Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=РУ6/2021/5<.>

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи з 1 по 20

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Косей Н. В., Регеда С. І., Гламазда М. І., Васильченко Л. А.
Назва : Сучасні можливості лікування та профілактики рецидивного перебігу кандидозного вульвовагініту в жінок репродуктивного віку
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 77-82 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Анотація: Кандидозний вульвовагініт – актуальна медико-соціальна проблема, що посідає вагоме місце серед причин звернення жінок до лікаря. Це захворювання трапляється в жінок різних вікових категорійЗагалом клінічна ефективність (регресія скарг і нормалізація об’єктивних даних) після завершення лікування РВВК в обох групах фіксувалася в більшості пацієнток. Однак в основній групі вона становила 87% і перевищувала таку в групі порівняння – 63%, що супроводжувалося нормалізацією вагінального мікробіоценозу. При застосуванні комплексної терапії з використанням препарату Кандіваку спостерігався більш надійний результат, який супроводжувався істотним зниженням частоти рецидивів захворювання. Під час дослідження побічних ефектів препарату Кандівак та алергічних реакцій не виявлено. Висновки. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що застосування препарату Кандівак у комплексі з протигрибковою терапією та пробіотиком сприяє усуненню системного запалення, швидкому відновленню нормальної вагінальної мікрофлори, зменшенню кількості рецидивів РВВК
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захаренко Н. Ф., Маноляк І. П.
Назва : Рецидивний бактеріальний вагіноз: можливі шляхи корекції
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 83-88 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Анотація: Мета дослідження: підвищити ефективність лікування бактеріального вагінозу (БВ) у жінок репродуктивного віку. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 64 жінки репродуктивного віку з діагностованим БВ. Після курсу локальної антибіотикотерапії учасниці були розподілені на 2 групи: пацієнткам І групи не призначали місцевих засобів для відновлення вагінальної мікрофлори, пацієнтки ІІ групи застосовували інтравагінально пребіотичні супозиторії Фоліаль № 10. У кожній із двох груп було виділено підгрупи А і Б. У підгрупах ІА та ІІА не застосовували додаткових медикаментозних засобів, тоді як у підгрупах ІБ та ІІБ призначали пероральний пробіотичний засіб Максібаланс. Ефективність лікування БВ оцінювали на першому, третьому і шостому місяцях спостереження за результатами клінічного обстеження та визначення вагінального pH лакмусовими смужками. Результати. Найбільша кількість рецидивів БВ і рання їхня поява зафіксовані в підгрупі ІА. На етапі першого місяця спостереження в пацієнток групи ІА було виявлено 1 випадок рецидиву БВ, кількість повторних епізодів БВ зросла до 6 і 8 випадків відповідно на третьому та шостому місяцях нагляду. Послідовне лікування антибактеріальними препаратами й пероральним пробіотиком (підгрупа ІІБ) асоціювалось із появою 3 рецидивів БВ на 4–5 місяці від початку дослідження. Застосування локального пребіотика (підгрупа ІІА) після санації статевих шляхів супроводжувалося відновленням патологічного процесу лише в однієї пацієнтки наприкінці випробування. У підгрупі ІІБ до кінця дослідження рецидивів БВ виявлено не було. Висновки. Перманентне порушення вагінального нормоценозу створює сприятливі умови для хронічних рецидивних захворювань дисбіотичної природи, зокрема БВ. Незважаючи на достатню чутливість анаеробної флори до рекомендованих антибактеріальних препаратів, використання їх як монотерапії при лікуванні БВ часто виявляється недостатнім. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про виражену протирецидивну ефективність підходу послідовного застосування антибактеріальних засобів і комплексу пробіотик + пребіотик. В основі такого ефекту, ймовірно, лежить відновлення вагінального імунітету й метаболізму завдяки стійкому заселенню слизової оболонки піхви живими лактобактеріями еубіотичного походження
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Григоренко А. М.
