Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ11/2017/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Факторы, влияющие на функцию левого желудочка у больных с острым инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST после ургентного первичного перкутанного коронарного вмешательства (данные годичного наблюдения) [Текст] / Ю. Н. Соколов [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 15-25

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (хирургия)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
СТЕНТЫ -- STENTS
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY
Анотація: Цель работы – оценить функцию левого желудочка в отдаленный период (через 1 год) после проведения первичного перкутанного коронарного вмешательства у больных с острым инфарктом миокарда (ОИМ) с элевацией сегмента ST в зависимости от электрокардиографических и ангиографических показателей, определенных во время процедуры, а также от дополнения стандартного перкутанного коронарного вмешательства (ПКВ) внутрикоронарной тромбосакцией. Обследовано 460 больных с ОИМ с элевацией сегмента ST, которым с января 2012 г. по декабрь 2014 г. проведено ПКВ. Больные прошли обследование через 1 год после выполнения процедуры; оценивали функцию левого желудочка (ЛЖ): определяли фракцию выброса ЛЖ, состояние региональной подвижности стенок ЛЖ. По срокам проведения ПКВ от начала развития ИМ больные были распределены на три группы: пациенты, которым ПКВ выполнено в первые 2 ч (1-я группа); пациенты, которым ПКВ выполнено в период от 2 до 6 ч (2-я группа); пациенты, которым ПКВ выполнено через 6 ч и более от начала ОИМ (3-я группа). Через 1 год после ПКВ лучшие показатели левожелудочковой гемодинамики зарегистрированы у больных, которым ПКВ выполнено в первые 2 ч: конечнодиастолический и конечносистолический объем были статистически значимо меньше, а фракция выброса ЛЖ – больше у больных 1-й группы по сравнению с этими показателями у пациентов 3-й группы (P0,05). Частота возникновения дискинезий была статистически значимо больше в 3-й группе по сравнению с 1-й (P0,05). Степень восстановления миокардиального кровотока была значительно лучше у больных 1-й группы, чем 3-й (P0,0001), а фракция выброса ЛЖ в случаях восстановления миокардиальной перфузии до степени MBG 3, по сравнению со степенями MBG 1 или 2, была статистически значимо выше (P0,01). Сохранение функции миокарда ЛЖ у больных с ОИМ с элевацией сегмента ST, перенесших ПКВ, зависит от восстановления не только эпикардиальной перфузии, но и миокардиальной. На восстановление миокардиальной перфузии, кроме скорости восстановления кровотока в эпикардиальной артерии, поражение которой вызвало развитие ОИМ, также влияет проведение во время ПКВ тромбосакции, которая позволяет защитить миокардиальное русло от дистальной эмболизации
Дод.точки доступу:
Соколов, Ю. Н.
Соколов, М. Ю.
Терентьев, В. Г.
Тарапон, И. В.
Кобыляк, В. Ю.
Кривчун, А. С.
Герасимчук, С. Г.
Холодий, Н. О.
Левчук, Н. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лобач, Л. Є.
Вплив поліморфізму гена альдостеронсинтази (CYP11B2) на ризик розвитку інфаркту міокарда [Текст] / Л. Є. Лобач, В. Є. Досенко, М. М. Долженко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 26-30

