Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ18/2021/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Лук’янчук, Є.
Доступність високоспеціалізованих технологій лікування в ревматології [Текст] / Є. Лук’янчук // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 4-7

MeSH-головна:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, терапия)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
Анотація: 29 жовтня 2021 р. у рамках VIII Національного конгресу ревматологів України, який вперше в Україні проводився спільно з Європейським альянсом асоціацій ревматологів (European Alliance of Associations for Rheumatology — EULAR), відбулося засідання, присвячене питанням доступності високоспеціалізованих технологій лікування в ревматології. Засідання відкрив Володимир Миколайович Коваленко, голова Експертної ради, доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, президент Всеукраїнської асоціації ревматологів України, зазначивши, що питання доступності високоспеціалізованих препаратів для ревматологічних пацієнтів має вирішуватися не тільки на рівні Всеукраїнської асоціації ревматологів України, а є у компетенції Уряду, Міністерства охорони здоров’я. Тому до участі у цій дискусії запрошені представники різних соціальних інституцій та установ, спеціалісти інших галузей, пацієнтських організацій, які долучені до надання високоспеціалізованої медичної допомоги пацієнтам ревматологічного профілю
Дод.точки доступу:
Національний конгрес ревматологів України

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нікольський, І. С.
Клітинна терапія в ревматології: можливі напрямки [Текст] / І. С. Нікольський, Г. М. Бутенко // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 8-19. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (иммунология, патофизиология, терапия)
КЛЕТОЧНАЯ И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- CELL- AND TISSUE-BASED THERAPY (использование)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- STEM CELL TRANSPLANTATION (использование)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (использование, методы)
Анотація: У роботі представлені актуальні питання з розробки методів клітинної терапії ревматологічних захворювань на основі власних досліджень гемопоетичних стовбурових і мультипотентних стромальних клітин, а також інформаційного пошуку в Medline та PubMed і даних у періодичній світовій науковій літературі. Результати і обговорення. Вперше рекомендації з використання стовбурових клітин для лікування аутоімунних хвороб, узгоджені Європейською протиревматичною лігою (EULAR) і Європейською групою трансплантації крові і кісткового мозку (EBMT), опубліковані у 1997 р. Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) після мієлоабляції використовується з метою заміщення ураженої аутоімунним процесом імунної системи на здорові донорські імунні клітини — похідні ГСК. Існують два основних препарати ГСК. Це клітини кісткового мозку, що містять ГСК, і відсортовані з периферичної крові CD34+-ГСК, мобілізовані у циркуляцію циклофосфаном і гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором (granulocyte colony–stimulating factor — GCSF). Наразі перевага надається аутотрансплантації ГСК, які краще приживляються, не індукують трансплантаційних реакцій і знижують інфекційні, аутоімунні й онкологічні ризики. Крім того, ця процедура не потребує глибокої мієлоабляції, що зумовлює низький рівень небажаних ускладнень. Проведені клінічні дослідження свідчать про підвищення ефективності лікування аутоімунних захворювань трансплантацією, особливо аутотрансплантацією ГСК. Найбільш перспективним методом клітинної терапії вважається трансплантація мультипотентних стромальних клітин (МСК) різного походження, що можуть бути в алогенній і аутологічній комбінації. Мотивацією для використання МСК стали дані про виражену дисфункцію цих клітин при аутоімунних захворюваннях в експерименті і клініці. Трансплантація МСК не потребує кондиціювання, не індукує реакцій несумісності і практично не викликає побічних реакцій. На генетичних і пристан-індукованих експериментальних моделях, а також в результаті проведення клінічних досліджень встановлені виражений, нормалізуючий активність імунної системи вплив МСК і помітний перспективний терапевтичний ефект. Висновки. Результати трансплантації ГСК і МСК при ревматологічних захворюваннях свідчать про підвищення ефективності лікування. Методи є перспективними і можуть бути рекомендовані до подальшої розробки і впровадження
Дод.точки доступу:
Бутенко, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рану, Франсуа.
Що кажуть експерти з Франції про остеоартрит? [Текст] / Франсуа Рану // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 20-26. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Структум

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (терапевтическое применение)
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
Анотація: У рамках VIII Національного конгресу ревматологів України, який тривав 26–29 жовтня 2021 р., відбувся виступ вченого світового рівня — Франсуа Рану (François Rannou), доктора медичних наук, професора медицини Університету Декарта (University Paris Descartes), співавтора рекомендацій ESCEO та керівника відділу фізичної та реабілітаційної медицини лікарні Кошен (Cochin Hospital), Париж, Франція, який представив доповідь «Лікування остеоартриту: від рекомендацій до щоденної практики», фокусуючи увагу на останніх світових рекомендаціях
Дод.точки доступу:
Національний конгрес ревматологів України

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черпіта, В. О.
