Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ21/2022/1/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Матвієць, Л. Г.
Навички управління стресом у практиці лікарів первинного рівня медичної допомоги [Текст] = Stress Management Skills in the Physicians Practice of Primary Care Level / Л. Г. Матвієць // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 5-12. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (использование, тенденции)
УЧЕБНИКИ -- TEXTBOOKS
ОБЗОР -- REVIEW
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: У статті викладено актуальні підходи щодо неспеціалізованої допомоги при стресовому напруженні, наведено інструменти управління стресом, що розроблені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у посібнику з управління стресом «Важливі навички в періоди стресу: Ілюстроване керівництво». Особливо актуальні ці знання при наданні першої психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях, а також психосоціальної підтримки пацієнтам лікарями первинного рівня медичної допомоги, які зобов’язані володіти навичками ефективної комунікації і налагодження взаєморозуміння, а також мати досвід підтримки людей у складних ситуаціях. Саме про це зазначається у численних рекомендація ВООЗ щодо психічного здоров’я, таких, як Програма дій з подолання прогалин у сфері психічного здоров’я (mhGAP), Пам’ятка для дорослих пацієнтів «Підтримка для самостійної реабілітації після пов’язаних з COVID-19 захворювань», Інформаційна записка «Аспекти психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під час спалаху COVID-19» та інші
Надано матеріали для самостійного дистанційного навчання спеціалістів первинного рівня медичної допомоги простим інструментам управління стресом при несприятливих умовах. Дистанційне навчання побудоване з використанням доказових документів та посібників ВООЗ про психологічні інтервенції низької інтенсивності. Документ ВООЗ «Важливі навички в періоди стресу: Ілюстроване керівництво» має п’ять розділів, в яких описано п’ять ідей і технік для зниження рівня стресу, що сформовано як набуття п’яти навичок. Автори в кінці кожного розділу Керівництва розробили алгоритми застосування навичок інструментів, а саме: «Заземляємося», «Відчіпляємося від гачка», «Діємо згідно з власними цінностями», «Проявляємо доброту», «Створюємо простір». Психосоціальна підтримка, яку надає лікар первинного рівня/фасилітатор/помічник, полягає в допомозі людям у використанні керівництва та застосуванні стратегій у власному житті, а також запобігатиме професійному вигоранню медичних працівників. Основні положення Керівництва ВООЗ коротко викладено у достатньому об’ємі для підвищення рівня обізнаності з інструментами подолання стресу. У результаті застосування інструментів Керівництва відбудеться розширення спроможності медичного персоналу і немедичних працівників надавати послуги з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під час пандемії COVID-19, що забезпечить підготовку до майбутніх надзвичайних ситуацій
Current approaches to non-specialized help with stress are set out in this article and stress management tools are provided, which are developed by WHO in the stress management handbook “Doing What Matters in Times of Stress: An Illustrated Guide”. This knowledge is especially current in the giving of first aid in emergencies, and in giving psychosocial support to patients as well, by primary care physicians, who must have effective communication skills and mutual understanding, and have experience in supporting people in difficult situations too, as it is specified in numerous WHO recommendations on mental health, in such as : «mhGAP Intervention Guide for mental, neurological and substance use disorders in nonspecialized health settings», «IASC Guidelines for mental health and psychosocial support in emergency settings»,«mhGAP Humanitarian Intervention Guide (mhGAP-HIG): clinical management of mental, neurological and substance use conditions in humanitarian emergencies», «Support for Rehabilitation: Self-Management after COVID-19 Related Illness» and etc.
Aim – to give the information for the distant self-learning of the primary care professionals to use the simple stress-management tools in difficult circumstances. Distance learning is built on the basis of the evidence based WHO documents and recommendations about low intensity psychological interventions. The WHO Guide has five sections, where five ideas and techniques for reducing stress are descibed, which are designed as the acquisition of five skills. The authors at the end of each section of the Guide developed algorithms of use the skills of such tools as: «Grounding», «Unhooking», «Acting according to own values», «Showing kindness», «Creating space». The psychosocial support provided by the primary care physician / facilitator / assistant lies in helping people to use guidance and apply strategies in their own lives, and it prevents the professional burnout of healthcare professionals as well. The short information about WHO guide and stress -management methods are described in sufficient details to enhance the awareness level of the primary care personnel about stress-management tools use. As the result of using the Guide will enhance the capacity of local helth care staff and non medical staff to provide the mental health services and psychosocial support during the current COVID-19 pandemic, and readiness for the future emergencies
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галушко, О. А.
Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: особливості перебігу та проявів больового синдрому [Текст] = Acute Coronary Syndrome in Patients with Diabetes mellitus: Features of the Course and Manifestations of Pain Syndrome / О. А. Галушко, М. В. Болюк // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 13-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Гострий коронарний синдром (ГКС) залишається частою причиною госпіталізації хворих на цукровий діабет (ЦД). Через розвиток діабетичної нейропатії вважається, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу ГКС, але дані про це досить суперечливі
Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу больового синдрому та ступеня його вираженості у пацієнтів з ГКС та супутнім ЦД. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 36 пацієнтів з ЦД (22 чоловіки та 14 жінок) віком 44-86 років, які були госпіталізовані ургентно з приводу ГКС. Оцінку больового синдрому проводили на момент госпіталізації та одразу після реваскуляризації коронарних артерій за наступними критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними і біохімічними маркерами. Результати. Більша частина пацієнтів (91,67%) на момент госпіталізації скаржилися на біль у грудях, решту біль не турбував. Під час опитування хворі описували біль як «печіння» (30,56%), «стискання» (30,56%), «здавлення» (25,0%), «поколювання» (5,56%). Також були скарги на важкість під час дихання (13,89%), відчуття нестачі повітря (11,1%), серцебиття (41,67%). Появу надмірного потовиділення зауважили 16,67% пацієнтів. Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ та NRS не виявлено (p 0,1). Середнє значення рівня глікемії на момент госпіталізації становило 8,19±3,45 ммоль/л (у чоловіків – 8,17±3,61 ммоль/л, у жінок – 8,28±3,13 ммоль/л). Глікемія більше 10,0 ммоль/л виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22% усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5%). Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда та цукровим діабетом переважала типова клінічна картина гострого коронарного синдрому (91,67% пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, ЧСС та глікемії (p 0,1) у пацієнтів із сильним та помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥10,0 ммоль/л) виявлена у 22,22% хворих, серед яких переважали пацієнти із сильним больовим синдромом
Acute coronary syndrome (ACS) remains a common cause of hospitalization for patients with diabetes mellitus (DM). Due to development of diabetic neuropathy, it is believed that this category of patients is characterized by a high frequency of atypical acute coronary syndrome, but data on this are quite contradictory
The objective: to determine the features of the pain syndrome and its severity in patients with acute coronary syndrome and concomitant diabetes. Materials and methods. The study involved 36 patients with diabetes (22 men and 14 women) aged 44–86 years, hospitalized urgently for ACS. Pain syndrome was assessed at the time of hospitalization and immediately after coronary artery revascularization according to the following criteria: visual analog scale (VAS), Numerical Rating Scale (NRS), clinical data, and biochemical markers. Results. The majority of patients (91.67%) at the time of hospitalization complained of chest pain, the rest were not bothered by any pain. During the survey, patients described pain as «burning» (30.56%), «squeezing» (30.56%), «squeezing» (25.0%), «tingling» (5.56%). There were also complaints of difficulty breathing (13.89%), shortness of breath (11.1%), palpitations (41.67%). The appearance of excessive sweating was noticed by 16.67% of patients. There was no statistically significant difference between the results of pain assessment by VAS and NRS (p0.1). The average value of glycemia at the time of hospitalization was 8.19±3.45 mmol/l (men – 8.17±3.61 mmol/l, women – 8.28±3.13 mmol/l). Glycemia greater than 10.0 mmol/l was detected in 8 patients, which was 22.22% of all patients. This category of patients was dominated by patients with severe pain (62.5%). Conclusions. In patients with ACS and diabetes, the typical clinical picture of ACS prevailed (91.67% of patients) over the painless form. Prior to revascularization, moderate and severe pain occurred with equal frequency; there is no statistical difference between blood pressure, heart rate and glycemia (p0.1) in patients with severe and moderate pain. Hyperglycemia (≥10.0 mmol/l) was found in 22.22%, among this category of patients was dominated by patients with severe pain
Дод.точки доступу:
Болюк, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтерактивний тренінг як спосіб змінити ставлення до вакцинації на прикладі вакцини від COVID-19 [Текст] = Interactive Training as a Method to Change the Attitude to the Vaccination at the Example of COVID-19 Vaccine / О. В. Ільков [та ін.] // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 19-24. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, терапия, этиология)
ВАКЦИНАЦИЯ МАССОВАЯ -- MASS VACCINATION (использование, методы, организация и управление, психология, тенденции)
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY (обучение, организация и управление, тенденции)
САНИТАРНОЕ ПРОСВЕЩЕНИЕ -- HEALTH EDUCATION (методы, организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Новий збудник інфекційних захворювань COVID-19 вперше був зареєстрований наприкінці 2019 року в м. Ухань (Китай) і з того часу значно поширився по всьому світу. Відомо, що 2020 став роком карантинних заходів у більшості країн світу, де запроваджували карантинні заходи, намагаючись стримати поширення захворювання до моменту створення вакцини. Вакцинаційна кампанія розпочалася наприкінці 2020 року у низці розвинених країн світу. На сьогодні в Україні зареєстровано декілька вакцин від коронавірусної інфекції: Pfizer/BioNTech, Modern, CoronaVac/Sinovac Biotech та Oxford-AstraZeneca. Проте темпи вакцинації в країні сповільнюються через низьку готовність певних верств населення до вакцинації
Мета дослідження: аналіз зміни ставлення сімейних лікарів і медичних сестер з помірним і низьким ступенем готовності до вакцинації від COVID-19 до та після проходження інтерактивного тренінгу; розроблення інтерактивного тренінгу з використанням практичних та теоретичних методик для підвищення мотивації щодо вакцинації. Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 541 медпрацівників (лікарів та медичних сестер) різної статі, віком від 19 до 67 років, працівників міських та сільських амбулаторій, які проходили інтерактивний тренінг для вакцинаторів проти COVID-19. На момент тренінгу були вакциновані 265 медичних працівників. Тренінги проходили протягом 6 місяців (березень–вересень 2021 року). Результати. Проведено порівняння співвідношення готовності вакцинуватися до та після проведення тренінгу. Статистичний аналіз продемонстрував, що існує зв’язок між професією (лікар чи медична сестра) та оцінкою рівня готовності до тренінгу. Кількість медичних працівників, які були абсолютно неготові вакцинуватися після тренінгу, скоротилася з 9% до 1%, а тих, хто оцінював себе як не готовий, – з 14% до 5%. Кількість осіб, хто вагається, зменшилася з 57% до 23%. Водночас кількість тих, хто готовий вакцинуватися, зросла з 19% до 55%, а тих, хто абсолютно готовий, – з 1% до 16%. Висновки. Слід відзначити важливість проведення навчальних тренінгів чи введення в навчальну програму курсу, який містить доказову інформацію щодо вакцинації для забезпечення якісної імунопрофілактики населення та медичних працівників
Дод.точки доступу:
Ільков, О. В.
Колесник, П. О.
Колесник, А. П.
Русановська, О. В.
Микита, Т. Р.
Сабов, О. О.
