Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=РУ16/2023/8<.>
Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9
1.


    Манжура, О. П.
    Лікування та реабілітація пацієнток із цервікальною інтраепітеліальною неоплазією тяжкого ступеня [Текст] = Treatment and rehabilitation of patients with severe cervical intraepithelial neoplasia / О. П. Манжура, І. О. Маєвська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 7-14. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Хлорофиллипт--тер прим

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ ДИСПЛАЗИЯ -- UTERINE CERVICAL DYSPLASIA (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
PAPILLOMAVIRIDAE -- PAPILLOMAVIRIDAE (патогенность)
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (осложнения, патофизиология, реабилитация, хирургия, этиология)
ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РЕ-ЭПИТЕЛИЗАЦИЯ -- RE-EPITHELIALIZATION (действие лекарственных препаратов, физиология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Довготривале хронічне запалення у поєднанні із персистувальною інфекцією вірусу папіломи людини є однією з потенційних причин розвитку дисплазії та раку шийки матки. Хірургічне лікування тяжкої дисплазії, транзиторна неповноцінність епітеліального шару, запалення, що виникає як наслідок післяопераційної травми, можуть спричинити віддалені наслідки для біотопу піхви. Правильний вибір лікарського засобу у період реабілітації після хірургічного лікування попередить розвиток ускладнення та рецидивів порушення вагінальної флори
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 79 жінок репродуктивного віку з верифікованою цервікальною інтраепітеліальною неоплазією тяжкого ступеня, які були розподілені на три групи. Усім пацієнткам виконано ексцизійне лікування в об’ємі радіохвильової конізації шийки матки. У післяопераційний період жінкам 1-ї групи (n=27) призначено препарат для інтравагінального використання на основі хлорофіліпту екстракту густого, 2-ї групи (n=26) – препарат, до складу якого входять хлорофіліпту екстракт густий та хлоргексидину біглюконат, 3-ї групи (n=26) – свічки з хлоргексидином. Післяопераційний період розподілено на 2 візити: на 30–35-й та 60–65-й день. Вивчали скарги, ступінь суб’єктивного відчуття комфорту під час лікування, тривалість та ступінь епітелізації шийки матки, порушення біоценозу піхви та ускладнення у формі гострих запальних захворювань органів малого таза, стриктури каналу шийки матки; кровотечі у післяопераційний період. Результати. За результатами дослідження препарат, який призначено жінкам 2-ї групи, продемонстрував найвищу клінічну ефективність як на 30–35-й, так і на 60–65-й день післяопераційного періоду, на відміну від жінок 1-ї та 3-ї груп. Високий ступінь суб’єктивного відчуття комфорту на фоні лікування препаратом, який містить хлорофіліпту екстракт густий та хлоргексидину біглюконат (жінки 2-ї групи), на 30–35-й день становив 88,46%, що на 14,38% більше, ніж у жінок 1-ї групи, – 74,08% та на 23,08% більше, ніж у пацієнток 3-ї групи, – 65,38%. Повна епітелізація шийки матки у жінок 2-ї групи завершилась у 76,92%, що на 21,36% більше, ніж у жінок 1-ї групи (55,56%), та на 7,69% більше, ніж у пацієнток 3-ї групи (69,23%). Біоценоз піхви оцінювали за критеріями Хей–Айсон: у жінок 2-ї групи 1-й ступінь чистоти було виявлено у 76,92%, на відміну від пацієнток 1-ї групи – у 55,56%, що на 21,36% більше, та на 11,54% більше, ніж у жінок 3-ї групи – у 65,38%. Через 60–65 днів післяопераційного періоду, за даними дослідження, у всіх жінок 2-ї групи відбулась повна епітелізація шийки матки, нормоценоз – у 88,46% жінок, на відміну від однокомпонентних антисептичних препаратів; високий ступінь суб’єктивного відчуття комфорту відзначили всі пацієнтки. У жодної жінки з трьох досліджуваних груп за весь період спостереження не фіксували такі ускладнення, як гострі запальні захворювання органів малого таза, кровотечі та стриктури каналу шийки матки. Висновки. Застосування вагінальних форм антисептиків у комбінації хлоргексидину біглюконату та екстракту хлорофіліпту у жінок з цервікальною інтраепітеліальною неоплазією тяжкого ступеня продемонструвало найвищу ефективність у реабілітації у післяопераційний період порівняно з однокомпонентними антисептичними препаратами з вмістом хлорофіліпту або хлоргексидину
Long-term chronic inflammation in combination with persistent human papillomavirus infection is one of the potential causes of cervical dysplasia and cancer. Surgical treatment of severe dysplasia, transient insufficiency of the epithelial layer, inflammation that occurs as a result of postoperative trauma can cause long-term consequences for the vaginal biotope. The correct choice of the drug during the rehabilitation period after surgical treatment will prevent the development of complications and recurrences of vaginal flora disorders
The objective: to reduce the frequency of complications after excisional treatment in women with severe cervical intraepithelial neoplasia and to evaluate the clinical effectiveness and safety of using vaginal forms of antimicrobial and antiseptic drugs during postoperative rehabilitation. Materials and methods. 79 women of reproductive age with verified severe cervical intraepithelial neoplasia participated in the study and were divided into three groups. All patients had excisional treatment – radio wave conization of the cervix. In the postoperative period women of the 1st group (n=27) were prescribed a preparation for intravaginal use based on chlorophyllipt thick extract, the 2nd group (n=26) – a preparation that includes chlorophyllipt thick extract and chlorhexidine bigluconate, the 3rd group group (n=26) – suppositorium with chlorhexidine. The postoperative period was divided into 2 visits: on the 30-35th and 60-65th day. Complaints, the degree of subjective feeling of comfort during treatment, the duration and degree of epithelization of the cervix, violation of the biocenosis of the vagina and complications in the form of acute inflammatory diseases of the pelvic organs, strictures of the cervical canal, bleeding in the postoperative period were studied. Results. According to the results of the study, the drug which was prescribed to women of the 2nd group, demonstrated the highest clinical effectiveness both on the 30-35th and on the 60-65th day of the postoperative period, in contrast to the women of the 1st and 3rd groups. The high degree of subjective feeling of comfort after the treatment with the drug, which