Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ11/2018/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Пацієнт зі стабільною ішемічною хворобою серця в Україні та Європі: результати 5–річного реєстру CLARIFY [Текст] / М. І. Лутай [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 19-30

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СТЕНОКАРДИЯ -- ANGINA PECTORIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
УКРАИНА -- UKRAINE
ЕВРОПА -- EUROPE
Анотація: CLARIFY (The prospeCtive observational LongitudinAl RegIstry oF patients with stable coronary arterY disease) - масштабный многоцентровой проект с участием пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС). В течение 5 лет (2009 - 2014 гг.) в регистре приняли участие 32 703 пациента с подтвержденным диагнозом ИБС из 45 стран мира. Результаты исследования показали значительные различия между действующими международными стандартами по ведению таких пациентов и реальной клинической практикой. Несмотря на то, что украинские врачи активно назначали своим пациентам весь перечень препаратов, рекомендованных при стабильной ИБС (ацетилсалициловая кислота, статины, $E beta-адреноблокаторы, ивабрадин, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента), контроль эффективности терапии был крайне низким, и не только в отношении симптомов заболевания (у 74 % после 5 лет наблюдения в рамках исследования сохранялись ангинальные приступы по сравнению с 16,9 % европейских пациентов). Следует отметить, что клинический статус лиц, включенных в исследование в Украине, по сравнению с общей группой, был более тяжелый: 24,1 % составили пациенты с тяжелой стенокардией (III функционального класса), в Европе - 2,2 %, в мировой популяции - 1,6 %. Частота реваскуляризации миокарда (хирургической, эндоваскулярной) в Украине была очень низкой - всего 5,9 % за 5-летний период исследования. В результате у пациентов почти в 2 раза чаще возникала потребность в стационарном лечении, в 2 раза больше было случаев фатального инфаркта миокарда и острых нарушений мозгового кровообращения (инсульт и транзиторные ишемические атаки) и в 3 раза - нестабильной стенокардии. Контроль основных факторов риска ИБС, таких как уровни артериального давления 140/90 мм рт. ст., холестерина липопротеинов низкой плотности 1,8 ммоль/л, частоты сокращений сердца 70 в 1 мин, был недостаточным, как в украинской, так и в мировой популяции. Как у украинских, так и у европейских пациентов на протяжении исследования не было динамики в модификации образа жизни (большинство обследованных продолжали вести малоподвижный образ жизни, имели избыточную массу тела и признаки абдоминального ожирения, курили). Учитывая данные исследования CLARIFY, остается открытым вопрос о существенной оптимизации ведения пациентов со стабильной ИБС
Дод.точки доступу:
Лутай, М. І.
Пархоменко, О. М.
Лисенко, Г. Ф.
Голікова, І. П.
Greenlaw, N.
Ferrari, R.
Ford, I.
Fox, K. M.
Tendera, M.
Steg, Ph. G.
Yung, R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко–анамнестична характеристика та перебіг госпітального періоду захворювання у хворих молодого віку з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST [Текст] / О. М. Пархоменко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 31-39

