Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ТУ3/2020/21/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15
1.


    Поворознюк, В. В.
    10-річний ризик основних остеопоротичних переломів у жінок із ревматоїдним артритом за українською моделлю FRAX [Текст] / В. В. Поворознюк, Н. В. Григор’єва, О. С. Іваник // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 5-11. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (патофизиология)
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Своєчасна оцінка ризику остеопоротичних переломів у хворих на ревматоїдний артрит (РА) є надзвичайно актуальною й можлива завдяки використанню опитувальника Fracture Risk Assessment Tool (FRAX®) та показників рентгенівської денситометрії (ДРА). В Україні є власна модель FRAX, визначено межові значення для початку антиостеопоротичного лікування, однак її інформативність у хворих на РА вивчена недостатньо. Мета: вивчення показників 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів (ОПП) та переломів стегнової кістки (ПСК) у жінок із РА з використанням української моделі FRAX. Матеріали та методи. Обстежено 230 жінок віком 43–73 роки, серед яких було 110 хворих на РА. Пацієнтки вірогідно не відрізнялись за показниками віку, маси тіла, терміну менопаузи та її тривалості. Ризик переломів розраховували без показників ДРА; також вираховували відсоток осіб, які потребують дообстеження чи лікування згідно з рекомендованими межами втручання для української моделі FRAX. Аналіз результатів проводили в різних вікових групах, залежно від наявності ранньої менопаузи та тривалості постменопаузи. Результати. У хворих на РА встановлено вірогідно вищі показники ОПП та ПСК порівняно з показниками контролю (7,6 [5,7–11,0] та 4,3 [3,0–7,7] %, р = 0,0000001, та 1,4 [0,8–2,5] та 0,7 [0,3–1,7] %, р = 0,0000001 відповідно). 24,5 % жінок з РА та 6,7 % осіб контрольної групи мали низькоенергетичні переломи (р 0,001), частка прийому глюкокортикоїдів у групах становила, відповідно, 62,7 і 1,7 % (р 0,0001). 33,6 % осіб із РА та 5 % осіб контрольної групи потребували лікування без проведення дообстеження, тоді як 24,2 % осіб контрольної групи не потребували проведення ДРА у зв’язку з низькими показниками FRAX. Висновки. Жінки з РА мають вірогідно вищі показники FRAX порівняно зі здоровими особами, а близько третини з них потребують антиостеопоротичного лікування без додаткового обстеження, що слід брати до уваги при їх веденні для зниження ризику остеопоротичних переломів
Дод.точки доступу:
Григор’єва, Н. В.
Іваник, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Дослідження напружено-деформованого стану моделей фіксації кісткових уламків біодеградуючими накістковими пластинами на основі полілактиду [Текст] / О. М. Хвисюк [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 12-20. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ДЮРАПАТИТ -- DURAPATITE
Анотація: В ортопедії та травматології як гвинти та фіксаційні штифти, пластини та анкери, кейджі доволі часто застосовують полімерні матеріали, що резорбуються та розчиняються в біологічних рідинах. Серед таких матеріалів частіше використовують імплантати з L-полімолочної кислоти (L-полілактид), особливостями яких є біодеградація, остеоінтеграція, здатність індукувати процеси утворення кісткової тканини та висока біосумісність з організмом. Підвищити якість біоматеріалів на основі полілактидів можливо шляхом введення в їх склад керамічних матеріалів, зокрема гідроксилапатиту. Однак міцнісні якості таких імплантатів поки не вивчено. Мета: методом математичного моделювання вивчити напружено-деформований стан моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки, фіксованим за допомогою накісткових пластин, виготовлених з біодеградуючих матеріалів на основі полілактиду. Матеріали та методи. Була розроблена математична модель гомілки, що складалася з елементів великогомілкової та малогомілкової кісток, п’яткової та надп’яткової кісток, а також човноподібної та клиноподібних кісток. Механічні властивості пластини змінювали, моделюючи три типи матеріалів: титан, полілактид, композитний матеріал у складі: полілактид — 70 %, трикальційфосфат — 20 % та гідроксилапатит — 10 %. Результати. Отримано картину напружено-деформованого стану моделей та значення величин внутрішніх напружень на різних їх ділянках. Це дало можливість порівняти механічні властивості фіксації кісткових уламків пластинами із біодеградуючого матеріалу на основі полілактиду з титановими накістковими пластинами. Висновки. Результати проведеного дослідження показали, що при всіх видах навантаження найбільші величини напружень виникають в моделі з накістковою пластиною з титану. Зони підвищених напружень спостерігаються на пластині, а також на фіксуючих гвинтах та в кістковій тканині навколо лінії перелому. У моделях гомілки з переломом великогомілкової кістки в нижній третині при остеосинтезі пластинами на основі полілактиду напруження в моделях розподіляються більш рівномірно як в елементах фіксуючої конструкції, так і в кістковій тканині
Дод.точки доступу:
Хвисюк, О. М.
