 women of reproductive age was carried out, who were divided into three groups: the first group included 20 women with inflammatory diseases of the lower genital organs with changes in the microbiocenosis and the presence of the activity of the herpes virus type 2, the second group involved 20 women with inflammatory diseases of the genital organs lower level organs with microbiocenosis changes without of herpes virus type 2 activity, the third (control) group – 20 healthy women. The study of the microbiocenosis of the genitals included the determination of the specific and quantitative composition of the microflora using the cultural method. All patients received complex therapy for microbiocenosis disorders by inflammatory diseases of the lower genital organs with the additional use of a vaginal probiotic containing lactobacillus plantarum (100) and at least 100 million beneficial microorganisms. Results. The studies of the microbiocenosis of the lower genital organs in women of reproductive age with an active type 2 herpes virus detected before treatment (first group) demonstrated the increased titers of opportunistic microflora and the decreased number of lactobacilli. In women with inflammatory diseases of the lower genital organs with the microbiocenosis changes without of herpes virus type 2 activity, the main reasons for microbiome disorders of the lower genital organs were an increased colony number of such microorganisms as Staphylococcus epidermidis, Streptococcus spp., Corynebacteria, Enterobacter, and Candida fungi, which was accompanied by a decrease in the number of lactobacilli. After the treatment an increased lactobacilli concentration to the level of healthy patients was found in the women of the first and second groups. Conclusions. The microbiota of the lower parts of the genital tract in women of reproductive age with inflammatory processes of the genital organs has differences in the composition of opportunistic microorganisms depending on the presence of the herpes virus type 2 and is accompanied by a decrease in the concentration of lactobacilli. The use of a probiotic containing lactobacillus plantarum (100) and at least 100 million beneficial microorganisms in the complex therapy of the mentioned pathology is an effective method of restoring the normal microbiota
Дод.точки доступу:
Подольський, Вл. В.
Подольський, В. В.
Пономарьова, І. Г.
Руденко, С. А.
Шпортенко, І. А.
Бугро, В. В.
Сопко, Я. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи [Текст] = Iron and woman’s health from menarche to menopause / В. К. Кондратюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов)
МЕНАРХЕ -- MENARCHE (действие лекарственных препаратов, кровь)
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE (действие лекарственных препаратов, кровь)
ЖЕЛЕЗО -- IRON (дефицит, кровь)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (иммунология, кровь, метаболизм)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Анотація: Залізо є важливим мікроелементом, вкрай необхідним компонентом білків транспорту кисню (гемоглобіну і міоглобіну) і численних метаболічних і окисно-відновних ферментів. Доросла людина має 2–4 г заліза, більше 80% якого міститься у гемоглобіні еритроцитів. Хронічний дефіцит заліза призводить до зниження виробництва гемоглобіну і анемії. Минуле століття було названо «золотим століттям біології заліза» через значне розширення розуміння молекулярних основ системного гомеостазу заліза. У статті представлено наукові дані щодо факторів ризику та деяких патофізіологічних механізмів розвитку залізодефіциту та залізодефіцитної анемії, які є вагомими чинниками виникнення низки патологічних ускладнень у різні вікові періоди життя жінки. Акцентовано увагу на етапах лікування залізодефіцитної анемії, що включають: усунення основної причини хвороби, відновлення запасів заліза в організмі (безпечна терапія насичення), підтримувальну терапію (запобігання розвитку як дефіциту, так і перевантаження організму залізом). Для профілактики/лікування анемії доцільно використовувати ефективні та безпечні препарати й харчові добавки заліза. Зазначеним критеріям цілком відповідає дієтична добавка, яка містить 18 мг елементарного заліза та є комбінацією гемового заліза у низькій дозі (протеїн Hb – 1,8 мг) та негемового заліза (сульфат заліза – 16,2 мг)
Iron is an important microelement, which is an essential component of oxygen transport proteins (hemoglobin and myoglobin) and numerous metabolic and redox enzymes. The adult has 2–4 g of iron, and more than 80% is found in the hemoglobin of red blood cells. Chronic iron deficiency leads to a decrease in hemoglobin production and anemia. The past century has been called the “golden age of iron biology” due to the significant expansion of understanding of the molecular basis for systemic iron homeostasis. The article presents scientific data about risk factors and some pathophysiological mechanisms of the development of iron deficiency and iron deficiency anemia, which are significant factors in the number of pathological complications in different age periods of a woman’s life. Attention is focused on the stages of treatment of iron deficiency anemia, which include: elimination of the main cause of the disease, restoration of iron reserves in the organism (safe therapy of saturation), maintenance therapy (prevention of the development of both deficiency and overload of the organism with iron). For the prevention/treatment of anemia, it is advisable to use effective and safe drugs and food supplements of iron. The dietary supplement, which contains 18 mg of elemental iron and is a combination of low-dose heme iron (protein Hb – 1.8 mg) and non-heme iron (ferrous sulfate – 16.2 mg), has all the specified criteria
Дод.точки доступу:
Кондратюк, В. К.
