Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ10/2019/5<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Stepanov Yu. M., Didenko V. I., Konenko I. S., Klenina I. A., Yagmur V. B., Petishko O. P.
Назва : Role of biochemical and hemodynamic indicators in assessing the progression of liver fibrosis of various origins
Паралельн. назви :Роль біохімічних та гемодинамічних показників в оцінці прогресування фіброзу печінки різного походження
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 5-13 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Objective — to determine the peculiarities of biochemical and hemodynamic indices in patients with chronic HCV and NAFLD, their interrelations with the liver elastography data. Materials and methods. 195 patients, among whom there were 94 (48.2 %) patients with chronic HCV and 101 (51.8 %) patients with NAFLD. Determined content alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase, total bilirubin, alkaline phosphatase, and gamma-glutamyl transpeptidase, hydroxyprolins, hexosamines orosomucoid, medium molecular peptides, bile acids and lipoproteins. The transient elastography of liver was carried out in the Shear Wave Elastography (SWE) on the Soneus P7 scanner (Ukraine). The Dopplerography was used to assess the hepatic and splenic arteries, hepatic and splenic veins. In each vessel the volume velocity of the blood flow, the average linear velocity of blood flow, vessels diameter, perfusion index and resistance index were measured. Results. The analysis of liver fibrosis indicators showed a tendency to activation of collagen synthesis, which was testified by an increase of protein-bound hydroxyproline content in patients. The level of connective tissue decay products (free hydroxyproline) had a tendency to decrease in patients with chronic HCV (p 0.05). The obtained data and the established correlation in the group of patients with chronic HCV between protein-bound hydroxyproline level with hepatic stiffness according to SWE data in kPa (r Мета — визначити особливості біохімічних і гемодинамічних показників у хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХГ-С) та неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), їх взаємозв’язок з даними еластографії печінки. Матеріали та методи. Обстежено 195 хворих, із них 94 (48,2 %) пацієнти із ХГ-С та 101 (51,8 %) хворий на НАЖХП. Визначали вміст аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази (ЛФ), γ-глутамілтранспептидази, маркерів фіброзу — оксипроліну білокзв’язаного (ОПБЗ) та оксипроліну вільного, гексозамінів, сіркомукоїдів (СМ), середньомолекулярних пептидів (СМП), жовчних кислот та х-ліпопротеїдів. Зсувнохвильову еластографію печінки проводили у режимі Shear Wave Elastography (SWE) на сканері Ultrasign Soneus P7 (Україна, Швейцарія). За допомогою допплерографії оцінювали стан печінкової та селезінкової артерій, печінкової (VР) та селезінкової (VL) вен, вимірювали об’ємну швидкість кровотоку, середню лінійну швидкість кровотоку (Vmean), діаметр судин, перфузійний індекс та індекс резистентності. Результати. Аналіз маркерів фіброзу печінки виявив тенденцію до активації синтезу колагену, про що свідчило підвищення в сироватці крові хворих вмісту ОПБЗ. Рівень продуктів розпаду сполучної тканини (оксипроліну вільного) мав тенденцію до зниження у пацієнтів із ХГ-С (р 0,05). Установлений кореляційний зв’язок у групі хворих на ХГ-С між вмістом ОПБЗ та SWE печінки (r
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Павловський Л. Л., Чернявський В. В., Шипулін В. П., Тіщенко В. В., Купчик Л. М.
Назва : Дослідження впливу рівня цераміду-С16 у плазмі крові на перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки
Паралельн. назви :Investigation of the effects of the blood plasma levels of C16 ceramides on the course of non-alcoholic fatty liver disease
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 14-17 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦЕРАМИДЫ -- CERAMIDES
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID
МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- MASS SPECTROMETRY
Анотація: Мета — вивчити залежність рівня цераміду-С16 у плазмі крові від ступеня стеатозу печінки та вмісту глюкози та індексу НОМА у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) за результатами стеатометрії порівняно зі здоровими особами. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів з НАЖХП. Серед них було 10 (50 %) чоловіків і 10 (50 %) жінок. Середній вік пацієнтів становив (50,2 ± 1,93) року, середня маса тіла — (103,5 ± 1,9) кг, середній індекс маси тіла — (33,1 ± 0,5) кг/м2. Рівень глюкози в крові — (5,6 ± 0,1) ммоль/л, індекс HOMA — 2,4 ± 0,2. Під час проведення стеатометрії середній коефіцієнт затухання становив (2,70 ± 0,20) дБ/см, що відповідало ступеню стеатозу S2. Діагноз НАЖХП верифікували на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання, об’єктивного обстеження, зокрема антропометричних параметрів, лабораторних методів дослідження (рівень глюкози у плазмі крові, глікозильований гемоглобін, індекс НОМА), даних стеатометрії, еластометрії та рідинної хроматографії з мас-спектрометрією (Shimadzu Nexera X2 UHPLC, Shimadzu LCMS-8045 mass-spectrometer). Контрольну групу утворено із 20 осіб з нормальною масою тіла без патології печінки. Групи були порівнянними за віком і співвідношенням статей. Результати. У пацієнтів із НАЖХП виявлено підвищення рівня цераміду-С16 у плазмі крові до (0,402 ± 0,047) мкмоль/л, що відповідало помірному ступеню стеатозу (S2), тоді як у здорових осіб цей показник становив (0,271 ± 0,049) мкмоль/л (p 0,001). Рівень глюкози та індекс НОМА у хворих на НАЖХП були в межах норми — (5,6 ± 0,1) ммоль/л і 2,4 ± 0,2 відповідно. Висновки. Підвищений рівень цераміду-С16 у плазмі крові статистично значущо (p 0,001) впливає на ступінь стеатозу порівняно зі здоровими особами, а також є чутливішим маркером інсулінорезистентностіObjective — to investigate the