Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ14/2020/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи з 1 по 7

Дубенко, Д.
Перехресні стежки київської хірургії (Уастина 1). Університетська клініка [Текст] = Mysterious ways of kyiv surgery (Part 1). University hospital / Д. Дубенко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 4-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХИРУРГИ -- SURGEONS (история)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (история)
УНИВЕРСИТЕТЫ -- UNIVERSITIES (история, кадры)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: У роботі висвітлені історичні аспекти розвитку та становлення хірургії в Києві у 19 та 20 століттях. На основі архівних документів зображена хронологія створення факультетської хірургічної клініки Київського університету святого Володимира. Описані окремі факти роботи клініки в часи Російської імперії, революційних подій 1917-1921 років, Радянської влади та німецької окупації Києва 1941-1943 років. В роботі представлені біографічні факти про очільників та працівників факультетської хірургічної клініки, зокрема, Євгена Черняхівського, Юрія Вороного, Віру Гедройц, Миколу Волковича, Олексія Лазуренка
The article highlights the historical aspects of the development and formation of surgery in Kyiv in the 19th and 20th centuries. Based on archival documents, the chronology of the creation of St. Volodymyr Kyiv University faculty surgical hospital is shown. Some facts of the hospital’s existing during the Russian Empire, the revolutionary events of 1917-1921, Soviet period and the Nazi occupation of Kyiv in 1941-1943 are described. The research presents biographical facts about the chiefs and employees of the faculty surgical hospital: Yevgen Chernyakhivsky, Yuriy Voronyi, Vira Gedroyts, Mykola Volkovych, Olexiy Lazurenko
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Деркач, С.
Гігієнічна оцінка впливу електронних цигарок на показники артеріального тиску організму у студентів-медиків [Текст] = Hygienic assessment of the influence of electronic cigarettes on the blood pressure in medical students’organism / С. Деркач, А. Благая // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 10-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОННЫЕ СИГАРЕТЫ -- ELECTRONIC CIGARETTES (вредные воздействия, использование)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (статистика, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Артеріальний тиск є одним із ключових показників фізіологічного стану людини. Цей показник, так само як і пульс, відображають стан роботи серцево-судинної системи та за їх величинами прямо чи опосередковано можна в загальному визначити наявність захворювань, як серця та судин, так і інших органів. Тому визначення показників артеріального тиску серед представників різних за рівнем здоров’я груп населення є актуальним завданням сучасної медицини. Мета роботи: гігієнічна оцінка та моніторинг показників артеріального тиску у студентів-медиків при палінні електронних цигарок. Матеріали та методи: Проведено кількісний та якісний аналіз рівня систолічного, діастолічного тиску, середнього артеріального та пульсового тиску у студентів-медиків вікової категорії від 18-23 років, до та після паління електронних цигарок. Результати: Дані, отримані в ході дослідження, цілком відображають важливість показників тонометрії. Так, рівень систолічного артеріального тиску зріс через 10 хв у середньому на 7,7 %, проте через 50 хв повернувся до оптимального значення. Рівень діастолічного артеріального тиску зріс через 10 хв у середньому на 8,8%, проте через 50 хв –приріст становив 4 %. Висновки: Дані зміни у нетривалий проміжок часу не є критичними, так як організм використовує компенсаторні механізми для стабілізації показників гемодинаміки, проте щоденне паління може призвести до розвитку ХОЗЛ, а також патології серцево-судинної системи, зокрема ішемії міокарду або серцевої недостатності за лівошлуночковим типом. Тому не можна віднести паління електронних сигарет до нешкідливого типу звичок
Blood pressure is one of the critical indicators of a person’s physiological state. This indicator and the pulse reflect the state of the cardiovascular system. Their values can directly or indirectly determine the presence of diseases of the heart and blood vessels, and other organs. Therefore, determination of blood pressure among people of different levels of health is an urgent task of modern medicine. The aim of the work: hygienic assessment and monitoring of blood pressure in medical students smoking e-cigarettes. Materials and methods: Quantitative and qualitative analysis of the level of systolic, diastolic pressure, mean arterial and pulse pressure in medical students aged 18-23 years, before and after smoking e-cigarettes was carried out. Results: The findings of the study fully reflect the importance of tonometry. Thus, the level of systolic blood pressure increased after 10 minutes by an average of 7.7%, but after 50 minutes returned to optimal value. The level of diastolic blood pressure increased after 10 minutes by an average of 8.8%, but after 50 minutes – an increase of 4%. Conclusions: This type of changes in the short period are not critical, as the body’ compensatory mechanisms stabilize hemodynamic parameters, but daily smoking can lead to the development of COPD, as well as pathology of the cardiovascular system, including myocardial ischemia or heart failure. Therefore, smoking e-cigarettes cannot be attributed to a harmless type of habit
Дод.точки доступу:
Благая, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іванюк, А.
