Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ТУ3/2017/18/6<.>
Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-25 
1.


   
    Минеральна щільність кісткової тканини та рівень вітаміну D в осіб різного віку з переломами кісток нижніх кінцівок (огляд літератури та результати власних досліджень) [Текст] / Н. В. Григор’єва [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 8-18. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (действие лекарственных препаратов)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (физиология)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
Анотація: У статті подані сучасні уявлення про зв’язок між показниками мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), рівнем вітаміну D та переломами кісток нижньої кінцівки (ПКНК) різної локалізації (стегнової кістки, кісток гомілки та ступні). Показано, що найбільша кількість літературних досліджень присвячена вивченню ролі зниженої МЩКТ у виникненні переломів проксимального відділу стегнової кістки, проте низькі показники МЩКТ досить часто реєструються при ПКНК іншої локалізації. Майже всі типи переломів у жінок асоційовані з низькими показниками МЩКТ, більшою мірою — на рівні стегнової кістки, ніж на рівні хребта чи периферичного скелета, проте частка переломів, пов’язаних з остеопорозом, є невеликою та коливається від 10 до 44 %. Продемонстровано, що гіповітаміноз D є досить поширеним станом у пацієнтів з ортопедичною патологією, зокрема після ПКНК. Рівень вітаміну D корелює з функціональним результатом після хірургічного лікування, хоча його роль у прогнозі для пацієнтів із ПКНК залишається маловивченою. Результати власних досліджень авторів підтвердили низькі показники МЩКТ у жінок з переломами стегнової кістки, проте не в осіб із переломами кісток гомілки та ступні. При вивченні рівня вітаміну D у хворих із ПКНК нами не встановлено нормальних його показників у хворих із переломом стегнової кістки (у 81,2 % виявлявся дефіцит вітаміну D, у 18,8 % — недостатність). У пацієнтів з переломами кісток гомілки дефіцит вітаміну D виявлено в 72,5 %, недостатність — у 10 %, нормальний рівень вітаміну D — у 17,5 %. Низькі показники МЩКТ та рівня вітаміну D є доволі поширеними у хворих із ПКНК різної локалізації, найбільше вони вивчені в осіб із переломами стегнової кістки, пов’язані з функціональним результатом після лікування й потребують подальшого вивчення
Дод.точки доступу:
Григор’єва, Н. В.
Власенко, Р. О.
Зубач, О. Б.
Поворознюк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Куприненко, Н. В.
    Переносимость лорноксикама при лечении острой боли и ревматических заболеваниях [Текст] / Н. В. Куприненко // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 21-27. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Лорноксикам

MeSH-головна:
ОСТРАЯ БОЛЬ -- ACUTE PAIN (лекарственная терапия)
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Вирва, О. Є.
    Хірургічне лікування хворих на пухлини проксимального відділу плечової кістки (огляд дітератури) [Текст] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 28-35. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВАЯ КОСТЬ -- HUMERUS (хирургия)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
Анотація: Пухлини проксимального відділу плечової кістки (ПВПК) — найчастіша локалізація ураження серед кісток верхньої кінцівки і третя після сегментів, що утворюють колінний суглоб і проксимальний відділ стегнової кістки. Остеосаркома, хондросаркома, злоякісна фіброзна гістіоцитома і метастатичні пухлини найчастіше вражають дану ділянку і потребують хірургічного втручання. На сьогодні розроблена низка способів лікування пухлин ПВПК, серед яких екзартикуляція, плечолопаткова ампутація, крайова та пристінкова резекція, широка резекція ПВПК. З огляду на те, що верхня кінцівка є органом праці та її втрата веде до стійкої інвалідизації пацієнта і тяжких психоемоційних проблем, основним способом хірургічного лікування пухлин є широка резекція ПВПК із заміщенням після резекційного дефекту імплантатом для максимально можливого відновлення функції плечового суглоба. В даній статті наведені основні класифікації пухлин і ступенів їх поширення, з огляду на які будується план лікування, а також методи діагностики і лікування пухлин ПВПК, які, крім інших, включають широку резекцію ураженого сегмента. У наш час заміщення післярезекційних дефектів виконується переважно кістковими трансплантатами або за допомогою ендопротезів. Кісткові трансплантати дозволяють заміщати значні за розміром дефекти, однак для широкого використання даної методики потрібна наявність великих кісткових банків з метою підбору імплантата для анатомічного заміщення дефекту. Так само існує ряд ускладнень, притаманних даному виду лікування, найпоширеніший з яких — лізис трансплантата, що виникає в 75 % випадках, особливо при проведенні поліхіміотерапії в післяопераційному періоді. Ендопротезування допомагає уникнути більшості ускладнень, властивих кістковій пластиці, дозволяє анатомічно заміщувати післярезекційні дефекти будь-якого розміру, проводити реабілітаційно-відновлювальне лікування в ранньому післяопераційному періоді та максимально відновлювати функцію ураженого сегмента
Дод.точки доступу:
Міхановський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Масленников, С. О.