Назва : Гестагени в лікуванні ендометріозу: ефективність, безпека, біоеквівалентність, переносність. Огляд літератури
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 72-75 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
ПРОГЕСТИНЫ -- PROGESTINS
Анотація: Ендометріоз – хронічне захворювання, що потребує тривалого лікування, метою якого є ефективне використання препаратів та уникнення повторних хірургічних втручань. Якість життя хворих на ендометріоз залежить від різного ступеня виявів таких симптомів, як тазовий біль, диспареунія, дисменорея. Ендометріоз спричиняє безпліддя та перинатальні ускладнення. Симптоми ендометріозу часто впливають на психологічний і соціальний стан, ставлять під загрозу стосунки, сексуальність та психічне здоров’я жінок. Жінки, які страждають на ендометріоз, мають високий рівень тривожності, депресії та інших психічних розладів, які можуть посилювати тяжкість болю. Наявні статистичні дані щодо частоти ендометріозу занижені з огляду на труднощі діагностики. Наразі не існує остаточних єдиних загальновизнаних методів терапії ендометріозу й здебільшого лікування – це тільки усунення симптомів захворювання. На сьогодні бажано застосовувати консервативний підхід до лікування, уникаючи хірургічного втручання, а для полегшення болю, пов’язаного з ендометріозом, рекомендується гормональна терапія. У менеджменті пацієнток з ендометріозом важливим є індивідуальний підхід з урахуванням репродуктивних планів та запитів жінки. Для пацієнток з ендометріозом слід максимально використовувати медикаментозні методи лікування, наприклад дієногест у дозі 2 мг (препарат Савіс). Дієногест є похідним 19-нортестостерону, який чинить антипроліферативну дію на вогнища ендометріозу. Савіс – це лікарський засіб, спеціально розроблений для терапії ендометріозу. Медикаментозне лікування Савісом може бути призначене задля полегшення симптомів в очікуванні операції та після неї для профілактики рецидивів. Профіль безпеки дієногесту достатньо вивчений, і, з огляду на популярність його призначення, постійно відбувається накопичення даних. Ефективність дієногесту слід оцінювати насамперед за його впливом на біль і якість життя, збереження фертильності, можливість уникнути операції або відкласти її. Це важливо при різних формах ендометріозу: ендометріомах, екстрагенітальному ендометріозі, аденоміозі
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Mendling W., Poli A., Magnani P.
Назва : Клінічні ефекти ніфурателю при вульвовагінальних інфекціях. Метааналіз з контрольованих досліджень із метронідазолом
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 71 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ВУЛЬВОВАГИНИТ -- VULVOVAGINITIS
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
НИФУРАТЕЛ -- NIFURATEL
МЕТРОНИДАЗОЛ -- METRONIDAZOLE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Polatti F.
Назва : Бактеріальний вагіноз, Atopobium vaginae і ніфуратель
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 71 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Karacin, Osman, Mutlu, Ilknur, Kose, Mesut
Назва : Концентрації вітаміну D у молодих жінок із Туреччини з первинною дисменореєю: рандомізоване контрольоване дослідження
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 111-118 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ДИСМЕНОРЕЯ -- DYSMENORRHEA
MeSH-неглавная: ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
Анотація: Для первинної дисменореї (ПД) характерні маткові спазми, які викликають біль у надлобковій ділянці безпосередньо перед або під час менструації за відсутності патології органів малого таза. На ПД страждає щонайменше половина жінок репродуктивного віку, і вона часто призводить до порушення графіків навчання та роботи, що зрештою має навчальні й економічні наслідки. Хоча патогенез ПД не визначений, існує гіпотеза, що надмірне вивільнення простагландинів провокує маткові скорочення та біль у нижній частині живота
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Rabenau, Malena, Dillberger, Benjamin, Gunther, Madeline
Назва : Екстракт Cimicifuga racemosa Ze 450 відновлює енергетичний метаболізм і сприяє довголіттю
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 119-130 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
ДОЛГОЛЕТИЕ -- LONGEVITY
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS
Анотація: Екстракти Cimicifuga racemosa (L.) Nutt. (Ranunculaceae) (синонім загальноприйнятої назви Actaea racemosa L.) у висновках Комітету з рослинних лікарських засобів (Committee on Herbal Medicinal Products, HMPC), включених до монографії «Чорний кохош» Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency, EMA) (EMA/265439/2018) отримали статус «добре зарекомендували себе» в лікуванні менопаузальних симптомів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Dinicola, Simona, Unfer, Vittorio, Facchinetti, Fabio
Назва : Інозитоли: від установлених знань до нових підходів
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 101-110 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ИНОЗИТ -- INOSITOL
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
Анотація: Інозитоли є предметом уваги клініцистів, особливо ендокринологів і гінекологів, лише протягом останніх 20 років, хоча їхня історія сягає далекої давнини. Усе почалося в 1850 р., коли німецький лікар і хімік Johann Joseph Scherer виділив гексагідроксициклогексан із м’язових клітин і назвав цю молекулу «інозитол», поєднавши грецькі терміни ìς (in-, «сухожилля, клітковина»), -ose (вказує на вуглевод; інозитол має солодкий смак), -ite («складний ефір»), -ol («алкоголь») [1]. Лише за багато років після цього Maquenne встановив структуру інозиту циклогексанолу, виділивши його з листя [2], а століття по тому Posternak у своїй точній роботі описав конфігурацію основного ізомеру інозитолу в еукаріотичних тканинах – міо-інозитол (МІ) [3]. Структура цього гексагідроксициклогексану дозволяє утворити 9 різних ізомерів: цис-, епі-, ало-, міо-, нео-, сцило-, L-хіро-, D-хіро-інозитол (DХІ) та МІ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Якимчук Ю. Б.
