Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2023/7<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Пилипенко, А. В.
Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних [Текст] = COVID-19 infection and hypertension disorders during pregnancy / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 7-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭКЛАМПСИЯ -- ECLAMPSIA (патофизиология, этиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення впливу COVID-19, перенесеного до настання чи під час вагітності, на частоту розвитку і особливості перебігу гестаційної гіпертензії та прееклампсії. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне ретроспективне дослідження з паралельним контролем. Проаналізовано перебіг та закінчення вагітності у 178 жінок у період пандемії COVID-19 – з березня 2020 по січень 2022 року, які спостерігалися у жіночій консультації приватного медичного центру. Важливо зазначити, що медичну документацію брали підряд, не відбираючи спеціально за будь-яким принципом, тобто проведений аналіз мав характер суцільного скринінгу. Зі 178 вагітних на COVID-19 хворіли 125 (70,2%), вони увійшли до основної групи; не хворіли 53 (29,8%) жінки, які увійшли до групи порівняння. Групи зіставні за віком та індексом маси тіла. Вік жінок становив 19–51 рік; в основній групі – 30,5±4,9 року, у групі порівняння – 30,9±5,6 року. Індекс маси тіла (кг/м2) на початку вагітності у жінок основної групи становив 21,6±4,3; групи порівняння – 22,9±4,8. Першовагітних було 104 (58,4%), повторну вагітність виношували 74 (41,6%) жінки. Перші пологи відбулися у 117 (65,7%) жінок, повторні – у 61 (34,3%). Усі вагітні були стандартно обстежені відповідно до Наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417. В усіх без винятку жінок оцінено клініко-анамнестичні фактори ризику розвитку прееклампсії, на підставі чого до групи ризику віднесено 3 жінок. Окрім того, 158 (88,8%) вагітним у рамках першого комбінованого скринінгу проведено додаткове обстеження для визначення ризику розвитку прееклампсії, внаслідок якого ще 23 жінки увійшли до групи ризику. У підсумку 26 (14,6%) вагітним з 12 тиж гестації призначено профілактику з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Результати. У жінок, які хворіли на COVID-19, гіпертензивні розлади вагітних розвиваються статистично значуще рідше, ніж у тих, хто не хворів. У разі перенесеного COVID-19 з малосимптомним легким перебігом ризики гіпертензивних розладів у вагітних статистично значуще зменшуються: гестаційна гіпертензія – ВР=1,15, 95% ДІ: 1,0–1,3; прееклампсія – ВР=1,1, 95% ДІ: 1,0–1,2, усі гіпертензивні розлади – ВР=1,3, 95%ДІ: 1,1–1,6. Групи не відрізнялися між собою за поширеністю загальноприйнятих факторів ризику. Проаналізовано частоту гіпертензивних розладів залежно від проведеної вакцинації. Ризик гестаційної гіпертензії у вакцинованих, які не хворіли на COVID-19, зменшується в 1,4 раза (ВР=1,4, 95%ДІ: 1,0–1,9), ризик усіх гіпертензивних розладів вагітних у цій самій групі зменшується у 2 рази (ВР=2,0, 95%ДІ: 1,2–3,5). Розвиток прееклампсії також ймовірно залежить від вакцинального статуcу (χ2=4,0; р=0,04; φ=-0,17). У невакцинованих він збільшується в 1,1 раза (ВР=1,1, 95%ДІ: 1,2–1,8). Ризик усіх гіпертензивних розладів також вищий у групі з негативним вакцинальним статусом (ВР =1,3, 95%ДІ: 1,0–1,7) лише на рівні значущості р=0,06, тобто проявляється як певна тенденція. Висновки. Асоційовані з вагітністю гіпертензивні розлади рідше розвиваються у жінок, які у преконцепційний період або під час вагітності перенесли COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 знижує частоту гіпертензивних розладів у вагітних, незалежно від перенесеної хвороби. Оскільки імунні механізми, поряд із плацентарно-судинними, відіграють суттєву роль у патогенезі прееклампсії, припустимо, що перенесена коронавірусна інфекція або вакцинація проти неї порушують певні ланки імунітету, що має наслідком зниження частоти гіпертензивних розладів у вагітних
The objective: to determine the impact of COVID-19, which occurred before or during pregnancy, on the frequency of development and features of the course of gestational hypertension and preeclampsia. Materials and methods. An observational retrospective study with parallel control one was conducted. The pregnancy course and its outcomes in 178 women during the period of the COVID-19 pandemic – from March 2020 to January 2022 – who were observed in the women’s consultation of a private medical center, were analyzed. It is important to note that the medical documentation was taken one after the other, without being specially selected according to any principle, that is, the analysis carried out had the character of continuous screening. Out of 178 pregnant women, 125 (70.2%) persons were sick with COVID-19, they were included in the main group; 53 (29.8%) women who were part of the comparison group did not get sick. The groups are comparable by age and body mass index. The age of the women was 19–51 years; in the main group – 30.5±4.9 years, in the comparison group – 30.9±5.6 years. Body mass index (kg/m2) at the beginning of pregnancy in women of the main group was 21.6±4.3; comparison group – 22.9±4.8. There were 104 (58.4%) primigravida, 74 (41.6%) – multigravida. 117 (65.7%) women were primipara, 61 (34.3%) – multipara. All pregnant women were performed with a standard examination in accordance with the Order No. 417 of the Ministry of Health of Ukraine dated 15.07.2011. Clinical and anamnestic risk factors for the development of preeclampsia were assessed in all women without exception, on the basis of which 3 women were assigned to the risk group. In addition, 158 (88.8%) pregnant women as part of the first combined screening had an additional examination to determine the risk of developing preeclampsia, as a result of which additional 23 women were included in the risk group. As a result, 26 (14.6%) pregnant women from 12 weeks of gestation were prescribed prophylaxis using acetylsalicylic acid. Results. In women who have had COVID-19, hypertensive disorders of pregnancy develop statistically significantly less often than in those who have not had the disease. After mildly symptomatic COVID-19 the risks of hypertensive disorders in pregnant women are statistically significantly reduced: gestational hypertension – RR=1.15, 95% CI: 1.0–1.3; preeclampsia – RR=1.1, 95% CI: 1.0–1.2, all hypertensive disorders – BP=1.3, 95% CI: 1.1–1.6. The groups did not differ among themselves in the prevalence of generally accepted risk factors. The frequency of hypertensive disorders depending on the vaccination was analyzed. The risk of gestational hypertension in vaccinees who did not suffer from COVID-19 is reduced by 1.4 times (RR=1.4, 95% CI: 1.0–1.9), the risk of all hypertensive disorders in pregnant women in this same group is reduced 2 times (RR=2.0, 95% CI: 1.2–3.5). The development of preeclampsia also probably depends on the vaccination status (χ2=4.0; p=0.04; φ=-0.17). In non-vaccinated persons it increases by 1.1 times (RR=1.1, 95%CI: 1.2–1.8). The risk of all hypertensive disorders is also higher in the group with a negative vaccine status (RR=1.3, 95%CI: 1.0–1.7) only at the level of significance p=0.06, that is, it appears as a certain tendency. Conclusions. Hypertensive disorders associated with pregnancy are less likely to develop in women who have experienced COVID-19 in the preconception period or during pregnancy. Vaccination against COVID-19 reduces the frequency of hypertensive disorders in pregnant women, regardless of the disease presence. Since immune mechanisms, along with placental-vascular mechanisms play a significant role in the pathogenesis of preeclampsia, let’s assume that the experienced coronavirus infection or vaccination against it disrupts certain links of immunity, which results in a decrease in the frequency of hypertensive disorders in pregnant women
Дод.точки доступу:
Медведь, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вікові коефіцієнти народжуваності у Закарпатській області України та аналіз народжуваності у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі [Текст] = Age fertility rates in Transcarpathian region of Ukraine and analysis of birth rates by women who are not in registered marriage / Г. О. Слабкий [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РОЖДАЕМОСТЬ -- BIRTH RATE (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ЧАСТОТЫ СТАТИСТИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- PREGNANCY RATE (тенденции)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
БРАК -- MARRIAGE (тенденции)
ОДИНОКИЕ -- SINGLE PERSON (статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALЗакарпатье
Анотація: Україна переживає складні часи затяжної демографічної кризи. Мета дослідження: вивчення і аналіз вікових коефіцієнтів народжуваності у Закарпатській області України та аналіз народжуваності у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі. Матеріали та методи. У ході дослідження використані офіційні дані галузевої статистичної звітності за 2000–2021 рр. у розрізі адміністративних територій Закарпатської області. Дослідження проводили у чотири етапи. Використані бібліосемантичний і медико-статистичний методи та метод структурного логічного аналізу. Результати. Установлено, що сумарний коефіцієнт народжуваності у Закарпатській області за період дослідження скоротився на 16,4% і у 2021 р. становив 1,534. При цьому зареєстровано зниження коефіцієнта народжуваності у вікових групах жінок від 15 до 39 років, а серед жінок вікової категорії 40–49 років виявлена тенденція до підвищення коефіцієнта народжуваності. У віковій групі 15–19 років коефіцієнт народжуваності скоротився в 1,31 раза і становив 39,6; у віковій групі 20–24 років коефіцієнт народжуваності скоротився в 1,33 раза і становив 133,3; у віковій групі 25–29 років коефіцієнт народжуваності скоротився в 1,34 раза і становив 88,9; у віковій групі 30–34 років коефіцієнт народжуваності скоротився в 1,09 раза і становив 51,3; у віковій групі 35–39 років коефіцієнт народжуваності скоротився в 1,08 раза і становив 21,0; у віковій групі 40–44 років коефіцієнт народжуваності збільшився в 1,13 раза і становив 5,2; у віковій групі 45–49 років коефіцієнт народжуваності збільшився в 3,0 раза і становив 0,3. Частка дітей, народжених матерями, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, зросла в 1,8 раза і у 2021 р. становила 24,3% від загальної кількості народжених живими. Зареєстровано рівномірне зростання зазначеного показника як у містах, так і у сільській місцевості. Висновки. Результати дослідження дають підставу для констатації негативної динаміки народжуваності у Закарпатській області, що у подальшому ще більш посилиться через наслідки війни проти російської агресії
Ukraine is going through difficult times of a prolonged demographic crisis. The objective: to study and analyze the age-related birth rates in the Transcarpathian region of Ukraine and analyze the birth rates among women who are not in a registered marriage. Materials and methods. In the course of the study, official data from sectoral statistical reporting for 2000–2021 were used in the cross-section of the administrative territories of Transcarpathian region. The research was conducted in four stages. Bibliosemantic and medical-statistical methods and the method of structural logical analysis are used. Results. It was established that the total birth rate in Transcarpathian region during the study period decreased by 16.4% and in 2021 it was 1.534. At the same time, a decrease in the birth rate was registered in the age groups of women from 15 to 39 years, and among women in the age category 40–49 years, a tendency to increase the birth rate was revealed. In the age group of 15–19 years the birth rate decreased by 1.31 times and amounted to 39.6; in the age group of 20–24 years, the birth rate decreased by 1.33 times and amounted to 133.3; in the age group of 25–29 years the birth rate decreased by 1.34 times and amounted to 88.9; in the age group of 30–34 years the birth rate decreased by 1.09 times and amounted to 51.3; in the age group of 35–39 years the birth rate decreased by 1.08 times and amounted to 21.0; in the age group of 40–44 years the birth rate increased by 1.13 times and was 5.2; in the age group of 45–49 years, the birth rate increased by 3.0 times and was 0.3. The rate of children who were born in mothers who were not in a registered marriage increased by 1.8 times in 2021 and accounted for 24.3% of the total number of live births. A uniform growth of the specified indicator was registered both in cities and in rural areas. Conclusions. The results of the study provide a basis for ascertaining the negative dynamics of the birth rate in Transcarpathian region, which will further intensify due to the consequences of the war against Russian aggression
Дод.точки доступу:
Слабкий, Г. О.
Щербінська, О. С.
Білак-Лук’янчук, В. Й.
