Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ10/2021/5/6<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Вплив ендотоксемії на розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки [Текст] = Influence of endotoxemy on development of non-alcoholic fatty liver disease / Г. Д. Фадєєнко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
Анотація: Мета — вивчити рівень ендотоксину та оцінити взаємозв’язки між ендотоксемією і метаболічними параметрами та ступенем стеатозу і фіброзу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) на тлі метаболічного синдрому. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 68 хворих на НАЖХП з метаболічними порушеннями та 20 осіб контрольної групи. В обох досліджуваних групах переважали жінки. Середній вік хворих становив (49,34 ± 10,8) року. Всім хворим проводили оцінку антропометричних параметрів, дослідження складу тіла з визначенням відсотка вісцеральної жирової тканини. Для виявлення дисфункції вісцеральної жирової тканини обчислювали індекс вісцерального ожиріння за методом M. C. Amato. Стеатометрію здійснювали шляхом визначення коефіцієнта затухання хвилі та проведення зсувнохвильової еластометрії. Концентрацію ендотоксину в сироватці крові визначали з використанням набору реактивів LAL Chromogenic Endpoint Assay (Hycult Biotech, Нідерланди). Результати. Рівень бактеріального ендотоксину в периферичній крові у хворих майже втричі перевищував показник контрольної групи (p 0,05). У пацієнтів з надлишковою масою тіла та ожирінням вміст ендотоксину порівняно з контрольною групою був більшим (p 0,05). Виявлено статистично значуще підвищення рівня ендотоксину у хворих з ожирінням порівняно з пацієнтами із НАЖХП з нормальною масою тіла (p 0,05). Зв’язок між вмістом ендотоксину та показниками абдомінального і вісцерального ожиріння прямо пропорційний. У групі хворих з високою активністю вісцеральної жирової тканини зареєстрували максимальні значення вмісту ендотоксину, який статистично значущо відрізнявся від такого у хворих з низьким і середнім індексом вісцерального ожиріння (p 0,05). Виявлено прямо пропорційний зв’язок середньої сили між вмістом ендотоксину та рівнем інсулінорезистентності, слабкої сили — між рівнем ендотоксину та показниками ліпідограми. У хворих зі стеатозом 2‑го та 3‑го ступеня різниця за рівнем ендотоксемії щодо показників контрольної групи та пацієнтів зі стеатозом 1‑го ступеня була статистично значущою (p 0,05). При високих градаціях фіброзу печінки (F3—F4) відзначено тенденцію до зниження рівня ендотоксемії порівняно з фіброзом низького ступеня (p 0,05). Висновки. Виявлено взаємозв’язки між рівнем ендотоксемії та метаболічними чинниками розвитку НАЖХП, що свідчить про патогенетичну роль бактеріальної ендотоксемії в запуску каскаду метаболічних реакцій з накопиченням ліпідів у тканині печінки та прогресуванням стеатозу і фіброзу
Objective — to investigate endotoxin levels and to assess the relationship between endotoxemia and metabolic parameters and the degree of steatosis and fibrosis in patients with non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD) against the background of metabolic syndrome (MS). Materials and methods. The study included 68 patients with NAFLD with metabolic disorders and 20 people of the control group. Women prevailed in both investigational groups, the mean age was 49.34 ± 10.8 years. All patients underwent evaluation of their anthropometric parameters, investigation of body composition with determination of the percentage of visceral adipose tissue (VAT). To reveal VAT dysfunction, visceral adiposity index (VAI) was calculated with M. C. Amato method. Steatometry was performed by determining the wave attenuation coefficient and carrying out shear wave elastography. Endotoxin levels in blood serum were determined using a set of reagents «LAL Chromogenic Endpoint Assay» manufactured by «Hycult Biotech» (Netherlands). Results. Bacterial endotoxin levels in peripheral blood in the examined patients were almost three times higher in comparison with the control group (p 0.05). Patients with overweight and obesity had significantly higher endotoxin levels compared with the control group (p 0.05). The significant increase in endotoxin levels has been defined