Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ17/2017/25/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Чернявский, И. Ю.
Анализ факторов, определяющих потерю дееспособности человека в условиях неравномерного облучения при воздействии гамма-нейтронного излучения ядерного взрыва / И. Ю. Чернявский, В. А. Винников // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 257-267

MeSH-головна:
ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- RADIATION INJURIES
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Цель работы. Определить возможность учета факторов, приводящих к неравномерности радиационного облучения, для коррекции прогноза тяжести радиационного поражения и оценки потерь дееспособности личного состава во время воздействия импульсного гамма-нейтронного излучения ядерного взрыва. Материалы и методы. Информационный поиск по данным литературы, методы анализа и синтеза инфор мации, математическое моделирование. Результаты. На основании результатов математического моделирования радиационно-индуцированных потерь дееспособности среди личного состава для различных условий облучения осуществлено ранжирование факторов, которые необходимы для включения в модель прогноза тяжести радиационного поражения во время действия современных ядерных боеприпасов. Представляется крайне необходимым учет соотношения γ/n компонент и спектральных характеристик нейтронного излучения в качестве основных факторов при оценке тяжести радиационного поражения в условиях импульсного действия гамма-нейтронного излучения от ядерного взрыва. Ведущим механизмом немедленной потери дееспособности личного состава при взрыве ядерного боеприпаса является краниальное облучение в больших дозах, вызывающее орофарингеальные синдромы и синдромы ранней переходящей недееспособности. Выводы. В условиях применения нейтронных боеприпасов основную оценку следует осуществлять в сроках развития крайне тяжелой формы острой лучевой болезни и гибели пораженных лиц в течение нескольких суток. При этом остается сравнительно малая доля лиц с поражениями средней и легкой степени тяжести, потеря дееспособности которых отложена с момента воздействия проникающей радиации на несколько часов. Изложенный выше подход представляется достаточно целесообразным для включения в новую концепцию военной радиационной безопасности в части оценки поражающего действия современных ядерных боеприпасов
Дод.точки доступу:
Винников, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати аналізу безпосередніх ускладнень протипухлинного лікування у хворих на рак щитоподібної залози / Л. Я. Васильєв [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 268-275

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (лекарственная терапия, осложнения)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (вредные воздействия)
Анотація: Мета роботи - оцінити ризики появи негативних наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози (ЩЗ), оцінка ризику розвитку ранніх соматоневрологічних ускладнень залежно від схем лікування захворювань ЩЗ за результатами аналізу масивів даних 120 історій хвороб пацієнтів. Використано методи непараметричної статистики, багатовимірний статистичний аналіз, технологію пошуку прихованих знань. На базі накопичених масивів даних з'ясовано частоту появи несприятливих ранніх соматоневрологічних наслідків - анемія 15,8 %, сіалоаденіт - 27,5 %, гастрит - 2,5 %, порушення серцевого ритму - 72,5 %, полінейропатія - 83,0 %. Вперше з'ясовано залежність їх появи від наявності супутньої патології (гіпопаратиреоз, гіпокальціємія, виразкова хвороба, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, хвороби сполучної тканини, варикозне розширення вен нижніх кінцівок) та анамнестичних даних: вік, стать, стадія захворювання, кількість оперативних втручань і курсів радіонуклідної терапії, стан за школою EСOG. Виявлено фактори, які на статистично значущому рівні впливають на появу безпосередніх ускладнень радіойодотерапії. Відзначено, що такими чинниками є супутні соматичні захворювання, особливо серцево-судинні, ендокринної та нервової системи. Подальший аналіз накопиченого досвіду лікування раку ЩЗ допоможе розробити підходи щодо оптимізації вибору оптимальних схем лікування та постлікувального моніторингу хворих
Дод.точки доступу:
Васильєв, Л. Я.
Кулініч, Г. В.
Радзішевська, Є. Б.
Савченко, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гайсенюк, Л. О.
Експертиза професійних раків щитоподібної залози у працюючих із джерелами іонізуючого випромінення / Л. О. Гайсенюк, Г. В. Кулініч, Л. Л. Стадник // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 276-279