Павлов, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Кетова, Г. Г.
    Больовий синдром у практиці лікаря, можливості застосування декскетопрофену [Текст] / Г. Г. Кетова, В. О. Боришева // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 21-24. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Декскетопрофен

   Дексалгин


MeSH-головна:
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: У статті представлені дані сучасних російських і зарубіжних досліджень з питань застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Обговорено різні види болю. Розглянуто ключові питання вибору лікарських препаратів з групи нестероїдних протизапальних засобів з урахуванням ефективності, безпеки та області застосування
Дод.точки доступу:
Боришева, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Марциняк, С. М.
    Хірургічне лікування багатоплощинних деформацій нижніх кінцівок до закриття зон росту в дітей із рахітоподібними захворюваннями [Текст] / С. М. Марциняк, С. С. Страфун // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 25-31. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
РАХИТ -- RICKETS (патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження: покращення результатів хірургічного лікування багатоплощинних деформацій у дітей зі збереженими зонами росту при рахітичних деформаціях. Матеріали та методи. У ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з 2013 по 2019 рік проліковані 6 пацієнтів із вітамін-D-залежним (2) і вітамін-D-резистентним (4) рахітом віком від 3 до 9 років із багатоплощинними деформаціями нижніх кінцівок, що значною мірою порушували функцію ходьби й біомеханіку нижніх кінцівок. З метою корекції деформацій нижніх кінцівок у всіх пацієнтів проведені сегментарні корекційні остеотомії кожного із сегментів нижніх кінцівок (24). Фіксація проводилась інтрамедулярним «ростучим» стрижнем, що давав змогу зафіксувати кінцівку після оперативного втручання, не впливаючи в подальшому на ріст дитини. У 2 випадках використовувався запатентований стрижень українського виробництва, у 4 — прототип інтрамедулярного телескопічного стрижня Fassier-Duval. Результати. В оперованих пацієнтів до початку лікування функція ходьби й опори була значно погіршена, після оперативних втручань із застосуванням інтрамедулярних «ростучих» конструкцій відновлено функцію ходьби й опори, усунуті багатоплощинні деформації. Усім пацієнтам проводилось консервативне лікування метаболічних порушень кісткової тканини. В усіх випадках остеотомій отримано зрощення у відповідні терміни, ріст стегнової та великогомілкової кісток у довжину не порушувався, розсування інтрамедулярних конструкцій відбувається задовільно, у жодного пацієнта за період спостереження не було повторних переломів і деформацій довгих кісток нижніх кінцівок, міграції елементів металоконструкцій. Максимальний термін спостереження післяопераційного періоду в наших пацієнтів становив 1,5 року від початку оперативних втручань. Висновки. При хірургічному лікуванні багатоплощинних деформацій нижніх кінцівок ми рекомендуємо використовувати багаторівневі остеотомії з металоостеосинтезом телескопічним інтрамедулярним стрижнем, що дозволяє провести ­одномоментну корекцію рахітичної деформації і уникнути пошкоджень зони росту
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Оліфіренко, О. І.
