Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ18/2017/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

До 70-річчя створення Европейської антиревматичної ліги: досягнення ревматології [Текст] / В. М. Коваленко [и др.] // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 3-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕВМАТОЛОГИЯ -- RHEUMATOLOGY (история, статистика, тенденции, экономика)
МЕДИЦИНСКИЕ ОБЩЕСТВА -- SOCIETIES, MEDICAL
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS
Анотація: У 1947 р. створена Європейська антиревматична ліга (EULAR) для боротьби з ревматичними і м’язово-скелетними захворюваннями. Мета EULAR — зменшення тягаря ревматичних захворювань та поліпшення лікування, профілактики й реабілітації патології опорно-рухового апарату. В оглядовій статті представлено досягнення світової ревматологічної науки за останні 70 років, проаналізовано етапи розвитку ревматології та вплив цих відкриттів на якість життя пацієнтів із ревматичними захворюваннями. Прогрес у ревматології зумовлений в основному розробленням протизапальних та імуномодулювальних препаратів і лікарських засобів, що модифікують перебіг хвороби
Дод.точки доступу:
Коваленко, В. М.
Головач, І. Ю.
Яременко, О. Б.
Рекалов, Д. Г.
Шуба, Н. М.
Гарміш, О. О.
Гнилорибов, А. М.
Тер-Вартаньян, С. Х.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чоп’як, В. В.
Особливості взаємозв’язків аутоантитіл до екстрагованих ядерних антигенів та скринінгових аутоантитіл у хворих на системний червоний вовчак [Текст] / В. В. Чоп’як, Я. Ф. Толстяк // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 11-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика, осложнения, патофизиология)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (диагностическое применение)
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) характеризується утворенням низки аутоантитіл. Одні аутоантитіла є скринінговими (ANA та anti-dsDNA), інші — підтверджуючими (ЕNА). Мета. Вивчити взаємозв’язки аутоантитіл до ЕNА зі скринінговими аутоантитілами у пацієнтів із СЧВ. Об’єкт і методи. За ретроспективними і поточними лабораторними даними відібрано для аналізу 105 хворих на СЧВ, які відповідали критеріям класифікації ACR (1997). Серологічні тести включали визначення ANA, аnti-dsDNA, аnti-Sm, аnti-RNP, аnti-Ro, аnti-La за допомогою імуноферментного аналізу. Результати та їх обговорення. Позитивні скринінгові ANA зареєстровано у 85 (81,0%) хворих. Підвищений рівень аnti-dsDNA виявлено в 91 (86,6%) пацієнта. Позитивний титр антитіл до RNP зафіксовано у 18 (32,2%) обстежених, у 23 (51,0%) пацієнтів — підвищений титр аnti-SS-A і у 25 (50,0%) — аnti-SS-B. Антитіла до Sm виявлено у 18 (30,0%) пацієнтів. При використанні регресійного аналізу та коефіцієнта кореляції Пірсона позитивні кореляції відмічено між значеннями аnti-RNP і SLEDAI (r=0,57; р0,05), аnti-RNP і BILAG (r
Дод.точки доступу:
Толстяк, Я. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синяченко, О. В.
