Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ТУ3/2018/19/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи з 1 по 16

Ортопедичне відновлення опозиції першого пальця кисті при наслідках травм верхньої кінцівки [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 5-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (патофизиология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование, методы)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У значної частини хворих із застарілими травмами верхньої кінцівки актуальне хірургічне відновлення опозиції першого пальця. Мета: визначити ефективність оперативних втручань із відновлення протиставлення першого пальця кисті при наслідках травм верхньої кінцівки, окреслити основні фактори, що зумовлюють ступінь відновлення опозиції, і можливі причини незадовільних результатів. Матеріали та методи. 39 пацієнтам із застарілим пошкодженням периферичних нервів (19 хворих), плечового сплетення (11 пацієнтів) та ішемічною контрактурою верхньої кінцівки (9) виконували: опоненопластику (25) й опоненодез (14). Оцінювалась динаміка відновлення функції першого пальця й спроможність до трипальцевого захвату за його участю. Результати. Ефективність опоненопластики в більшості проаналізованих випадків була нижчою за очікувану, методики опоненопластики з використанням сухожилків згиначів (Tompson, Bunnell) були ефективніші за методики з використанням розгиначів. Проте вихідні умови дозволяють реалізувати ці методики лише в третини хворих, які потребують такого відновлення. Методики з використанням розгиначів пальців кисті (Taylor, Burkhalter) дають переконливий безпосередній результат, проте в післяопераційному періоді ефективність їх суттєво зменшується, що вимагає особливих підходів для її збільшення. Ефективність операції опоненодезу більш прогнозована, проте відновлення захватів потребує коректної функції довгих пальців кисті, а вибір позиції першого пальця — ретельного узгодження з пацієнтом. Висновки. Необхідне створення системного підходу для вибору методик і врахування компонентів виконання цих втручань. Окрім того, важлива оптимізація цих втручань за рахунок уточнення натягу сухожилка м’яза-двигуна і застосування засобів для зменшення адгезивного процесу
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Оберемок, М. П.
Лисак, А. С.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зазірний, І. М.
Фіксація волярною пластиною тяжких переломів променевої кістки за типом 23-С АО. Аналіз причин ускладнень лікування [Текст] / І. М. Зазірний, А. В. Василенко // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
Анотація: Оскільки фіксація переломів дистального відділу променевої кістки із застосуванням волярної блокуючої пластини стала все більш популярною протягом останнього десятиліття [1–3], слід звернути особливу увагу на аналіз причин виникнення ускладнень, а також технічні аспекти цього явища
Дод.точки доступу:
Василенко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Биохимические маркеры сыворотки крови у кроликов после поясничного экспериментального заднебокового спондилодеза с использованием аутологичного фибрина, обогащенного тромбоцитами [Текст] / В. А. Радченко [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 17-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (физиология)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (использование)
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (использование)
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Исследование биохимических маркеров сыворотки крови позволяет косвенно оценить активность процесса репаративной регенерации костной ткани. Цель исследования — изучить маркеры минерального обмена и показатели обмена соединительной ткани в сыворотке крови кроликов после поясничного экспериментального заднебокового спондилодеза с использованием различных костно-пластических материалов. Материалы и методы. Поясничный моносегментарный заднебоковой спондилодез выполнен 42 половозрелым самцам калифорнийских кроликов в возрасте 4–5 мес., которые были разделены на 6 групп (по 7 особей в каждой). В контрольной группе 1 трансплантаты не применялись; использовали: группа 2 — местные аутотрансплантаты, группа 3 — местные аутотрансплантаты в сочетании с PRF, группа 4 — аллотрансплантаты из крыла подвздошной кости, группа 5 — аллотрансплантаты из крыла подвздошной кости в сочетании с PRF, группа 6 — PRF. Биохимические маркеры (общий белок, гликопротеины, хондроитинсульфаты, β-липопротеины, активность щелочной фосфатазы, общий кальций, фосфор) исследовали дважды: для получения нормативных показателей у интактных животных — за 5–7 дней до операции (группа Нинт) и перед выведением кроликов из эксперимента через 8 недель после спондилодеза. Результаты. Содержание общего белка, кальция и фосфора оказалось в пределах физиологической нормы для данного вида животных; уровень гликопротеинов, хондроитинсульфатов, β-липопротеинов, активность щелочной фосфатазы были повышены в разной степени во всех экспериментальных группах. Выводы. С уровнем исследованных биохимических маркеров в сыворотке крови кроликов из интактной группы наиболее сходными оказались результаты групп с использованием костных алло- и местных аутотрансплантатов в сочетании с PRF; наибольшие отличия выявлены в контрольной группе, где была выполнена декортикация поперечных отростков без использования костно-пластического материала
Дод.точки доступу:
Радченко, В. А.