    Вивчення структурних порушень колінного суглоба кролів при моделюванні остеоартриту та внутрішньосуголобовому введенні збагаченої тромбоцитами плазми і концентрату аспірату кісткого мозку [Текст] / О. І. Оліфіренко, С. І. Савосько // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 32-40. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИСУСТАВНЫЕ -- INJECTIONS, INTRA-ARTICULAR (использование)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: У статті наведено результати експериментального дослідження з вивчення структурних порушень колінного суглоба та морфометричної оцінки суглобового хряща за умов введення збагаченої тромбоцитами плазми і концентрату аспірату кісткового мозку. Кролям виконували стандартне моделювання остео­артриту шляхом формування хрящового дефекту, пересічення передньої хрестоподібної зв’язки та резекції медіального меніска. Через 28 днів внутрішньосуглобово вводили 0,9% NaCl, або збагачену тромбоцитами плазму, або концентрат аспірату кісткового мозку, через 14 днів дослідним групам внутрішньосуглобово вводили 0,9% NaCl або збагачену тромбоцитами плазму. Через 2 місяці проведено гістологічне та морфометричне дослідження епіфізарної поверхні стегнової та великогомілкової кісток. За результатами досліджень у всіх тварин, яких досліджували, установлено ідентичний за діаметром дефект епіфізарного хряща, редукцію хондроцитів (на 55,1 %), зменшення товщини перифокальної суглобової поверхні (на 53,2 %) та відносної щільності кісткової тканини епіфіза кістки (на 48,5 %). Моделювання суглобового дефекту не обмежувалось зоною пошкодження і викликало дистрофічні зміни суглобового хряща великогомілкової кістки. За результатами статистичного аналізу введення збагаченої тромбоцитами плазми не позначилось на запобіганні дегенеративним змінам суглобової поверхні. У групі, у якій використовували концентрат аспірату кісткового мозку, установлено більшу товщину гіалінового хряща великогомілкової кістки на 15,3 % (Р 0,05) порівняно з групою, де застосовували 0,9% NaCl, та групою з подвійним використанням збагаченої тромбоцитами плазми. При цьому відносна щільність субепіфізарної кісткової тканини в групах порівняння з остеоартритом не мала відмінностей
Дод.точки доступу:
Савосько, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Оптимизация вторичной профилактики переломов костей при остеопорозе у менопаузальных женщин и роль коморбидного метаболического синдрома [Текст] / О. В. Синяченко [и др.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 41-47. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (патофизиология, профилактика и контроль)
ОСТЕОПОРОЗ ПОСТКЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ -- OSTEOPOROSIS, POSTMENOPAUSAL (патофизиология)
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (профилактика и контроль)
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
Анотація: Остеопороз (ОП) характеризуется хрупкостью скелета и подверженностью людей переломам, обусловленным уменьшением костной массы и ухудшением микроархитектуры кости. У неменструирующих женщин ломкость костей более выражена, а остеопоротические переломы встречаются втрое чаще. Ухудшает течение ОП у менопаузальных женщин наличие коморбидного метаболического синдрома (МС) и его тяжесть, что требует совершенствования лечебных мероприятий у таких больных. Цель исследования: повысить эффективность лечения ОП у менопаузальных женщин с МС и качество вторичной профилактики у них костных переломов. Материалы и методы. В течение двух