Русин, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region) [Текст] = Образ майбутньої дитини у вагітних у ІІІ триместрі українських жінок під час війни в Україні у контексті їхнього репродуктивного здоров’я (регіон Поділля) / O. A. Cherepiekhina [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 20-33. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики:
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ВОЙНА -- WAR (этика)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
ДЕТСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, CHILD (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALПодільський регіон
Анотація: Pregnancy for a woman is a period of transformation of her personal, professional, sexual, gender, bodily and other identities. The state of bearing a child is a crisis stage in the formation of a woman’s personality. In wartime this crisis may intensify, which requires scientifically based research in the context of women’s reproductive health and the demographic policy of Ukraine. The objective: to study the image of the future child in women in the III trimester of pregnancy during martial law in relation to women’s reproductive health. Materials and methods. 180 pregnant women, most of whom were aged 24–29 years and were officially married and had no children, were examined using a questionnaire, a color test of attitudes by O. M. Atkind and the method of semantic differential by C. Osgood. 90 women who were registered in Vinnytsia and Vinnytsia region at the time of the survey took part in the study, and 90 women – in city of Zaporizhzhia and Zaporizhzhia region. To determine the relationship between women’s perceptions of themselves, the child, and the husband, Pearson’s r correlation coefficients were calculated in the statistical program IBM SPSS Statistics - Early Access, and the Kruskel–Wallis H test was also used. Results. Research conducted among women living in Vinnytsia and Vinnytsia region established that the attitude of pregnant women to themselves affects the attitude to the child (p=0.772), to the pregnancy (p=0.162), to the family (p=0.599) and to the child’s father (p=0.923). A statistically significant relationship was found between the pregnant woman’s attitude towards herself and her children (p=0.001), as well as between her attitude towards herself and motherhood (p=0.022). That is, the type of emotional attitude of a pregnant woman to herself affects the type of attitude towards children and motherhood. By having a positive attitude towards themselves, women have a positive attitude towards children and towards motherhood. Also, with the help of the Kruskel–Wallis H test, the trend of the influence of the attitude towards the child depending on the age of the woman was revealed (XI=7.424; df=3; p=0.060), the trend of the influence of the level of education of the pregnant woman on her perception of pregnancy (XI 10.373; df=5; p =0.065). The correlation between the categories “I am a child” is r=0.676; between “father-child” categories - r=0.528; between “I am the father of the child” - r=0.439. At df=30, these indicators are significant. It should be noted that among the three indicators, the highest level of significance was found between the categories “I am a child”. A comparative analysis of the obtained data between groups of women from the Vinnytsia and Zaporizhzhia regions as research participants from regions of Ukraine with different levels of security, that is, with active hostilities and relatively calm regions, shows specific differences, the description of which is given in the text of this article. Conclusions. The results obtained in this study among women from two regions of Ukraine (Vinnytsia and the region and Zaporizhzhia and the region) prove that the identified peculiarities of the attitude of women in the III trimester of pregnancy can be determined by their place of residence during wartime. The importance of forming a positive attitude towards the child in pregnant women in the III trimester of pregnancy in wartime conditions and the need to develop appropriate programs of medical, social and psychological assistance have been proven. The obtained results confirm the need to provide complex medical and psychological assistance to pregnant women in wartime in order to strengthen women’s reproductive health. This assistance should be targeted according to the region of residence of the women, which, as the results of the study showed, determines the characteristics of the attitude of pregnant women to the child (a sample of pregnant women from Vinnytsia and Zaporizhzhia regions, respectively). At the individual level the help should be directed at a woman’s values, motivations and beliefs about the value of her own life and the life of her future child. Emotional support should include encouraging pregnant women to openly express their feelings through verbal and non-verbal means, teaching them to accept help from others, and self-help to ensure emotional well-being. The psychophysical level of care involves teaching expectant mothers to regulate their functional and mental state using such methods as autogenic training, art therapy, and body-oriented therapy in stressful situations
Вагітність для жінки є періодом трансформації її особистісної, професійної, сексуальної, гендерної, тілесної та інших ідентичностей. Стан виношування дитини є кризовим етапом у становленні особистості жінки. У воєнний час ця кризовість може посилюватися, що потребує науково обґрунтованих досліджень у контексті репродуктивного здоров’я жінки та демографічної політики України. Мета дослідження: вивчення образу майбутньої дитини у жінок у ІІІ триместрі вагітності під час воєнного стану у контексті їхнього репродуктивного здоров’я. Матеріали та методи. За допомогою анкетування, кольорового тесту ставлень О. М. Еткінда та методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда обстежено 180 вагітних, більшість з яких були у віці 24–29 років та знаходилися в офіційному шлюбі й не мали дітей. У дослідженні взяли участь 90 жінок, які на час обстеження були зареєстровані у Вінниці та Вінницькій області, а 90 жінок – у місті Запоріжжя та Запорізькій області. Для визначення взаємозв’язку між уявленнями жінок про себе, дитину та чоловіка здійснювали підрахунок коефіцієнтів кореляції r Пірсона у статистичній програмі IBM SPSS Statistics – Early Access, також застосовували критерій Н Краскела–Волліса. Результати. Дослідження, проведені у жінок, які мешкають у Вінниці та Вінницькій області, встановили, що ставлення вагітних до себе впливає на ставлення до дитини (p=0,772), до вагітності (p=0,162), до сім’ї (p=0,599) та до батька дитини (p=0,923). Статистично значущий зв’язок виявлено між ставленням вагітної до себе та до дітей (р=0,001), а також між ставленням до себе та до материнства (p=0,022). Тобто тип емоційного ставлення вагітної до себе впливає на тип ставлення до дітей та до материнства. Позитивно ставлячись до себе, жінки позитивно ставляться до дітей та до материнства. Також за допомогою критерію Н Краскела–Волліса виявлено тенденцію впливу ставлення до дитини залежно від віку жінки (ХІ=7,424; df=3; p=0,060), тенденцію впливу рівня освіти вагітної на сприйняття нею вагітності (ХІ 10,373; df=5; p=0,065). Кореляція між категоріями «я – дитина» становить r=0,676; між категоріями «батько–дитина» – r=0,528; між «я – батько дитини» – r=0,439. За df=30 ці показники є значущими. Слід зазначити, що серед трьох показників найбільший рівень значущості виявлено між категоріями «я – дитина». Порівняльний аналіз отриманих даних між групами жінок з Вінницького та Запорізького регіону як учасниць дослідження з різних за ступенем безпеки областей України, тобто з активними бойовими діями та відносно спокійних областей, свідчить про конкретні відмінності, опис яких подано у тексті цієї статті. Висновки. Результати, отримані у даному дослідженні у жінок з двох регіонів України (Вінниця та область і Запоріжжя та область), доводять, що виявлені особливості ставлення жінок у ІІІ триместрі вагітності можуть бути зумовлені місцем їхнього проживання у воєнний час. Доведено важливість формування позитивного ставлення до дитини у вагітних у ІІІ триместрі гестації в умовах воєнного часу та необхідність розроблення відповідних програм медико-соціальної та психологічної допомоги. Отримані результати підтверджують необхідність надання комплексної медико-психологічної допомоги вагітним у воєнний час з метою зміцнення репродуктивного здоров’я жінок. Ця допомога має визначатися адресно відповідно до регіону проживання жінок, що, як продемонстрували результати дослідження, визначає особливості ставлення вагітних до дитини (вибірка вагітних відповідно з Вінниччини та Запоріжжя і області). На індивідуальному рівні допомога має бути спрямована на цінності, мотивацію та переконання жінки щодо цінності її власного життя та життя її майбутньої дитини. Підтримка на емоційному рівні має включати заохочення вагітних до відкритого вираження своїх почуттів за допомогою вербальних і невербальних засобів, навчання їх приймати допомогу від інших, а також самодопомоги для забезпечення емоційного благополуччя. Психофізичний рівень допомоги передбачає навчання майбутніх матерів регулювати свій функціональний і психічний стан за допомогою таких методів, як аутогенне тренування, арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія у стресових ситуаціях
Дод.точки доступу:
Cherepiekhina, O. A.