dependence of the blood plasma levels of C16 ceramides on the degree of liver steatosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) based on the results of steatomometry in comparison with healthy subjects. Materials and methods. The study involved 20 patients with NAFLD and 20 healthy people. Among them, 10 (50 %) were men and 10 (50 %) women. The mean age of patients was 50.2 ± 1.93 years. The mean body weight in the main group was 103.5 ± 1.9 kg, and the mean BMI was 33.1 ± 0.5. The men blood glucose level was 5.6 ± 0.1 mmol/L; HOMA index 2.4 ± 0.2. The results of steatometry showed the mean damping factor of 2.70 ± 0.2, which corresponded to S2 degree of liver steatosis. NAFLD diagnosis was verified based on patient’s complaints, anamnesis of the disease, objective examination including anthropometric parameters, laboratory methods (blood glucose, glycosylated hemoglobin, HOMA index), parameters of steatometry, elastometry and mass spectrometry liquid chromatography (Shimadzu Nexera X2 UHPLC, Shimadzu LCMS-8045 mass spectrometer). The control group consisted of 20 healthy age- and gender-matching subjects with normal body mass. Results. NAFLD patients demonstrated the significantly increased blood plasma levels of C16 ceramides up to 0.402 ± 0.01 μmol/L, compared to healthy subjects levels of 0.271 ± 0.01 μmol/L (p 0.001), that corresponded to a moderate steatosis degree. The glucose levels and NOMA index in NAFLD patients were within the normal limits of 5.6 ± 0.1 mmol/L and 2.4 ± 0.2, respectively. Conclusions. The elevated blood plasma levels of C16 ceramides significantly (p 0.001) affected the degree of steatosis compared to the healthy people, they proved to be more sensitive marker of insulin resistance
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Кузьмінець А. А., Коляда О. К., Мосейко В. В., Панін А. В.
Назва : Стан кишкового мікробіому в пацієнтів з остеоартритом
Паралельн. назви :Sate of intestinal microbiome in patients with osteoarthritis
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 18-25 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Анотація: Мета — вивчити склад кишкової мікрофлори в пацієнтів, які хворіють на остеоартрит, на тлі приймання нестероїдних протизапальних препаратів та за його відсутності, а також відмінності складу кишкової мікрофлори від такого у здорових осіб. Матеріали та методи. До дослідження було залучено 26 пацієнтів з остеоартритом. Пацієнтів розподілили на дві групи: 16 осіб, котрі приймали нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), та 10 осіб, які не вживали НПЗП систематично. До контрольної групи залучено 23 здорові особи. Стан кишкового мікробіому вивчали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з визначенням вмісту Bacteroides, Firmicutes, Actinobacteria, «інших» типів (сумарної бактеріальної РНК за винятком зазначених типів) і співвідношення Firmicutes/Bacteroides. Результати. Встановлено, що в пацієнтів з остеоартритом порівняно зі здоровими особами статистично значущо більший вміст Bacteroides (медіана — 19 % (міжквартильний діапазон — 8,05 — 27,39 %) і 7,36 (3,69 — 9,22) %, р 0,001), менший вміст Firmicutes (51,47 (45,05 — 56,13) та 71,53 (58,57 — 74,098) %, р 0,01) та Actinobacteria (6,95 (4,71 — 9,25) і 10,56 (7,07 — 14,64) %, р 0,05) і майже у 5 разів нижча величина відношення Firmicutes/Bacteroides (2,81 (1,73 — 6,48) та 9,898 (6,37 — 18,81), р 0,001), тому цей показник є важливим діагностичним критерієм. Не виявлено статистично значущої різниці за складом кишкової мікрофлори між тими, хто приймав і не приймав НПЗП. Величина співвідношення Firmicutes/Bacteroides у підгрупах пацієнтів також не відрізнялася, але за вмістом Bacteroides пацієнти, які не приймали НПЗП, відрізнялися від контрольної групи більше. У них виявлено нижчий вміст Actinobacteria, ніж у здорових осіб. Установлено наявність зв’язку середньої сили між віком та вмістом у калі Bacteroides (ρ Objective — to study the composition of intestinal microflora (CM) in patients with osteoarthritis (OA) against the background of administration of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and without them, as well as define difference in the CM of patients and healthy subjects. Materials and methods. The study involved 26 OA patients, who were divided into two groups: 16 subjects on NSAIDs (NSAID group) and 10 patients who did not take NSAIDs (non-NSAID group). Control group consisted of 23 healthy individuals. The state of intestinal microbiome was studied by real-time PCR, with the determination of the content of Bacteroides, Firmicutes, Actinobacteria, «other» types (total bacterial RNA with the exception of the above types) and the ratio of Firmicutes/Bacteroides. Results. It following significant differences have been established in QA patients in comparison with the healthy controls: Bacteroides levels was significantly higher, the median 19 % (interquartile range 8.05 — 27.39) % versus 7.36 (3.69 — 9.22) %, p 0.001; the Firmicutes and Actinobacteria levels were lower (51.47 (45.05 — 56.13) % versus 71.53 (58.57 — 74.098) %, p 0.01) and (6.95 (4.71 — 9.25) % versus 10.56 (7.07 — 14.64) %, p 0.05), respectively. The Firmicutes/Bacteroides ratio was almost five times lower in the OA group than in healthy control (2.81 (1.73 — 6.48) versus 9.898 (6.37 — 18.81), p 0.001), which makes it a very important diagnostic criterion. No significant difference was reveled in the CM compositions between the patients of NSAID group and non-NSAID group, as well as in the Firmicutes/Bacteroides ratio. However, Bacteroides levels differed form healthy controls in a higher extent in the group of OA patients from non-NSAID group, and they demonstrated more low Actinobacteria levels than healthy controls. Moreover, a middle-strength correlation has been established between the age and fecal Bacteroides content (positive, ρ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Черелюк Η. І.