лет под наблюдением находились 28 неменструирующих женщин с ОП в возрасте от 37 до 72 лет (в среднем 50 лет). Во всех случаях наступила физиологическая менопауза. Минеральную плотность кости оценивали по Т-индексу остеоденситограмм, рентгенологическим индексам Барнетта — Нордина, Рохлина и клиновидности. В сыворотке крови исследовали показатели, которые отражали состояние костного метаболизма и МС. ­Результаты. У менопаузальных женщин, страдающих ОП, переломы бедренной кости, позвоночника, костей запястья и ІІ плюсневой диагностированы в 39 % случаев. Остеофрактуры были прямо связаны с возрастом больных, параметром остеоденситометрического индекса, наличием и тяжестью течения коморбидного МС, составляющих его факторов (IV типа гиперлипидемии и сахарного диабета второго типа), с наличием диабетической нейропатии, а также с исходными концентрациями в крови Mg, Mn, Pb и Se. Разработана оптимальная вторичная профилактика костных переломов у менопаузальных женщин с коморбидными ОП и МС, основанная на индивидуальных подходах к длительному назначению препаратов Са, Se, Zn, бисфосфонатов, ранелата Sr, фибратов и урикодепрессоров с учетом характера и тяжести течения МС. Выводы. Предложенная медицинская технология лечения ОП у неменструирующих женщин с МС позволила сократить число остеофрактур в 10 раз, уменьшить активность в крови щелочной фосфатазы и показатель остеоденситометрического индекса
Остеопороз (ОП) характеризується крихкістю скелета і схильністю людей до переломів, обумовлених зменшенням кісткової маси та погіршенням мікроархітектури кістки. У неменструюючих жінок ламкість кісток більш виражена, а остеопоротичні переломи зустрічаються втричі частіше. Погіршують перебіг ОП у менопаузальних жінок наявність і тяжкість коморбідного метаболічного синдрому (МС), що вимагає вдосконалення лікувальних заходів у таких хворих. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування ОП у менопаузальних жінок із МС і якість вторинної профілактики у них кісткових переломів. Матеріали та методи. Протягом двох років під наглядом перебували 28 неменструюючих жінок із ОП віком від 37 до 72 років (у середньому 50 років). У всіх випадках настала фізіологічна менопауза. Мінеральну щільність кістки оцінювали за Т-індексом остеоденситограм, рентгенологічними індексами Барнета — Нордіна, Рохліна й клиноподібності. У сироватці крові досліджували показники, що відображали стан кісткового метаболізму і МС. Результати. У менопаузальних жінок, які страждають на ОП, переломи стегнової кістки, хребта, кісток зап’ястка та ІІ плеснової діагностовано в 39 % випадків. Остеофрактури були прямо пов’язані з віком хворих, параметром остеоденситометричного індексу, наявністю й тяжкістю перебігу коморбідного МС, його складових чинників (IV типу гіперліпідемії і цукрового діабету другого типу), наявності діабетичної нейропатії, а також із вихідними концентраціями в крові Mg, Mn, Pb та Se. Розроблено оптимальну вторинну профілактику кісткових переломів у менопаузальних жінок із коморбідними ОП і МС, засновану на індивідуальних підходах до тривалого призначення препаратів Са, Se, Zn, бісфосфонатів, ранелату Sr, фібратів й урикодепресорів з урахуванням характеру і тяжкості перебігу МС. Висновки. Запропонована медична технологія лікування ОП у неменструюючих жінок із МС дозволила скоротити число остеофрактур у 10 разів, зменшити активність у крові лужної фосфатази і показника остеоденситометричного індексу
Дод.точки доступу:
Синяченко, О. В.
Климовицкий, Ф. В.
Морозюк, Д. М.
