Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=СУ66/2021/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


   
    Особливості клінічного перебігу хвороби Вільсона в дітей [Текст] / В. С. Березенко [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 6-12. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНАЯ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- HEPATOLENTICULAR DEGENERATION (генетика, диагностика, кровь, осложнения, ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета — дослідити особливості перебігу хвороби Вільсона в дітей залежно від варіанта ураження печінки
Хвороба Вільсона в дітей характеризується прогресуючим перебігом переважно у вигляді: хронічного гепатиту, цирозу печінки, рідше — фульмінантного гепатиту. Клініко-параклінічні прояви захворювання визначаються тяжкістю ураження печінки: від малосимптомного перебігу у хворих із хронічним гепатитом до проявів набряково-асцитичного синдрому та печінково-клітинної недостатності у хворих із цирозом печінки та фульмінантним гепатитом. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей
Дод.точки доступу:
Березенко, В. С.
Крат, В. В.
Задорожня, Т. Д.
Андрусишина, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Рівень забезпеченя йодом дітей шкільного віку з хронічними соматичними захворюваннями [Текст] / Н. С. Шевченко [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 13-18. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (моча)
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (моча)
ИОД -- IODINE (дефицит, моча)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Одним із найпоширеніших станів, що виникають унаслідок дефіциту мікронутрієнтів, є йододефіцитні захворювання. Мета — вивчити рівень йодного забезпечення дітей, які проживають у північно-східних регіонах України та мають патологію шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і запальні ураження суглобів. Матеріали та методи. В обстеженні взяли участь 86 осіб віком від 7 до 18 років (середній вік — 11,8±2,71 року), до яких увійшли пацієнти із захворюваннями ШКТ (26,7%) і ювенільним ідіоматичним артритом (ЮІА) (60,5%). Усім дітям визначено йодурію з наступним розрахунком медіани. Математичну обробку проведено методом варіаційної статистики, середні показники наведено у форматі Ме [QR], де QR — інтерквартильний розмах. Результати. Медіана йодурії серед обстежених дітей була на нижній межі нормальних показників і становила 104,98 мкг/л [QR: 59,8;180,1]. Адекватне йодне забезпечення мали лише 51,2±5,3% дітей. Серед дітей з йододефіцитом його легкий ступінь спостерігався у 29,1±4,8% пацієнтів (Ме=81,91 мкг/л [QR: 64,26; 90,58]); помірний — у 17,4±4,1% (Ме=36,19 мкг/л [QR: 33,54; 42,24]); тяжкий — у 2,3±1,6% обстежених (Ме 14,02 мкг/л [QR: 12,34; 15,70]). Медіана йодурії в дітей із соматичними захворюваннями була достовірно нижчою, ніж у дітей контрольної групи, та становила 97,26 мкг/л [QR 53,7; 148,3] проти 183,71 мкг/л [QR 104,4; 287,4], (p=0,003). Висновки. У дітей шкільного віку, які мешкають у північно-східному регіоні України, у 51,2% випадків спостерігається незадовільний стан йодного забезпечення, особливо на тлі формування хронічних неінфекційних захворювань. Широко розповсюджені в дитячому віці патологічні стани (хвороби ШКТ та ЮІА) супроводжуються недостатністю йодозабезпечення. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Шлєєнкова, Г. О.
Волошин, К. В.
Зімницька, Т. В.
Панько, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Коморбідність бронхіальної асми та алергічного риніту за його альтернативного перебігу в дітей шкільного віку [Текст] / О. К. Колоскова [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 19-23. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика, осложнения)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (диагностика, осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дослідження коморбідності бронхіальної астми (БА) та алергічного риніту (АР) у дітей дасть змогу розширити уявлення про патогенетичні механізми найбільш актуальних алергічних захворювань у дітей. Мета — для оптимізації персоніфікованої протизапальної терапії хворих із коморбідністю БА та АР дослідити окремі клініко-параклінічні особливості за альтернативного перебігу АР у школярів
Дод.точки доступу:
Колоскова, О. К.
Тарнавська, С. І.
Ортеменка, Є. П.
Хільчевська, В. С.