    Биомеханические аспекты развития вывиха бедра при эндопротезировании тазобедренного сустава [Текст] / С. О. Масленников, М. Л. Головаха // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 36-42. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS
БЕДРА ВЫВИХ -- HIP DISLOCATION (диагностика, этиология)
Анотація: На основании обзора литературы отечественных и зарубежных авторов проведен анализ биомеханических аспектов возникновения вывиха эндопротеза бедра, оценка зависимости возможности возникновения вывиха от состояния окружающих мягких тканей и капсульно-связочного аппарата после эндопротезирования. Факторы риска вывиха эндопротеза бедра многочисленны и разнообразны. Многие факторы риска связаны с хирургической техникой, геометрическим дизайном имплантата, а также с ориентацией как бедренного, так и вертлужного компонента во время их установки. Тем не менее один фактор, по которому единодушно согласны ортопеды, заключается в том, что нарушение целостности мягких тканей тазобедренного сустава явно предрасполагает к риску возникновения вывиха бедренного компонента эндопротеза. Было установлено, что для самой тонкой капсулы (1 мм) пиковая устойчивость к вывихам достигала всего 53 % от таковой при толщине капсулы 3,5 мм и составляла лишь 31 % от максимальной толщины капсулы — 6 мм. Кроме того, важна локализация дефекта: в задней и заднелатеральной области как со стороны ацетабулярного, так и со стороны бедренного компонента отмечается значительное снижение силы воздействия, вызывающей вывих, — более чем на 50 % относительно уровня интактной капсулы. Восстановление таких дефектов возвращает пиковые значения момента сопротивления в пределах 10–20 % от базового уровня. Таким образом, определяется очевидная зависимость от сохранности мягких тканей сустава как фактора, влияющего на нестабильность и вызывающего осложнение в виде вывиха эндопротеза бедра. Особого внимания заслуживает выявление наиболее эффективных стратегий хирургического восстановления дефектов капсулы и окружающих мягких тканей сустава, что подразумевает необходимость тщательного восстановления задних капсульных структур в максимально возможной степени как при первичной, так и при ревизионной хирургии
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Zippel, H.
    Сравнение эффективности и безопасности внутривенного введения декскетопрофена трометамола и кетопрофена при лечении боли после ортопедических операций: многоцентровое двойное слепое рандомизированное параллельное групповое клиническое исследование [Текст] / H. Zippel, A. Magenitz // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 43-53. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Декскетопрофена трометамол

MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS
ТРОМЕТАМОЛ -- TROMETHAMINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Magenitz, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Эффективность и безопасность бемипарина по сравнению с эноксапарином в профилактике венозной тромбоэмболии после полной артропластики коленного сустава: рандомизированное двойное слепое клиническое исследование [Текст] / A. Navarro-Quilis [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 54-63. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Бемипарин

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль)
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Navarro-Quilis, A.
Gastellet, E.
Rocha, E.
Paz-Jimenez, J.
