Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ10/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Динаміка результатів добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування стравоходу хворих на стабільну стенокардію напруження та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі корекції базисної терапії [Текст] = The dynamics of results of the esophageal 24-hour multichannel intraluminal impedance-pH monitoring in patients with stable angina and gastroesophageal reflux disease against the background of the basic treatment correction / О. С. Хухліна [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Вазонат--прием--тер прим

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, метаболизм, патофизиология, терапия)
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (патофизиология, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПИЩЕВОДА PH МОНИТОРИНГ -- ESOPHAGEAL PH MONITORING (использование)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
Анотація: Унаслідок взаємообтяження коморбідного перебігу стабільної стенокардії напруження (ССН) та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) виникає потреба у корекції базисної терапії кожної з патологій. Мета — вивчити вплив запропонованої схеми лікування хворих на ССН та ГЕРХ на результати добового мультиканального інтралюмінального імпеданс-рН-моніторування стравоходу (ДМІІ-рН-М). Матеріали та методи. У дослідження було залучено 88 хворих на ССН І — ІІ функціонального класу із коморбідною ГЕРХ; з них 43 особи (1-ша група) отримували базисну терапію ССН та ГЕРХ; 45 осіб (2-га група) — базисну терапію ССН та ГЕРХ; за винятком прокінетиків і донаторів NО; лише нітрогліцерин за потреби та додатково мельдоній («Вазонат»); капсули 500 мг двічі на добу впродовж 30 днів. Препарати призначали у середніх терапевтичних дозах. Усім хворим проведено ДМІІ-рН-М стравоходу до лікування та через 30 днів після його початку. Результати. ДМІІ-рН-М до лікування виявило ознаки патологічного гастроезофагеального рефлюксу; зниження стравохідного кліренсу та наявність рефлюкс-езофагіту. На 30-й день лікування у 2-й групі відзначено статистично значущо вираженішу динаміку показників ДМІІ-рН-М порівняно з 1-ю групою. Висновки. Корекція схеми лікування пацієнтів; хворих на ССН та ГЕРХ; із відміною пролонгованих донаторів NO (органічних нітратів) та додатковим призначенням препарату мельдонію сприяла підвищенню функціональної здатності нижнього стравохідного сфінктера; посилювала кінетичну функцію стравоходу та ефективність стравохідного кліренсу і супроводжувалася видимим регресом запального ураження стравоходу
Due to the mutual aggravating effects in the comorbidity of the stable angina of effort (SAE) and gastroesophageal reflux disease (GERD), the necessity arises for the correction of basic therapy of each of these pathologies. Objective — to investigate the effects of the proposed treatment regimen for patients with SAE and GERD on the results of esophageal 24-hour multichannel intraluminal impedance-pH monitoring (MII-pH). Materials and methods. The study involved 88 patients with SAE of I — II functional classes with a comorbid GERD. From them, 43 patients (1 group) received basic therapy for SAE and GERD, and 45 patients (group 2) received basic therapy with the exception of prokinetics and NO donors, and inclusion of nitro-glycerine if needed only, and additional meldonium (Vasonate) capsules 500 mg 2 times daily, for 30 days. The medications were administered in medium therapeutic doses. All patients were examined with esophageal MII-pH before the treatment and 30 days after the treatment start. Results. The results of baseline esophageal MII-pH showed the signs of pathological gastroesophageal reflux, reduction in esophageal clearance, and presence of reflux-esophagitis. On the 30th day of treatment, the significantly more pronounced dynamics of the esophageal MII-pH parameters was revealed in the patients of group 2 vs results in group 1. Conclusions. Correction of the treatment scheme of patients with SAE and GERD by means of removal of prolonged NO donators (organic nitrates) and additional use of Meldonium resulted in the increased functional capacity of the lower esophageal sphincter, improved kinetic function of esophagus and effectiveness of the esophageal clearance. All these changes were accompanied by a visible regression of esophageal inflammatory damage
Дод.точки доступу:
Хухліна, О. С.
Дрозд, В. Ю.
Антонів, А. А.