Назва : Співвідношення основних філотипів кишкової мікробіоти у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки та ожиріння
Паралельн. назви :Ratio of the main phylotypes of gut microbiota in patients with non-alcoholic fatty liver disease and obesity
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 26-33 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ -- SEX CHARACTERISTICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета — вивчити склад кишкової мікробіоти на рівні основних філотипів (Bacteroidetes, Firmicutes і Actinobacteria) та співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на тлі ожиріння з урахуванням статі та віку. Матеріали та методи. У дослідження залучено 59 хворих на НАЖХП на тлі ожиріння (основна група), серед них було 24 (40,7 %) жінки та 35 (59,3 %) чоловіків віком від 43 до 62 років (медіана — 49 років). Індекс маси тіла (ІМТ) — 35,6 (31,8; 39,3) кг/м2. До групи порівняння залучено 14 хворих на НАЖХП, серед них 10 (71,4 %) жінок та 4 (28,6 %) чоловіка віком від 36 до 58 років (медіана — 51 рік) з та без ожиріння (ІМТ — 27,3 (27,0; 28,2) кг/м2). Групу контролю утворили 9 практично здорових добровольців, серед них було 4 (44,44 %) жінки та 5 (55,56 %) чоловіків віком від 35 до 59 років (медіана — 41 рік). ІМТ — 26,5 (26,1; 27,2) кг/м2). Групи були порівнянними за віком та співвідношенням статей. Усім хворим проведено ультразвукове дослідження печінки та загальноклінічне лабораторне обстеження з вимірюванням у фекальному вмісті співвідношення філотипів Bacteroidetes, Firmicutes і Actinobacteria методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу та розрахунком співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes. Результати. У хворих на НАЖХП з ожирінням відзначено статистично значущі зміни антропометричних показників: підвищення ІМТ на 30,4 % (p 0,05) та збільшення обводу талії на 25,0 % (p 0,05). Зниження відносного вмісту Bacteroidetes виявлено у хворих на НАЖХП із супутнім ожирінням та ізольованою НАЖХП (14,74 (6,46; 28,80) % та 16,85 (8,46; 33,33) %, відповідно) порівняно з контрольною групою (33,3 (8,48; 50,39) %; Н Objective — to study composition of the main phylotypes of the gut microbiota Bacteroidetes, Firmicutes and Actinobacteria and their ratio Firmicutes/Bacteroidetes in patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) against the background of obesity depending on gender and age. Materials and methods. The study included 59 patients with NAFLD against the obesity background (the main group), from them 24 (40.7 %) women and 35 (59.3 %) men aged 43 to 62 years (median 49 years). The body mass index (BMI) was 35.60 (31.80; 39.30) kg/m2. The comparison group included 14 patients with NAFLD: 10 (71.4 %) women and 4 (28.6 %) men aged 36 to 58 years (median 51years) with and without obesity, the BMI 27.30 (27.00; 28.20) kg/m2. The control group consisted of 9 practically healthy volunteers, The groups were age- and gender-matching. All patients underwent an ultrasound examination of the liver and a general clinical laboratory examination, which additionally included measuring the ratio of the phylotype Bacteroidetes, Firmicutes and Actinobacteria in fecal content by real-time polymerase chain reaction with the calculation of the Firmicutes/Bacteroidetes ratio. Results. Significant changes in anthropometric parameters were observed in patients with NAFLD and obesity: an increase in BMI of 30.40 % (p 0.05) and an increase in waist circumference by 25.00 % (p 0.05). A decrease in the relative Bacteroidetes content was detected in patients with NAFLD with concomitant obesity and isolated NAFLD (14.74 (6.46; 28.80) % and 16.85 (8.46; 33.33) %, respectively) when compared with the control group (33.3 (8.48; 50.39) %) (H
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Бережная Э. В.
Назва : Хронический панкреатит — кислотозависимое заболевание. Какой знак поставить в конце предложения: вопросительный, восклицательный, точку или многоточие?
Паралельн. назви :Chronic pancreatitis is an acid dependent disease. Which mark to put at the end of the sentence: interrogative, exclamation, dot or ellipsis?