Planes, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Клініко-організаційні аспекти при вогнепальних пошкодженнях верхніх кінцівок [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 64-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия)
Анотація: Специфіка ведення бойових дій із застосуванням сучасної військової техніки обумовлює тяжкість пошкодження, що, зі свого боку, обтяжує та ускладнює надання медичної допомоги щодо відновлення анатомічних структур та функціональних можливостей. Зазначене обґрунтувало необхідність удосконалення, розробки новітніх технологій, принципів тактики хірургічного лікування поранених, зокрема, з вогнепальними травмами верхніх кінцівок. Мета роботи: довести ефективність хірургічного лікування поранених із поліструктурними вогнепальними травмами верхніх кінцівок за умови скорочення маршрутів евакуації до закладу IV рівня надання медичної допомоги. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 63 військовослужбовці з поліструктурними вогнепальними пораненнями верхніх кінцівок. Виділено 2 групи спостереження. Критерієм розподілу був строк між пораненням і фактом надходження до закладу IV рівня високоспеціалізованої допомоги: до тижня та 1–6 місяців. До першої групи увійшов 21 поранений, госпіталізований упродовж тижня, до другої — 42 особи, які з різних причин були госпіталізовані через 1–6 місяців після вогнепальної травми верхніх кінцівок. Результати. Середні строки від часу поранення до виконання запланованої базової відновно-пластичної операції в першій групі становили 21,0 ± 3,2 доби, у другій — 73,0 ± 6,5 доби. Порівняльний аналіз віддалених результатів свідчить, що пацієнти першої групи, які були госпіталізовані на IV етап у строк до тижня після поранення, потребували високоспеціалізованої медичної допомоги й отримали її, що дало можливість повернути в стрій 15 осіб із 21 (71,4 %), а решту — до повсякденних обов’язків. Тоді як серед пацієнтів другої групи, які потрапили на зазначений рівень допомоги через 1–6 місяців після травми, таких було практично вдвічі менше — 16 із 42 (38,1 %). У решти 26 (61,9 %) тривали лікувально-реабілітаційні заходи. Висновки. Отже, своєчасне та адекватне надання медичної допомоги на високоспеціалізованому рівні є гарантом збереження якості життя пораненим та умовою, що не тільки дозволяє повернути їх до звичайних повсякденних обов’язків, але й надає можливість більшості з них повернутись до професійної військової діяльності
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Борзих, Н. О.
Курінний, І. М.
Борзих, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Позавогнищевий черезкістковий остеосинтез у комплексному лікуванні пацієнтів із несправжніми суглобами великогомілкової кістки [Текст] / А. К. Рушай [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
СУСТАВ ЛОЖНЫЙ -- PSEUDARTHROSIS (диагностика, хирургия, этиология)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (повреждения, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
Анотація: Узагальнено досвід застосування кільцевих спице-стрижневих апаратів у хворих із несправжніми суглобами великогомілкової кістки. Метод був показаний при локалізації в нижній третині гомілки, після високоенергетичних і відкритих переломів, за наявності в анамнезі епізоду запалення зони суглоба або багаторазового застосування інших способів фіксації, остеопорозу. Компонування апаратів було індивідуальним (залежно від локалізації і виду несправжнього суглоба, зміщення, вираженості остеопорозу). Отримані результати свідчать про високу ефективність використаного способу фіксації несправжніх суглобів великогомілкової кістки в комплексному їх лікуванні
Дод.точки доступу:
Рушай, А. К.
Скиба, В. В.
Данькевич, В. П.
Бебих, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Ефективність комбінованої терапії з використанням мелоксикаму (Локсидолу) і Кокарніту в лікуванні пацієнтів із хронічними захворюваннями опорно-рухового апарату в період загострення [Текст] / О. В. Курята [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 75-80. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Мелоксикам

   Локсидол


   Кокарнит


MeSH-головна:
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- MUSCULOSKELETAL DISEASES (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы)
Анотація: Стаття присвячена питанням лікування хронічних захворювань опорно-рухового апарату в період загострення. Приділено увагу вибору препарату групи нестероїдних протизапальних засобів та препарату метаболічної дії. Наведені дані дослідження ефективності та безпеки комплексного призначення мелоксикаму (Локсидолу) та Кокарніту
Дод.точки доступу:
Курята, О. В.
Сіренко, О. Ю.
Лисунець, Т. К.
Легкобит, А. С.