Проблеми та шляхи удосконалення організації кардіологічної допомоги сільському населенню на думку лікарів кардіологів [Текст] = Problems and ways to improve the organization of cardiological care to the rural population, in the cardiologists opinion / А. Іванюк, О. Канюра // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 17-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРДИОЛОГИЧЕСКАЯ СЛУЖБА БОЛЬНИЧНАЯ -- CARDIOLOGY SERVICE, HOSPITAL (организация и управление, тенденции, экономика)
СЕЛЬСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- RURAL HEALTH (статистика, тенденции)
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование)
ВРАЧЕЙ ФИНАНСОВАЯ ЗАИНТЕРЕСОВАННОСТЬ ПРИ НАПРАВЛЕНИЯХ В МЕД УЧРЕЖДЕНИЯ -- PHYSICIAN SELF-REFERRAL (статистика)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО, ДОСТУПНОСТЬ И ОЦЕНКА (ВНЕШ) -- HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION (NON MESH)
Анотація: Мета роботи - за матеріалами соціологічного опитування лікарів-кардіологів вивчити стан, проблеми та шляхи вдосконалення організації кардіологічної допомоги сільським жителям. Матеріали і методи. За спеціально розробленою анкетою проведене соціологічне дослідження, яке охопило репрезентативну вибірку, що налічувала 352 лікаря-кардіолога з усіх регіонів України. Результати. Основними проблемам організації кардіологічної допомоги сільському населенню, за матеріалами соціологічного опитування лікарів кардіологів, є: недофінансування закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), нерівномірна укомплектованість лікарями і середніми медичними працівниками, низька оплата праці медичного персоналу, велике навантаження, недостатнє оснащення ЗОЗ медичною апаратурою, слабка профілактична робота. Основними напрямами удосконалення кардіологічної допомоги сільському населенню, на думку лікарів-кардіологів України, є: підвищення фінансування ЗОЗ (91,5±1,5%); підвищення оплати праці (87,2±1,8%); запровадження обов’язкового соціального медичного страхування (81,8±2,1%); запровадження механізмів економічної мотивації персоналу (89,8±1,6%); оснащення ЗОЗ лікувально-діагностичним обладнанням (73,9±2,3%); підвищення якості післядипломної підготовки лікарів-кардіологів (78,2±1,9%); запровадження системи моніторингу якості медичної допомоги (66,9±4,9%); збільшення господарчої та юридичної самостійності ЗОЗ (78,1±2,2%); запровадження механізмів державно-приватного партнерства зі збереженням ЗОЗ у власності держави (79,3±2,2%). Висновки. Проведене соціологічне дослідження дозволило встановити, що основні параметри організації кардіологічної допомоги сільському населенню України не відповідають економічним реаліям часу і вимагають модернізації
The aim: to study the state, problems and ways of improving the organization of cardialogical care for the rural population in Ukraine based on the materials of a sociological survey of cardiologists. Material and methods The sociological research was carried out according to a specially developed program and covered 352 cardiologists from all regions of Ukraine. Results The main directions for improving the organization of cardialogical care, according to cardiologists opinion, are to increase funding for health care institutions (91,5±1,5%), increase wages (87,2±1,8%), introduce social medical insurance (81,8±2,1%) and mechanisms for economic motivation of personnel (89,8±1,6%); equipping health care institutions with modern medical and diagnostic equipment (73,9±2,3%); improving the quality of postgraduate training of cardiologists (78,2±1,9%); introduction of a health care qua-lity monitoring system (66,9±4,9%); an increase in the economic and legal independence of health care institutions (78,1±2,2); introduction of public-private partnership mechanisms with preservation of health care institutions in state ownership (79,3±2,2%). Conclusions The sociological study found that the main parameters of the organization of cardialogical care for the rural population of Ukraine do not correspond to the economic realities of the time and require modernization
