Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ10/2019/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фадєєнко Г. Д., Кушнір І. Є., Гріднєв О. Є., Чернова В. М., Соломенцева Т. А., Нікіфорова Я. В., Курінна О. Г., Гальчинська В. Ю., Бондар Т. М.
Назва : Нові патогенетичні механізми розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки на тлі метаболічного синдрому: фокус на мікроРНК
Паралельн. назви :The new pathogenetic mechanisms of the development of nonalcoholic fatty liver disease combined with metabolic syndrome: focus on microRNAs
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 9-15 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: с.
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) — найпоширеніша хвороба печінки в світі. Сучасний патогенез НАЖХП пов’язують з порушенням регулювання клітинних процесів за допомогою мікроРНК, зокрема мікроРНК-34а і мікроРНК-122, на посттранскрипційному рівніМета — вивчити рівень експресії мікроРНК-34а та мікроРНК-122 і визначити їх роль у розвитку та прогресуванні НАЖХП на тлі метаболічного синдромуМатеріали та методи. Обстежено 78 хворих на НАЖХП у поєднанні з компонентами метаболічного синдрому. Контрольну групу утворили 30 здорових донорів, порівнянних за віком та співвідношенням статей. Обстеження хворих передбачало загальноклінічний огляд, лабораторні аналізи (визначення показників вуглеводного та ліпідного обміну), встановлення ступеня стеатозу печінки ультразвуковим методом та оцінку експресії мікроРНК-34а та мікроРНК-122 флуорометричним методомРезультати. Рівень циркулюючих мікроРНК-34а та мікроРНК-122 у зразках плазми крові пацієнтів з НАЖХП статистично значущо перевищував відповідні показники в контрольній групі. Виявлено статистично значущу асоціацію рівня експресії мікроРНК-34а з активністю вісцеральної жирової тканини і показником інсулінорезистентності. Це може свідчити про вплив мікроРНК-34а на активацію ліпогенезу та порушення розподілу жирової тканини. Доведено роль мікроРНК-122 у дизрегуляції обміну ліпідів у бік збільшення фракцій проатерогенних ліпопротеїдів, які беруть участь у формуванні НАЖХПВисновки. Підвищений рівень мікроРНК-34а та мікроРНК-122 може бути потенційним маркером розвитку НАЖХП. У хворих на НАЖХП з ознаками метаболічного синдрому мікроРНК-122 може бути неінвазивним маркером прогресування фіброзуNon-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is the worldwide most common liver disease. The modern pathogenesis of NAFLD is associated with disorders in the regulation of cellular processes by the microRNAs at the post-transcriptional level, in particular, by miRNA-34a and miRNA-122Objective — to study the levels of miRNA-34a, microRNA-122 expression to determine their role in the development and progression of NAFLD combined with metabolic syndromeMaterials and methods. The examinations involved 78 patients with NAFLD combined with components of metabolic syndrome. The control group consisted of 30 healthy donors, matched by age and sex. Patients’ examinations included general-clinical examination, laboratory tests (carbohydrate and lipid metabolism parameters), determination of the degree of liver steatosis by ultrasound, and evaluation of expression of miR‑34a and miR‑122 by fluorometric methodResults. The levels of circulating miRNA-34a and 122 in plasma samples of patients with NAFLD significantly exceeded the corresponding values in the control group. An elevated level of miRNA-34a and -122 may be a potential marker for the development of NAFLD. A significant association of the level of expression of miR‑34a with visceral adipose tissue and the index of insulin resistance was determined. The obtained data may indicate the possible effect of miRNA-34a on lipogenesis activation and disturbance of the distribution of adipose tissue. The role of miR‑122 in the lipid metabolism dysregulation toward the increase of fractions of proatherogenic lipoproteins involved in the formation of NAFLD is established. MicroRNA-122 may act 1as a non-invasive marker for the progression of fibrosis in patients with NAFLD with signs of metabolic syndromeConclusions. The increased miRNA-34a, miRNA-122 levels can serve as a potential marker of the NAFLD development. In NAFLD patients with the signs of metabolic syndrome, miRNA-122 can be used as a non-invasive marker of fibrosis progression
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пасієшвілі Т. М.