Шахова, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Сорокман, Т. В.
    Частота залучення в патологічний процес різних відділів шлунково-кишкового тракту в дітей із біліарною дисфункцією [Текст] / Т. В. Сорокман, Л. Ю. Хлуновська, І. Я. Лозюк // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 24-28. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- BILIARY TRACT DISEASES (диагностика, осложнения, ультрасонография)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (диагностика, осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Тісний анатомо-фізіологічний зв’язок органів травлення зумовлює значне поширення функціональних порушень при різних захворюваннях. Мета — дослідити частоту й особливості клінічного перебігу біліарної дисфункції (БД) у дітей
Біліарна дисфункція в дітей достовірно частіше поєднується з хронічним гастритом і дуоденітом, а також з іншими функціональними розладами шлунково-кишкового тракту (дуоденогастральний рефлюкс). У дітей із міліарною дисфункцією й залученням у патологічний процес інших відділів шлунково-кишкового тракту підвищується частота загострень, більш виражені ознаки диспепсичного синдрому на тлі больового синдрому з однаковою інтенсивністю та частіше під час ультразвукового дослідження виявляються ознаки дисформії жовчного міхура. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації
Дод.точки доступу:
Хлуновська, Л. Ю.
Лозюк, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Боярчук, О. Р.
    Аналіз обізнаності лікарів практичної медицини щодо діагностики та лікування фарингіту в дітей [Текст] / О. Р. Боярчук, О. М. Мочульська // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 29-35. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
Анотація: Біль у горлі є основним симптомом фарингіту та однією з найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікаря первинної ланки. У 60,0–70,0% випадків гострий фарингіт викликають віруси, у тому числі риновіруси, аденовіруси, ентеровіруси, коронавіруси та інші. Однак близько 5,0–15,0% випадків фарингіту в дорослих та близько 20,0–30,0% у дітей спричинені бактеріальними інфекціями, серед яких групи А β-гемолітичний стрептокок — group A β-hemolytic Streptococcus. Серед інших збудників бактеріального фарингіту також повідомляється про групи С і групи G Streptococcus, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae і Arcanobacterium haemolyticus, хоча набагато рідше. Тяжкі захворювання, пов’язані з групи А β-гемолітичним стрептококом, такі як гостра ревматична лихоманка, ревматична хвороба серця, постстрептококовий гломерулонефрит та інвазивні інфекції, щороку спричиняють понад 517 тис. смертей. Тому питання своєчасної діагностики та належного лікування стрептококової етіології фарингіту є дуже важливими
Дод.точки доступу:
Мочульська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Марушко, Ю. В.
    Профілактика дефіциту вітаміну D у дітей. Стан проблеми у світі та Україні [Текст] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 36-45. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (осложнения, профилактика и контроль)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Наведено сучасні дані щодо поширеності дефіциту вітаміну D і критерії його дефіциту в дітей у різних країнах. Визнано, що вітамін D є одним із найважливіших вітамінів, які беруть участь у багатьох біохімічних процесах організму. Активні метаболіти цього вітаміну відіграють ключову роль у засвоєнні кальцію, мінералізації кісток та сприяють метаболізму фосфатів і магнію. Водночас, крім впливу на мінеральний обмін, існує широке коло станів, при яких вітамін D також виконує профілактичну роль. Доведено, що вітамін D відіграє життєво важливу роль у підтримці вродженого імунітету та має значення для профілактики деяких захворювань, у тому числі інфекцій, аутоімунних захворювань, деяких форм раку, цукрового діабету 1 і 2-го типів і серцево-судинних захворювань. Особливе значення вітамін D має для новонароджених і дітей раннього віку. Так, цей вітамін бере участь у важливих фізіологічних процесах регуляції, таких як кістковий метаболізм, розвиток легенів, дозрівання імунної системи та диференціація нервової системи. Дефіцит вітаміну D підвищує ризик сепсису новонароджених, некротизуючого ентероколіту, респіраторного дистрес-синдрому і бронхолегеневої дисплазії. Адекватне споживання вітаміну D і кальцію в дитинстві може зменшити ризик розвитку остеопорозу, а також інших хвороб, пов’язаних із дефіцитом вітаміну D у дорослих. Нещодавно дефіцит вітаміну D виявився потенційним фактором ризику, який дає схильність до розвитку COVID-19. Встановлено, що на сьогодні більшість наукових педіатричних товариств визнали необхідність профілактики дефіциту вітаміну D у здорових дітей усіх вікових груп, проте дані щодо дозування вітаміну D у разі його профілактичного призначення різняться. Більшість наукових товариств рекомендують із профілактичною метою застосовувати в середньому 400–600 МО на добу вітаміну D
Дод.точки доступу:
Гищак, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Мокия-Сербина, С. А.