Turubarova, A. V.
Gorshkova, G. V.
Bulanov, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Popel, O. K.
What is in common between preeclampsia, HPS70 and medieval headwear? Part I. Serum HPS70 in preeclampsia: systematic review and meta-analysis [Текст] = Що спільного між прееклампсією, HSP70 та середньовічним капелюхом? Частина І. Сироватковий HSP70 при прееклампсії: систематичний огляд та мета-аналіз / O. K. Popel, D. O. Govsieiev // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 34-48. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ПРЕЭКЛАМПСИЧЕСКИЙ ГЕМОЛИТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- HELLP SYNDROME (патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕЛКИ HSC70 ТЕПЛОВОГО ШОКА -- HSC70 HEAT-SHOCK PROTEINS (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to investigate the relationship between HSP70 concentrations in maternal serum and preeclampsia and assess the prospects of using HSP70 as a preeclampsia predictor. Materials and methods. The original publications, which study HSP70 in maternal serum of preeclamptic women, were searched and analyzed. Papers were identified with Scopus, PubMed Central, Virtual Health Library databases, published before January 2023, the keywords were «HSP70», «preeclampsia», «heat shock protein 70», «pregnant». Statistical analysis was performed via software EZR 1.55. Results. 16 case-control studies were included, making a total of 751 pregnant women with preeclampsia and 719 healthy pregnant women. The analysis found the statistically significant difference between HSP70 concentrations in maternal serum of preeclamptic and healthy pregnant patients. Cochrane Q-test showed high heterogeneity among studies (p0.01), the value of the І2 statistic was 97%. Dividing the studies into groups made it possible to reduce or remove heterogeneity completely. This high level of heterogeneity for publications together, but low within most groups, suggests that there are certain factors that significantly influence some studies. Conclusions. The conducted systematic review and meta-analysis confidently indicate an increased average serum concentration of HSP70 in pregnant women with preeclampsia compared to healthy pregnant women at the corresponding gestational age. No statistically significant relationship was found between increased HSP70 concentration in preeclampsia and pregnant women’s age, gestational age, systolic and diastolic blood pressure. Quantitative assessment of HSP70 levels is complicated by the lack of a single standard for laboratory diagnostics. The case-control design of the presented studies limits their significance. The use of HSP70 as a predictor of preeclampsia is promising, but requires further study and prospective cohort studies
Мета дослідження: встановлення зв’язку між концентраціями HSP70 в сироватці крові вагітної та прееклампсією, оцінювання перспективи використання HSP70 у якості предиктора прееклампсії. Матеріали та методи. Проведені пошук та аналіз оригінальних досліджень, які присвячені вивченню HSP70 у сироватці крові у жінок із прееклампсією. Роботи ідентифікували за допомогою баз Scopus, PubMed Central, Virtual Health Library, пошук включав публікації до січня 2023 року, застосовували ключові слова «HSP70», «preeclampsia», «heat shock protein 70», «pregnant». Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення EZR 1.55. Результати. Було відібрано 16 досліджень типу «випадок-контроль», які сумарно включали 751 вагітну із прееклампсією та 719 здорових вагітних. Проведений аналіз знайшов статистично значущу різницю між сироватковими концентраціями HSP70 у здорових вагітних та вагітних з прееклампсією. Q-тест Кохрена продемонстрував високу гетерогенність серед досліджень (р0,01), значення статистики І2 дорівнювало 97%. Поділ досліджень на групи дозволив зменшити або виключити гетерогенність. Такий високий рівень гетерогенності для публікацій разом, але невисокий всередині більшості груп, свідчить про те, що існують певні фактори, які істотно впливають на деякі дослідження. Висновки. Проведені систематичний огляд та мета-аналіз впевнено свідчать про підвищену у середньому сироваткову концентрацію HSP70 у вагітних із прееклампсією порівняно зі здоровими вагітними у відповідний гестаційний термін. Не було виявлено статистично значущої залежності між підвищенням концентрації HSP70 при прееклампсії та віком вагітних, гестаційним терміном, систолічним та діастолічним тиском. Кількісне оцінювання рівнів HSP70 ускладнено відсутністю єдиного стандарту лабораторної діагностики. Планування представлених досліджень у вигляді «випадок-контроль» обмежує їхнє значення. Використання HSP70 у якості предиктора прееклампсії перспективне, але потребує подальшого вивчення та проведення проспективних когортних досліджень
Дод.точки доступу:
Govsieiev, D. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Laser sessions with perineoplasty for increase sexual satisfaction [Текст] = Лазерна корекція у поєднанні з перинеопластикою для підвищення сексуального задоволення / T. A. Azeez [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 49-54. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (патофизиология, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (использование, методы, тенденции)
ЭПИЗИОТОМИЯ -- EPISIOTOMY (вредные воздействия, психология, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: After vaginal delivery and improper episiotomy suturing about 40% of women complaint from wide vagina and defect in pelvic support which will lead to loss of satisfaction in sexual relationship with the partner. In recent years many different methods were used for solve the complaint for many of these ladies of wide vagina and loss of satisfaction in their sexual relationship, which was either surgical or non-surgical ways. The objective: to confirm that the fractional CO2 laser was emergency noninvasive modalities to solve problem with or without simple perineoplasty could be needed to restore pelvic support and improve sexual function of women. Materials and methods: 101 women took part in this prospective study. All women were old from 22 to 45 years. The degree of vaginal laxity severity was evaluated by vaginal examination in each patient. Perineal length, vaginal orifice length were measured and female sexual function index questionnaire was used to assess sexual satisfaction score. The women had different degree of vaginal laxity and underwent fractional CO2 laser from 2 to 3 sessions with or without simple perineoplasty and follow up them for gain vaginal tightness and improvement of their sexual function. Results. There was significant correlation between increase body mass index and parity with decrease sexual function of the women as the P values equal to 0.0001 and 0.029 consequently. Regarding the anatomical variation of the genital tract that occurs to women before and after doing the laser sessions and simple perineoplasty, our study show very significant correlation between partner satisfaction and anatomical variation were P value equal the following consequently 0.003, 0.035 and 0.57. Conclusion. The degree of vaginal laxity should be clinically evaluated and accordingly the use of only fractional CO2 laser with or without simple surgical perineoplasty to achieve vaginal tightness and improve in sexual function