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: Цель работы - сравнить клинико-анамнестические характеристики и течение госпитального периода заболевания у больных разных возрастных групп с острым коронарным синдромом (ОКС) с элевацией сегмента ST. Проанализированы данные 835 больных, госпитализированных в отделение в период с января 2000 по декабрь 2015 г. с диагнозом ОКС с элевацией сегмента ST. В зависимости от возраста больные были разделены на две группы: первая (n = 189) - пациенты в возрасте меньше 45 лет, вторая (n = 646) - в возрасте 45 лет и старше. Средний возраст больных первой группы составил (37,8 +- 6,5) года, II группы - (59,3 +- 8,1) года (P 0,0001). Среди пациентов I группы отмечено больше мужчин (P 0,0001). Средний индекс массы тела у молодых пациентов составил (28,7 +- 4,6) кг/м. 2, у больных второй группы - (27,8 +- 4,2) кг/м. 2 (P 0,021). У больных первой группы чаще наблюдалось ожирение (индекс массы тела $E symbol У~30~roman {кг "/" м sup 2}) (P = 0,053). Частота сахарного диабета у больных первой группы составила 4,2 %, артериальной гипертензии - 41,8 %. Инфаркт миокарда передней локализации зарегистрировали у 59,8 % пациентов первой группы и у 51,9 % - второй группы (P = 0,045), при этом частота поражения задней и боковой стенки существенно не отличалась между группами. В первой группе количество случаев инфаркта миокарда без зубца Q было больше, чем во второй (12,7 по сравнению с 3,9 %; P 0,001). Среднее время от развития симптомов до госпитализации у молодых больных составило (9,7 +- 7,6) ч, а во II группе - (4,5 +- 5,3) ч (P 0,001). Выводы: среди факторов риска развития острого инфаркта миокарда у пациентов молодого возраста наибольшее значение имеют курение, избыточная масса тела и наследственность. Артериальную гипертензию и сахарный диабет у пациентов молодого возраста регистрировали значительно реже, чем у лиц старшей возрастной категории. Госпитальное течение острого инфаркта миокарда у пациентов молодого возраста более благоприятное, с меньшим количеством осложнений
Дод.точки доступу:
Пархоменко, О. М.
Лутай, Я. М.
Іркін, О. І.
Білий, Д. О.
Степура, А. О.
Кушнір, С. П.
Скаржевський, О. А.
Шумаков, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ближайшие и отдаленные результаты наблюдения за пациентами, перенесшими острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST и ургентное стентирование венечных артерий [Текст] / Л. Н. Бабий [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 40-47

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
СТЕНТЫ -- STENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи - визначити основні клініко-функціональні характеристики у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), особливості ураження вінцевого русла, гендерні та вікові характеристики, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки залежно від часу проведення перкутанного коронарного втручання; оцінити кінцеві точки протягом одного року. В одноцентрове проспективне дослідження залучили 108 пацієнтів зі STEMI, яким було проведено коронароангіографію та стентування вінцевих артерій та які проходили лікування у відділенні інфаркту міокарда і відновлювального лікування в період з лютого до травня 2015 р. й були виписані зі стаціонару. Кінцеві точки (смертельні наслідки, розвиток повторного нефатального інфаркту міокарда або нестабільної стенокардії, інсульту, шлунково-кишкової кровотечі) проаналізували через 12 місяців після STEMI у 100 (92,6 %) пацієнтів. У половини пацієнтів ендоваскулярне втручання при STEMI проводили протягом 3,5 год, в оптимальні терміни (до 2 год) - тільки у 20,4 %, від 2 до 6 годин - у 60 %. Тільки у 47 % хворих здійснюють повну реваскуляризацію, але у 40 % є стенози $E symbol У~70 % у інших артеріях, у 14 % пацієнтів спостерігається тяжке ураження вінцевого русла з необхідністю проведення аортокоронарного шунтування, у 4 % - формування великих аневризм лівого шлуночка з тромбоутворенням. Гендерними особливостями були старший вік жінок, більша частота виявлення в жінок супутньої артеріальної гіпертензії і цукрового діабету. До пацієнтів з низьким ризиком за критеріями PAMI-II належали тільки 33 % пацієнтів, що мали перспективу раннього виписування зі стаціонару. Протягом одного року 3 % пацієнтів померло від повторного фатального інфаркту міокарда, причому категорію померлих становили особи з одно- або двосудинним ураженням і стентуванням інфарктзалежної артерії. Тільки в 1/3 пацієнтів, яким показано аортокоронарне шунтування, операцію виконали протягом року. Висновки: дані дослідження дозволяють оцінити характеристики хворих зі STEMI при проведенні перкутанних коронарних втручань, а також найближчі (при виписуванні зі стаціонару) і віддалені (річні) результати лікування
Дод.точки доступу:
Бабий, Л. Н.
Шумаков, В. А.
Погурельская, Е. П.
Хоменко, Ю. О.
Кисилевич, Л. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Довгань, Н. В.
Острый коронарный синдром без стойкой элевации сегмента ST на электрокардиограмме: клинико–анамнестические факторы неблагоприятного прогноза госпитального периода [Текст] / Н. В. Довгань, А. Н. Пархоменко, Я. М. Лутай // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 48-58