Дод.точки доступу:
Канюра, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Асоціація генотипів поліморфізмів генів FGFR2, LSP та LOC643714 з ризиком виникнення позитивного мутаційного статусу гена HER-2/NEU у хворих на рак молочної залози [Текст] = association of genotypes of polymorphisms of genes FGFR2, LSP, and LOC643714 with the risk of a positive mutational status of the her-2/neu gene in breast cancer patients / Б. Клімук [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 23-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, диагностика, патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
МУТАГЕНЕЗ -- MUTAGENESIS
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Рак молочної залози є переважно результатом дії генетичних та екологічних факторів, що призводять до накопичення мутацій в основних регуляторних генах. Генетична схильність до цієї онкопатологій може бути обумовлена мутаціями у окремих генах, таких як BRCA1 та BRCA2, або кумулятивним ефектом у результаті взаємодії генів низької пенетрантності. В роботі розглянуто алелі, що визначають ризик розвитку раку молочної залози з високим та низьким рівнем пенетрантності та обговорюються поточні зусилля щодо виявлення додаткових генів сприйнятливості. Визначення генів схильності є передумовою індивідуалізованої оцінки ризику раку молочної залози та зменшення захворюваності на рак молочної залози. Основною метою даного дослідження є визначення асоціативних зв’язків поліморфних варіантів rs2981582 і rs1219648 гена FGFR2, rs3817198 гена LSP та rs3803662 гена LOC643714 з ризиком виникнення раку молочної залози та розвитком позитивного мутаційного статусу гена Her-2/neu. Група обстежених включала 300 жінок з гістологічно підтвердженим діагнозом раку молочної залози. На матеріалах пухлинних тканин цих пацієнток проводили флуоресцентну гібридизацію in situ для визначення ампліфікаційного статусу гена Her-2/neu. Розподіл генотипів та алелей проводили шляхом полімеразно-ланцюгової реакції в реальному часі для наступних поліморфних варіантів rs1219648 гена FGFR2 (n = 44), rs2981582 гена FGFR, (n = 99), rs3817198 гена LSP1 (n = 75) та rs3803662 гена LOC643714 (n = 82). Серед досліджуваних генотипів поліморфних варіантів rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена LOC643714, rs2981582 та rs1219648 гена FGFR2, із включенням алелі ризику, не було визначено асоціації із схильністю до розвитку раку молочної залози у жінок відповідно до мультиплікативної моделі успадкування (р 0,05). При кодомінантній моделі успадкування, спостерігається асоціативний зв’язок з ризиком виникнення раку молочної залози та поліморфізмами rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена LOC64371 та rs2981582 гена FGFR2 при гомозиготних генотипах по рідкісних алелях (р 0,05). Жінки, що хворі на рак молочної залози та мають позитивний ампліфікаційний статус гена Her-2/neu, частіше були носіями алелі ризику G (OR
