Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ТУ3/2021/22/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи з 1 по 7

Камчатнов, П. Р.
Поперековий біль: вибір тактики лікування [Текст] = Lumbar pain: choice of treatment strategy / П. Р. Камчатнов // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 4-7. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (повреждения)
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (лекарственная терапия)
РАДИКУЛИТ ПОЯСНИЧНЫЙ -- LOW BACK PAIN (лекарственная терапия)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: Стаття присвячена проблемі болю в нижній частині спини. Розглядаються причини її виникнення, диференціальна діагностика й тактика лікування. Підкреслено, що на сьогодні під час численних клінічних досліджень переконливо продемонстрована ефективність декскетопрофену, який призначали як знеболюючий засіб для купірування гострих больових синдромів, зокрема обумовлених перенесеним оперативним втручанням, травмою, іншими гострими патологічними станами
The paper deals with the problem of lower back pain. Its causes, differential diagnosis, and treatment strategy are considered. It is emphasized that nowadays many clinical studies demonstrated the effectiveness of dexketoprofen as an analgesic medication for relieving acute pain syndromes, particularly resulted from surgery, trauma, other acute pathological conditions
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нехлопочин, О. С.
Клінічні аспекти біомеханіки травматичних ушкоджень шийного відділу хребта [Текст] = Clinical aspects of cervical spine traumatic injury biomechanics / О. С. Нехлопочин, В. В. Вербов // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 8-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES (диагностика, патофизиология, этиология)
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES (диагностика, патофизиология, этиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Травма шийного відділу хребта — одне з найтяжчих ушкоджень опорно-рухового апарату людини, оскільки структурні порушення шийного відділу хребта призводять до неврологічних розладів через ушкодження спинного мозку та/або його корінців або створюють умови, за яких нестабільність становить значну потенційну загрозу для анатомічної цілісності та функціональної спроможності структур хребтового каналу. Існує велика кількість класифікацій травматичних ушкоджень шийного відділу хребта, які ґрунтуються на біомеханіці травми, але жодна не є загальновизнаною та універсальною. Невдачі з розробкою системи, яка могла б чітко детермінувати причинно-наслідковий зв’язок між впливом травмувального агента і кістково-травматичними змінами, зумовлені великою кількістю причин. Великий клінічний матеріал, накопичений за роки дослідження травматичних змін шийного відділу хребта, дав змогу виявити основні критерії, що визначають характер і ступінь травматичних ушкоджень. До них належать параметри травмувальної дії та індивідуальні особливості постраждалих, зокрема фізіологічні параметри та наявність супутніх захворювань. Наведено коротку характеристику основних клінічних чинників, що впливають на біомеханіку травматичного ушкодження шийного відділу хребта (характер, напрямок та інтенсивність травмувальної дії, вік потерпілого, стан мускулатури й вихідна кривизна шийного відділу хребта, а також низка супутніх захворювань: дегенеративні зміни хребта, остеопороз, системні захворювання сполучної тканини, вроджені аномалії розвитку). Зазначені критерії мають практичне значення, що дає змогу використовувати зібрану інформацію не лише в теоретичному, але й у прикладному аспекті
Cervical spine trauma is one of the most serious injuries of the human musculoskeletal system, as structural disorders of the cervical spine lead to neurological disorders due to damage to the spinal cord and/or its roots or create conditions when instability poses a significant potential threat to anatomical integrity and functional capacity of the spinal canal structures. A lot of classifications of traumatic injuries of the cervical spine have been developed, they are based on the biomechanics of injury, but none of them is generally accepted and universal. Failures to develop a system that could clearly determine the causal relationship between the effects of the traumatic agent and the traumatic bone changes are due to a number of causes. Extensive clinical material accumulated over the years of study of traumatic changes in the cervical spine allowed identifying the main criteria that determine the nature and degree of traumatic injuries. These include the parameters of traumatic action and individual characteristics of the victims, in particular physiological indicators and the presence of comorbidities. In this review, we present a brief description of the main clinical factors influencing the biomechanics of traumatic cervical spine injury (nature, direction and intensity of traumatic action, age of a patient, muscle condition and initial curvature of the cervical spine, as well as some comorbidities: degenerative changes of the spine, osteoporosis, connective tissue diseases, congenital malformations). These criteria are of practical importance that allows using the collected information not only in theoretical but also in applied aspects
Дод.точки доступу:
Вербов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чужак, А. В.