Клініко-анамнестична характеристика та особливості метаболізму гомоцистеїну у жінок із цукровим діабетом 2-го типу та остеоартрозом в пре- та постменопаузі [Текст] / В. О. Черпіта // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 27-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (кровь, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (анализ, кровь)
Анотація: Виявити клініко-амнестичні характеристики та особливості метаболізму гомоцистеїну у жінок із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2-го типу) та остеоартрозом (ОА) в період пре- та постменопаузи. Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок в період пре- та постменопаузи: 1-ша група — жінки з ЦД 2-го типу; 2-га група — жінки з ОА; 3-тя група — жінки з коморбідною патологією (ЦД 2-го типу + ОА). У групу контролю включено 16 практично здорових жінок. Визначення рівня загального гомоцистеїну людини у сироватці крові пацієнток проводилося імуноферментним методом на аналізаторі «Labline-90». Результати. У статті встановлені взаємозв’язки ОА та ЦД 2-го типу із факторами ризику їх розвитку (порушення метаболізму глюкози, гормональні зміни в організмі жінки в період менопаузи, ожиріння) та викликані цим розлади вегетативної нервової системи, що проявляються підвищеними систолічним та діастолічним артеріальним тиском та порушенням метаболізму гомоцистеїну. Визначено, що рівні менопаузального індексу значно вищі в осіб із ОА і ЦД 2-го типу (відповідно 30,5±15,9 і 25,0±13,1 бала) та у жінок із їх коморбідним перебігом (21,7±13,0 бала) порівняно із контрольною групою (19,3±11,7 бала). Констатована наявність метаболічних порушень в організмі жінки в період пре- та менопаузи під впливом ОА та ЦД 2-го типу за вірогідним (0,001) підвищенням рівнів гомоцистеїну за наявності ОА (12,5±2,3 ммоль/л), ЦД 2-го типу (15,0±3,4 ммоль/л) і при коморбідному їх поєднанні (23,6±6,1 ммоль/л) порівняно з рівнями здорових жінок контрольної групи (7,8±2,2 ммоль/л). Висновки. Гіпергомоцистеїнемія багатьма вченими розглядається як фактор ризику системного атеросклерозу, серцево-судинних та неврологічних захворювань й інсульту та ін., що й підтверджується багатьма епідеміологічними дослідженнями, які демонструють її тісний взаємозв’язок з цими ускладненнями. Нами доведено підвищення рівня гомоцистеїну у хворих на ЦД 2-го типу в поєднанні з ОА жінок в період пре- та постменопаузи порівняно з групою контролю
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крилова, А. С.
Диференційований підхід до уратзнижувальної терапії подагри залежно від віку, статі та супутньої патології [Текст] / А. С. Крилова, А. Г. Дубкова, Т. С. Цимбалюк // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 32-39. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Фебуксостат

MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ПОДАГРА -- GOUT (лекарственная терапия, патофизиология)
АРТРИТ ПОДАГРИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, GOUTY (лекарственная терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КСАНТИНОКСИДАЗА -- XANTHINE OXIDASE (терапевтическое применение)
Анотація: Подагрична артропатія становить велику соціальну та економічну проблему для суспільства, супроводжується болем, утрудненням виконувати звичайні, повсякденні дії — і погіршує якість життя пацієнтів. У великій кількості досліджень, що проводяться у всьому світі, показано, що подагра та гіперурикемія є незалежними предикторами високого ризику розвитку коморбідної патології. Гіперурикемія пов’язана з усіма компонентами метаболічного синдрому, такими як порушення ліпідного обміну, високий індекс маси тіла, артеріальна гіпертензія, порушення обміну глюкози. З іншого боку, крім високого рівня сечової кислоти, подагра характеризується хронічним запаленням, поєднана дія цих факторів чинить патологічний вплив на судинне русло і є додатковим фактором ризику розвитку атеросклерозу та асоційованих з ним захворювань. Мета. Виконати огляд літератури та висвітлити сучасний підхід до уратзнижувальної терапії подагри залежно від віку, статі та супутньої патології. Методи. Проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті, що стосуються моніторингу та лікування подагри та гіперурикемії, ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті представлено особливості перебігу подагри залежно від віку, статі та супутньої патології. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR), Європейської антиревматичної ліги (нині — Європейський альянс асоціацій ревматологів, European League Against Rheumatism — EULAR), Британського товариства ревматології (British Society of Rheumatology — BSR) з діагностики та лікування подагри та гіперурикемії. У статті обговорюються питання медикаментозної терапії безсимптомної гіперурикемії, подагри залежно від віку, статі та супутньої патології, зокрема можливості застосування інгібітора ксантиноксидази фебуксостату. Висновки. Подагра та гіперурикемія — актуальна проблема сучасної ревматології, яка ще має багато питань та напрямків, що потребують подальшого дослідження. Особливо враховуючи неоднозначність впливу сечової кислоти на прогресування і перебіг супутньої патології. Застосування фебуксостату у хворих на подагру та гіперурикемію сприяє суттєвому зменшенню вираженості больового синдрому, уповільненню прогресування, поліпшенню функціонального стану суглобів і перебігу коморбідних захворювань завдяки його плейотропним ефектам. Необхідна подальша оцінка застосування уратзнижувальної терапії у пацієнтів різних вікових груп із супутньою патологією
Дод.точки доступу:
Дубкова, А. Г.