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 34-48 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Нольпаза-- прием-- тер прим
Пантопразол-- прием-- тер прим
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНАЯ КИСЛОТА -- GASTRIC ACID
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
СЕКРЕТИН -- SECRETIN
Анотація: Хронический панкреатит (ХП) — одно из наиболее распространенных гастроэнтерологических заболеваний, патогенетические механизмы возникновения которого продолжают исследовать. Описаны основные этапы изучения взаимосвязи желудочной и панкреатической секреции, результаты исследований И. П. Павлова и его учеников. Строго следуя принципам теории «нервизма», великий физиолог и его соратники сделали неправильные выводы о наличии локальных нервных связей (периферической рефлекторной дуги) между двенадцатиперстной кишкой и поджелудочной железой, не предполагая наличия гуморальных взаимодействий. Приведены современные данные, доказывающие, что ацидификация двенадцатиперстной кишки приводит ко вторичному дефициту эндогенных панкреатических ферментов, усилению стимуляции панкреатической секреции, усугублению симптомов экзокринной панкреатической недостаточности, повышению секреторного напряжения в ткани поджелудочной железы, протокового и тканевого давления и увеличению риска атаки ХП. Однако после утверждения «ХП — это кислотозависимое заболевание» можно поставить точку только предварительно. Для лечения кислотозависимых заболеваний в мире используют ингибиторы протонной помпы (ИПП). Однако ни в европейских, ни в российских рекомендациях ИПП не указаны в качестве базисного средства лечения ХП. Рассмотрены результаты проспективного рандомизированного контролируемого исследования, в котором доказана эффективность лечения ХП с использованием комбинации аналгетиков и ИПП. Результатов одного исследования недостаточно для рекомендации включения ИПП в базисную терапию ХП. Проанализированы положения европейского руководства по диагностике и лечению ХП, описывающие случаи обоснованного включения ИПП в комплексное лечение ХП. Приведены данные доказательной медицины, иллюстрирующие, что подавление желудочной секреции может повысить эффективность ферментных препаратов по сравнению с приемом одного панкреатина. Проанализированы преимущества пантопразола перед другими представителями группы ИПП. Рассмотрен клинический случай лечения ХП с обоснованным назначением пантопразола («Нольпазы»)Chronic pancreatitis (CP) is one of the most widespread gastroenterological diseases, the pathogenic mechanisms of which are still under investigation. The authors gave a short overview of the main stages in the research of the relationships between gastric and pancreatic secretion, and the results of physiological studies, performed by I. P. Pavlov and his students. Being а strict follower of «nervousness» theory, the great physiologist and his associates made the incorrect conclusions about the presence of local nerve connections (peripheral reflex arc) between the duodenum and pancreas, not suggesting the presence of humoral interactions. The modern data have been presented that give the evidence that duodenal acidification results in the secondary deficiency of endogenous pancreatic enzymes, increased stimulation of pancreatic secretion, exacerbated symptoms of exocrine pancreatic insufficiency, increased secretory tension in pancreatic tissue, duct and tissue pressure, and increased risk of CP attack. However, a dot at the end of a statement «CP is an acid-dependent disease» is tentative. The proton pump inhibitors (PPIs) are used throughout for the treatment of acid-dependent diseases. However, neither European, nor Russian recommendations do include PPIs as a basic treatment for CP. The results of a prospective randomized controlled trial, which proved the effectiveness of CP treatment with the use of combination of analgesics and PPIs have been considered. However, the results of the only study are not enough to recommend the inclusion of PPI in the basic CP therapy. The analysis has been performed for the provisions of the European Guidelines for the Diagnosis and Treatment of Pancreatitis. These guidelines describe situations when PPIs should be included in the complex CP treatment. The data of evidence-based medicine have been presented, illustrating that suppression of gastric secretion can increase the effectiveness of enzyme preparations in comparison with the administration of pancreatin monotherapy. The advantages of pantoprazole among other of the PPIs’ representatives have been analyzed. A clinical case of CP treatment with a reasonable pantoprazole (Nolpaza) administration have been considered
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дорофеев А. Э., Дядык Е. А., Звягинцева Т. Д., Чичула Ю. В., Руденко Н. Н., Стукало А. А.
Назва : Новые возможности терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни
Паралельн. назви :New possibilities for treatment of gastroesophageal reflux disease
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 51-58 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Домперидон-- прием-- тер прим
Омепразол-- прием-- тер прим
Гиалера-- прием-- тер прим
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ИЗЖОГА -- HEARTBURN
ЭЗОФАГИТ -- ESOPHAGITIS
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Анотація: Цель — оценить клиническую эффективность при добавлении эмульсии «Гиалера» («Альпифлор с. р. л.», Италия) к стандартной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) и изучить влияние такой комбинации на состояние эпителия пищевода. Материалы и методы. Проведено мультицентровое рандомизированное открытое сравнительное исследование с параллельным контролем. Под нашим наблюдением находились 60 больных ГЭРБ в возрасте от 18 до 65 лет. Женщин было 25 (42 %), мужчин — 35 (58 %). Критерием включения в исследование было наличие симптоматики ГЭРБ (в первую очередь изжоги), подтвержденной эндоскопически и морфологически. Больных распределили на две группы по 30 человек. В качестве базисной терапии в обеих группах применяли омепразол в дозе 20 мг 2 раза в сутки и домперидон в дозе 10 мг 3 раза в сутки. В первой группе дополнительно назначали эмульсию «Гиалера» (в стиках по 15 мл) по 1 стику после еды 3 раза в день. Результаты. Частота изжоги в первой группе после лечения была почти в три раза меньше, чем в группе сравнения (р = 0,035). В этой группе отсутствовала изжога в ночное время, а также дисфагия (во второй группе сохранилась почти у 7 % больных). Частота отрыжки в обеих группах составляла соответственно 17 и 20 %. Эндоскопически во второй группе в 4,5 раза чаще, чем в первой, выявляли эзофагит, причем у 1 больного — эрозивный. По данным морфологического исследования у пациентов первой группы отмечена статистически значимая положительная динамика. Выводы. У больных ГЭРБ добавление к стандартной терапии ингибитором протонной помпы и прокинетиком эмульсии «Гиалера» позволило статистически значимо (по сравнению с контрольной группой) уменьшить частоту и выраженность изжоги, степень повреждения пищевода