Сучасні підходи до методики і тактики лікування переломів надп’ятково-гомілкового суглоба з розривом міжгомілкового синдесмозу (огляд літератури) [Текст] = Modern approaches to the methods and treatment strategy in fractures of the ankle joint with tibiofibular syndesmosis rupture (literature review) / А. В. Чужак // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (иннервация, кровоснабжение, хирургия)
СВЯЗКА НАРУЖНАЯ ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВА -- LATERAL LIGAMENT, ANKLE (иннервация, хирургия)
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR (повреждения)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, патофизиология, хирургия)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE (иннервация, повреждения, секреция)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Проведений огляд літературних джерел довів, що проблема лікування переломів надп’ятково-гомілкового суглоба з розривом міжгомілкового синдесмозу (МГС) ще далека від вирішення, про що свідчить частота незадовільних результатів при хірургічному лікуванні переломів кісточок із розривом МГС — 4,8–36,8 % випадків. Надалі залишається актуальним питання та потреба в розробці динамічного фіксатора, здатного дублювати втрачену при пошкодженні МГС функцію
A review of the literature has shown that the problem of treatment for fractures of the ankle joint with rupture of the tibiofibular syndesmosis is still far from being solved, as evidenced by the frequency of unsatisfactory results during surgeries — 4.8–36.8 %. In the future, the issue and the need to develop a dynamic fixation device, which is able to duplicate the function lost due to damage to the tibiofibular syndesmosis, remain relevant
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Математичне моделювання остеосинтезу кісток гомілки з використанням титанової сітки при їх вродженому псевдоартрозі в нижній третині [Текст] = Mathematical modeling of the osteosynthesis of the lower leg bones using a titanium mesh for their congenital pseudoarthrosis in the lower third / С. О. Хмизов [та ін.] // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 27-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
МОДЕЛИ СТРУКТУРНЫЕ -- MODELS, STRUCTURAL
СУСТАВ ЛОЖНЫЙ -- PSEUDARTHROSIS (врожденный, диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION (использование, методы)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ НАГРУЗКА, МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EXERCISE MOVEMENT TECHNIQUES (использование)
Анотація: Уроджений псевдоартроз кісток гомілки належить до групи орфанних захворювань і проявляється незрощенням (псевдоартрозом) кісток гомілки, що призводить до формування деформації та вкорочення кінцівки і, як наслідок, супроводжується стійким порушенням опороздатності кінцівки. На сьогодні питання вибору хірургічної методики й оптимальної фіксації при хірургічному лікуванні уродженого псевдоартрозу кісток гомілки залишається невирішеним. Мета: дослідити напружено-деформований стан моделі гомілки з псевдоартрозом її кісток у нижній третині при їх остеосинтезі з використанням титанової сітки. Матеріали та методи. Моделювали остеосинтез інтрамедулярним стрижнем, шпицею та блоком із кісткових трансплантатів на обидві кістки гомілки з накладанням сітки з титану поверх трансплантатів під впливом двох видів навантажень — на стиск та кручення. Результати. Проведені дослідження показали, що додаткова фіксація блока кісткових трансплантатів титановою сіткою дозволяє знизити рівень напружень практично на всіх контрольних точках моделі остеосинтезу кісток гомілки при їх вродженому псевдоартрозі при навантаженні як на стиск, так і на кручення. Як найбільш позитивні зміни можна відмітити зниження величин напружень на великогомілковій кістці навколо лінії незрощення, що можна пояснити тим, що блок кісткових трансплантатів, зміцнений титановою сіткою, бере на себе більше навантаження. Це впливає на підвищення рівня напружень на нижній межі блока трансплантатів та великогомілкової кістки. До негативних факторів слід віднести підвищення рівня напружень вздовж лінії незрощення малогомілкової кістки. Це також пояснюється підвищенням модуля пружності блока кісткових трансплантатів, що ще більше навантажує малогомілкову кістку. Висновки. Використання титанової сітки для додаткової фіксації кісток гомілки при лікуванні їх вродженого псевдоартрозу позитивно впливає на напружено-деформований стан моделі, що підтверджується зниженням рівня напружень практично на всіх контрольних точках моделі, при навантаженнях як на стиск, так і на кручення. Найбільш позитивні зміни спостерігаються вздовж лінії незрощення великогомілкової кістки
