Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ10/2022/1/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Ясницька, Е. Г.
Особливості ураження печінки при COVID-19 [Текст] = Features of liver injury related to COVID-19 / Е. Г. Ясницька, В. В. Харченко // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (смертность, эпидемиология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, повреждения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, осложнения, этиология)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Порушення функцій печінки мало місце в 52 % випадків у стаціонарних хворих з COVID‑19. У всіх хворих із середнім ступенем тяжкості відзначено позитивну динаміку рівня трансаміназ і білірубіну, сприятливий прогноз після стаціонарного лікування COVID‑19. Більшість з них не мали попередньо діагностованих захворювань печінки, шість — мали захворювання печінки до COVID‑19. Не зафіксовано випадків фатальної печінкової недостатності. Рівень трансаміназ після стаціонарного лікування COVID‑19 був нижчим у хворих, які не мали в анамнезі захворювань печінки та приймали гепатопротекторні препарати. Ефективніша дія лікування підтверджена у хворих на COVID‑19 при прийомі глутатіону та урсодезоксихолевої кислоти
Hepatic impairment occurred in 52 % of inpatients with COVID‑19. All patients with moderate course of coronaviral disease demonstrated positive dynamics of transaminases and bilirubin levels and favorable prognosis after hospitalization due to COVID‑19. Most of them hadn’t had liver injuries before coronaviral disease and six patients had been diagnosed with liver diseases before COVID‑19. No cases of fatal liver failure were registered. After in‑hospital treatment, the transaminases levels were lower in patients, who hadn’t had history of liver diseases before COVID‑19 and received hepatoprotective drugs. Treatment with glutathione and ursodeoxycholic acid was confirmed as the most effective therapy in patients with coronaviral disease
Дод.точки доступу:
Харченко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадєєнко, Г. Д.
Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю [Текст] = Efficacy of fecal microbiota transplantation in patients with post-infection irritable bowel syndrome with diarrhea / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 12-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (иммунология, микробиология, патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (иммунология, микробиология, осложнения, патофизиология)
Анотація: Мета — оцінити ефективність потенціювання ремісії та безпечність трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у пацієнтів із постінфекційним синдромом подразненого кишечника (СПК) з переважанням діареї, в яких стандартна терапія виявилася неефективною
Колоноскопічна ТФМ є ефективною та безпечною процедурою у пацієнтів із ПІ‑СПК, які не відповіли на стандартну терапію
Objective — to evaluate efficacy of potentiation of remission and safety of fecal microbiota transplantation (TFM) in patients with post‑infection irritable bowel syndrome with predominance of diarrhea (PI — IBS‑D), in whom standard therapy was ineffective
Colonoscopy‑delivered fecal microbiota transplantation proved to be effective and safe procedure in patients with PI — IBS who have not responded to standard therapy
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.
Дубров, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів [Текст] = COVID19 and post-COVID syndrome in the focus of complications: recommendations for physicians // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 20-29

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гріднєв, О. Є.
COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту [Текст] / О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадєєнко, Г. Д.
Постковідний синдром при захворюваннях печінки [Текст] / Г. Д. Фадєєнко // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 26-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (смертность, эпидемиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей [Текст] = Evaluation of the efficacy of inulin use in children with functional constipation / О. С. Няньковська [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Инулин-нео--тер прим

MeSH-головна:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология, повреждения, секреция)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: Функціональний запор є поширеною педіатричною проблемою, на яку припадає близько 3 % відвідувань педіатра і близько 25 % відвідувань дитячого гастроентеролога. Наявність функціонального запору значною мірою впливає на якість життя дитини, її сім’ї та витрати на систему охорони здоров’я. Настанови Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) рекомендують підтримувальне лікування проносними, навчання, збільшити споживання клітковини і рідини та фізичної активності при запорі у дітей. Сучасні фармакологічні методи лікування можуть бути неефективними у деяких пацієнтів через неоптимальне дозування, поганий комплаєнс або використання препаратів з механізмами дії, які не впливають на основні патофізіологічні чинники. Багато пацієнтів із запорами повідомляють про незадоволення традиційними методами лікування через недостатню ефективність
Functional constipation (FC) is a common pediatric problem accounting for 3 % visits to a general pediatrician and up to 25 % visits to a pediatric gastroenterologist. Presence of FC significantly impacts a child’s health‑related quality of life and the healthcare cost burden. The North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Guideline (NASPGHAN) recommends supportive treatment with laxatives, training, recommendations on fiber and fluid intake, and physical activity in constipation in children. Modern pharmacological treatments may be ineffective in some patients — not optimal dosage, poor compliance or use of drugs with mechanisms of action that do not affect the main pathophysiological moments. Many patients with constipation report dissatisfaction with traditional treatments due to perceived lack of efficacy
Дод.точки доступу:
Няньковська, О. С.