Воротилищева, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Застосування підтаранного артроерезу в лікуванні гнучкої плоско-вальгусної деформації стопи в дітей із гіпермобільністю суглобів [Текст] / Ю. Ю. Дем’ян [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 81-87. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (патофизиология, хирургия)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (осложнения, патофизиология)
ПОДТАРАННЫЙ СУСТАВ -- SUBTALAR JOINT (патология, патофизиология, хирургия)
Анотація: Гнучка плоска стопа є одним із найчастіших скелетних порушень у дітей та підлітків. Провідними хірургами при корекції плоско-вальгусної деформації стоп застосовується методика підтаранного артроерезу, проте відсутні повідомлення про використання даної методики в пацієнтів дитячого віку з гіпермобільністю суглобів на фоні дисплазії сполучної тканини. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів хірургічного лікування 8 пацієнтів (16 стоп) із гнучкою плоско-вальгусною деформацією стоп на тлі дисплазії сполучної тканини віком від 6 до 14 років (чоловічої статі — 7 осіб, жіночої — 1). Діагностика дисплазії сполучної тканини виконувалася за допомогою критерію Брайтона, ступінь гіпермобільності суглобів визначався за шкалою Бейтона. На передньо-задній рентгенограмі визначали таранно-п’ятковий кут, на боковій — таранно-п’ятковий кут, кут інклінації п’яткової кістки та тало-метатарзальний кут до та після хірургічного лікування. Оцінку результатів хірургічного лікування проводили за шкалою AOFAS (Американська асоціація хірургів стопи та гомілково-ступневого суглоба) для заднього відділу стопи. Виконаний статистичний аналіз. Результати. Усі пацієнти скаржилися на болі в стопах після навантаження. Дисплазія сполучної тканини у всіх пацієнтів діагностована та підтверджена великими та малими критеріями Брайтона. Гіпермобільність суглобів діагностована за бальною шкалою Бейтона: у 1 пацієнта констатовано 8 балів, у 5 (48 %) — 7, у 2 (42 %) — 6, що свідчить про наявність тяжкого ступеня гіпермобільності суглобів. На підставі аналізу рентгенометричних показників стопи до та після проведеного хірургічного лікування, а саме виконання артроерезу стоп встановлено статистично вірогідне покращання показників тало-метатарзального кута (р 1,01 E–10), показника п’яткової інклінації (р 3,39 E–11) та таранно-п’яткового кута (р 4,05893E–11) після проведеного хірургічного лікування. Відмінний результат за шкалою AOFAS був відмічений у 2 пацієнтів (25 %), добрий — у 6 (75 %). Висновки. Підтаранний артроерез при лікуванні гнучкої симптоматичної плоско-вальгусної деформації стоп у дітей на тлі дисплазії сполучної тканини дозволяє проводити ефективну її корекцію, досягати стійкого ефекту стосовно больового синдрому та покращувати функцію ходьби
Дод.точки доступу:
Дем’ян, Ю. Ю.
Гук, Ю. М.
Лябах, А. П.
Зима, А. М.
Кінча-Поліщук, Т. А.
Чеверда, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Компьютерное моделирование эндопротезирования тазобедренного сустава с использованием трабекулярно-бионического бедренного компонента Physiohip [Текст] / В. К. Бондарь [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 88-96. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
Анотація: Наиболее частой причиной ревизионного эндопротезирования является асептическая нестабильность компонентов. Разработки по предупреждению подобных ситуаций заключаются в совершенствовании конструкций эндопротезов, применении материалов с механическими характеристиками, близкими к свойствам кости. В статье представлены результаты кратко- и долгосрочного прогнозирования последствий имплантации трабекулярно-бионического бедренного компонента Physiohip эндопротеза тазобедренного сустава при компьютерном моделировании. Выполнено объемное моделирование и конечно-элементный анализ взаимодействия кости с имплантатом в условиях физиологического нагружения. Механические свойства кости описаны моделью неоднородной ортотропной среды, параметры которой определяются путем обработки данных компьютерной томографии. Получены численные данные о напряженном состоянии и распределении энергии деформации кости в зоне протезирования. Результат передачи нагрузки на кость через ножку эндопротеза Physiohip при долгосрочной стабилизации близок к физиологическому. Эти сведения дают основания считать трабекулярно-бионическую ножку довольно эффективным средством эндопротезирования тазобедренного сустава
Дод.точки доступу:
Бондарь, В. К.
Косяков, А. Н.
Бурьянов, А. А.
Hindenlang, Ulrich.