contains chlorophyllipt extract thick and chlorhexidine bigluconate (women of the 2nd group), on the 30-35th day was 88.46%, which is 14.38% more than in women of the 1st group – 74.08% and by 23.08% more than in patients of the 3rd group – 65.38%. Complete epithelization of the cervix in women of the 2nd group was finished in 76.92%, which is 21.36% more than in the women of the 1st group (55.56%), and 7.69% more than in the patients of the 3rd group (69.23%). Biocenosis of the vagina was evaluated according to the Hay-Ison criteria: in the women of the 2nd group the 1st degree of purity was found in 76.92%, in contrast to the patients of the 1st group – 55, 56%, which is 21.36% more, and 11.54% more than that of women of the 3rd group – 65.38%. After 60–65 days of the postoperative period according to the research data, all women of the 2nd group had complete epithelization of the cervix, normocenosis – in 88.46% of women, in contrast to single-component antiseptic preparations; all patients noted a high degree of subjective feeling of comfort. None of the women from the three studied groups had complications such as acute pelvic inflammatory disease, bleeding and strictures of the cervical canal during the entire observation period. Conclusions. The use of vaginal forms of antiseptics in a combination of chlorhexidine bigluconate and chlorophyllipt extract in women with severe cervical intraepithelial neoplasia demonstrated the highest effectiveness in rehabilitation in the postoperative period compared to single-component antiseptic preparations containing chlorophyllipt or chlorhexidine
Дод.точки доступу:
Маєвська, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Розсіяний склероз та фертильність [Текст] = Multiply sclerosis and fertility / О. Г. Коцюба [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 15-22. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY (физиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (физиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: Стаття є оглядом сучасних наукових публікацій, які присвячені проблемам фертильності та порушень репродуктивних функцій у пацієнтів з розсіяним склерозом, безпосереднього впливу даного захворювання та хворобомодифікувальної терапії на репродуктивне здоров’я людини. Розсіяний склероз належить до автоімунних нейродегенеративних захворювань, що на сьогодні залишається провідною причиною нетравматичної інвалідизації та призводить до формування стійких фізичних вад, когнітивних розладів та зниження якості життя. З кожним роком все у більшої кількості людей діагностують розсіяний склероз, особливо серед молодого населення репродуктивного віку, адже дебют захворювання припадає на вік від 20 до 40 років. Дана патологія уражає осіб як жіночої, так і чоловічої статі. Причому слід зазначити, що жінок, хворих на розсіяний склероз, вдвічі більше, ніж чоловіків, і причина цього «феномену» на сьогодні залишається достеменно невідомою. Не визначеним є і те, чому в осіб різної статі перебіг та прояви захворювання відрізняються між собою. Розсіяний склероз справляє значний вплив на всі сфери життя людини, причому обмежуючи її можливості тою чи іншою мірою. Протягом багатьох років вважали, що жінкам з розсіяним склерозом вагітність шкідлива, тому лікарі не рекомендували вагітніти через побоювання, що пацієнтки не зможуть піклуватися про своїх дітей через значне погіршення перебігу та прогресування інвалідності. Й тому сьогодні серед пацієнтів, як чоловічої, так і жіночої статі, досить часто виникають побоювання щодо: впливу даного захворювання та препаратів, що використовують у лікуванні розсіяного склерозу, на фертильність; безпечності та ризиків перебігу вагітності і післяпологового періоду; можливості та ефективності використання за потреби допоміжних репродуктивних технологій. Досить важливим кроком для пацієнта з розсіяним склерозом є планування сім’ї, що має включати консультування щодо вибору методів контрацепції, препаратів хворобомодифікувальної та симптоматичної терапії, мультидисциплінарного підходу до ведення вагітності у таких пацієнток для можливості оптимізування лікування та мінімізування усіх можливих негативних ефектів задля забезпечення найкращого результату
The article is a review of modern scientific publications, which are devoted to the problems of fertility and disorders of reproductive functions in patients with multiple sclerosis, the direct impact of this disease and disease-modifying therapy on human reproductive health. Multiple sclerosis belongs to autoimmune neurodegenerative diseases, which today remains the leading cause of non-traumatic disability and leads to the formation of permanent physical defects, cognitive disorders and a decrease of the quality of life. Every year an increased number of people are diagnosed with multiple sclerosis, especially among the young persons of reproductive age, because the debut of the disease falls between the ages of 20 and 40 years. This pathology affects both women and men. Moreover, it should be noted that there are twice more women with multiple sclerosis than men, and the reason for this «phenomenon» remains unknown for certain. It is also unclear why the course and manifestations of the disease differ among individuals of different sexes. Multiple sclerosis has a significant impact on all areas of a person’s life, limiting his capabilities. For many years, it was believed that pregnancy is harmful for women with multiple sclerosis, so doctors did not recommend pregnancy due to the fear that patients would not be able to care for their children due to significant worsening of the disease and progression of disability. And that’s why today among patients, both male and female, fears often arise regarding: the effect of this disease and the drugs used in the treatment of multiple sclerosis on fertility; safety and risks during pregnancy and the postpartum period; possibilities and effectiveness of using assisted reproductive technologies as needed. A rather important step for a patient with multiple sclerosis is family planning, which should include counseling on the choice of contraceptive methods, drugs for disease-modifying and symptomatic therapy, a multidisciplinary approach to pregnancy management in such patients in order to optimize treatment and minimize all possible negative effects to ensure the best result
Дод.точки доступу:
Коцюба, О. Г.
Чабанова, А. С.
Шульга, О. Д.
Петровський, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Біла, В. В.