Няньковський, С. Л.
Яцула, М. С.
Городиловська, М. І.
Вівчарівська, Г. З.
Шайдич, В. Д.
Горайська, О. М.
Заставна, Л. В.
Томків, Я. В.
Томків, З. В.
Камуть, Н. В.
Троцький, Г. М.
Возняк, А. В.
Лісний, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадєєнко, Г. Д.
Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури [Текст] = If drugs with metabolic action affect the intestinal microbiota. Literature review / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 37-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
АКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- ACTIVATION, METABOLIC (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
ГЕНОМ -- GENOME (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Наведено результати досліджень на людях, що показують асоціацію між застосуванням певних лікарських препаратів і зміною складу кишкового мікробіому та його функціонального профілю. Виявлено, що мікробіом кишечника прямо чи опосередковано впливає на метаболізм та ефективність великої кількості препаратів, зумовлюючи варіабельність їхньої активації, інактивації та токсичності. Показано, що понад 800 неантибіотичних препаратів чинять значний вплив на десятки основних видів бактерій, що колонізують шлунково‑кишковий тракт. Наголошується, що незалежно від шляху введення деякі препарати тривало існують у кишечнику та контактують з мікробіомом (парентерально введені лікарські засоби та їхні метаболіти можуть потрапляти в кишечник через секрецію жовчі), тому кишечник є важливим учасником метаболізму лікарських засобів. Наведено дані про основні таксономічні зміни споживачів інгібіторів протонної помпи та показано, що їхня виразність асоціювалася з вищою дозою інгібіторів протонної помпи. Такі зміни мікробіому можуть потенціювати розвиток захворювань, оскільки аналогічні тим, що призводять до зниження колонізаційної резистентності та кишкових інфекцій. Багато уваги приділено наявності асоціації між кишковим мікробіомом та цукрознижувальними препаратами. Наведено дані щодо ролі кишкового мікробіому як основної мішені дії метформіну. Установлено, що метформін спричиняє збільшення чисельності Akkermansia muciniphila, яка корелює з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, серцево‑судинними захворюваннями та запаленням, і кількості лактобацил у верхніх відділах тонкої кишки, що сприяє його антидіабетичному ефекту. Показано, що метформін регулює численні метаболічні шляхи за допомогою взаємодії з кишковою мікробіотою і частково усуває дисбактеріоз, спричинений цукровим діабетом 2 типу, а зміни у популяції мікроорганізмів, що розмножуються при введенні метформіну, тісно пов’язані з його ефективністю та переносністю. Щодо інших антидіабетичних засобів (глітазони, інгібітори a‑глюкозидази, інгібітори дипептидилпептидази‑4, агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1) показано, що одним з основних їхніх ефектів є усунення дисбактеріозу шляхом впливу на джерела поживних речовин для бактерій за рахунок зміни складу і тривалості перебування вуглеводів у кишечнику, що свідчить про їхній взаємозв’язок з кишковим мікробіомом. Установлено, що лактобацили мають інгібувальну активність щодо інгібіторів дипептидилпептидази‑4. У цьому аспекті особливий інтерес можуть становити засоби, що модифікують мікробіом, насамперед пробіотики, пребіотики і антибіотики, оскільки їхнє застосування може значно змінити фармакокінетику препаратів. Патерн кишкового мікробіому, що спостерігається при лікуванні ліраглутидом, є повною протилежністю характерного для метаболічного синдрому. Показано, що прийом статинів пов’язаний зі змінами мікробіому кишечника. Припускають, що реакція холестерину ліпопротеїнів низької густини на прийом статинів може бути зумовлена активністю бактерій, що містять гідролази жовчних солей. Мікробіота кишечника може значною мірою впливати на метаболізм психоактивних препаратів за рахунок модуляції проникності кишечника з подальшим впливом на їхнє всмоктування. З іншого боку, прийом цієї групи препаратів призводить до значних змін у мікробіомі кишечника. Дуже важливим і перспективним є вивчення взаємодії мікробіому кишечника і лікарських засобів, які широко використовують, для застосування методів модуляції кишкового мікробіому з метою оптимізації ефективності лікування багатьох захворювань