Калій, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Is renoprotection real for patients with hyperuricemia? [Текст] = Чи реальна ренопротекція для пацієнтів із гіперурикемією? / L. V. Khimion [та ін.] // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 25-30. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Фебуксостат--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (патофизиология, этиология)
ПОЧЕЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- KIDNEY CALCULI (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
АЛЛОПУРИНОЛ -- ALLOPURINOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (действие лекарственных препаратов)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The new infectious disease COVID-19 was first registered in late 2019 in Wuhan (China) and has since spread significantly around the world. It is known that 2020 was a year of quarantine measures in most countries around the world, where quarantine was set in attempt to stop or slow the spread of the disease until the vaccine is developed
The vaccination campaign began in late 2020 in a number of developed countries. To date, several coronavirus vaccines have been registered in Ukraine: Pfizer / BioNTech, Moderna, CoronaVac / Sinovac Biotech and Oxford-AstraZeneca. However, the pace of vaccination in the country is slowing down due to the low readiness of certain segments of the population for vaccination. The objective: to analyze the changes at family doctors and nurses attitude who had the moderate or low readiness for COVID-19 vaccination before and after the interactive training; development of interactive training using practical and theoretical techniques to increase motivation for vaccination. Materials and methods. The study was conducted with the participation of 541 nurses (doctors and nurses) of different gander, aged from 19 to 67 years, employees from urban and rural clinics, who participated in interactive training about COVID-19 vaccinatoin. At the time of the training, 265 health workers had been vaccinated. The trainings were scheduled for 6 months (March-September 2021). Results. A comparison of the ratio of readiness to be vaccinated before and after training was calculated. Statistical analysis showed the link between the profession (doctor or nurse) and the level of readiness for training. The number of health workers who were completely unready to be vaccinated decreased from 9% before training to 1% – after it; the number of those who assessed themselves as unready – decreased from 14% to 5%. The number of people who hesitated – decreased from 57% to 23%. At the same time, the number of those who were ready to be vaccinated increased from 19% to 55%, and those who were absolutely ready - from 1% to 16%. Conclusions. Interactive trainings or special course in education curriculum with evidence of vaccination efficacy should be used to ensure readiness for immunoprophylaxis among patients and health professionals. Vaccination remains the most effective strategy for preventing serious illness and death from COVID-19 infection
Кількість пацієнтів із прогресуючою хронічною хворобою нирок (ХХН) зростає щорічно в усьому світі. Одним із факторів ризику розвитку прогресування ХХН є підвищений рівень сечової кислоти (СК). Можливо, що досягнення контролю над гіперурикемією за допомогою препаратів уратзнижуючої дії може уповільнити прогресування втрати швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ)
Мета дослідження: визначення ефективності і безпеки застосування фебуксостату та алопуринолу у пацієнтів із ХХН і гіперурикемією для зниження рівня СК та аналіз впливу такого лікування на ШКФ. Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 45 пацієнтів із ХХН (стадії 3б-5) без наявних інших важких/декомпенсованих захворювань та протипоказань до застування алопуринолу/фебуксостату. Усі пацієнти після повного клінічного і лабораторного обстеження були розподілені у групи. До І групи увійшли 28 пацієнтів віком 61,3±3,2 року (ХХН 3б стадії – 12 осіб, ХХН 4 стадії – 10, на лікуванні гемодіалізом – 6 пацієнтів), які одержували фебуксостат. До ІІ групи включено 24 пацієнти віком 60,7±4,1 року (ХХН 3б стадії – 9 осіб, ХХН 4 стадії – 10, на гемодіалізі – 5 пацієнтів), яким було призначено алопуринол. Результати. Досягнення цільового рівня СК істотно частіше відбувалось у І групі: після 1 міс лікування у 45,5% пацієнтів (у ІІ групі – у 15,9%; р0,001); після 3 міс – у 67,5% (у ІІ групі – у 21,2%; р0,01); після 6 міс – у 90% пацієнтів І групи і у 37,1% пацієнтів ІІ групи (р0,01). Досягнення стабільного рівня СК 300 мкмоль/л супроводжувалось істотними позитивними змінами ШКФ у пацієнтів І групи. Водночас у 31,8% пацієнтів ІІ групи фіксували поступове зниження ШКФ. Висновки. У пацієнтів з додіалізними стадіями ХХН фебуксостат продемонстрував ренопротективні властивості. Використання фебуксостату у пацієнтів із ХХН 3б-4 стадії та пацієнтів, які лікуються гемодіалізом, є безпечним та більш ефективним для досягнення цільових рівнів СК, ніж використання алопуринолу
Дод.точки доступу:
Khimion, L. V.
Burianov, O. A.
Nayshtetik, I. M.
Rotova, S. О.
Smiyan, S. I.
Danyliuk, S. V.
Kicha, N. V.
Sytiuk, T. O.
Lebedeva, T. O.
Trophanchuk, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сидорчук, А. Р.
Стратифікація ризиків розвитку метаболічних розладів та артеріальної гіпертензії з урахуванням алельного стану генів NOS3 (RS2070744) та GNB3 (RS5443) [Текст] = Risks’ Stratification of Metabolic Disorders and Arterial Hypertension Depending on the NOS3 (RS2070744) and GNB3 (RS5443) Genes’ Allelic State / А. Р. Сидорчук // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Рання діагностика есенційної артеріальної гіпертензії (ЕАГ), пошук чинників ризику її появи та тяжкості перебігу, що визначають активність метаболому та епігеномних структур, є актуальним завданням сучасної медицини
Мета дослідження: аналіз ризиків розвитку метаболічних розладів та появи ЕАГ з урахуванням алельного стану генів NOS3 (rs2070744) та GNB3 (rs5443). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 100 хворих на ЕАГ і 48 практично здорових осіб, які увійшли до групи контролю. Усім обстеженим було виконано комплекс клінічно-лабораторних обстежень. Метаболічні зміни досліджували за вмістом у крові глюкози, загального холестеролу (ЗХС), триацилгліцеролів (ТГ), холестеролу ліпопротеїнів високої та низької щільності (ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ), індексу атерогенності (ІА). Гени NOS3 (rs2070744) і GNB3 (rs5443) вивчали методом ПЛР у режимі реального часу. Ризики та прогнози визначали методом клінічної епідеміології. Результати. Доведено, що ризик розвитку метаболічних розладів (дисліпідемії та гіперглікемії) у хворих на ЕАГ не залежить від поліморфізму гена NOS3 (rs2070744). Проте наявність у генотипі хворих мутаційного Т-алеля гена GNB3 (825СT) підвищує погранично ризик розвитку гіперліпідемії за рахунок атерогенного ХС ЛПНЩ у 8,5 раза [OR=8,45; OR 95%CI: 0,99–72,70; p=0,05], за протективної ролі СС-генотипу [OR=0,12; OR95%CI: 0,01–1,0; p=0,048]. Загальний ризик розвитку ЕАГ в обстеженій популяції зростає за гіперглікемії натще у 9 разів [OR 95%CI:2,86–27,08; p0,001], за гіпертригліцеридемії (1,70 ммоль/л) – у 3 рази [OR 95%CI:1,23–5,56; p=0,009] та за зниження ХС ЛПВЩ (1,2 ммоль/л) – у понад 3,5 раза [OR 95%CI:1,46–8,71; pT) у 8,5 раза за найнижчої ймовірності таких змін у носіїв СС-генотипу [OR=0,12; p=0,048]
Early diagnosis of essential arterial hypertension (EAH), the search for risk factors for its occurrence and severity, which determine the metabolome and epigenetic structures activity, is an urgent task of modern medicine
The objective: to assess the risks of metabolic disorders and the EAH occurrence, depending on the NOS3 (rs2070744) and GNB3 (rs5443) genes’ allelic state. Materials and methods. 100 patients with EAH and 48 practically healthy (control group) were enrolled in the study. All participant underwent clinical and laboratory examinations. Metabolic changes were examined by blood glucose, total cholesterol (TC), triacylglycerol (TG), high and low density lipoprotein cholesterol (HDL-C, LDL-C), Atherogenicity index (AI). The NOS3 (rs2070744) and GNB3 (rs5443) genes were studied by real-time PCR. Risks, prognoses were determined by the clinical epidemiology method. Results. The risk of metabolic disorders (dyslipidemia and hyperglycemia) in EAH patients does not depend on NOS3 gene polymorphism (rs2070744). However, the mutational T-allele of the GNB3 gene (825CT) presence in the patients’ genotype increases the risk of hyperlipidemia due to atherogenic LDL-C 8.5 times [OR=8.45; OR 95%CI:0.99–72.70; p=0.05], with the CC-genotype protective role [OR=0.12; OR 95%CI:0.01–1.0; p=0.048]. The overall risk of EAH in the examined population increases with fasting hyperglycemia 9 times [OR 95%CI:2.86–27.08; p0.001], with hypertriglyceridemia (1.70 mmol/l) – 3 times [OR 95%CI:1.23–5.56; p=0.009] and with a decrease in HDL-C (1.2 mmol/l) – more than 3.5 times [OR 95%CI:1.46–8.71; pT) 8.5 times with the lowest probability of such changes in the CC-genotype carriers [OR=0.12; p=0.048]