Рощук, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Відновлення слизової оболонки шлунка при хронічному ерозивному Helicobacter pylori-асоційованому гастриті [Текст] = The restoration of stomach mucosa in patients with chronic erosive Helicobacter pylori-associated gastritis / Л. С. Бабінець [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 13-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Контролок (пантопразол)--прием--тер прим

   Нольпаза--прием--тер прим

   Пантасан--прием--тер прим

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- EXOCRINE PANCREATIC INSUFFICIENCY (иммунология, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология)
ГАСТРИТ -- GASTRITIS (лекарственная терапия, микробиология)
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (действие лекарственных препаратов, повреждения, секреция)
ПАНТОТЕНОВАЯ КИСЛОТА -- PANTOTHENIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВИТАМИН U -- VITAMIN U (действие лекарственных препаратов, прием и дозировка)
Анотація: Мета — дослідити ефективність використання препарату провітаміну В5 і вітаміну U в комплексній терапії хворих на хронічний ерозивний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori, у поєднанні з екскреторною недостатністю підшлункової залози за морфологічними параметрами. Матеріали та методи. Обстежено 28 пацієнтів із Н. pylori-асоційованим хронічним гастритом у поєднанні з екскреторною недостатністю підшлункової залози, які перебували на диспансерному обліку та під спостереженням сімейного лікаря в Тернопільському міському комунальному закладі «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Хворих розподілили на дві групи: основну (n = 16) та контрольну (n = 12). Усі хворі отримували впродовж 10 днів терапію пантопразолом («Контролок», «Нольпаза», «Пантасан» або ін.) в дозі 40 мг двічі на добу, амоксициліном у дозі 1000 мг (або метронідазол у дозі 500 мг) двічі на добу, кларитроміцином у дозі 500 мг двічі на добу, пацієнти основної групи — додатково комплекс провітаміну В5 і вітаміну U («Доктовіт») по 2 таблетки на добу після їди протягом 2 міс. Усім хворим на початку дослідження і через 2 міс після початку лікування виконували езогастродуоденоскопію, уреазний тест на Н. pylori та біопсію з 5 місць з проведенням гістологічного дослідження. Результати. Сумарна динаміка поліпшення морфологічного стану слизової оболонки шлунка в основній групі хворих становила 0,9 бала проти 1,6 бала в контрольній групі (відповідно 17 і 32 %; p 0,05), що свідчить про ефективність і доцільність використання вітамінного комплексу в лікуванні та реабілітації хворих на хронічний гастрит у поєднанні з екскреторною недостатністю підшлункової залози. Висновки. У комплексному лікуванні хворих на хронічний гастрит у поєднанні з екскреторною недостатністю підшлункової залози доцільно застосовувати комплекс провітаміну В5 і вітаміну U
Objective — to investigate efficacy of preparation of pro-vitamin B5 and vitamin U in the complex therapy of patients with chronic erosive gastritis, associated with H. pylori, combined with the pancreas excretory insufficiency, established by the morphological parameters. Materials and methods. The study involved 28 patients with H. pylori-associated gastritis combined with the pancreas excretory insufficiency, who were under regular medical check-up and supervision of a family doctor in the Ternopil City Municipal Institution Center of primary health care. The patients were allocated into two groups: the main (n = 1’6) and control (n = 12) groups. All patients received 10-days therapy with pantoprazole (Controloc, Nolpaza, Pantasun or other) in a dose of 40 mg twice a day, amoxicillin in a dose of 1000 mg (or metronidazole in a dose of 500 mg) twice a day, clarithromycin in a dose of 500 mg twice a day; patients of the main group received additional vitamin complex (Doctovit) 2 tablets a day after meals for over 2 months. At the baseline and 2 months after the treatment start, all patients underwent eso-gastroduodenoscopy, urease H. pylori test and biopsy with histological examination on 5 sites. Results. The total dynamics of improvement of the stomach mucosa morphological condition in the 1st group of patients was 0.9 points versus 1.6 points in the 2nd group of patients, which was 17 % and 32 %, respectively (p 0.05). This testifies the efficacy and proves advisability to use this vitamin complex in the treatment and rehabilitation of patients with chronic gastritis, combined with the pancreas excretory insufficiency. Conclusions. In the complex treatment of patients with chronic gastritis, combined with the pancreas excretory insufficiency, it is advisable to use the complex of pro-vitamin B5 and vitamin U
Дод.точки доступу:
Бабінець, Л. С.
Боровик, І. О.
Галабіцька, І. М.
Дацко, Т. В.
Бутницький, Ю. І.
Дацко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Міщук, В. Г.
Особливості виявів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини та показники обміну колагену при його поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Текст] = The specific features of syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia and collagen exchange indices in case of its combination with the gastroesophageal reflux disease / В. Г. Міщук, І. Б. Ромаш // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 19-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (иммунология, метаболизм, патофизиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика, иммунология, метаболизм)