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (осложнения)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
Анотація: Мета роботи - вивчити фактори ризику несприятливого прогнозу і виділити групи хворих з високим ступенем ризику розвитку ускладнень перебігу гострого коронароного синдрому (ГКС). Обстежено 490 хворих, госпіталізованих з ГКС без стійкої елевації сегмента ST на ЕКГ (74,49 % чоловіків і 25,51 % жінок), віком у середньому (58,78 +- 0,44) року, в яких дестабілізація клінічного стану мала гострий характер і виникла не більше ніж за 72 год до госпіталізації. Діагноз гострого інфаркту міокарда (ІМ) та нестабільної стенокардії встановлювали на підставі даних клінічних, електрокардіографічних і біохімічних обстежень, згідно із сучасними рекомендаціями. Виявляли анамнестичні й клінічні фактори, що впливають на перебіг госпітального періоду. Кінцевими точками (КТ) дослідження, крім клінічних ознак перебігу цього періоду, були додатково сформовані комбіновані КТ: інфаркт міокарда/серцево-судинна смерть/зворотна стенокардія (ІМ/ССС/ЗС), інфаркт міокарда/серцево-судинна смерть/гостра лівошлуночкова недостатність (ІМ/ССС/ГЛШН), інфаркт міокарда/серцево-судинна смерть/гостра лівошлуночкова недостатність/зворотна стенокардія (ІМ/ССС/ГЛШН/ЗС). Висновки: до факторів несприятливого прогнозу госпітального періоду у хворих з ГКС без елевації сегмента ST можна віднести ЦД у чоловіків, ІХС, ХСН і АГ в анамнезі. Ризик розвитку ЗС, ІМ/ССС/ЗС і ІМ/ССС/ГЛШН/ЗС суттєво вищий у жінок, ніж у чоловіків, тоді як ШПР статистично значуще частіше розвиваються у чоловіків. Найбільш значущі відмінності щодо розвитку ускладнень госпітального періоду спостерігаються в групах хворих віком менше 55 років
Дод.точки доступу:
Пархоменко, А. Н.
Лутай, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Показники обміну заліза в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від їх основних демографічних і клініко–інструментальних характеристик [Текст] / Л. Г. Воронков [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 57-63

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ЖЕЛЕЗО -- IRON (дефицит, метаболизм)
ТРАНСФЕРРИНЫ -- TRANSFERRINS (кровь)
Кл.слова (ненормовані):
Ферритин
Анотація: Цель работы - изучить показатели обмена железа у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и сниженной фракцией выброса левого желудочка (ФВ ЛЖ) в зависимости от основных клинических характеристик пациентов, полученных в процессе инструментального обследования. Обследовано 134 стабильных пациента с ХСН (113 (84,3 %) мужчин, 21 (15,7 %) женщина) в возрасте 18 - 75 лет, II - IV функционального класса (ФК) по NYHA, с ФВ ЛЖ << 40 %, которые наблюдались на базе отдела сердечной недостаточности ННЦ "Институт кардиологии им. акад. Н. Д. Стражеско" НАМН Украины с 13 января 2016 по 28 февраля 2018 гг. Пациентов включали в исследование в фазу клинической компенсации. Качество жизни оценивали по Миннесотской шкале (MLHFQ), физическую активность рассчитывали по индексу Университета Дюка, функциональный статус - путем оценки теста с 6-минутной ходьбой и стандартизированным тестом с разгибанием нижней конечности. Феномен железодефицита отмечен у 83 (62 %) пациентов. Не выявлено статистически значимых различий для показателей обмена железа в зависимости от этиологии ХСН и большинства коморбидных состояний. Наличие анемии ассоциировалось с более низкими уровнями ферритина, насыщения трансферрина железом (НТЗ) и сывороточного железа, а наличие почечной дисфункции - с двумя последними. Пациенты III - IV ФК по NYHA имели статистически значимо более низкие уровни НТЗ и сывороточного железа. Уровень ферритина был статистически значимо выше только в группе пациентов с лучшей мышечной выносливостью, в то время как НТЗ и уровень сывороточного железа были статистически значимо выше у пациентов с большей дистанцией 6-минутной ходьбы, лучшей выносливости мышц бедра, большим индексом физической активности и меньшим колличеством баллов качества жизни по Миннесотской шкале. Показана статистически значимая прямая корреляция содержания ферритина с уровнем сывороточного железа и гемоглобина. Уровень НТЗ прямо коррелировал с уровнем сывороточного железа, гемоглобина, выносливостью мышц нижней конечности, дистанцией 6-минутной ходьбы, индексом физической активности и обратно - с количеством баллов нарушения качества жизни по MLHFQ. Выводы: железодефицитное состояние наблюдается у 62 % пациентов с ХСН и сниженной ФВ ЛЖ. Уровень ферритина плазмы крови ниже у пациентов с анемией и с худшей мышечной выносливостью. НТЗ и уровень железа в сыворотке крови ниже у пациентов III - IV ФК по NYHA, с анемией, нарушением функции почек, худшими показателями толерантности к нагрузке и худшим качеством жизни. Установлена корреляционная связь уровня ферритина и НТЗ с уровнем гемоглобина и железа плазмы крови, а НТЗ дополнительно - с индексом физической активности, дистанцией 6-минутной ходьбы, выносливостью четырехглавой мышцы бедра и со степенью снижения качества жизни по анкете MLHFQ
Дод.точки доступу:
Воронков, Л. Г.
Горбачова, В. В.
Ляшенко, А. В.
Гавриленко, Т. І.
Мхітарян, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічні характеристики пацієнтів з артеріальною гіпертензією, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду залежно від величини Е/е у спокої і при фізичному навантаженні [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 64-74