The article presents the results of studies on humans showing the association between the use of specific drugs and changes in the microbial composition of the intestinal microbiome and its functional profile. It was found that the intestinal microbe directly or indirectly affects metabolism and effectiveness of a large number of drugs, causing variability in their activation, inactivation and toxicity. On the other hand, more than 800 non‑antibiotic drugs have also been shown to have significant effects on dozens of major species of bacteria that colonize the gastrointestinal tract. It is also noted that regardless of the route of administration, some drugs will spend considerable time in the intestine and contact the microbiome (parenterally administered drugs and their metabolites may enter the intestine through bile secretion), so the intestine is an important participant in drug metabolism. Data on the main taxonomic changes of PPI users are presented and it is shown that their severity was associated with higher doses of PPIs and that such changes in the microbiome may potentiate the development of diseases, as they are similar to those that reduce colonization resistance and intestinal infections. Much attention is paid to the presence of the association of intestinal microbiome — sugar‑lowering drugs. The data on the role of the intestinal microbiome as the main target of metformin are presented. In addition, metformin has been shown to increase Akkermansia muciniphila, which is known to be correlated with obesity, type 2 diabetes mellitus, cardiovascular diseases, and inflammation, and to increase lactobacilli in the upper small intestine, which will undoubtedly contribute to its antidiabetic effect. Metformin has been shown to regulate numerous metabolic pathways by interacting with the intestinal microbiota and partially eliminate dysbacteriosis caused by type 2 diabetes, and changes in the population of microorganisms that multiply with metformin are closely related to its efficacy and tolerability. With regard to other antidiabetic drugs (glitazones, alpha‑glucosidase inhibitors, DPP‑4 inhibitors, glucagon‑like peptide‑1 receptor agonists), it has also been shown that one of their main effects is the elimination of dysbacteriosis by including bacterial nutrient changes. and the length of stay of carbohydrates in the intestine, which also emphasizes their relationship with the intestinal microbiome. It is also noted that lactobacilli have inhibitory activity against DPP‑4 inhibitors. In this aspect, measures aimed at modifying the microbiome and especially probiotics, prebiotics and antibiotics may be of particular interest, as their use can significantly change the pharmacokinetics of drugs. It is noteworthy that the pattern of intestinal microbiome observed during treatment with liraglutide is the complete opposite of what is characteristic of the metabolic syndrome. The article shows that statin intake is also associated with changes in the intestinal microbiome and hypothesizes that the response of low‑density lipoprotein cholesterol to statins may be due to the activity of bacteria containing bile hydrolases. It is also noted that the intestinal microbiota can have a significant effect on the metabolism of psychoactive drugs by modulating intestinal permeability with subsequent effects on their absorption, and on the other hand taking this group of drugs leads to significant changes in intestinal microbiome. As a result, it is concluded that today it is very important and promising to study the interaction of intestinal microbiome and the most widely used drugs for the application of methods of modulation of intestinal microbiome to optimize the effectiveness of treatment of many diseases
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.
Гріднєва, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткач, С. М.
Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані [Текст] = Possible factors determining efficacy of fecal microbiota transplantation. Review / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 48-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (использование, методы, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (иммунология, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, микробиология, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Нині трансплантацію фекальної мікробіоти (ТФМ) розглядають як одну із найефективніших терапевтичних процедур для лікування псевдомембранозних колітів, асоційованих з інфекцією Clostridium difficile, що рецидивують, та деяких інших кишкових і позакишкових захворювань, пов’язаних із кишковим дисбіозом. Дослідження, проведені останнім часом, дають підставу припустити, що успіх ТФМ значною мірою залежить від мікробної різноманітності та складу донорського випорожнення. Запропоновано концепцію існування так званих супердонорів ТФМ, до яких відносять осіб, ТФМ від яких супроводжується високою ефективністю. Розглянуто інші можливі механізми та чинники, що впливають на успіх ТФМ, зокрема характер і тяжкість патології, що лікується, кратність процедур, якість та кількість донорського матеріалу, проведення ТФМ від одного або кількох донорів тощо. Представлені власні дані щодо ефективності ТФМ від «супердонорів» у 86 хворих із різними кишковими захворюваннями. Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення ефективності ТФМ у 28 осіб із легким та середньотяжким неспецифічним виразковим колітом, у 8 із хворобою Крона та у 40 із постінфекційним синдромом подразненої кишки з діареєю. Усі ТФМ проводили шляхом введення донорського матеріалу в купол сліпої кишки під час колоноскопії. Клінічну ефективність щодо індукції ремісії протягом 2 міс після ТФМ відзначено у 17 (60,7 %) хворих на неспецифічний виразковий коліт і 4 (50,0 %) пацієнтів із хворобою Крона. Ефективність ТФМ від тих самих супердонорів у 27 (67,5 %) хворих із синдромом подразненої кишки з діареєю була дещо вищою. Відзначено клінічне поліпшення у вигляді зменшення абдомінального болю, діарейного синдрому, здуття живота та поліпшення загального стану. Розглянуто також можливість прогнозу ефективності ТФМ за допомогою мікробного та метаболічного профілю, мікробні взаємодії, пов’язані з ефективністю ТФМ, чинники, які впливають на віддалені наслідки TФМ, нові персоніфіковані підходи до ТФМ, що дадуть у майбутньому застосовувати ТФМ цілеспрямованіше
Fecal microbiota transplantation (FMT) is considered currently as one of the most effective therapeutic procedures for the treatment of recurrent pseudomembranous colitis associated with Clostridium difficile infection and some other intestinal and extraintestinal diseases associated with gut dysbiosis. Recent investigations gave the reason to believe that FMT success depends largely on the microbial diversity and composition of a donor’s stool. These data allowed us to develop concepts of the existence of so‑called FMT «superdonors», which include individuals from whom FMT was accompanied by high efficiency. The review also examines other possible mechanisms and factors that influence TFM success, such as the nature and severity of the pathology being treated, the frequency of procedures, the quality and quantity of donor material, FMT from one or more donors, and other factors. The authors also presented own data on the efficacy of FMТ from «superdonors» in 86 patients with various intestinal diseases. For the first time in Ukraine a comparative study was conducted to study TMF efficacy in 28 patients with mild to moderate non‑specific ulcerative colitis, in 8 patients with Crohn’s disease and 40 subjects with post‑infection irritative bowel disease (IBD) with diarrhea. All TMF procedures were performed by means of introduction of donor’s material in the dome of the cecum during colonoscopy. Clinical efficacy of the induction of remission during two months after TMF was registered in 17 (60.7 %) patients with non‑specific ulcerative colitis and 4 (50.0 %) patients with Crohn’s disease. Effectiveness of TMF from the same superdonors in 27 (67.5 %) patients with IBD with diarrhea was somewhat higher. Clinical improvement was achieved in a form of abdominal pain relief, decrease of diarrhea and bloating, and improvement in general condition. Consideration have been given to the possibility of predicting FMT efficacy based on the microbial and metabolic profiling, microbial interactions that affect the effectiveness of FMT, factors influencing the long‑term effects of FMT, new personalized approaches to FMT, which will allow to use FMТ more purposefully in future
Дод.точки доступу:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури [Текст] = To the question of classification of intestinal post-COVID lesions. Review / А. Е. Дорофєєв [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 57-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика, микробиология, осложнения, патофизиология, эпидемиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Пандемія COVID‑19 внесла істотні зміни не лише у повсякденне життя людства, а і у перебіг багатьох хронічних захворювань. На тлі розвитку коронавірусної хвороби — 2019 (COVID‑19), окрім ураження легень, можуть розвиватися і позалегеневі вияви. Ці зміни часто є поліорганними, особливо на тлі наявних хронічних захворювань. Описані кардіальні, неврологічні, ниркові позалегеневі ураження SARS‑CoV‑2 та ураження очей. Одним із напрямів впливу вірусу SARS‑CoV‑2 є шлунково‑кишковий тракт. Це зумовлено істотним впливом вірусу на мікробіоту та проникність слизових бар’єрів, а також важливою роллю змін бар’єрної функції шлунково‑кишкового тракту в розвитку місцевої і системної імунної відповіді
Pandemic of COVID‑19 has brought significant changes not only to the daily life of mankind, but also to the course of many chronic diseases. In addition to lung damage, extrapulmonary manifestations may develop against the background of coronavirus disease progression. These changes often have multi‑organ nature, especially against the background of existing chronic diseases. Literature describes cardiac, neurologic, renal extrapulmonary SARS‑CoV‑2 lesions as well as eye damage. Gastrointestinal tract is one of the areas affected by SARS‑CoV‑2 virus. This impact is stipulated by the significant effects of virus on the microbiota and permeability of mucosal barriers, as well as important role of changes in the intestinal barrier function in the development of local and systemic immune response
Дод.точки доступу:
Дорофєєв, А. Е.