ГИДРОКСИПРОЛИН -- HYDROXYPROLINE (диагностическое применение, кровь, моча)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9 (диагностическое применение, кровь, моча)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета — встановити поширеність фенотипових і вісцеральних маркерів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) та характер змін сполучної тканини. Матеріали та методи. В дослідження було залучено 120 пацієнтів: у 45 (група І) з них ГЕРХ перебігала як самостійне захворювання, у 75 (група ІІ) — на тлі НДСТ. Контрольну групу утворили 12 практично здорових осіб без ознак НДСТ. Середній вік обстежених становив (42,0 ± 6,5) року. Оцінку ознак НДСТ проводили згідно з критеріями, рекомендованими М. Moska та співавт., A. Doria та співавт., та критеріями Т. І. Кадуриної, Л. М. Аббакумової в модифікації Т. Мілковської-Димитрової, а ступеня їх вираження — за шкалою Т. Ю. Смольнової. Концентрацію оксипроліну у сироватці крові та добовій порції сечі визначали фотоколориметричним методом, вміст матриксної металопротеїнази-9 у сироватці крові — імуноферментним методом. Результати. У хворих групи ІІ таку ознаку НДСТ, як феномен Рейно, виявляли частіше у 2,1 разу, артралгію — в 6,4 разу, дисфагію — в 1,9 разу, періодичні висипання на шкірі — у 3,2 разу, виразки слизової оболонки порожнини рота — в 3,7 разу, ніж у пацієнтів групи І. Відзначено частіший розвиток у хворих групи І проксимальної м’язової слабкості. Аномалії розвитку внутрішніх органів виявлено в 88,0 % пацієнтів групи ІІ та 6,6 % — групи І, нефроптоз і дистопію нирок — відповідно у 46,6 і 15,5 % осіб, аномалії розвитку жовчного міхура — у 86,6 та 11,1 % хворих. Рівень оксипроліну у сироватці крові та добовій порції сечі у пацієнтів групи І не відрізнявся від показників здорових осіб, але був нижчим в 1,7 разу порівняно з показником у групі ІІ. Вміст оксипроліну у сечі у хворих групи ІІ в 2,9 разу перевищував показник контрольної групи та в 3,89 разу — показник групи І (р 0,05). Концентрація матриксної металопротеїнази-9 у пацієнтів групи І була більшою в 1,9 разу, а в осіб групи ІІ — в 2,4 разу порівняно з контрольною групою (р 0,05). Висновки. У дорослих з ГЕРХ на тлі НДСТ переважають артралгії, феномен Рейно, знижена маса тіла, мають місце кісткові, суглобові та шкірні фенотипові ознаки, які корелюють з частотою і тривалістю гастроезофагеального рефлюксу. Тактика лікування таких хворих має враховувати ці зміни
Objective — to determine the prevalence of phenotypic and visceral markers of syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD) and nature of connective tissue changes in patients with gastroesophageal reflux disease (GERD). Materials and methods. The study involved 120 patients: 45 (Group I) patients with GERD, and 75 patients (Group II) with GERD against the background of UCTD. The control group consisted of 12 practically healthy persons, without UCTD signs. The mean age of the patients was 42.0 ± 6.5 years. Evaluation of the UCTD signs was performed according to the criteria recommended by M. Moska et al., A. Doria et al., T. I. Kadurina, L. M. Abbakumova in the modification of T. Milkovskaya-Dimitrova, and the degree of their expression was assessed with the scale of T. Y. Smolnova. Concentration of oxyproline (OP) in blood serum and daily portion of urine was determined by photocolorimetric method; serum levels of Matrix metalloproteinase-9 were defined with immunoenzyme technique. Results. It has been demonstrated that in comparison with the patients of group I, the following UCTD indices were higher in group II: Raynaud’s phenomenon in 2.1 times, arthralgia in 6.4 times, dysphagia in 1.9 times, periodic skin rashes in 3.2 times, ulcers of oral mucous in 3.7 times. The proximal muscular weakness developed more frequent in patients of the Group I. At the same time, in 88.0 % of patients of the Group II abnormalities in the development of internal organs have been revealed, while in the patients of Group I only in 6.6 %. Nephroptosis and kidney dystopia were found in 46.6 % of patients with comorbidity and in 15.5 % of patients with isolated GERD; gall bladder abnormalities were more often (86.6 %) in Group II, than in Group I (11.1 %). The OР levels in blood serum and daily portion of urine in patients of Group I did not differ from those in healthy subjects, but were lower in 1.7 times compared to Group II. The urine OР levels in patients of Group II were higher in 2.9 times vs control group, and in 89 times higher (p 0.05) than in Group I. The Matrix metalloproteinase-9 level in patients of Group I was in 1.9 times higher, and in Group ІІ in 2.4 times higher compared to the control group (p 0.05). Conclusions. In adults with GERD against UCTD background, arthralgia, Raynaud’s phenomenon, reduced body mass, bone, articular and skin phenotypic signs prevailed, that correlated with GERD frequency and duration. The above changes should be taken into consideration during the choice of the treatment strategy for this group of patients
Дод.точки доступу:
Ромаш, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пасиешвили, Т. М.
Вегетативное сопровождение сочетанного течения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у пациентов молодого возраста с аутоиммунным тиреоидитом [Текст] = Vegetative accompaniment of the combined course of gastroesophageal reflux disease in young patients with autoimmune thyroiditis / Т. М. Пасиешвили // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 26-32. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (иммунология, патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (иммунология, метаболизм, патофизиология)