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
СЕРДЦА ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- HEART FUNCTION TESTS
Анотація: Мета роботи – порівняти й оцінити структурно-функціональні зміни серця і зміни показників пульсової хвилі у зіставленні з клінічним профілем і функціональним станом пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ), збереженою фракцією викиду (ФВ), клінічними симптомами й ознаками серцевої недостатності (СН), залежно від величини Е/е' у спокої та після проби з дозованим фізичним навантаженням (ДФН). У проспективне дослідження залучено 103 хворих віком у середньому (65,4±10,8) року, з клінічними ознаками СН, ФВ ЛШ ≥ 50 % та діастолічною дисфункцією ЛШ, котрим проведено ехокардіографію з тканинною допплерографією, пробу з ДФН, апланаційну тонометрію, визначення рівня NT-proBNP імуноферментним методом. За показником Е/е' хворих розподілили на три групи: з Е/е' 13 у спокої (група І), з Е/е' 13 після тесту з ДФН (група ІІ), з Е/е' 13 після тесту з ДФН (група ІІІ). До групи І розподілили 64 (62,1 %) пацієнтів, до групи ІІ – 24 (23,3 %), до групи ІІІ – 15 (14,5 %). Хворі були зіставні за віком, співвідношенням статей, частотою інфаркту міокарда в анамнезі та середнім рівнем систолічного артеріального тиску (всі Р0,05). У пацієнтів групи І, порівняно хворими груп ІІ і ІІІ, частіше визначали фібриляцію передсердь, хронічну хворобу нирок і анемію (усі Р0,01). Частота цукрового діабету 2-го типу та ожиріння у групі ІІ була більшою, ніж у групі ІІІ (відповідно Р0,05 та Р0,01). Тяжкість клінічних ознак СН за критеріями NYHA була найбільшою у пацієнтів групи І, меншою – групи ІІ і найменшою – ІІІ (усі Р0,01). Середні величини дистанції шестихвилинної ходьби в пацієнтів груп І, ІІ і ІІІ становили відповідно (340,9±66,9) м; (488,3±67,0) м і (519,3±55,2) м (Р0,01 між групами І і ІІ, І і ІІІ, за відсутності відмінностей між групами ІІ і ІІІ). Пацієнти групи ІІ порівняно з такими групи ІІІ мали гіршу толерантність до фізичного навантаження за даними проби з ДФН за часом навантаження (Р0,01) і потужністю (Р0,02), більший індекс об’єму лівого передсердя (Р0,05), індекс маси міокарда ЛШ (Р0,05) та рівень NT-proBNP. Хворі з Е/е' 13 у спокої відрізняються від пацієнтів з підвищенням Е/е' тільки при пробі з ДФН зменшенням толерантності до фізичного навантаження, більшою частотою коморбідних станів. У хворих з артеріальною гіпертензією, гіпертрофією ЛШ, ФВ ЛШ 50 % та симптомами СН незмінений Е/е' як у спокої, так і при фізичному навантаженні асоціювався з рівнем NT-proBNP 125 пг/мл у 60 %, попри зниження діастолічного розслаблення у 73 % таких хворих та дилатацію лівого передсердя у 93 %
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Василенко, О. В.
Лазарева, К. П.
Шишкін, Н. В.
Сиченко, Ю. О.
Горда, І. І.
Саблін, А. В.
Мельніченко, Н. В.
Руденко, Ю. В.
Безродний, А. Б.
Чєрняєва, К. І.
Бурлаченко, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воронков, Л. Г.
Стан когнітивної функції у хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від основних клініко–демографічних та гемодинамічних показників [Текст] / Л. Г. Воронков, А. С. Солонович, А. В. Ляшенко // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 75-80