Назва : Використання мурамілпептидів у комплексному лікуванні внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки, асоційованої з вірусом папіломи людини
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 89-94 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Анотація: Мета дослідження: вивчення застосування імуномодулятора III покоління широкого спектру дії – препарату мурамілпептидного ряду Ліастен для підвищення ефективності лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії I ступеня, асоційованої з вірусом папіломи людини (ВПЛ), та для зниження частоти рецидивів патології шийки матки (ШМ). Матеріали та методи. До дослідження ввійшли 60 жінок із гістологічно підтвердженою внутрішньоепітеліальною неоплазією ШМ, асоційованою з ВПЛ високоонкогенного типу. Середній вік пацієнток становив 25,92 ± 0,61 року. До першої групи ввійшли 30 жінок, які отримували традиційний комплекс лікування, до другої – 30 жінок, яким додатково призначали Ліастен по 0,002 г внутрішньом’язово 1 раз на добу, 5 ін’єкцій на курс, після закінчення ін’єкцій пацієнтки приймали по 1 таблетці Ліастену двічі на добу протягом 20 днів. Традиційне лікування включало антибіотикотерапію (доксицикліну моногідрат), метронідазол, ністатин у стандартному дозуванні. При виявленні вірусів сімейства герпесу пацієнтки отримували валацикловір 500 мг двічі на добу протягом 5 днів. Оцінювання ефективності лікування проводили через 6 і 12 місяців із використанням ко-тестування, рідинної цитології, кількісного визначення ВПЛ та кольпоскопії. Результати. Спостерігалося достовірне зниження рівня навантаження високоонкогенними штамами ВПЛ у другій групі порівняно з першою: через 12 місяців у першій групі ВПЛ не було виявлено лише у 2 жінок (6,67%), а у другій групі ВПЛ уже не визначався в 17 пацієнток (56,67%) (р 0,05). У другій групі через 12 місяців спостереження кольпоскопічна картина покращилась у 70% осіб, а у 12 (40,0%) кольпоскопічний висновок за Шведською шкалою становив менш ніж 3 бали. У першій групі покращення кольпоскопічної картини з оцінкою 3 бали за Шведською шкалою отримали лише 8 (26,67%) жінок, що достовірно відрізнялося від показників другої групи (р 0,05). Висновки. Призначення вдосконаленої терапії з використанням препарату групи мурамілпептидів (Ліастену) у комплексному лікуванні ШМ протягом 12 місяців дозволяє підвищити ефективність елімінації ВПЛ, покращити кольпоскопічну картину за рахунок зменшення площі ураження ШМ і отримати нормальну цитологічну картину в 70% хворих із цервікальною інтраепітеліальною неоплазією I ступеня
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Резніченко Г. І., Резніченко Ю. Г.
Назва : Роль інозитолів і фолатів у відновленні репродуктивної функції в жінок та профілактиці вроджених вад розвитку. Огляд літератури
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 95-100 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ИНОЗИТ -- INOSITOL
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID
Анотація: Упродовж останніх років в Україні на тлі зменшення народжуваності спостерігається суттєве погіршення стану репродуктивного здоров’я жіночого населення. Однією з основних причин коморбідності безпліддя й фонових патологій є недостатня забезпеченість організму жінки в прегравідарний період мікронутрієнтами – фолатами, вітамінами, міо-інозитолом та ін. Це призводить до підвищення ризику ускладнень під час вагітності та пологів і розвитку вроджених вад у плодаПроведений аналіз літературних джерел показав, що дотації міо-інозитолу в поєднанні з фолатами є вкрай важливим способом профілактики порушень фертильності, ускладнень вагітності, народження дітей із вродженими вадами розвитку та підтримання репродуктивного здоров’я наступного покоління. Застосування міо-інозитолу в поєднанні з фолієвою кислотою в прегравідарному періоді та під час вагітності, а також у програмах допоміжних репродуктивних технологій сприяє реалізації ефектів лютеїнізувального і фолікулостимулювального гормонів, нормалізації функції яєчників, якості ооцитів, інвазії трофобласта при закріпленні бластоцисти, запобігає вродженим вадам розвитку у плода шляхом нейтралізації метафоліном дії гомоцистеїну, знижує частоту невиношування вагітності, прееклампсії та інших ускладнень. Нейрозахисна дія міо-інозитолу вказує на важливість його використання для нейропротекції мозку плода на пізніх термінах гестації, особливо в умовах гіпоксії. Із зазначеною метою успішно справляється препарат Фертіфолін, який містить покращену комбінацію природних нутрієнтів – 1000 мг міо-інозитолу і 100 мкг фолієвої кислоти у формі метафоліну (L-метилфолату кальцію). Метафолін має більшу біодоступність та активніше сприяє підвищенню рівня фолатів у плазмі крові порівняно з фолієвою кислотою. Метафолін характеризується меншою кількістю взаємодій із ліками й рідше маскує симптоми В12-дефіцитної анемії, знижує ризики виникнення анемії, порушення функції плаценти, вад розвитку нервової трубки плода. Фертіфолін також ефективно застосовується як допоміжний засіб при синдромі полікістозних яєчників і в протоколах допоміжних репродуктивних технологій
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щуревська О. Д., Гончарук Н. П.