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (иммунология, патофизиология, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Цель — установить наличие и оценить частоту и выраженность проявлений вегетативной дисфункции (ВД) у пациентов с коморбидностью аутоиммунного тиреоидита (АИТ) и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) с использованием анкеты-опросника А. М. Вейна. Материалы и методы. Обследованы 83 студента с коморбидностью ГЭРБ и АИТ. Среди пациентов преобладали женщины (61; 73,5 %). Средний возраст пациентов — (22,1 ± 2,1) года. Длительность ГЭРБ — от «впервые выявленной» до 3 лет, АИТ — от «впервые выявленного» до 2,5 года. Верификацию ГЭРБ проводили эндоскопическим методом, что позволило в 74 (87,8 %) случаях установить неэрозивную форму заболевания, а в 9 (12,2 %) — эрозивную. Наличие АИТ подтверждали по данным клинических, инструментальных и иммунологических исследований: антитела к щитовидной железе превышали показатели нормы; уровень тиреотропного гормона, свободных трийодтиронина (Т3) и тироксина (Т4) в сыворотке крови соответствовал эутиреоидному состоянию. Наличие проявлений ВД оценивали при тестировании пациентов по опроснику А. М. Вейна (11 вопросов). Статистическая обработка предусматривала вычисление критерия χ2 с поправкой Йетса. Результаты. При оценке результатов тестирования с использованием опросника А. М. Вейна установлено, что наиболее частыми проявлениями ВД были: изменение цвета кожных покровов при волнении (92,8 %), повышенная потливость (88,0 %), сердцебиение (68,7 %), появление нижне-диспепсического синдрома (69,9 %), головная боль (51,8 %), снижение работоспособности и быстрая утомляемость (97,6 %). Такое проявление ВД, как онемение и похолодание конечностей, было характерным для 37,3 % опрошенных, затрудненное дыхание — для 32,5 %, обморок — для 10,8 %, что объясняли молодым возрастом пациентов и малым анамнезом по нозологическим формам. В целом 78,3 % обследованных имели проявления ВД, причем длительность анамнеза заболеваний, пол и форма поражения слизистой оболочки пищевода не имели значения. Двухмесячное наблюдение за данными больными выявило наличие «вегетативного хвоста» в 51,8 % случаев в виде астенического синдрома: общая слабость, снижение работоспособности, быстрая утомляемость, сердцебиение, лабильность пульса и давления; 37,3 % лиц имели отдельные его проявления в течение 4 — 5 нед после выписки из стационара. Выводы. Сочетанное течение ГЭРБ и АИТ в большинстве случаев (78,3 %) сопровождалось ВД, проявления которой усугубляли течение заболеваний. При коморбидности ГЭРБ и АИТ в течение 1 — 2 мес после клинической ремиссии заболеваний может наблюдаться «вегетативный хвост» в виде астенического синдрома, проявления которого оказывают негативное влияние на качество жизни пациентов
Objective — to establish the presence of autonomic dysfunction and to assess the frequency and severity of its manifestations in patients with autoimmune thyroiditis (AIT) and gastroesophageal reflux disease (GERD) with the use of the A. M. Vein questionnaire. Materials and methods. The examinations involved 83 students aged (22.1 ± 2.11) years with comorbidity of GERD and AIT. Women consisted the majority, 73.5 % (61 person), of patients with GERD with history from «newly diagnosed» to three-years’ duration; and AIT from «newly diagnosed» up to 2.5 years’ duration. The GERD verification of was performed by endoscopic method, which allowed to establish the non-erosive disease form in 74 (87.8 %) cases, and erosive form in 9 cases (12.2 %). The AIT presence was confirmed in clinical, instrumental and immunological studies: antibodies to the thyroid gland exceeded the normal values; the serum of thyroid-stimulating hormone, FT3 and FT4 level corresponded to the euthyroid state. Autonomic dysfunction was assessed with A. M. Vein questionnaire (11 questionings). The statistical processing included the calculation of the χ2 criterion with the Yates amendment. Results. The assessment of results of A. M. Vein questioning showed that the most often manifestations of the autonomic dysfunction were: changes in the colour of the skin during agitation (92.8 %), excessive sweating (88 %), heartbeat (68.7 %), the appearance of lower dyspeptic syndrome (69.9 %), headaches (51.8 %), decreased performance and rapid fatigue (97.6 %). At the same time, a number of autonomic dysfunction manifestations were less common. So, numbness and coldness of the extremities were characteristic for 37.3 % respondents; difficulty breathing — for 32.5 %, fainting — 10.8 %, which was explained by the young age of the patients and a small history of nosological forms. In total, 78.3 % of the surveyed subjects had manifestations of autonomic dysfunction, and disease duration, gender and form of the esophageal mucosa damage did not matter. As a result of two-month observation on these patients, the presence of a «vegetative tail» has been revealed in 51.8 % of cases in a form of asthenic syndrome: general weakness, decreased performance, rapid fatigue, palpitations, pulse lability and pressure; and 37.3 % of individuals had some of its manifestations within 4 — 5 weeks after discharge from the hospital. Conclusions. The combined course of GERD and AIT in most cases (78.3 %) was accompanied by vegetative dysfunction, the manifestations of which aggravated the disease course. The «vegetative tail» in a form of asthenic syndrome, the manifestations of which have a negative impact on the quality of life of patients with GERD and AIT for 1 — 2 months after clinical remission of diseases can be observed.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Палій, І. Г.
Критерії ефективного ацидоінгібування при проведенні антигелікобактерної фармакотерапії (за результатами експрес-гастро-рН-моніторингу) [Текст] = Criteria of effective acid inhibition during antihelicobacter pharmacotherapy (according to the findings of express-gastro-pH-monitoring) / І. Г. Палій, В. М. Чернобровий, С. В. Заїка // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 33-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, микробиология)
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
ПИЩЕВОДА PH МОНИТОРИНГ -- ESOPHAGEAL PH MONITORING (использование)
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- BREATH TESTS (методы)
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (фармакология)