Congenital pseudarthrosis of the lower leg bones belongs to the group of orphan diseases and manifests itself in non-union (pseudarthrosis) of the lower leg bones, which leads to the formation of deformity and shortening of the limb, and, as a result, is accompanied by a persistent violation of the limb’s supportability. To date, the question of choosing a surgical technique and optimal fixation in the surgical treatment of congenital pseudarthrosis of the lower leg bones remains unresolved. The purpose was to investigate the stress-strain state of the shin model with pseudarthrosis of its bones in the lower third during their osteosynthesis using a titanium mesh. Materials and methods. Osteosynthesis was simulated with an intramedullary nail, wires, and a block of bone grafts on both shin bones with the imposition of a titanium mesh over the grafts under the influence of two types of compression and torsion loads. Results. Studies have shown that additional fixation of the bone graft block with a titanium mesh allows reducing the stress level at almost all control points of the model of osteosynthesis of the lower leg bones in their congenital pseudarthrosis, both under compression and torsion. As the most positive changes, we can note a decrease in the stress values on the tibia around the nonunion line. This can be explained by the fact that the bone graft block reinforced with a titanium mesh takes on a great load. The same fact contributes to the increase in the level of stress at the lower border of the graft block and tibia. The negative factors include an increase in the level of stress along the line of non-union of the fibula. This is also explained by an increase in the modulus of elasticity of the bone graft block, which further loads the fibula. Conclusions. The use of a titanium mesh for additional fixation of the shin bones in the treatment of their congenital pseudarthrosis has a positive effect on the stress-strain state of the model, which is confirmed by a decrease in the stress level at almost all control points of the model, both under compression and torsion loads. The most positive changes are observed along the line of non-union of the tibia
Дод.точки доступу:
Хмизов, С. О.
Кацалап, Є. С.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондаренко, С. Є.
Особливості статографічних показників хворих на коксартроз до та після ендопротезування [Текст] = Features of statographic indicators of patients with coxarthrosis before and after arthroplasty / С. Є. Бондаренко, А. Баднауі, О. Д. Карпінська // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 34-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ НАГРУЗКА, МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EXERCISE MOVEMENT TECHNIQUES (использование)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Анотація: Дегенеративні захворювання кульшових суглобів супроводжуються не тільки больовим синдромом, а й зміною анатомічних співвідношень у суглобі. Ендопротезування усуває больовий синдром, у більшості хворих відновлюються анатомічні співвідношення у суглобах, але якщо рентгенологічно можна оцінити клінічний результат операції ендопротезування, то результат функціонального відновлення оцінити важко, особливо в динаміці. Статографічні дослідження сьогодні є одним з основних діагностичних методів, які дозволяють проводити моніторинг відновлення хворих після ортопедичних операцій. Мета: за даними статографічних досліджень визначити параметри, що відображують функціональну спроможність хворих підтримувати рівновагу при вертикальному стоянні, та відслідкувати їх зміну у процесі відновлення хворих після операції ендопротезування кульшового суглоба. Матеріали та методи. Було обстежено 50 хворих на дегенеративні захворювання кульшового суглоба до та після ендопротезування. Аналізували дані стандартних протоколів дослідження. Результати. До операції коефіцієнт хитання помітно відрізняється від норми при всіх видах стояння. Через 6 місяців після операції спостерігається нормалізація хитання для двохопорного стояння та для одноопорного стояння на здоровій кінцівці, але для протезованої кінцівки коефіцієнт хитання покращується незначущо. До операції при двохопорному стоянні є зміщення загального центру мас у бік здорової кінцівки, через 6 місяців відхилення значущо зменшується. При одноопорному стоянні спостерігається помітне зміщення тіла у бік здорової кінцівки, яке після ендопротезування зменшується. Після ендопротезування у хворих спостерігається зменшення відхилення тіла назад при всіх типах стояння, а також зменшується ротація тіла при одноопорному стоянні, збільшується навантаження на оперовану кінцівку. Висновки. У хворих на коксартроз порушується опора на пошкоджену кінцівку, що підтверджується зміщенням загального центру мас у бік здорової кінцівки, зменшується навантаження на стопу хворої кінцівки, зменшується здатність підтримки рівноваги як при двохопорному, так і при одноопорному стоянні. Відслідковування цих параметрів є засобом контролю відновлення функції підтримки рівноваги хворих після ендопротезування кульшового суглоба