Ревматологический паранеопластический синдром при раке легкого [Текст] / О. В. Синяченко, Ю. В. Думанский, О. Ю. Столярова // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 15-21. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (осложнения, радиотерапия, хирургия)
ПАРАНЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- PARANEOPLASTIC SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
Анотація: Мета дослідження — вивчити поширеність ревматологічного паранеопластичного синдрому (ПНПС) і характер його окремих проявів при різних варіантах перебігу раку легені (РЛ). Під наглядом перебував 1071 хворий на РЛ віком від 24 до 86 років (в середньому — 59 років), з них 83% чоловіків та 17% жінок. Дрібноклітинний гістологічний варіант захворювання виявлений у 18% випадків, а недрібноклітинний — у 82%, співвідношення IA–ІВ, ІІА–ІІВ, ІІІА, ІІІВ і IV стадій захворювання становило 1:2:23:35:36. Ураження верхніх часток легень виявлено у 27% випадків, нижніх — у 15%, верхньонижньої локалізації ліворуч — у 19%, середньоверхньої — у 25%, середньонижньої — у 1%, середньої частки — у 4%, медіастинальний варіант хвороби відзначено у 9% спостережень. У 79% обстежених відзначено центральну форму РЛ, у 21% — периферичну. У 18% хворих на РЛ діагностують 20 варіантів ревматологічного ПНПС (1–8 на хворого), частіше визначається у жінок і має гендерні особливості поширеності (поліміозит, лейкоцитокластичний васкуліт, панікуліт або вузлова еритема), залежить від локалізації пухлинного процесу (середньочасткова, медіастинальна), стадії, ступеня тяжкості перебігу і гістологічного варіанта неоплазми (ревматоїдоподібний артрит, остеоартропатія, долонний фасцит, контрактури Дюпюїтрена, тендовагініт, дерматоміозит/поліміозит, васкуліт, панікуліт), характеру метастазування в лімфатичні вузли, віддалені органи й скелет, які впливають на додаткові паранеопластичні ознаки (ураження периферичної нервової системи, розвиток офтальмопатії та гінекомастії). Чинники ризику ПНПС при РЛ — наявність ексудативного плевриту, стиснення верхньої порожнистої вени, проростання пухлини у грудну стінку і середостіння. Результати корисні для розробки медичної технології ранньої діагностики РЛ, оперативного, променевого та медикаментозного лікування захворювання та контролю ефективності заходів, що проводяться, а також патогенетичної терапії при ПНПС
Цель исследования — изучить распространенность ревматологического паранеопластического синдрома (ПНПС) и характер его отдельных проявлений при разных вариантах течения рака легкого (РЛ). Под наблюдением находился 1071 больной РЛ в возрасте от 24 до 86 лет (в среднем — 59 лет), из них 83% мужчин и 17% женщин. Мелкоклеточный гистологический вариант заболевания выявлен в 18% случаев, а немелкоклеточный — в 82%, соотношение IA–ІВ, ІІА–ІІВ, ІІІА, ІІІВ и IV стадий заболевания составило 1:2:23:35:36. Поражение верхних долей легких выявлено в 27% случаев, нижних — в 15%, верхненижней локализации слева — в 19%, средневерхней — в 25%, средненижней — в 1%, средней доли — в 4%, медиастинальный вариант болезни отмечен в 9% наблюдений. У 79% обследованных выявлена центральная форма РЛ, у 21% — периферическая. У 18% больных РЛ диагностируют 20 вариантов ревматологического ПНПС (1–8 на больного), чаще отмечается у женщин и имеет гендерные особенности распространенности (полимиозит, лейкоцитокластический васкулит, панникулит или узловатая эритема), зависит от локализации опухолевого процесса (среднедолевая, медиастинальная), стадии, степени тяжести течения и гистологического варианта неоплазмы (ревматоидоподобный артрит, остеоартропатия, ладонный фасцит, контрактуры Дюпюитрена, тендовагинит, дерматомиозит/полимиозит, васкулит, панникулит), характера метастазирования в лимфатические узлы, отдаленные органы и скелет, которые влияют на дополнительные паранеопластические признаки (поражение периферической нервной системы, развитие офтальмопатии и гинекомастии). Факторы риска ПНПС при РЛ — наличие экссудативного плеврита, сдавления верхней полой вены, прорастание опухоли в грудную стенку и средостение. Результаты полезны для разработки медицинской технологии ранней диагностики РЛ, оперативного, лучевого и медикаментозного лечения заболевания и контроля эффективности проводимых мероприятий, а также патогенетической терапии при ПНПС
Дод.точки доступу:
Думанский, Ю. В.
Столярова, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Поворознюк, В. В.