Палкин, А. В.
Колесниченко, В. А.
Морозенко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стабилографические особенности состояния у больных до и после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава [Текст] / Р. В. Климовицкий [и др.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 24-31. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
ПОЗА -- POSTURE
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Одним из способов оценки исходов тотального эндопротезирования тазобедренного сустава является стабилографическое исследование. По данным обследования, у пациентов после эндопротезирования нарушения стояния сохраняются в течение 12–24 месяцев. Мы объясняем эти нарушения недостаточной работой мышц тазового пояса, связанной с длительно существующей контрактурой тазобедренного сустава до операции. Материалы и методы. Нами выполнено статографическое обследование 24 пациентов с коксартрозом за несколько дней до операции и через 9–12 месяцев после операции, после полного восстановления пациентами опороспособности. Исследованы две группы пациентов: первую группу составили пациенты, у которых после операции величина общего бедренного офсета уменьшилась по сравнению с дооперационными значениями более чем на 5 мм. Во вторую группу вошли пациенты, у которых величина общего бедренного офсета после операции не изменилась в сравнении с аналогичными показателями до операции. Анализировали изменение координат проекции общего центра масс (ОЦМ) и частоту колебаний. Результаты. Установлено, что уменьшение длины плеча абдукторов после эндопротезирования приводит к статистически значимому изменению формы и площади перемещения проекции ОЦМ, а также к повышению скорости и частоты колебаний проекции ОЦМ, что говорит об увеличении энергетических затрат на поддержание вертикальной позы. Выводы. С уменьшением длины плеча абдукторов после эндопротезирования энергетические затраты мышц на поддержание вертикальной позы пациента возрастают. Следовательно, быстрее наступает энергетическое истощение, что клинически проявляется симптомами недостаточности абдукционного механизма
Дод.точки доступу:
Климовицкий, Р. В.
Карпинская, Е. Д.
Тяжелов, А. А.
Гончарова, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головаха, М. Л.
Отдаленные результаты пластики задней крестообразной связки аутотрансплантатом из сухожилий сгибателей голени [Текст] / М. Л. Головаха, И. В. Диденко, В. Орлянский // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 32-38. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ЗАДНЯЯ -- POSTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патофизиология, повреждения, хирургия)
КРЕСТООБРАЗНОЙ СВЯЗКИ ПЕРЕДНЕЙ ВОССТАНОВЛЕНИЕ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT RECONSTRUCTION (использование)
АУТОТРАНСПЛАНТАТЫ -- AUTOGRAFTS (патофизиология)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Повреждение задней крестообразной связки (ЗКС) относится к наиболее тяжелым повреждениям в коленном суставе. Точное знание анатомии, биомеханики и механизмов повреждения коленного сустава и его связочного аппарата — непременное условие при установлении диагноза, реконструкции и последующем лечении. Данные о случаях повреждения ЗКС весьма вариабельны. Такие повреждения встречаются намного чаще, чем думают. Это объясняется тем, что разрывы ЗКС редко наблюдаются в клинической практике, поэтому они пропускаются, и пациенты лишь спустя годы обращаются по поводу боли в бедре и надколеннике, а также болевых ощущений в медиальном компартменте колена. Методом выбора реконструкции ЗКС являются восстановительные операции с использованием одно- или двухпучкового трансплантата. Независимо от выбранной техники реконструкции для функционального результата решающим, наиболее влиятельным фактором является позиционирование трансплантата ЗКС. Дискуссия о методе пластики ЗКС обусловлена отсутствием консенсуса по наиболее приемлемой методике и малым удельным весом результатов с полным восстановлением стабильности коленного сустава. Цель: на основе анализа функциональных и радиологических результатов, а также осложнений оценить эффективность пластики задней крестообразной связки аутотрансплантатом из сухожилий сгибателей голени транстибиальным методом. Материалы и методы. За период с 2004 по 2015 год было прооперировано 47 пациентов (38 мужчин и 9 женщин) по поводу острой или хронической нестабильности ЗКС. В данное исследование включены как изолированные реконструкции ЗКС, так и