Назва : Оцінка особливостей змін та діагностичної інформативності цитокінового профілю в осіб молодого віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, яка перебігає на тлі автоімунного запалення
Паралельн. назви :The evaluation of specific changes and diagnostic informativeness of the cytokine profile in young patients with gastroesophageal reflux disease, occurring against the background of autoimmune inflammation
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 16-21 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: с.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA
ИНТЕРЛЕЙКИН-18 -- INTERLEUKIN-18
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: Мета — визначити загальну тенденцію змін показників системного запалення — інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) та інтерлейкіну-18 (ІЛ-18) — у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), яка перебігає на тлі автоімунного тиреоїдиту (АІТ) в осіб молодого вікуМатеріали та методи. У 83 пацієнтів віком від 18 до 25 років (студентів) з поєднаним перебігом ГЕРХ і АІТ проведено вивчення вмісту та ролі ІЛ-1β та ІЛ-18. Групу порівняння утворили 30 пацієнтів з ГЕРХ аналогічного віку, статі і формою захворюванняРезультати. Встановлено, що перебіг ГЕРХ супроводжується статистично значущим збільшенням вмісту ІЛ-1β. У разі приєднання АІТ він збільшується в 1,7 разу. Рівень ІЛ-1β залежав від форми ураження слизової оболонки стравоходу — вищий за наявності ерозій, але не корелювала з їх кількістю. В осіб з поєднаним перебігом ГЕРХ та АІТ вміст ІЛ-18 становив 1761,5 (1451,7; 2876,9) пг/мл, що перевищувало аналогічний показник у пацієнтів з ГЕРХ (614,6 (521,9; 721,8) пг/мл) та контрольні значення (р 0,05)Висновки. При коморбідності ГЕРХ і АІТ відзначено підвищення вмісту ІЛ-18, що пов’язано із запальним процесом у стравоході та щитоподібній залозі та автоімунним процесом у щитоподібній залозі. Подальше прогресування захворювань може відбуватися внаслідок збереження автоімунного компонента. Перебіг ГЕРХ, особливо в разі її поєднання з АІТ, в осіб молодого віку супроводжується збільшенням рівня ІЛ-1β у периферичній крові, що свідчить про наявність активного запального процесуObjective — to determine the general trend of changes in the indicators of systemic inflammation — interleukin-1β and interleukin-18, in young patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) and autoimmune thyroiditisMaterials and methods. The study involved 83 young patients (students aged 18 to 25 years) with GERD and autoimmune thyroiditis (AIT), in whom the levels and role of interleukin-1β (IL-1β) and interleukin-18 (IL-18) have been evaluated. The comparison group consisted of 30 patients with isolated GERD of the same age, gender, and the disease formResults. It has been established that GERD was accompanied by a significant increase in the IL-1β levels; in association with AIT this indicator increased in 1.7 times. The IL-1β value depended on the form of the esophageal mucosa lesion and was more pronounced in the presence of erosions but did not correlate with their number. In subjects with combined GERD and AIT course, the IL-18 levels increased up to 1761.5 (1451.7; 2876.9) pg/ml, that exceeded this indicator in patients with isolated GERD, 614.6 (521.9; 721.8) pg/ml and controls’ values (p 0.05)Conclusions. In patients with combined GERD and AIT, the increase of IL-18 levels was observed, that was associated with the inflammatory process in both organs and an autoimmune process in the thyroid gland. Further disease progression may occur due to the preservation of the autoimmune component. The GERD course, especially in case of its combination with AIT in young people, was accompanied by an increase in the peripheral blood levels of interleukin-1β, which indicates the presence of an active inflammatory process
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левченко А. Р.
Назва : Ефективність антигістамінних і антилейкотрієнових препаратів у лікуванні синдрому подразненої кишки у хворих із супутніми алергійними захворюваннями
Паралельн. назви :The effectiveness of antihistamine and antileukotriene drugs in the treatment of irritable bowel syndrome with the reveled concomitant allergic conditions
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 22-28 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: с.
Предметні рубрики: Хифенадин-- прием-- тер прим
Монтелукаста-- прием-- тер прим
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
АМИНОКСИДАЗА МЕДЬ-СОДЕРЖАЩАЯ -- AMINE OXIDASE (COPPER-CONTAINING)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
ГИСТАМИНА АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE ANTAGONISTS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Анотація: Мета — уточнити роль гістаміну в патогенезі синдрому подразненої кишки (СПК) та встановити ефективність антигістамінних і антилейкотрієнових препаратів у комплексній терапії пацієнтів із СПКМатеріали та методи. Дослідження проведено у 2016 — 2017 рр. на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені O. O. Богомольця. Обстежено 150 хворих із СПК, з них 106 (72,6 %) жінок. Середній вік пацієнтів — (40,8 ± 2,1) року. Пацієнтів, у яких було виявлено супутні алергійні захворювання (84 (56 %)), розподілили на дві групи. Перша група (n = 40) отримувала стандартну базисну терапію залежно від субтипу СПК, друга група (n = 44) — додатково комбіновану протизапальну терапію хіфенадином (25 мг тричі на добу) в поєднанні з монтелукастом (10 мг 1 раз на добу). Групи були порівнянні за середнім віком та співвідношенням статей. Ефективність лікування оцінювали через 1 міс.Результати. У хворих на СПК виявлено статиcтично значущо вищий рівень гістаміну (р ≤ 0,05) і нижчий вміст ферменту діамінооксидази (р ≤ 0,05) у сироватці крові, що може свідчити про наявність інтолерантності до гістаміну. Додаткове призначення хіфенадину та монтелукасту сприяло не лише значному зменшенню алергійних скарг, а і зниженню рівня сироваткового гістаміну (р ≤ 0,05), підвищувало ефективність лікування хворих на СПК, зокрема статиcтично значущо зменшувало інтенсивність больового і діарейного синдрому (р ≤ 0,001), а також підвищувало показники загального стану здоров’я, життєвої активності та фізичного стану пацієнтів (р ≤ 0,05)Висновки. Монтелукаст, як і антигістамінні препарати ІІІ покоління, може бути варіантом лікування для пацієнтів, які страждають на СПК та алергійні захворювання, але для надання клінічних рекомендацій необхідно провести додаткові, ретельно сплановані дослідження в інших гастроентерологічних та алергологічних центрахObjective — to rectify the histamine role in the pathogenesis of irritable bowel syndrome (IBS) and to establish the efficacy of antihistamine and antileukotriene drugs in the complex treatment of IBS patientsMaterials and methods. The study was conducted in the years 2016 to 2017 on the basis of the Department of Internal Medicine N 1 of O. O. Bogomolets National Medical University. The examinations involved 150 IBS patients with the mean age 40.8 ± 2.1 years, from them 106 (72.6 %) women. Patients with the reveled concomitant allergic conditions (84 (56 %)) were divided into two groups. The first group (n = 40) received the standard basictherapy depending on the IBS sub-type, the second group (n = 44) received the additional combined anti-inflammatory treatment with Quifenadine (25 mg 3 times a day) in combination with Montelukast (10 mg once a day). The groups were matching by the mean age and gender ratio. The treatment efficacy was assessed after 1 month.Materials and methods. The study was conducted in the years 2016 to 2017 on the basis of the Department of Internal Medicine N 1 of O. O. Bogomolets National Medical University. The examinations involved 150 IBS patients with the mean age 40.8 ± 2.1 years, from them 106 (72.6 %) women. Patients with the reveled concomitant allergic conditions (84 (56 %)) were divided into two groups. The first group (n = 40) received the standard basictherapy depending on the IBS sub-type, the second group (n = 44) received the additional combined anti-inflammatory treatment with Quifenadine (25 mg 3 times a day) in combination with Montelukast (10 mg once a day). The groups were matching by the mean age and gender ratio. The treatment efficacy was assessed after 1 month.Conclusions. Montelukast, as well as the III generation antihistamines, may be a method of treatment of patinets with IBS and allergic conditions, but to provide the clinical recommendations, the additional and well designed trials should be conducted in other gastroenterological and allergological centers
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хамрабаева Ф. И.
