Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ18/2021/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


   
    Резолюція ради експертів, присвяченої темі «Інтерстиціальні захворювання легень при системній склеродермії» (16 грудня 2020 р.) [Текст] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 4-8


Рубрики: Нинтеданиб

   Микофенолата мофетил


MeSH-головна:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
Анотація: 16 грудня 2020 р. в онлайн-форматі відбулося засідання групи провідних українських експертів-ревматологів «Інтерстиціальні захворювання легень при системній склеродермії» під головуванням доктора медичних наук, професора, академіка Національної академії медичних наук (НАМН) України Володимира Миколайовича Коваленка. У висновках Ради експертів представлені результати обговорення питань діагностики та терапії інтерстиціальних захворювань легень (ІЗЛ) при системній склеродермії (СС). Причиною даного обговорення стала поява нових даних про застосування препарату нінтеданіб у цієї категорії пацієнтів. Так, у дослідженні SENSCIS оцінювали ефективність та безпеку нінтеданібу у 576 пацієнтів з ІЗЛ при СС, які отримали принаймні одну дозу нінтеданібу або плацебо. При вихідній оцінці у 51,9% пацієнтів виявлена дифузна шкірна форма СС, 48,4% пацієнтів отримували мікофенолату мофетил. При аналізі первинної кінцевої точки швидкість зміни функції життєвої ємності легень становила 52,4 мл за рік у групі лікування нінтеданібом і 93,3 мл за рік у групі плацебо (відмінність — 41,0 мл за рік; 95% довірчий інтервал 2,9–79,0; p=0,04). Учасники Ради експертів вважають за доцільне актуалізувати проблему діагностики і терапії ІЗЛ при СС як на національному, так і регіональному рівні; керуватися мультидисциплінарним підходом до діагностики та лікування ІЗЛ при СС з обов’язковим залученням фахівців — ревматолога і рентгенолога (спеціаліста з КТ-діагностики), за необхідності диференційної діагностики в складних клінічних ситуаціях — пульмонолога; рекомендувати включення препарату нінтеданіб в національні та регіональні клінічні рекомендації з лікування ІЗЛ при СС
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Яременко, О. Б.
    Роль дієтичних факторів у розвитку та модифікації перебігу системного червоного вовчака [Текст] / О. Б. Яременко, Д. І. Коляденко // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 9-18. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Ресвератрол

MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL (терапевтическое применение)
РЫБИЙ ЖИР -- FISH OILS (терапевтическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) — одне з найтяжчих системних захворювань сполучної тканини, що розвивається частіше у молодих жінок і дівчат, хоча може виникати в будь-якому віці. Хворі на СЧВ, як і раніше, мають високий ризик смерті (в 3 рази вищий, ніж у загальній популяції). Основою покращення прогнозу при СЧВ вважаються рання діагностика, інтенсифікація базисної терапії та мінімізація дози глюкокортикоїдів (ГК), активне призначення гідроксихлорохіну, контроль побічних ефектів ГК та імуносупресантів, застосування імунобіологічних препаратів, оцінка серцево-судинного ризику та лікування серцево-судинних захворювань. Однак останніми роками з’являються пуб­лікації про можливий вплив стану харчування та окремих інгредієнтів їжі на перебіг захворювання. Серед компонентів продуктів харчування вивчається значення насичених і ненасичених жирів, вітамінів, антиоксидантів, алкоголю, продуктів, багатих на клітковину. Найпереконливішу інформацію стосовно можливого впливу на активність та перебіг СЧВ отримано щодо вітаміну D, риб’ячого жиру, алкоголю, зеленого чаю, харчової солі. Саме аналізу літературних даних щодо цих питань присвячено нашу оглядову роботу
Дод.точки доступу:
Коляденко, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Білявська, Ю. В.
    Ювенільний системний червоний вовчак. Що варто пам’ятати ревматологу дорослої служби? [Текст] / Ю. В. Білявська, О. А. Ошлянська, Н. С. Шевченко // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 19-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- IMMUNOMODULATION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Ювенільний системний червоний вовчак (юСЧВ) — тяжке рідкісне мультисистемне аутоімунне/аутозапальне захворювання із дебютом симптомів до 18-річного віку, що уражує будь-яку систему органів, призводить до їх пошкодження, спричиняючи розвиток непрацездатності та/або смерті. Серед пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ), хворі на юСЧВ становлять 15–20%. Методи дослідження. На підставі літературних даних у статті наведені сучасні уявлення щодо етіології та патогенезу, описано гетерогенність клінічних проявів та перебігу юСЧВ; висвітлені основні труднощі у діагностиці, зокрема розробці діагностичних критеріїв. Представлена порівняльна характеристика існуючих класифікаційних критеріїв у популяції хворих на юСЧВ. Терапевтичні стратегії у разі юСЧВ переважно екстрапольовані з дорослої популяції хворих. У роботі наведена сучасна терапевтична тактика при юСЧВ, в тому числі із застосуванням препаратів біо­логічної терапії. Висновки. Мультисистемність ураження, характерна для юСЧВ, зумовлює потребу у курації пацієнта із залученням мультидисциплінарної команди, а не лише дитячого ревматолога, та потребує дотримання визначених принципів спадкоємності із дорослою ревматологічною службою при переході пацієнтів
Дод.точки доступу:
Ошлянська, О. А.