Breast cancer is the result of genetic and environmental factors that lead to the accumulation of mutations in key regulatory genes. Genetic predisposition to cancer pathologies may be due to mutations in individual genes, such as in BRCA1 and BRCA2, or may be due to a cumulative effect as a result of the interaction of genes of low penetrance. This paper reviews the alleles that determine the risk of high and low penetrance breast cancer and discusses ongoing efforts to identify additional susceptibility genes. The identification of propensity genes is a prerequisite for an individualized assessment of breast cancer risk and a decrease in the incidence of breast cancer. The main goal of this study is to determine the associations of polymorphic variants rs2981582 and rs1219648 of FGFR2, rs3817198 of LSP and rs3803662 of LOC643714 with the risk of breast cancer and the development of a positive mutational status of Her-2/neu. The study group included 300 women diagnosed with breast cancer. Fluorescent in situ hybridization was performed on tumor tissue materials from these patients to determine the amplification status of the Her-2/neu. The distribution of genotypes and alleles was performed by real-time polymerase chain reaction for the following polymorphic variants rs1219648 of FGFR2 (n = 44), rs2981582 of FGFR (n = 99), rs3817198 of LSP1 (n = 75) and rs3803662 of the LOC643714 (n = 82). Among the studied genotypes of polymorphic variants rs3817198 of LSP1, rs3803662 of LOC643714, rs2981582 and rs1219648 of FGFR2, with the inclusion of the risk allele, the association of the propensity to develop breast cancer in women according to the multiplicative model of inheritance (p 0.05) was not determined. According to the codominant inheritance model, there is an associative relationship with the risk of breast cancer and polymorphism rs3817198 of LSP1, rs3803662 of LOC64371 and rs2981582 of FGFR2 with homozygous genotypes for rare alleles (p 0.05). Women with a positive amplification status of the Her-2/neu, patients with breast cancer, were more likely to carry the risk allele G (OR
Дод.точки доступу:
Клімук, Б.
Поліник, С.
Рибченко, Л.
Захарцева, Л.
Дуган, О.
Клименко, С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Modification of gut bacterial bile salt hydrolase activity and cardiovascular risk: a randomized study [Текст] / A. Neverovskyi [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 36-45. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (диагностика, метаболизм, патофизиология, терапия, этиология)
ГИДРОЛАЗЫ -- HYDROLASES (анализ)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Introduction: secretion of bacterial bile salt hydrolase (BSH) is one of the main mechanisms by which gut microbiota play role in cholesterol metabolism. There are limiting and controversial data regarding the clear effect of gut BSH activity correction on modification of serum cholesterol and cardiovascular risk (CVR). Aim of investigation was to evaluate the relationship between modification of the gut bacterial BSH relative activity (RA) by probiotic L. plantarum and serum cholesterol with CVR levels. Methods: the study was conducted as open, comparative, randomized, parallel and included 26 almost healthy participants (healthy control group) and 77 patients with dyslipidemia and without anamnesis of major cardiovascular events, that were divided in two groups: main treatment group (n=41) received combination therapy (capsules with Lactobacillus plantarum in the amount of 2*109 CFU one time a day and tablets simvastatin 20 mg one time a day) and control treatment group (n=36) received monotherapy (simvastatin 20 mg one time a day) during 12 weeks. Before and after 12 weeks of treatment the assessment of total RA of gut BSH, lipid profile and CVR level according to 5 risk scores were performed. Results: at baseline the RA of BSH was higher in healthy adults comparing to participants with dyslipidemia (p0,001); after 12 weeks of treatment there wasn’t difference between healthy control and only main treatment groups (р
Дод.точки доступу:
Neverovskyi, A.
Chernyavskyi, V.
Shypulin, V.
Gvozdecka, L.
Mikhn’ova, N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філик, О.