по данным эзофагоскопии, устранить дисфагию и изжогу в ночное время. При морфологическом анализе в слизистой оболочке пищевода отмечено уменьшение степени воспаления и дегенерации эпителия, увеличение синтеза защитной слизи и интеграции эпителия за счет клаудина 1 в плотных контактахObjective — to evaluate the clinical efficacy of the addition of Gyalera emulsion (Alpiflor SRL, Italy) to the standard therapy of patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) and to study the effects of such treatment on the state of the esophagus epithelium. Materials and methods. A multicenter, randomized, open, comparative study with the parallel control has been carried out. It involved 60 patients with GERD aged 18 to 65 years, from them 25 women (42 %), and 35 men (58 %). The inclusion criteria included the presence of GERD symptoms (primarily heartburn), confirmed endoscopically and morphologically. The participants were divided into two groups of 30 subjects in each. Omeprazole in a dose of 20 mg 2 times a day and domperidone at a dose of 10 mg 3 times a day were used as basic therapy in both groups. In the first group, an additional «Gyalera» emulsion of 15 ml sticks was administered in a dose of 1 stick after a meal 3 times a day. Results. After the treatment, heartburn frequency in the first group was almost three times lower than in the comparison group (p = 0.035). This group did not suffer from nighttime heartburn and dysphagia, whereas in the second group it was observed in almost 7 % of patients. The incidence of belching after the treatment was 17 % and 20 % respectively. Esophagitis was detected endoscopically in 4.5 times more often in the second group than in the first, in one patient it was erosive. In the patients of the first group, morphologically significant positive dynamics was defined. Conclusions. In patients with GERD, the addition of Gyalera emulsion to the standard therapy with proton pump inhibitor and prokinetics promoted significant (in comparison with the control group) reduction of the heartburn frequency and severity, the degree of esophagus damage as per the esophagoscopy data, and elimination of dysphagia and nocturnal heartburn. Morphological analysis of esophageal mucosa demonstrated a decrease in the degree of epithelial inflammation and degeneration, and increase in the synthesis of protective mucus and epithelial integration on account of claudine 1 in tight junctions
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фадеенко Г. Д., Соломенцева Т. А.
Назва : Эффективность диосмектита в лечении синдрома раздраженного кишечника с диареей
Паралельн. назви :The effectiveness of diosmectite in the treatment of irritable bowel syndrome with diarrhea
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 59-64 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Диосмектит-- тер прим
Смекталия-- тер прим
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA
ПРОТИВОДИАРЕЙНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIDIARRHEALS
Анотація: Синдром раздраженного кишечника (СРК) является одним из наиболее распространенных желудочно-кишечных расстройств, характеризующихся болями в животе, вздутием, изменениями частоты и консистенции стула. Эти симптомы не могут быть объяснены структурными изменениями кишечника. СРК рассматривают как функциональное расстройство. Не существует специального лабораторного теста или специфического биомаркера для диагностики СРК. Диагноз устанавливают на основании характерных жалоб, анамнеза, результатов тщательного физического осмотра и дополнительных исследований с учетом отсутствия симптомов органического заболевания. Несмотря на большое количество исследований, патофизиология СРК не до конца понятна. Считают, что большое количество факторов способствует развитию симптомов у пациентов с СРК. Измененная моторика желудочно-кишечного тракта, висцеральная гиперчувствительность и взаимодействие между мозгом и кишечником являются важными классическими концепциями в патофизиологии СРК. Новые исследования в этой области посвящены постинфекционному воспалению слабой степени, генетическим и иммунологическим факторам, изменениям микробиоты, диетическим факторам и энтероэндокринным клеткам. Несмотря на значительные успехи в понимании патогенеза СРК с диареей, лечение данной категории пациентов представляет большие трудности. Немногие методы лечения продемонстрировали эффективность и безопасность при СРК с преобладанием диареи. «Смекталия» — новая лекарственная форма смектита диоктаэдрического, зарегистрированная на фармацевтическом рынке Украины. Диосмектит защищает слизистую оболочку кишечника, способствует уменьшению диареи, метеоризма и абдоминальной боли. Применение препарата у больных с СРК с преобладанием диареи показало хорошую эффективность и высокий профиль безопасности. Результаты проанализированных клинических исследований позволяют рекомендовать диосмектит для широкого применения в схемах лечения СРК с диареей. Irritable bowel syndrome (IBS) is one of the most common gastrointestinal disorders, characterized by abdominal pain, bloating, changes in the frequency and consistency of stool. These symptoms cannot be explained by structural changes in the intestines. To date, there is no special laboratory test or specific biomarker for the diagnosis of IBS. Thus, IBS is classified as a functional disorder. The diagnosis is established on the basis of characteristic complaints, medical history, a thorough physical examination and additional studies, taking into account the absence of symptoms of an organic disease. Although a large number of studies have been conducted in this area, the pathophysiology of IBS is complex and not fully understood. Multiple factors are believed to contribute to the development of symptoms in patients with IBS. Altered gastrointestinal motility, visceral hypersensitivity, and the interaction between the brain and intestines are important classic concepts in IBS pathophysiology. New studies in this area include mild post-infection inflammation, genetic and immunological factors, altered microbiota, dietary factors, and enteroendocrine cells. Despite significant successes in understanding the pathogenesis of IBS with diarrhea, the treatment of this category of patients presents great difficulties. Few treatments have shown efficacy and safety in IBS with a predominance of diarrhea. The use of diosmectite is proposed as an effective and safe treatment for IBS with diarrhea. Smectalia — a new dosage form of smectite dioctahedral registered in the pharmaceutical market of Ukraine. Due to the spatial structure and its properties, diosmectite protects the intestinal mucosa, helps to reduce diarrhea, flatulence, abdominal pain. The use of diosmectite in patients with IBS with a predominance of diarrhea has shown good efficacy and a high safety profile. The results of the analyzed clinical studies provide the basis for the widespread use of diosmectite in treatment regimens for IBS with diarrhea
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фадєєнко Г. Д., Нікіфорова Я. В.