БАКТЕРИЙ ВЫВЕДЕНИЕ ИЗ ОРГАНИЗМА -- BACTERIAL SHEDDING (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Мета — встановити критерії значень рН експрес-гастро-рН-моніторингу для проведення успішної ерадикації Helicobacter pylori. Матеріали та методи. Проаналізовано результати експрес-гастро-рН-моніторингу 49 хворих із кислотозалежними захворюваннями стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, інфікованих H. pylori. Пацієнтам призначали трикомпонентну антигелікобактерну фармакотерапію в стандартних дозах двічі на добу: інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін або орнідазол. Курс лікування становив 7 днів. Експрес-гастро-рН-моніторинг проводили на (6,7 ± 0,6) добу прийому схеми ерадикації H. pylori з використанням ацидогастрографа АГ-1рН-М та електродної гастроентерологічної системи, створених медико-інженерним колективом під керівництвом проф. В. М. Чернобрового. За результатами контрольного дихального уреазного тесту з 13С-міченою сечовиною (IRIS, Wagner, Німеччина) хворих розподілили на дві групи: 39 осіб (23 чоловіка та 16 жінок) з успішною ерадикацією H. pylori, утворили групу 1, 10 хворих (5 чоловіки та 5 жінок) із невдалим антигелікобактерним лікуванням — групу 2. Середній вік групи 1 становив (41,7 ± 2,7) року, зріст — (171,2 ± 1,5) см, маса тіла — (70,5 ± 2,2) кг, середній вік групи 2 — (46,4 ± 5,8) року, зріст — (169,6 ± 2,1) см, маса тіла — (68,8 ± 2,6) кг. Результати. Під час проведення експрес-гастро-рН-моніторингу в групі із невдалою ерадикацією H. pylori середні значення внутрішньошлункового рН 5,0 од. установлено лише у 5 (12,5 %) точках вимірювань (40; 41 см під час уведення рН-мікрозонда та 60; 59 і 58 см під час виведення рН-мікрозонда), тоді як у пацієнтів з успішною ерадикацією H. pylori — в усіх точках вимірювань як під час уведення рН-мікрозонда, так і під час його виведення зі шлунка. У хворих із невдалою ерадикацією H. pylori відзначено статистично значущо менші (р 0,05) показники внутрішньошлункового рН порівняно із пацієнтами з успішною ерадикацією H. pylori: min pH становив 3,6 ± 0,45 проти 4,8 ± 0,33, max рН — 5,6 ± 0,56 проти 6,8 ± 0,16, середнього арифметичного рН — 4,2 ± 0,61 проти 5,6 ± 0,28, моди рН — 3,9 ± 0,76 проти 5,7 ± 0,3, медіани pH — 4,0 ± 0,55 проти 5,5 ± 0,3. Установлено тісний кореляційний зв’язок (р 0,03) між успішною ерадикацією H. pylori та max рН (r
Objective — to establish the criteria of pH values of express-gastro-pH-monitoring for successful eradication of Helicobacter pylori). Materials and methods. The analysis has been performed for the results of express-gastro-pH-monitoring in 49 patients with H. pylori-infected,acid-depended diseases of esophagus, stomach and duodenum. The patients were administered three-component anti-helicobacter pharmacotherapy in standard doses twice a day: proton pump inhibitor + clarithromycin + amoxicillin or ornidazole. The course of treatment was 7 days. Express-gastro-pH-monitoring was carried out on 6.7 ± 0.6 day of administration of three-component scheme of H. pylori eradication using Acidogastrograph AG-1рН and gastrointestinal electrode system, created by medical engineering team under the guidance of V. M. Professor Chernobroviy. The results of control 13C-urea breath test (IRIS, Wagner, Germany) the patients were divided into two groups: group 1 consisted of 39 patients (23 men and 16 women) with successful H. pylori eradication, and group two, involving 10 patients (5 men and 5 women) with failed anti-helicobacter treatment. The mean age of group 1 was 41.7 ± 2.7 years, height 171.2 ± 1.5 cm, body mass 70.5 ± 2.2 kg. The mean age in the group 2 was 46.4 ± 5.8 years, height 169.6 ± 2.1 cm, body mass 68.8 ± 2.6 kg. Results. During the express-gastro-pH-monitoring, in the group with unsuccessful H. pylori eradication (group 2) the mean values of intragastric pH 5.0 units were observed only in 5 (12.5 %) measurement points (40, 41 cm during pH-microprobe insertion and 60, 59 and 58 cm during pH-microprobe removal), whereas in patients with successful H. pylori eradication (group 1) the mean values of intragastric pH 5,0 were observed in all measurement points during insertion of pH-microprobe as well as during its excretion from the stomach. In patients with failed H. pylori eradication (group 2), the significantly lower (p 0.05) indices of intragastric pH were observed comparing with patients with successful H. pylori eradication (group 1). In particular, min pH was (3.6 ± 0.45 vs 4.8 ± 0.33), max pH (of 5.6 ± 0.56 vs 6.8 ± 0.16), X pH (4.2 ± 0.61 vs 5.6 ± 0.28), Mo pH (3.9 ± 0.76 vs 5.7 ± 0.3) and Me pH (4.0 ± 0.55 vs 5.5 ± 0.3). The close correlation (р 0.03) has been established between the successful H. pylori eradication and intragastric max pH index (r
Дод.точки доступу:
Чернобровий, В. М.
Заїка, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губергриц, Н. Б.
Современные подходы к лечению сочетания неалкогольной жировой болезни печени и сердечно-сосудистых заболеваний [Текст] = Modern approaches to the treatment of combed non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular disease / Н. Б. Губергриц, Н. В. Беляева // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 41-49. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МЕТИОНИН -- METHIONINE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
КОФЕРМЕНТ A-ТРАНСФЕРАЗЫ -- COENZYME A-TRANSFERASES (диагностическое применение)
Анотація: Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) является основной причиной хронических заболеваний печени. Эта патология прогрессирует от стеатоза до стеатогепатита, фиброза и цирроза. Доказано, что НАЖБП является мультисистемным заболеванием, поражающим не только печень, но и другие органы, в том числе сердце и сосуды. Например, НАЖБП увеличивает риск возникновения сердечно-сосудистых заболеваний (CCЗ). Несмотря на то что первичное поражение печени при НАЖБП затрагивает структуру и функции гепатоцитов, наибольшее количество летальных исходов у пациентов с НАЖБП обусловлено ССЗ. Основные физиологические функции печени, включая метаболизм глюкозы и липидов, претерпевают значительные изменения при НАЖБП и могут быть ассоциированы с формированием системной воспалительной «среды», частично — под воздействием цитокинов и молекул, синтезируемых в печени. Различные молекулы, секретируемые в жировой ткани, такие как адипонектин, лептин, интерлейкины, принимают участие в развитии НАЖБП и НАЖБП-индуцированных ССЗ.
Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a major cause of chronic liver disease and it progresses from simple steatosis to steatohepatitis, fibrosis and cirrhosis. It has been proven that NAFLD is a multisystem disease, affecting extra-hepatic organs, including heart and vessels. For example, NAFLD increases risk of cardiovascular (CVD) diseases. Although the primary liver pathology in NAFLD affects hepatic structure and function, the majority of deaths among NAFLD patients are attributable to CVD. Key physiological functions of the liver, including glucose and lipid metabolism, undergo significant alterations at NAFLD and may be associated with a systemic inflammatory «milieu», which is partially initiated by liver-secreted cytokines and molecules. Different molecules secreted from adipose tissue such as adiponectin, leptin and pro-inflammatory cytokines such as tumour necrosis factor-α, and interleukins, can be involved in the pathogenesis of NAFLD and NAFLD-induced CVD. S-adenosyl-L-methionine (SAMe) is an important, metabolically pleiotropic molecule that participates in multiple cellular reactions as the precursor for the synthesis of glutathione. SAMe is a principle methyl donor required for methylation of nucleic acids, phospholipids, biogenic amines and proteins. SAMe synthesis is depressed in chronic liver disease and so there has been considerable interest in the utility of SAMe to ameliorate severity of NAFLD and NAFLD-induced CVD. The review presents discussable data, published in the scientific literature, that demonstrate physiological and pathophysiological roles of SAMe and its therapeutic use in NAFLD and NAFLD-induced CVD
Дод.точки доступу:
Беляева, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маски аутоиммунного гепатита. Клинические наблюдения [Текст] = Masks of autoimmune hepatitis. Clinical observations / Л. В. Журавлёва [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 50-57. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГЕПАТИТ АУТОИММУННЫЙ -- HEPATITIS, AUTOIMMUNE (диагностика, иммунология, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ВИТИЛИГО -- VITILIGO (диагностика, иммунология, патофизиология)
ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ БИЛИАРНЫЙ -- LIVER CIRRHOSIS, BILIARY (диагностика, иммунология, патофизиология)
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика, иммунология, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (методы)
Анотація: Аутоиммунный гепатит — это диагноз исключения. По данным литературы, у трети пациентов выявляют другие аутоиммунные заболевания, которые сочетаются с аутоиммунным гепатитом (АИГ), что усугубляет тяжесть течения заболевания и затрудняет диагностику. АИГ следует заподозрить при обследовании любого пациента с острым или хроническим поражением печени, особенно при наличии гипер-γ-глобулинемии, а также если у пациента имеются проявления других аутоиммунных заболеваний. Представлены клинические наблюдения за пациентами с аутоиммунными поражениями печени. Развитие заболеваний у них имело сложные маски, поскольку они протекали в сочетании с другими аутоиммунными заболеваниями, такими как витилиго и первичный билиарный холангит. Особенностью данных случаев является атипичная клиническая манифестация заболевания. В первом клиническом наблюдении длительный период клинического благополучия не позволил заподозрить наличие патологии, следствием этого стало наличие фиброза и стеатоза, а наличие aнти-LC-1-антител позволило диагностировать АИГ-2 и быстро назначить патогенетическую терапию. Осложнили диагностику прием биологической добавки и наличие у пациента витилиго. Вопрос о том, являются ли перекрестные синдромы самостоятельными заболеваниями или это вариант течения АИГ, является дискутабельным, поскольку клинические проявления гепатита обязательно имеют место при любом из вариантов overlap-синдрома. Во втором клиническом случае данные анамнеза и лабораторных методов исследования свидетельствовали о наличии патологии желчевыводящих путей, и только тщательное обследование позволило подтвердить у пациентки наличие оverlap-синдрома. Диагностика АИГ и сочетанных синдромов является сложной диагностической задачей в клинической практике врача и требует мультидисциплинарного подхода. У данной категории пациентов необходимо детальное изучение и стандартизация диагностических критериев, что поможет со своевременной диагностикой и адекватной терапией сложных больных
Autoimmune hepatitis is a diagnosis of exclusion. Based on literature data, a third of patients are diagnosed with other autoimmune diseases, which are combined with AIH, which aggravates the severity of the disease and makes it difficult to diagnose. The AIH should be considered in case of any patient with acute or chronic liver disease, especially in the presence of hypergammaglobulinemia, and also if the patient has manifestations of other autoimmune diseases. The article presents clinical observations of patients with autoimmune liver disease. The development and course of the disease had masks, because it combined with other autoimmune diseases, such as vitiligo and primary biliary cholangitis. A feature of these cases is an atypical clinical manifestation of the disease. A long period of clinical well-being did not allow suspecting the presence of a pathology, which resulted in the presence of fibrosis and steatosis, but the presence of anti-LC1 antibodies allowed to diagnose AIH-2 and quickly assigning of pathogenetic therapy in the first clinical observation. The diagnosis was complicated by taking a biological active additives and the presence of vitiligo. The question of whether overlap-syndromes are independent diseases or are a variant of the AIH course, nowadays is still remain controversial, since the clinical manifestations of hepatitis are obligatory present in any of the variants of the overlap-syndrome. The data of the anamnesis and laboratory investigations of the second patient, which was under our supervision, showed the presence of pathology of the biliary tract and only detailed examination allowed us to confirm the presence of overlap-syndrome. Diagnosis of AIH and combined syndromes is a difficult task in the doctor’s clinical practice and requires a multidisciplinary approach. For this category of patients thorough examination and standardization of diagnostic criteria is necessary, because it will help in prompt diagnosis and adequate treatment of such severe patients
Дод.точки доступу:
Журавлева, Л. В.
Цивенко, О. И.
Лахно, О. В.
Шеховцова, Ю. А.
Стоянова, Ю. Д.