Еромолаева, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Лікування діафізарних переломів кісток нижньої кінцівки методом БІОС при політравмі [Текст] / О. Г. Дунай [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 48-51. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование)
Анотація: Переломи діафізів великогомілкової та стегнової кісток досить поширені. Їх частка серед травм опорно-рухового апарату при політравматичних пошкодженнях становить до 15,3 %. Лікування хворих з політравмою потребує застосування малоінвазивних методів стабілізації кісткових уламків з метою ранньої активізації потерпілих і забезпечення зручності проведення додаткових обстежень у разі потреби. Мета дослідження: провести аналіз результатів оперативного лікування діафізарних переломів великогомілкової та стегнової кісток у потерпілих з політравматичними пошкодженнями методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 51 хворого з переломами стегнової та великогомілкової кісток методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Переломи стегнової кістки отримали 25, а переломи великогомілкової кістки — 26 постраждалих. Середній вік пацієнтів становив 34 роки. Згідно з класифікацією АО, переломи стегнової кістки типу А були в 5 постраждалих, типу В — у 15, а переломи типу С — у 5. Переломів великогомілкової кістки типу А було 6, типу В — 16, типу С — 4. Відкритих переломів не було. Оперативне втручання методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу проводили в термін від 1 до 7 діб після травми, керуючись принципами damage control. Всі операції виконували за допомогою ЕОП фірми Philips. Застосовували антеградний спосіб уведення інтрамедулярного фіксатора. Зовнішню іммобілізацію після операції не застосовували. Активізацію (тобто активні рухи в ліжку, хода за допомогою милиць) хворих з переломами стегнової кістки розпочинали з 4–7-ї доби, а при переломах великогомілкової кістки — на 2-гу — 3-тю добу після операції. Повне навантаження дозволили через 10–12 тижнів після операції. Видалення металевих конструкцій здійснювали не раніше 14–18 місяців після операції при наявності рентгенологічних ­ознак консолідації перелому. Результати. Критеріями оцінювання результатів лікування були: своєчасна консолідація перелому, деформація сегмента, укорочення сегмента, перелом або міграція металоконструкції, обмеження рухів у суглобах, нейротрофічні розлади, інфекційні ускладнення. За результатами лікування спостерігали до 24 місяців після операції. У 47 пацієнтів вдалося досягти добрих результатів. У 5 пацієнтів результат лікування був розцінений як задовільний. У 3 пацієнтів результат лікування був розцінений як незадовільний. Після зміни методів лікування на черезкістковий остео­синтез за методикою Г.А. Ілізарова вдалося досягти консолідації перелому, усунути деформацію сегмента. Гнійно-інфекційне ускладнення вдалося ліквідувати після видалення металоконструкції та проведення фістулонекректомії. Висновки. Використання блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу дає можливість почати більш ранню активізацію пацієнтів під час лікування в умовах відділення політравми, що є зручним у проведенні додаткових обстежень у разі потреби, скорочує термін реабілітації
Дод.точки доступу:
Дунай, О. Г.
Пашков, Ю. А.
Гузенко, В. А.
Мороз, В. С.
Дедов, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Науменко, Л. Ю.
    Особливості консервативного лікування хворих з післятравматичними контрактурами міжфалангових суглобів пальців кисті [Текст] / Л. Ю. Науменко, К. Ю. Костриця, А. О. Маметьєв // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 52-60. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология, реабилитация, этиология)
ПЯСТНО-ФАЛАНГОВЫЙ СУСТАВ -- METACARPOPHALANGEAL JOINT (повреждения)
ШИНЫ -- SPLINTS (использование)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: У структурі ускладнень після травми пальців контрактури міжфалангових суглобів (МФС) займають ключове місце і становлять від 25 до 38 %. Мета роботи: покращити результати лікування хворих з післятравматичними контрактурами МФС пальців кисті шляхом оптимізації ранньої функціональної мобілізації. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів консервативного лікування післятравматичних фіксаційних контрактур МФС пальців кисті 60 пацієнтів. Хворі були розподілені на дві клінічні групи: до першої групи (29 пацієнтів) увійшли хворі з ізольованими контрактурами МФС пальця, до другої (31 особа) — з множинними контрактурами суглобів пальців кисті. Динамічне спостереження за хворими проводилось на 5-ту — 7-му добу, через 3 місяці та 1 рік після лікування із застосуванням бальної системи оцінки функціонального стану кисті та шкали QuickDASH. Результати. Запропоновані два види клініко-реабілітаційних програм консервативного лікування. Згідно з першою програмою, реабілітаційні заходи ґрунтувались на ранньому проведенні дозованої функціональної мобілізації, подоланні набряку з використанням медикаментозної терапії та тейпування, мінімального обсягу фізіотерапевтичного лікування протягом 10–14 діб. Друга програма передбачала інтенсивне відновне лікування з використанням динамічних шин, заходів консервативної мобілізації капсульно-зв’язкового апарату, які включали ін’єкції хондропротекторних препаратів, апаратної фізіотерапії, тепловодолікування, кінезитерапії та психологічної корекції. Згідно зі шкалами бальної оцінки і QuickDASH, вже на 5-ту — 7-му добу після початку лікування починає зменшуватися функціональний дефіцит у всіх обстежених, а через 3 міс. показник зменшується більше ніж удвічі (р 0,001) у всіх групах і підгрупах дослідження. Порівнюючи результати лікування через 1 рік у І і ІІ групах, можна констатувати більшу кількість позитивних результатів у групі ізольованих контрактур — 52,4 % легких порушень проти 29,2 % в групі множинних (р
Дод.точки доступу:
Костриця, К. Ю.