комбинированные мультилигаментарные реконструктивные операции. Ревизионных операций не было. В 7 (14,89 %) случаях были изолированные разрывы ЗКС, а в 40 (85,11 %) — комбинированные повреждения. В 23 (48,94 %) случаях разрыв связок произошел вследствие спортивных травм, в 12 (25,53 %) — в результате автодорожных происшествий и в 12 (25,53 %) случаях — по другим причинам. Операции выполнялись артроскопически с помощью обычной техники сверления каналов: бедренный — через антеролатеральный портал и большеберцовый — транстибиально. Использовали трансплантат из полусухожильной и нежной мышц (один пучок). Если имело место комбинированное повреждение ЗКС с разрывом заднелатерального угла коленного сустава, то мы использовали методику R. LaPrade. Пять пациентов (10,64 %) ранее перенесли операции на коленном суставе: в 2 случаях (4,46 %) им восстанавливали переднюю крестообразную связку (ПКС), 1 пациенту (2,13 %) — ПКС, ЗКС и медиальную коллатеральную связку, в 2 случаях (4,46 %) — ЗКС. Результаты. Субъективная оценка показала следующие позитивные результаты. Удовлетворены исходом лечения 23 пациента из 27, обследованных в отдаленном периоде, подавляющее число больных не имели существенной боли по данным визуально-аналоговой шкалы, и 81,15 % больных были довольны результатом и готовы были прооперироваться еще раз в случае необходимости. Объективные данные функциональных шкал: Lysholm и Gillquist — в среднем 76,75 ± 17,18 (38–100), Tеgner — в среднем 5 (1–9), KOOS — 78,14 ± 19,78 (0–100), IKDC — A — 2 (12,5 %), B — 8 (50 %), C — 4 (25 %), D — 2 (12,5 %) — свидетельствуют о существенном улучшении функции коленных суставов. Рентгенологическая оценка показала прогрессирование остеоартроза. Выводы. Оперативное лечение повреждений ЗКС аутотрансплантатом из сухожилий сгибателей голени транстибиальной техникой сверления канала в большеберцовой кости является эффективным методом, который позволил получить положительные результаты лечения пациентов
Дод.точки доступу:
Диденко, И. В.
Орлянский, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Моделювання ходьби зменшеною довжиною плеча дії абдукторів стегна [Текст] / С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 39-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
Анотація: Однією з частих особливостей ендопротезування кульшового суглоба є недотримання довжини плеча дії абдукторів стегна протезованого суглоба порівняно з контралатеральним. Різниця у довжині плеча дії абдукторів стегна протезованого та контралатерального суглобів може сягати 40 мм. Особливості біомеханіки пересування таких хворих вивчено недостатньо. Мета. На математичній моделі оцінити вплив зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна на параметри ходи пацієнтів після ендопротезування. Матеріали та методи. Моделювання проводили за допомогою програмного комплексу Open Sim. За базову модель була взята 3D-комп’ютерна модель gait2392_simbody.osim з 23 ступенями вільності у скелетно-м’язовій системі людини. Немасштабована версія моделі являє собою об’єкт зросту 1,8 м і має масу 75,16 кг. З метою створення моделі для аналізу ходьби у хворих після ендопротезування кульшового суглоба нами було проведено модифікацію базової моделі, а саме зміну форми стегнової кістки, при якій нормальна головка була замінена протезом із завданими параметрами. Зміну довжини плеча дії абдукторів стегна регулювали через укорочення шийки ендопротезу. Результати. Було проаналізовано роботу м’язів на протезованій кінцівці при двох варіантах зменшення довжини плеча дії абдукторів стегна та при нормальній довжині. Вкорочення довжини плеча дії абдукторів стегна становили 10 та 20 мм. Встановлені можливості окремих м’язів розвивати необхідні зусилля для забезпечення нормальної ходи в умовах зменшеної довжини плеча дії абдукторів стегна. Висновки. Проведене моделювання ходьби при асиметричному вкороченні довжини плеча дії абдукторів стегна показало, що навіть незначне (до 10 мм) його зменшення призводить до втрати спроможності м’язів розвивати необхідну силу для здійснення тих чи інших рухів. Найбільш уразливі при ходьбі фази одноопорного стояння та перекату стопи на пальці. В ці моменти м’язи втрачають спроможність розвивати необхідну силу до 40 %. Найбільш уразливі довгі м’язи, що відповідають за підйом ноги, та група м’язів, які покликані забезпечити рівновагу при одноопорній фазі руху
Дод.точки доступу:
Фіщенко, О. В.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Король, П. О.