in obese NAFLD patients compared to the NAFLD patients with normal weight (p 0.05). The direct correlation was found between endotoxin parameters and parameters of abdominal and visceral obesity. In the group of patients with high VAT activity, the maximal values of this indicator were observed, which significantly differed from the corresponding indicator in patients with low and medium VAI (p 0.05). There was a direct correlation between moderate endotoxin and insulin resistance, a direct weak relationship between endotoxin and lipid profile parameters. In patients with grade 2 and 3 steatosis, significant differences in the level of endotoxemia were observed compared with the control group (p 0.05) and patients with grade 1 steatosis (p 0.05). At high grades of liver fibrosis (F3F4) there was a tendency to reduce endotoxemia compared with the low‑grade fibrosis (p 0.05). Conclusions. The revealed relationships between endotoxemia level and metabolic factors of NAFLD development indicate the pathogenetic role of bacterial endotoxemia in triggering a cascade of metabolic reactions with the subsequent accumulation of lipids in the liver tissue and the progression of steatosis and fibrosis
Дод.точки доступу:
Фадєєнко, Г. Д.
Гріднєв, О. Є.
Кушнір, І. Е.
Чернова, В. М.
Соломенцева, Т. А.
Нікіфорова, Я. В.
Курінна, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткач, С. М.
Ерадикація надмірного бактеріального росту як метод лікування функціональної диспепсії [Текст] = Eradication of intestinal bacterial overgrowth as a treatment method for functional dyspepsia / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 12-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-головна:
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Функціональна диспепсія (ФД) є одним з найпоширеніших функціональних захворювань шлунково‑кишкового тракту, що трапляється в середньому у 10 % дорослої популяції. Останнім часом у патофізіології ФД велику увагу приділяють інфекційному чиннику. Окрім інфекції H. pylori та перенесених гострих гастроінтестинальних інфекцій, розглядають синдром надмірного бактеріального росту (СНБР), при якому кількість бактерій у тонкій кишці значно збільшується
СНБР часто асоціюється із ФД та спостерігається частіше, ніж у кожного третього хворого. У пацієнтів із ФД‑ПДС СНБР виявляють статистично значущо частіше, ніж у хворих на ФД‑ЕБС, що свідчить про важливу роль уповільнення випорожнення шлунка у розвитку СНБР. Також СНБР статистично значущо частіше діагностують у хворих із постінфекційною ФД, які протягом останнього року перенесли гострий гастроентерит. Це свідчить про важливу роль кишкового мікробіому в підтриманні стабільності структурно‑функціонального стану шлунково‑кишкового тракту. Отримані дані дають підставу розглядати СНБР як можливий патогенетичний чинник ФД принаймні у частини хворих, що потребує своєчасної діагностики та корекції, зокрема застосування рифаксиміну‑a
Functional dyspepsia (FD) is one of the most common gastrointestinal functional diseases, occurring in an average of 10 % of the adult population. Recently, much attention is being paid to the infectious factor in FD pathophysiology. In addition to H. pylori infection and acute gastrointestinal infections, consideration is given to the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO), in which the number of bacteria in the small intestine increases significantly
SIBO is quite often associated with FD and is observed in more than every third patient. In patients with FD‑PDS, SIBO was found significantly more often than in patients with FD‑EPS, which emphasizes the important role of slowing gastric emptying in the development of SIBO. Also, SIBO is significantly more common in patients with postinfectious FD, which emphasizes the important role of the intestinal microbiome in maintaining the stability of the structural and functional state of the gastrointestinal tract. The obtained data allow to consider SIBO as a possible pathogenetic factor of FD, at least in some patients. This requires timely diagnosis and correction of SIBO in patients with FD, in particular with the use of rifaximin‑a
Дод.точки доступу:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Носко, Н. О.