Назва : Мікробіом людини: загальні дані та клінічне значення еубіозу травного каналу
Паралельн. назви :Human microbiome: general information and clinical significance of digestive canal eubiosis
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 65-74 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
КРОВИ СИСТЕМА И ИММУННАЯ СИСТЕМА (ВНЕШ) -- HEMIC AND IMMUNE SYSTEMS (NON MESH)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): биотоп--микробиоценоз
Анотація: Сучасні дослідження вказують на ключову роль мікробіому людини в становленні гомеостазу, відзначають вплив мікробіоти на імунну систему людини, її розвиток і фізіологію, зокрема органо- та морфогенез, а також на метаболізм. Згідно з даними, отриманими з використанням метагеномного, метатранскриптомного, метапротеомного і метаболомного підходів, кількість мікроорганізмів, які населяють тіло людини, в 10 разів перевищує кількість клітин людського організму. Сумарний мікробіом містить понад 5 млн генів, що в десятки разів перевищує геном людини. Мільярди бактерій, які мешкають у тілі людини, можуть суттєво впливати на ризик розвитку хронічних захворювань (атеросклероз, інфекційний ендокардит, системні, автоімунні, алергійні захворювання, цукровий діабет, ожиріння, патологія шлунково-кишкового тракту, онкологія), а також інші соматичні захворювання та деякі психічні розлади (синдром дефіциту уваги, шизофренія, біполярний розлад, аутичний синдром, депресії тощо). Важливим є стан динамічної рівноваги між макроорганізмом, мікроорганізмами, котрі його заселяють, та довкіллям — еубіоз. Наведено загальні дані про основні складові біотопи мікробіому людини та клінічне значення еубіозу шлунково-кишкового каналу. Висвітлено перспективні напрями досліджень і корекції мікробіоценозу. Розглянуто найчисленніший та важливий біотоп, функції якого практично наближаються до функцій печінки, — мікробіом кишечника та сучасні методи його дослідження. Обґрунтовано доцільність призначення пробіотичних засобів при низці хронічних захворювань для підтримання еубіозу. Перспективним напрямом є вивчення різних біотопів мікробіому людини за допомогою сучасних методів діагностики, що дасть змогу краще прогнозувати ризик розвитку хронічних захворювань і наблизити терапевтичний підхід до персоналізованої медициниThe resent investigations demonstrate the key role of the human microbiome in the formation of homeostasis, highlight the microbiota effects on a human immune system, its development and physiology, including organo- and morphogenesis, as well as metabolism. According to the current data obtained with the use of metagenomic, metatranscriptomic, metaproteomic and metabolic approaches, the number of microorganisms that inhabit the human body is 10 times greater than the number of cells in a human body. The total microbiome contains more than 5 million genes, which is ten times greater than the human genome. The billions of bacteria that live in our body can significantly affect the risk of chronic diseases, including atherosclerosis, infectious endocarditis, systemic and autoimmune diseases, allergic diseases, diabetes, obesity, gastrointestinal pathology, oncology diseases and some mental disorders (attention deficit disorder, schizophrenia, bipolar disorder, autism syndrome, depression, etc.). The state of dynamic equilibrium between the macro-organism, the micro-organisms that inhabit it and the environment — eubiosis is important. This review provides general information on the major constituents of human microbiome biotopes and the clinical significance of digestive tract eubiosis, discusses promising areas of research and correction of microbiocenosis. The most studied, numerical and significant biotope, the functions of which are practically approaching the functions of the liver, are considered — the gut microbiome and its modern methods of research. The expediency of prescribing probiotic agents in a number of chronic diseases to maintain eubiosis is substantiated. A promising area is the study of different biotopes of human microbiome using modern diagnostic methods, which will better predict the risks of chronic diseases and bring the therapeutic approach closer to personalized medicine
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Журавльова Л. В., Келеберда О. С.