Сучасні напрямки променевої діагностики хворих із патологією кісток стоп і гомілковостопних суглобів (огляд літератури) [Текст] / П. О. Король, М. М. Ткаченко // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, патофизиология, ультрасонография)
СТОПЫ КОСТИ -- FOOT BONES (патология, патофизиология, повреждения, ультрасонография)
ТОМОГРАФИЯ ЭМИССИОННО-КОМПЬЮТЕРНАЯ ОДНОФОТОННАЯ -- TOMOGRAPHY, EMISSION-COMPUTED, SINGLE-PHOTON (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: В огляді літератури розглянуто ключові питання клінічного застосування сучасних методів променевої діагностики у хворих із патологією кісток стоп і гомілковостопних суглобів. Алгоритм прийняття діагностичного рішення враховує мультидисциплінарний підхід для кожної ланки клінічного процесу — від етапу встановлення первинного діагнозу, стадіювання, рестадіювання до призначення лікувальних процедур. Синтез функціональної інформації, отриманої за допомогою однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) у комплексі з комп’ютерною томографією (КТ) високої роздільної здатності, дозволяє ефективно визначати патологічний метаболізм у кістках з одночасною оцінкою співіснуючих структурних змін. Розглянуто питання ролі ОФЕКТ/КТ щодо управління діагностично-лікувальним процесом, оптимізації шляхів місцевої анастезії та модифікацій хірургічного підходу
Дод.точки доступу:
Ткаченко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондар, В. К.
Удосконалення технологій ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip [Текст] / В. К. Бондар // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 62-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы, тенденции)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
БЕДРА ГОЛОВКИ НЕКРОЗ -- FEMUR HEAD NECROSIS (патофизиология, хирургия)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Метод ендопротезування суглобів на сьогодні є найбільш прогресивним і поширеним при хірургічному лікуванні тяжких уражень суглобів різної етіології. Основними до кінця не вирішеними проблемами в ендопротезуванні суглобів сьогодні є травматичність операції та термін «виживання» імплантату. Мета дослідження: удосконалити спосіб ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip, що дасть можливість максимально зберегти кістку в проксимальній частині стегна, знизити травматичність операції та стимулювати процеси регенерації кісткової тканини. Матеріали та методи. У статті наведений спосіб удосконалення технології ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip. Остеотомія шийки проводиться горизонтально і L-образно до анатомічної осі стегна. Конфігурація ніжки передбачає можливість її заповнення кістковими автоблоками з головки і проксимального відділу стегна. Результати. Позитивні результати лікування виявлено в пацієнтів віком 40–45 років при ідіопатичному коксартрозі й аваскулярному некрозі головки стегна. Особливість щадної реабілітації після ендопротезування полягає в покращанні процесів остеоінтеграції. Висновки. 7-річний клінічний досвід використання даної технології ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip дає можливість зробити висновок про ефективність цієї методики операції та доцільність використання її в клінічній практиці
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Trevisan, C.
Декскетопрофен: клинический опыт и фармакологические эффекты в ортопедии [Текст] / C. Trevisan, A. Corsini // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 66-70

Рубрики: Декскетопрофен

MeSH-головна:
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Corsini, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Страфун, С. С.