Маметьєв, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Вітковський, А. М.
    Особливості оптимізації хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки з використанням торакометрії [Текст] / А. М. Вітковський, Я. В. Фішенко, Л. Д. Кравчук // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 61-66. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА ВОРОНКООБРАЗНАЯ -- FUNNEL CHEST (хирургия)
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Лійкоподібна деформація грудної клітки є найчастішою з усіх уроджених аномалій грудної клітки. Ступінь і характер деформації грудної клітки у дітей та дорослих визначається за допомогою методу торакометрії, який дає уявлення щодо глибини деформації та ширини грудної клітки, її косих розмірів, торакального індексу, а також дозволяє простежити ці показники у динаміці. Мета дослідження: провести аналіз результатів хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки за методикою Nuss і визначити шляхи оптимізації лікування за допомогою торакометрії. Матеріали та методи. У дослідженні подано результати обстеження та лікування 85 хворих із лійкоподібною деформацією грудної клітки, з яких 58 пацієнтам проведено операцію за методикою Nuss (у 2017–2019 рр.), 27 пацієнтам — вилучення фіксаторів із грудини (оперованих за методикою Nuss у 2016 р.). Результати. Із 27 хворих, яким була проведена корекція лійкоподібної деформації за методикою Nuss у 2016 році, у 24 (89,9 %) хворих результат був позитивним: різниця при вдиху та видиху за сагітальним та косим розмірами грудної клітки не перевищувала 1 см та відповідала фізіологічній нормі. Індекс J. Gizicka у післяопераційному періоді відмічався у межах 0,82–1,0, що свідчить про добру корекцію форми грудної клітки. У 3 (11,1 %) пацієнтів спостерігався негативний результат: у 2 пацієнтів відбувся рецидив лійкоподібної деформації, що потребувало повторного оперативного втручання, в 1 хворого спостерігалось утворення кілеподібної деформації. Серед 58 хворих, оперованих первинно у 2017–2019 роках, у 55 (94,8 %) отримано добрий результат та у 3 (5,2 %) пацієнтів — незадовільний результат, який проявлявся у провороті фіксатора. Висновки. Проведення торакометричного дослідження у хворих з лійкоподібною деформацією дозволяє оцінити результати хірургічного лікування у різні строки після операції, визначити ступінь втрати корекції деформації порівняно із станом відразу після операції
Дод.точки доступу:
Фішенко, Я. В.
Кравчук, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Напівжорсткі індивідуальні етапні функціональні пов’язки при дистракційному заміщенні дефекту кісток гомілки після переломів [Текст] / А. К. Рушай [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 67-73. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (патофизиология)
КОМПРЕССИОННЫЕ ПОВЯЗКИ -- COMPRESSION BANDAGES (использование)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
Анотація: Існуючі способи фіксації відламків при переломах довгих кісток мають різні властивості. Певні характеристики є показаннями до переважного застосування різних методів в існуючих індивідуальних ситуаціях. У процесі лікування умови здійснення фіксації змінюються. Зміна вимог при лікуванні незрощення робить оптимальним перехід з одного виду на інший — здійснюється так званий змінний остеосинтез. Тривалість лікування при незрощенні кісток гомілки з дефектом кісткової тканини і пластики його дистракційним регенератом за Ілізаровим дає підставу для застосування на фінальних стадіях малотравматичних способів фіксації уламків зовнішніми пов’язками. Автори наводять результати лікування 36 хворих з незрощенням кісток гомілки, у яких після проведення хірургічного втручання (сегментарної резекції великогомілкової кістки і заміщення дистракційним регенератом за Ілізаровим) з метою профілактики деформацій регенерату після демонтажу апарата і початку повноцінної функції гомілки використовувалася фіксація системами Softcast/Scotchcast. Ускладнень, зумовлених запропонованим комплексним лікуванням, не спостерігалося. Обсяг лікувального комплексу та можливий прогноз отриманих результатів здійснювались із застосуванням предикторів оціночної шкали Non Union Scoring Sistem (NUSS). Отримані результати визначалися з використанням оціночної анатомо-функціональної шкали Karlstrom-Olerud. Незадовільні результати становили лише 5,6 % (2 спостереження), хороші та відмінні — 63,8 % (23 пацієнти). Хорошим отриманий результат слід вважати з урахуванням характеристики основної маси постраждалих, які потребують (за NUSS) у всіх випадках спеціалізованих методів лікування, складної комплексної спеціалізованої медичної допомоги з можливим позитивним результатом
Дод.точки доступу:
Рушай, А. К.