Вільних прим. немає

Знайти схожі

МРТ як ефективний інструмент діагностики і моніторингу ендокардиту Леффлера на етапах лонгітудинального спостереження [Текст] = MRI as an Effective Tool for the Diagnosis and Monitoring of Leffler Endocarditis at the Stages of Longitudinal Observation / В. З. Нетяженко [та ін.] // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНАЯ ЭОЗИНОФИЛИЯ -- PULMONARY EOSINOPHILIA (диагностика, патофизиология, этиология, рентгенография)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (осложнения, патофизиология, этиология)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (патофизиология, этиология)
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (патофизиология, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Гіпереозинофільний синдром (ГЕС) – захворювання, що трапляється вкрай рідко, не завжди діагностується, а нез’ясованість щодо поширеності пояснюють відсутністю статистичних даних. Чоловіки хворіють у 9 разів частіше від жінок, вразливим є вік від 20 до 50 років. Щодо сімейної гіпереозинофілії, то вона успадковується за аутосомно-домінантним типом. Дворічна смертність зафіксована у половині випадків при ендокардиті Леффлера з прогресуючим фіброзом через серцеву недостатність і тромбоемболічні ускладнення. Ендокардит Леффлера та ендоміокардіальний фіброз як складові рестриктивної кардіоміопатії супроводжуються еозинофілією. Історія відкриття еозинофілу тісно пов’язана з ім’ям Пауля Ерліха, а ідея відстеження зв’язку еозинофілії із залученням серця та інших органів належить Леффлеру. За наявності синдрому Леффлера при лонгітудинальному спостереженні за допомогою МРТ серця було проаналізовано ймовірність формування тромбів у порожнинах серця та визначення стадії захворювання. Описаний клінічний випадок синдрому Леффлера у молодого чоловіка в реальній клінічній практиці наочно демонструє труднощі діагностики на амбулаторному етапі, міждисциплінарний підхід у роботі команди «heart team» госпітального періоду, роль і значення тривалого динамічного моніторингу МРТ дослідження серця, обраної оптимальної терапії. Синдром Леффлера в реальній клінічній практиці зустрічається вкрай рідко та вимагає від лікарів різних спеціальностей, зокрема від сімейного лікаря, знання етіології, багатогранності патогенезу, клінічних масок маніфестації захворювання і тактики ведення пацієнта на амбулаторному етапі. «Золотим стандартом» діагностики і лонгітудинального моніторингу за пацієнтами із синдромом Леффлера залишається МРТ серця
Hypereosinophilic syndrome (HES) is an extremely rare disease that is not always diagnosed, and the lack of statistic data does not let to determine its real incidence. Among patients men predominate, the ratio of men and women is 9: 1, the most vulnerable age is from 20 to 50 years. The familial hypereosinophilia is inherited disease of autosomal dominant type. Two-year mortality was recorded in half of the cases of Leffler’s endocarditis with progressive fibrosis due to heart failure and thromboembolic complications. Leffler’s endocarditis and endomyocardial fibrosis as components of restrictive cardiomyopathy are accompanied by eosinophilia. The story of the discovery of eosinophils is closely connected to the name of Paul Ehrlich; the further idea of tracing the connection between eosinophilia and the involvement of the heart and other organs belongs to Leffler. In the presence of Leffler’s syndrome, the probability of thrombosis in the heart cavities and determination of the stage of the disease were analyzed by longitudinal observation using cardiac MRI. The described clinical case of Leffler syndrome in a young man in real clinical practice clearly demonstrates the difficulties of diagnosis in the outpatient phase, need in interdisciplinary approach in the work of the team “heart team” during the hospital period, the role and importance of long-term cardiac MRI monitoring of the selected optimal therapy. Leffler’s syndrome in real clinical practice requires from physicians of various specialties, including family physicians, knowledge of etiology, pathogenesis, clinical masks of disease manifestation and tactics of patient management in the outpatient phase. MRI of the heart remains the “gold standard” for diagnosis and longitudinal monitoring of patients with Leffler syndrome
Дод.точки доступу:
Нетяженко, В. З.
Мальчевська, Т. Й.
Шкала, Л. В.
Козачишин, Н. І.
Алтуніна, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості перебігу COVID-19 у пацієнтів із псоріатичним артритом [Текст] = COVID-19 in Patients with Psoriatic Arthritis / С. І. Сміян [та ін.] // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 43-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
АРТРИТ ПСОРИАТИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, PSORIATIC (патофизиология, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (патофизиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Пандемія COVID-19 чинить негативний вплив на всі аспекти життя людини та може призводити до розвитку загострення хронічних захворювань. Водночас відомо, що вищий ризик інфікування та більш тяжкий перебіг коронавірусної інфекції фіксують у людей похилого віку, а також в осіб із серйозними супутніми захворюваннями
Псоріатичний артрит (ПсА) є одним із видів запальних артритів, який часто діагностують у пацієнтів із псоріазом. Специфічна терапія, яку приймають пацієнти з хронічним запальним захворюванням суглобів, включає нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди, хворобомодифікуючі протиревматичні препарати, новітні біологічні агенти, зокрема моноклональні антитіла до ІЛ-6, ІЛ-1, блокатори фактора некрозу пухлин-α, таргетні базисні протизапальні препарати. Терапія хворих на ПсА потенційно може справляти як негативний, так і позитивний вплив на перебіг COVID-19
Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу COVID-19 у пацієнтів із ПсА та вивчення коморбідної патології після перенесеної коронавірусної інфекції. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 174 особи з верифікованим діагнозом ПсА. Пацієнти були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 112 (64,4%) особи, які перехворіли на COVID-19, до ІІ групи – 62 (35,6%), що до моменту огляду не хворіли на коронавірусну інфекцію. Хворі І групи достовірно відрізнялись за віком (р0,001) та тривалістю захворювання (р0,001), демонстрували значно вищий ступінь шкірного ураження псоріатичним процесом та активність основного захворювання (р
The COVID-19 pandemic has a negative impact on all aspects of human life and can lead to the exacerbation of chronic diseases. At the same time, it is known that a higher risk of infection and a more severe course of coronavirus infection is found in the elderly, as well as in people with serious comorbidities
Psoriatic arthritis (PsA) is a type of inflammatory arthritis that is often diagnosed in patients with psoriasis. Specific treatment of patients with chronic inflammatory joint disease include nonsteroidal anti-inflammatory drugs, glucocorticosteroids, disease-modifying antirheumatic drugs, new biological agents, including monoclonal antibodies to IL-6, IL-1, TNF-a, target disease modifying drugs. Medications used for PsA treatment can potentially have both negative and positive effects on the course of COVID-19
The objective: to analyze the features of COVID-19 in patients with PsA and to study the comorbid pathology after coronavirus infection. Materials and methods. The study involved 174 people with a verified diagnosis of PsA. Patients were divided into two groups. Group I included 112 (64.4%) persons who had COVID-19, and group II - 62 (35.6%) who had not had coronavirus infection at the time of first examination. Patients in group I significantly differed from group II in age (p 0.001) and duration of PsA (p 0.001), showed a significantly higher degree of psoriatic skin lesions and activity of the underlying disease (p
Дод.точки доступу:
Сміян, С. І.