    Динаміка неонатальних показників Перинатального центру м. Києва за 10 років діяльності [Текст] = Dynamics of neonatal indicators of the Kyiv Perinatal Center over 10 years of activity / В. В. Біла // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ -- PERINATAL DEATH (профилактика и контроль, этиология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (патофизиология, смертность)
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
Анотація: Недоношеність є провідною причиною ранньої неонатальної смерті та дитячої захворюваності. Численні спроби попередження передчасних пологів не привели до істотного зниження їхньої частоти у світі, тому важливим є організація допомоги недоношеному під час пологів та у перші хвилини життя. Перинатальний центр м. Києва має багаторічний досвід надання допомоги недоношеним новонародженим, що реалізується у співпраці акушерів-гінекологів та неонаталогів
Мета дослідження: оцінювання динаміки неонатальних показників у Перинатальному центрі м. Києва за 2012–2022 рр. Матеріали та методи. Динаміку неонатальних показників (рання неонатальна смертність, внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК), бронхолегенева дисплазія (БЛД), некротичний ентероколіт (НЕК), лейкомаляція) оцінювали поквартально у новонароджених з гестаційним терміном 22–34 тиж за 2012–2022 рр. за допомогою методу лінійної регресії. Було вивчено також вплив впроваджених технологій – інтранатальної магнезіальної терапії у 2014 р. та методики стабілізації новонародженого на пуповині, що пульсує, у 2016 р. – на зазначені показники. Отже, було сформовано 3 часових періоди – 2012–2013 рр., 2014–2015 рр. та 2016–2022 рр. Для кількісних показників вираховували медіану, міжквартильний інтервал. Для порівняння використано критерій Крускала–Волліса. Апостеріорні порівняння проведені за критерієм Данна. Результати. Протягом 10 років роботи у Перинатальному центрі відзначено зниження показника ранньої неонатальної смертності серед недоношених новонароджених з 12,7±2,5% до 1,7±0,9% (р0,05), при цьому показник другого періоду значно відрізнявся від першого, а другого – від третього, тобто на нього впливало широке впровадження як інтранатальної магнезіальної терапії, так і стабілізації на інтактній пуповині. Установлено тенденцію до зниження частоти ВШК протягом другого періоду – від 12,0±3,1% до 5,6±1,5%, протягом третього – до 2,0±1,3% (p0,05), тобто на цей показник позитивно впливали обидва втручання. Аналогічну закономірність виявлено для НЕК та лейкомаляції, частота яких знизилась з 9,3±1,7% до 2,0±0,9% (p0,05) та з 3,6±1,3% до 0,1±0,2% (p0,05) відповідно. Натомість зниження частоти БЛД та необхідності інвазивної вентиляції зафіксовано лише для третього часового проміжку – від 4,0±0,9% до 1,1±0,7% (p0,05) та з 13,8±2,8% до 6,5±2,0% (p0,05) відповідно. Для попередження цих ускладнень ефективною є методика стабілізації новонародженого на інтактній пуповині. Висновки. У процесі діяльності Перинатального центру м. Києва відзначено статистично вірогідне зниження показника ранньої неонатальної смертності при передчасних пологах (від 12,7±2,5% 2012 р. до 1,7±0,9% 2022 р.), а також частоти основних ускладнень недоношеності – внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту, бронхолегеневої дисплазії, лейкомаляції. Відзначено також зниження частоти інвазивної легеневої вентиляції недоношених новонароджених. За допомогою методу лінійної регресії продемонстровано значний вплив широкого впровадження магнезіальної терапії на показник ранньої неонатальної смертності, частоту внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту та лейкомаляції, а також встановлено вагоме значення широкого запровадження технології стабілізації новонародженого на інтактній пуповині на показник ранньої неонатальної смертності, частоту некротичного ентероколіту, лейкомаляції та бронхолегеневої дисплазії
Prematurity is the leading cause of early neonatal death and child morbidity. Numerous attempts to prevent premature births have not led to a significant decrease in their rate in the world, therefore it is important to organize the medical care for premature babies during childbirth and in the first minutes of life. Kyiv Perinatal Center has many years of experience in providing care to premature newborns, which is implemented in cooperation with obstetrician-gynecologists and neonatologists
The objective: to assess the dynamics of neonatal indicators in the Kyiv Perinatal Center for 2012–2022. Materials and methods. The dynamics of neonatal indicators (early neonatal mortality, intraventricular hemorrhage (IVH), bronchopulmonary dysplasia (BPD), necrotizing enterocolitis (NEC), leukomalacia) were assessed quarterly in newborns with a gestational age of 22–34 weeks for 2012–2022 using the linear regression method. The impact of implemented technologies – intranatal magnesium therapy in 2014 and the method of stabilizing a newborn on a pulsating umbilical cord in 2016 on the indicated indicators was also studied. Therefore, 3 time periods were formed – 2012–2013, 2014–2015, and 2016–2022 years. For quantitative indicators, the median and interquartile range were calculated. The Kruskal–Wallis test was used for comparison. Aposteriori comparisons were made according to Dunn’s test. Results. During 10 years of work at the Perinatal Center, a decreased rate of early neonatal mortality among premature newborns was determined from 12.7±2.5% to 1.7±0.9% (р0.05), while the rate of the second period was significantly different from the first one, and the second period – from the third one, that is, it was influenced by the wide implementation of both intranatal magnesium therapy and stabilization on an intact umbilical cord. A tendency towards a decrease in the frequency of IVH was established during the second period – from 12.0±3.1% to 5.6±1.5%, during the third one – to 2.0±1.3% (p0.05), i.e. both interventions had a positive effect on this indicator. A similar pattern was found for NEC and leukomalacia, the frequency of which decreased from 9.3±1.7% to 2.0±0.9% (p0.05) and from 3.6±1.3% to 0.1±0.2% (p0.05), respectively. Instead, a decrease in the frequency of BPD and the need for invasive ventilation was found only for the third time interval – from 4.0±0.9% to 1.1±0.7% (p0.05) and 13.8±2.8% to 6.5±2.0% (p0.05), respectively. To prevent these complications, the technique of stabilizing the newborn on an intact umbilical cord is effective. Conclusions. In the process of activity of the Kyiv Perinatal Center, a statistically significant decrease in the rate of early neonatal mortality in premature births was found (from 12.7±2.5% in 2012 to 1.7±0.9% in 2022), as well as the frequency of the main complications of prematurity – intraventricular hemorrhages, necrotizing enterocolitis, bronchoalveolar dysplasia, leukomalacia. A decrease in the frequency of invasive pulmonary ventilation of premature newborns was also determined. According to the linear regression method, a significant effect of the widespread introduction of magnesium therapy on the rate of early neonatal mortality, the frequency of intraventricular hemorrhages, necrotizing enterocolitis, and leukomalacia was demonstrated, as well as the significant importance of the widespread implementation of the technology of stabilizing the newborn on an intact umbilical cord on the indicator of early neonatal mortality, the frequency of necrotizing enterocolitis, leukomalacia and bronchopulmonary dysplasia