    Подострый кашель у детей дошкольного возраста: дифференциальная диагностика и дифференцированная терапия в условиях амбулаторной практики [Текст] / С. А. Мокия-Сербина, Т. В. Литвинова, Н. И. Заболотняя // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 46-55. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КАШЕЛЬ -- COUGH (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ДОШКОЛЬНИКИ
Анотація: Мультифакторность подострого кашля в сочетании с анатомо-физиологическими особенностями детей дошкольного возраста, невозможностью их полноценного обследования в условиях амбулаторной практики усложняет диагностику заболевания. Разработан алгоритм дифференциальной диагностики острых респираторных инфекций, сопровождающихся подострым кашлем у детей дошкольного возраста. Данный алгоритм может способствовать раннему определению причин кашля и целенаправленной терапии заболевания, вызвавшего его. Предложена последовательность диагностических мероприятий: сбор анамнеза жизни и заболеваний с перечнем ключевых вопросов, которые необходимо задать при сборе анамнеза у детей с длительным кашлем; объективное обследование ребенка; определение тактики дальнейшего ведения (стационарное или амбулаторное); выбор терапии, сопоставимой с предполагаемым диагнозом; оценка проводимой терапии. Сделан акцент на важность полноценного сбора анамнеза, учета данных времени и условий заболевания, клинических данных для постановки предполагаемого диагноза в условиях амбулаторной практики. Рекомендовано при сложности в диагностике проводить пробную терапию. Представлены современные подходы к диагностике бронхиальной астмы у детей с рецидивирующим вирус-индуцированным визингом. Изложены современные подходы к диагностике и лечению острах респираторных инфекций верхних и нижних дыхательных путей в соответствии с принципами доказательной медицины. Отмечено, что наиболее эффективные методы лечения кашля — это этиологические и патогенетические подходы, заключающиеся в устранении или ослаблении действия факторов, вызывающих кашель. Подчеркивается, что, если лечение невозможно либо оказывается недостаточным, необходимо проводить симптоматическую терапию кашля. Обоснованы основне направления симптоматического лечения кашля, включающие в себя мероприятия по улучшению дренажной функции бронхов и восстановлению адекватного мукоцилиарного клиренса. Подтверждена целесообразность применения препаратов амброксола и ацетилцистеина. Уделено внимание использованию противокашлевых препаратов центрального действия. Проведено обсуждение проблемы «лечить или не лечить подострый кашель при острой респираторной инфекции верхних дыхательных путей» с позиции доказательной медицины
Дод.точки доступу:
Литвинова, Т. В.