Горбань, Н. Є.
Нікітіна, І. М.
Кондратюк, К. О.
Дзюба, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Толстанова, Г. О.
Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку [Текст] = Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age / Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, иммунология, микробиология, патофизиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, этиология)
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (осложнения, терапия, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование)
Анотація: Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функції
Endometriosis remains one of the most studied pathologies in modern gynecology, as it is accompanied by such complications as constant pelvic pain, menstrual cycle disorders, and infertility. These complications not only prevent the implementation of a woman’s reproductive function, but also worsen the normal life of a woman in general. The early diagnosis and the right choice of treatment is the basis of prevention of disease recurrence. Therefore, most of the efforts of scientists are directed to this. The objective: to reduce the frequency of genital endometriosis recurrence and improve the implementation of reproductive functions based on the improved approaches to its diagnosis and treatment. Materials and methods. The study included two groups of patients. The 1st group included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis, whose data were analyzed retrospectively based on the results of medical histories. The 2nd group was studied prospectively and included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis. All patients had general clinical and laboratory examinations, specific laboratory and ultrasound examinations. In patients of the 2nd group tumor markers were additionally determined, in particular CA-125, HE4, CA 19-9, CA 72-4, CA 15-3, REA, and the level of anti-Müllerian hormone, magnetic resonance imaging was performed. Patients of both groups were operated and histological examination of the material obtained during the operation was performed. The difference in the management of the postoperative period in the 2nd group was that, in addition to anti-inflammatory therapy all women received hormonal therapy (gonadotropin-releasing hormone agonist (GnRH agonist) with subsequent use of combined oral contraceptives (COCs) or simultaneous use of GnRH agonist and COCs with subsequent transition in both variants for dienogest for 6 months continuously). Recurrence of the pathology was detected after 3 and 6 months on the basis of a repeated diagnosis of ovarian endometriosis. Results. The obtained data showed that in the postoperative period, 3 months after treatment 5 (8.3 %) women in the 1st group had a recurrence of ovarian endometriosis and 4 (6.7 %) patients – pelvic adhesions. Whereas in the 2nd group, there were no cases of recurrence and adhesions. In 6 months after treatment in the 1st group 11 (18.3 %) patients were diagnosed with ovarian endometriosis recurrence, and 6 (10.0 %) women were diagnosed with pelvic adhesions. In the 2nd group recurrence of ovarian endometriosis was found only in 1 (1.7 %) woman, pelvic adhesions were not detected (p0.05). During the year after treatment the number of pregnant women among persons who wished to become pregnant and had a history of infertility was statistically higher in the 2nd group compared to the 1st group, in particular, 10 (16.7 %) and 2 (3.3 %) women, respectively (p0.05). Conclusions. The proposed algorithm for the diagnosis and treatment of genital endometriosis minimizes the risk of its recurrence and improves reproductive function
Дод.точки доступу:
Лубковська, О. А.