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Комплексний підхід до терапії атрофічного вагініту та стресового нетримання сечі [Текст] = Comprehensive approach to the treatment of atrophic colpitis and stress urinary incontinence / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 30-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (тенденции)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ -- LASER THERAPY, LOW-LEVEL (классификация, статистика, тенденции)
ПЕССАРИИ -- PESSARIES (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Стресове нетримання сечі та атрофічний вагініт є одними з найбільш поширених патологій у жінок у пізньому репродуктивному та пременопаузальному віці, які виникають на фоні прогресування естрогенової недостатності у пізньому репродуктивному віці. В останні роки з метою корекції проявів генітоуринарного синдрому (ГУС) у клінічній практиці активно застосовують лазерну енергію. Особливість лазерної технології полягає у використанні пакета (послідовності) лазерних імпульсів з низькою щільністю енергії, тривалість і частота яких запрограмована таким чином, що, справляючи глибокий тепловий ефект, не допускається абляції тканини
Мета дослідження: оцінювання ефективності комплексного підходу у лікуванні атрофічного вагініту та стресового нетримання сечі у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку. Матеріали та методи. Обстежено 69 жінок у віці 45–55 років з проявами ГУС. У всіх жінок досліджували інтенсивність вагінальних симптомів, вплив нетримання сечі на якість життя, симптоми нетримання сечі, жіночу сексуальність, рН піхви та виконували світломікроскопічне та морфометричне дослідження біоптатів піхви. З метою лікування жінкам пропонували 3 сеанси терапії СО2-лазером та призначали вагінальні супозиторії, до складу яких входять природні речовини з вираженими регенеративними, антисептичними, протизапальними та імуностимулювальними властивостями. Загальний термін лікування становив 8 міс. Результати. Середнє значення рН піхвового вмісту у пацієнток з ГУС становило 4,9±0,3. Серед вагінальних симптомів переважали скарги на печіння і поколювання, сухість і свербіж у піхві та зовнішніх статевих органах. За шкалою D. Barlow 6 (8,7%) та 12 (17,4%) респонденток оцінювали наявні симптоми в 1 та 2 бали. За результатами опитувальника UDI-6 достовірна більшість жінок скаржилась на втрату сечі, пов’язану з кашлем, чиханням чи сміхом, з необхідністю термінового сечовипускання, та втрату невеликої кількості сечі, не пов’язану з фізичним навантаженням. Під час світломікроскопічного та морфометричного аналізу біоптатів встановлено наявність значного стоншення вагінального епітелію зі зменшенням клітин проміжного рядку, зниженням вмісту глікогену у цитоплазмі та згладженістю базального рельєфу. Висновки. Ефективність запропонованого лікувального комплексу підтверджується достовірним зменшенням кількості вагінальних симптомів, збільшенням кількості жінок, які оцінювали інтенсивність наявної симптоматики за шкалою D. Barlow в 1 та 2 бали, зменшенням кількості жінок із симптомами нетримання сечі за результатами опитувальника UDI-6 та збільшенням кількості жінок з незначним та легким ступенями нетримання сечі за результатами опитувальника ICIQ-SF. Позитивний ефект запропонованого комбінованого лікувального комплексу на стан слизової оболонки піхви підтверджувався активацією процесів ремоделювання, що відображалось у підвищенні проліферативної активності багатошарового плоского незроговілого епітелію у відповідь на фототермічний лазерний вплив
Stress urinary incontinence and atrophic colpitis are among the most common pathologies in women in late reproductive and premenopausal age, which occur against the background of the progression of estrogen deficiency in late reproductive age. In recent years, laser energy has been actively used in clinical practice to correct the manifestations of genitourinary syndrome. A special feature of laser technology is the use of a package (sequence) of laser pulses with a low energy density, the duration and frequency of which are programmed in such a way that, providing a deep thermal effect, tissue ablation is not allowed
The objective: to evaluate the effectiveness of an integrated approach in the treatment of atrophic colpitis and stress urinary incontinence in women of late reproductive and premenopausal age. Materials and methods. 69 women aged 45-55 years with manifestations of GUS were examined. In all women, the intensity of vaginal symptoms, the effect of urinary incontinence on quality of life, urinary incontinence symptoms, female sexuality, vaginal pH were examined, and light-microscopic and morphometric studies of vaginal biopsies were performed. For the purpose of treatment, women were offered 3 sessions of therapy, of a CO2-laser and the appointment of vaginal suppositories, which include natural substances with expressed regenerative, antiseptic, anti-inflammatory and immunostimulating properties. The total duration of treatment was 8 months. Results. The average pH value of vaginal contents in patients with Hus was 4.9±0.3. Complaints of burning and tingling, dryness and itching in the vagina and external genitalia prevailed among vaginal smptomas. On the D.Barlow scale 6 (8.7%) and 12 (17.4%) respondents rated their symptoms at 1 and 2 points. According to the results of the UDI-6 questionnaire, a significant majority of women complained of loss of urine associated with coughing, sneezing or laughing, loss of urine associated with the need for urgent urination, and loss of a small amount of urine not associated with physical activity. Light-microscopic and morphometric analysis of biopsies revealed the presence of significant thinning of the vaginal epithelium with a decrease in the cells of the intermediate line, a decrease in the content of glycogen in the cytoplasm and smoothness of the basal relief. Conclusions. The effectiveness of the proposed treatment complex is confirmed by a significant decrease in the number of vaginal symptoms, an increase in the number of women who evaluated the intensity of existing symptoms on a D Barlow scale scores of 1 and 2 points, a decrease in the number of women with urinary incontinence symptoms in the UDI-6 questionnaire, and an increase in the number of women with mild to mild urinary incontinence in the ICIQ-SF questionnaire. The positive effect of the proposed combined complex on the condition of the vaginal mucosa was confirmed by activation of remodeling processes, which was reflected in an increase in the proliferative activity of multilayer flat non-keratinized epithelium in response to photothermal laser exposure
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Гончаренко, В. М.
Ковалюк, Т. В.
Олешко, В. Ф.
Бенюк, С. В.
Пучко, М. С.