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (этиология)
ЭКСПЕРТНОЕ ОСВИДЕТЕЛЬСТВОВАНИЕ -- EXPERT TESTIMONY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи - проаналізувати випадки професійного раку щитоподібної залози (ЩЗ) у фахівців, що працюють у сфері дії іонізуючого випромінення. Проаналізовано 14 медичних справ пацієнтів з пухлинними захворюваннями ЩЗ. У 12 із них встановлено діагноз раку ЩЗ, у 2 - змішаного та багатовузлового зоба. Всім пацієнтам виконано оперативне втручання: у 6 - геміструмектомію, у 8 - субтотальну резекцію ЩЗ із лімфодисекцією. У ході гістологічного дослідження у 11 пацієнтів встановлено папілярну карциному, у 1 - фолікулярний рак. Серед пацієнтів, хворих на рак ЩЗ, у 5 встановлено I стадію захворювання, у 6 - II, у 1 - III. Керуючись положеннями Інструктивно-методичного листа Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ "Інститут медицини праці НАМН України" N 20/1377 від 22.12.2010 р., у 5 хворих на рак ЩЗ, працюючих у сфері дії іонізувального випромінення в строки з 2011 до 2017 р., ЦДК встановлено діагноз професійного раку. У хворих даної категорії, медичні справи яких були розглянуті до 2011 р., діагноз професійного раку не було встановлено в зв'язку з відсутністю цього діагнозу в Переліку професійних захворювань згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1662 від 08.11.2000 р. Зроблено висновки, що слід визначити невелику кількість медичних справ пацієнтів із пухлинами ЩЗ, які працюють із джерелами іонізувальних випромінень. Актуальним питанням є подальше вдосконалення діагностичних критеріїв професійних раків у професіоналів даної категорії
Дод.точки доступу:
Кулініч, Г. В.
Стадник, Л. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід роботи центральної диспансерної комісії у проведенні експертизи професійних раків у працюючих із джерелами іонізуючого випромінення / Л. О. Гайсенюк [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 280-285

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (этиология)
ЭКСПЕРТНОЕ ОСВИДЕТЕЛЬСТВОВАНИЕ -- EXPERT TESTIMONY (использование, методы)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES
Анотація: Мета роботи - аналіз досвіду роботи Центральної диспансерної комісії (ЦДК) під час проведення експертизи професійних раків у фахівців, що працюють у сфері дії іонізуювального випромінення (ІВ). Проаналізовано 305 медичних справ осіб, працюючих із джерелами ІВ, серед них 90 % - працівники урановидобувної та переробної промисловості. Оцінено їх медичну документацію у співвідношенні з нормативними документами, які містять перелік професійних захворювань професіоналів даної категорії. Проведено реконструктивну оцінку та проаналізовано накопичені дози професійного опромінення у працюючих, які, як правило, не перевищували гранично допустимі дози згідно з НРБУ-97. У 159 із 305 онкохворих зі стажем роботи у шкідливих умовах не менше 10 років встановлено діагноз професійного раку. Серед професійних раків найчастіше зустрічалися рак легень та органів дихання - у 105 осіб, на другому місці були хвороби системи кровотворення - у 19, в окремих випадках мали місце інші локалізації раків: рак щитоподібної залози, порожнини рота, слинних залоз, рак шкіри, сечового міхура, нирки, стравоходу, які також визнані професійними відповідно до Переліку професійних захворювань згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1662 від 08.11.2000 р. та Інструктивно-методичним листом Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ "Інститут медицини праці НАМН України" N 20/1377 від 22.12.2010 р. Зроблено висновки, що досвід роботи Центральної диспансерної комісії доводить актуальність подальшої розробки діагностичних критеріїв встановлення діагнозу професійних раків у осіб, що працюють із джерелами ІВ
Дод.точки доступу:
Гайсенюк, Л. О.
Кулініч, Г. В.
Стадник, Л. Л.
Москаленко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сухін, В. С.
Променева терапія при саркомах матки І-ІІ стадії / В. С. Сухін // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 286-289

MeSH-головна:
САРКОМА ЭНДОМЕТРИАЛЬНАЯ СТРОМАЛЬНАЯ -- SARCOMA, ENDOMETRIAL STROMAL (терапия)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы)
Анотація: Саркома - одна з найбільш агресивних і рідкісних пухлин, а частота її виникнення становить від 3 до 9 % від усіх пухлин матки. Оперативне втручання є стандартним методом лікування хворих на саркому, та на жаль, останніми роками не сталося будь-яких вагомих змін, здатних значно поліпшити віддалені результати, особливо зменшити частоту локального рецидивування. Сьогодні відсутні переконливі дані щодо позитивного впливу будь-якої ад'ювантної терапії, в тому числі і променевого лікування. Водночас променева терапія (ПТ) знижує частоту локорегіонарних рецидивів, та це жодним чином не впливає на частоту виникнення віддалених метастазів. Висвітлено використання ПТ за різних гістотипів сарком, залежність між післяопераційною ПТ у хворих на саркому матки і покращанням показників локорегіонарного контролю, що також корелює з представленими даними власного дослідження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Немальцова, Е. В.
Возможности маркерной диагностики злокачественных опухолей яичников / Е. В. Немальцова // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 290-296