Климовицький, В. Г.
Мартинчук, О. О.
Байда, М. В.
Жагдаль, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Єдині протоколи надання екстреної медичної допомоги як елемент цивільно-військової взаємодії на територіях проведення спеціальних операцій в Україні [Текст] / Г. Г. Рощин [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 74-87. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (организация и управление)
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру обумовлює потребу впровадження системи цивільно-військової взаємодії. Серед основних напрямів цивільно-військової взаємодії з питань медичного забезпечення визначено: 1) розробку концепції і плану взаємодії; 2) надання медичної допомоги на основі стандартів, що базуються на доказовій медицині; 3) організацію сталого функціонування лікувальних закладів охорони здоров’я і медичних підрозділів військових формувань; 4) міжвідомче логістичне, матеріально-технічне й кадрове забезпечення на всіх етапах медичної евакуації. Проте в Україні питання міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру розкриті не достатньо й потребують подальшого опрацювання. Мета дослідження: визначити принципи цивільно-військової взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій в Україні. Матеріали та методи. Відповідно до реформування системи охорони здоров’я України і практики його реалізації, у тому числі в особливий період держави, на основі бібліографічного й семантичного методів пізнання проведено системний аналіз міжнародного законодавства, у тому числі стандартів і директив Північно-Атлантичного альянсу (НАТО) і нормативно-правових актів України, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги й особливості міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Об’єкт дослідження — система екстреної медичної допомоги України в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру; предмет дослідження — цивільно-військова взаємодія в системі екстреної медичної допомоги України відповідно до вимог медичного захисту військовослужбовців і цивільного населення на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій. Результати. Трансформація стандартів з питань організації надання екстреної медичної допомоги в Збройних силах України відповідно до організаційних основ доктрини з медичного забезпечення сил оборони збройних сил країн — членів НАТО на основі принципів цивільно-військової взаємодії обумовила запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України кількох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення (за стандартом НАТО 2016 року визначено як рівень медичного забезпечення) з максимальною інтеграцією з цивільною системою охорони здоров’я. У світі існують основні поняття, що визначають зміст лікувально-евакуаційних заходів при наданні медичної допомоги пораненим i хворим, а саме: вид медичної допомоги i обсяг медичної допомоги, що засновані на принципах тактичної медицини в умовах бойових дій і тактичної екстреної медицини. Відповідно до чого залежно від медичних і тактичних перспектив на фоні можливої бойової ситуації проводяться тактичне медичне планування й оцінка медичних загроз. Висновки. На основі аналізу організаційних основ медичного забезпечення збройних сил країн — членів НАТО визначені особливості запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України чотирьох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегічному рівні вимог адміністративно-правового регулювання в уніфікації стандартів з надання екстреної медичної і кваліфікованої допомоги. Впровадження механізмів цивільно-військової взаємодії обумовлює потребу розробки й упровадження єдиних для цивільної і військової систем охорони здоров’я протоколів надання екстреної медичної допомоги, лікування й реабілітації хворих і поранених
Дод.точки доступу:
Рощин, Г. Г.
Мазуренко, О. В.
Гуменюк, К. В.
Кузмін, В. Ю.