Шевченко, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Гарміш, О. О.
    Роль субпопуляцій в-лімфоцитів та моноцитів у формуванні проатерогенних порушень у хворих на ревматоїдний артрит [Текст] / О. О. Гарміш, В. Г. Левченко // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 29-35. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (кровь, патофизиология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (кровь, патофизиология, этиология)
(анализ, кровь)
ЛИПОПРОТЕИНЫ -- LIPOPROTEINS (анализ, кровь)
АПОЛИПОПРОТЕИН A-I -- APOLIPOPROTEIN A-I (анализ, кровь)
Анотація: Мета дослідження — визначення динаміки змін субпопуляцій моноцитів та В-лімфоцитів крові у хворих на ревматоїдний артрит (РА) та їх взаємозв’язок з активністю РА, проатерогенними порушеннями обміну ліпідів та ліпопротеїнів (ЛП) крові, концентра­цією у крові аполіпопротеїну (апо)А-І, апоВ. Матеріали та методи. У всіх пацієнтів оцінювали спектр ліпідів та ЛП у крові з додатковим визначенням у плазмі крові рівня апоВ та апоА-І. Визначали субпопуляційний склад клітин (лімфоцитів та моноцитів) у периферичній крові методом проточної цитометрії за допомогою реагентів для визначення кластерів диференціації CD3, CD4, CD5, CD8, CD19, CD14, CD16 и CD45 виробництва Beckman Coulter Іnc. Цитофлуо­рометричний аналіз виконаний на апараті NAVIOS (Beckman Coulter Іnc.). Результати. У пацієнтів з РА традиційні показники обміну ліпідів та ЛП крові залишаються у межах нормальних значень при підвищеному рівні С-реактивного протеїну та швидкості осідання еритроцитів у крові. При цьому концентрація у крові апоА-І була на 35% нижча, ніж у контролі (р0,01). Концентрація апоВ — головного апо-білка ліпопротеїнів низької щільності та ліпопротеїнів дуже низької щільності, навпаки, на 16,5% перевищувала контрольне значення (р0,01). У результаті індекс атерогенності на 70% перевищував контрольне значення (р0,01). Підвищення активності РА поєднувалося зі зниженням кількості моноцитів класичної (CD14+hiCD16-) та патрулюючої (CD14+hiCD16+) субпопуляції при збільшенні кількості моноцитів проміжної субпопуляції. Паралельно відмічалося зниження субпопуляції В1-лімфоцитів зі збільшенням кількості лімфоцитів субпопуляції В2. Вис­новки. У хворих на РА паралельно з підвищенням активності системного запалення відмічається зростання проатерогенного потенціалу крові. Традиційні показники обміну ліпідів та ЛП крові у хворих з високою активністю РА залишаються у межах нормальних значень, що значно ускладнює діагностику доклінічних стадій атеросклерозу, визначення прогнозу, тому затримує початок лікування, знижує його ефективність. Патогенетичними механізмами проатерогенних порушень ЛП крові у хворих на РА можуть бути зміни субпопуляційного складу моноцитів та ЛП крові.