Вікові особливості мінеральної щільності кісткової тканини у жінок молодого віку з ювенільним ідіопатичним артритом [Текст] / В. В. Поворознюк, К. М. Амосова, М. Б. Джус // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (действие лекарственных препаратов, физиология)
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (осложнения, патофизиология)
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчити стан мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у жінок молодого віку, хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА), залежно від їх віку. Об’єкти і методи: обстежено 99 жінок віком 19–39 років (40 хворих на ЮІА та 59 практично здорових), розподілених на дві групи: 1-ша — 20–29 років та 2-га — 30–39 років. Оцінювали вік дебюту захворювання, час відтермінування діагнозу, тривалість захворювання, ILAR-варіант ЮІА, МЩКТ, Т-показник та Z-показник. Результати: МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта (ПВХ; p0,001) та всього скелета (р0,01) в обох вікових групах, шийки стегнової кістки (р0,001) у хворих віком 20–29 років вірогідно нижча, ніж у здорових. МЩКТ на рівні ультрадистального відділу кісток передпліччя (УДВКП) з перебігом захворювання знижується у хворих на ЮІА порівняно зі здоровими (р0,01). На рівні ПВХ у 1-й групі знижені як Т-показник (р0,001), так і Z-показник (р0,001), а у 2-й групі — лише Z-показник (р0,01), на рівні всього скелета Т- і Z-показник знижені у хворих обох вікових груп (1-ша група: Т-показник р0,05, Z-показник р0,001; 2-га група: Т-показник р0,05, Z-показник р0,001). На рівні шийки стегнової кістки хворі 1-ї та 2-ї груп мали нижчі Т-показники (відповідно р0,001 та р0,05), Z-показник нижчий (р0,001) у 1-й групі. На рівні УДВКП виявлено зниження Т- і Z-показника лише у 2-й групі (відповідно р0,01 та р0,01). Висновки: наявність у дитячому віці ЮІА негативно впливає на формування піку кісткової маси та МЩКТ у жінок в ранньому молодому віці. Зниження МЩКТ в усьому скелеті та на рівні УДВКП свідчить про негативний вплив ЮІА на кісткову тканину, а збільшення тривалості захворювання призводить до її втрати, особливо на рівні УДВКП у цих пацієнтів. Для діагностики остеопорозу в жінок молодого віку з ЮІА доцільно використовувати не лише Z-, а й T-показник
Дод.точки доступу:
Амосова, К. М.
Джус, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Проценко, Г. О.
Амілоїдна артропатія в ревматології [Текст] / Г. О. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 27-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АМИЛОИДОЗ -- AMYLOIDOSIS (диагностика, лекарственная терапия, терапия)
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (терапевтическое применение)
ДИЕТА С ОГРАНИЧЕНИЕМ БЕЛКОВ -- DIET, PROTEIN-RESTRICTED (использование)
ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: Амілоїдна артропатія виникає у пацієнтів з первинним або вторинним амілоїдозом внаслідок відкладання амілоїду в синовіальній оболонці, періартикулярній тканині та кістках. Знання клінічної картини цього захворювання, методів діагностики допоможуть лікарю-ревматологу вчасно запідозрити амілоїдоз та спрямувати пацієнта до спеціалізованих клінік
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Актуальные вопросы по проблеме атеросклероза. Часть 1 [Текст] / В. К. Казимирко [и др.] // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 31-38. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика, лекарственная терапия)
БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ -- PLAQUE, ATHEROSCLEROTIC (диетотерапия, лекарственная терапия, метаболизм)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (этиология)
Анотація: В работе в форме вопросов и ответов представлена информация по характеристике атеросклероза как воспаления
В роботі у формі запитань та відповідей представлена інформація щодо характеристики атеросклерозу як запалення
Дод.точки доступу:
Казимирко, В. К.
Силантьева, Т. С.
Иваницкая, Л. Н.
Дубкова, А. Г.
Кутовой, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Свінціцький, І. А.