Назва : Клінічний випадок очікувальної тактики ведення рубцевої вагітності та розродження в ІІІ триместрі
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 27-32 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ТРЕТИЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, THIRD
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
МАТКА -- UTERUS
РУБЕЦ -- CICATRIX
Анотація: Одне з рідкісних ускладнень попереднього кесаревого розтину – вагітність з імплантацією в ділянці самого післяопераційного рубця. У літературі описані поодинокі повідомлення про цю патологію, які стосуються ранніх термінів вагітності. Прогноз і тактика їхнього ведення є дискутабельними питаннями. У статті представлено випадок успішного спостереження вагітності й розродження пацієнтки з поєднаною патологією: плацента в зоні післяопераційного рубця з його діастазом і центральне передлежання плаценти з проростанням стінки матки. Вагітна 34 років із ІІІ вагітністю та ІІ очікуваними пологами. Під час УЗД встановлено діагноз центрального передлежання плаценти, її врощення в стінку матки та дефекту стінки матки в ділянці післяопераційного рубця. Жінка поінформована щодо можливих ризиків, але категорично наполягала на пролонгуванні вагітності. Із 23 тижня перебувала в умовах акушерського стаціонару для можливості ургентного оперативного втручання. На терміні 37 тижнів проведено плановий кесарів розтин донним доступом із подальшою екстирпацією матки. Практично в усіх літературних джерелах описано завершення рубцевої вагітності в І та ІІ триместрах. Через неоднорідність досліджуваних груп і рідкість таких випадків, а також відсутність єдиного протоколу ведення цієї патології, частіше використовують комбіновані або модифіковані підходи до лікування. Первинна профілактика рубцевої вагітності повинна включати заходи щодо запобігання високій частоті кесаревого розтину, також слід переглянути показання до його проведення та виконувати дійсно обґрунтоване оперативне втручання. При плануванні подальшої вагітності обов’язково потрібно проводити прегравідарну підготовку. У протоколі скринінгового УЗД І триместру вагітності при оперованій матці варто акцентувати увагу на локалізації хоріона. У разі встановлення рубцевої вагітності на цьому етапі не можна рекомендувати очікувальну тактику. Будь-який метод, який усуває вагітність на рубці, особливо на малих термінах, дозволить зберегти орган та майбутню фертильність, а також знизити захворюваність і летальність
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кравченко О. В.
Назва : Алгоритм діагностики та лікування первинної плацентарної дисфункції у вагітних груп ризику
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 33-38 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
Анотація: Мета дослідження: оцінити ефективність діагностики та комплексної терапії плацентарної дисфункції (ПД) на ранніх термінах гестації. Матеріали та методи. Обстежено 110 вагітних груп ризику щодо формування первинної ПД. Критеріями виключення з групи досліджень були багатоплідна вагітність, аномалії розвитку плода та внутрішніх статевих органів матері, вагітність, що настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій. Діагноз ПД встановлено у 56 жінок (І група) за результатами оцінювання стану екстраембріональних структур та кровоплину в спіральних і маткових артеріях на 12–13 тижнях гестації. Решта пацієнток (54 жінки) становили контрольну групу без ПД (ІІ група). Результати. Всім вагітним із верифікованою ПД на 12–13 тижнях було призначене комплексне медикаментозне лікування, яке включало мікронізований прогестерон, венотонік Нормовен, препарат Магнікум, лікарський засіб Артіхол. У результаті лікування вже на 22–24 тижнях гестації усереднене значення кровоплину (індекс резистентності) в маткових і спіральних артеріях достовірно в групах не відрізнялося. Не було достовірної різниці й у показниках фето- і плацентометрії на 35–36 тижнях вагітності. Ускладнення гестаційного періоду в пацієнток досліджуваних груп також були практично однаковими. Висновки. Гормональні порушення та невиношування в анамнезі, клінічні ознаки невиношування на ранніх термінах гестації, аномальне розміщення хоріона, екстрагенітальна патологія, інфекції статевих шляхів є факторами ризику виникнення ПД. Визначення стану екстраембріональних структур на 7–8 тижнях вагітності (об’єму плідного яйця, характеру кровотоку в жовтому тілі) та на 12–13 тижнях (об’єму хоріона, індексу його васкуляризації, а також кровоплину в спіральних і маткових артеріях) може слугувати верифікаційним критерієм розвитку ПД. Розпочата на ранніх термінах гестації комплексна медикаментозна терапія (мікронізований прогестерон, Нормовен, Магнікум, Артіхол) показала себе як ефективний метод лікування первинної ПД у вагітних груп ризику
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Beniuk V. O., Hychka N. M., Zabudskyi O. V., Fursa-Sovhyra T. M., Kovaliuk T. V., Oleshko V. F., Chebotarova A. S.