Дод.точки доступу:
Левченко, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Можливості використання алельного поліморфізму генів інтерлейкіну-6G-174C та фактора некрозу пухлини-Α G308A для прогнозування перебігу ювенільного ідіопатичного артриту [Текст] / О. А. Ошлянська [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 36-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (генетика, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (анализ, генетика)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) — захворювання, в основі патогенезу якого лежить дисбаланс про- та протизапальних цитокінів, тому вивчення цитокінового профілю широко використовується при роботі з хворими на ЮІА. Але визначення рівня цитокінів у периферичній крові може допомогти лише при оцінці поточного стану пацієнта та виборі терапії. Алельний поліморфізм генів, що кодують прозапальні цитокіни, тривалий час вивчається як можливий інструмент довгострокового прогнозування. Мета: дослідити алельний поліморфізм генів інтерлейкіну-6 G174C та фактора некрозу пухлини-α G308A у дітей з ЮІА залежно від особливостей його перебігу. Об’єкт: педіатричні пацієнти із попередньо встановленим діагнозом ЮІА. Матеріали та методи: проведене клінічне, інструментальне та лабораторне обстеження 52 пацієнтів віком 2–17 років, що перебували на лікуванні на клінічній базі кафед­ри педіатрії № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика у педіатричному відділенні для дітей старшого віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Додатково всім пацієнтам проведене визначення алельного поліморфізму генів G174C та G308A. Результати: відповідно до отриманих варіантів поліморфізму, пацієнтів розподілено на 7 груп. Кожна з описаних груп мала окремі фенотипові риси, на зразок наявності патогномонічних антитіл, наявності або відсутності позасуглобових уражень, більшої чи меншої кількості випадків з несприятливим перебігом. У групах з наявністю мутантних алелів перебіг хвороби зазвичай був менш сприятливим, такі пацієнти частіше потребували корекції або ескалації терапії. Висновки: алельний поліморфізм впливає на структуру та функціональні властивості прозапальних цитокінів у хворих на ЮІА. Це може сприяти різноманіттю варіантів перебігу та розвитку різної відповіді на призначене уніфіковане протокольне лікування. Подальше вивчення алельного поліморфізму генів інтерлейкіну-6 G174C та фактора некрозу пухлини-α G308A у дітей з ЮІА може бути перспективним для прогнозування перебігу ЮІА
Дод.точки доступу:
Ошлянська, О. А.
Арцимович, А. Г.
Россоха, З. І.
Охотнікова, О. М.
Попова, О. Ф.
Медведєва, Н. Л.
Вершигора, В. О.
Чайковський, І. А.
Кривова, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    НПЗП в ревматології: ефективність, ризики та безпека [Текст] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 45-50. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Німесулід

MeSH-головна:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (лекарственная терапия)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
Анотація: Висока поширеність артритів та ревматичних захворювань загалом серед дорослого населення і пов’язаних з ними обмежень фізичної та соціальної активності пацієнтів зумовлює значну увагу до діагностики та лікування ревматичних захворювань та коморбідних станів. Одним із найбільш застосовуваних інструментів у руках ревматолога є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), раціональне призначення яких є непростою задачею. Тому було проведено опитування серед лікарів різних спеціальностей щодо НПЗП, яким надають перевагу лікарі в різних клінічних ситуаціях. Воно не є репрезентативним, проте відображає загальні тенденції щодо призначення НПЗП
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Проценко, Г. О.
    Дворічний досвід застосування біосиміляру інфліксимабу у пацієнтів зі стійкими структурно-функціональними змінами хребта при анкілозивному спондилоартриті [Текст] / Г. О. Проценко, М. Л. Пастернак // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 51-56. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Біосиміляр інфліксимабу

MeSH-головна:
СПОНДИЛИТ АНКИЛОЗИРУЮЩИЙ -- SPONDYLITIS, ANKYLOSING (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Оцінено клініко-лабораторну ефективність біосиміляру інфліксимабу (БІ) упродовж 2 років застосування у пацієнтів зі стійкими структурно-функціональними змінами хребта при анкілозивному спондилоартриті (АС). Матеріали і методи. Обстежено 36 пацієнтів з достовірним діагнозом АС (згідно з модифікованими Нью-Йоркськими критеріями). Усіх учасників дослідження поділено на 2 групи: група № 1 — з центральною формою АС; група № 2 — з поєднаним ураженням осьового скелету й периферичних суглобів. Упродовж перших 52 тиж інфузія БІ проводилася за стандартною схемою. З 53-го по 105-й тиждень спостереження у кожній групі виділено підгрупи з урахуванням частоти введення БІ: кожні 8 тиж (підгрупа А) та кожні 10 тиж (підгрупа Б). Для оцінки ефективності лікування визначався С-реактивний білок (СРБ), розраховувалися індекси активності — Ankylosing Spondylitis Disease Activity Score з урахуванням СРБ (ASDAS-CRP), Bath Ankylosing Spondylitis Disease Activity Index (BASDAI), Bath Ankylosing Spondylitis Metrology Index (BASMI) та наявність активного запалення за даними МРТ. Результати. За результатами дослідження, БІ однаково ефективний у пацієнтів обох груп упродовж перших 52 тиж спостереження, де інтервал між інфузіями становив 8 тиж. Пацієнти із АС з ураженням периферичних суглобів демонстрували стійку ремісію упродовж 105 тиж спостереження за шкалами ASDAS-CRP, BASDAI та BASMI за умови введення БІ кожні 8 тиж. Подовження інтервалів між введеннями БІ до 10 тиж (група № 2Б) асоціювалося зі збільшенням вираженості симптомів та проявів активного АС за вищевказаними шкалами. Висновки. Застосування інгібітора фактора некрозу пухлин альфа (БІ) при АС дозволяє ефективно зменшити вираженість симптомів за шкалами ASDAS-CRP, BASDAI, BASMI та дає можливість краще контролювати активність захворювання не тільки на ранніх етапах, але й досягти тривалої клініко-лабораторної ремісії у пацієнтів зі стійкими структурними змінами хребта та покращити їх функціональну активність
Дод.точки доступу:
Пастернак, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Яременко, О. Б.