Назва : Место плазмозамещающих препаратов в лечении больных с хроническими вирусными гепатитами
Паралельн. назви :A place of plasma substitutes in the treatment of patients with chronic viral hepatitis
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 29-34 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Реосорбилакт-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN
ПЛАЗМОЗАМЕНИТЕЛИ -- PLASMA SUBSTITUTES
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES
НУКЛЕОТИДЫ ЦИКЛИЧЕСКИЕ -- NUCLEOTIDES, CYCLIC
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION
Анотація: Цель — оценить эффективность плазмозамещающего препарата («Реосорбилакт») у больных с хроническими вирусными гепатитами.Материалы и методы. Обследовано 60 больных с хроническими вирусными гепатитами, которых разделили на две группы: 35 пациентов основной группы получали плазмозамещающий препарат на фоне базисной терапии, 25 пациентов группы сравнения — только базисную терапию. Наряду с общепринятыми лабораторными исследованиями больных проводили специальные иммунологические и биохимические тестыРезультаты. Проведенные исследования показали хорошую переносимость препарата, улучшение иммунологических показателей. Выявлена ускоренная нормализация иммунорегулирующего индекса CD4/CD8 у больных основной группы (2,03 ± 0,03; р 0,05), стимуляция факторов природной резистентности к инфекциям у пациентов с хроническими вирусными гепатитами. Назначение плазмозамещающего препарата дополнительно к базисной терапии способствовало выраженному повышению антитоксичной и белково-синтезирующей функции печени, что обусловило более существенное уменьшение выраженности синдромов эндогенного и инфекционного токсикоза. Состояние больных в основной группе улучшилось на 4 — 5-й день лечения (в среднем — на (3,5 ± 0,2) сут), тогда как у пациентов группы сравнения — к концу первой недели. В ряде случаев не было необходимости в противорецидивирующей терапии в течение года диспансерного наблюдения для предупреждения обострения хронического вирусного гепатита, что свидетельствовало о достижении стойкой клинико-лабораторной ремиссии, которую отмечали на 10 — 15 % чаще, чем в группе сравненияВыводы. Препарат можно рассматривать как перспективное средство для широкого применения в лечении пациентов не только с хроническими вирусными гепатитами, но и с другими заболеваниями с инфекционным генезом, для уменьшения интоксикации, коррекции кислотно-основного состояния, улучшения микроциркуляции, а также как противовоспалительное, антиоксидантное и иммунокорректирующее средствоObjective — to assess the efficacy of plasma substitute (Reosorbilact) in patients with chronic viral hepatitisMaterials and methods. The investigation involved 60 patients with chronic viral hepatitis (CVH), who were divided into 2 groups: 35 patients of the main group received plasma substitute against the background of the basic therapy, and 25 patients of comparison group received only basic therapy. Along with the generally accepted laboratory tests, the special immunological and biochemical tests have been performedResults. The investigation demonstration good tolerability of the drug and improvement of the immunological indices. The accelerated normalization of immune regulating CD4/CD8 index in patients of the main group (2.03 ± 0.03; p 0.05) has been revealed, as well as stimulation of the natural infection-resistance factors in the CVH patients. The administration of the plasma substitute in addition to the basic therapy promoted to the significant increase in the liver antitoxic and proteinsynthesizing functions, resulting in more significant reduction in the severity of syndromes of endogenous and infectious toxicosis. Patients’ condition in the main group improved by the 4- 5the day of treatment (at average on the 3.5 ± 0.2 day), whereas in the comparison group this improvement took place by the end of first week. In the number of cases there was no need in the anti-recurrent therapy to avoid the chronic hepatitis exacerbation during one year of the follow-up care, that testified the achievement of the stable clinical and laboratory remission, occurring by 10 — 15 % oftener in the main than in the comparison groupConclusions. The drug can be considered as a promising agent for the widespread use in the treatment of patients not only with CVH, but also with other diseases of infectious genesis, for the reduction of intoxication, correction of acid-base balance, improvement of microcirculation, as well as for providing of the antiinflammatory, antioxidant and immune corrective effects
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вдовиченко В. І., Бідюк О. А., Возний Р. С., Курнат У. Р., Місюра Г. Б., Пасічна І. О., Піндак М. В., Стах Р. З., Терлецька В. В. Ходосевич О. Г.