Degenerative diseases of the hip joints are accompanied not only by pain, but also by changes in the anatomical proportions of the joint. Hip replacement eliminates pain syndrome, in most patients the anatomical proportions of the joints are restored, but if the clinical outcome of arthroplasty can be assessed radiologically, the result of functional recovery is difficult to assess, especially in dynamics. Statographic research today is one of the main diagnostic methods to monitor the recovery of patients after orthopedic surgeries. Purpose: according to statographic studies to determine the parameters that reflect the functional ability of patients to maintain an upright posture and monitor their changes in the recovery process after hip replacement surgery. Materials and methods. We examined 50 patients with degenerative diseases of the hip joint before and after arthroplasty. Data from standard study protocols were analyzed. Results. Before the operation, the oscillation coefficient differs markedly from the norm for all types of stance. Six months after surgery, normalization of swing is observed at single and double leg stance on a healthy extremity, but for the prosthetic limb, the oscillation coefficient does not improve significantly. Before the operation in double leg stance, there was a shift of the center of mass towards a healthy limb, after 6 months the deviation is significantly reduced. At single leg stance, there is a noticeable shift of the body towards a healthy limb, which decreases after arthroplasty. After surgery, patients have a decrease in the deviation of the body backwards in all types of stance, as well as a decrease in the rotation of the body in single leg stance, the load on the operated limb increases. Conclusions. In patients with coxarthrosis, the support ability of the damaged limb is impaired, which is confirmed by the displacement of the center of mass towards a healthy limb, the load on the foot of the affected limb decreases, the ability to maintain balance is reduced in both double and leg single stance. Monitoring these parameters is a mean to control the restoration of the function of maintaining the balance in patients after hip arthroplasty
Дод.точки доступу:
Баднауі, А.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльний аналіз даних напружено-деформованого стану математичних моделей індивідуального ендопротеза й алокомпозитного ендопротеза у разі заміщення дефектів довгих кісток [Текст] = Comparative analysis of stress-strain state of mathematical models for an individual endoprosthesis and allocomposite endoprosthesis in case of replacement of long bone defects / О. Є. Вирва [та ін.] // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 41-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
МОДЕЛИ СТРУКТУРНЫЕ -- MODELS, STRUCTURAL
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (повреждения, ультрасонография, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ НАГРУЗКА, МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EXERCISE MOVEMENT TECHNIQUES (использование)
ФИЗИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ -- PHYSICAL EXERTION (физиология)
Кл.слова (ненормовані):
ТРУБЧАТЫЕ КОСТИ
Анотація: Заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток у разі їх ураження пухлинним процесом завжди є актуальною проблемою ортопедії. Серед багатого різноманіття матеріалів і методик реконструкції післярезекційних дефектів довгих кісток найбільшої поширеності набули індивідуальне, модульне ендопротезування та біореконструктивні втручання. Для вивчення механічних властивостей обраних нами конструкцій проведено моделювання різних видів заміщення післярезекційних дефектів стегнової кістки за допомогою методу кінцевих елементів. Мета дослідження — порівняти дані напружено-деформованих станів у математичних моделях «алокомпозитний ендопротез» та «індивідуальний ендопротез» проксимального відділу стегнової кістки. Матеріали та методи. Створено математичні моделі стегнової кістки з формуванням післярезекційного дефекту її проксимального відділу, що заміщений сегментарним кістковим алотрансплантатом у комбінації з індивідуальним ендопротезом. Модель наведена у двох варіантах — з формуванням поперечної остеотомії та з формуванням східцеподібної остеотомії. Кожна модель досліджувалася окремо з цементним і безцементним прошарком у зоні ніжки ендопротеза. Для порівняння