Россовська, М. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Аналіз перинатальних наслідків на фоні запропонованого лікувального комплексу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Analysis of perinatal consequences against the background of the proposed treatment complex in pregnant women after the application of assisted reproductive technologies / Л. М. Вигівська [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 39-46. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (психология, тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, терапия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, терапевтическое применение, физиология)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH (тенденции)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності, що настала внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), супроводжується численними ускладненнями, які впливають на показники перинатальної захворюваності та смертності. На сьогодні в Україні відсутній єдиний підхід щодо ведення жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТ
Мета дослідження: оцінювання перинатальних наслідків на фоні впровадження запропонованого лікувального комплексу у жінок, вагітність яких настала у результаті застосування ДРТ. Матеріали та методи. Обстежено 249 вагітних, яких розподілено на три групи: І група – 94 жінки з трубно-перитонеальним, ІІ група – 87 жінок з ендокринним та ІІІ група – 68 жінок з чоловічим типом безплідності. Залежно від призначеної терапії жінок І, ІІ та ІІІ груп розподілено на такі підгрупи: підгрупа ІА – 49 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІА – 48 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІА – 36 вагітних з чоловічим фактором безпліддя, які отримували запропонований лікувально-профілактичний комплекс; підгрупа ІБ – 45 вагітних з трубно-перитонеальним типом безпліддя, підгрупа ІІБ – 39 вагітних з ендокринним типом безпліддя, підгрупа ІІІБ – 32 вагітні з чоловічим фактором безпліддя, яких спостерігали відповідно до загальноприйнятих стандартів надання акушерської допомоги. Результати. На фоні призначення запропонованого комплексу відзначено достовірне зниження частоти загрозливого викидня у жінок І групи на 41,6%, у жінок ІІ групи – на 37,1% (р0,05). У ІІ та ІІІ триместрах виявлено достовірне зменшення кількості випадків загрозливих пізніх мимовільних викиднів, плацентарної дисфункції, прееклампсії, синдрому затримки росту плода та зниження загрози передчасних пологів (р0,05). Суттєвим показником ефективності запропонованого лікувального комплексу є достовірне збільшення питомої ваги термінових пологів у жінок підгруп ІА та ІІА. Так, у 46 (93,8%) жінок підгрупи ІА та у 46 (95,8%) жінок підгрупи ІІА відбулись термінові пологи. Оцінюючи патологічні стани новонароджених, слід відзначити, що у дітей від породіль підгруп, які отримували запропонований комплекс, у достовірно меншій кількості випадків діагностували синдром дихальних розладів (р0,05), внутрішньошлуночкові крововиливи (р0,05), гіпоксично-ішемічну енцефалопатію (р0,05) та антенатальне інфікування (р0,05). Висновки. Ефективність запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у вагітних після застосування ДРТ підтверджується достовірно кращим перебігом І, ІІ та ІІІ триместрів гестації, достовірно кращим перебігом пологів, що відображалось у збільшенні кількості випадків термінових пологів та зменшенні – ускладнень під час пологів та кесаревих розтинів. Покращення перинатальних наслідків на фоні використання запропонованого лікувального комплексу та комплексу психоемоційної корекції у новонароджених від породіль після застосування ДРТ підтверджується достовірно більшою масою тіла новонароджених, достовірно меншою кількістю новонароджених з низькою гестаційною масою тіла, достовірно вищою оцінкою за шкалою Апгар, достовірно меншою кількістю випадків патологічних і транзиторних станів та достовірно меншою тривалістю перебування породіль і новонароджених в акушерському стаціонарі, а також відсутністю випадків ранньої неонатальної та перинатальної смерті серед новонароджених
The course of pregnancy that occurs as a result of the application of assisted reproductive technologies is accompanied by numerous complications that affect the indicators of perinatal morbidity and mortality. Nowadays in Ukraine, there is no unified approach to the management of women whose pregnancy occurred as a result of ART application, which determined the direction of this work
The objective: to assess perinatal consequences against the background of the introduction of the proposed treatment complex in women whose pregnancy occurred as a result of the application of assisted reproductive technologies. Materials and methods. 249 pregnant women were examined, which were divided into: group I – 94 women with tubo-peritoneal, group II – 87 women with endocrine and group III – 68 women with male types of infertility. Depending on the prescribed therapy, women of groups I, II and III are divided into: subgroup IA – 49 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIA – 48 pregnant women with endocrine, subgroup IIIA – 36 pregnant women with male factor of infertility who received the proposed therapeutic and preventive complex; subgroup IB – 45 pregnant women with tubo-peritoneal, subgroup IIB – 39 pregnant women with endocrine, subgroup IIIB – 32 pregnant women with male factor of infertility, which were observed in accordance with generally accepted standards of obstetric care. Results. Against the background of prescribing the proposed complex, there was a significant decrease in the frequency of threatened miscarriage in women of Group I by 41.6%, in women of Group II by 37.1% (p0.05). In the second and third trimesters, there was a significant decrease in the number of cases of threatening late spontaneous miscarriages, threatening premature birth, placental dysfunction, preeclampsia, and fetal growth retardation syndrome (p0.05). A significant indicator of the effectiveness of the proposed treatment complex is a significant increase in the proportion of urgent labor in women of subgroups IA and IIA. Thus, 46 (93.8%) women of subgroup IA and 46 (95.8%) women of subgroup IIA had urgent labor. Assessing the pathological conditions of newborns, it should be noted that in children from women in labor of subgroups who received the proposed complex, respiratory disorders syndrome (p0.05), intraventricular hemorrhages (p0.05), hypoxic-ischemic encephalopathy (p0.05), and cases of antenatal infection (p0.05) were determined in a significantly smaller number of cases. Conclusions. The effectiveness of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a reliably better course of the first, second and third trimesters of pregnancy, a reliably better course of Labor, which was reflected in an increase in cases of urgent labor and a decrease in cases of complications in childbirth, which was reflected in a significant decrease in the number of cesarean sections. Improvement of perinatal consequences against the background of the use of the proposed treatment complex and the complex of psychoemotional correction in newborns from women in labor after the use of assisted reproductive technologies is confirmed by a significantly larger mass of newborns, a significantly smaller number of newborns with low gestational weight, a significantly higher Apgar score, a significantly smaller number of cases of pathological and transient conditions, and a significantly shorter duration of stay of women in labor and newborns in an obstetric hospital, as well as the absence of cases of early neonatal and perinatal mortality among newborns
Дод.точки доступу:
Вигівська, Л. М.
Бенюк, В. О.
Олешко, В. Ф.
Ковалюк, Т. В.
Усевич, І. А.
Бенюк, С. В.
Майданник, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Жилка, Н. Я.