Гладенко, С. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок) [Текст] = Hemoperitoneum as a result of bleeding from a vein lying on the capsule of subserous leiomyoma of uterus (Clinical case) / В. В. Біла [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 43-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения, патофизиология, ультраструктура)
ГЕМОПЕРИТОНЕУМ -- HEMOPERITONEUM (диагностика, осложнения, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения, хирургия, этиология)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (осложнения, хирургия)
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (осложнения, хирургия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лейоміома є доброякісним новоутворенням матки, найбільш чутливою пухлиною жіночих статевих органів. Пухлина може мати субмукозну, інтрамуральну, субсерозну локалізації, кожній з яких властиві особливості перебігу та ускладнення. У статті описано клінічне спостереження випадку внутрішньочеревної кровотечі, яка була спричинена розривом вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки. Наведено дані літератури щодо частоти лейоміоми та її локалізації, а також пояснення складності істинного оцінювання частоти зазначеної патології, особливості даного випадку з клінічного та патоморфологічного погляду. Огляд літератури дозволив віднайти 125 описів клінічних випадків кровотечі із судини субсерозного вузла протягом останніх 100 років. Представлений клінічний випадок є цікавим з погляду діагностики. Картина «гострого живота» при лейоміомі найчастіше асоційована з порушенням живлення вузла, а у даному випадку вона була спричинена розривом судини внаслідок перекруту вузла та кровотечі з неї. Пацієнтку, яка в анамнезі мала субсерозну лейоміому матки, госпіталізовано зі скаргами на дискомфорт у нижніх відділах живота. Під час об’єктивного обстеження виявлено збільшену матку до 16 тиж вагітності, а при ультразвуковому – лейоміоматозний вузол у дні матки, що за розмірами є вдвічі більшим самої матки, у черевній порожнині – до 500 мл крові. При оперативному втручанні виявлено субсерозний вузол у дні матки з частковим перекрутом, встановлено джерело кровотечі – вена по задній стінці матки. Пацієнтці виконано консервативну міомектомію, гістологічне дослідження підтвердило лейоміому матки, пацієнтку виписано у задовільному стані. Нещодавні систематичні огляди літератури продемонстрували, що міомектомія є кращим втручанням порівняно з гістеректомією, позаяк такий об’єм операції знижує поширеність шоку, крововтрати у пацієнток
Leiomyoma is a benign tumor of the uterus and it is considered to be the most sensitive tumor of the female genital organs. The tumor can have submucosal, intramural, and subserosal localizations, each of which has specific features of the course and complications. The article describes the clinical observation of a case of intra-abdominal bleeding, which was caused by the rupture of a vein lying on the capsule of a subserous uterine leiomyoma. Literature data about the leiomyoma frequency and its localization are presented in the article, as well as an explanation of the complexity of the true assessment of the frequency of this pathology, the peculiarities of a described case from a clinical and pathomorphological point of view. A review of the literature allowed to find 125 descriptions of clinical cases of bleeding from the vessel of the subserosal node during the last 100 years. The presented clinical case is interesting from the point of diagnosis. The picture of an “acute abdomen” by leiomyoma is most often associated with a blood circulation disorder of the node, and in this case it was caused by a rupture of a vessel due to twisting of the node and bleeding from the vessel. The patient with a history of subserous leiomyoma of the uterus was hospitalized with complaints of discomfort in the lower abdomen. During the objective examination, an enlarged uterus up to 16 weeks of pregnancy was diagnosed, and during ultrasound examination a leiomyoma node in the uterine fundus, which was twice larger than the uterus size itself, and up to 500 ml of blood in the abdominal cavity were found. During surgery, a subserous node in the uterus fundus with partial torsion was found, the source of bleeding was established – a vein on the posterior wall of the uterus. The patient was operated by conservative myomectomy, histological examination confirmed uterine leiomyoma, the patient was discharged in satisfactory condition. Recent systematic literature reviews have shown that myomectomy is a better surgical procedure compared to hysterectomy, as it reduces the prevalence of shock and blood loss in patients
Дод.точки доступу:
Біла, В. В.
Костенко, О. Ю.
Слободяник, О. Я.
Леуш, С. С.