обрана модель з повною заміною проксимального кінця стегнової кістки індивідуальним ендопротезом без кісткової пластики. Результати. Виконання остеотомії стегнової кістки у вигляді сходинки дозволяє значно знизити рівень напружень саме в зоні остеотомії. Це відбувається завдяки тому, що виконання східцеподібної остеотомії дозволяє кістковим фрагментам надавати спротив зсувним переміщенням. Використання кісткового цементу дозволяє значно знизити рівень напружень навколо ніжки ендопротеза при обох варіантах виконання остеотомії стегнової кістки (поперечна та східцеподібна). Це відбувається за рахунок того, що кістковий цемент, маючі модуль пружності за проміжною величиною між титаном і кістковою тканиною, утворює між ними прошарок, який виконує демпферну функцію, чим згладжує різницю величин деформації металу та кісткової тканини, тим самим знижуючи рівень напружень в них. Ендопротезування без виконання кісткової пластики призводить до виникнення підвищених напружень у кістковій тканині завдяки наявності жорсткої опори ендопротеза на кортикальну кістку в діафізі по лінії її резекції. Висновки. Виконання остеотомії стегнової кістки у вигляді сходинки дозволяє вдвічі знизити рівень механічних напружень саме в зоні остеотомії порівняно з моделями з поперечною остеотомією, що має особливе значення на ранніх післяопераційних етапах. Використання кісткового цементу для фіксації ніжки ендопротеза також дозволяє значно знизити рівень напружень у всіх варіантах досліджених моделей за рахунок утворення демпферного прошарку між металом і кістковою тканиною. Рівень напружень в моделях ендопротезування без кісткової пластики не залежить від використання кісткового цементу, а визначається наявністю жорсткої опори ендопротеза на кортикальну кістку по лінії її резекції
Replacement of post-resection defects of long bones in case of a tumor process is always an urgent problem of orthopedics. Among the wide variety of materials and methods for reconstruction of post-resection defects of long bones, the most common are individual, modular arthroplasty and bioreconstructive interventions. To study the mechanical properties of the structures we have chosen, various types of post-resection femoral bone defect replacement were simulated using the finite element method. The purpose was to compare the data on stress-strain states in mathematical models “allocomposite endoprosthesis” and “individual endoprosthesis” of the proximal femur. Material and methods. Mathematical models of the femur with the formation of a post-resection proximal defect replaced by a segmental bone allograft in combination with an individual endoprosthesis have been created. The model is presented in two versions, with the formation of transverse and step-cut osteotomy. Each model was examined separately with cement and cementless attachment in the area of the endoprosthesis stem. For comparison, we chose a model with complete replacement of the proximal end of the femur with an individual endoprosthesis without bone grafting. Results. Femur step-cut osteotomy can significantly reduce the level of stress in the osteotomy area. This is due to the fact that performing the step-cut osteotomy allows the bone fragments to provide resistance to shearing movement. The use of bone cement can significantly reduce the level of stress around the stem of the endoprosthesis in both variants of femoral osteotomy (transverse and step-cut). This is due to the fact that bone cement, which has an elastic modulus at an intermediate value between titanium and bone tissue, forms a layer between them, performs a damper function, that smoothes the difference in deformation values of the metal and bone tissue, thereby reducing the level of stress in them. Arthroplasty without performing bone grafting leads to increased stresses in the bone tissue due to the presence of a rigid support on the cortical bone endoprosthesis in the diaphysis along the line of its resection. Conclusions. Performing step-cut osteotomy of the femur reduces the level of mechanical stresses in the osteotomy area by half compared to models with transverse osteotomy, which is of particular importance in the early postoperative stages. The use of bone cement for fixing the stem of the endoprosthesis can also significantly reduce the level of stress in all variants of the studied models, due to the formation of a damping layer between the metal and the bone tissue. The level of stress in models without bone grafting does not depend on the use of bone cement, but is determined by the presence of a rigid support of the endoprosthesis on the cortical bone along the line of its resection
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Труфанов, І. І.