MeSH-головна:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи – визначити вплив варіантів поліморфізму гена альдостеронсинтази (CYP11B2) на ризик розвитку інфаркту міокарда (ІМ) у хворих з післяінфарктним кардіосклерозом (ПІК) порівняно з пацієнтами зі стабільною ішемічною хворобою серця без ІМ в анамнезі, хворими з високим серцево-судинним ризиком та здоровими особами. Проведено загальноклінічне обстеження 378 осіб, розділених на чотири групи: перша – 100 пацієнтів з ПІК (віком у середньому (57,3±0,5) року); друга – 78 пацієнтів з ІХС, верифікованою за даними коронаровентрикулографії, без ІМ в анамнезі (віком у середньому (59,0±0,4) року); третя – 100 пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком – з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією або дисліпідемією (віком у середньому (59,4±0,3) року); четверта – 100 здорових осіб віком у середньому (59,42±0,30) року. Генетичне тестування виконували методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Групи пацієнтів порівнювали за поліморфізмом гена альдостеронсинтази (CYP11B2). При проведенні генотипування поліморфізму –344C/T гена CYP11B2 у пацієнтів з ПІК визначено, що частка гомозигот ТТ, гетерозигот ТС та гомозигот СС становила відповідно 33; 50 та 12 %, у контрольній групі – відповідно 24; 50 та 26 %. Варіант поліморфізму СС гена альдостеронсинтази в пацієнтів з ПІК був пов’язаний з найменшим ризиком розвитку ІМ порівняно з варіантом ТТ + ТС (Р=0,01). При порівнянні пацієнтів інших груп статистично значущих відмінностей щодо розподілу генотипів не виявлено. Встановлено підвищений рівень розвитку ІМ у хворих з ПІК, які мають поліморфізм ТТ + ТС гена CYP11B2
Дод.точки доступу:
Досенко, В. Є.
Долженко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Копиця, М. П.
Чинники, що впливають на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST [Текст] / М. П. Копиця, О. В. Петюніна // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 31-36

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
Анотація: Мета роботи – дослідити вплив різних чинників на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Проаналізовано дані 65 пацієнтів з гострим ІМ з елевацією сегмента ST: 54 (83,1 %) чоловіків та 11 (26,9 %) жінок. Середній вік хворих становив (57,0±3,5) року. Дослідження проводили протягом 1 доби після реваскуляризації інфарктзалежної артерії методом стентування. Визначали вміст sST2 імуноферментним методом, його рівень вважали нормальним менше 35 нг/мл. Ехокардіографію здійснювали за допомогою апарату Medison Sono Ace X6 (Корея). Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між вмістом sST2 і частотою скорочень серця (r=0,25; Р=0,05), кінцеводіастолічним (r=0,31; Р=0,03) і кінцевосистолічним (r=0,38; Р=0,007) розміром лівого шлуночка і негативний – з фракцією викиду лівого шлуночка (r=–0,48; Р=0,0001). Згідно з отриманою статистично значущою регресійною моделлю (Р0,05) у хворих з ІМ з елевацією сегмента ST наявність підвищеного рівня sST2 обумовлено впливом таких чинників, як фракція викиду (20,64 %; Р
Дод.точки доступу:
Петюніна, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність триметазидину та його вплив на метаболічні процеси в пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] / Н. М. Шуба [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 39-44

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ТРИМЕТАЗИДИН -- TRIMETAZIDINE (терапевтическое применение)
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
Анотація: Мета – вивчити ефективність триметазидину та його вплив на метаболічні процеси у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС). Пілотне дослідження проведено на базі терапевтичного відділення клінічної міської лікарні № 7 м. Києва. Проаналізовано дані 10 хворих (6 жінок та 4 чоловіків) віком 49–80 років з верифікованим діагнозом ІХС: стабільна стенокардія I–III функціонального класу за NYHA. Усім пацієнтам, залученим у дослідження, до початку лікування та через 1 міс терапії триметазидином в дозі 35 мг двічі на добу проводили збір сімейного та індивідуального анамнезу, об’єктивне обстеження, анкетування. Через 1 міс прийому триметазидину в пацієнтів відзначено позитивну динаміку клінічних виявів ІХС, а саме зменшення кількості нападів стенокардії в 2,39 разу та зменшення їх тривалості в 2,32 разу. Також спостерігали статистично значуще зменшення індексу індукованого апоптозу, нормалізацію показників перекисного окиснення ліпідів (зниження рівня малонового діальдегіду та підвищення антиоксидантного статусу), зростання рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності, зниження рівня сечової кислоти. Виявлене зниження рівня С-реактивного білка при застосуванні триметазидину підтверджує вплив препарату на зменшення активності запального процесу. Зменшення вмісту натрію та калію свідчить про забезпечення триметазидином належного функціонування іонних насосів і трансмембранного натрієво-калієвого потоку. Отримані дані щодо клінічної ефективності триметазидину та його позитивного впливу на метаболічні процеси дозволяють рекомендувати цей препарат до застосування у хворих на ІХС
Дод.точки доступу:
Шуба, Н. М.
Кир’яченко, С. П.
Воронова, Т. Д.
Залуцька, О. С.
Метеньканич, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ремоделювання загальних сонних артерій та його взаємозв’язок зі структурними змінами лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з цукровим діабетом 2–го типу [Текст] / С. М. Кожухов [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 45-53