Schneider

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Лікування переломів проксимального метаепіфізу стегнової кістки в пацієнтів старечого віку [Текст] / А. Ю. Філь [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 97-100. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (физиология)
Анотація: Частота переломів шийки стегнової кістки, що є однією з провідних причин смерті в літніх пацієнтів, збільшується, тому що середня тривалість життя й поширеність остеопорозу продовжують зростати. Зміщення перелому, вік пацієнта, супутні захворювання, активність пацієнта до перелому є критичними факторами при визначенні клінічної тактики для лікування перелому шийки стегнової кістки. Мета: визначити оптимальний метод лікування пацієнтів старечого віку з переломами проксимального відділу стегнової кістки на основі ретроспективного матеріалу. Матеріали та методи. Виконано аналіз 155 медичних карт стаціонарного хворого в пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова в період з 2010 по 2016 рік із переломами проксимального відділу стегнової кістки. Для деталізації переломів проксимального відділу стегнової кістки була використана класифікація AO/ASIF. Для подальшого дослідження хворі були розподілені на дві групи. Результати. Тривалість спостереження тривала від 3 місяців до 1 року. У переважній більшості вертикалізація пацієнтів починалась через 12 годин після оперативного втручання. У пацієнтів, які були прооперовані в перші 24 години після надходження, середня тривалість перебування на стаціонарному лікуванні становила від 7 до 10 днів. У пацієнтів контрольної групи не виникало проблем, спричинених гіподинамією: гіпостатичної пневмонії, запалення сечостатевої системи та інших захворювань. Висновки. Результати остеосинтезу в більшості випадків є незадовільними. Металоостео-синтез в осіб даної вікової групи не дозволяє активізувати пацієнтів у ранні строки, що, у свою чергу, веде до прогресування супутніх захворювань. Використання раннього оперативного втручання, такого як первинне ендопротезування кульшового суглоба, дозволяє досягнути кращих результатів та запобігти загостренню супутньої патології
Дод.точки доступу:
Філь, А. Ю.
Філь, Ю. Я.
Максимович, О. О.
Левицький, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Рентгенометричне вимірювання величин кутів антеверсії чашки та антеторсії ніжки ендопротеза кульшового суглоба [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 101-106. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS (рентгенография)
Анотація: Мета: розробити методику рентгенометричного вимірювання антеторсії ніжки та антеверсії чашки ендопротеза в пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба. Матеріали та методи. Розроблена методика рентгенометричного вимірювання величин антеторсії ніжки та антеверсії чашки після ендопротезування кульшового суглоба. З листопада 2015 по листопад 2016 року ми вимірювали антеверсію чашки й антеторсію ніжки ендопротеза у 23 пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба рентгенометрично за допомогою розробленого нами методу й порівняли отримані показники з даними комп’ютерної томографії. Результати. З’ясовано, що середня величина кута антеторсії ніжки ендопротеза в групі за даними комп’ютерної томографії становила 7,4 ± 1,9°, кута антеверсії — 20,2 ± 6,1°. Аналогічні показники величин кутів антеторсії та антеверсії за даними рентгенометрії, виконаної за розробленою нами методикою, становили 5,2 ± 0,6° та 24,1 ± 6,2° відповідно. Порівняльний аналіз між групами даних комп’ютерної томографії та рентгенометрії не виявив статистично значимих розбіжностей, що підтверджує вірогідність досліджуваного методу (p = 0,346 для величини кута антеторсії ніжки, p = 0,191 для величини кута антеверсії чашки). Ви­сновки. Розроблена нами методика визначення величин кутів антеторсії ніжки та антеверсії чашки ендопротеза за даними рентгенометрії не поступається за точністю аналогічним вимірюванням за допомогою комп’ютерної томографії
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Біомеханічний аналіз умов функціонування ендопротеза колінного суглоба при варусних деформаціях кінцівки у хворих на ревматоїдний артрит [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 107-120. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS (использование)
ВАРУСНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ -- GENU VARUM (диагностика, хирургия, этиология)
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (осложнения, патофизиология)
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS (использование)