Поліморфізми 677C T і 1298A C гена MTHFR та рівень гомоцистеїну у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки як складова онтологічної моделі [Текст] = Polymorphisms 677C T and 1298A C in the MTHFR gene and homocysteine levels in patients with non-alcoholic fatty liver disease as a component of the ontological model / Н. О. Носко, О. М. Рудь // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 21-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕННАЯ ОНТОЛОГИЯ -- GENE ONTOLOGY (тенденции)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (генетика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (генетика, дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Мета — систематизувати літературні дані щодо наявності поліморфізмів 677C T і 1298A C гена MTHFR та рівня гомоцистеїну у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП); розрахувати частоту комбінацій поліморфізмів 677C T і 1298A C гена MTHFR та їхній вплив на розвиток НАЖХП; порівняти рівень гомоцистеїну у пацієнтів з НАЖХП та без неї
Систематизація наукових даних методом онтології щодо НАЖХП виявила, що поліморфізми 677C T і 1298A C гена MTHFR патогенетично пов’язані зі статистично значущим підвищенням рівня гомоцистеїну як маркера серцево‑судинних патологій. З огляду на багатофакторність гіпергомоцистеїнемії та значне поширення поліморфізмів 677C T і 1298А С гена MTHFR у популяції недоцільно використовувати генетичне дослідження на поліморфізм гена MTHFR рутинно у пацієнтів з НАЖХП, а лише для проведення диференційного діагнозу гіпергомоцистеїнемії
Objective — to systematize literature data on the presence of 677C T and 1298A C polymorphisms in the MTHFR gene and homocysteine levels in patients with non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD); to calculate the frequencies 677C T and 1298A C polymorphisms combinations in the MTHFR gene and their impact on NAFLD development; to compare homocysteine levels in patients with and without NAFLD
Ontological systematization of the scientific data on NAFLD revealed that 677C T and 1298A C polymorphisms in the MTHFR gen are pathogenetically associated with the significant increase in homocysteine levels as a marker of cardiovascular pathology. Giving the multifactorial nature of hyperhomocysteinemia and wide spread of 677C T and 1298A C polymorphisms in the MTHFR gen in population, it seems to be impractical to use genetic investigations for MTHFR gen polymorphism in NAFLD patients routinely, but only for the purpose of differential diagnosis of hyperhomocysteinemia
Дод.точки доступу:
Рудь, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Диня, Ю. З.
Клініко-патогенетичні особливості ураження кишечника у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу [Текст] = Clinical and pathogenetic features of intestinal lesions in patients with type 2 diabetes mellitus / Ю. З. Диня // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (иммунология, метаболизм, патология, повреждения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ЭНТЕРОКОЛИТ -- ENTEROCOLITIS (метаболизм, патофизиология)
Анотація: Ураження кишечника виявлено у 67,4 % хворих на ЦД 2 типу, більше ніж у половини пацієнтів (52,2 %) діагностовано ДЕКП, яка мала неспецифічну клінічну симптоматику, потребувала диференційної діагностики із СПК та не завжди супроводжувалася абдомінальним болем. Наявність ДЕКП частіше корелювала із синдромом надмірного бактеріального росту. У цих хворих підвищувався рівень прозапальних цитокінів як у плазмі крові, так і в слизовій оболонці кишечника
Intestinal damage was revealed in 67.4 % of patients with type 2 diabetes mellitus, and DECP was diagnosed in more than half of patients. Diabetic enterocolopathy had nonspecific clinical symptoms, required differential diagnosis with IBS, and was not always accompanied with abdominal pain. The presence of DECP more often correlated with the bacterial overgrowth syndrome, and levels of proinflammatory cytokines in the blood plasma and intestinal mucosa of these patients was raised
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грабовська, О. І.