MeSH-головна:
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING
СОННАЯ АРТЕРИЯ ОБЩАЯ -- CAROTID ARTERY, COMMON (патология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
Анотація: Мета роботи – вивчити показники ремоделювання загальних сонних артерій (ЗСА) та лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з цукровим діабетом 2-го типу, залежно від товщини комплексу інтима – медія (ТКІМ); провести кореляційний аналіз між показниками ремоделювання ЗСА і ЛШ, артеріального тиску та показниками ліпідного і глікемічного профілів. Обстежено 39 хворих: 1-шу групу становили 9 пацієнтів з ТКІМ менше 0,9 мм; 2-гу групу – 18 хворих з ТКІМ 0,9–1,3 мм, 3-тю групу – 12 хворих з ТКІМ ≥ 1,3 мм. У хворих 1-ї групи виявлено ексцентричну гіпертрофію (ЕГ) ЛШ. У хворих 2-ї групи виявлено ЕГ в ЗСА і збільшення діаметра ЗСА, ЕГ ЛШ зареєстровано у 44 % хворих, індекс маси міокарда ЛШ та індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ були статистично значуще більшими (на 18 і 14 %) порівняно з такими в пацієнтів 1-ї групи. Кореляційний аналіз встановив загальні ознаки ремоделювання в ЗСА і ЛШ в осіб 2-ї групи. У 83 % пацієнтів 3-ї групи зареєстровано концентричну гіпертрофію (КГ) ЛШ, більший ступінь діастолічної дисфункції ЛШ; зміни в ЗСА відповідали ЕГ, але відсутність збільшення діаметра ЗСА при статистично значуще більших величинах ТКІМ, ТКІМ/ЗСА можуть вказувати на початок процесу звуження просвіту ЗСА і формування КГ в ЗСА. У 2-й і 3-й групах частка пацієнтів зі стенозом ЗСА була статистично значуще більшою, ніж у 1-й. У хворих на ГХ і ЦД 2-го типу з ТКІМ 0,9–1,3 мм процеси ремоделювання в серці та судинах мають загальні ознаки: ЕГ в ЗСА і ЛШ, наявність кореляційних взаємозв’язків між показниками ремоделювання ЗСА і ЛШ. Також у цій групі виявлено несприятливий вплив систолічного артеріального тиску (САТ) на показники ремоделювання ЗСА. У хворих на ГХ і ЦД з ТКІМ ≥ 1,3 мм виявлено переважно КГ ЛШ, більший ступінь діастолічної дисфункції ЛШ, ЕГ у ЗСА, найбільшу частку (75 %) осіб зі стенозом ЗСА, несприятливий вплив САТ, параметрів ліпідного спектра, рівня глюкози на показники ремоделювання ЛШ і ЗСА за даними кореляційного аналізу
Дод.точки доступу:
Кожухов, С. М.
Довганич, Н. В.
Яринкіна, О. А.
Ілляш, М. Г.
Базика, О. Є.
Деяк, С. І.
Старшова, О. С.
Тхор, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Профіль серцево–судинного ризику та показники структурно–функціонального стану міокарда в госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь за даними одноцентрового реєстру [Текст] / У. П. Черняга–Ройко [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 54-62