Назва : Вплив дисбалансу адипоцитокінів на функцію нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння
Паралельн. назви :Effect of adipocytokines disbalance on the function of the lower esofhageal sphincter in patients with type 2 diabetes mellitus against the background of obesity
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 75-82 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ГРЕЛИН -- GHRELIN
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER
Анотація: Наведено сучасні дані щодо патогенезу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі цукрового діабету 2 типу. Проаналізовано праці, присвячені коморбідності цих нозологій. Розглянуто діагностичну значущість розподілу жирових відкладень. Виявлено, що периваскулярна та вісцеральна жирова тканина на тлі цукрового діабету 2 типу зазнає значних функціональних змін, які призводять до формування периферичної інсулінорезистентності. Проаналізовано зміни харчової поведінки залежно від рівня адипоцитокінів (грелін, лептин). Концентрація греліну у пацієнтів з надмірною масою тіла натще значно знижена. За даними сучасних досліджень, постпрандіальний рівень греліну за нормальної маси тіла має знижуватися, чого не відбувається в осіб з ожирінням. Високий рівень лептину та виникнення лептинорезистентності пов’язують із пусковим механізмом розвитку інсулінорезистентності. Вважають, що зростання захворюваності на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу може пояснюватися збільшенням кількості осіб з надмірною масою тіла. Важливу роль у хронічному системному запаленні слизової оболонки стравоходу відіграють інсулінорезистентність, дисліпідемія, гіперглікемія. До патогенетичних механізмів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби можна також віднести лептинорезистентность на тлі ожиріння та зниження концентрації греліну, під впливом якого сповільнюється моторика верхніх відділів травного тракту і підвищується ризик виникнення патологічних рефлюксів. Представлено нові дані щодо взаємозв’язку адипоцитокінів із тонусом нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння. Перспективою досліджень у цьому напрямі є вивчення можливих чинників ризику, процесів патогенезу та особливостей перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння для оптимізації діагностики, профілактики та лікування цих патологій, запобігання негативному впливу на якість життя та здоров’я пацієнтівThe review presents the recent data on the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease (GERD) against the background of type 2 diabetes mellitus (DM 2). An analysis of studies of the comorbidity of these nosologies has been carried out, diagnostic significance of the distribution of fat deposits has been examined. It has been revealed that perivascular and visceral adipose tissue against the background of DM 2 undergo considerable functional changes, that results in the formation of peripheral insulin resistance. The changes in eating behaviors based on the levels of adipocytokines (ghrelin, leptin) have been analyzed. Ghrelin concentration was significantly reduced in patients with an overweight and empty stomach. According to the recent data, normal body weight promotes reducing postprandial ghrelin level, which does not normally take place in people with obesity. High leptin levels and the onset of leptin resistance are associated with the trigger of insulin resistance. It is believed that increased GERD morbidity may be explained by the increasing number of overweight people. Insulin resistance, dyslipidemia, hyperglycemia play an important role in the chronic systemic inflammation of esophageal mucosa. Pathogenetic GERD mechanisms can also include the leptin resistance against the background of obesity and decreasing of the ghrelin concentration. Low ghrelin level is associated with slow-up the motility process of the upper parts of the digestive tract and increase the risk of pathological reflux. New data proving the correlation between adipocytokines with lower esophageal sphincter tone in patients with DM 2 and obesity have been presented. The perspective investigations in this area should be purposed on the study of possible risk factors, pathogenesis processes and peculiarities of the GERD course in patients with DM 2 against the background of obesity with the aim of optimization of the diagnosis, prophylaxis and treatment of these pathologies, and prevention of their negative effects on the quality of life and health of this group of patients
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губергриц Н. Б., Дядык Е. А., Беляева Н. В., Линевская К. Ю.
Назва : Дерматологические паранеопластические синдромы в гастроэнтерологии: предсказание неизбежного или руководство к действию? Часть І
Паралельн. назви :Dermatological paraneoplastic syndromes in gastroenterology: prediction of the inevitable or guidance to action? Part I
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 83-96 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS
ПАРАНЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- PARANEOPLASTIC SYNDROMES
КОЖИ И СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- SKIN AND CONNECTIVE TISSUE DISEASES
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СОМАТОТРОФЫ -- SOMATOTROPHS
Анотація: Представлена информация о паранеопластических синдромах (ПНС) — разнообразной патологии и состояниях, которые сопровождают, а иногда опережают появление злокачественного висцерального новообразования. Несмотря на то что между некоторыми из ПНС и неопластическими процессами не всегда можно поставить знак равенства, обнаружение ПНС является важным маркером, ассоциированным с формированием или прогрессированием рака. Определения ПНС до сих пор вызывают бурное обсуждение в научных кругах. Его возникновение не зависит от национальности, возраста и пола пациента. Приведена краткая клиническая характеристика ПНС, наиболее распространенных в общетерапевтической практике: общих, ревматологических, ренальных, гематологических, эндокринных, неврологических, гастроинтестинальных и дерматологических. В настоящее время описано более 60 ПНС, и их перечень продолжает увеличиваться. Единой общепринятой классификации ПНС нет. Предлагают классифицировать ПНС в зависимости от ведущего патогенетического механизма, степени связи со злокачественным висцеральным новообразованием, доминирующим клиническим проявлением. Раскрыто понятие «дерматологические ПНС» согласно постулатам Хелен Курт. Подробно описаны проявления «типичных» дерматологических ПНС при гастроэнтерологической патологии. Охарактеризованы изменения кожных покровов при наследственных ПНС (синдромах Коудена, Пейтца — Егерса, Гарднера), а также дерматологические проявления гормон-секретирующих опухолей (АКТГ-эктопического синдрома, карциноидного синдрома, синдрома глюкагономы). Уделено внимание патогенезу и диагностике наследственных ПНС, гормон-секретирующих опухолей, их разнообразию и особенностям проявленийThis article presents information on paraneoplastic syndromes (PNS) — various pathologies and conditions that accompany and sometimes precede the onset of malignant visceral neoplasms. Although some of the PNS and neoplastic processes are not always equal, detection of PNS is an important marker associated with formation or progression of cancer. PNS definitions are still being under lively discussion in research community. Risk of PNS onset doesn’t depend on patient’s nationality, age and gender. A brief clinical description of PNS, which are mostly widespread in general therapeutic practice, is given: general, rheumatological, renal, hematological, endocrine, neurological, gastrointestinal and dermatological. Bu to date, more than 60 PNS have been described, and their list continues to grow. There is no single generally accepted PNS classification. It is proposed to classify PNS depending on the leading pathogenetic mechanism, degree of connection with malignant visceral neoplasm, dominant clinical manifestation. Concept of «dermatological PNS» is outlined according to Helen Kurt’s postulates. Manifestations of «typical» dermatological PNS in gastroenterological pathology are described. Skin changes in hereditary PNS are described (Cowden, Peitz–Jägers, Gardner syndromes), as well as dermatological manifestations of hormone-secreting tumors (ACTH-ectopic, carcinoid, glucagonoma syndromes) are characterized. Attention is paid to the pathogenesis and diagnosis of hereditary PNS, hormone-secreting tumors, their diversity and manifestation features
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гриднев А. Е., Дубров К. Ю.