Анотація: Ураження колінного суглоба (КС) при ревматоїдному артриті (РА) супроводжується формуванням контрактур і розвитком дискордантних деформацій нижніх кінцівок, які, в свою чергу, призводять до часткової або повної втрати функції кінцівки. Аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що питанню пато- і механогенеза фронтальних деформацій КС у хворих на РА приділяється недостатня увага, умови функціонування ендопротеза КС за наявності вальгусних і варусних деформацій кінцівки у хворих на РА мало вивчені. Мета роботи. Вивчення можливостей функціонування ендопротеза КС при компенсації дефектів виростків великогомілкової кістки за допомогою кісткових трансплантатів або металевих аугментів за різних величин варусної деформації у хворих на РА. Завдання дослідження — вивчити поведінку біомеханічної моделі «кістка — ендопротез» при компенсації дефекту внутрішнього виростка великогомілкової кістки кістковим автотрансплантатом або металевим аугментом 5, 10 та 15 мм та на підставі отриманих даних визначити можливість розвитку ранньої нестабільності тибіального компонента ендопротеза. Матеріали та методи. На основі КТ-сканів створені імітаційні комп’ютерні моделі КС, що налічували елементи з різними механічними властивостями — стегнова кістка, феморальний компонент ендопротеза, поліетиленова вставка, тибіальний компонент ендопротеза та великогомілкова кістка. За допомогою програмного пакета SolidWorks побудовано імітаційні моделі КС в умовах його варусної деформації з наявністю трансплантата виростка великогомілкової кістки 5, 10 та 15 мм з кісткової тканини та металу (аугмент). Подальші розрахунки напружено-деформованого стану моделі здійснювали методом скінченних елементів у програмному пакеті ANSYS (чисельний метод). Результати. Наявність кісткового трансплантата 5 мм та збільшення його розміру до 15 мм призводили до значного зростання показників напружень на плато великогомілкової кістки на 51 % — при 5 мм та майже у 2,3 раза — при 10 та 15 мм. Ці значення напружень перевищують межі міцності спонгіозної кісткової тканини у цій ділянці, що може супроводжуватись її руйнуванням вже при статичному навантаженні 1 масою тіла при застосуванні кісткового трансплантата 10 мм та 15 мм. Застосування металевого аугмента 5 мм і збільшення його розміру до 10 та 15 мм призводило до розвантаження цієї ділянки, що проявлялося зниженням показників напружень на 21 % — при 5 мм, на 8 % та 5 % — при 10 та 15 мм. Висновки. Застосування кісткового трансплантата 10 мм та 15 мм є фактором можливого руйнування кісткової тканини у ділянці ложа тибіального компонента ендопротеза з розвитком явищ його нестабільності. Розвантаження цієї ділянки, при заміщенні великих дефектів 10 та 15 мм, досягається використанням металевого аугмента
Дод.точки доступу:
Лазарев, І. А.
Автомєєнко, Є. М.
Бабко, А. М.
Скибан, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Особливості теплового обміну у пацієнтів з неврологічними проявами остеохондрозу в попереково-крижовому відділі хребта [Текст] / О. Є. Юрик [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 121-126. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (диагностика)
ТЕМПЕРАТУРЫ ТЕЛА ИЗМЕНЕНИЯ -- BODY TEMPERATURE CHANGES
Анотація: Остеохондроз поперекового відділу хребта та його неврологічні прояви є одним із найпоширеніших захворювань, що призводить до порушення працездатності та інвалідності людей переважно в молодому віці. Мета дослідження: вивчення величини густини теплового потоку (ГТП) та температури поверхні тіла людини у пацієнтів з неврологічними проявами остеохондрозу в попереково-крижовому відділі хребта. Матеріали та методи. Обстежений 71 пацієнт (20 — з ознаками люмбоішіалгії на фоні гриж міжхребцевих дисків, 20 — з люмбоішіалгією на фоні гриж міжхребцевих дисків в поєднанні з нестабільністю хребців у цій ділянці,11 пацієнтів — зі стенозом хребетного каналу та 20 осіб контрольної групи). Результати. У осіб контрольної групи фіксувались помірні показники температури та ГТП в паравертебральній зоні. У пацієнтів з люмбоішіалгією без ознак нестабільності відбувалося паралельне коливання температури і ГТП на стороні болю і низькі показники на інтактній стороні. При люмбоішіалгії на фоні нестабільності хребців позитивним був симптом «ножиць» на боці болю та зростання обох теплових показників на інтактній стороні. При стенозі хребетного каналу зменшувалися показники температури і ГТП з обох сторін, але більш інтенсивно на стороні болю. Висновки. Одночасне вимірювання показників температури та ГТП при неврологічних проявах остеохондрозу хребта за допомогою приладу, сконструйованого в Інституті термоелектрики НАН та МОН України, є високоінформативним методом діагностики
Дод.точки доступу:
Юрик, О. Є.