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи – порівняти в умовах реальної клінічної практики особливості профілю серцево-судинного ризику, клінічні характеристики, показники структурно-функціонального стану міокарда та узагальнити дані щодо ведення госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь (ТП) та його поєднанням з фібриляцією передсердь (ФП). Проаналізовано дані 126 госпіталізованих пацієнтів з ТП, у тому числі 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Ізольоване ТП виявлено у 58 (46,0 %) пацієнтів, у решти 68 (54,0 %) пацієнтів ТП поєднувалося з ФП. Порівнювали антропометричні показники, інформацію про чинники ризику, супутні хвороби, лабораторні та ехокардіографічні параметри хворих з ізольованим ТП (n=58) та з ТП у поєднанні з документованою ФП (n=68). Пацієнти з ізольованим ТП були старшими (69,5 (60–75) проти 60,5 (50,5–72,5) року; Р=0,003); у них була більшою частка чоловіків (46 (79,3 %) проти 40 (58,8 %); Р=0,02). Значущих відмінностей за частотою виявлення поширених супутніх хвороб та чинників серцево-судинного ризику не спостерігали, окрім більшої частки пацієнтів з хронічними хворобами легень у групі ізольованого ТП. Значущих відмінностей між групами за шкалою CHA2DS2-VASc не виявлено (2,97 (1,48–4,5) проти 2,62 (1,31–4,3) бала; Р=0,26). У групі пацієнтів з ТП та ФП більшою була тривалість аритмії (84 (10–192) проти 10 (1–48) тиж; Р=0,006). При вперше зареєстрованому пароксизмі ТП статистично значуще рідше спостерігали супутню ФП (17 (29,3 %) проти 10 (14,7 %) випадків; Р=0,05). Пацієнти з ізольованим ТП рідше отримували варфарин, ніж хворі з ТП та ФП (15 (25,9 %) проти 31 (45,6 %) осіб; Р=0,02), незважаючи на подібну частку пацієнтів з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень у порівнюваних групах. Отже, в 54 % послідовно госпіталізованих хворих з ТП спостерігали його поєднання з ФП. Отримані результати продемонстрували труднощі контролю ритму в пацієнтів з ТП, значну поширеність супутніх захворювань, високий ризик тромбоемболічних ускладнень, невідповідність призначення пацієнтам з ізольованим ТП антитромботичної терапії чинним рекомендаціям, а також нечасте виконання інтервенційних втручань
Дод.точки доступу:
Черняга-Ройко, У. П.
Акер, А. В.
Тумак, І. М.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гіреш, Й. Й.
Оцінювання гендерних особливостей систолічної та діастолічної функції серця при гіпертонічній хворобі методом спекл–трекінг ехокардіографії [Текст] / Й. Й. Гіреш // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 63-67

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
МУЖЧИНЫ -- MEN
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Мета роботи – оцінити повздовжню деформацію міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та скоротливу, резервуарну і кондуїтну функції лівого передсердя (ЛП) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від статі за допомогою спекл-трекінг ехокардіографії. Обстежено 92 хворих на ГХ II стадії віком у середньому (56,9±1,1) року. Сформовано групи пацієнтів: в 1А увійшло 14 жінок без гіпертрофії ЛШ (ГЛШ), в 1Б – 10 чоловіків без ГЛШ, у 2А – 16 жінок з легкою ГЛШ, у 2Б – 14 чоловіків з легкою ГЛШ, у 3А – 13 жінок з помірною ГЛШ, у 3Б – 8 чоловіків з помірною ГЛШ, у 4А – 6 жінок з вираженою ГЛШ, у 4Б – 11 чоловіків з вираженою ГЛШ. Проводили ехокардіографію у М- та В-режимах, у режимах імпульсно-хвильової та тканинної допплерографії, спекл-трекінг ехокардіографію. Аналізували повздовжню глобальну систолічну деформацію та її швидкість, ранню та пізню діастолічну швидкість деформації ЛШ, ранню діастолічну швидкість деформації ЛП та пізню систолічну деформацію ЛП. Розраховували відношення максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення ЛШ до ранньої діастолічної швидкості деформації ЛШ для оцінки тиску наповнення ЛШ. У чоловіків з ГХ без ГЛШ та з легкою ГЛШ виявлено порушення скоротливої функції ЛШ, про що свідчили менші величини повздовжньої глобальної систолічної деформації порівняно з такими в жінок. У чоловіків з ГХ з легкою гіпертрофією ЛШ при оцінці діастолічної функції методом спекл-трекінг ехокардіографії виявлено зниження ранньої діастолічної швидкості деформації ЛШ та компенсаторне збільшення пізньої діастолічної швидкості його деформації, також статистично значуще більшим був тиск наповнення ЛШ порівняно з таким у жінок. У чоловіків з ГХ у групах без ГЛШ, з легкою та помірною ГЛШ виявлено порушення резервуарної функції ЛП порівняно з таким у жінок. У чоловіків з легкою ГЛШ відзначено порушення кондуїтної функції ЛП порівняно з таким у жінок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аль, Салім А. А.
Зв’язок поліморфізму Q223R гена LEPR з кардіометаболічними чинниками ризику в чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2–го типу [Текст] / Салім А. А. Аль, М. А. Станіславчук, Н. В. Заічко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 68-76