Назва : Перший досвід вивчення поширеності Helicobacter pylori-негативної пептичної виразки у Львівській області
Паралельн. назви :First experience of the study of prevalence of the Helicobacter pylori-negative peptic ulcer in Lviv Region
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 35-38 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Анотація: Поширення Helicobacter pylori-негативної виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в Україні не досліджено. Відсутність обліку хворих, невивченість чинників ризику розвитку такого варіанта хвороби, недостатній досвід лікування хворих та профілактики захворювання створюють серйозні проблеми насамперед на етапі первинного звернення по медичну допомогу. Клінічний протокол про три рівні надання медичної допомоги хворим з такою патологією (2013) недосконалий і потребує перегляду з істотними доповненнями. За результатами обстеження 264 хворих, які звернулися по медичну допомогу протягом 4 міс 2018 р. з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, встановлено співвідношення пацієнтів з Helicobacter pylori-позитивним та негативним статусом і зроблена спроба встановити можливі чинники ризику неінфекційного варіанта хвороби. Частота виразок гастродуоденальної зони у хворих з Helicobacter pylori-негативним статусом становить 23,1 %, з Helicobacter pylori-позитивним — 39,0 %, а ерозій — відповідно 76,9 та 60,9 %. При Helicobacter pylori-позитивному статусі домінує дуоденальна локалізація виразок (29,7 % проти 10,0 %), при Helicobacter pylori-негативному — шлункова локалізація ерозій (67,7 % проти 47,6 %). До чинників, які підвищують ризик розвитку Helicobacter pylori-позитивної виразки, належать зловживання тютюнокурінням і алкоголем (67,2 і 57,4 %). Чинником ризику Helicobacter pylori-негативного варіанта хвороби є високий індекс маси тіла (в середньому — 25,9 кг/м2). У частини хворих (7,7 %) з Helicobacter pylori-негативним статусом чинником ризику ерозивно-виразкових уражень може бути цироз печінки. У 7,8 % пацієнтів з Helicobacter pylori-позитивним статусом ерозивно-виразкові ураження гастродуоденальної зони поєднуються з хронічним панкреатитомThe prevalence of Helicobacter pylori-negative peptic ulcers of the stomach and duodenum in Ukraine has not been studied yet. The lack of accounting for such patients, lack of knowledge of risk factors for the development of this variant of the disease, insufficient experience in the disease treatment and prevention causes serious problems, especially at the stage of initial request for medical care. The known Clinical Protocol on all three levels of medical care for this category of patients (2013) is imperfect and requires revision with significant additions. Based on the survey of 264 patients, seeking for medical care for the gastroduodenal peptic ulcers during 4 months of 2018, the ratio of Helicobacter pylori-positive and negative patient statuses was established and an attempt was made to establish possible risk factors for a non-infectious variant of the disease. Thus, the frequency of gastroduodenal zones ulcers in patients with Helicobacter pylori-negative status was revealed as 23.1 %, Helicobacter pylori-positive — 39 %, and erosion — respectively 76.9 % and 60.9 %. In case of Helicobacter pylori-positive status, the duodenal localization dominated (29.7 % against 10 %), and at Helicobacter pylori-negative status the gastric localization prevailed (67.7 % against 47.6 %). Among risk factors, contributing the development of Helicobacter pylori-positively ulcers, smoking and alcohol abuse (67.2 % and 57.4 %) were the most prevalent. The main risk factor of Helicobacter pylori-negative option was the increased body mass index (average 25.9). Liver cirrhosis as a risk factor was defined in 7.7 % of patients with a Helicobacter pylori-negative. The gastroduodenal erosive-ulcer lesions, combined with chronic pancreatitis, was established in 7.8 % of patients with the Helicobacter pylori-positive status
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фадеенко Г. Д., Соломенцева Т. А.