Сличко, І. Й.
Іванов, В. І.
Дорош, В. М.
Гуменюк, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Фіксація уламків при складних реконструкціях переломів кісток гомілки [Текст] / А. К. Рушай [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 88-92. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование)
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (хирургия)
Анотація: Авторами оцінені властивості фіксації кільцевими апаратами спице-стрижневого типу і показання до їх використання. Систематизовані показники Non-Union Scoring System до проведення різних видів змінно планованого остеосинтезу. Сформульовані показання до зміни видів фіксації при різних ускладненнях в процесі лікування. Комплексна терапія включала в себе і реконструкцію дефектів м’яких тканин, і корекцію судинних та обмінних порушень. Результати лікування постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки слід вважати обнадійливими (за даними функціональної оцінки шкали Modified Functional Evaluation System by Karlstrom-Olerud)
Дод.точки доступу:
Рушай, А. К.
Данькевич, В. П.
Мартинчук, О. О.
Байда, М. Б.
Жагдаль, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Сулима, В. С.
    Сучасний тренд викладання дисципліни "травматологія та оротпедія". Next Level [Текст] / В. С. Сулима, Ю. О. Філяк, В. М. Красновський // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 93-99. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (организация и управление)
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (обучение)
Анотація: Ортопедія як клінічна дисципліна тісно пов’язана з теоретичними знаннями базових предметів: анатомії, рентгенології, біомеханіки, які створюють основу для глибокого клінічного розуміння патології органів опори та руху. Класична система викладання, яка, на жаль, ще залишається в медичних вишах, не відповідає вимогам часу. Інформаційний потік щоразу збільшується і зумовлює удосконалення інформаційно-комунікаційних технологій з використанням незліченних електронних ресурсів у всіх сферах освіти. Медична галузь потребує оновленої системи SMART-освіти для фахової орієнтації вмотивованих сучасних студентів покоління Z, охочих безперервно отримувати знання за сучасними електронними підручниками, інтерактивними лекціями, а також практикуватися на віртуальних пацієнтах, майстер-класах і тренінгах. Аналіз мислення нового покоління примушує змінювати систему освітнього процесу для збереження конкурентоспроможності навчального закладу на ринку освітніх послуг і праці. Ігнорування сучасних трендів SMART-освіти унеможливлює оптимальне засвоєння щоразу більшого обсягу інформації. Тому для створення нового медичного освітнього формату слід враховувати сучасні вимоги та залучати нові способи комунікації і трансляції інформації. Імплементація освітніх трендів для викладання базових дисциплін дозволяє розвивати просторову уяву та ідеально підходить для фахового опанування клінічних навичок, зокрема в ортопедії. Різноманітні сучасні навчальні платформи — AMBOSS, Lecturio, Prometheus, INgenius тощо — формують освітні знання з базових дисциплін. Вони дозволяють фахово оволодіти різноманітними спеціальностями і відповідають кліповому сприйняттю сучасного студента-медика. Створення авторських курсів, дистанційного викладання, гейміфікація медичної освіти, персоніфікація навчання, а також розширення можливостей і мобільності студентів у сукупності повинні стати інтегративним стрибком у міжнародний простір. Спекулятивне ігнорування прогресу мислення поколінь суперечить принципам стратегії розвитку медичної освіти. А без кардинального оновлення системи освіти та введення нових освітніх стандартів годі й чекати майбутнього практично спрямованого фахівця
Дод.точки доступу:
Філяк, Ю. О.
Красновський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Рекомендації Європейської асоціації спортивної травми, артроскопії та хірургії колінного суглоба (ESSKA) 2020 року. COVID-19 - вказівки та рекомендації ESSKA щодо відновлення ортопедичної хірургії [Текст] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 100-104


MeSH-головна:
СПОРТИВНЫЕ ТРАВМЫ -- ATHLETIC INJURIES
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (хирургия)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Планування перед операцією
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Станіслав Дмитрович Шевченко [Текст] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 109


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (кадры)
Дод.точки доступу:
Шевченко, Станіслав Дмитрович (1936-2020)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)