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета – встановити клінічні та інші чинники, асоційовані з когнітивною дисфункцією в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). Обстежено 124 пацієнтів зі стабільною ХСН і зниженою ( 40 %) ФВ ЛШ, II–IV функціонального класу за NYHA, віком менше 75 років. Усім хворим проводили загальноклінічне обстеження, використовували стандартні методи психологічного тестування (коротку шкалу дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination – MMSE), пробу Шульте, шкалу HADS, опитувальник The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire (MLHFQ), самооцінку пацієнтами побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка), визначення потокозалежної вазодилататорної відповіді. Критерієм когнітивної дисфункції слугувала набрана кількість балів за шкалою MMSE ≤ 26. Когнітивну дисфункцію за даними тесту MMSE зареєстровано у 85 (68,6 %) обстежених пацієнтів. Не виявлено статистично значущого впливу на стан когнітивної функції статі, наявності фібриляції передсердь, рівня систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та величини ФВ ЛШ. Водночас статистично значущо нижчу кількість балів за шкалою MMSE та більшу тривалість виконання проби Шульте спостерігали у групі пацієнтів, старших за віком (Р0,001 для обох показників), з тяжчим функціональним класом за NYHA (Р0,001 для обох показників), наявністю супутніх артеріальної гіпертензії (P
Дод.точки доступу:
Солонович, А. С.
Ляшенко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Іванов, В. П.
    Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь [Текст] / В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 81-90

Рубрики: Эплеренон

   Лосартан

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE (кровь)
Анотація: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року), 68 (46,6 %) обстежених – чоловіки. Пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – шляхом самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Як стартову антигіпертензивну терапію використовували фіксовані комбінації периндоприлу з індапамідом і лосартану з гідрохлоротіазидом. У частини пацієнтів до цих комбінацій додавали еплеренон у дозі 25 мг/добу. Всім пацієнтам визначали рівень альдостерону в плазмі крові і проводили добове моніторування ЕКГ. Еплеренон забезпечував додатковий антиаритмічний ефект у хворих з пароксизмальною ФП. У пацієнтів з ГХ і частими рецидивами ФП додавання до базової терапії еплеренону в дозі 25 мг/добу упродовж 6 місяців приводить до більш суттєвого зменшення частоти рецидивів аритмії і збільшення тривалості періоду між нападами (в 4,8 проти 3,2 разу; Р=0,04). За даними холтерівського моніторування ЕКГ позитивний антиаритмічний ефект еплеренону супроводжується суттєвим зростанням випадків з повним усуненням зареєстрованих упродовж доби суправентрикулярних екстрасистол і епізодів фібриляції передсердь, більш суттєвим зменшенням частоти зареєстрованих за добу суправентрикулярних екстрасистол і епізодів суправентрикулярної тахікардії / тріпотіння передсердь, зменшенням величини дисперсії інтервалу QT. Ймовірність повної антиаритмічної ефективності при додатковому застосуванні еплеренону статистично значущо зростає в разі адреналового варіанта фібриляції передсердь і зменшується – у разі вагусного. Як найбільш значущі чинники, що підвищують імовірність повної антиаритмічної ефективності еплеренону, можуть бути розглянуті паралельне застосування лосартану в дозі 100 мг/добу і рівень альдостерону в плазмі крові понад 150 пг/мл; як менш значущі – вихідна середньоденна частота скорочень серця понад 78 за 1 хв і відношення розміру лівого передсердя до розміру правого передсердя менше 1,45, а також динаміка систолічного артеріального тиску через 4 тижні лікування за даними офісного вимірювання понад 32 мм рт. ст.
Дод.точки доступу:
Данілевич, Т. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Характеристика и результаты использования нового метода клинико–эхокардиографической диагностики обструктивной ишемической болезни сердца с расчетом индекса наличия коронарной обструкции [Текст] / Е. А. Коваль [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 91-96