Назва : Новые возможности лечения диарейного синдрома в клинике внутренних болезней
Паралельн. назви :New treatment options for diarrhea syndrome in the clinic of internal diseases
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 39-45 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Смекталия-- тер прим-- фарм
Диосмектит-- прием-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: ДИАРЕЯ -- DIARRHEA
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA
ПРОТИВОДИАРЕЙНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIDIARRHEALS
Анотація: Острая и хроническая диарея — тяжелые клинические синдромы, которые могут наблюдаться при разных заболеваниях внутренних органов. Неустановленная причина диарейного синдрома затрудняет назначение этиотропной терапии. Эффективное и своевременное лечение способствует улучшению качества жизни и препятствует развитию осложнений. «Смекталия» — новая форма диоктаэдрического смектита, антидиарейного препарата, применяемого для лечения инфекционно-воспалительных заболеваний кишечника, а также диарейного синдрома разной этиологии. Благодаря пространственной структуре и высокой пластической вязкости диосмектит имеет высокую обволакивающую способность по отношению к слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта. Взаимодействуя с гликопротеинами пристеночной слизи, увеличивает толщину муцинового слоя, повышает вязкость муцина и уменьшает его растворимость, восстанавливая цитопротективые свойства слизистой оболочки, в результате чего возрастает ее резистентность к воздействию повреждающих факторов (желчных кислот, свободных радикалов, бактериальных токсинов). Диосмектит связывает некоторые бактериальные и вирусные токсины, что, как полагают, способствует его антидиарейному эффекту. Сообщалось о клинических доказательствах влияния диосмектита на диарею у больных с воспалительными заболеваниями кишечника. Так, он уменьшал диарею, индуцированную эндогенными агентами, особенно воспалительными цитокинами или другими факторами, в том числе при воспалительных заболеваниях кишечника. В литературе имеются сообщения об эффективном применении диоктаэдрического смектита для лечения диареи при эндокринной патологии, диарее, развившейся в результате лучевой терапии, химиотерапии и синдрома приобретенного иммунодефицита прокальцитонина. Понимание антидиарейных эффектов диосмектита может открыть новые возможности для лечения острой и хронической диареи в клинике внутренних болезнеAcute and chronic diarrhea are severe clinical syndromes that can be observed in various diseases of internal organs. The unidentified cause of diarrhea syndrome hampers administration of the etiotropic therapy. The effective and timely treatment promotes the improvement of quality of life and prevents complications’ development. Smectalia is a new form of diosmectite, an antidiarrheal drug used to treat infectious and inflammatory bowel diseases, as well as diarrheal syndrome of various etiologies. Owing to its spatial structure and high plastic viscosity, diosmectite possesses a high enveloping capacity along the gastrointestinal mucosa. By interacting with mucosal glycoproteins, it increases the mucus layer thickness, mucin viscosity and decrease its solubility, restores the mucosa cytoprotective properties, thus raising its resistance to the effects of damaging factors (bile acids, free radicals, bacterial toxins). Diosmectite binds some of the bacterial and viral toxins that is believed to be a promoter for its antidiarrhea effects. There were some evidence-based clinical reports about the diosmectite effects on from the diarrhea in patients with the inflammatory intestinal diseases. Thus, it reduced diarrhea induced by endogenous agents, especially inflammatory cytokines or other factors, including at the inflammatory intestinal diseases. The literature reports the effective use of the dioctahedral smectite for the treatment of diarrhea at the endocrine pathology, and diarrhea resulting from radiotherapy, chemotherapy and procalcitonin acquired immunodeficiency syndrome. The understanding of the antidiarrheal diosmectite effects can open new possibilities for the treatment of acute and chronic diarrhea in the internal medicine clinic
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щербинина М. Б.
Назва : Урсодезоксихолевая кислота при билиарной патологии: современные представления
Паралельн. назви :Ursodeoxycholic acid in biliary pathology: current concepts
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 46-52 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Урсосан-- прием-- тер прим
MeSH-головна: ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сладж
Анотація: Урсодезоксихолевая кислота (УДХК) относится к медикаментозным средствам, широко используемым в клинической практике. Статья посвящена обзору исследований возможности применения УДХК при заболеваниях билиарной системы. Профилактика образования и растворение желчных камней является одним из основных показаний для назначения УДХК. Препараты УДХК созданы на основе химического синтеза, но имеют при этом естественную природу и обладают комплексным воздействием на организм в целом. Терапевтическое действие УДХК направлено сразу на несколько патогенетических звеньев, что способствует нормализации метаболического обмена в организме человека. Это позволяет избежать полипрагмазии и имеет важное значение не только для эффективности и безопасности лечения, но и для оптимизации экономических затрат на приобретение медикаментов для пациентов с коморбидной патологией, часто лиц пожилого возраста. Коротко представлена эпидемиология желчнокаменной болезни, ее клинические проявления, особенности изменения состава желчи при формировании холелитиаза. Молекула УДХК охарактеризована по механизму действия. Обсуждены преимущества УДХК по сравнению с лекарственным травам и препаратам на их основе, в частности безопасность применения и плейотропность молекулы УДХК. Показана ее роль в нормализации процессов метаболизма в организме человека, особенно липидного обмена. Подробно рассмотрены такие нарушения, как дисфункциональные расстройства билиарного тракта, билиарный сладж и желчнокаменная болезнь. Особое внимание уделено формированию желчных камней на фоне генетических мутаций (мутации в гене, кодирующем фосфатидилхолинфлоппазу ABCB4; мутации гена UGT1A1, ответственные за развитие болезни или синдрома Жильбера). Указаны рекомендуемые дозы и режим приема УДХК при этих патологиях согласно современным клиническим представлениям. Накопленный успешный опыт по их консервативному лечению с помощью УДХК вселяет оптимизм в достижении положительных результатов (нормализация билиарной моторики, устранение билиарной недостаточности и билиарного сладжа, первичная профилактика и лечение желчнокаменной болезни)Ursodeoxycholic acid (UDCA) is a drug commonly used in clinical practice. This article is devoted to a review of research of the possibility of using UDCA for biliary system diseases. Prevention of the formation and dissolution of gallstones is one of the first and main indications for administration of UDCA. This was the beginning of the era of this amazing pleiotropic molecule in the 80s of the last century. UDCA preparations are based on chemical synthesis, but they have a natural origin and have a complex effect at the level of the organism as a whole. The therapeutic effect of UDCA is directed at once to several pathogenetic links that normalize human metabolism. This allows to avoid polypragmasy of medical prescriptions and is important not only in terms of the efficacy and safety of the treatment, but also in optimizing the economic costs of purchasing medicines for patients with comorbid pathology, often the elderly. The article briefly presents epidemiology of gallstone disease, clinical manifestations, features of changes in the composition of bile during development of cholelithiasis. The characteristic of the UDCA molecule by the mechanism of action is presented. The advantages of UDCA compared with medicinal herbs and herb-based preparations; in particular, safety of use and the pleiotropic nature of the UDCA molecule, are discussed, as well as its role in normalization of metabolic processes in the human body, especially lipid metabolism. Dysfunctional disorders of the biliary tract, biliary sludge and cholelithiasis are considered in detail. Attention is paid to formation of gallstones against the background of genetic mutations (mutations in the gene encoding the phosphatidylcholine flopase ABCB4; mutations of the UGT1A1 gene responsible for development of the Gilbert’s disease or Gilbert’s syndrome). The recommended doses and mode of administration of UDCA in these indications are indicated according to modern clinical concepts. The accumulated successful experience in their conservative treatment with the help of UDCA instills optimism in achieving positive results in the form of normalization of biliary motility, elimination of biliary insufficiency, elimination of biliary sludge, primary prevention and treatment of gallstone disease
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко О. А., Агибалов А. Н.