Анатичук, Л. І.
Рой, І. В.
Кобилянський, Р. Р.
Фіщенко, Я. В.
Слободянюк, Н. П.
Юрик, Н. Є.
Дуда, Б. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Пелипенко, О. В.
    Варіанти оптимізації медичної та соціальної адаптації геронтологічних хворих із переломами проксимального відділу стегневої кістки [Текст] / О. В. Пелипенко, О. І. Березан, О. С. Ковальов // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 127-132. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (психология, реабилитация)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, физиология)
Анотація: Питання організації дистанційного нагляду за геронтологічними пацієнтами з переломами проксимального відділу стегнової кістки лишаються нагальною проблемою сучасності. Вирішення проблеми неможливе без удосконалення організації реабілітаційного періоду на всіх рівнях надання медичної допомоги хворим. Мета. Дослідження особливостей реабілітаційного періоду у геронтологічних хворих із переломами проксимального відділу стегнової кістки з подальшою розробкою заходів щодо оптимізації медичної та соціальної адаптації пацієнтів. Матеріали та методи. У роботі наведений аналіз віддалених даних спостереження 711 хворих із переломами проксимального відділу стегна, які звертались за медичною допомогою у 2001–2004 роках. Вивчені характеристики локалізації, сезонності травм, гендерні та вікові особливості. Вірогідно встановлено долю 301 (45,7 %) постраждалого. Окрему групу травмованих (258 пацієнтів) відвідували члени громадської організації, до складу якої входили лікарі практичної ланки, лікарі-інтерни та студенти. Для вдосконалення роботи вказаної організації заздалегідь проведено анкетування серед студентів медичного та педагогічного вищих навчальних закладів щодо ставлення молоді до медико-соціальних проектів з надання допомоги геронтологічним хворим. Результати. В установленій групі дослідження впродовж першого року померло 116 хворих (38,5 %), прожили понад 5 років від моменту травми 67 постраждалих (22,5 %). Серед травмованих, яких відвідували волонтери, більшість прожили понад рік після травми (65,9 %). Визначені вікові характеристики постраждалих і частота спостережень переломів за локалізацією. Запропонована схема організації реабілітаційних заходів на етапі післяшпитального періоду з чітким визначенням завдань та обсягу допомоги, що надається на певних рівнях і періодах лікувального процесу. Надання допомоги з медичної та соціальної адаптації хворих проводили із залученням, окрім лікарів-спеціалістів, майбутніх лікарів — студентів та інтернів. З метою оптимізації роботи запропонованої організації та усвідомленого залучення студентів до групи з надання консультативної допомоги постраждалим у 2017 році проведено анонімне анкетування 263 студентів різних курсів медичного та педагогічного вищих навчальних закладів. Висновки. Отримані дані вказують на високий рівень готовності студентів до участі у громадських медико-соціальних проектах, висвітлюють проблемні аспекти проведення виховної та організаційної роботи серед молоді
Дод.точки доступу:
Березан, О. І.