Заболотняя, Н. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Сучасний підхід до діагностики та лікування судом у новонароджених та дітей раннього віку [Текст] / В. Ю. Мартинюк [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 56-75. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
СУДОРОГИ У ДЕТЕЙ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИЕ -- SPASMS, INFANTILE (диагностика, диетотерапия, лекарственная терапия, этиология)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Стаття присвячена актуальній проблемі неонатології та дитячої неврології — питанням діагностики та лікування судом у новонароджених та дітей раннього віку. Наведено алгоритм діагностики і лікування епілептичних нападів у дітей. Зазначено, що терапевтичний ефект більшості протиепілептичних препаратів складається з модуляції потенціал-залежних і ліганд-залежних каналів мембран нейронів кори головного мозку, підсилення гальмівної синаптичної передачі або гальмування активуючої синаптичної передачі. Висвітлено питання фармакокінетики й фармакодинаміки протиепілептичних препаратів з урахуванням вікових особливостей дитячого організму, зокрема, новонароджених та дітей раннього віку. Визначено проблеми медикаментозної взаємодії. Розглянуто властивості окремих протиепілептичних препаратів, застосовуваних у новонароджених та дітей раннього віку. Підкреслено «полярні» відмінності в роботі фенобарбіталу, які залежать від стадії епілептогенезу, а саме, пригнічення епілептиформної активності на ранній стадії епілептогенезу та її підсилення у сформованому епілептичному вогнищі (епілептичній системі). Наведено дані літератури щодо диференційованого лікування окремих епілептичних синдромів. Розглянуто питання щодо перспективи лікування генетично детермінованих захворювань, які супроводжуються судомами, пов’язаними з порушенням метаболізму. Наголошено на сучасних високотехнологічних методах лікування цих захворювань. Показано роль дієтотерапії, кофакторної терапії в лікуванні спадкових захворювань обміну речовин, зокрема, кетогенної дієти як методу альтернативного лікування при фармакорезистентних епілепсіях у дітей
Дод.точки доступу:
Мартинюк, В. Ю.
Знаменська, Т. К.
Швейкіна, В. Б.
Галаган, В. О.
Бікшаєва, Я. Б.
Швейкіна, Х. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Хвороба Вільсона-Коновалова: гострий початок, перебіг, діагностика та лікування (клінічний випадок) [Текст] / Ю. І. Алєксеєва [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 76-81. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНАЯ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- HEPATOLENTICULAR DEGENERATION (генетика, диагностика, терапия, эпидемиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Наведено відомості про основні моменти етіології та патогенезу хвороби Вільсона–Коновалова як гепатолентикулярної дегенерації, пов’язаної з надмірним накопиченням міді в тканинах організму внаслідок успадкованого за аутосомно-рецесивним механізмом дефекту білка, який транспортує мідь. Описано рідкісний випадок дебюту і перебігу хвороби в пацієнтки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні в КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». Основну увагу зосереджено на гострому, атиповому початку захворювання, зокрема, на ознаках вираженого інтоксикаційного синдрому, обумовленого проявами печінкової енцефалопатії, стероїд-індукованим діабетом, анемією складного ґенезу, коронавірусною хворобою, піодермією. Показано труднощі діагностики хвороби на тлі відстроченої маніфестації основних патогномонічних проявів і відсутності достовірних ознак захворювання. Описано клінічну картину цього випадку та особливості перебігу. Наведено показники основних клініко-лабораторних методів дослідження. Показано результати інструментальних методів діагностики та методів генетичного обстеження, як у лабораторіях України, так і за кордоном, що дало змогу підтвердити діагноз хвороби Вільсона Коновалова. Детально описано лікування цього клінічного випадку не тільки на місцевому рівні, але й в основній провідній науково-дослідній установі України — Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» і Національному інституті хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова. Наведено рекомендації з подальшого спостереження та лікування дитини за місцем проживання після проведеної ортотопічної трансплантації лівої долі печінки від живого родинного донора. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини
Дод.точки доступу:
Алєксеєва, Ю. І.
Туркін, Ю. В.
Синоверська, О. Б.
Іванишин, Л. Я.
Волошинович, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Лісецька, І. С.
    Роль студентського наукового гуртка в підготовці висококваліфікованих фахівців під час дистанційного навчання [Текст] / І. С. Лісецька // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 4. - С. 82-85. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
СТУДЕНЧЕСКИЕ СООБЩЕСТВА -- COLLEGE FRATERNITIES AND SORORITIES
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH
Анотація: Важливим етапом у формуванні майбутнього спеціаліста є самостійна робота здобувача, зокрема, залучення найкращих представників до науково-дослідної роботи (НДР). До НДР здобувачі залучаються через студентський науковий гурток (СтНГ). Пандемія коронавірусу COVID-19 і карантинні обмеження змусили майже всі країни переглянути освітні стратегії навчання. Мета — оцінити роль функціонування СтНГ у вищому медичному навчальному закладі на кафедрі дитячої стоматології в підготовці майбутніх висококваліфікованих спеціалістів; виявити особливості його роботи під час дистанційного навчання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)