    Роль гестагенів у лікуванні ендометріозу [Текст] = The role of progestogens in the treatment of endometriosis / Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 47-54. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Диеногест (Визан)--тер прим

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (патофизиология, терапия, этиология)
ПОПЕРЕЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CROSS-SECTIONAL STUDIES (статистика, тенденции)
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: За світовими оцінками, поширеність ендометріозу коливається від 2 до 10% серед загального жіночого населення і до 50% – серед жінок із безпліддям. Тому принаймні у 190 млн жінок і дівчат-підлітків у всьому світі діагностовано це захворювання. Ендометріоз, за доказовими даними, може виснажувати жінку фізично та емоційно, тим самим значно знижуючи якість її життя. Зокрема, больові симптоми впливають на якість життя, а також на низку видів діяльності та життєвих сфер, включаючи фізичне функціонування, повсякденну діяльність і соціальне життя, освіту та роботу, секс, інтимні відносини та інтимне партнерство, а також психічне здоров’я та емоційне благополуччя. Дана патологія часто супроводжується безпліддям. Ендометріоз має соціальне значення у цілому, наприклад, через прямі та непрямі витрати на охорону здоров’я, які можна порівняти з іншими поширеними захворюваннями, такими, як цукровий діабет 2-го типу, ревматоїдний артрит і хвороба Крона.Патогенез ендометріозу спонукає вчених до пошуку нових методів консервативного лікування. Одним із сучасних засобів, що дозволяють розширити клінічні можливості впливу на ендометріоз, є препарат з класу дієногесту. Значним чином на прихильність у спеціалістів щодо застосування дієногесту впливає розуміння його фармакокінетики. Після перорального вживання дієногест швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається упродовж 1,5 години після одноразового перорального вживання і становить 47 нг/мл. Біодоступність дієногесту досить висока і становить приблизно 91%. Його фармакокінетика залежить від дози у діапазоні доз 1–8 мг. Дієногест у дозі 2 мг/добу є ефективною альтернативою хірургічному втручанню для тривалого лікування ендометріозу, що добре переноситься і має низку важливих переваг перед комбінованими оральними контрацептивами. Крім того, наявні дані свідчать про те, що пацієнтки готові до можливих нерегулярних кровотеч, які часто виникають за вживання 2 мг дієногесту, оскільки препарат зменшує больові прояви ендометріозу.У клінічній практиці важливими компонентами лікувальної тактики є консультування пацієнток щодо очікуваних побічних ефектів, оцінювання ефективності та безпеки кожного терапевтичного підходу і дотримання наявних рекомендацій стосовно надання індивідуальної допомоги відповідно до потреб та побажань кожної жінки. Отже, дієногест належить до стандарту лікування ендометріозу, входить до національних та світових клінічних протоколів як препарат першої лінії його лікування
According to global data the prevalence of endometriosis ranges from 2 to 10% among the general female population and up to 50% among women with infertility. Therefore, at least 190 million women and adolescent girls worldwide have been diagnosed with this disease. Endometriosis, according to evidence, can exhaust a woman physically and emotionally, thereby significantly reducing her quality of life. In particular, pain symptoms affect quality of life and a range of activities and life domains, including physical functioning, daily activities and social life, education and work, sex, intimate relationships and intimate partnerships, and mental health and emotional well-being. This pathology is often accompanied by infertility. Endometriosis has social importance in general, for example due to direct and indirect health care costs comparable to other common diseases such as type 2 diabetes, rheumatoid arthritis and Crohn’s disease. The pathogenesis of endometriosis prompts scientists to search for new methods of conservative treatment. One of the modern means that allow to expand the clinical possibilities of impact on endometriosis is a drug from the dienogest group. The commitment of specialists to the use of dienogest is significantly influenced by the understanding of its pharmacokinetics. After oral use, dienogest is quickly and completely absorbed. The maximum concentration in blood serum is reached within 1.5 hours after a single oral intake and is 47 ng/ml. The bioavailability of dienogest is quite high and is approximately 91%. Its pharmacokinetics are dose-dependent in the dose range of 1–8 mg. Dienogest at a dose of 2 mg/day is an effective alternative to surgery for the long-term treatment of endometriosis, which is well tolerated and has a number of important advantages over combined oral contraceptives. In addition, the available data indicate that patients are ready for possible irregular bleeding, which often occurs with the use of 2 mg of dienogest, since the drug reduces the painful manifestations of endometriosis. In clinical practice, important components of treatment management are counseling patients about expected side effects, evaluating the effectiveness and safety of each therapeutic approach, and following existing recommendations regarding the provision of individual care in accordance with the needs and wishes of each woman. Therefore, dienogest belongs to the standard of treatment of endometriosis, it is included in national and world clinical protocols as a drug of the first line of its treatment
Дод.точки доступу:
Щербінська, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Носенко, О. М.
    Лактобактерії та молочна кислота у збереженні та відновленні жіночого здоров’я [Текст] = Lactobacilli and lactic acid in maintaining and restoring women’s health / О. М. Носенко, Р. Я. Демидчик // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 55-63. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ВАГИНИТ -- VAGINITIS (микробиология, терапия, этиология)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE (обучение, тенденции)
Анотація: В оглядовій статті представлені сучасні дані про вагінальну мікробіоту як складову жіночого мікробіому в нормі та за наявності патології. Описані склади різних типів вагінальної спільноти та їхня роль у забезпеченні жіночого здоров’я. Зроблено акцент на тому, що лактобацили, включаючи L. crispatus, L. gasseri, L. jensenii, L. vaginalis, L. iners, асоціюються зі здоровою вагінальною мікробіотою, тоді як L. iners також пов’язують із перехідними та дисбіотичними стадіями. Усі види лактобацил продукують молочну, оцтову кислоти та перексид водню, підтримують рН піхви менше 4,5, перешкоджають росту патогенних бактерій і надмірної кількості Candida albicans і, отже, захищають від патогенів бактеріального вагінозу та вагінального кандидозу. У статті наведено дані щодо ключової ролі молочної кислоти як мікробіцидного та віруліцидного фактора з імуномодулювальною активністю. Висвітлена роль колонізаційної резистентності піхви. Проаналізовано значення дисбіотичних станів вагінальної мікробіоти у розвитку несприятливих наслідків для жіночого здоров’я. Описані існуючі методи лікування дисбіотичних станів піхви, які включають такі антибіотики, як метронідазол, кліндаміцин, терапію естрогенами, молочну та борну кислоти, пробіотики і трансплантацію вагінальної мікробіоти. Традиційна антибактеріальна терапія бактеріального вагінозу метронідазолом або кліндаміцином не завжди забезпечує високу ефективність у тривалій перспективі, і після лікування спостерігаються високий рівень рецидивів та випадки розвитку вагінального кандидозу. Системне застосування антибіотиків має значні побічні ефекти. Нові стратегії допомагають покращити результати лікування. Використання пробіотиків може покращити вагінальну флору, збільшити кількість корисних бактерій, зменшити кількість шкідливих бактерій і надалі підтримувати стабільність середовища вагінальної флори. Також у статті наведено переваги застосування вагінального пробіотика, який є комплексним препаратом, до складу якого входять найбільш поширені ідентичні живі лактобацили у високій концентрації у сукупності з молочною кислотою, як ефективного сучасного місцевого підтримувального та профілактичного засобу при дисбіотичних станах цервіковагінальної мікробіоти