Тер-Тумасова, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження) [Текст] = Pregnancy and childbirth in women with a kidney transplant (clinical observation) / Л. М. Булик [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 47-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (использование)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (иммунология, лекарственная терапия)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Кількість вагітних реципієнток ниркового трансплантата зростає та буде зростати в Україні та світі, ураховуючи розвиток трансплантології. Такі пацієнтки належать до групи високого ризику, проте чітке розуміння та адекватне оцінювання описаних у літературі прогностичних факторів дозволить перейти від заборони й залякування до етапу підтримки материнства та надання висококваліфікованої медичної допомоги жінкам із трансплантованою ниркою. У даній статті представлено два клінічні випадки вагітності та пологів у жінок із нирковими трансплантатами, зафіксованих у відділенні внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України». Обидві пацієнтки звернулись по допомогу у малому терміні вагітності з алотрансплантатами нирки, що функціонували 4 та 5 років відповідно. Анамнез першої вагітної без особливостей, тоді як друга пацієнтка вже мала епізод гострого відторгнення трансплантата в анамнезі та перенесла ретрансплантацію органа від матері. Крім того, її анамнез був обтяжений інфікуванням вірусними гепатитами B та С, а також недостатнім рівнем імуносупресії. Функція трансплантата в обох жінок була задовільною, кожна з них хворіла на вторинну нефрогенну анемію. Корекція імуносупресії в обох пацієнток була складною, особливо у терміні 28 тиж, що пов’язано з гемодилюцією вагітних. Обидві жінки перенесли епізод інфекційного захворювання сечовивідних шляхів, з чим стикаються близько 40 % вагітних реципієнток нирки. У доношеному терміні перша вагітна була практична здорова та не мала показань до абдомінального розродження, проте через клінічно вузький таз пологи були завершені шляхом технічно складного у таких випадках кесарева розтину. У другому випадку останні тижні вагітності були ускладнені гіпертензією не плацентарного генезу та погіршенням функції трансплантата, що стало показанням до кесарева розтину у терміні 38 тиж. У післяпологовий період функція нирки почала відновлюватись. Стан обох новонароджених був задовільний. Отже, попри обнадійливі результати виношування вагітності серед пацієнток із трансплантованою ниркою, зберігається підвищений ризик акушерських ускладнень та несприятливих перинатальних наслідків. Міждисциплінарне спостереження зі своєчасною корекцією виявлених порушень функції трансплантата, моніторингом імуносупресивної терапії, профілактикою передчасних пологів, ретельним контролем артеріального тиску та адекватним фетальним моніторингом дозволяє сподіватись на сприятливі акушерські та перинатальні наслідки у даної групи пацієнток
The number of pregnant women with kidney transplant is growing and will continue to increase in Ukraine and all over the world, taking into account the development of transplantology. Such patients belong to the high-risk group, however, a clear understanding and adequate evaluation of the prognostic factors which are described in the literature will allow to transfer from prohibition and intimidation to the stage of supporting motherhood and providing highly qualified medical care to women with kidney transplants. This article presents two clinical cases of pregnancy and childbirth in women with kidney transplants, which occurred in the Department of Internal Pathology of Pregnant Women of the State Institution “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Acad. O. M. Lukyanova National Academy of Sciences of Ukraine”. Both patients with kidney transplants that functioned for 4 and 5 years, respectively, visited the doctor in early pregnancy. The anamnesis of the first pregnant woman was without peculiarities, while the second patient already had an episode of acute transplant rejection in the anamnesis and organ retransplantation from her mother. In addition, she had viral hepatitis B and C, as well as an insufficient level of immunosuppression. The function of the transplants in both women was satisfactory, each of the persons suffered from secondary nephrogenic anemia. Correction of immunosuppression in both patients was difficult, especially at 28 weeks, which is associated with hemodilution of pregnant women. Both women experienced an episode of urinary tract infection, which is experienced by about 40 % of pregnant kidney recipients. The first pregnant woman was practically healthy at full term pregnancy and had no indications for abdominal operation delivery, however, due to a clinically narrow pelvis she had cesarean section, which is a technically difficult surgery in such cases. In the second patient, the last weeks of pregnancy were complicated by hypertension of non-placental origin and transplant function disorders, which became an indication for cesarean section at 38 weeks. In the postpartum period kidney function began to recover. The condition of both newborns was satisfactory. Therefore, despite the reliable pregnancy outcomes in kidney transplant patients, an increased risk of obstetric complications and adverse perinatal outcomes remains. Interdisciplinary monitoring with timely correction of kidney transplant function disorders, monitoring of immunosuppressive therapy, prevention of premature births, careful control of blood pressure and adequate fetal monitoring allows to hope for favorable obstetric and perinatal outcomes in this group of patients
Дод.точки доступу:
Булик, Л. М.
Гайдай, А. П.
Кирильчук, М. Є.
Коваль, С. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Коваль, С. Д.
Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок) [Текст] = A rare combination of immune thrombocytopenia and disaggregation thrombocytopathy: course and termination of pregnancy complicated by COVID-19 (Clinical case) / С. Д. Коваль, М. Є. Кирильчук, А. Є. Гусєва // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПУРПУРА ТРОМБОЦИТОПЕНИЧЕСКАЯ ИДИОПАТИЧЕСКАЯ -- PURPURA, THROMBOCYTOPENIC, IDIOPATHIC (диагностика, иммунология, кровь, осложнения, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровь, метаболизм)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Імунна тромбоцитопенія (ІТП) – це аутоімунне захворювання, що характеризується антитілоопосередкованим руйнуванням тромбоцитів ретикулоендотеліальною системою. Частота ІТП становить 3,3 на 100 000 дорослих на рік з поширеністю 9,5 на 100 000 дорослих. Вагітність не підвищує частоти і тяжкості ІТП, але ІТП може значно впливати на вагітність та спричинювати кровотечу у жінки. Ведення вагітності вимагає регулярного контролю кількості тромбоцитів: у І і ІІ триместрах – щомісячно, у ІІІ – кожні 2 тиж, а за наближення до терміну пологів – щотижня. Показання до лікування визначають за станом вагітної, а не плода, оскільки не доведено, що лікування знижує ризики тромбоцитопенії новонароджених із відповідним розвитком крововиливу у головний мозок. Препарат першої лінії лікування такої патології – преднізолон у дозі 1 мг/кг перорально 1 раз на добу. Підвищення кількості тромбоцитів зазвичай спостерігається протягом 3–7 днів, максимальну відповідь відзначають через 2–3 тиж. За необхідності дозу можна збільшити. За досягнення необхідного рівня тромбоцитів дозу можна поступово знизити на 10–20 % до мінімально необхідної для підтримки кількості тромбоцитів на допустимому рівні. Тромбоцитопатія може бути причиною порушення первинного гемостазу, навіть якщо кількість тромбоцитів у крові нормальна. Для встановлення діагнозу проводять аналізи на виявлення агрегаційної здатності тромбоцитів. Крім цього, може бути використана проточна цитометрія, що дає змогу виявити дефекти поверхневих мембранних рецепторів, а також дефекти кінцевої точки секреції. ІТП є частою причиною тромбоцитопенії після вірусних інфекцій. Початок даної патології частіше виявляють на другому та третьому тижнях після початку захворювання на COVID-19. Метою лікування є запобігання значної кровотечі у пацієнтів з COVID-19. У статті представлено клінічний випадок вагітної з ІТП та тромбоцитопатією, перебіг гестації якої ускладнився перенесеним COVID-19. Пацієнтка скаржилася на кровоточивість ясен, появу гематом на шкірі. Медикаментозне лікування основного захворювання включало преднізолон, ельтромбопаг, внутрішньовенний імуноглобулін людський, переливання тромбоконцентрату. У 34–35 тиж народився живий хлопчик масою тіла 2800 г, довжиною 49 см, 7–8 балів за шкалою Апгар
Immune thrombocytopenia (ITP) is an autoimmune disease which is characterized by antibody-mediated destruction of platelets by the reticuloendothelial system. The rate of ITP is 3.3 per 100,000 adults per year with a prevalence of 9.5 per 100,000 adults. Pregnancy does not increase the frequency or severity of ITP, but ITP can significantly affect pregnancy and cause bleeding in women. Pregnancy requires regular control of the number of platelets: monthly in the I and II trimesters, every 2 weeks – in the III trimester, and weekly control near the delivery date. Indications for treatment are determined by the pregnant woman condition, not the fetus, since it has not been proven that the treatment reduces the risks of thrombocytopenia in newborns with the development of cerebral hemorrhage. The drug of the first line of treatment of such pathology is prednisolone at a dose of 1 mg/kg orally once a day. An increase in the number of platelets is usually observed within 3-7 days, the maximum response is determined after 2-3 weeks. If necessary, the dose can be increased. When the required level of platelets is reached, the dose can be gradually reduced by 10-20 % to the minimum dose necessary to maintain the number of platelets at an acceptable level. Thrombocytopathy can be the cause of primary hemostasis disorders, even if the number of platelets in the blood is normal. For diagnosis, tests are carried out to detect the aggregation ability of platelets. In addition, flow cytometry can be used, which makes it possible to detect the defects of surface membrane receptors, as well as defects of the end point of secretion. ITP is a common cause of thrombocytopenia after viral infections. The onset of this pathology is more often detected in the second and third weeks after the onset of COVID-19. The treatment aim is to prevent the significant bleeding in patients with COVID-19. The article presents a clinical case of a pregnant woman with ITP and thrombocytopathy, whose pregnancy was complicated by COVID-19. The patient complained on bleeding gums, the appearance of hematomas on the skin. Medical treatment of the main disease included prednisolone, eltrombopag, intravenous human immunoglobulin, transfusion of platelet concentrate. At 34–35 weeks of pregnancy alive boy was born with a body weight of 2800 g, length of 49 cm, 7–8 points on the Apgar scale
Дод.точки доступу:
Кирильчук, М. Є.