Результати ендопротезування головки променевої кістки [Текст] / С. С. Страфун, І. М. Курінний, О. С. Страфун // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 71-76. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, ELBOW (использование, реабилитация)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Відновлення функції ліктьового суглоба після ушкоджень головки променевої кістки залишається вкрай актуальною проблемою. Матеріали та методи. У нашому дослідженні було 18 пацієнтів із травмою в ділянці ліктьового суглоба, яким з приводу перелому головки променевої кістки було виконано ендопротезування. У 4 пацієнтів (22,2 %) ендопротезування було виконано в терміни до 10–12 днів після травми, у 14 хворих (77,8 %) ендопротезування виконувалося в середньому через 2 місяці після травми. У переважній більшості випадків (16 хворих) операція виконувалася на фоні інших ушкоджень ділянки ліктьового суглоба. Ізольований перелом головки променевої кістки був лише у 2 хворих. Серед прооперованих чоловіків і жінок було порівну — по 9 осіб, середній вік хворих становив 44,6 ± 9,9 року. Результати. Результати лікування оцінені нами в 14 хворих у період від 4 місяців до 4 років після операції (у середньому 2,19 ± 1,63 року після операції ) за шкалою Mayo Elbow Performance Score. Відмінні результати лікування були отримані в 6 випадках (42,8 %), добрі — у 4 пацієнтів (28,6 %), задовільні — у 4 випадках (28,6 %). Прибавка в секторі рухів ліктьового суглоба коливалася від 30 до 70 градусів по дузі, проте в кожному випадку була індивідуальною. Висновки. Ендопротезування головки променевої кістки є ефективним хірургічним засобом відновлення функції ліктьового суглоба при тяжких необоротних ушкодженнях самої головки й поєднаних переломах ділянки ліктьового суглоба іншої локалізації
Дод.точки доступу:
Курінний, І. М.
Страфун, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Слынько, Е. И.
Оптимизация хирургической коррекции сагиттального контура позвоночно-двигательного сегмента при выполнении вентрального субаксиального цервикоспондилодеза [Текст] / Е. И. Слынько, А. С. Нехлопочин // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 77-84. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ШЕЙНЫЙ ОТДЕЛ СПИННОГО МОЗГА -- CERVICAL CORD (повреждения, хирургия)
КИФОЗ -- KYPHOSIS (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
КЛАСТЕРНЫЙ АНАЛИЗ -- CLUSTER ANALYSIS
Анотація: Наиболее распространенной системой стабилизации при выполнении вентральных декомпрессивно-стабилизирующих вмешательств на субаксиальном уровне шейного отдела позвоночника является комбинация вертикального цилиндрического сетчатого импланта и вентральной пластины. Несмотря на значительный клинический опыт применения, в настоящее время отсутствует единое мнение касательно оптимальной коррекции высоты оперированного позвоночно-двигательного сегмента и формирования определенного сегментарного профиля в зоне хирургического вмешательства. Цель: улучшить показатели состояния сагиттального кифоза оперированного сегмента в отдаленном послеоперационном периоде у пациентов, перенесших вентральный субаксиальный цервикоспондилодез. Материалы и методы. Выполнены ретроспективная оценка и спондилограмметрический анализ состояния сагиттального кифоза у 151 пациента, перенесших вентральный бисегментарный субаксиальный цервикоспондилодез в связи с травматическим повреждением. Произведен статистический анализ и определена зависимость финальных результатов от степени проведенной интраоперационной коррекции. Верифицированы диапазоны интраоперационных значений сагиттального кифоза оперированного позвоночно-двигательного сегмента, формирующие различные биомеханические ответы шейного отдела позвоночника в отдаленном послеоперационном периоде. Результаты. Методом нелинейного регрессионного анализа определена зависимость финальных от исходных показателей состояния сегментарного кифоза оперированного сегмента. Кластерный анализ выявил следующие диапазоны интраоперационных значений сегментарного кифоза: –6,15°; –6,15°…–3,10°; –3,10°, которые определяют различную динамику послеоперационных изменений. Выводы. Интраоперационная коррекция с формированием кифоза в диапазоне –6,15°...–3,10° является оптимальной для сохранения физиологической кривизны оперированного сегмента в отдаленном послеоперационном периоде
Дод.точки доступу:
Нехлопочин, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Пріоритетні напрями хірургічного лікування пораненних з ушкодженням периферичних нервів верхньої кінцівки при поліструктурних травмах [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 85-90. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (патофизиология, хирургия)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (патофизиология, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Робота присвячена тактиці хірургічного лікування постраждалих з ушкодженням периферичних нервів унаслідок вогнепальних поліструктурних поранень верхньої кінцівки. Визначено, що особливістю вогнепальних ушкоджень нервів є нерівномірність ураження в різних ділянках або на декількох рівнях у різних анатомічних ділянках, що диктує персоніфіковані підходи до лікування. Мета роботи - удосконалення хірургічної тактики лікування поранених з ушкодженням периферичних нервів унаслідок вогнепальних поліструктурних ушкоджень верхніх кінцівок. Проаналізовані результати хірургічного лікування 202 поранених з ушкодженням периферичних нервів унаслідок вогнепальних поліструктурних ушкоджень верхніх кінцівок. Важливими аспектами у лікуванні таких пацієнтів є: обов'язкова стабілізація кісткових уламків при вогнепальному переломі перед відновленням нерва, адекватне заміщення м'якотканинних дефектів, що відкриває можливості для створення сприятливих умов оточення ушкодженого нерва та стимуляції регенерації останнього з відновленням тканини "ковзання". Висновки. Своєчасне, раннє відновлення периферичних нервів, яке виконувалось одночасно з остеосинтезом та заміщенням дефекту тканин, дозволяє отримати раннє відновлення функції верхньої кінцівки
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Борзих, Н. О.