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
Кл.слова (ненормовані):
Тканевая импульсная допплерография
Анотація: Мета роботи - розробити та оцінити комбінований неінвазивний метод виявлення обструктивної ішемічної хвороби серця (ІХС) з використанням показників претестової ймовірності ІХС і характеристики сегментарної систолічної функції л івого шлуночка (ЛШ). Залучена вибірка (81 особа з наявністю скарг на болі в ділянці серця типово ангінозного й атипового характеру, відсутністю інших відомих структурних уражень серця, без інфаркту міокарда або коронарної реваскуляризації в анамнезі, 64 % чоловіків, середній вік - (56,2 +- 9,9) року) складалася з досліджуваної та контрольної груп (49 та 32 пацієнти відповідно), зіставних між собою за віком, співвідношенням статей та відносною частотою супутньої патології (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2-го типу, дисліпідемії). Індекс наявності коронарної обструкції (ІНКО) виражали в умовних одиницях та розраховували як відношення претестової ймовірності ІХС до середньої швидкості систолічного скорочення 12 сегментів міокарда, визначеної за допомогою тканинної імпульсної допплерографії. За даними коронароангіографії, обструктивні ураження коронарних артерій діагностовано у 37 пацієнтів, у тому числі у 23 (47 %) хворих досліджуваної групи та 14 (44 %) - контрольної. ІНКО у пацієнтів досліджуваної групи становив (7,8 +- 3,8) ум. од., з бімодальним розподілом показника та дихотомічним значенням 8 ум. од., для якого встановлені чутливість 80 % і специфічність 91 %, площа під кривою в ROC-аналізі - 0,965. Подібні діагностичні властивості ІНКО зі значеннями більше 8 ум. од. були підтверджені при подальшому аналізі даних контрольної групи: чутливість та специфічність дорівнювали відповідно 85 і 95 %, площа під ROC-кривою - 0,971. Висновки: запропонований у роботі новий комбінований неінвазивний метод з розрахунком ІНКО, який грунтується на претестовій імовірності ІХС та результатах тканинної допплерографії, при значеннях більше 8 ум. од. дозволяє з високою чутливістю і специфічністю прогнозувати наявність обструктивних уражень коронарних артерій. Визначення ІНКО не є затратним методом та може бути доцільним на ранніх етапах доінвазивної діагностики у хворих з підозрою на наявність обструктивної ІХС або таких, що вже перенесли інвазивні втручання, для визначення подальшої тактики лікування
Дод.точки доступу:
Коваль, Е. А.
Хомич, А. В.
Романенко, С. В.
Скоромная, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Лозинська, Н. В.
Ультразвуковий аналіз ритму серця плода: клінічне значення і диференційна діагностика брадіаритмій [Текст] / Н. В. Лозинська, Ю. А. Іванів // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 97-104