Персоналізована інтенсивна терапія серцево-судинних порушень у дітей з дихальною недостатністю [Текст] = Personalized intensive care of cardiovascular disorders in children with respiratory failure / О. Філик // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 46-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- CARDIOVASCULAR DECONDITIONING
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы, тенденции)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: У статті наведено дані про частоту виявлення та тривалість серцево-судинної дисфункції серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Узагальнено відомості про доцільність проведення персоналізованого менеджменту гемодинамічних порушень з мультипараметричним підходом до оцінювання отриманих показників. Основною метою проведеного дослідження було порівняти ефективність стандартного підходу та пропонованих нами доповнень до корекції гемодинамічних порушень у дітей з дихальною недостатністю. Узагальнення даних з літературних джерел засвідчило, що наявність та підтримання паттерну спонтанного дихання пацієнта разом з неінвазивним пролонгованим моніторингом показників роботи серцево-судинної системи, ультразвуковим контролем показників переднавантаження та періодичним переоцінюванням об’єму, темпу та якісного складу розчинів для інфузійної терапії можуть покращити результати лікування дітей з гострою дихальною недостатністю. Нами було проведено проспективне одноцентрове неінтервенційне когортне дослідження серед дітей віком 1 міс – 18 років з гострою дихальною недостатністю. Пацієнтів було розділено випадковим чином на І та ІІ групи. До аналізу даних увійшло 43 пацієнти І групи, які отримували традиційний для даного відділення інтенсивної терапії моніторинг та лікування і 53 пацієнти ІІ групи, у яких брали до уваги отримані результати мультипараметричного моніторингу при призначенні корекції показників гемодинаміки. Моніторинг гемодинаміки включав визначення показників частоти серцевих скорочень, неінвазивного систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску, часу капілярного наповнення та пульсації артерій на периферії з клінічною верифікацією “теплого” або “холодного” шоку, показників ScvO2 та рівня лактату в центральній венозній крові; неінвазивний пролонгований моніторинг ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу, ударного індексу з допомогою технології пролонгованого дослідження серцевого викиду, NIHON COHDEN (Японія) та показники співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Гемодинамічна підтримка в І та ІІ групах включала ранню ціль-орієнтовану терапію, індивідуалізовану та персоналізовану підтримку. В ІІ групі пацієнтів при проведенні корекції гемодинаміки брали до уваги динаміку змін показників неінвазивного визначення ударного об’єму, серцевого викиду, серцевого індексу та ударного індексу, кумулятивний гідробаланс та співвідношення діаметру нижньої порожнистої вени на вдиху та на видиху. Рання ціль-орієнтована терапія була скерована на (супра)нормалізацію кровотоку та базувалася на показниках норм гемодинаміки для популяції, зокрема на показниках перцентилів для конкретних вікових груп пацієнтів. Індивідуалізована гемодинамічна терапія включала функціональний гемодинамічний моніторинг з оцінюванням рефрактерності до волемічної терапії, індивідуалізацією цільових точок та максималізацією кровотоку. Персоналізований гемодинамічний менеджмент полягав у застосуванні адаптивного мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки. Під час проведення штучної вентиляції легень у пацієнтів підтримувалася спонтанна діафрагмальна активність. Первинною кінцевою точкою оцінювання був рівень 28-денної летальності; вторинними кінцевими точками оцінювання була тривалість серцево-судинної дисфункції та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Ми розділили всіх пацієнтів на вікові підгрупи. До першої вікової підгрупи увійшли пацієнти віком 1 міс – 1 рік; до другої підгрупи – у віці 1 - 3 роки; до третьої підгрупи – у віці 3 - 6 років; до четвертої підгрупи – діти віком 6 – 12 років; та до п’ятої підгрупи – діти 12 - 18 років. В результаті проведеного дослідження було визначено, що рівень 28-денної летальності складав: в 1-ій віковій підгрупі - 18,2% в І групі та 3,1% в ІІ групі (p=0,02), в 2-ій віковій підгрупі – 11,1% та 0%, відповідно (p=0,11); в 4-ій віковій підгрупі 10% та 0%, відповідно (p=0,28); в 3-ій та 5-ій вікових підгрупах - становив 0% в І та ІІ групах. Встановлено поширеність виявлення гемодинамічних порушень: в 1-ій віковій підгрупі серед пацієнтів І групи серцево-судинну дисфункцію виявлено в 100% пацієнтів, тоді як в ІІ групі – лише 62,5% пацієнтів (p=0,001); в 2-ій віковій підгрупі – в 55,6% пацієнтів з І групи та в 42,9% пацієнтів з ІІ групи (p=0,05); в 3-ій віковій підгрупі в 100% пацієнтів ІІ групи та лише в 75% пацієнтів І групи (p=0,02). В 4-ій віковій підгрупі не виявлено достовірних відмінностей між І (30% пацієнтів) та ІІ групами (25% пацієнтів), p=0,28; в 5-ій віковій підгрупі частота серцево-судинної дисфункції становила 40% в І групі, порівняно з 75% в ІІ групі (p=0,008). Виявлено, що найдовше порушення гемодинаміки спостерігалася серед пацієнтів 1-ої та 4-ої вікових підгруп, найбільш короткочасно – серед пацієнтів 5-ї вікової підгрупи: в 1-ій віковій підгрупі вони тривали 7,6±0,5 днів в І групі та 8,8±0,9 днів в ІІ групі (p0,05); в 4-ій віковій підгрупі - 6,7±0,4 днів в І групі та 10,1±1,2 днів в ІІ групі (p0,05), тоді як в 5-ій віковій підгрупі - 4,1±0,3 дні в І групі та 4,7±0,5 дні в ІІ групі (p0,05). Ми з’ясували, що достовірні відмінності тривалості госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії були серед пацієнтів 1-ої та 5-ої вікових підгруп. Зокрема в 1-ій віковій підгрупі даний показник був в 1,3 раза нижчим в ІІ групі, порівняно з І групою (p0,05); в 5-ій віковій підгрупі ситуація була зворотньою – тривалість госпіталізації в ІІ групі була в 1,4 раза вищою, порівняно з І групою (p0,05). Отже, отримані нами дані вперше продемонстрували результати застосування персоналізованого менеджменту порушень гемодинаміки серед дітей з гострою дихальною недостатністю. Використання в клінічній практиці мультипараметричного підходу до оцінювання гемодинаміки може дозволити більш диференційовано застосовувати інфузійну терапію та петлеві діуретики та матиме сприятливий вплив на кінцеві клінічні результати лікування пацієнтів з гострою дихальною недостатністю
This article presents data on the frequency of incidence and duration of cardiovascular dysfunction in children with acute respiratory failure. The information on expediency of carrying out of personalized hemodynamic management in case of its insufficiency with use of multiparametric approach to estimate haemodynamic data are presented. The aim of the study was to compare the effectiveness of the standard approach and proposed by us additions to treatment of haemodynamic disorders in children with respiratory failure. It was summarized from the literature reviews that the presence and maintenance of patient’s spontaneous breathing pattern with use of non-invasive estimated cardiovascular monitoring, evaluation of preload with ultrasonography and reassessment of rate and volume of fluid replacement with taking into account solution’s composition might improve treatment results in children with acute respiratory failure. We conducted a prospective single-center non-interventional cohort study in children with acute respiratory failure 1 month - 18 years old. Patients were randomly divided into I and II groups. The data analysis included 43 patients of group I, who received conventional for this intensive care unit monitoring and treatment and 53 patients of group II, in whom we took into account the results of multiparametric monitoring during the correction of hemodynamics.Monitoring of hemodynamics included heart rate, non-invasive systolic, diastolic and mean blood pressure capillary refill time and presence of peripheral arteries pulsation with clinical verification