Особливості функціональної активності імунної системи, вуглеводний і ліпідний обмін у дітей із біліарною дисфункцією на тлі надмірної маси тіла та ожиріння [Текст] = Specifics of functional activity of the immune system, carbohydrate and lipid metabolism in overweight and obese children with biliary dysfunction / О. І. Грабовська, О. М. Татарчук, Н. Ю. Завгородня // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 37-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДЕТИ -- CHILD
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (генетика, диагностика, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология, секреция)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (генетика, иммунология)
Анотація: Незалежно від функціонального стану ЖМ у дітей з ожирінням та надмірною масою тіла виявлено порушення показників імунної системи і як наслідок — порушення вуглеводного обміну (підвищення рівня інсуліну та індексу HOMA‑IR). Установлено порушення показників ліпідного обміну в сироватці крові дітей з гіпофункцією ЖМ, ожирінням та надмірною масою тіла (статистично значуще збільшення вмісту тригліцеридів, ЛПНГ, ЛПДНГ, коефіцієнта атерогенності та зниження рівня ЛПВГ). Кореляційний аналіз у групах дітей з гіпофункцією ЖМ з ожирінням та надмірною масою тіла виявив наявність статистично значущих зв’язків між біліарним сладжем та концентрацією IЛ‑6, ФНП‑a, об’ємом ЖМ, рівнем інсуліну і глюкози, гіпофункцією ЖМ і вмістом загального холестерину, ЛПВГ, ЛПНГ та між розмірами ЖМ і коефіцієнта атерогенності
Regardless of the gallbladder functional state in overweight and obese pediatric patients, the abnormalities of the immune system indices have been established and, consequently, carbohydrate metabolism disorders (increased levels of insulin and index HOMA‑IR). The lipid metabolism disturbances have been established in the overweight and obese children with gallbladder hypofunction (significant increase in the levels of TG, LDL, VLDL, AI and decreased HDL levels). Correlation analysis in the groups of overweight and obese children with gallbladder hypofunction showed the presence of significant relationships between biliary sludge and IL‑6, TNF‑a levels, gallbladder volume and insulin and glucose levels, gallbladder hypofunction and levels of total cholesterol, HDL, LDL and as well as between the gallbladder dimensions and atherogenic index
Дод.точки доступу:
Татарчук, О. М.
Завгородня, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рождественська, А. О.
Якість життя як індикатор впливу супутньої гіпертонічної хвороби на стан здоров’я пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки [Текст] = Quality of life as an indicator of the effects of concomitant hypertensive disease on the state of health of patients with non-alcoholic fatty liver disease / А. О. Рождественська // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 46-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: НАЖХП асоціюється зі статистично значущими девіантними змінами показників ЯЖ пацієнтів за даними опитувальників SF‑36 та CLDQ. Наявність супутньої ГХ, давність жирових змін печінки, стаж гіпертонії, рівні САТ і ДАТ, а також великий ІМТ суттєво погіршують ЯЖ хворих на НАЖХП. Зниження рівнів показників ЯЖ у пацієнтів з НАЖХП та ГХ може негативно вплинути на перебіг захворювання, знизити ефективність терапевтичних і реабілітаційних заходів
NAFLD is associated with significant deviant changes in patients’ quality of life indicators according to the SF‑36 and CLDQ questionnaires. The presence of concomitant hypertension, the duration of fatty changes in the liver, the experience of hypertension, the levels of SBP, DBP and BMI significantly worsen the QOL of patients with NAFLD. The quantitative variability of QOL components in patients with NAFLD and hypertension can negatively affect the course of the disease and reduce the effectiveness of therapeutic and rehabilitation measures
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Швець, О. В.