Гусєва, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Пирогова, В. І.
Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури) [Текст] = Gynecological prerequisites for the development of chronic pelvic pain syndrome – diagnosis and treatment (Literature review) / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 59-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
ТАЗА ДНО -- PELVIC FLOOR (кровоснабжение, микробиология, патология, повреждения, ультрасонография)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (микробиология, патология, повреждения)
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL (диагностика, осложнения, патофизиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
Анотація: Синдром хронічного тазового болю є комплексним процесом і переважно охоплює декілька систем органів. Гінекологічні аспекти синдрому хронічного тазового болю можна розділити на чотири різні складові: інтраабдомінальний біль, вагінальний біль, біль, пов’язаний із м’язами тазового дна, та біль сексуального характеру. Поширеними гінекологічними причинами хронічного тазового болю є ендометріоз, аденоміоз, вульвовагінальний больовий синдром, дисфункція м’язів тазового дна та біль, пов’язаний із сексуальною сферою у жінок. У цій статті наведено опис гінекологічного обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем і розглянуто найпоширеніші гінекологічні захворювання та методи їхнього лікування. Проведено огляд літератури, який включав рекомендації Міжнародного товариства з питань нетримання сечі, Європейської асоціації урологів та Міжнародної асоціації з вивчення болю. Гінекологічне обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем починається з ретельного збору анамнезу та фізикального огляду. Лабораторні тести, візуалізаційні дослідження та діагностичні процедури можуть використовуватись як допоміжні методи для більш точного встановлення діагнозу. Методи лікування включають фізіотерапевтичні, медикаментозні, ін’єкції у тригерні точки та хірургічні втручання. Оскільки діагностика та лікування хронічного тазового болю можуть бути складними, важливо, щоб лікарі були знайомі з різними аспектами даного синдрому для забезпечення належної допомоги пацієнткам. Ретельний збір анамнезу і фізикальне обстеження, спрямовані на виявлення причин болю, можуть допомогти визначити наступний крок в обстеженні та лікуванні. Однак гінекологічна патологія є однією з багатьох, але не єдиною, що може бути пов’язана з хронічним тазовим болем. Це своєю чергою зумовлює необхідність мультимодального та мультидисциплінарного підходу під час ведення пацієнток із хронічним тазовим болем
Chronic pelvic pain syndrome is a complex process and mostly includes several organ systems. The gynecologic aspects of chronic pelvic pain syndrome can be divided into four distinct components: intra-abdominal pain, vaginal pain, pelvic floor pain, and sexual pain. The сommon gynecological causes of chronic pelvic pain are endometriosis, adenomyosis, vulvovaginal pain syndrome, pelvic floor muscle dysfunction, and sexual pain in women. This article describes the gynecological examination of patients with chronic pelvic pain and discusses the most common gynecological diseases and methods of their treatment. A review of the literature was conducted, which included the recommendations of the International Society for Urinary Incontinence, the European Association of Urology, and the International Association for the Study of Pain. Gynecological examination of patients with chronic pelvic pain begins with a history taking and physical examination. Laboratory tests, imaging examinations, and diagnostic procedures can be used additional methods to make a more accurate diagnosis. Treatment methods include physical therapy, medication, trigger point injections, and surgery. Because the diagnosis and treatment of chronic pelvic pain can be complex, it is important that physicians know the various aspects of this syndrome to be able to provide appropriate care for patients. Detailed history taking and physical examination for identifying the cause of the pain can help to determine the next step in evaluation and treatment. However, gynecological pathology is one of many, but not the only, that can be associated with chronic pelvic pain. This, it is necessary to perform a multimodal and multidisciplinary approach in the management of patients with chronic pelvic pain
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.
Козловський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)