Назва : Лекарственно-индуцированные поражения верхних отделов пищеварительного тракта: профилактика и лечение
Паралельн. назви :The drug-induced injury of the upper gastrointestinal tract: prophylaxis and treatment
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 55-65 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS
ВИСМУТ -- BISMUTH
Анотація: Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) являются каузальным фактором повреждения слизистой оболочки не только желудка и двенадцатиперстной кишки, но и пищевода, запуская механизмы развития гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ). Известно, что прием НПВП (включая низкие дозы аспирина) способен существенно увеличивать вероятность развития пептического эзофагита с риском образования язв, кровотечения или формированием стриктур. В последние годы увеличилось количество работ, посвященных поражениям пищевода и изучению механизмов развития ГЭРБ, возникающих на фоне приема НПВП (включая низкие дозы ацетилсалициловой кислоты) и других лекарственных средств. Проанализирована структура лекарственно-индуцированных поражений верхних отделов желудочно-кишечного тракта у пациентов, принимающих НПВП. Изучена частота и особенности поражений пищевода у больных с остеоартрозом крупных суставов, получающих лечение НПВП, и определены факторы, повышающие риск развития данной патологии. Выбран наиболее рациональный подход диагностики и первичной профилактики НПВП-индуцированного эзофагита с учетом рассмотренных факторов риска, что в большинстве случаев должно уменьшить частоту побочных эффектов НПВП-ассоциированных поражений пищевода. Вычленены основные направления в лечении НПВП-ассоциированных повреждений пищевода, а именно: изменение образа жизни, рациональное питание, изменение дозы и режима приема НПВП или перевод на селективный НПВП, современная фармакотерапия и хирургическое лечение. На клинических примерах пациентов с повреждениями пищевода и желудка, ассоциированными с длительным приемом НПВП и антитромбоцитарных средств, обсуждены меры профилактики и лечения этой категории пациентов с использованием ингибиторов протонной помпы и висмутсодержащих препаратовIt is well established that non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) are the causal factor of mucosa damage not only of in the stomach and duodenum, but also in esophagus, triggering the development of gastroesophageal reflux disease (GERD). It is known that NSAIDs’ intake (including low doses of aspirin) can significantly increase the likelihood of developing of the peptic esophagitis with the risk of ulceration, bleeding, or stricture formation. Recent years, there is an increasing number of papers, devoted to the investigation of esophageal lesions and mechanisms of GERD development, occurring during the NSAIDs’ administration (including low doses of acetylsalicylic acid) and other drugs. The structure of drug-induced lesions of the upper gastrointestinal tract in patients taking NSAIDs has been analyzed. The investigation has been performed to study the frequency and characteristics of esophageal lesions in patients with osteoarthrosis of large joints, receiving NSAID treatment, as well as to determine factors that increase risk of developing this pathology. With account of the considered risk factors, the most rational approach to the diagnosis and primary prevention of NSAID-induced esophagitis has been chosen, which in most cases should reduce the incidence of side effects of NSAID-associated lesions of the esophagus. The main directions in the treatment of NSAID-associated injuries of the esophagus, namely, lifestyle change, balanced diet, changing the dose and regimen of NSAIDs or switching to selective NSAIDs, modern pharmacotherapy and surgical treatment have been elucidated. Clinical examples of patients with esophagus and stomach injuries associated with the long-term administration of NSAIDs and antiplatelet drugs were used to discuss the prevention and treatment of this category of patients, using proton pump inhibitors and bismuth-containing drugs
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Журавльова Л. В., Огнева О. В.