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Проблема злокачественных опухолей яичников в мире стоит весьма остро, так как ежегодно диагностируется более 200 000 случаев данной патологии. Основными причинами низкой выживаемости таких пациентов являются бессимптомное течение заболевания на ранних стадиях и низкая информативность диагностических методик на ранних этапах. Обзор посвящен вопросу использования серологических опухольассоциированных маркеров в диагностике, мониторинге лечения и доклиническом выявлении развития рецидивов заболевания. Обсуждается целесообразность применения СА19-9, СА72-4, CYFRA 21-1 и НЕ-4 в сочетании с общепризнанным СА-125 для диагностики эпителиальных опухолей яичников. Показано принципиальное значение α-ФП и β-ХГЧ при герминогенных опухолях яичников, а также применение ингибина В и анти-мюллерова гормона в диагностике гранулезоклеточных опухолей яичников
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сипко, Т. С.
Цитогенетичні показники у онкологічних хворих при дистанційній променевій терапії від різних джерел опромінення / Т. С. Сипко, Н. О. Мазник // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 297-308

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика, терапия)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование, методы)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы)
Анотація: Наведено огляд вітчизняної та зарубіжної літератури з описом існуючих цитогенетичних методів аналізу, що використовуються в дослідженнях щодо впливу променевої терапії від різних джерел опромінення на нормальні тканини. Показано, що роботи з цитогенетичних ефектів променевої терапії можна розділити на три групи за метою та перспективними напрямами досліджень: 1) роботи, спрямовані на вирішення біодозиметричних завдань в інтерпретації цитогенетичних даних при частковому та фракціонованому опроміненні людини; 2) вивчення ушкоджуючого впливу радіації на лімфоцити залежно від локалізації пухлин, джерел, типу та схем променевого лікування; 3) пошук цитогенетичних предикативних маркерів індивідуальної радіочутливості та розвитку ранніх та віддалених променевих ушкоджень. Виділено досить велику групу робіт з вивчення непрямих ефектів радіаційного впливу, цілі яких перегукуються з цілями другої та третьої груп. Обговорюються деякі методологічні аспекти цитогенетичних досліджень у галузі випромінювань із різними енергіями
Дод.точки доступу:
Мазник, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Красносельский, Н. В.
Особенности диагностики и лечения первично-множественного опухолевого процесса / Н. В. Красносельский, А. Н. Белый, Е. Н. Крутько // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 309-313

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПЕРВИЧНО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ -- NEOPLASMS, MULTIPLE PRIMARY (диагностика, хирургия)
Анотація: Запропоновано опис випадку чужорідного тіла проміжного бронха у пацієнта 52 років. Відсутні анамнестичні вказівки на аспірацію. У хворого тривалий час (25 років) хронічний бронхіт, часті пневмонії, емпієма плеври в анамнезі. Під час проведення фібробронхоскопії виявлено "старе" чужорідне тіло, яке обтурує просвіт проміжного бронха, ендоскопічно видалити який двічі не вдалося. Лише торакотомія з бронхотомією надали змогу видалити масивне чужорідне тіло.Описан случай первично-множественного злокачественного процесса у пациентки 27 лет, у которой на диагностическом этапе выявлены саркома задне-нижнего средостения и рак левой грудной железы. Только лапаротомия ввиду подозрения на внутрибрюшное кровотечение через месяц после хирургического лечения саркомы задне-нижнего средостения и рака левой грудной железы позволила установить опухоль забрюшинного пространства с распространением по брюшной полости в межпетельном пространстве, которая не визуализировалась при компьютерной томографии.Приведено описание случаев первично-множественного злокачественного процесса у пациентки Ч., 40 лет. Больная наблюдается в клинике ГУ "ИМР НАМН Украины" с 2008 г. по поводу рака шейки матки (РШМ) (плоскоклеточный неороговевающий рак), проведено комбинированное лечение. Безрецидивный период по РШМ составил 10 лет. Впервые опухоль верхней доли правого легкого выявлена в 2013 г. (до 2 см в диаметре). В течение 6 лет больная не обследовалась и не лечилась. Обратилась в клинику в феврале 2019 г., при КТ-исследовании выявлена опухоль верхней доли правого легкого по типу Панкоста - Тобиаса
Дод.точки доступу:
Белый, А. Н.
Крутько, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Варивончик, Д. В.
Критеріальні клініко-епідеміологічні підходи щодо експертного встановлення професійного генезу злоякісних новоутворень / Д. В. Варивончик // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 314-317

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (этиология)
ЭКСПЕРТНОЕ ОСВИДЕТЕЛЬСТВОВАНИЕ -- EXPERT TESTIMONY (использование, методы)
Анотація: Для визначення професійного генезу злоякісних новоутворень необхідно керуватись рекомендованими ВООЗ та МОП клініко-епідеміологічними критеріями, а також абсолютними критеріями (визначеними в Україні з 2006 р.). Існує низка складних наукових питань щодо експертизи професійного раку за дії рентгенівського та гамма-випромінювань, на вирішення яких повинні бути спрямовані подальші дослідження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)