The review article presents modern data on the vaginal microbiota as a component of the female microbiome in normal and pathological conditions. The compositions of different types of vaginal community and their role in ensuring women’s health are described. It is emphasized that lactobacilli, including L. crispatus, L. gasseri, L. jensenii, L. vaginalis, L. iners, are associated with healthy vaginal microbiota, while L. iners is also related to transitional and dysbiotic stages. All types of lactobacilli produce lactic acid, acetic acid and hydrogen peroxide, and maintain a vaginal pH of less than 4.5, inhibit the growth of pathogenic bacteria and excessive Candida albicans and, therefore, protect against the pathogens of bacterial vaginosis and vaginal candidiasis. The article provides data on the key role of lactic acid as a microbicidal and virulicidal factor with immunomodulatory activity. The role of colonization resistance of the vagina is highlighted. The importance of dysbiotic states of the vaginal microbiota in the development of adverse consequences for women’s health was analyzed. Existing methods of treatment of dysbiotic conditions of the vagina are described, which include such antibiotics as metronidazole, clindamycin, estrogen therapy, lactic and boric acids, probiotics, and transplantation of vaginal microbiota. Traditional antibacterial therapy for bacterial vaginosis with metronidazole or clindamycin does not always provide high efficacy in the long term, and there is a high rate of recurrence and cases of vaginal candidiasis after treatment. Systemic use of antibiotics has significant side effects. New strategies help improve treatment outcomes. The use of probiotics can improve the vaginal flora, increase the number of beneficial bacteria, reduce the number of harmful bacteria and further maintain the stability of the vaginal flora environment. The article also describes the advantages of a vaginal probiotic, which is a complex preparation that includes the most common, identical live lactobacilli in high concentration in combination with lactic acid, as an effective modern local support and preventive agent for dysbiotic conditions of the cervical and vaginal microbiota
Дод.точки доступу:
Демидчик, Р. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Корчинська, О. О.
    Сучасні погляди на метаболічні аспекти синдрому полікістозних яєчників [Текст] = Current perspectives on the metabolic aspects of polycystic ovary syndrome / О. О. Корчинська, І. І. Хаща, Т. Р. Шуміліна // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 64-71. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (метаболизм, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ЭНДОКРИННЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, ENDOCRINE (использование)
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- BASAL METABOLISM (физиология)
ЭНДОКРИННАЯ СИСТЕМА -- ENDOCRINE SYSTEM (патофизиология)
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є поширеним ендокринним розладом у жінок репродуктивного віку і характеризується надмірним рівнем андрогенів та овуляторною дисфункцією. СПКЯ із широким спектром гетерогенних синдромів впливає на здоров’я значної частини жіночого населення світу. СПКЯ – це комплексна ендокринопатія, що включає сукупність різноманітних симптомів, таких, як порушення менструального циклу, безпліддя, акне, гірсутизм і кілька метаболічних розладів. Ураховуючи різноманітні клінічні прояви, невідому етіологію та складну патофізіологію, діагноз СПКЯ досі залишається предметом суперечок. Поширеність СПКЯ часто оцінюють від 2% до 26%. Зазначена суттєва різниця у рівні поширеності може бути наслідком відмінностей у діагностичних критеріях, гетерогенності вибірки, соціально-економічному статусі, доступі до медичної допомоги та загальної обізнаності щодо здоров’я. Крім того, ураховуючи численні фенотипи СПКЯ та той факт, що його діагностують переважно гінекологи та ендокринологи, тоді як в інших спеціальностях та первинній медичній допомозі це погано вивчено, дані оцінки іноді можуть бути заниженими. Стаття є оглядом наукових публікацій щодо різних патогенетичних аспектів розвитку СПКЯ, який виникає у результаті полігенної сприйнятливості у поєднанні з впливом навколишнього середовища, яке може включати епігенетичні зміни та внутрішньоутробне програмування. Расові та етнічні відмінності можуть впливати на клінічні прояви через генетичну та екологічну схильність до ендокринопатій та метаболічних захворювань. На додаток до добре відомих клінічних проявів гіперандрогенії та овуляторної дисфункції, жінки з СПКЯ мають підвищений ризик несприятливих наслідків для психічного здоров’я, ускладнень вагітності та кардіометаболічних захворювань. Методи лікування мають обмежену ефективність, здебільшого через те, що розробленню ліків заважає неповне визначення основних патофізіологічних процесів. Досягнення у генетиці, метаболоміці та структурі адипоцитів покращили розуміння ключових змін у нейроендокринних, ентероендокринних і стероїдогенних шляхах, включаючи підвищення пульсації гонадотропін-рилізинг-гормону, надлишок андрогенів, резистентність до інсуліну та зміни у мікробіомі кишечника. Багато пацієнток мають високі рівні 11-оксигенованих андрогенів із високою андрогенною активністю, що може спричиняти метаболічний ризик. Ці досягнення спонукали до розроблення нових методів лікування, включно з тими, які спрямовані на вісь нейрокінін–кіспептин вище гонадотропін-рилізинг-гормону, з потенціалом для зменшення несприятливих клінічних наслідків і покращення результатів для пацієнток
olycystic ovary syndrome (PCOS) is a common endocrine disorder in women of reproductive age and is characterized by excessive androgen levels and ovulatory dysfunction. PCOS with a wide range of heterogeneous syndromes affects the health of a large part of the female population of the world. PCOS is a complex endocrinopathy that includes a variety of symptoms, such as menstrual disorders, infertility, acne, hirsutism, and several metabolic disorders. Given the different clinical manifestations, unknown etiology, and complex pathophysiology, the diagnosis of PCOS is still controversial. The prevalence of PCOS is often estimated between 2% and 26%. This significant difference in prevalence may be due to differences in diagnostic criteria, sample heterogeneity, socioeconomic status, access to health care, and general health awareness. Furthermore, given the multiple phenotypes of PCOS and the fact that it is predominantly diagnosed by gynecologists and endocrinologists, while it is poorly studied in other specialties and primary care physicians, these estimates may sometimes be lower. The article is a review of the scientific literature on various pathogenetic aspects of the development of PCOS, which arises as a result of polygenic susceptibility in combination with environmental influences, which may include epigenetic changes and intrauterine programming. Racial and ethnic differences may influence clinical manifestations through the genetic and environmental predisposition to endocrinopathies and metabolic diseases. In addition to the well-known clinical manifestations of hyperandrogenism and ovulatory dysfunction, women with PCOS are at increased risk for adverse mental health outcomes, pregnancy complications, and cardiometabolic disease. Treatment methods have limited effectiveness, mostly due to the fact that the development of drugs is difficult by an incomplete definition of the main pathophysiological processes. Advances in adipocyte genetics, metabolomics, and structure have improved understanding of key changes in neuroendocrine, enteroendocrine, and steroidogenic pathways, including increased gonadotropin-releasing hormone pulsatility, androgen excess, insulin resistance, and changes in the gut microbiome. Many patients have high levels of 11-oxygenated androgens with high androgenic activity, which may pose a metabolic risk. These advances have prompted the development of new therapies, including those targeting the neurokinin–kispeptin axis upstream of gonadotropin-releasing hormone, with the potential to reduce adverse clinical outcomes and improve patient outcomes
Дод.точки доступу:
Хаща, І. І.