Білуха, А. В.
Кошак, Б. О.
Грималюк, О. І.
Сміян, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галушко, О. А.
Роль дексмедетомідину у структурі анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового і колінного суглобів у хворих на цукровий діабет [Текст] = The Role of Dexmedetomidine in the Structure of Anesthesia for Hip and Knee Arthroplastyс Surgery in Patients with Diabetes / О. А. Галушко, Л. М. Зенкіна // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 48-53. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование, тенденции)
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS (использование, тенденции)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (тенденции)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Ендопротезування кульшового та колінного суглобів (ЕККС) – це хірургічна операція, під час якої зруйновані хворобою частини суглоба замінюються штучними, що повторюють форму нормального суглоба і відтворюють його функцію
Щорічно у світі проводять понад 1,5 млн операцій з ендопротезування. Заміна пошкодженого суглоба дозволяє повернутися до повноцінного способу життя, звільнившись від болю та обмеженої рухливості. Проте одним із поширених захворювань, які негативно впливають на результати цих операцій, є цукровий діабет (ЦД)
Мета дослідження: визначення ефективності і безпечності комбінованої мультимодальної малоопіоїдної анестезії із седацією дексмедетомідином у хворих на ЦД, яким проводяться операції ЕККС. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 45 хворих, яким проведено операцію ЕККС. Пацієнтів розподілили на три групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У хворих 1-ї групи (n=15) проводили багатокомпонентну низькопотокову анестезію зі штучною вентиляцією легень, у пацієнтів 2-ї групи (n=15) для знеболювання використовували спінальну анестезію, 3-ї групи (n=15) – комбіновану спінально епідуральну анестезію із седацією дексмедетомідином. Групи хворих були ідентичні за антропометричними та гендерними показниками, тривалістю оперативного втручання та анестезії, вихідним соматичним статусом. Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета статистичних програм IBM SPSS Statistics (SPSS v.16.0). Результати. Перебіг анестезії у хворих в усіх групах був задовільним, проте у хворих 3-ї групи рідше спостерігалися гіпердинамічні реакції (тахикардія і гіпотензія), післяопераційні нудота і блювання (ПОНБ). Лише один пацієнт з 3-ї групи вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 3 і 2 пацієнтів з 1-ї і 2-ї груп відповідно (р0,05). Висновки. Для анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового та колінного суглобів може бути використана будь-яка із запропонованих методик, протее найкращі результати були отримані при використанні комбінованої спінально-епідуральної анестезії із седацією дексмедетомідином. Крім того, застосування дексмедетомідину дозволяє значно зменшити використання опіоїдів в інтраопераційний і післяопераційний період
Hip and knee arthroplasty (HKA) is a surgical procedure when damaged parts of the joint are replaced with artificial ones that replicate the shape of a normal joint and restore its function
Every year more than 1.5 million endoprosthetic operations are performed in the world. Replacement of a damaged joint allows patients to return to the normal life, freeing from pain and limited mobility. However, one of the common diseases that negatively affect the results of these operations is diabetes mellitus (DM)d
The aim of the study: to determine the efficacy and safety of the combined multimodal low opioid anesthesia with dexmedetomidine sedation in patients with diabetes undergoing HKA surgery. Materials and methods. The study included 45 patients who underwent HKA surgery. Patients were divided into three groups according to the scheme of anesthesia. In patients of the 1st group (n = 15) multicomponent low-flow anesthesia with artificial lung ventilation was performed, in the patients of the 2nd group (n = 15) spinal anesthesia was used, in the 3rd group (n = 15) – combined spinal – epidural anesthesia with dexmedetomidine sedation. The groups of patients were identical in anthropometric and gender characteristics, duration of surgery and anesthesia, baseline somatic status. Statistical analysis was performed using the IBM SPSS Statistics suite (SPSS v.16.0). Results. The course of anesthesia in patients in all groups was satisfactory, but patients in group 3 were less likely to experience hyperdynamic reactions (tachycardia and hypotension), postoperative nausea and vomiting (PONV). Only one patient from group 3 required ondansetron for the treatment of PONV against 3 and 2 patients from groups 1 and 2, respectively (p 0.05). Conclusions. Any of the proposed techniques can be used for anesthesia during hip and knee arthroplasty, but the best results have been obtained with combined spinal-epidural anesthesia with dexmedetomidine sedation. In addition, the use of dexmedetomidine can significantly reduce the use of opioids diring the intraoperative and postoperative period
Дод.точки доступу:
Зенкіна, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Михайленко, В. Л.