Цимбалюк, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порушення пуринового обміну та кишкова мікробіота [Текст] / С. М. Коваль [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 40-45. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (патофизиология)
ПОДАГРА -- GOUT (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: В огляді наводяться дані літератури щодо патогенезу гіперурикемії і подагри. Показано, що зараз подагру прийнято вважати більше аутоімунною патологією, ніж просто порушенням метаболізму сечової кислоти. Аналіз цитованих праць свідчить, що в даний час дослідники звертають пильну увагу не тільки на нирковий, але й на екстраренальний (інтестинальний) шлях виведення уратів. В огляді наводяться дані про основні уратні транспортери кишечнику. Також відзначена роль кишкової мікробіоти в метаболізмі пуринів. Показано, що хворі на подагру мають більш високу поширеність бактерій родів Prevotella, Fusobacterium і Bacteroides, тоді як здорові особи — більш високу чисельність бактерій родів Roseburia, Butyrivibrio, Coprococcus і Faecalibacterium prausnitzii. Також відзначено, що мікрофлора кишечнику бере участь у регулюванні процесів неспецифічного запалення, які притаманні подагричному поліартриту. Разом з тим звертається увага, що схожі зміни якісного та кількісного складу кишкової мікробіоти виявляють не тільки при різних порушеннях пуринового обміну, але й при ожирінні, синдромі інсулінорезистентності, артеріальній гіпертензії, атеросклерозі. Причинами можуть бути схожі для даних хвороб ланки патогенезу — переважання пресорних факторів ренін-ангіотензинової системи з гіперпродукцією вільних перекисних радикалів, блокадою продукції оксиду азоту, порушеннями ліпідного обміну, приєднанням та посиленням процесів неспецифічного запалення
Дод.точки доступу:
Коваль, С. М.
Снігурська, І. О.
Божко, В. В.
Милославський, Д. К.
Грідасова, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ішемічні та неішемічні ураження серця у хворих на ревматоїдний артрит. I. Клінічні і субклінічні зміни у міокарді, поширеність та тяжкість атеросклерозу, особливості впливу традиційних факторів ризику, роль системного запалення [Текст] / К. С. Узун [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 46-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (осложнения, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, патофизиология)
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, патофизиология)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование)
Анотація: У роботі наведено аналіз літератури про причини суттєвого (приблизно на 50%) підвищення ризиків серцево-судинних подій у хворих на ревматоїдний артрит (РА). Показано, що поширеність та тяжкість коронарних бляшок більші при РА, а частота інфаркту міокарда на 70% вища, ніж у загальній популяції. У той же час за смертність у пацієнтів із РА відповідають інші механізми, а традиційні фактори ризику мають суттєво менше значення при цій патології. Ризик інфаркту міокарда при РА пов’язаний не з активністю захворювання, а з рівнями С-реактивного білка. Субклінічні зміни у міокарді хворих на РА включають зниження систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка, високу частоту безсимптомного перикардиту, ранню дисфункцію міокарда. Ехокардіографія з відстеженням спеклів корелює з біомаркерами активності артриту. Роль системного запалення в розвитку неішемічної хвороби серця вивчено недостатньо, хоча в поодиноких роботах за допомогою магнітно-резонансної та позитронно-емісійної комп’ютерної томографії виявлено збільшення запалення міокарда та фіброзу. До останнього часу не визначено, який з неішемічних станів серцевої недостатності є більш поширеним у пацієнтів з РА
Дод.точки доступу:
Узун, К. С.
Батушкін, В. В.
Гнилорибов, А. М.
Узун, Д. Ю.
Кузеванова, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Федорович, Х. М.