Маркевич, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль сывороточных биомаркеров в диагностике неалкогольной жировой болезни печени [Текст] = The role of serum biomarkers in the diagnosis of nonalcoholic fatty liver disease / Г. Д. Фадеенко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 58-65. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (методы)
ФИБРОБЛАСТОВ ФАКТОРЫ РОСТА -- FIBROBLAST GROWTH FACTORS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
КЕРАТИН-18 -- KERATIN-18 (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ВИТРОНЕКТИН -- VITRONECTIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Неалкогольная жировая болезнь печени (НАЖБП) — это заболевание, характеризующееся стеатозом печени и способностью прогрессировать до более серьезных патологических состояний, в том числе неалкогольного стеатогепатита (НАСГ), фиброза и цирроза печени. Усиление воспалительного процесса, активация фиброгенеза и отложение коллагена обусловливают прогрессирование патологического процесса и создают предпосылки для возникновения цирроза печени и гепатоцеллюлярной карциномы. Появление фиброза считается наиболее важным гистологическим изменением, определяющим последующее течение НАСГ. Золотым стандартом диагностики НАСГ, в том числе фибротических изменений в печени, признана пункционная биопсия печени. Однако метод имеет ряд ограничений, обусловленных высокой стоимостью и риском развития осложнений. Поэтому продолжается поиск неинвазивных биомаркеров прогрессирования НАЖБП. Последняя имеет ряд общих сывороточных биомаркеров с сердечно-сосудистыми заболеваниями, сахарным диабетом 2 типа, ожирением и метаболическим синдромом. Диагностика НАЖБП инвазивными методами сопряжена с высокими материальными затратами и риском развития осложнений. В обзоре литературы приведен перечень современных неинвазивных биомаркеров, которые могут быть использованы для диагностики НАЖБП. Рассмотрена диагностическая ценность цитокератина и его комбинации с другими перспективными биомаркерами стеатогепатита и фиброза печени. Определение новых сывороточных биомаркеров стеатоза и фиброза печени позволит обеспечить своевременную диагностику НАЖБП, а также точно оценивать эффективность назначенного лечения. Диагностическая панель НАЖБП с использованием сывороточных биомаркеров является малоинвазивной, экономически доступной, имеет высокий уровень чувствительности и специфичности
Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a disease characterized by liver steatosis and the ability to progress to more serious pathological conditions, including non-alcoholic steatohepatitis (NASH), fibrosis and cirrhosis of the liver. The progression of the inflammatory process, activation of fibrogenesis and collagen deposition cause the progression of the pathological process and create prerequisites for the occurrence of cirrhosis of the liver, hepatocellular carcinoma. The appearance of fibrosis is considered the most important histological change that determines the subsequent course of NASH. The puncture biopsy of the liver is recognized as the «gold standard for diagnostics» of NASH, including fibrotic changes in the liver. However, the method has a number of limitations due to the high cost and the risk of complications. Therefore, the attention of researchers focused on the search for various non-invasive biomarkers of progression of NAFLD. The latter has a number of common serum biomarkers with cardiovascular diseases, type 2 diabetes mellitus, obesity, and metabolic syndrome. Diagnosis of NAFLD by invasive methods is associated with high material costs and the threat of complications. The literature review presents a list of current biomarkers that can be used to diagnose NAFLD. The diagnostic value of cytokeratin and its combination with other promising biomarkers of steatohepatitis and liver fibrosis are considered. Identification of new serum biomarkers of steatosis and liver fibrosis will ensure timely diagnosis of NAFLD, as well as accurately assess the effectiveness of the prescribed treatment. The NAFLD diagnostic panel using serum biomarkers is minimally invasive, affordable, highly sensitive and specific, which is relevant and economically sound
Дод.точки доступу:
Фадеенко, Г. Д.
Кушнир, И. Э.
Можина, Т. Л.
Чернова, В. М.
Соломенцева, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губська, О. Ю.
Трансплантація фекальної мікробіоти: сучасний, ефективний і безпечний метод лікування інфекції Clostridium difficile [Текст] = Fecal microbiota transplantation: a modern, effective, safe method for the treatment of Clostridium difficile infection / О. Ю. Губська, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 66-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (методы, тенденции)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (терапия)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS (тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ) є надійним та ефективним методом лікування рекурентної інфекції Clostridium difficile. Висвітлено кілька основних патогенетичних механізмів, які пояснюють ефективність ТФМ при лікуванні інфекції C. difficile. Основний акцент в огляді зроблено на аналізі положень практичних настанов з проведення ТФМ у клінічній практиці з деталізацією вимог, які пред’являють до відбору донорів, підготовки реципієнтів, способів введення ТФМ. Нині спектр показань до проведення ТФМ активно розширюється та охоплює не лише патологію шлунково-кишкового тракту, а і позакишкові захворювання. Відбір донорів з використанням спеціального опитувальника, співбесіди і виконання аналізів крові та калу обов’язково слід проводити перед ТФМ з метою зменшення ризику і запобігання будь-яким небажаним явищам. Покрокова ретельна підготовка фекалій та реципієнтів поряд з адекватним вибором способу доставки є ключовими моментами у проведенні ТФМ. Нині терапія інфекції C. difficile ґрунтується на негайній відміні антибіотика, який спричинив захворювання, тому що він може спровокувати рецидив захворювання. Для лікування первинного епізоду інфекції C. difficile рекомендують призначити ванкоміцин або фідаксоміцин, а не метронідазол. Доза ванкоміцину становить 125 мг перорально 4 рази на добу, фідаксоміцину — 200 мг двічі на добу протягом 10 днів. Рекомендована доза метронідазолу становить 500 мг перорально тричі на добу протягом 10 днів. ТФМ рекомендована пацієнтам з множинними рецидивами інфекції C. difficile, які не відповіли на адекватну антибіотикотерапію. Дані доказової медицини підтверджують, що ТФМ є відносно безпечним терапевтичним методом лікування з невеликою кількістю побічних дій