Назва : Сфера використання урсодезоксихолевої кислоти при гастроентерологічній патології
Паралельн. назви :Scope of application of the ursodeoxycholic acid at gastroenterological pathology
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 66-71 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL
Анотація: Висвітлено сучасні уявлення про застосування урсодезоксихолевої кислоти в клінічній практиці лікаря-інтерніста. Особливу увагу приділено ефектам урсодезоксихолевої кислоти, сучасному спектру застосування ії препаратів у лікуванні хворих із гастроентерологічною патологією, зокрема із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, неалкогольною жировою хворобою печінки, автоімунними процесами гепатобіліарного тракту, хронічними гепатитами, кишковим дисбіозом. Наведено результати світових досліджень щодо ефектів урсодезоксихолевої кислоти при використанні у пацієнтів із зазначеними нозологіями. Доведено ефективність використання препарату в зменшенні клінічних виявів внутрішньопечінкового холестазу у вагітних без побічних ефектів. Висвітлено історичні дані щодо виділення урсодезоксихолевої кислоти, перші дослідження за результатами її застосування, перелічено ефекти препарату та сфера його застосування. Наведено дані щодо збільшення виживання хворих із первинним біліарним холангітом на тлі прийому урсодезоксихолевої кислоти. Наголошено, що тривалий прийом препаратів урсодезоксихолевої кислоти при вірусних гепатитах, поряд із етіотропною терапією, дає змогу усунути клінічні вияви та запобігти розвитку ускладнень. Продемонстровано, що урсодезоксихолева кислота має захисні властивості проти ушкоджувальної дії жовчних кислот на стінки стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі. Наведено дані щодо позитивного впливу препарату на ліпідний спектр у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Повідомлено про істотні позитивні зміни у складі та функції мікробіому після тривалого застосування урсодезоксихолевої кислотиThe article presents modern concepts on the using of ursodeoxycholic acid in the clinical practice of internist. The presented review is focused on the effects of ursodeoxycholic acid, the current spectrum of it’s application in the treatment of the patients with gastroenterological pathology, in particular, gastroesophageal reflux disease, non-alcoholic fatty liver disease, autoimmune hepatobiliary processes, chronic hepatitis, intestinal dysbiosis. The literature review has covered the historical data on the release of ursodeoxycholic acid, the first studies on the results of this drug using, and listed the ursodeoxycholic acid effects and scope of application. The literature review presents data from the global studies of the ursodeoxychloric acid effects on patients with the above listed nosology. The efficacy of its preparation has been proved in terms of reduction of the clinical manifestations of intrahepatic cholestasis in pregnant women without side effects. The presented data showed the survival prolongation in patients with primary biliary cholangitis against the background of ursodeoxychloric acid administration. It has been emphasized that long-term use of ursodeoxycholic acid at viral hepatitis, along with etiotropic therapy, allowed to eliminate the clinical manifestations and to avoid the development of complications. It was demonstrated that ursodeoxycholic acid has protective properties against the damaging effect of bile acids on the esophagus walls at gastroesophageal reflux disease. The data have been presented on the UCDA positive effects on the lipid spectrum in patients with non-alcoholic fatty liver disease. The data illustrating the significant positive differences in the composition and function of the microbiome after prolonged use of ursodeoxycholic acid have been outlined
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Нове в лікуванні запальних захворювань кишечника: результати симпозіуму 213, організованого Falk Foundation
Паралельн. назви :Novelties in the treatment of inflammatory bowel disease: outcome of the symposium 213 by the Falk Foundation
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 72-80 (Шифр СУ10/2019/2)
MeSH-головна: КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА МОДИФИЦИРОВАННЫЕ -- DESIGNER DRUGS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
Анотація: Вибух у розробці новітніх варіантів терапії запальних захворювань кишечника (33К), який спостерігається останніми роками і буде продовжуватись у майбутньому, сприяє визначенню нових проблем у лікуванні хвороби Крона і виразкового коліту. Це означає, що питання про те, які пацієнти повинні отримувати терапію, коли саме, безсумнівно, дуже важливо. На це питання можна дати відповідь лише за допомогою використання біомаркерів для прогнозування ймовірності успішного лікування. У разі знаходження таких біомаркерів і їх використання для планування лікування це стане одним з основних напрямів, спрямованих на розробку індивідуалізованої терапії ЗЗК
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. Е., Фоменко П. Г.
Назва : Панкреатогенный сахарный диабет наоборот: внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы при сахарном диабете
Паралельн. назви :Pancreatogenic diabetes vice versa: exocrine pancreatic insufficiency against the background of diabetes mellitus
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 81-98 (Шифр СУ10/2019/2)
Предметні рубрики: Креон-- прием-- тер прим
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
СЕКРЕТОРНЫЙ КОМПОНЕНТ -- SECRETORY COMPONENT
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES
ЛАНГЕРГАНСА ОСТРОВКИ -- ISLETS OF LANGERHANS
ПАНКРЕАТИЧЕСКАЯ ЭЛАСТАЗА -- PANCREATIC ELASTASE
ФЕРМЕНТ-ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- ENZYME REPLACEMENT THERAPY