Ковальов, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Моделирование работы мышц тазового пояса после эндопротезирования тазобедренного сустава при различной величине общего бедренного офсета [Текст] / А. А. Тяжелов [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 133-140. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
МЫШЕЧНАЯ СИЛА -- MUSCLE STRENGTH (физиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
Анотація: Заболевания тазобедренного сустава часто сопровождаются структурными мышечными изменениями, которые затрудняют подбор компонентов эндопротеза, так как учесть эластичность мышцы до операции невозможно. Это приводит к тому, что общий бедренный офсет, а именно он определяет длину плеча абдукторов после эндопротезирования, не всегда соответствует длине плеча абдукторов с противоположной стороны, а часто бывает меньше. Это приводит к нарушению работы абдукционного механизма и ухудшает результаты эндопротезирования. Целью данного исследования является анализ работы мышц, отвечающих за сохранение постурального баланса при различной величине общего бедренного офсета. Материалы и методы. Для расчетов использовали модель горизонтального равновесия таза. Модель построена из расчета веса пациента 70 кг. Использованы показатели абсолютной величины сил, развиваемых каждой мышцей, учтены углы прикрепления мышц и величины плеча силы каждой мышцы. В основу расчетов положен принцип равенства сил и моментов сил мышц-абдукторов и моментов силы гравитации, которые обеспечивают горизонтальное равновесие таза. Моделирование подразумевало анализ сил, которые должны развивать мышцы для сохранения горизонтального равновесия таза при различных условиях: уменьшении величины общего бедренного офсета, увеличении веса пациента, снижении абсолютной силы мышц. Результаты. В результате проведенного моделирования установлено, что уменьшение общего бедренного офсета после эндопротезирования до 5 мм не имеет критического влияния на эффективность работы абдукторного механизма, но более значительная разница между длиной плеча абдукторов здорового бедра и величиной общего бедренного офсета после эндопротезирования резко ухудшает условия работы мышц. Очень важным фактором, негативно влияющим на сохранение постурального баланса после эндопротезирования, является функциональная недостаточность мышц-абдукторов. Избыточный вес пациента является фактором, затрудняющим работу абдукторного механизма. Причем в условиях функциональной недостаточности мышц этот фактор имеет критическое влияние на процесс сохранения постурального баланса. Выводы. Наиболее значимыми факторами, негативно влияющими на работу абдукционного механизма после эндопротезирования тазобедренного сустава, являются: уменьшение общего бедренного офсета более чем на 5 мм, избыточный вес пациента, дооперационное снижение силы мышц, ответственных за сохранение постурального баланса
Дод.точки доступу:
Тяжелов, А. А.
Карпинский, М. Ю.
Карпинская, Е. Д.
Гончарова, Л. Д.
Климовицкий, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Зоя Михайловна Мителева [Текст] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 141-142


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (кадры)
Анотація: 3 декабря свой юбилей отметила доктор медицинских наук Зоя Михайловна Мителева, возглавлявшая на протяжении 25 лет лабораторию биомеханики Института патологии позвоночника и суставов имени проф. М.И. Ситенко НАМН Украины. Поступив на работу в институт сразу по окончании школы, Зоя Михайловна прошла славный трудовой путь от лаборанта до заведующей лабораторией биомеханики. Проработав в институте более 45 лет, 39 лет Зоя Михайловна посвятила научной работе
Дод.точки доступу:
Мителева, Зоя Михайловна (1942-) \о ней\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Зазірний, І. М.
    Застосування системи розвантаження колінного суглоба Atlas [Текст] / І. М. Зазірний, Р. Я. Шмігельски // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 143-147. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (хирургия)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование, методы)
Анотація: У статті розглядається використання розвантаження колінного суглоба у хворих на остеоартроз. Наведений приклад лікування хворого, якому була імплантована Atlas Knee System
Дод.точки доступу:
Шмігельски, Р. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Панасенко, С. І.
    Флотуюча грудна клітка: гендерні і вікові клініко-епідеміологічні характеристики [Текст] / С. І. Панасенко, С. О. Гур’єв // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 148-151. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА ПАТОЛОГИЧЕСКИ ПОДВИЖНАЯ -- FLAIL CHEST (диагностика, смертность, эпидемиология, этиология)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (диагностика, осложнения, патофизиология)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: Проведено клініко-епідеміологічне дослідження 64 клінічних випадків закритої поєднаної травми з розвитком феномена флотації грудної клітки (ФГК). Вивченню підлягали основні аспекти внутрішньогрупового розподілу та міжгрупових гендерних і вікових співвідношень із показниками виживаності та летальності. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що травми з розвитком феномена ФГК спостерігаються переважно в чоловіків (79,7 %) соціально-продуктивного віку (40–59 років, 51,6%) внаслідок транспортних травм із пішоходами (28,1 %) та водіями (21,9 %). Дорожньо-транспортний травматизм є домінуючим видом травм у постраждалих із ФГК та становить 62,5 % від усіх випадків, при цьому флотація грудної клітки зустрічається в 4 рази частіше в чоловіків, ніж у жінок. На результуючі наслідки травм із ФГК мають суттєвий вплив гендерні і вікові фактори, що тісно пов’язані між собою
Дод.точки доступу:
Гур’єв, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-25 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)