Шуміліна, Т. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Горбунова, О. В.
    Комплексний підхід до лікування безпліддя у жінок з патологією ендометрія [Текст] = A comprehensive approach to the treatment of infertility in women with endometrial pathology / О. В. Горбунова, О. С. Щербінська, І. В. Ярова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 72-83. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (осложнения, патофизиология, этиология)
ПОЛИПЫ -- POLYPS (патофизиология, терапия, этиология)
АНТИГЕНЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЕ -- ANTIGENS, DIFFERENTIATION (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Проблема безпліддя є найбільш пріоритетною та актуальною у медицині розвинених країн, що пов’язано з досить високою частотою безпліддя у світі та відсутністю позитивної динаміки відтворення населення
Мета дослідження: оцінювання результатів комплексного персоналізованого підходу до лікування жінок з безпліддям на тлі патології ендометрія, а саме – хронічного ендометриту, поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було проведено комплексне клініко-інструментальне, лабораторне та морфологічне обстеження 94 пацієнток на клінічних базах кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного медичного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика та медичного центру «Добробут» упродовж 2021–2022 рр. Усі пацієнтки були розподілені на такі групи: І група (основна) – жінки з безпліддям на тлі патології ендометрія, а саме – хронічного ендометриту, поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія, яких лікували відповідно до розробленої нами методики персоналізованого підходу до відновлення репродуктивної функції (31 особа); ІІ група (порівняння) – пацієнтки з безпліддям на тлі патології ендометрія (хронічного ендометриту, поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія), яких лікували за загальноприйнятою методикою (32 особи); до ІІІ групи (контрольної) включено здорових жінок репродуктивного віку (31 особа). Результати. Під час дослідження у І та ІІ групах було виявлено таку патологію ендометрія: поліпи – 74,6%; гіперплазія ендометрія – 25,3%; хронічний ендометрит – 77,7%. У результаті оцінювання експресії рецепторів до стероїдних гормонів в ендометрії у період передбачуваного вікна імплантації встановлено певні особливості: зміщення піку експресії естрогенових та прогестеронових рецепторів та зменшення експресії рецепторів порівняно з нормальним ендометрієм. Рівень прогестерону у І та ІІ групах був достовірно нижчий порівняно з контрольною групою. Під час допплерометрії маткових артерій виявлені гемодинамічні порушення у пацієнток І та ІІ груп. За даними мікроскопічних досліджень у І та ІІ групах пацієнток відзначали достовірне зменшення або повну відсутність Lactobacillus spp. Висновки. У результаті застосування удосконаленого персоналізованого підходу до лікування жінок з безпліддям на тлі патології ендометрія було досягнуто підвищення частоти настання вагітності у два рази порівняно з пацієнтками, яких лікували за загальноприйнятою методикою. Це дає право рекомендувати такий підхід для широкого використання у практичній медицині
The problem of infertility is the most priority and urgent in the medicine of developed countries, which is connected with a rather high frequency of infertility in the world and the lack of positive dynamics of population reproduction
The objective: evaluation of the results of a comprehensive personalized approach to the treatment of infertility in women with endometrial pathology, namely chronic endometritis, endometrial polyps, and endometrial hyperplasia. Materials and methods. In order to achieve the goal, a complex clinical-instrumental, laboratory and morphological examination of 94 patients was carried out at the clinical bases of the Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology of the P. L. Shupyk National Medical University of Health of Ukraine and the «Dobrobut» Medical Center during 2021–2022 years. We divided all patients into the following groups: Group I (main) – patients with infertility on the background of endometrial pathology, namely chronic endometritis, endometrial polyps, and endometrial hyperplasia, whom we managed in accordance with the methodology of a personalized approach to the restoration of reproductive function developed by us (31 people ); II group (comparison) – patients with infertility on the background of endometrial pathology (chronic endometritis, endometrial polyps, and endometrial hyperplasia), whose management was in accordance with the generally accepted methodology (32 people), and III group (control) included healthy women of reproductive age (31 people). Results. During the study, the following endometrial pathology was found in groups I and II: endometrial polyps – 74.6%; endometrial hyperplasia – 25.3%; chronic endometritis – 77.7%. As a result of evaluating the expression of receptors for steroid hormones in the endometrium during the expected window of implantation, certain features were established: a shift in the expression peak of estrogen and progesterone receptors and a decrease in receptor expression compared to normal endometrium. The level of progesterone in groups I and II was significantly lower compared to the control group. During dopplerometry of the uterine arteries, hemodynamic disturbances were detected in patients of the I and II groups. According to the microscopic studies in the I and II groups of patients, we noted a significant decrease or complete absence of Lactobacillus spp. Conclusions. As a result of the application of an improved personalized approach to the management of women with infertility on the background of endometrial pathology, a two-fold increase in the frequency of pregnancy was achieved compared to patients who were managed according to the generally accepted methodology, which gives the right to recommend such an approach for wide use in practical medicine
Дод.точки доступу:
Щербінська, О. С.
Ярова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)