Після вагінальних пологів і неправильного ушивання епізіотомії близько 40% жінок скаржаться на широку піхву і відсутність ефекту підтримки тазових м’язів, що призводить до втрати задоволення від сексуальних стосунків з партнером. Останніми роками для вирішення проблем багатьох жінок зі скаргами на широку піхву та втрату задоволення від сексуальних стосунків було використано різні методи – хірургічні або нехірургічні. Мета дослідження: підтвердження того, що застосування фракційного СО2-лазера є екстреним неінвазивним способом вирішення проблеми з або без простої перинеопластики, щоб відновити підтримку м’язів таза та покращити сексуальну функцію жінок. Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяла участь 101 жінка. Усі жінки були віком від 22 до 45 років. Ступінь вираженості в’ялості піхви оцінювали під час вагінального дослідження у кожної пацієнтки. Вимірювали довжину промежини, довжину вагінального отвору та використовували анкету індексу жіночої сексуальної функції для оцінювання сексуального задоволення. Жінки мали різний ступінь вагінальної слабкості, і їм застосували фракційний СО2-лазер від 2 до 3 сеансів із простою перинеопластикою або без неї. Проведено оцінювання збільшення вагінальної герметичності та покращення сексуальної функції пацієнток. Результати. Існувала значуща кореляція між збільшенням індексу маси тіла і паритетом зі зниженням статевої функції жінок, оскільки значення P дорівнювали 0,0001 і 0,029 відповідно. Стосовно анатомічних змін статевих шляхів, які виникають у жінок до та після проведення лазерних сеансів і простої перинеопластики, це дослідження демонструє дуже значну кореляцію між задоволеністю партнера та анатомічними змінами, якщо значення P дорівнювало 0,003, 0,035 та 0,57. Висновки. Слід клінічно оцінити ступінь вагінальної слабкості та відповідно використовувати лише фракційний СО2-лазер з або без простої хірургічної перинеопластики для досягнення вагінальної герметичності та покращення статевої функції
Дод.точки доступу:
Azeez, T. A.
Abdulrahman, D. M.
Saeed, H. N.
Salim, M. J.
Al-Mashhadani, O. I.
Al-Rubaii, B. A. L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біла, В. В.
Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії [Текст] = Inflammatory status of the birth canal of pregnant women with cervical insufficiency treated with progesterone therapy, cervical cerclage and obstetric pessary / В. В. Біла, В. О. Чернега // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 55-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- UTERINE CERVICAL INCOMPETENCE (патофизиология, хирургия, этиология)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (терапевтическое применение, фармакология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, терапия, этиология)
СЕРКЛЯЖ ШЕЙКИ МАТКИ -- CERCLAGE, CERVICAL (использование, тенденции)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (патофизиология, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормовані):
Истмико-цервикальная недостаточность
Анотація: Передчасні пологи є серйозною глобальною медичною проблемою. Щорічно у світі передчасно народжуються близько 15 млн немовлят, з яких 1 млн помирає. Спонтанні передчасні пологи (СПП) є причиною 40–45% усіх передчасних пологів. Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) – вагомий фактор ризику СПП. Дослідження встановили вплив складу вагінального мікробіому на довжину шийки матки під час вагітності та важливість бактеріального пейзажу піхви як фактора, що визначає ризик передчасних пологів. Мета дослідження: оцінювання вагінального мікробіому вагітних з ІЦН та різними методами лікування (прогестероновою терапією, цервікальним швом або акушерським песарієм). Матеріали та методи. Упродовж 2020–2023 рр. у комунальному неприбутковому підприємстві «Перинатальний Центр м. Києва» було проведено обсерваційне поздовжнє дослідження, у якому брали участь 94 вагітні. Серед них – 64 жінки з діагнозом ІЦН (група прогестеронової терапії – n=22, група цервікального шва – n=23 та група акушерського песарію – n=19). До контрольної групи увійшли 30 вагітних без ІЦН. Результати. Терапія вагінальним прогестероном та з використанням цервікального шва мають менший вплив на мікробіом, ніж застосування песарію. Умовно-патогенну та патогенну мікрофлору було виявлено у 27,27% пацієнток групи прогестерону, 47,82% пацієнток з групи цервікального шва та у 57,89% з групи песарію. Запальний тип мазка 3–4-го ступеня чистоти було встановлено у 31,81% пацієнток з групи прогестерону, у 47,82% – з групи цервікального шва та у 57,89% – з групи песарію; скарги на дискомфорт та виділення – у 22,72%, 39,13% та 57,89% пацієнток відповідно. Порівняно з контрольною групою, використання песарію пов’язано з підвищенням частоти ідентифікації умовно-патогенної мікрофлори (16,67% проти 52,63%; p<0,05), незадовільними результатами бактеріоскопічного дослідження (20,00% проти 57,89%; p<0,05), а також збільшенням скарг на дискомфорт та значні вагінальні виділення (16,67% проти 57,89%; p<0,05). Висновки. Установлено, що при ІЦН незалежно від типу терапії спостерігаються запальні зміни (наявність умовно-патогенної та патогенної мікрофлори, запальний тип мазка, скарги на виділення та дискомфорт) пологових шляхів у вагітних. Існує зв’язок між різними методами лікування і незадовільними результатами: бактеріологічного аналізу – наявність умовно-патогенної та патогенної мікрофлори (p<0,05), бактеріоскопічного аналізу – запальний тип мазка 3–4-го ступеня чистоти (p<0,05) та анамнестичного аналізу – наявність скарг у пацієнток (p<0,05)