Назва : Features of the pregnancy and delivery course, fetal and newborn status in women with COVID-19
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 20-25 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
Анотація: Research objective. To evaluate the features of pregnancy and delivery course, fetal and newborn status in women with confirmed COVID-19. Materials and methods. A retrospective clinical and statistical analysis of 106 pregnancy and delivery case histories and medical records of newborn from women with a gestation period of 22–41 weeks with a confirmed diagnosis of COVID-19 was carried out. Women were treated and delivered on the temporarily converted beds for providing obstetric care to pregnant women, women in labor and postpartum women with suspected and infected COVID-19 and gynecological patients of Municipal Non-Profit Enterprise “Kyiv City Maternity Hospital No. 3” from September 2020 to May 2021. Results. Delivery took place in 48 women. Women with A (II) blood group were significantly predominant – 51 (48.1%) and rhesus-positive factor – 85 (80.2%) (p 0.05). One third of pregnant women sought medical help on their own – 34 (32.1%). 94 (88.7%) women had a positive PCR test, in 6 (11.3%) cases the diagnosis was confirmed by a rapid test in the admission department; in 6 (11.3%) cases the test results were negative. The leading complaints when pregnant women were hospitalized were fever, cough and fatigue in 85 (80.2%), 90 (84.9%) and 73 (68.9%) pregnant women respectively (p 0.05). Almost every third woman (39, 36.8%) had a subfebrile temperature – 37.0–37.5 oC. In 15 (14.1%) patients the temperature was 38.0–38.5 oC, in 6 (5.7%) patients over 38.5 oC. At the lung ultrasound the signs of bilateral and polysegmental pneumonia were diagnosed in 44 (53.6%) and 36 (43.9%) cases. Lower and upper lobe pneumonia was diagnosed in 20 (24.4%) pregnant women. Severe lung damage was detected in 29 (35.4%) pregnant women in the form of partial “hepatization” of lung tissue, pleural effusion in the form of black areas of various sizes in the pleural cavity. Conclusions. The main typical SARS CoV-2 complaints in hospitalized pregnant women were fever, cough, fatigue and shortness of breath at rest and during exercise. Such neurological manifestations of SARS CoV-2 as headache, anosmia were noted by almost every third pregnant woman, and parosmia and myalgia were noted by every fourth pregnant woman. The average level of C-reactive protein was above normal in 97.2% of women. Lung ultrasound allowed clearly identifying areas of damage and determining the degree of lung tissue damage
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подольський В. В., Антипкін Ю. Г., Подольський Вол. В., Уманець Т. Р., Камінська Т. М., Лівшиць Л. А., Руденко С. А.
Назва : Медико-соціальні чинники можливості поширення коронавірусної інфекції серед жінок фертильного віку
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 8-14 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Мета дослідження: визначити чинники ризику поширення коронавірусної інфекції серед жінок фертильного віку. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичної документації (історій хвороб та анкетування) 60 жінок фертильного віку, які лікувалися від коронавірусної інфекції. Після аналізу медико-соціальних факторів обстежених жінок було розподілено на групи за віком. Чинники ризику настання коронавірусної хвороби аналізували шляхом розрахунку співвідношення шансів за методом Вальда при p 0,05. Результати. Оцінювання співвідношення шансів настання коронавірусної хвороби залежно від характеру праці жінок різних вікових груп показало, що при напруженому характері праці ризик настання захворювання збільшується у 2,5 раза у віковій групі до 30 років, що також підтверджує аналіз попередніх показників. Причина може бути в тому, що жінки молодшої вікової групи при помірно напруженому характері праці мають більше можливостей для відвідування масових заходів і місць скупчення людей. У структурі екстрагенітальних захворювань у жінок, які хворіли на COVID-19, шанси настання захворювання зростали у 2,6 раза в осіб, які мали в анамнезі хронічний тонзиліт. Серед жінок з інфекційними недугами в анамнезі співвідношення шансів настання коронавірусної хвороби було вищим в осіб віком понад 30 років, які хворіли на коклюш, що може вказувати на близькі механізми розвитку цих захворювань, адже збудник коклюшу також проникає через верхні дихальні шляхи, а перебіг захворювання може супроводжуватися неврологічною симптоматикою – появою судом та бронхоспазмом. Висновки. Отримані дані дають змогу відокремити більш вузьку когорту жінок фертильного віку, які можуть захворіти на коронавірусну інфекцію. Це надалі дозволить розробити пропозиції щодо ефективнішого розподілу вакцин серед жіночого населення України та знизити поширеність коронавірусної інфекції
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Слєпов О. К., Жилка Н. Я., Весельський В. Л., Скрипченко Н. Я., Авраменко Т. В., Мигур М. Ю., Пономаренко О. П.