Назва : Неалкогольная жировая болезнь печени в контексте кишечного микробиома
Паралельн. назви :Non-alcoholic fatty liver disease in the context of the gut microbiome
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 97-103 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОФАГИ -- PROPHAGES
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): филотип
Анотація: Приведены современные данные об эпидемиологической ситуации с неалкольной жировой болезнью печени (НАЖБП) в мире, ее распространенности среди населения европейских стран, гендерные особенности. Освещена роль микробиома кишечника в патогенетических механизмах развития НАЖБП на стадии стеатоза, а также в прогрессировании заболевания. Показано влияние основных патогенетических факторов (короткоцепочечных жирных кислот, желчных кислот, липополисахаридов, изменения проницаемости кишечной стенки, соотношения основных кластеров бактерий) на формирование заболевания у здоровых лиц и развитие НАЖБП. Установлена взаимосвязь инсулинорезистентности с упомянутыми факторами и их влияние на ее значение у пациентов с метаболическим синдромом. Показана анатомическая и функциональная связь кишечника и печени в контексте кишечной микробиоты. Предоставлены экспериментальные данные, доказывающие влияние кишечной микробиоты на формирование и прогрессирование неалкогольного стеатоза. Освещено влияние метаболитов кишечной микробиоты (этанола, желчных кислот, триметиламин-N-oксида, ароматических аминокислот) на формирование стеатоза печени. Представлены экспериментальные данные, позволившие объяснить влияние кишечной микробиоты на проявления метаболического синдрома и в частности на НАЖБП, а также данные клинических и преклинических исследований, посвященных изучению влияния коррекции микробиома на ведущие патогенетические механизмы НАЖБП. Рассмотрено влияние отдельных филотипов бактерий на течение НАЖБП. Освещены основные терапевтические стратегии в лечении заболевания, основанные на принципах доказательной медицины, а также тенденции в антибиотикотерапии, терапии пробиотиками и фекальной трансплантации в контексте терапии НАЖБП и их потенциальная рольThe article presents modern views on the epidemiological situation with the non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) in the world, its prevalence among the population of European countries, and gender-associated characteristics. The role of the intestinal microbiome in the pathogenetic mechanisms of NAFLD development at the stage of steatosis, as well as the role of the intestinal microbiota in the progression of the disease, has been elucidated. The role of the main pathogenetic factors in the disease onset in healthy people and NAFLD development has been demonstrated, including the short chain fatty acids, bile acids, lipopolysaccharides, changes in the permeability of the intestinal wall, the balance of the main bacterial clusters. The relationship of insulin resistance with the above factors and their effects on its significance in patients with metabolic syndrome has been established. The authors showed the anatomical and functional relationships of the intestine and liver within the intestinal microbiota. The experimental data have been presented that demonstrate the effects of the intestinal microbiota on the formation and progression of non-alcoholic steatosis. The effects of intestinal microbiota metabolites on the formation of liver steatosis is separately disclosed: ethanol, bile acids, trimethylamine-N-oxide, aromatic amino acids. Moreover, the authors presented the experimental data, providing explanation for the role of the intestinal microbiota on the manifestations of the metabolic syndrome and, in particular, NAFLD. In addition, the results of clinical and preclinical studies of the effects of microbiome correction on the leading pathogenetic mechanisms of NAFLD have been shown. The effects of individual bacterial phylotypes on the course of NAFLD have been considered. The main therapeutic strategies in the treatment of the disease, based on the principles of evidence-based medicine, have been presented, as well as the trends for antibiotic therapy, probiotic therapy and fecal transplantation in the context of NAFLD therapy and their potential role
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скрипник І. В.
Назва : ХІ Український гастроентерологічний тиждень
Паралельн. назви :XI Ukrainian gastroenterological week
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 104-107 (Шифр СУ10/2019/5)
MeSH-головна: КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЯ -- GASTROENTEROLOGY
УКРАИНА -- UKRAINE
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курінна О. Г.
Назва : Підсумки п’ятої щорічної зустрічі Paris NASH meeting
Паралельн. назви :Outcome of annual Paris NASH meeting
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 108-112 (Шифр СУ10/2019/5)
MeSH-головна: КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЯ -- GASTROENTEROLOGY
ПАРИЖ -- PARIS
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Чернобровий В’ячеслав Миколайович
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5 (Шифр СУ10/2019/5)
MeSH-головна: ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЯ -- GASTROENTEROLOGY
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)