of "warm" or "cold" shock, ScvO2 and lactate levels in the central venous blood; non-invasive estimated monitoring of stroke volume, cardiac output, cardiac index, stroke index using the esCCO technology, NIHON COHDEN (Japan) and the ratio of inferior vena cava diameter at inspiration and exhalation. Hemodynamic support in groups I and II included early goal-directad therapy, individualized and personalized treatment. In II group of patients there were taken into account the dynamics of changes of non-invasive esCCO data about stroke volume, cardiac output, cardiac index and stroke index, cumulative hydrobalance and the ratio of the of inferior vena cava diameter at inspiration and exhalation. Early goal-directed therapy was aimed to (supra) normalize of blood flow and was based on normal hemodynamic data for population, according to percentiles for specific age groups of patients. Individualized hemodynamic therapy included functional hemodynamic monitoring with assessment of to volemic therapy answer, individualization of target points and maximization of blood flow. Personalized hemodynamic management consisted of applying an adaptive multiparametric approach to hemodynamic assessment. Spontaneous diaphragmatic activity was maintained along all time of mechanical ventilation. The primary endpoint was 28-day mortality rate; secondary endpoints were the duration of cardiovascular dysfunction and the duration of intensive care unit stay. To assess age-dependent data, patients were divided into age subgroups: 1st subgroup - children 1 month - 1 year old; 2nd subgroup - children 1 - 3 years old; 3rd subgroup - children 3 - 6 years old; 4th subgroup - children 6 - 12 years old; 5th subgroup - children 12 - 18 years old. It was determined that the level of 28-day mortality was: in 1st age subgroup - 18.2% in group I and 3.1% in group II (p = 0.02), in the 2nd age subgroup - 11.1% and 0%, respectively (p = 0.11); in the 4th age subgroup - 10% and 0%, respectively (p = 0.28); in the 3rd and 5th age subgroups - was 0% in I and II groups. The prevalence of hemodynamic disorders was: in 1st age subgroup in patients of group I - 100%, while in group II - 62.5% (p = 0.001); in 2nd age subgroup - 55.6% in patients from group I and 42.9% in patients from group II (p = 0.05); in 3rd age subgroup in 100% of patients of group II and only in 75% of patients of group I (p = 0.02). In the 4th age subgroup no significant differences were found between I (30% of patients) and II groups (25% of patients), p = 0.28; in 5th age subgroup the frequency of cardiovascular dysfunction was 40% in group I, compared with 75% in group II (p = 0.008). It was found that duration of hemodynamic insufficiency was longer in patients of 1st and 4th age subgroups, and relatively shorter in patients of 5th age subgroup: in the 1st age subgroup it was 7.6 ± 0.5 days in group I and 8.8 ± 0.9 days in group II (p 0.05); in 4th age subgroup - 6.7 ± 0.4 days in group I and 10.1 ± 1.2 days in group II (p 0.05), while in 5th age subgroup - 4.1 ± 0.3 days in group I and 4.7 ± 0.5 days in group II (p 0.05). We found that there were significant differences in the duration of stay in intensive care unit among patients of the 1st and 5th age subgroups. Specifically, in 1st age subgroup this indicator was in 1.3 times less in group II, compared with group I (p 0.05); in 5th age subgroup the situation was the opposite- the duration of intensive care unit stay in group II was in 1.4 times more in group I (p 0.05). Thus, obtained data demonstrated the results of the use of personalized management of hemodynamic disorders in children with acute respiratory failure. The use of a multiparametric approach to hemodynamic assessment in clinical practice may allow more differentiated use of volume replacement therapy as loop diuretics and will have a beneficial effect on the final clinical outcomes in patients with acute respiratory failure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шкодіна, А.