    Гемофагоцитарний синдром у пацієнта з панікулітом: аналіз клінічного випадку [Текст] / О. Б. Яременко, А. О. Сидорова // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 57-61. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛИМФОГИСТИОЦИТОЗ ГЕМОФАГОЦИТАРНЫЙ -- LYMPHOHISTIOCYTOSIS, HEMOPHAGOCYTIC (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ПАННИКУЛИТ -- PANNICULITIS (патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Гемофагоцитарний синдром (гемофагоцитарний лімфогістіо­цитоз — ГЛГ) — це стан, який характеризується гіперактивацією імунної системи, що виникає на фоні генетичної мутації (первинний ГЛГ), інфекційних чинників, ревматичних захворювань або злоякісних новоутворень. До основних клінічних ознак цього синдрому належать висока лихоманка, гепатоспленомегалія, цитопенії, цитолітичний синд­ром, гіперферитинемія й коагулопатія. Мета роботи. Проаналізувати та узагальнити існуючу інформацію стосовно діагностики та лікування ГЛГ, презентувати власний клінічний досвід ведення хворого. Матеріа­ли і методи. Виконано опис клінічного випадку розвитку вторинного ГЛГ. Розкрито ключові літературні дані щодо ранньої діагностики і лікувальної тактики цього стану. Результати. У цій статті описано клінічний випадок стрімкого погіршення з розвитком поліорганної недостатності на фоні гемофагоцитарного синдрому у жінки віком 39 років з первинно діагностованим панікулітом Вебера — Крісчена. Розкрито ключові моменти диференційної діагностики симптомів основного захворювання та гемофагоцитарного синдрому, визначення специфічних лабораторних маркерів (зокрема sCD25/sIL-2R), лікування з використанням глюкокортикоїдів та етопозиду. Висновки. Наявність певних спільних рис ГЛГ та основ­ного ревматичного захворювання може утруднювати проведення диференційної діагностики та затримувати початок лікування. Раннє розпізнавання симптомів ГЛГ одночасно з початком відповідної терапії потенційно дозволяє покращити прогноз виживаності пацієнтів
Дод.точки доступу:
Сидорова, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Рекалов, Д. Г.
    Клінічний випадок у практиці ревматолога: множинна мієлома під маскою вузликового поліартеріїту [Текст] / Д. Г. Рекалов, І. О. Данюк, Н. Г. Риндіна // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 62-64. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МИЕЛОМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE MYELOMA (диагностика, патофизиология)
ПЕРИАРТЕРИИТ УЗЕЛКОВЫЙ -- POLYARTERITIS NODOSA (диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Для системних васкулітів характерними є множинність ураження внутрішніх органів та різноманітність клінічних проявів, які можуть відмічатися у хворих неревматологічного профілю. З метою розширення навичок диференційної діагностики системних васкулітів описано випадок множинної мієломи (ММ) у пацієнтки, за клінічними симптомами схожої на перебіг вузликового поліартеріїту (ВП). Матеріали і методи. Первинний діагноз «ВП» встановлений у пацієнтки віком 50 років на основі критеріїв Американської колегії ревматологів: зменшення маси тіла 4 кг, сітчасте ліведо, полінейропатія верхніх кінцівок, підвищення креатиніну 133 мкмоль/л. Обговорення результатів. При верифікації заключного діагнозу насторожували відсутність типових клінічних проявів ВП — болю чи слабкості у м’язах нижніх кінцівок, інфікування вірусом гепатиту В, наявність ізольованої протеїнурії та відсутність еритроцитурії. Проведення протеїнограми виявило збільшення М-градієнту до 10% при нормальній концентрації загального білка, а подальша стернальна пункція — ознаки ММ. Рівень кальцію в крові був нормальним, а томографічне обстеження кісток скелету не виявило літичних уражень. Єдиним симптомом, що дозволив запідозрити ММ, була ізольована протеїнурія. Висновки. Таким чином, у хворих з ознаками системного васкуліту необхідно звертати увагу на відсутність деяких критеріїв діагнозу, навіть при наборі симптомів, достатніх для його встановлення
Дод.точки доступу:
Данюк, І. О.