Назва : Природні пологи vs кесарів розтин: вплив на анатомію гастрошизису в новонароджених (33-річний досвід)
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 15-19 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS
Анотація: Обґрунтування. Незважаючи на наявність численних досліджень, спрямованих на виявлення оптимального способу розродження при гастрошизисі (ГШ), їхні результати залишаються суперечливими. Тому представлене дослідження сфокусоване на встановленні впливу способу розродження на анатомію ГШ у новонароджених дітей. Мета дослідження: дослідити вплив способу розродження на анатомічні особливості будови ГШ у новонароджених. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток стаціонарних хворих – 135 вагітних і 135 їхніх новонароджених дітей із ГШ, народжених за період від 1987 до 2020 р. Усіх немовлят було розділено на 3 групи. До І групи зараховано малюків, народжених за допомогою кесаревого розтину (n = 80), до ІІ (n = 25) та ІІІ груп (n = 30) – народжених винятково природним шляхом. У дітей із ГШ трьох клінічних груп досліджували такі анатомічні особливості вади: локалізацію та розмір дефекту передньої черевної стінки; зв’язок із черевною порожниною; характер і частоту евентрованих органів. Результати. Величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки була достовірно меншою в дітей із ГШ, народжених за допомогою кесаревого розтину (3,02 ± 0,58 см; р 0,01), ніж у народжених природним шляхом (4,17 ± 0,3 см у ІІ групі, 4,7 ± 0,29 см у ІІІ групі). При народженні шляхом кесаревого розтину частота евентрації органів заочеревинного простору була достовірно нижчою (20,0%; р 0,01), ніж після природних пологів (52 і 63,3% у ІІ і ІІІ групах відповідно). Достовірної різниці в частоті евентрації інших органів черевної порожнини, локалізації дефекту та зв’язку з черевною порожниною не встановлено. Рівень доказовості дослідження – ІІІ. Висновки. Спосіб розродження впливає на розмір дефекту передньої черевної стінки та характер і частоту виявлення евентрованих органів черевної порожнини в малюків із ГШ
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурка О. А., Шумицький А. В., Семенюк Л. М., Колток О. Д., Добош В. Є., Ісламова Г. О.
Назва : Практичні підходи до обстеження жінок з аномальними вагінальними виділеннями: огляд доказових рекомендацій 2021 р. Огляд літератури
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 57-65 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE
Анотація: Аномальні вагінальні виділення (АВВ) – симптомокомплекс, що об’єднує різні за генезом (мікробні/немікробні) і анатомічною локалізацією (обмежені слизовою піхви й екзоцервіксу/поширюються з ендоцервіксу на внутрішні статеві органи) стани, які призводять до дискомфорту з боку слизової піхви та відхилень характеристик вагінальних виділень від нормальнихЗ огляду на не до кінця зрозумілі механізми регуляції вагінального біоценозу і зміни вірулентності умовно-патогенної та патогенної флори, що зумовлюють зростання частоти змішаних форм вагінозів та їхній атиповий перебіг, лабораторна складова діагностики причин АВВ має бути комплексною. Завдання лабораторних досліджень при АВВ: визначення наявності інфекцій, що передаються статевим шляхом (гонореї, хламідіозу, Mycoplasma genitalium), які часто є супутньою асимптомною інфекцією в поєднанні з БВ чи іншою причиною АВВ; підтвердження підозрюваної причини АВВ (БВ, трихомоніазу, АВВ, ВВК); диференційна діагностика з більш рідкісними мікробними (цитолітичний вагіноз) та немікробними причинами. Такі доступні дослідження, як визначення рН та мікроскопія вагінальних виділень з оцінюванням за критеріями діагностики дисбіозів, є першою лінією діагностики БВ, АВ і ВВК. Саме вони дозволяють провести диференційну діагностику з немікробними причинами АВВ і рідкісними причинами мікробних АВВ. Додатково можуть використовуватися сучасні комплексні молекулярні методи оцінювання вагінального біоценозу. Культуральні методи мають важливу роль у діагностиці та лікуванні рецидивуючого/ускладненого ВВК і АВ. ПЛР на хламідіоз, гонорею, трихомоніаз і Mycoplasma genitalium є обов’язковою складовою комплексного обстеження за підозри на БВ, АВ або дисбіоз змішаного характеру. При діагностованому БВ, трихомоніазі необхідне обстеження пацієнтки на ВІЛ та інфекції, що передаються статевим шляхом
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Artyomenko V. V., Nastradina N. M., Nitochko K. O., Altyieva M. A.