Профілактика ожиріння – запорука здоров’я нації [Текст] = Obesity Prevention is the Key to a Nation’s Health / В. Л. Михайленко // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 54-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (профилактика и контроль, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕДИЦИНСКОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО РАННЕЕ -- EARLY MEDICAL INTERVENTION (методы, тенденции)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: З кожним роком надмірна маса тіла та ожиріння набирають обертів та становлять проблему для системи надання медичної допомоги і для здоров’я населення загалом. Кількість осіб з надмірною масою тіла та різним ступенем ожиріння зростає в більшості країн світу, від цього стану страждає третина населення планети. Згідно з висновками вчених, недостатня кількість сну, стрес, вживання певних фармакологічних препаратів можуть призвести до розвитку ожиріння. Причини і фактори збільшення маси тіла різноманітні, стосуються не лише особистого життя, наприклад, харчових звичок і фізичної активності, а й включають фактори, на які людина не може впливати, наприклад, фактори навколишнього середовища, соціально-економічні фактори, генетичні фактори тощо. Ожиріння є одним з основних факторів ризику виникнення таких захворювань, як цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, інсульт та деякі види раку. Профілактика ожиріння повинна бути одним із першочергових завдань системи охорони здоров’я. Профілактичні заходи, які спрямовані на запобігання розвитку надмірної маси тіла та ожиріння, мають три рівні втручання: первинний, вторинний і третинний. Метою первинної профілактики є мінімізація збільшення маси тіла та попередження розвитку надмірної маси тіла або ожиріння. Вторинна профілактика спрямована на зменшення впливу вже наявного захворювання. Третинна профілактика спрямована на зниження ускладнень, які розвинулись внаслідок хвороби. Для запобігання появі надмірної маси тіла та ожиріння медики радять обмежити калорійність свого раціону за рахунок зниження рівня споживання жирів та цукру; збільшити споживання фруктів і овочів, а також цільних злаків і горіхів; регулярно займатись фізичними вправами. Регулярне зважування медичними працівниками може допомогти визначити закономірності та фактори, що спричинюють збільшення маси тіла. Успіх терапії ожиріння залежить від довіри пацієнта до свого лікаря та від знань клініциста у цій сфері
The overweight and obesity is increasing problem for the health care system and for the health of the general population. The number of overweight people with varying degrees of obesity is growing in most countries around the world each year, a third of the world’s population suffers from this condition. According to scientists, lack of sleep, stress, use of certain pharmacological drugs can lead to obesity. The causes and factors of weight gain are varied, not only in personal life, such as eating habits and physical activity, but also include factors that can not be controlled, such as environmental factors, socio-economic factors, genetic factors and more. Obesity is a major risk factor for many diseases such as diabetes, cardiovascular disease, stroke and some cancers. Obesity prevention should be one of the top priorities for the health care system. Preventive measures aimed to prevent the development of overweight and obesity have three levels of intervention: primary, secondary and tertiary. The purpose of the primary prevention is to minimize weight gain and prevent the development of overweight or obesity. Secondary prevention aimes to reduce the impact of the existing disease. Tertiary prevention concentraits on reduction of the complications that have developed as a result of the disease. To prevent overweight and obesity, doctors advise to limit the caloric content of diet by reducing the consumption of fats and sugars; increase the consumption of fruits and vegetables, as well as whole grains and nuts; perform regular exercise. Regular weighing by health professionals can help identify patterns and factors that contribute to weight gain. The success of obesity therapy depends on the patient’s trust to his doctor and the knowledge of the clinician in this area
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Потаскалова, В. С.
Показники артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла або ожирінням при офісному вимірюванні та добовому моніторуванні [Текст] = Blood Pressure in Patients with Arterial Hypertension and Overweight or Obesity During Office Measurement and Daily Monitoring / В. С. Потаскалова // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 60-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (осложнения, патофизиология, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) – одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі. Понад 1,5 млрд осіб хворіють на гіпертонію. За даними офіційної статистики, в Україні у 2021 році зареєстровано понад 13 млн хворих на АГ, а щорічно цю хворобу виявляють в 1 млн українців
Мета дослідження: визначення рівня артеріального тиску (АТ) у хворих на АГ з надмірною масою тіла або ожирінням на тлі застосування антигіпертензивних лікарських засобів під час офісного вимірювання та при проведенні добового моніторування АТ. Матеріали та методи. У дослідженні проаналізовано результати терапії 395 пацієнтів (139 жінок та 236 чоловіків) з первинною АГ та надмірно масою тіла або різним ступенем ожиріння. Усі пацієнти отримували антигіпертензивну терапію принаймні 3 міс на момент обстеження. Хворих було розподілено на п’ять груп залежно від рівня АТ. До контрольної групи увійшли 33 співставних за віком особи. Офісне вимірювання АТ з використанням механічного тонометра з плечовою манжетою та добове моніторування АТ під час дослідження проводили всім пацієнтам. Результати. Проаналізовано результати офісного вимірювання АТ та добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Контрольований АТ зафіксовано у 34,7% пацієнтів з АГ та високим ІМТ. У 10,9% пацієнтів систолічний артеріальний тиск (САТ) залишається вище за 139 мм рт.ст., у 16,3% діагностовано АГ 1 ступеня, у 23,2% – АГ 2 ступеня, у 14,9% – АГ 3 ступеня при офісному вимірюванні АТ. Виявлено, що у чоловіків в 1,7 раза частіше за жінок діагностують АГ. При порівнянні показників систолічного, діастолічного та пульсового АТ за результатом офісного вимірювання та добового моніторингу було виявлено, що результати офісного вимірювання частіше вказують на високі показники. Цільовий рівень АТ виявлено у 87% пацієнтів за даними ДМАТ, хоча при офісному вимірюванні цей показник становив 54%. Визначено, що частота серцевих скорочень у пацієнтів з АГ не мала вірогідної різниці при різних методах обстеження. Крім того, 5% пацієнтів не змогли витримати вимірювання АТ протягом доби за допомогою автоматичного приладу внаслідок больового синдрому. Висновки. У хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з підвищеним індексом маси тіла у 35% випадків при офісному вимірюванні виявляють недостатнє зниження артеріального тиску (АТ) при застосуванні антигіпертензивних лікарських засобів. В той же час цільовий рівень АТ виявляються у 87% пацієнтів при проведенні добового моніторингу АТ. Таким чином, пацієнтам із АГ та високим ІМТ слід проводити добовий моніторинг АТ перед прийняттям рішення щодо посилення антигіпертензивної терапії, щоб уникнути небажаного надмірного зниження АТ
Arterial hypertension (AH) is one of the most common chronic diseases in the world. More than 1.5 billion people suffer from hypertension. According to official statistics, in Ukraine in 2021 more than 13 million patients with AH were registered, and annually this disease is detected in 1 million Ukrainians
The objective: to determine the levels of blood pressure (BP) in overweighted or obese patients with AH who use antihypertensive drugs during office measurement and 24-hours monitoring of BP. Materials and methods. The study analyzed the results of treatment of 395 overweighted or obese patients (139 women and 236 men) with essential AH. All patients received antihypertensive treatment for at least 3 months before study start. Patients were divided into five groups depending on blood pressure. The control group included 33 age-matched individuals. During the study BP was measured in physician’s office with use of mechanical tonometer with a shoulder cuff and ambulatory 24-hours blood pressure monitoring (ABPM) was performed for all patients. Results. The results of office blood pressure measurement and ABPM were analyzed. Normal BP was detected in 34.7% of patients with AH and high BMI. In 10.9% of patients systolic blood pressure (SBP) remains above 139 mm Hg despite of drug use, in 16.3% of patients the grade 1 AH was diagnosed, in 23.2% – grade 2, and in 14.9% – grade 3 AH was deter mined during office blood pressure measurement. It was found that men are 1.7 times more likely had uncontrolled AH comparing to women. The further analyze of the BP data showed that office BP levels were higher then home. Target blood pressure levels were found in 87% of patients during ABPM, although in the office measurement this figure was 54%, 5% of patients could not withstand the BP monitoring during the day with an automatic device due to pain. No difference in heart rate was determined in study patients by different types of measurement. Conclusions. In patients with AH and high body mass index, office measurement reveals insufficient reduction of blood pressure (BP) in 35% of patients despite of antihypertensive drugs use. At the same time ABPM found target BP achievement in 87% of patients. Thus, ABPM should be performed in overweighted or obese patients with AH before making the decision to increase the antihypertensive drug dose to avoid possible undesirable BP decrease
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Маньковський, Д. С.