Риндіна, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Зв’язок основних факторів ризику атеросклерозу з імунним запаленням, клітинним та гуморальним імунітетом у пацієнтів із ІХС зі стабільною стенокардією [Текст] / Т. І. Гавриленко [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (иммунология, кровь, патофизиология)
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (иммунология, кровь, патофизиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (этиология)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (иммунология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Серцево-судинні фактори ризику (ФР) мають різні асоціації із запальними біомаркерами. Проте значна кількість маркерів запалення не пояснюється традиційними ФР. Мета дослідження — виявити можливий зв’язок основних ФР атеросклерозу зі станом клітинних і гуморальних показників набутого та вродженого імунітету для розуміння механізмів впливу ФР на розвиток атеросклерозу. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 135 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) з наявністю 1–2 ФР (1-ша група) та 92 пацієнти з наявністю ≥3 ФР (2-га група). Матеріал імунологічного дослідження — периферична венозна кров. Для визначення показників клітинного та гуморального вродженого й адаптивного імунітету в сироватці крові та супернатантах мононуклеарних клітин використовували імуноферментний аналіз. Результати дослідження. У пацієнтів з ІХС з ≥3 ФР порівняно з 1–2 ФР сумарне ураження коронарних артерій серця на рік життя становило 1,90 (1,16–2,68) проти 1,37 (0,80–2,57) ум. од. (р=0,08) (R=0,13; р=0,10), рівень СРБ у крові 5,0 (3,9–8,9) проти 3,2 (1,2–4,6) мг/л (р=0,004) (R=0,13; р=0,11), ІЛ-6 в мононуклеарах — 2658 (2013–4432) проти 2058 (1320–3500) пг/мл (р=0,022) (R=0,17; р=0,035), ІЛ-8 у мононуклеарах — 2010 (1314–3320) проти 1411 (920–2646) пг/мл (р=0,009) (R=0,21; р=0,010), дієнові кон’югати у крові — 3,0 (2,1–4,5) проти 2,5 (1,6–3,8) ум. од. (р=0,042) (R=0,15; р=0,054), перекисне окиснення апоВ-білків — 0,83 (0,60–1,25) проти 0,72 (0,53–1,00) ум. од. (р=0,014) (R=0,16; р=0,020), ендотелійзалежна вазодилатація при манжетковій пробі — 4,2 (2,6–6,1) проти 7,5 (3,9–8,8)% (р=0,09) (R=–0,40; р=0,089), sICAM — 640 (478–790) проти 473 (365–650) нг/мл (р=0,0009) (R=0,30; р=0,001). Фактори ризику зумовлюють комплексний сумарний вплив на такі складові клітинного імунітету, як CD4 (R=0,36; F=7,4; p=0,01), sCD40L (R=0,42; F=2,4; p=0,028); на такі складові гуморального імунітету, як антитіла до компонентів стінки артерій (R=0,43; F=4,1; p=0,005), ЦІК (R=0,43; F=2,9; p=0,008), ХІК (R=0,41; F=3,5; p=0,02), IgG (R=0,47; F=3,5; p=0,01); на такі прозапальні фактори, як ІЛ-6 (R=0,35; F=4,3; p=0,007), ІЛ-8 (R=0,48; F=3,3; p=0,004), sICAM (R=0,73; F=7,8; p=0,0003) та СРБ (R=0,52; F=3,5; p=0,003). Виснов­ки. Традиційні ФР зумовлюють несприятливий потенціюючий сумарний вплив на прозапальний цитокіновий статус, клітинний та гуморальний імунітет, систему фагоцитів у пацієнтів зі стабільною ІХС з найбільшим внеском у ці зміни гіпертонічної хвороби. Наявність ≥3 ФР атеросклерозу у пацієнтів зі стабільною ІХС супроводжується слабким прямим, але статистично значущим зв’язком з активністю прозапальних цитокінів ІЛ-6 та -8, а також СРБ, перекисного окиснення ліпідів і апоВ-білків, з тенденцією до більшої вираженості коронарного атеросклерозу порівняно з наявністю 1–2 ФР. Наявність ≥3 ФР атеросклерозу порівняно з 1–2 ФР не погіршує функціонального стану ендотелію у пацієнтів зі стабільною ІХС
Дод.точки доступу:
Гавриленко, Т. І.
Ломаковський, О. М.
Підгайна, О. А.
Лутай, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)