Взаємозв’язок показників ліпідного обміну та їх індексів із рівнем урикемії у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця: одноцентрове крос-секційне дослідження [Текст] / І. А. Свінціцький // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (физиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (вредные воздействия)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (патофизиология, этиология)
БЛЯШКА АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКАЯ -- PLAQUE, ATHEROSCLEROTIC (патофизиология, этиология)
Анотація: Мета дослідження. Встановити характер взаємозв’язку показників ліпідного обміну та їх індексів з рівнем урикемії у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС). Об’єкт і методи. До одноцентрового крос-секційного дослідження залучено 63 особи зі стабільною ІХС: 41 (65,1%) чоловік, 22 (34,9%) жінки, медіана віку — 63 роки. Залежно від наявності гіперурикемії (ГУ) їх розподілено на дві групи: основна — 21 хворий з ГУ, група порівняння — 42 пацієнти з нормальним вмістом сечової кислоти (СК) у сироватці крові. Для оцінювання стану ліпідного обміну визначали рівні загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину (ХС) ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), аполіпопротеїнів А1 (Апо А1) і В (Апо В), розраховували за формулами вміст ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ХС ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і ХС неліпопротеїнів високої щільності (не-ЛПВЩ), а також відповідні ліпідні індекси: коефіцієнт атерогенності (КА), Castelli Risk Index I та ІІ (CRI-I, CRI-IІ), Atherogenic Index of Plasma (AIP) тощо. Результати. В осіб з ГУ виявлено статистично значуще вищі рівні ЗХС, ТГ, ХС ЛПДНЩ, ХС не-ЛПВЩ, нижчі значення Апо А1, а також вищі показники таких ліпідних індексів: КА, CRI-I, CRI-II, АІР, ТГ/ХС ЛПВЩ та Апо В/Апо А1. Кореляційний аналіз встановив наявність статистично вагомої асоціації помірної сили між вмістом СК у сироватці крові та значеннями ТГ, ХС ЛПДНЩ, Апо А1, більшості ліпідних індексів: КА, CRI-I, АІР, ТГ/ХС ЛПВЩ та ХС ЛПДНЩ/ЗХС, слабкої сили — між рівнями СК і ХС ЛПВЩ. Висновки. Перебіг стабільної ІХС на фоні ГУ характеризувався проатерогенними змінами параметрів ліпідного обміну, а також виявлено взаємозв’язок між ними та концентрацією СК у сироватці крові, що свідчить про вищий ризик прогресування атеросклеротичного процесу в цих пацієнтів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Триполка, С. А.
Развитие критической дигитальной ишемии у пациентки с дерматомиозитом и антисинтетазным синдромом: клинический случай [Текст] / С. А. Триполка, И. Ю. Головач // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 45-50. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Циклофосфан

MeSH-головна:
ДЕРМАТОМИОЗИТ -- DERMATOMYOSITIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ВАСКУЛИТЫ -- VASCULITIS (осложнения, этиология)
ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ -- PULSE THERAPY, DRUG (использование)
МЕТИЛПРЕДНИЗОЛОН -- METHYLPREDNISOLONE (терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Представлено описание клинического случая диагностики антисинтетазного синдрома у пациентки молодого возраста, который клинически проявился доминирующими в клинической картине тяжелым феноменом Рейно, развитием окклюзионной васкулопатии и критической дигитальной ишемией. Заболевание дебютировало кожным симптомокомплексом (гелиотропная эритема, эритематозные высыпания на коже) и лихорадкой, впоследствии присоединился суставной синдром, боль в мышцах, диагностировано поражение легких (пульмонит и инфильтраты). При иммунологическом тестировании выявлены антитела к гистидил-тРНК-синтетазе (анти-Jo-1). На основании данного симптомокомплекса пациентке был установлен антисинтетазный синдром. Через 3 мес после появления первых кожных симптомов развилась тяжелая васкулопатия с развитием критической дигитальной ишемии пальцев рук, позднее — области левой пятки. Применение комбинированной пульс-терапии циклофосфаном и метилпреднизолоном позволило снизить активность дерматомиозита, клинические и лабораторные проявления миозита, поражение легких. Однако быстрое прогрессирование васкулопатии с развитием острой дигитальной ишемии привело к развитию сухой гангрены и потере мягких тканей