Харченко, Н. В.
Ткач, С. М.
Звягінцева, Т. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ткач, С. М.
Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури [Текст] = Modern views on the mechanisms of pathogenesis and tactics of management of patients with overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia. Review / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 63-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (диагностика, иммунология, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, иммунология, патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормовані):
Оверлеп-синдром
Анотація: Такі поширені функціональні шлунково-кишкові розлади, як синдром подразненого кишечника (СПК) і функціональна диспепсія (ФД), хоча і не представлені будь-якими очевидними структурними ураженнями шлунково‑кишкового тракту, але значною мірою впливають на якість життя численних пацієнтів. За епідеміологічними даними, 26,7 — 48,7 % хворих на СПК і 20,0 — 42,1 % пацієнтів із ФД мають перехрест симптомів (оверлеп‑синдром СПК/ФД). Синдром перехресту зазвичай призводить до серйозніших клінічних виявів, погіршення якості життя і виникнення ускладнень. У патогенезі як СПК, так і ФД велику роль відіграють хронічне низькоінтенсивне постінфекційне запалення або неінфекційне мікрозапалення та імунна відповідь, що призводять до вісцеральної гіперчутливості, порушення функції oсі «мозок —кишечник» та слизового кишкового бар’єра, що зазвичай є причиною симптоматики СПК або ФД. Однак не зрозуміло, чи має запалення такий самий механізм при синдромі перехресту СПК/ФД. Висвітлено останні досягнення у вивченні механізмів запалення при оверлеп‑синдромі СПК/ФД і запропоновано нову тактику лікування. Представлено сучасні дані щодо ролі перенесеної гастроінтестинальної інфекції, вторинного хронічного запалення, імунної відповіді, пошкодження кишкового слизового бар’єра, асоційованого з інфекцією шлунково‑кишкового тракту, впливу шлунково‑кишкових інфекцій на ентеричну нервову систему та вісь «мозок — кишечник», можливої ролі інфекції Helicobacter pylori при перехресті симптомів СПК/ФД. Також розглянуто роль неінфекційного запалення, зокрема синдрому надмірного бактеріального росту, харчової алергії, психологічного або ментального стресу у патогенезі СПК, ФД та оверлеп‑синдрому СПК/ФД. Висвітлено сучасну тактику лікування та ведення таких хворих, в основі якої лежить вплив на запальні механізми
Such widespread functional gastrointestinal disorders as irritable bowel syndrome (IBS) and functional dyspepsia (FD), although not represented by any obvious structural lesions of the gastrointestinal tract, but they seriously affect quality of life of many patients. According to epidemiological data, 26.7 — 48.7 % of IBS patients and 20.0 — 42.1 % of patients with FD have a crossover of symptoms, also known as overlap IBS/FD syndrome. Overlap syndrome usually leads to more serious clinical manifestations, deterioration of quality of life and complications. Chronic low‑intensity post‑infectious inflammation or non‑infectious microinflammation and the immune response play an important role in the pathogenesis of both IBS and FD, leading to visceral hypersensitivity, dysfunction of «brain‑gut» axis and intestinal mucosal barrier, which are usually the cause of IBS or FD. However, whether inflammation has the same mechanism in the syndrome of the overlap of IBS and FD (IBS/FD) remains unclear. The presented review considers the latest advances in the study of inflammatory mechanisms in IBS/FD and proposes new treatment tactics. Current data on the role of gastrointestinal infection, secondary chronic inflammation and immune response, intestinal mucosal barrier damage associated with gastrointestinal infection, effects of gastrointestinal infections on the enteric nervous system and the «gut‑brain» axis, possible role of Helicobacter pylori infection at the overlap of IBS/FD are discussed. The role of non‑infectious inflammation, in particular, bacterial overgrowth syndrome, food allergy, psychological or mental stress in the pathogenesis of IBS, FD and IBS/FD overlapping is also considered. The modern tactics of treatment and management of such patients, which is based on the impact on inflammatory mechanisms also are presented
Дод.точки доступу:
Дорофєєв, А. Е.