Гайко, О. Г.
Борзих, О. В.
Гайович, В. В.
Цимбалюк, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Радченко, В. О.
Клінічні ознаки прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта [Текст] / В. О. Радченко, А. Г. Скіданов // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 91-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патофизиология, повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Одним із найпоширеніших напрямків хірургічного лікування дегенеративних захворюваннь поперекового відділу хребта є застосування такого методу, як спондилодез. Застосовуючи цей метод лікування, звернуто увагу на те, що у різних хворих при схожому хірургічному втручанні результати нерідко відрізняються. Мета роботи - визначення клінічних факторів, які впливають на результати хірургічного лікування. Обстежені 129 прооперованих пацієнтів, 15 осіб із діагнозом нестабільності хребтових рухових сегментів, 64 пацієнти з грижами міжхребцевих дисків, 30 пацієнтів зі спондилолістезом, 20 пацієнтів зі стенозом хребтового каналу. З'ясовано початок захворювання, загальну тривалість, тривалість останнього загострення. Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Оцінювання якості життя до і через рік після хірургічного лікування проводили за шкалою Освестрі. Обгрунтування отриманих результатів здійснено на основі методів прикладної математичної статистики. Статистичний аналіз дає можливість зробити висновок, що після операції якість життя пацієнтів значуще покращується. Однак у деякіх пацієнтів якість життя покращується меншою мірою. У випадку нестабільності хребтового сегмента та спондилолістезу вік хворого особливо впливає на результати хірургічного лікування. Про вплив віку на значення індексу Освестрі після операції можна судити за значущою помірною позитивною кореляцією цих показників, оціненою в усіх пацієнтів; у старіших пацієнтів результати гірші. Певною мірою гірші результати лікування пацієнтів із більшими до операції величинами індексу Освестрі. У пацієнтів із гіршими результатами хірургічного лікування тривалість захворювання зазвичай більша. До операції пацієнти зі стенозом хребтового каналу і спондилолістезом хворіли значуще довше, ніж пацієнти з нестабільністю хребтового рухового сегмента і грижами міжхребцевих дисків, це робить діагнози "стеноз хребтового каналу" і "спондилолістез" менш сприятливими до одужання. Тобто якщо при грижах міжхребцевих дисків після своєчасного хірургічного лікування можна сподіватися на одужання, то у випадку стенозу хребтового каналу та спондилолістезу йдеться лише про покращання якості життя. Висновки: клінічними ознаками того, що хірургічне лікування сприятиме менш задовільному відновленню працездатності пацієнта, є його старший вік (понад 48 років), більша тривалість захворювання (понад 6 - 7 років), більша тривалість останнього загострення (понад 2 - 2,5 місяця), діагнози "стеноз хребтового каналу" і "спондилолістез". Також до цієї групи можна зарахувати пацієнтів, індекс Освестрі яких до операції становив понад 78 %
Дод.точки доступу:
Скіданов, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бець, І. Г.