Назва : Hypomenstrual syndrome in adolescent girls as a result of reproductive dysfunction in their mothers. Literature review
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 66-70 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: In recent years in Ukraine and in the world there has been a clear tendency towards deterioration in the indicators of the somatic health of children and adolescents, that is negatively affects the processes of reproductive health formation and it state in the future. Concern for adolescent girl’s health, including their reproductive system, forms an enormous contribution to the society future. That’s why big attention is paid to the formation and saving reproductive health of adolescent girls. The period of sexual development is defining in a woman’s life and is considered a key moment on the path of reproductive maturity. Today it has been established that the reproductive health formation is influenced by environmental, socio-economic factors and the presence of somatic diseases. Despite the fact that the pathogenetic mechanisms of the reproductive system formation are extremely complex and sensitive to the effects of negative factors, the appearance of destructive factors at this time can disrupt the physiological chain of functioning of the hormonal mechanisms which regulate the reproductive system. Disorders of the menstrual cycle is one of the most common pathological conditions, combining pathogenetically different diseases, which are manifested by a violation of the menstrual duration and frequency, amount of menstrual flow. According to domestic literature, hypomenstrual syndrome (oligomenorrhea, amenorrhea) is in the first place among menstrual dysfunctions in adolescent girls in the structure of gynecological morbidity and is up to 45%. Menstrual irregularities that occur during adolescence often persist into the future, causing infertility, obstetric pathology, perinatal loss and other reproductive health problems during childbearing years. The problem of the menstrual cycle formation has been little studied, but it is socially significant, very relevant and requires further study. Thus, girls with menstrual disorders constitute a group of increased risk of gynecological diseases in women of reproductive age, since many chronic diseases of adults are a protracted pathology of adolescents. Therefore, adolescent girls should be examined and treated by a specialist in pediatric and adolescent gynecology, pediatric endocrinologist, pediatrician and family doctorОстанніми роками в Україні та світі спостерігається чітка тенденція до погіршення показників соматичного здоров’я дітей і підлітків, що негативно впливає на процеси формування та стан репродуктивного здоров’я в майбутньому. Турбота про здоров’я дівчат-підлітків, включно з їхньою репродуктивною системою, робить вагомий внесок у майбутнє суспільства. Тому слід приділяти велику увагу формуванню та збереженню репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків. Період статевого розвитку є визначальним у житті жінки й уважається ключовим на шляху становлення репродуктивної зрілості. Сьогодні встановлено, що на формування репродуктивного здоров’я впливають екологічні, соціально-економічні чинники та наявність соматичних захворювань. Зважаючи на те що патогенетичні механізми формування репродуктивної системи є надзвичайно складними й чутливими до негативних впливів, поява деструктивних чинників у цей час може порушити фізіологічний ланцюг функціонування гормональних механізмів регуляції репродуктивної системи
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лахно І. В.
Назва : Стан метаболічних процесів і шляхи їх покращення у жінок перименопаузального віку завдяки застосуванню стратегії life extension
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 51-54 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
Анотація: Подовження тривалості та підвищення якості життя жінок старших вікових груп є значною проблемою сучасної медицини. Порушення метаболізму у вигляді цукрового діабету типу ІІ і атерогенної дисліпідемії призводять до високої частоти ускладнень із боку серцево-судинної системи. Відомо, що призначення замісної гормональної терапії не може нормалізувати вікові порушення метаболізму. Тому пошук нових методів підтримання здоров’я серця та судин є надзвичайно актуальнимРозроблена 3-місячна програма сприяла значному покращенню стану метаболічних процесів та показників гемодинаміки в жінок перименопаузального віку. Це є підставою для впровадження ксилат- тівортінового курсу life extension у практику сімейних лікарів, акушерів-гінекологів і фахівців у галузі естетичної медицини
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : П’єтт, Пол
Назва : Метааналізи та рандомізовані контрольовані дослідження: що повинні знати клініцисти для профілактики звичних і спонтанних викиднів нез’ясованого генезу?