Fecal microbiota transplantation (FMТ) is a robust and effective method for treating of the recurrent Clostridium difficile infection (CDI). The main pathogenetic mechanisms, explaining FMT efficacy in the treatment of CDI, have been elucidated. The review is focused on the analysis of provisions of the practical guidelines on FMT conduction in clinical practice with the detalization of donors’ selection, recipients’ preparation, and methods of FMT management. Nowadays, the range of FMT applications is rapidly extending and covers not only gastrointestinal pathologies, but also extra-gastrointestinal diseases. The donors’ selection with the use of questionnaire, interview, blood tests, and stool examinations should be strictly performed before FMT to reduce and prevent occurrence of any adverse events. Step-by-step and thorough preparation of the feces and recipients along with the adequate choice of the delivery methods based on the individual clinical situations are the key points of the FMT process. Currently, the CDI treatment is based on the immediate antibiotics’ cancellation, as these medications may provoke CDI recurrence. Either vancomycin or fidaxomicin is recommended rather than metronidazole for an initial episode of CDI. The vancomycin dose is 125 mg orally 4 times per day or fidaxomicin 200 mg twice a day for 10 days. The recommended metronidazole dose is 500 mg orally 3 times a day for 10 days. FMT is recommended for patients with multiple recurrences of CDI who have failed appropriate antibiotic treatments. The data of evidence-based medicine confirm that FMT is a generally safe therapeutic method with low number of side effects
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кишечная микробиота при заболеваниях печени: современное состояние проблемы [Текст] = Intestinal microbiota in liver diseases: current state of the problem / Н. Б. Губергриц [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 79-90. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Альфа Нормикс--прием--тер прим

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- PERMEABILITY (действие лекарственных препаратов)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, терапия)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия)
ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ СИГНАЛЬНЫЕ МЕЖКЛЕТОЧНЫЕ -- INTERCELLULAR SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ГАПТОГЛОБИНЫ -- HAPTOGLOBINS (диагностическое применение)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Проанализированы современные данные литературы, результаты экспериментальных и клинических исследований, раскрывающие роль кишечной микробиоты в патогенезе различных заболеваний печени: вирусных гепатитов, алкогольной болезни печени, неалкогольной жировой болезни печени, первичного склерозирующего холангита, цирроза печени и гепатоцеллюлярной карциномы. Особое внимание уделено повышению кишечной проницаемости, создающей условия для транслокации бактерий, активации системного воспалительного ответа, усиления гипердинамического кровотока и ухудшения функционального состояния печени. В качестве примера воздействия кишечной микробиоты на состояние печени приведены данные о синдроме избыточного бактериального роста. Отмечена высокая частота развития синдрома избыточного бактериального роста при хронических заболеваниях печени, зависимость между повышением кишечной проницаемости и степенью тяжести нарушения функций печени, развитием и степенью выраженности печеночной энцефалопатии, вероятностью возникновения спонтанного бактериального перитонита. Обсуждается роль кишечной микробиоты в развитии бактериальных осложнений цирроза печени, в частности спонтанного бактериального перитонита. Показано, что кишечный дисбиоз участвует в дисрегуляции клеточного баланса гибель/регенерация, лежащего в основе канцерогенеза. Сделан вывод о целесообразности включения в терапию ряда заболеваний печени препаратов, корригирующих состав кишечной микробиоты. Описаны преимущества назначения рифаксимина с целью улучшения функционального состояния печени при неалкогольном стеатогепатите и печеночной энцефалопатии посредством коррекции состава кишечного микробиома
The article presents analysis of the recent literature data, the results of experimental and clinical studies on role of participation the intestinal microbiota in the pathogenesis of various liver diseases: viral hepatitis, alcoholic liver disease, non-alcoholic fatty liver disease, primary sclerosing cholangitis, liver cirrhosis and hepatocellular carcinoma. Particular attention is paid to increasing intestinal permeability, which creates conditions for bacterial translocation, activation of the systemic inflammatory response, increased hyperdynamic blood flow and deterioration of the functional state of the liver. As a striking example of the effect of intestinal microbiota on the state of the liver, data on small intestinal bacterial overgrowth syndrome (SIBR) are presented. There was a high incidence of SIBR in chronic liver diseases, a relationship between increased intestinal permeability and severity of impaired liver function, development and severity of hepatic encephalopathy, and the likelihood of spontaneous bacterial peritonitis. Role of intestinal microbiota in the development of bacterial complications in liver cirrhosis, especially spontaneous bacterial peritonitis, is discussed. It is shown that intestinal dysbiosis is involved in dysregulation of the cell death/regeneration balance that underlies carcinogenesis. It is concluded that it is reasonable to include drugs correcting the composition of intestinal microbiota in therapy of a number of liver diseases. The advantages of rifaximin administration have been outlined in the improvement of liver functional state at non-alcoholic steatohepatitis, hepatic encephalopathy by means of correcting the composition of the intestinal microbiome
Дод.точки доступу:
Губергриц, Н. Б.
Беляева, Н. В.
Бережная, Э. В.
Клочков, А. Е.
Фоменко, П. Г.
Цыс, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Курінна, О. Г.
Рекомендації Європейської асоціації з вивчення печінки (EASL) щодо харчування хворих з хронічними захворюваннями печінки. Частина 2 [Текст] = Clinical Practice Guidelines of European Association for the Study of the Liver (EASL) on nutrition in chronic liver disease. Part 2 / О. Г. Курінна // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 91-101. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диетотерапия)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование, методы, тенденции)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПИЩЕВЫЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- MICRONUTRIENTS (терапевтическое применение)
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (терапевтическое применение)
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS (тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Кравченко, Т. Г.
Як впливає фармакокінетика препаратів 5-АСК на їх ефективність? [Текст] = How pharmacokinetics of 5-ASA preparations affects their efficacy? / Т. Г. Кравченко, А. О. Федорчук // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 102-106. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АМИНОСАЛИЦИЛОВАЯ КИСЛОТА -- AMINOSALICYLIC ACID (анализ, фармакокинетика)
ФАРМАКОКИНЕТИКА -- PHARMACOKINETICS
ЛЕКАРСТВ БИОЭФФЕКТИВНОСТИ КРИВАЯ -- AREA UNDER CURVE
ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА -- DRUG EVALUATION (методы, стандарты)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Дод.точки доступу:
Федорчук, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Скрипник, І. М.
Запальні захворювання кишечника: 14-й конгрес Європейської організації з вивчення хвороби Крона і коліту (ЕССО) [Текст] = Inflammatory bowel diseases; 14th Congress of the European Crohn’s and Colitis Organisation (ECCO) / І. М. Скрипник // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 107-108

MeSH-головна:
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS (использование, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (тенденции)
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (эпидемиология)
КОЛИТ -- COLITIS (эпидемиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)