Представлено опис клінічного випадку діагностики антисинтетазного синдрому у пацієнтки молодого віку, що проявився домінуючими у клінічній картині тяжким феноменом Рейно, розвитком оклюзійної васкулопатії, критичної дигітальної ішемії. Захворювання дебютувало шкірним симптомокомплексом (геліотропна еритема, еритематозні висипання на шкірі) та лихоманкою, згодом приєднався суглобовий синдром, біль у м’язах, діагностовано ураження легень (пульмоніт та інфільтрати). При імунологічному тестуванні виявлено антитіла до гістидил-тРНК-синтетази (анти-Jo-1). На підставі цього симптомокомплексу пацієнтці було встановлено антисинтетазний синдром. Через 3 міс після появи перших шкірних симптомів розвинулася тяжка васкулопатія з критичною дигітальною ішемією пальців рук, пізніше — ділянки лівої п’яти. Застосування комбінованої пульс-терапії циклофосфаном і метилпреднізолоном дозволило знизити активність дерматоміозиту, клінічні й лабораторні прояви міозиту, ураження легень. Однак швидке прогресування васкулопатії з розвитком гострої дигітальної ішемії призвело до розвитку сухої гангрени та втрати м’яких тканин
Дод.точки доступу:
Головач, И. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

VII Національний конгресс ревматологів України: тези наукових доповідей [Текст] // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 51-87

MeSH-головна:
РЕВМАТОЛОГИЯ -- RHEUMATOLOGY
Анотація: Патогномонічні симптоми анкілозивного спондиліту (АС) (двобічний сакроілеїт і рентгенологічний феномен «бамбуковий ціпок») на ранніх стадіях хвороби виявляються вкрай рідко. Досвід ревматологів клініцистів свідчить, що протягом тривалого часу ентезити (запалення ентезів — місць прикріплення до кістки зв’язок, сухожиль, апоневрозів, суглобних капсул) можуть бути єдиним клінічним проявом АС навіть за відсутності болю в крижовій ділянці, спині або периферичного артриту. За даними D. Mcgonagle та співавторів (1998) ентезити передують розвитку синовітів суглобів нижніх кінцівок у хворих на АС (Heuft-Dorenbosch L. еt al., 2003). При АС можуть вражатися всі ентези, однак найчастіше — місця прикріплень зв’язок і сухожиль нижніх кінцівок. Ультразвукове дослідження (УЗД) дає можливість більш детально вивчити ентезити у хворих на АС. Мета: дослідити та зіставити клінічні, рентгенологічні та УЗ-прояви ентезитів у хворих на АС. Методи дослідження. Включений 31 хворий (чоловіки) з достовірним діагнозом АС згідно з класифікаційними критеріями ASAS. Досліджували (візуально й пальпаторно, а також на рентгенограмах і УЗД) ентези таких локалізацій (симетрично): гребені здухвинних кісток, медіальний і латеральний виростки стегнових кісток, верхній і нижній полюс надколінка, місця прикріплення ахіллова сухожилля (проксимально) і підошовного апоневрозу (дистально) до п’яткової кістки (усього 14 ентезів). Для оцінки активності АС визначали такі показники: кількість болючих периферичних суглобів, ентезів, тривалість ранкової скутості (хв), оцінку активності хвороби лікарем і пацієнтом з використанням критеріїв активності ASAS. Здійснювали рентгенографію таза у прямій проекції, колінних суглобів у прямій і бічний проекціях і стопи в бічній проекції. Оцінювали кількість і вираженість кісткових ерозій та ентезофітів у місцях прикріплення зв’язок, сухожиль, апоневрозів. УЗД виконували на апараті з лінійним датчиком частотою 12 Мгц у режимі «musculosceletal». Усі суглоби досліджували поліпозиційно. Ознаками ентезиту вважали: стовщення ентезу, випіт, ерозії/остеофіти. Наявність «гіпоехогенного набряку» без зміни товщини сухожилля не враховували. Відхилення товщини менше ніж 0,1 мм від показників нормальної популяції вважалося припустимою погрішністю вимірів. Результати. Виявлено дуже слабкий кореляційний зв’язок між ВАШ активності хвороби й кількістю болючих (r=0,23) або запалених ентезів (r=0,27), кількістю болючих суглобів (r=0,33) та помірний кореляційний зв’язок між ВАШ активності й кількістю запалених суглобів (r=0,39), тривалістю ранкової скутості (r=0,45) та ШОЕ (r=0,41). Клінічно ентезити виявлені у 28 (90,3%) хворих на АС (n=69). Найчастіше виявляли припухлість і болючість ентезів ділянки ахіллова сухожилля (27,4%), найрідше — гребенів здухвинних кісток (6,5%). Клінічні ознаки ентезитів однаково часто виявляли як у хворих з коротким анамнезом (до 5 років), так і більше 5 років (r=0,14). Рентгенологічні ознаки ентезитів (кісткові ерозії та ентезофіти) виявляли в 1,57 раза рідше, ніж при клінічному обстеженні. Частіше рентгенологічні ознаки энтезитів виявляли в місці прикріплення ахіллова сухожилля (17,7%), рідше — у місці прикріплення підошовного апоневрозу (4,8%). Ентезофіти в 1,9 раза частіше виявляли, ніж ерозії кістки. Висновки. На рентгенограмах хворих на АС із тривалістю хвороби менше 5 років ентезофіти не виявлені, тоді як у хворих з більш тривалим анамнезом (більше 8 років) останні реєстрували частіше, ніж кісткові ерозії (r=0,42)
Дод.точки доступу:
VII Національний конгрес ревматологів України

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)