Якість життя і соціального функціонування пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання [Текст] = Quality of Life and Social Functioning of Patients After Cardiosurgical Interventions / Д. С. Маньковський // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 67-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (реабилитация, тенденции)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION (использование, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
УХОД ЗА БОЛЬНЫМ -- PATIENT CARE (методы, психология, тенденции)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення якості життя (ЯЖ) та соціального функціонування пацієнтів, які перенесли КХВ із застосуванням штучного кровообігу (ШК) у післяопераційний період, для визначення і вдосконалення системи подальшої медико-психологічної та соціальної реабілітації. Матеріали та методи. На лікуванні у ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» перебували 700 пацієнтів, яким було проведено КХВ із застосуванням ШК. З інфарктом мозку було зареєстровано 86 пацієнтів, з ознаками післяопераційної енцефалопатії – 217 хворих, з проявами когнітивної дисфункції – 504 пацієнти. Проаналізовано рівень ЯЖ та соціального функціонування у пацієнтів із зазначеною патологію та без неї. Статистичний аналіз розбіжностей у кількісних значеннях показників проводили з використанням непараметричного тесту Манна-Уітні. Результати. Встановлено, що хворим, які перенесли КХВ, притаманні в цілому невисокі рівні ЯЖ в усіх сферах, а саме: у сферах психологічного (емоційного) благополуччя, загального сприйняття життя, працездатності, фізичного благополуччя, особистісної реалізації, самообслуговування і незалежності дій та міжособистісної взаємодії. Наявність у пацієнтів, які перенесли КХВ, ішемічних і неврологічних ускладнень суттєво знижує ЯЖ пацієнтів у всіх сферах, при цьому відмінності у кількісних значеннях показників у таких хворих статистично значущі (p0,01) при порівнянні з группами пацієнтів без таких ускладнень. Визначено найбільш суттєве погіршення ЯЖ у пацієнтів з інфарктом мозку в післяопераційний період, дещо менш суттєве – у пацієнтів з ознаками післяопераційної енцефалопатії, і найменше – у пацієнтів з ознаками когнітивної дисфункції. Висновки. Головним завданням сучасної кардіохірургії є не тільки врятувати пацієнта від смерті, а й максимально поліпшити якість життя (ЯЖ). Водночас у хворих після проведення кардіохірургічних втручань існує ризик розвитку ішемічних, неврологічних ускладнень, які суттєво знижують ЯЖ у всіх сферах життя. Саме тому необхідно враховувати виявленні у дослідженні закономірності під час розроблення лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для таких пацієнтів
The objective: to study the quality of life (QOL) and social functioning of patients who underwent cardiosurgery intervention (CSI) with the use of artificial circulation (AR) in the postoperative period, to determine and improve the system for further medical, psychological and social rehabilitation. Materials and methods. 700 patients who underwent CSI with the use of AR were treated at the Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine. 86 patients had cerebral infarction (CI), 217 patients with signs of postoperative encephalopathy, and 504 patients with signs of cognitive dysfunction. The level of QOL and social functioning in patients with this pathology was analyzed. Statistical analysis of differences in the quantitative values of indicators was performed using the nonparametric Mann-Whitney test. Results. It was found that patients after CSI had generally low levels of QOL in all fields, namely in the indicators of psychological (emotional) well-being, general perception of life, ability to work, physical well-being, personal realization, selfcare and independence; interpersonal interaction. The presence of ischemic and neurological complications in patients after CSI significantly reduces the QOL indicators in all areas, with differences in the quantitative values of such patients statistically significant (p0,01) compared to the groups of patients without such complications. The most significant deterioration of QOL is found in patients with cerebral infarction in the postoperative period, slightly less significant – in patients with signs of postoperative encephalopathy, and the smallest changes – in patients with signs of cognitive dysfunction. Conclusions. The main task of modern cardiac surgery is not only to save the patient from death, but also to improve the quality of life (QOL). At the same time, patients after cardiac surgery are at risk of developing ischemic, neurological complications that significantly reduce QOL in all areas of life. That is why it is necessary to take into account the findings of the study in the development of treatment and rehabilitation programs and preventive measures for such patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Процюк, О. В.