Харченко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Губергріц, Н. Б.
Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Paracelsus to Helmont and Descartes / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (история, терапия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
АЛХИМИЯ -- ALCHEMY
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история)
Анотація: Парацельс взяв на себе відповідальність за інтелектуальну реконструкцію західної медицини XVI ст. Як лікар‑алхімік він став затятим прихильником хімічної фармакології та терапії і таким самим противником медичної доктрини свого часу. Його праці були численними. Одна з них — «Prognostication» поклала початок відмежуванню хімії як науки від алхімії. Його дослідження також указують на глибокі знання у галузі науки та принципів магнетизму. Будучи членом культу герметизму, він рішуче підтримував «три принципи» арабських алхіміків, які ґрунтуються на застосуванні ртуті (характеризується плинністю, тяжкістю та «металевістю»), сірки (має здатність до горіння) та солі (спостерігається міцність і відносна хімічна інертність). Парацельс вважав, що головною позитивною метою алхімії є відкриття ліків для лікування захворювань, і таким чином він став лідером у застосуванні наукових принципів у медицині. У цьому відношенні його зусилля щодо комбінування ятрохімії і алхімії зрештою увінчалися створенням основ для розвитку сучасної фармакології. Фактично не є несподіваним, що він відомий як попередник хімічної фармакології та терапії, а також як найоригінальніший мислитель у галузі медицини XVI ст.
У XVII ст., будучи учнем Парацельса, ван Гельмонт вважав, що кожен матеріальний процес тіла забезпечується спеціальним життєвим принципом. За винятком кількох екзотичних богословських поглядів, ван Гельмонт позиціонувався як хімік та першокласний вчений. Його міркування про те, що всі фізіологічні процеси є ферментативними реакціями і в шлунку міститься спеціальна травна речовина (кислота), були пророчими, але знадобилося цілих три століття, щоб їх науково обґрунтувати
Paracelsus took over the responsibility for the intellectual reconstruction of Western medicine of the 16th century. As an alchemist physician, he supported chemical pharmacology and therapy and opposed medical doctrine of that time. His writings were numerous and included Prognostication, which separated chemistry as a science from alchemy. His research reflected a deep knowledge of science and principles of magnetism. Being a member of the Hermetic cult, he strongly supported the «three principles» of Arab alchemists, based on the use of mercury (characterized by fluidity, heaviness and «metallicity»), sulfur (ability to burn) and salt (power and relative chemical inertness). Paracelsus believed that the main positive aim of alchemy was the discovery of drugs for the treatment of diseases; thus he became a leader in applying the scientific principles to medicine. In this respect, his efforts to combine iatrochemistry and alchemy ultimately culminated in the creation of the foundations for the development of modern pharmacology. In fact, it is not surprising that he is known as the forerunner of chemical pharmacology and therapy, as well as the most original thinker in the field of medicine in the 16th century
In the 17th century, as a student of Paracelsus, van Helmont believed that every material process of the body is determined by a special life principle. With the exception of a few exotic theological views, van Helmont was known as a chemist and a first-class scientist. Thus, his ideas that all physiological processes are enzymatic reactions, and there is a special digestive substance (acid) in the stomach, turned out to be prophetic, but it took three centuries to substantiate them from the scientific point of view
Дод.точки доступу:
Бєляєва, Н. В.
Ліневська, К. Ю.
Парацельс, Филипп Ауреол Теофрастус Бомбаст фон Гогенгайм (врач и естествоиспытатель, один из основателей ятрохимии ; 1493-1541 ) \про нього\
Гельмонт, Жан Баптист ван Гельмонт (1577-1644) \про нього\
Декарт, Рене (1596-1650) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)