Оперативне лікування переломів вертлюгової западини [Текст] = Surgical treatment of acetabular fractures / І. І. Труфанов // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 50-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (хирургия)
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (осложнения, хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, кровь, реабилитация)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (иммунология)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Переломи вертлюгової западини — це тяжкі внутрішньосуглобові пошкодження, які потребують анатомічної репозиції та ранньої функції, однак вони дуже часто ускладнюються дегенеративними змінами як самої вертлюгової западини, так і голівки стегнової кістки, що призводить до розвитку посттравматичного коксартрозу. Мета — дослідження клінічної ефективності оперативного лікування та післяопераційного ведення хворих із використанням автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, у постраждалих із переломами вертлюгової западини. Матеріали та методи. У період із 2017 по 2019 р. у КНП «Міська лікарня швидкої та медичної допомоги м. Запоріжжя» ЗМР та КНП «Міська клінічна лікарня № 9» ЗМР прооперовані 28 хворих із переломами вертлюгової западини різного ступеня. Гендерний склад: чоловіки — 22 (78,57 %), жінки — 6 (21,43 %), середній вік яких становив 46,64 ± 2,21 року при 95% довірчому інтервалі (42,31–50,96). У 19 постраждалих (67,86 %) відзначені дорожньо-транспортні травми, у 7 (25 %) — побутові, у 2 (7,14 %) — виробничі. Результати. В основній групі пацієнтів, в лікуванні яких використовували плазму, збагачену тромбоцитами, рентгенологічно видиме зрощення ключової травмованої зони через 8 тижнів настало в 10 осіб (83,4 %). У 1 пацієнта (8,3 %) зрощення настало через 12 та ще в 1 (8,3 %) — через 16 тижнів після операції. У контрольній групі зрощення на 8-му тижні виявлено в 14 пацієнтів (60,87 %), у 8 (34,78 %) — на 16-му тижні. З огляду на загальне відновлення організму в основній групі активізація та соціальна адаптація хворих настала на 2–3 тижні раніше. Оцінку проводили рентгенологічно та за критеріями функціонального відновлення
Acetabular fractures are severe intra-articular injuries that require anatomical reposition and early function, but they are often complicated by degenerative changes in both the acetabulum and the femoral head, leading to the development of post-traumatic coxarthrosis. The purpose was to study the clinical effectiveness of surgical treatment and postoperative management of patients using autologous platelet-rich plasma in patients with fractures of the acetabulum. Materials and methods. Twenty-eight patients with acetabular fractures of various degrees were operated at the City Emergency Hospital of Zaporizhzhia and the Municipal Clinical Hospital No 9 from 2017 to 2019. Gender composition: 22 men (78.57 %), 6 women (21.43 %), average age 46.64 ± 2.21 years, with a 95% confidence interval 42.31–50.96. Nineteen victims (67.86 %) had road traffic injuries, 7 (25 %) domestic injuries, and 2 (7.14 %) had industrial injuries. Results. In the main group of patients treated with platelet-rich plasma, radiologically visible adhesion of the injured area after 8 weeks occurred in 10 people (83.4 %). In one person (8.3 %), the adhesion occurred after 12, and in another (8.3 %) — 16 weeks after surgery. In the control group, adhesions at 8th week were registered in 14 patients (60.87 %), in 8 (34.78 %) — at 16th week. Given the general recovery of the body in the main group, the activation and social adaptation of patients occurred 2–3 weeks earlier. The assessment was performed radiologically and by the criteria of functional recovery
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)