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 39-44 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
Анотація: Етіопатологія звичного невиношування є сукупністю різноманітних чинників, що включає хромосомні дефекти, генетичні або структурні аномалії, ендокринні аномалії, інфекції, дисфункцію імунної системи, тромбофілічні розлади, антифосфоліпідний синдром і нез’ясовані причини. Давно відомо, що для збереження вагітності та її фізіологічного розвитку необхідний прогестерон. Недостатня секреція і низький його рівень у сироватці крові на ранніх термінах вагітності асоціюється із загрозою викидня та втратою вагітності на більш пізніх строках – до 16 тижня гестації. Ефективність застосування вагінального мікронізованого прогестерону (ВМП) у дозі 400 мг двічі на добу в І триместрі вагітності оцінювали у двох останніх великих високоякісних багатоцентрових плацебо-контрольованих дослідженнях, одне з яких включало вагітних із повторними викиднями нез’ясованого ґенезу (дослідження PROMISE), а друге – жінок із ранніми втратами вагітності (дослідження PRISM). Ключовим висновком, уперше зробленим у дослідженні PROMISE, а потім підтвердженим у випробуванні PRISM, було те, що лікування ВМП асоціювалося зі зростанням рівня живонародження відповідно до кількості попередніх викиднів. Було показано, що не існує жодних доказів щодо проблем із безпекою застосування натурального мікронізованого прогестерону. Лікування із застосуванням ВМП необхідно рекомендувати жінкам із кровотечею на ранніх термінах вагітності, які в анамнезі мають один чи більше викиднів. Рекомендований режим терапії – 400 мг 2 рази на день (800 мг/добу) інтравагінально, починаючи від моменту виявлення кровотечі строком до 16 тижнів вагітності. Надалі залишається невизначеність щодо ефективності й безпечності альтернативних прогестагенів (зокрема, дидрогестерону) для лікування жінок із високим ризиком загрози переривання вагітності та звичним невиношуванням. Важливо, що дидрогестерон є синтетичним прогестином, структура якого суттєво відрізняється від природного прогестерону, через що існує потреба однозначно довести коротко- і довгострокову безпечність цього препарату, перш ніж розглядати його застосування у клінічній практиці
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Величко В. І., Маньковський Б. М., Татарчук Т. Ф., Лагода Д. О., Тодуров І. М., Ліщишина О. М.
Назва : Сучасний погляд на лікування ожиріння в дорослих. Огляд літератури
Місце публікування : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 45-50 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Сьогодні поширеність надлишкової маси тіла та ожиріння має характер пандемії. Цей розлад визначається як «складне хронічне захворювання, при якому патологічний або надлишковий жир в організмі погіршує здоров’я, підвищує ризик довгочасних медичних ускладнень і зменшує тривалість життя». У статті представлено фрагменти клінічної настанови щодо ведення пацієнтів з ожирінням, яка базується на доказах, а також коментарі щодо фармакологічної терапії. Підходи до лікування пацієнтів із надлишковою масою тіла й ожирінням включають поведінкові втручання, корекцію способу життя тощо. Одним із методів є фармакологічна терапія, яка ґрунтується на таких принципах: терапію для зменшення маси тіла можна використовувати вже при індексі маси тіла ≥ 27 кг/м2 або ≥ 30 кг/м2 у поєднанні з ускладненнями, пов’язаними з надмірним вмістом жиру в організмі. У вигляді препаратів можуть застосовуватися ліраглутид, комбінація налтрексон + бупропіон, орлістат. Фармакотерапія повинна обов’язково супроводжуватися модифікацією способу життя, зокрема за потреби включати лікувальну дієтотерапію, підвищення фізичної активності на постійній основі з її обов’язковим контролем, поведінкову або когнітивно-поведінкову терапію. Фармакотерапію також можна використовувати для підтримки зменшеної маси тіла, досягнутої завдяки модифікації способу життя, та з метою запобігання її набиранню. Заборонено застосовувати безрецептурні препарати, якщо вони не затверджені як засоби для контролю маси тіла. Пацієнтів із метаболічним ожирінням слід скеровувати на консультацію для оцінювання доцільності застосування баріатричної хірургії з подальшим лікуванням саме в такого фахівця. Кожен клініцист повинен мати достатній обсяг знань для того, щоб установити діагноз ожиріння та запропонувати своїм пацієнтам індивідуалізовану довготривалу схему схуднення, що ґрунтується на доказових методах. Успіх терапії ожиріння залежить від довіри пацієнта до свого лікаря та від знань клініциста в цій сфері
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)