Preterm birth is a major global health problem. Every year about 15 million babies are born prematurely in the world, of which 1 million newborns die. Spontaneous preterm birth (SPB) accounts for 40–45% of all preterm births. Cervical insufficiency (CI) is a significant risk factor for SPB. The studies have established the influence of the vaginal microbiome on cervical length during pregnancy and the importance of the bacterial composition of the vagina as a factor determining the risk of preterm birth. The objective: to study the vaginal microbiome of pregnant women with CI and various treatment methods (progesterone therapy, cervical suture or obstetric pessary). Materials and methods. During 2020–2023, an observational longitudinal study was conducted in the municipal non-profit enterprise “Perinatal Center of Kyiv”, in which 94 pregnant women participated. Among them 64 women were diagnosed CI (progesterone therapy group – n=22, cervical suture group – n=23 and obstetric pessary group – n=19). The control group included 30 pregnant women without CI. Results. Vaginal progesterone therapy and the use of a cervical suture have less effect on the microbiome than the use of a pessary. Conditionally pathogenic and pathogenic microflora was detected in 27.27% of patients in the progesterone group, 47.82% of patients in the cervical suture group, and 57.89% – in the pessary group. Inflammatory smear grade 3–4 was found in 31.81% of patients in the progesterone group, 47.82% – the cervical suture group, and 57.89% – the pessary group; complaints of discomfort and discharge – in 22.72%, 39.13% and 57.89% of patients, respectively. Compared with the control group, the use of a pessary is associated with an increase in the frequency of identification of opportunistic pathogenic microflora (16.67% vs. 52.63%; p<0.05), unsatisfactory results of bacterioscopic examination (20.00% vs. 57.89%; p<0.05), as well as an increase in complaints of discomfort and significant vaginal discharge (16.67% vs. 57.89%; p<0.05). Conclusions. It has been established that regardless of the type of therapy, inflammatory changes (presence of opportunistic pathogenic and pathogenic microflora, inflammatory type of smear, complaints of discharge and discomfort) of the birth canal are observed in pregnant women with CI. There is a connection between different methods of treatment and unsatisfactory results: bacteriological analysis – the presence of opportunistic pathogenic and pathogenic microflora (p<0.05), bacterioscopic analysis – inflammatory type of smear of the 3-4 grade of purity (p<0.05) and anamnestic analysis – the presence of complaints in female patients (p<0.05)
Дод.точки доступу:
Чернега, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лаба, О. В.
Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів [Текст] = Clinical assessment of the placenta function in women at risk and threat of premature delivery / О. В. Лаба, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 61-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология, физиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, диагностическое применение)
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Передчасні пологи, незважаючи на значні досягнення перинатальної медицини в останні десятиліття, залишаються актуальною світовою та національною медико-соціальною проблемою, оскільки є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності. Згідно із сучасними поглядами, дисфункція плаценти може бути однією з причин передчасних пологів, а частота її, за даними рандомізованих досліджень, може становити від 78 до 91% залежно від термінів вагітності. Водночас проведені на сьогодні дослідження не дають чіткого розуміння щодо ролі своєчасної діагностики та профілактики дисфункції плаценти для попередження передчасних пологів. Мета дослідження: клінічне оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок із ризиком передчасних пологів та із їхньою загрозою. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 180 вагітних. Для досягнення мети були сформовані три досліджувані групи. І група – 73 вагітні із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. Жінок із чинниками ризику передчасних пологів включали у дослідження на етапі планування вагітності (ІІА підгрупа, 39 жінок) або з моменту звернення у жіночу консультацію для спостереження за перебігом вагітності (ІІВ підгрупа, 38 вагітних). До контрольної групи увійшли 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності. Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації. Результати. Аналіз поширеності у пацієнток досліджуваної когорти факторів ризику дисфункції плаценти і передчасних пологів засвідчив, що у вагітних з передчасними пологами (І група) поєднання чинників ризику становило 5,2; у вагітних, які отримували прегравідарну підготовку (ІІА підгрупа) – 3,2; у вагітних, які були включені у дослідження у І триместрі гестації (ІІВ підгрупа), – 4,7, тоді як у вагітних групи контролю – тільки 0,8 (р0,05). Загрозу раннього мимовільного викидня з утворенням ретрохоріальної гематоми як клінічний прояв первинної плацентарної дисфункції фіксували у 43,8% вагітних, дострокове розродження яких було проведено за медичними показаннями. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у цих пацієнток можна розглядати як декомпенсацію первинної дисфункції плаценти з переходом у гостру плацентарну недостатність. Формування хронічної дисфункції плаценти, що клінічно проявлялось синдромом затримки росту плода, найчастіше спостерігалось у пацієнток, у яких вагітність завершилась спонтанними передчасними пологами у 34–36+6 тиж за наявності цілого плодового міхура, – 68,6% порівняно з пологами у 28–33+6 тиж гестації – 25,9% і з пологами у 22–37+6 тиж – 13,3%. Висновки. Клінічні прояви дисфункції плаценти виявляли у 30,6% пацієнток з передчасними пологами за наявності морфологічних її ознак у 60,4% випадків, що свідчить про прихований перебіг плацентарної недостатності до розвитку передчасних пологів. Морфологічні ознаки дисфункції плаценти виявляли у 87,5% випадків передчасних пологів за медичними показаннями та у 100,0% випадків спонтанних пологів у 22–27+6 тиж гестації (при поєднанні чинників ризику від 2,1 до 3,0), у 66,7% – при передчасних пологах у 28–33+6 тиж вагітності, у 40,0% – при передчасних пологах у 34–36+6 тиж вагітності і тільки в одному (5,6%) випадку – при термінових пологах. Частота фіксації морфологічних характеристик дисфункції плаценти корелює з частотою ранніх ускладнень гестації, у першу чергу з утворенням ретрохоріальних гематом у першій половині вагітності