Клінічне ведення дорослих пацієнтів із патологічними результатами печінкових біохімічних тестів [Текст] = Clinical management of adult patients with pathological values of hepatic biochemical tests / О. В. Швець // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 55-63. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Адеметионин--тер прим

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (использование, методы)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE (действие лекарственных препаратов, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (диагностическое применение, кровь, метаболизм, моча)
Анотація: Підвищення показників біохімічних печінкових тестів може виникати внаслідок гострого або хронічного пошкодження печінки. Відповідно до співвідношення ключових маркерів виділяють гепатоцелюлярний, холестатичний, змішаний варіанти та ізольовану гіпербілірубінемію. Результати первинної оцінки пацієнта з елевацією печінкових біохімічних маркерів зумовлюють тактику діагностичного пошуку та подальшого лікування хворого
The hepatic biochemical values may increase due to acute or chronic liver impairment. Based on the ratio of important markers, there are hepatocellular, cholestatic, combined variants, and isolated hyperbilirubinemia. The results of the primary assessment of patients with elevated hepatic biochemical markers determine the tactics of diagnostic search and further treatment of a patient
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антоненко, А. В.
Вплив генетичного поліморфізму на розвиток гепатоцелюлярної карциноми у пацієнтів з жировою хворобою печінки, асоційованою з метаболічним синдромом. Огляд літератури [Текст] = Effects of genetic polymorphism on the development of hepatocellular carcinoma in patients with metabolic-associated fatty liver disease. Review / А. В. Антоненко, Т. В. Берегова // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 64-69. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагностика, классификация, метаболизм, патофизиология, ультраструктура)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (метаболизм, патофизиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (метаболизм, патофизиология)
Анотація: В економічно розвинених країнах неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) посідає перше місце серед захворювань печінки. У 2020 р. групою експертів запропоновано новий термін — «метаболічно‑асоційована жирова хвороба печінки», що дає змогу конкретизувати діагноз у пацієнтів, виділити фенотипи НАЖХП та оптимізувати лікування. Перебіг метаболічно‑асоційованої хвороби печінки може варіювати від легких форм (простий неалкогольний стеатоз, що характеризується накопиченням тригліцеридів у клітинах печінки) до агресивного перебігу з розвитком цирозу та гепатоцелюлярної карциноми. Агресивний перебіг захворювання спостерігається у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, високим індексом маси тіла, абдомінальним типом ожиріння і стеатогепатитом, підтвердженим гістологічно. В епідеміологічних та генетичних дослідженнях виявлено зв’язок між морфологічною стадією метаболічно‑асоційованої хвороби печінки та спадковими чинниками. Прогресування до гепатоцелюлярної карциноми часто спостерігається у пацієнтів із виразним стеатогепатитом, хоча, за останніми літературними даними, частка пацієнтів з фіброзом F1—F2 і появою гепатоцелюлярної карциноми значно зросла. Це зумовлено наявністю метаболічного синдрому та генним поліморфізмом. Виділяють три основних гени, поліморфізм яких асоційований з розвитком метаболічно‑асоційованої хвороби печінки, інсулінорезистентністю, дисліпідемією та фіброгенезом, — PNPLA3, TM6SF2 і GCKR. Нещодавно був також ідентифікований поліморфізм гена MBOAT7, який особливо збільшує ризик розвитку стеатогепатиту у пацієнтів, що зловживають алкоголем і/або мають хронічний вірусний гепатит С. Виявлення поліморфізму зазначених генів є корисним для визначення груп високого ризику прогресування захворювання. Рання діагностика гепатоцелюлярної карциноми і стратифікація ризику дадуть змогу діагностувати захворювання на ранніх стадіях та оптимізувати лікування
Non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD) takes the first place among liver diseases in the countries with developed economies. In the year 2020, the group of experts proposed a new term, metabolic‑associated fatty liver disease, that allows to specify the diagnosis, to divide different NAFLD phenotypes and to optimize its treatment. The course of metabolic‑associated liver disease can range from mild forms (simple nonalcoholic steatosis, characterized by the accumulation of triglycerides in liver cells) up to an aggressive course with the development of cirrhosis and hepatocellular carcinoma (HCC). Aggressive course of the disease is observed in patients with type 2 diabetes mellitus, high body mass index, abdominal obesity and histologically confirmed steatohepatitis. Epidemiological and genetic studies have shown an association between the morphological stage of metabolic‑associated liver disease and hereditary factors. Progression to HCC is common in patients with severe steatohepatitis, although recent literature data showed a significant increase in the proportion of patients with F1/F2 fibrosis and НСС. This is due to the presence of metabolic syndrome and gene polymorphism. Three main genes can be singled out, the polymorphism of which is associated with the development of metabolic‑associated liver disease, insulin resistance, dyslipidemia, and fibrogenesis: PNPLA3, TM6SF2 and GCKR. Recently, an MBOAT7 gene polymorphism has been also identified, it peculiarly increases the risk of steatohepatitis development in patients who are alcohol abusers and/or have chronic viral hepatitis C. Detection of polymorphisms in these genes is useful for identifying groups at high risk for disease progression. Early diagnosis of HCC and risk stratification will allow to diagnose the disease at an early stage and optimize its treatment
Дод.точки доступу:
Берегова, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губергріц, Н. Б.
Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Гіппократа та Галена до Маймоніда [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Hippocrates and Galen to Maimonides / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 70-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
ПИЩЕВАРЕНИЕ -- DIGESTION
ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ЯДЫ -- POISONS (история)
МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY (психология)
Кл.слова (ненормовані):
ГАРУСПИКИ
Анотація: Протягом більше ніж тисячі років Гіппократ і Гален були альфою та омегою медичних знань. Незважаючи на значущість їхнього внеску в клінічну і теоретичну медицину, їм не вистачало справжнього розуміння анатомії та фізіології. Гіппократ запропонував доктрину «тканинних рідин», або гуморальної патології, детально описану в його книзі «Природа людини». Галена вважають «спадкоємцем» Гіппократа. Його було визнано одним з найвпливовіших лікарів усіх часів. Кількість його праць була величезною — понад сто книг, які мали широке поширення. Однією з головних заповідей Галена було правило гармонії: всі системи організму збалансовані, а захворювання є результатом порушення цього балансу. Однак деякі його уявлення були помилковими
Аристотель розглядав підшлункову залозу, завдяки її розташуванню у черевній порожнині, як орган, основним завданням якого був захист прилеглих судин. В епоху, коли невідомі хвороби спричиняли хаос, концепція відомих причин захворювань призвела до захоплення вивченням харчових отрут та їхніх антидотів серед аристократів, які відчували себе особливо уразливими до погроз такого роду. Згідно з легендою, одним з найвідоміших знавців отрут був Мітридат VI. Педаній Діоскорид був греком, який служив у римській армії за часів імператора Нерона. Мандрівний спосіб життя став причиною того, що йому довелося вивчити велику кількість хвороб та лікарських препаратів. Його каталог лікарських трав і рослин став основою для вивчення та розуміння цілющих властивостей рослин
Печінка у багатьох давніх культурах вважалася джерелом божественних пророцтв. Анатомія печінки була добре відома у стародавньому Вавилоні. Збереглася величезна кількість глиняних табличок і виробів, які свідчать про важливість «гепатоскопії» на Близькому Сході як форми пророкування. Ті, хто гадав по нутрощах тварин (наприклад, гаруспіки — божественні тлумачі майбутнього, які використовують печінку як інструмент пророкувань), можуть бути визнані як перші офіційні анатоми, оскільки від точних знань та інтерпретацій окремих компонентів печінки залежало розуміння майбутнього. Після перемоги ассирійського царя Саргона над силами Урарту і Зикірти у 718 р. до н. е. він хотів умиротворити богів, принісши в жертву тварин, при цьому він вивчав їхню печінку для пророкувань. Хоча уявлення про підшлункову залозу сягають давніх часів, про що свідчать коментарі гаруспіків і жерців, функції цього органа були невідомі аж до робіт данських фізіологів Франциска Сільвія та Реньє де Граафа. До їхніх досліджень панкреатичної секреції та з’ясування ролі підшлункової залози у травленні, описаної ван Гельмонтом і Альбрехтом фон Галлером, більшість вчених зосереджували увагу на анатомічному описі органа. Оскільки стародавні ассирійці та месопотамці вірили, що не печінка пророкує майбутнє, а підшлункова залоза, можливо, панкреатологія має набагато раніші витоки. Маймонід, єврейський ерудит і гуманіст, також мав вплив в інших галузях. Він відкрито засуджував астрологію та її спроби розрахувати час приходу Месії. У галузі медицини він приділяв увагу профілактиці, а також цікавився лікуванням захворювань шлунково‑кишкового тракту. До початку нашої ери уявлення про травлення, хвороби шлунково‑кишкового тракту та їхнє лікування були досить туманними. Попереду був довгий і складний шлях прогресу в цій царині