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: Мета роботи – визначити зв’язок поліморфізму Q223R гена лептинових рецепторів (LEPR) з кардіометаболічними чинниками ризику в чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Обстежено 147 чоловіків, хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) з післяінфарктним кардіосклерозом, віком у середньому (53,70±6,97) року. У 64 (43,5 %) хворих ІХС поєднувалася із ЦД 2-го типу. Поліморфізм Q223R гена LEPR визначали методом полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу. Оцінювали поширеність традиційних маркерів дисліпідемії, запального синдрому, інсулінорезистентності залежно від генотипу LEPR Q223R. У хворих на ІХС та ЦД 2-го типу виявлено більшу поширеність поліморфізму Q223R гена LEPR, ніж у хворих на ІХС без ЦД (відношення шансів 1,58, 95 % довірчий інтервал 0,99–2,53). Поліморфізм Q223R гена LEPR виявився детермінантою вісцерального ожиріння та модифікації проатерогенного патерну в пацієнтів з ІХС, особливо за коморбідності із ЦД 2-го типу. У носіїв генотипу RR частіше реєстрували артеріальну гіпертензію (відношення шансів 2,81; 95 % довірчий інтервал 1,03–7,18), маркери вісцерального ожиріння (відношення шансів 5,37; 95 % довірчий інтервал 2,56–11,3), інсулінорезистентності, дисліпідемії (гіпертригліцеридемію, низькі рівні холестерину ліпопротеїнів високої щільності), підвищені рівні високочутливого С-реактивного білка, ніж у носіїв генотипів QQ та QR. Таким чином, у хворих на ІХС та ЦД 2-го типу поліморфізм Q223R гена LEPR виступає чинником, що асоціюється з вісцеральним ожирінням, інсулінорезистентністю та проатерогенним метаболічним патерном
Дод.точки доступу:
Станіславчук, М. А.
Заічко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Злоякісні шлуночкові порушення ритму серця у хворого з ангіосаркомою серця [Текст] / Ю. В. Зінченко [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 77-84

MeSH-головна:
СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS
ГЕМАНГИОСАРКОМА -- HEMANGIOSARCOMA
ТАХИКАРДИЯ -- TACHYCARDIA
Анотація: Злоякісні новоутворення серця в клінічній практиці трапляються дуже рідко. Причини захворювання досі не встановлено. Представлено випадок прижиттєвої діагностики первинної пухлини серця – ангіосаркоми, що ускладнилася рефрактерною до антиаритмічної терапії шлуночковою тахікардією. Особливістю представленого клінічного спостереження є: рідкість виявлення та діагностики; складності при діагностиці пухлини; відсутність патогномонічних ознак захворювання при рутинних методах дослідження, зокрема при ехокардіографії та коронаровентрикулографії; короткий анамнез клінічних виявів (захворювання перебігало під маскою ішемічної хвороби серця з виявами стенокардії і пароксизмами шлуночкової тахікардії); злоякісний перебіг шлуночкових порушень ритму на тлі синдрому слабкості синусового вузла і неефективність проведеної антиаритмічної терапії; відсутність можливих варіантів лікування злоякісної пухлини: медикаментозного, променевої та хіміотерапії, оперативного, зокрема пересадки серця
Дод.точки доступу:
Зінченко, Ю. В.
Фролов, О. І.
Кричкевич, В. А.
Могильницький, Є. В.
Рибак, А. Ю.
Рожкова, О. М.
Шевельов, Р. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Талаева, Т. В.
Сосудистая кальцификация: значимость в патогенезе, диагностике, клиническом течении и прогнозе исходов атеросклероза и ишемической болезни сердца [Текст] / Т. В. Талаева, В. А. Шумаков, В. В. Братусь // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 85-98

MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- VASCULAR CALCIFICATION
Анотація: В работе проведен анализ результатов современных клинических и фундаментальных исследований по проблеме диагностики доклинического атеросклероза, прогнозированию его течения и раннему определению риска развития конечных кардиальных точек. Результаты анализа позволяют сделать заключение, что в значительной части популяции среднего возраста существует бессимптомная доклиническая форма атеросклеротического сосудистого поражения в отсутствие традиционных факторов сердечно-сосудистого риска. Показано, что кальцификация сосудистой стенки относится к числу важнейших наиболее распространенных патогенетических механизмов атеросклероза, наиболее ранних и достоверных его признаков. Помимо этого, атеросклероз является генерализованным процессом, и поэтому одновременная визуализация сосудов в ряде областей позволяет значительно повысить точность его диагностики и определения прогноза, особенно в сочетании с учетом наличия и выраженности сосудистой кальцификации. Установленные в настоящее время механизмы кальцификации могут являться мишенью для фармакологических воздействий, что позволит в ближайшее время оказать существенное влияние на характер прогрессирования атеросклероза и угрозу развития его тяжелых клинических проявлений
Дод.точки доступу:
Шумаков, В. А.
Братусь, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ліве передсердя, фібриляція передсердь і ризик інсульту в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертофією лівого шлуночка [Текст] / K. Wachtell [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 99-105

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR
Анотація: Дослідження LIFE (Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension) надало вичерпні дані щодо сприятливих і провокаційних чинників, наслідків і профілактики фібриляції передсердь (ФП) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ). Рандомізована терапія лозартаном продемонструвала кращу ефективність, ніж терапія атенололом, щодо зменшення випадків уперше виявленої ФП і ускладнень, особливо інсульту, пов’язаного з уперше виявленою або діагностованою раніше ФП. Потенційні механізми профілактики ФП шляхом блокади рецепторів ангіотензину, за результатами дослідження LIFE, передбачають значне зменшення розміру лівого передсердя і зменшення гіпертрофії ЛШ. Диференційні ефекти антигіпертензивної терапії на ліве передсердя і ЛШ можуть допомогти запобігти виникненню ФП і знизити ризик розвитку інсульту, пов’язаного з гіпертензивною кардіоміопатією
Дод.точки доступу:
Wachtell, K.
Devereux, R. B.
Lylle, P. A.
Okin, P. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Корнацький, В. М.
Вплив психосоціальних чинників на стан здоров’я та якість життя населення [Текст] / В. М. Корнацький, Л. О. Дяченко, В. М. Михальчук // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 106-113

MeSH-головна:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета роботи – вивчити залежність стану здоров’я від екстремальних впливів на організм людини, яка опинилася в умовах гострих або хронічних психотравматичних подій. Представлено огляд літератури з наведенням сучасних даних щодо виникнення функціональних і структурних пошкоджень тканин, органів унаслідок стресового впливу на організм, а також розглянуто доцільність і раціональність залучення лікарів-психологів до роботи з пацієнтами загальномедичного профілю. Наведено нові організаційні рішення питань надання необхідної медичної та психосоціальної допомоги хворим із стресовими розладами
Дод.точки доступу:
Дяченко, Л. О.
Михальчук, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)