MeSH-головна:
ПЛОДА СЕРДЦЕ -- FETAL HEART (ультрасонография)
БРАДИКАРДИЯ -- BRADYCARDIA (диагностика)
АТРИОВЕНТРИКУЛЯРНАЯ БЛОКАДА -- ATRIOVENTRICULAR BLOCK
УДЛИНЕННОГО ИНТЕРВАЛА Q-T СИНДРОМ -- LONG QT SYNDROME
Анотація: Мета роботи – оцінити можливості ультразвукового обстеження серця плода у виявленні й проведенні диференційної діагностики брадіаритмій, вивчити їх вплив на гемодинаміку плода, а також з’ясувати користь пренатальної ультразвукової діагностики брадіаритмій у процесі динамічного спостереження за станом плода з метою визначення оптимальної тактики ведення вагітності. Проведено аналіз ехокардіографічних досліджень серця плода, здійснених з квітня 1996 р. до липня 2016 р. За цей період обстежили 2073 вагітних і виявили 213 випадків аритмій серця плода. Ультразвукове обстеження серця плода проводили за загальним протоколом. Анатомію серця плода оцінювали, базуючись на сегментарному аналізі. Ритм серця плода визначали шляхом одночасної реєстрації механічних подій (скорочень передсердь і шлуночків), які є наслідком електричної активності, з оцінкою співвідношення між ними, а також вимірювали часові інтервали серцевого циклу з розрахунком їхнього співвідношення. Для цього застосовували різні ультразвукові методики: М-спосіб, кольорова, імпульсно-хвильова і тканинна допплерографія. За період дослідження виявили 45 випадків брадіаритмії плода, що становило 2,2 % від кількості обстежених і 21,1 % від кількості всіх аритмій. З них 20 випадків брадіаритмії зумовлені періодами брадикардії різної тривалості, по 9 випадків синусової брадикардії та атріовентрикулярної блокади ІІІ ступеня, 5 випадків блокованої передсердної бігемінії та 2 – атріовентрикулярної блокади ІІ ступеня. Стійка брадикардія плода вимагає проведення ретельного ехокардіографічного обстеження для заперечення органічної патології й оцінки можливих гемодинамічних ускладнень. Брадіаритмії з частотою скорочень шлуночків понад 60 за 1 хв досить добре толеруються плодами за рахунок різних адаптаційних механізмів. Постійні форми брадіаритмії з частотою менше 55 за 1 хв зазвичай призводять до серйозних гемодинамічних ускладнень навіть при відсутності природжених вад серця плода. Наш досвід свідчить, що ультразвукове обстеження серця плода забезпечує не лише виявлення й надійну диференційну діагностику різних видів брадіаритмії плода, а й оцінку її гемодинамічних ускладнень та спостереження за станом плода в пренатальний період. На підставі результатів обирають тактику ведення вагітності, визначають частоту контрольних обстежень, а також планують час, місце і шлях пологів. На підставі нашого досвіду можемо зробити висновок, що більшість брадіаритмій плода є незагрозливим порушенням ритму. Тільки повна атріовентрикулярна блокада серця плода може істотно ускладнити перебіг вагітності або ранній постнатальний період
Дод.точки доступу:
Іванів, Ю. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Кальциноз артерий сердца при коронарном атеросклерозе [Текст] / М. И. Лутай [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 105-111

MeSH-головна:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ КАЛЬЦИФИКАЦИЯ -- VASCULAR CALCIFICATION (лекарственная терапия)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (лекарственная терапия)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Кл.слова (ненормовані):
статины
Анотація: В огляді показано участь гладком'язових клітин, макрофагів, стовбурових клітин кісткового мозку в кальцифікації артерій, вплив мікрокальцифікатів і дифузного накопичення кальцію на вразливість бляшки. Уточнена зв'язок між кальцификацией коронарних артерій і такими основними факторами серцево-судинного ризику, як вік, гіперхолестеринемія, цукровий діабет. Представлені дані про вплив запалення на відкладення кальцію в судинній стінці і дію статинів на кальцифікацію атеросклеротичних бляшок. Оцінка наявності та вираженості судинної кальцифікації дозволяє значно підвищити точність діагностики атеросклерозу і його прогноз. Механізми кальцифікації можуть бути мішенями для цілеспрямованих фармакологічних втручань, вплив яких дозволить в перспективі суттєво змінити характер розвитку і прогресування атеросклерозу.
Дод.точки доступу:
Лутай, М. И.
Голикова, И. П.
Ломаковский, А. Н.
Гавриленко, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)