Premature birth, despite the significant achievements of perinatal medicine in recent decades, remains an urgent global and national medical and social problem, as it is the leading cause of perinatal morbidity and mortality. According to modern views, placental dysfunction can be one of the causes of premature birth, and its frequency, according to randomized studies, can be from 78 to 91%, depending on the gestational age. At the same time, the research conducted to date does not provide a clear understanding of the role of timely diagnosis and prevention of placental dysfunction in preventing premature birth. The objective: to perform clinical evaluation of the prevalence of placental dysfunction in women at risk of preterm birth and with threat of preterm birth. Materials and methods. 180 pregnant women were took part in the study. To achieve the research aim, three research groups were formed. I group – 73 pregnant women with threat of premature birth; II group – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. Women with risk factors for premature birth were included in the study at the stage of pregnancy planning (IIA subgroup, 39 women) or from the moment of applying to a women’s outpatient clinic to monitor the course of pregnancy (IIB subgroup, 38 pregnant women). The control group included 30 pregnant women with an uncomplicated course of pregnancy. Transabdominal ultrasound examination with color Doppler mapping, determination of free estriol, progesterone and placental lactogen levels in blood serum were performed at 18–21+6 and 28–30 weeks of gestation. Results. Analysis of the prevalence of risk factors for placental dysfunction and preterm birth in patients of the studied cohort showed that in pregnant women with preterm birth (I group), the combination of risk factors was 5.2; in pregnant women who received pre-gravid training (IIA subgroup) – 3.2; in pregnant women who were included in the study in the I trimester of pregnancy (IIB subgroup) – 4.7, while in pregnant women of the control group – only 0.8 (p0.05). The threat of early spontaneous miscarriage with the formation of a retrochorial hematoma as a clinical manifestation of primary placental dysfunction was determined in 43.8% of pregnant women whose premature delivery was carried out for medical reasons. Placenta abruption in these patients can be considered as decompensation of the primary dysfunction of the placenta with the transition to acute placental insufficiency. The formation of chronic placental dysfunction, clinically manifested by the syndrome of fetal growth retardation, was most often observed in patients whose pregnancy ended in spontaneous premature birth at 34–36+6 weeks in the presence of an untouched amnion, – 68.6% compared to births at 28–33+6 weeks of gestation – 25.9% and with childbirth at 22–37+6 weeks – 13.3%. Conclusions. Clinical manifestations of placental dysfunction were detected in 30.6% of patients with premature birth, with morphological signs in 60.4% of cases, which indicates the hidden course of placental insufficiency before the development of premature birth. Morphological signs of placental dysfunction were determined in 87.5% of cases of premature births for medical reasons and in 100.0% of cases of spontaneous births at 22–27+6 weeks of gestation (with a combination of risk factors from 2.1 to 3.0), in 66.7% – with premature births at 28–33+6 weeks of pregnancy, in 40.0% – with premature births at 34–36+6 weeks of pregnancy and only in one (5.6%) case – with term births. The frequency of fixation of morphological characteristics of placental dysfunction correlates with the frequency of early pregnancy complications, primarily with the formation of retrochorial hematomas in the first half of pregnancy
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Safarova, A. F.
The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women [Текст] = Роль клініко-імунологічних факторів у результатах процедури екстракорпорального запліднення у жінок / A. F. Safarova // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 69-73. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM (физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to determine the features of clinical and immunological factors in women undergoing in vitro fertilization (IVF) procedure and to determine a relationship between these parameters and the procedure outcomes. Materials and methods. In the period from 2020 to 2022, 131 patients were examined at the Reproductive Department of the Caspian International Hospital. Of these, 103 (78.6%) are aged 19-35 years, 28 (21.4%) are aged 36-50. Patients were grouped and analyzed based on: IVF success (presence or absence of fertilization), pregnancy (yes, no), and infertility factors. Markers of peripheral blood mononuclear cells (CD16/56 and HLA-DR) were determined in 50 women. The cytokines – interleukin-1β (IL-1β), tumor necrosis factor-α (TNF-α) and interferon-ɣ (IFN-ɣ) were studied in blood serum of 84 patients. All samples were taken at the day of oocyte pick-up. Descriptive statistical methods (mean, standard deviation, median, frequency, percentage, and minimum and maximum), Student-t test and Mann–Whitney U test (for comparisons between two groups) were used while evaluating the study data. Statistical significance was accepted as p0.05. Results. Female infertility occurred in 49 (37.4%) patients, 82 (62.6%) patients were fertile. There was no significant difference in CD16/56 and HLA-DR levels depending on pregnancy status, IVF outcomes and infertility factors (p0.05). The levels of IL-1β and IFN-ɣ differed in the blood serum of patients with and without pregnancy (p=0.041 and p=0.037, respectively). Analysis of groups based on infertility factors showed that there were not significant differences (p0.05) in the levels of CD16/56, HLA-DR, IL-1β, TNF-α and IFN-ɣ between groups. Conclusions. Our study showed that there is an association between serum levels of IL‒1β and IFN-y and successful pregnancy in the IVF procedure. We did not reveal the other relationships between clinical and immunological parameters in women with IVF procedure