Діагностика та лікування первинного гіпотиреозу лікарем загальної практики – сімейним лікарем [Текст] = Diagnosis and Treatment of Primary Hypothyroidism in Primary Care / О. В. Процюк // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 76-80. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ВРАЧИ ОБЩЕЙ ПРАКТИКИ -- GENERAL PRACTITIONERS (тенденции)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование, статистика, тенденции)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Зниження функції щитоподібної залози зустрічається у 0,2–1% чоловіків та в 1,4–5% жінок у загальній популяції, а в осіб віком понад 60 років ще частіше – у 2,5% чоловіків та у 6% жінок. Гіпотиреоз у 95% випадків має первинну, тобто тиреогенну природу, лише 5% випадків припадають на центральний гіпотиреоз, пов’язаний із порушенням функції гіпофізу (недостатнє вироблення тиреотропного гормону) та гіпоталамусу (порушення синтезу тиреоліберину). Неспецифічність клінічних проявів гіпотиреозу є причиною обстеження пацієнта щодо рівня тиреоїдних гормонів при наданні первинної медичної допомоги. Отже, скринінг первинного гіпотиреозу є частою клінічною ситуацією у практиці лікаря загальної практики–сімейного лікаря. Згідно з «Настановою 00514. Гіпотиреоз» фінського медично-наукового товариства Duodecim Medical Publications Ltd, використання якої погоджено Наказом Міністерством охорони здоров’я України № 1422 від 29 грудня 2016 р., діагностика гіпотиреозу та лікування первинного гіпотиреозу є завданнями спеціалістів первинної медичної допомоги. Зниження функції щитоподібної залози може мати субклінічну та маніфестну форми, які виявляють під час аналізу результатів тиреоїдних гормонів та клінічних ознак захворювання, потребують різних підходів лікування. Лікарі призначають замісну терапію препаратами левотироксину натрію пацієнтам різних вікових груп та залежно від причин, що призвели до гіпотиреозу. Пацієнтам віком до 55 років левотироксин натрію призначають у добовій дозі 1,6–1,8 мкг/кг маси тіла. Пацієнтам віком понад 55 років добову потребу у левотироксині натрію обчислюють з розрахунку 0,9 мкг/кг маси тіла, до уваги беруться наявні серцево-судинні захворювання. При значному ожирінні розрахунок проводиться на «ідеальну» масу тіла. На прикладі чотирьох клінічних випадків представлено розрахунок дози та правила призначення левотироксину натрію. Також наведено тактику лікаря загальної практики сімейного лікаря щодо контролю замісної терапії препаратами левотироксину у пацієнтів з первинним гіпотиреозом
Decreased thyroid function occurs among 0,2–1% of men and 1,4–5% of women in the general population, and among people over 60 years among 2,5% of men and 6% of women. Hypothyroidism in 95% of cases is caused by thyroid disfunction (primary hypothyroidism), only 5% of cases are central hypothyroidism, associated with dysfunction of the pituitary gland (insufficient production of thyroid-stimulating hormone) and hypothalamus (impaired thyroliberin synthesis). Nonspecific clinical manifestations of hypothyroidism are the reason for examining the patient for thyroid hormone levels in primary care. Primary hypothyroidism screening is a common clinical situation in the general practitioner`s practice. According to Guideline 00514. Hypothyroidism of the Finnish Medical Research Society Duodecim Medical Publications Ltd, the use of which is approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine № 1422 of December 29, 2016, diagnosis of hypothyroidism and treatment of primary hypothyroidism are the tasks of primary care professionals. Decreased thyroid function may have subclinical and manifest forms, which are detected in the analysis of the results of thyroid hormones and clinical signs of the disease, require different treatment approaches. There are the differences in the use of levothyroxine replacement therapy in patients of different ages and depending on the causes of hypothyroidism. Patients under 55 years old are prescribed levothyroxine sodium in a daily dose of 1,6–1,8 μg/kg body weight. In patients over 55 years old, the daily requirement of levothyroxine sodium is calculated at 0,9 μg/kg body weight, taking into account existing cardiovascular disease. If patients are obese, the calculation is made on the «ideal» weight. The calculation of the dose and rules of levothyroxine sodium prescription in primary care are presented on the example of four clinical cases. The algorithm for control levothyroxine replacement therapy in patients with primary hypothyroidism is also presented
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Шкала, Л. В.
Ураження серця при цукровому діабеті (Огляд літератури) [Текст] = Heart Involvement in Diabetes mellitus Patients / Л. В. Шкала // Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 81-84. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, патофизиология, этиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ КАРДИОМИОПАТИИ -- DIABETIC CARDIOMYOPATHIES (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОНСПЕКТЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURES
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є однією з нагальних медико-соціальних проблем охорони здоров’я в усьому світі. Основною причиною смертності у пацієнтів із ЦД є ураження серцево-судинної системи, що призводить до суттєвого погіршення якості та тривалості життя. Мета огляду наукової літератури – проаналізувати частоту, механізми і прояви уражень серця у хворих на ЦД. Значна кількість сучасних робіт присвячена діагностиці і лікуванню ускладнень ЦД, серед яких вагоме місце посідає діабетична кардіоміопатія (ДК). За даними багатьох авторів, ураження серця при ЦД пов’язані з формуванням ДК, коморбідною ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією. ДК фіксують у 16,8–54% хворих на ЦД як самостійний фактор, який збільшує ризик смерті на 50–60%. Діагностиці і лікуванню ДК присвячені численні наукові дослідження, в яких акцентується на тому, що для зниження кардіоваскулярних захворювань та смертності у хворих на ЦД необхідно, передусім, досягнути контролю глікемії. Важливу роль також відіграють діабетичний анамнез, вік пацієнта, супутні захворювання, атеросклеротичні ураження, тютюнопаління, наявність надмірної маси тіла або ожиріння. Головними аспектами проблеми розвитку та впливу ЦД на здоров’я та життя пацієнтів є несвоєчасна діагностика цього захворювання, його багатофакторний патогенез, прогресуючий перебіг та важкість ускладнень. Внаслідок ранніх ускладнень та втрати працездатності дослідження морфофункціональних змін міокарда при ЦД є надзвичайно актуальними, позаяк міокардіопатія може зумовлювати ризик розвитку інфаркту міокарда та виникнення серцевої недостатності. Стрімке зростання кількості хворих на ЦД, багато з яких помирають від серцево-судинних ускладнень, перетворює проблему діабетичного ураження серця на одну з актуальних проблем охорони здоров’я. Лікування цих хворих має включати корекцію вуглеводного обміну, контроль ліпідного складу крові, заходи, спрямовані на боротьбу з ішемією міокарда, з порушеннями його метаболізму та ризиком розвитку серцевої недостатності
Diabetes mellitus (DM) is one of the most significant medical and social health problems worldwide. The main cause of death in patients with DM is cardiovascular diseases, which leads to the significant decrease in quality of life and life expectancy. The aim of this literature review is analyze of the frequency, mechanisms and manifestations of heart disease in diabetes patients. A significant amount of the modern researches is devoted to the diagnosis and treatment of the diabetes complications, including diabetic cardiomyopathy (DC). According to many authors, heart disease in diabetes is associated with the formation of DC, comorbid coronary heart disease and arterial hypertension. DC occurs in 16.8–54% of patients with diabetes and is an independent factor which increases the death risk by 50–60%. Numerous scientific studies have been devoted to the diagnosis and treatment of DC, emphasizing that in order to reduce cardiovascular disease and mortality in patients with diabetes, it is necessary, above all, to achieve glycemic control. Diabetic history, age, comorbidities, atherosclerotic lesions, smoking, overweight or obesity also play an important role. The main aspects of the development and impact of diabetes on the health and life of patients are the untimely diagnosis of this disease, its multifactorial pathogenesis, progressive course and severity of complications. Due to development of the early complications and disability, studies of morphofunctional changes in the myocardium in diabetes are extremely relevant, as cardiomyopathy may increase the risk of myocardial infarction and heart failure. The rapid increase in the number of patients with diabetes, many of whom die from cardiovascular complications, makes the problem of diabetic heart disease one of the most pressing health problems. Treatment of these patients should include correction of carbohydrate metabolism, control of blood lipid composition, decrease in myocardial ischemia, correction of the myocardial metabolism and the risk of heart failure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)