Анотація: Проанализированы нормальные физиологические взаимоотношения между экзокринной и эндокринной паренхимой поджелудочной железы (ПЖ). Приведены данные литературы о патогенезе, особенностях клинических проявлений, лечении панкреатогенного сахарного диабета и внешнесекреторной недостаточности ПЖ, развившейся вторично вследствие сахарного диабета. Установлено, что фекальная эластаза-1 является идеальным биомаркером для диагностики экзокринной недостаточности ПЖ у пациентов с сахарным диабетом 2 типа. Приведены результаты исследований, которые свидетельствуют о тесной связи между сахарным диабетом и низким уровнем фекальной эластазы-1, а также о прямо пропорциональной корреляции между содержанием фекальной эластазы-1 и уровнями С-пептида, липазы, С-реактивного белка, суммарного 25(ОН) витамина D, индексом массы тела. Представлены данные о существовании двух интрапанкреатических осей сообщения: одна вовлечена в регуляцию продукции ферментов посредством инсулина через инсулино-ацинарную ось, другая принимает участие в регуляции высвобождения инсулина за счет панкреатических ферментов через ацинарно-инсулярную ось. Освещена концепция ацинарно-островково-ацинарной оси. Таким образом, экзокринную недостаточность ПЖ можно рассматривать как осложнение сахарного диабета. Приведено патогенетическое обоснование целесообразности назначения «Креона» при сахарном диабете 3 типа и для лечения экзокринной недостаточности ПЖ у больных сахарным диабетом. Доказана безопасность терапии панкреатином для пациентов с сахарным диабетом и экзокринной дисфункцией ПЖThe analysis has been performed for the normal physiological interrelations of exocrine and endocrine pancreatic parenchyma. There were elucidated literature data regarding pathogenesis, clinical peculiarities, treatment of pancreatogenic diabetes mellitus and exocrine pancreatic insufficiency secondary to the diabetes mellitus. It has been established that fecal elastase‑1 is an ideal biomarker for the diagnosis of exocrine pancreatic insufficiency in patients with type‑2 diabetes mellitus. The study results have been demonstrated, testifying a strong association of diabetes with the low fecal elastase‑1 levels, as well as direct correlation between levels of fecal elastase‑1 and C-peptide, lipase, C-reactive protein levels, body mass index, total 25(OH) vitamin D. The authors presented data regarding the existence of two intra-pancreatic axes of interconnections: one is involved in the regulation of insulin-mediated enzyme production via insulin-acinar axis; and another provides insulin release on account of the pancreatic enzymes via acini-insular axis. The concept of acini-islet-acinar axis has been presented. Thus, the exocrine pancreatic insufficiency can be considered as s complication of diabetes mellitus. The pathogenetic ground has been provided for the expediency of Creon indication in type 3 diabetes mellitus and for the treatment of exocrine pancreatic insufficiency in patients with diabetes mellitus. The Pancreatin therapy has been proved as a safe treatment for the patients with diabetes mellitus and exocrine pancreatic dysfunction
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Головач І. Ю., Єгудіна Є. Д.
Назва : Ураження шлунково-кишкового тракту при системній склеродермії: діагностично-лікувальні аспекта
Паралельн. назви :Gastrointestinal involvement in systemic sclerosis: diagnostic and therapeutic aspects
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 99-113 (Шифр СУ10/2019/2)
MeSH-головна: СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS
Анотація: Системна склеродермія є рідкісним автоімунним розладом, який асоціюється з високою захворюваністю та смертністю. Характеризується фіброзом численних органів, зокрема шкіри, опорно-рухового апарату, легень, нирок, серця та шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Найчастіше страждає ШКТ (у 90 % випадків). Патогенетичні механізми, котрі беруть участь у цьому захворюванні, охоплюють ендотеліальне ушкодження, васкулопатію і вивільнення цитокінів, які ініціюють імунну відповідь, відкладення колагену і, зрештою, фіброз. До клінічних виявів захворювання належать втрата нормальної перистальтики, гіпотонія, ригідність стінок і м’язова атрофія, які призводять до парезу і дилатації органів ШКТ, надмірного росту бактерій у кишечнику, хронічної кишкової псевдообструкції, діареї, запору. Стравохід є найчастіше ураженою частиною ШКТ, що виявляється гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, езофагітом, ризиком розвитку інтерстиціальних захворювань легень і стравоходу Барретта та потребує ретельного спостереження для раннього виявлення злоякісної трансформації. Варіанти ведення хворих на системну склеродермію з ураженням ШКТ далекі від ідеалу з огляду на короткострокову ефективність і наявність багатьох побічних ефектів. Застосовують інгібітори протонної помпи, прокінетики, антибіотики та ендоскопічні втручання. Необхідно провести додаткові дослідження для виявлення терапевтичних методів, які можуть стримати фіброзний процес на ранніх стадіях захворювання, запобігаючи ускладненням і постійному пошкодженню життєво важливих органів. Протиревматичні препарати, котрі модифікують захворювання, не мають ефекту при ураженні ШКТSystemic sclerosis (SSc) is a rare autoimmune disorder that carries a high morbidity and mortality. It is characterized by fibrosis of multiple organs including skin, musculoskeletal system, the lungs, kidneys, heart and gastrointestinal (GI) tract. Among those organs, GI tract is the most commonly affected where up to 90 % of SSc patients have GI involvement. Pathogenetic mechanisms implicated in this disease include endothelial damage, vasculopathy and cytokine release triggering immune response, collagen deposition and ultimately fibrosis, the hallmark of the disease. Clinical manifestations of the disease, including dysmotility, hypotension, rigidity of the walls and muscle atrophy, resulting in paresis, dilatation, excessive growth of intestine bacteria, chronic intestinal pseudo-obstruction, diarrhea, constipation. The esophagus is the most commonly affected part of the GI tract, manifested by gastroesophageal reflux disease, esophagitis, risk of interstitial lung disease and Barret’s esophagus, the latter necessitating close surveillance for early detection of malignant transformation. The management options for the GI manifestations of SSc are far from ideal given the short-term efficacy and limiting side effects; these include proton pomp inhibitors, prokinetics, antibiotics and various endoscopic interventions. Further research is needed to identify therapeutic modalities that arrest the fibrotic process early in the disease, thus preventing complications and permanent damage to vital organs. Disease modifying antirheumatic drugs have no benefit and effect in GI tract lesions in SSc.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)