Мета дослідження: вивчення клініко-імунологічних параметрів у жінок, яким проведено екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), та встановлення зв’язку між цими параметрами та наслідками процедури. Матеріали та методи. У період з 2020 до 2022 року у Репродуктивному відділенні Caspian International Hospital загалом було обстежено 131 пацієнтку. З них 103 (78,6%) жінки були у віці 19–35 років, 28 (21,4%) – 36–50 років. Дані пацієнток були згруповані та проаналізовані на підставі: результату ЕКЗ (наявність та відсутність запліднення), настання вагітності (наявність або відсутність) і факторів безплідності. Маркери мононуклеарних клітин периферійної крові (CD16/56 та HLA-DR) були кількісно визначені у 50 жінок. У сироватці крові 84 пацієнток досліджували концентрацію цитокінів – інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α) та інтерферону-ɣ (ІФН-ɣ). Усі зразки було взято у день забору ооцитів. Використовували описові статистичні методи (середнє значення, стандартне відхилення, медіана, частота, відсоток, мінімум і максимум), критерій Стьюдента та U-критерій Манна–Уїтні (для порівняння між двома групами). Ці показники вважали статистично значущими за р0,05. Результати. Жіночу безплідність діагностували у 49 (37,4%) пацієнток, 82 (62,6%) жінки були фертильними. Достовірної різниці у рівнях CD16/56 та HLA-DR залежно від статусу вагітності, успіху ЕКЗ та факторів безплідності не відзначено (р0,05). Показники ІЛ-1β та ІФН-ɣ відрізнялися у сироватці крові пацієнток з вагітністю та без вагітності (p=0,041 та p=0,037 відповідно). Достовірних відмінностей (p0,05) у рівнях CD16/56, HLA-DR, ІЛ-1β, ФНП-α та ІФН-ɣ між групами за факторами безплідності також не виявлено. Висновки. Установлено, що існує зв’язок між сироватковими рівнями ІЛ-1β та ІФН-ɣ та успішним перебігом вагітності за використання процедури ЕКЗ. Інших взаємозв’язків між клінічними та імунологічними показниками у жінок, які перенесли процедуру ЕКЗ, не виявлено
Вільних прим. немає

Знайти схожі

COVID-19 as a multidisciplinary problem: impact on reproductive health (Literature review) [Текст] = COVID-19 як мультидисциплінарна проблема: вплив на репродуктивне здоров’я (Огляд літератури) / S. M. Turyanytsia [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 74-79. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES (патофизиология, этиология)
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EVALUATION STUDIES
Анотація: COVID-19 is an infectious disease which is caused by severe acute respiratory syndrome coronavirus-2 (SARS-CoV-2). According to the WHO, on March 11, 2020, COVID-19 was declared a global pandemic. Undoubtedly, no one will deny that infectious pathology occupied and is occupying a significant place among all diseases of different age groups. The ongoing pandemic of coronavirus infection is a vivid proof of this. There is probably no such person in the world who would never “has his own little war” with infectious pathogens. Therefore, the disease is constantly looking for means that would give it an advantage in the fight against pathogens. Research in recent years indicates that COVID-19 affects not only the respiratory, circulatory and nervous systems, but also the reproductive system, in particular the female one. The article is devoted to a review of scientific publications that describe the impact of COVID-19 on women’s reproductive health. The COVID-19 pandemic has sparked debate in the scientific community focusing on the risk of menstrual changes in women with COVID-19, such as disorders in the duration, frequency, regularity, and volume of menstruation (including increased bleeding and clotting), increased severity of dysmenorrhea, and premenstrual syndrome. However, there is not enough data or information about the impact of COVID-19 on reproductive health. The problem of remote potential negative impact of the COVID-19 pandemic on women’s reproductive health is becoming more and more relevant in the practice of gynecologists. It is important to emphasize the need for high-quality work of gynecologists, which includes early diagnosis of reproductive disorders, adequate diagnosis and treatment in order to prevent complications in case of ovarian-menstrual cycle disorders, infertility and miscarriage. Unfortunately, to date there are no unambiguous data on the impact of SARS-CoV-2 on the reproductive system. Therefore, further research into the long-term consequences of the transferred coronavirus infection in women of reproductive age is critically important
COVID-19 – це інфекційна хвороба, що спричинена тяжким гострим респіраторним синдромом коронавірусу-2 (SARS-CoV-2). Згідно з даними ВООЗ, 11 березня 2020 р. COVID-19 було оголошено глобальною пандемією. Однозначно, ніхто не заперечить, що інфекційна патологія посідала та посідає значне місце серед усіх захворювань різних вікових груп. Триваюча пандемія коронавірусної інфекції є яскравим доказом цього. Напевно немає у світі такої людини, яка б жодного разу не «вела власну маленьку війну» з інфекційними збудниками. Тому людство постійно шукає засоби, які б надали йому перевагу у боротьбі зі збудниками. Дослідження останніх років свідчать про те, що COVID-19 впливає не тільки на дихальну, кровоносну та нервову системи, але й на репродуктивну, зокрема жіночу. Стаття присвячена огляду наукових публікацій, які описують вплив COVID-19 на репродуктивне здоров’я жінок. Пандемія COVID-19 викликала дискусії у науковому співтоваристві, у яких звертається увага на ризик менструальних змін у жінок із COVID-19, таких, як порушення тривалості, частоти, регулярності та обсягу менструацій (включаючи посилення кровотечі та згортання крові), збільшення вираженості дисменореї та передменструального синдрому. Проте даних чи інформації про вплив COVID-19 на репродуктивне здоров’я недостатньо. Дедалі все більшої актуальності у практиці гінекологів набуває проблема віддаленого потенційного негативного впливу пандемії COVID-19 на репродуктивне здоров’я жінок. Важливо акцентувати увагу на необхідності якісної роботи гінекологів, що включає раннє виявлення репродуктивних порушень, адекватну діагностику та лікування з метою попередження ускладнень у випадку порушення оваріально-менструального циклу, безпліддя та невиношування вагітності. На жаль, до сьогодні немає однозначних даних щодо впливу SARS-CoV-2 на репродуктивну систему. Тому подальше дослідження віддалених наслідків перенесеної коронавірусної інфекції у жінок репродуктивного віку є критично важливим
Дод.точки доступу:
Turyanytsia, S. M.
Loya, N. O.
Korchynska, O. O.
Sabovа, A. V.
Malyar, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)