Критерії вибору технологій лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя [Текст] / І. Г. Бець // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (патофизиология, хирургия)
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
Анотація: Пошкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя становлять 15 % переломів кісток у дорослих. Близько 53,3 % вимагають репозиції кісткових уламків; серед них половина (26,6 %) - це тяжкі нестабільні переломи типу В і С (за класифікацією АО), лікування яких здебільшого пов'язане з хірургічними втручаннями. Решта 46,7 % ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя - це переломи без зміщення уламків або при яких величина зсувів не перевищує допустимих параметрів (за критеріями якості репозиції); такі пошкодження лікують іммобілізаційним методом амбулаторно. Однак практика надання травматологічної допомоги на амбулаторному етапі свідчить про те, що спроби репозиції уламків при пошкодженнях даної локалізації робляться в більшості пацієнтів без урахування класифікаційних ознак переломів, і тільки їх безуспішність або вторинне зміщення є причиною для направлення пацієнта в стаціонар (на жаль, у терміни 2 - 4 тижні і більше). Мета роботи - на підставі клінічних досліджень уточнити й об'єктивізувати критерії вибору технологій лікування пошкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя. Проаналізовані результати лікування 100 пацієнтів, направлених у стаціонар після невдалих спроб амбулаторного лікування. 38 пацієнтам були виконані повторні спроби закритої репозиції і консервативного лікування за умов стаціонару, 45 пацієнтам проведено позавогнищевий дистракційний остеосинтез, 17 пацієнтам - відкрита репозиція і накістковий остеосинтез. Аналіз отриманих результатів лікування дозволив зробити висновки про те, що при пошкодженнях дистальних метаепіфізів кісток передпліччя доцільно вдаватися до повторної репозиції з подальшим консервативним лікуванням у стаціонарі, що дає позитивні результати лікування у 84 % випадків за умови, що показник ризику вторинного зміщення не перевищує 3 балів. При ризику вторинного зміщення 4 - 5 балів показані або відкрита репозиція уламків і накістковий остеосинтез, або позавогнищевий дистракційний остеосинтез. При переломах типу А, В і С, де величина уламків дозволяла фіксувати їх за допомогою пластин і гвинтів діаметром 3,5 мм (і за відсутності імпресійної деформації), існує можливість реалізації завдань накісткового остеосинтезу (анатомічна репозиція, надійна фіксація без додаткової іммобілізації, рання функція). Тільки такий результат погружної фіксації може виправдати травматичність і високий ризик ускладнень даної технології. Висновки: позавогнищевий остеосинтез відрізняється універсальністю і відповідністю біологічним принципам, при цьому дає стабільно позитивні результати лікування переломів дистальних метаепіфізів кісток передпліччя і мінімальну кількість ускладнень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Особливості реабілітації постраждалих із полісистемними пошкодженнями залежно від стадії перебігу травматичної хвороби [Текст] / С. О. Гур’єв [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 107-112. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (патофизиология, реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Останніми десятиріччями в усіх країнах світу зросла кількість постраждалих із тяжкими полісистемними та поліорганними пошкодженнями. Найбільш часта причина пошкоджень — це дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), що призводять до високої летальності (до 45 %) та інвалідизації постраждалих (від 8 до 14 %), причому серед інвалідів особи віком до 40 років становлять 70 %. Мета дослідження: вивчити особливості реабілітації постраждалих залежно від стадії перебігу травматичної хвороби в осіб із полісистемними пошкодженнями. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний науковий аналіз 228 випадків полісистемних пошкоджень у постраждалих внаслідок ДТП у період 2015–2016 рр. на базі Київського міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Результати. Ефективність реабілітаційних заходів у постраждалих внаслідок ДТП не є високою та сягає показника не більше 58 % від обсягу повного відновлення функції органів та систем організму. Висновки. Реабілітаційні заходи є невід’ємним та обов’язковим компонентом лікувально-діагностичного процесу постраждалих внаслідок ДТП. Методики проведення реабілітаційних заходів повинні мати комплексний характер та бути індивідуальними з урахуванням тяжкості та характеру пошкодження, перебігу травматичної хвороби, однак у межах єдиної методологічної системи реабілітації
Дод.точки доступу:
Гур’єв, С. О.
Березка, М. І.
Істомін, А. Г.
Сацик, С. П.
Кушнір, В. А.
Гребенюк, В. І.
Кушнір, Г. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Вітаємо Петра Івановича Білінського! [Текст] // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 113-114

MeSH-головна:
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (кадры)
Анотація: У липні цього року професору кафедри ортопедії і травматології № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктору медичних наук, професору Петру Івановичу Білінському виповнилось 60 років. Після закінчення в 1981 році Тернопільського державного медичного інституту працював хірургом і травматологом у Чемеровецькій районній лікарні Хмельницької області. Для набуття фундаментальних знань з травматології за рекомендацією обласного травматолога доктора медичних наук І.В. Ковалишина пройшов первинну спеціалізацію на кафедрі ортопедії і травматології № 1 Українського інституту підвищення кваліфікації лікарів м. Харкова на базі ХНДІОТ ім. проф. М.І. Ситенка
Дод.точки доступу:
Білінський, Петро Іванович (1958-)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)