Вплив розладів сну на когнітивні порушення у пацієнтів із хворобою Паркінсона [Текст] = Influence of sleep disturbances on cognitive decline in patients with Parkinson’s disease / А. Шкодіна, К. Таряник, Д. Бойко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 58-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, патофизиология, психология, терапия, этиология)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (патофизиология, терапия, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання впливу розладів сну на розвиток когнітивного зниження у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Основною метою проведеного дослідження є вивчення можливості прогнозування розвитку когнітивного зниження шляхом оцінки вираженості розладів сну та їх відмінності при наявності порушення когнітивних функцій. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми засвідчила, що розлади сну розвиваються на ранніх етапах хвороби Паркінсона та часто супроводжують когнітивні порушення. Когнітивне зниження виявляється протягом усього періоду хвороби Паркінсона і варіює від помірних на ранніх стадіях, до деменції - на пізніх. Актуальність дослідження взаємозв’язку розладів сну та когнітивних функцій полягає у можливості подальшого удосконалення прогнозування розвитку когнітивного зниження з метою його ефективної корекції. Лікування порушень сну може супроводжуватися покращенням пам’яті і навіть морфологічними змінами головного мозку. Тому постає питання можливості корекції когнітивного зниження шляхом впливу на розлади сну. Методика проведення дослідження включала оцінку загального статусу пацієнтів за уніфікованою шкалою хвороби Паркінсона, монреальською когнітивною оціночною шкалою та шкалою сну при хворобі Паркінсона. Тривалість дослідження складала 8 місяців. Об’єктом дослідження обрано пацієнтів з хворобою Паркінсона. В статті представлено результати обстеження хворих, які засвідчують, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона та когнітивним зниженням виявлено переважання моторних розладів, порушення сну та загального балу за шкалою сну при хворобі Паркінсона. При наявності когнітивного зниження більш виражені порушення моторних функцій у повсякденному житті, що можуть обумовлювати порушення сну та його якості. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що оцінка розладів сну може використовуватись для прогнозування ризику розвитку когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для удосконалення ранньої діагностики та превенції розвитку когнітивних порушень у пацієнтів із хворобою Паркінсона, що, в свою чергу, обумовлює покращення якості лікування даних пацієнтів. Такі зміни можуть безпосередньо вплинути на вибір терапевтичної тактики та покращити якість життя пацієнтів із хворобою Паркінсона. Відкритим залишається питання особливостей різних розладів сну та їх прогностична цінність відносно когнітивного зниження у пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсона
The article summarizes the arguments and counter-arguments within the scientific discussion on the impact of sleep disorders on the development of cognitive decline in patients with Parkinson’s disease. The main purpose of the study is to study the possibility of predicting the development of cognitive decline by assessing the severity of sleep disorders and their differences in the presence of cognitive impairment. Systematization of literature sources and approaches to solving the problem showed that sleep disorders develop in the early stages of Parkinson’s disease and are often accompanied by cognitive impairment. Cognitive decline is manifested throughout Parkinson’s disease and ranges from moderate in the early stages to dementia in the late stages. The relevance of the study of the relationship between sleep disorders and cognitive functions lies in the possibility of further improving the prediction of the development of cognitive decline in order to effectively correct it. Treatment of sleep disorders can be accompanied by improved memory and even morphological changes in the brain. Therefore, the question arises about the possibility of correcting cognitive decline by influencing sleep disorders. The methodology of the study included assessment of the overall status of patients on a unified scale of Parkinson’s disease, Montreal cognitive rating scale and sleep scale in Parkinson’s disease. The duration of the study was 8 months. Patients with Parkinson’s disease were selected as the study. The article presents the results of a survey of patients who show that patients with Parkinson’s disease and cognitive decline showed a predominance of motor disorders, sleep disorders and the overall score on the sleep scale in Parkinson’s disease. In the presence of cognitive decline more pronounced disorders of motor functions in everyday life, which can lead to sleep disorders and its quality. The study empirically confirms and theoretically proves that the assessment of sleep disorders can be used to predict the risk of developing cognitive impairment in patients with Parkinson’s disease. The results of this study may be useful for improving the early diagnosis and prevention of cognitive impairment in patients with Parkinson’s disease, which, in turn, leads to improved quality of treatment of these patients. Such changes can directly affect the choice of therapeutic tactics and improve the quality of life of patients with Parkinson’s disease. The question of the features of various sleep disorders and their prognostic value in relation to cognitive decline in patients with various forms of Parkinson’s disease remains open
Дод.точки доступу:
Таряник, К.
Бойко, Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)