For over a thousand years, Hippocrates and Galen have been the Alpha and Omega of medical knowledge. Despite the importance of their contributions to clinical and theoretical medicine, they lacked a true understanding of anatomy and physiology. Hippocrates is commonly associated with proposing the doctrine of «tissue fluids», or humoral pathology, and his book, «On the Nature of Man», promotes this point of view. Galen became inherited the knowledge of Hippocrates. Ultimately, he was recognized as one of the most influential physicians of all time. The number of his works was enormous: he wrote more than a hundred books, which were widely distributed. One of Galen’s main commandments was the rule of harmony: all body systems are balanced; disease is a result of an imbalance. As one might expect, some of his ideas, however, were erroneous. Aristotle considered the pancreas, due to its location in the abdominal cavity, as an organ which only task was to protect the adjacent vessels. In an era when unknown diseases wreaked havoc, the concept of known causes of diseases led to the fascination with the study of food poisons and their antidotes. This was common among aristocracy who felt particularly vulnerable to this kind of threats. According to legend, one of the most famous connoisseurs of poisons was Mithridates VI. Pedanius Dioscorides was a Greek who served in the Roman army during the reign of the emperor Nero. The wandering nature of life led him to study a large number of diseases and medicines. The catalogue of his medicinal herbs and plants became the basis for the study and understanding of the medicinal properties of plants. Liver was considered the source of divine prophecy in many ancient cultures. The anatomy of liver was well known in ancient Babylon: a huge number of clay tablets and objects were left, which testify to the importance of «hepatoscopy» in the Middle East as a form of prediction. Those who used the insides of animals for divination (e.g., haruspices — divine interpreters of the future, using the liver as a prediction tool), could be considered the first official anatomists, since the understanding of the future depended on accurate knowledge and interpretation of certain liver components. After the victory of the Assyrian king Sargon over the forces of Urartu and Zikirti in 718 BC, Sargon wanted to appease the gods by sacrificing animals; in doing so, he studied their livers for predictions. Although the concept of pancreas is rooted in ancient times, as evidenced by the comments of haruspices and priests, knowledge of the organ functions eluded humanity until the works by Danish physiologists Francis Sylvius and Regnier de Graaf. Prior to their studies of pancreatic secretion and the elucidation of the role of pancreas in digestion, described by van Helmont and Albrecht von Haller, most researchers focused on the anatomical description of the organ. If the ancient Assyrians and Mesopotamians did not believe that liver predicts the future, but believed that it was pancreas that did it, then pancreatology may have earlier origins. Maimonides, a Jewish scholar and humanist, was also influential in other fields: he condemned astrology and its attempts to calculate the time of the Messiah’s coming. In the field of medicine, he paid attention to prevention, and was interested in the treatment of diseases of the gastrointestinal tract By the beginning of our era, ideas about digestion, diseases of the digestive tract and their treatment remained very vague. There was a long and difficult way ahead in this area
Дод.точки доступу:
Бєляєва, Н. В.
Ліневська, К. Ю.
Гиппократ \про нього\
Гален \про нього\
Аристотель \про нього\
Маймонид \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)