Тромбоцитарні індекси як маркери активності запалення у пацієнтів з ревматоїдним артритом [Текст] / Х. М. Федорович, Р. І. Яцишин // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (кровь, патофизиология)
ТРОМБОЦИТОВ ПОДСЧЕТ -- PLATELET COUNT
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика)
Анотація: Мета дослідження — аналіз тромбоцитарних індексів (ТІ) у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА); підтвердження процесу активації тромбоцитів у патогенезі запалення при РА, а також визначення взаємозв’язків між окремими ТІ та індексом активності РА та їх оцінка. Об’єкт та методи. У дослідження включено 60 пацієнтів із встановленим діагнозом РА. Групу контролю становили 25 практично здорових осіб, репрезентативних за віком та статтю. Усі пацієнти пройшли стандартний клініко-лабораторний аналіз. ТІ проаналізовані з розгорнутого аналізу крові, зокрема кількість тромбоцитів (Plt), середній об’єм тромбоцитів (MPV), ширину розподілу тромбоцитів (PDW) та тромбоцитокрит (PCT), а також співвідношення тромбоцитів та лімфоцитів (PLR). На основі DAS-28 сформували 4 підгрупи (DAS28 2,6 — 1-ша підгрупа; 2,6DAS28≥3,2 — 2-га підгрупа; 3,2DAS28≤5,1 — 3-тя підгрупа; DAS28 5,1 — 4-та підгрупа). Результати. Показники швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивного білка (CРБ), а також суб’єктивна оцінка інтенсивності болю за VAS були найвищими у 4-й підгрупі дослідної групи та вірогідно відрізнялися між дослідною групою та контрольною групою пацієнтів (р0,05). За аналогією показник PCT був вищим у всіх 4 підгрупах досліджуваних пацієнтів порівняно з групою контролю (р0,05). Індекс PLR показав схожу тенденцію до зростання при вираженому запальному процесі, а особи, включені до 4-ї підгрупи продемонстрували найвище значення цього індексу (212,86±89,54, р0,05). Натомість параметри MPV та PDW у пацієнтів з вираженою активністю РА (DAS28 5,1) були нижчими порівняно з пацієнтами в стадії ремісії (9,457±0,843 і 18,631±0,735 vs 9,832±0,827 і 18,809±0,673 відповідно). Ми також встановили існування позитивного кореляційного зв’язку між PCT і PLR та показниками ШОЕ та СРБ (r=0,69 та r=0,71; r=0,65 та r=0,72 відповідно) та негативної кореляції між MPV, PDW та вказаними показниками запалення (r=–0,59 і r=–0,67 та r=–0,64 і r=–0,73 відповідно). Висновки. Підтверджено, що ТІ корелюють із показниками активності РА, що, в свою чергу, дає змогу розглядати ТІ як додаткові маркери активності запалення при РА
Дод.точки доступу:
Яцишин, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ошлянська, О. А.
Ювенільний дерматоміозит. Про що варто пам’ятати дорослому ревматологу? [Текст] / О. А. Ошлянська, Н. С. Шевченко, Ю. В. Білявська // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 57-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТОМИОЗИТ -- DERMATOMYOSITIS (диагностика, классификация, эпидемиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Ювенільний дерматоміозит (ЮДМ) — тяжке рідкісне прогресуюче системне захворювання аутоімунного ґенезу з переважним ураженням поперечносмугастих м’язів, шкіри та судин мікроциркуляторного русла, яке розвивається у дітей до 16-річного віку, але незважаючи на тяжкість, смертність від ЮДМ значно нижча, ніж у пацієнтів дорослого віку з дерматоміозитом/поліміозитом, також меншою вдвічі є інвалідизація у пацієнтів дитячого віку. ЮДМ має певні імунологічні та клінічні відмінності розвитку та перебігу у дітей порівняно з особами дорослого віку. Методи дослідження. На підставі літературних даних у статті наведені сучасні уявлення щодо етіології та патогенезу, описані діагностичні критерії ЮДМ; проведене зіставлення клінічних та лабораторних проявів і частоти їх виявлення у пацієнтів дитячого та дорослого віку, підкреслені основні відмінності диференційної діагностики. Наведені уніфіковані терапевтичні стратегії відповідно до рекомендацій міжнародних ревматологічних асоціацій. Висновки. Враховуючи поточні терапевтичні можливості, пацієнти з ЮДМ становитимуть все більшу частку серед пацієнтів із запальними міозитами. Це обґрунтовує потребу у подальших дослідженнях менеджменту хворих із ЮДМ для покращення рівня надання медичної допомоги та віддалених наслідків хвороб
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Білявська, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Єгудіна, Є. Д.
Застосування НПЗП при хронічних захворюваннях нирок: доцільність та управління профілем безпеки [Текст] / Є. Д. Єгудіна // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
Анотація: Хронічна хвороба нирок (ХХН) часто супроводжується розвитком больового синдрому різної етіології. Біль може бути ішемічним, скелетно-м’язовим, нейропатичним або викликаний остеодистрофією нирок. Залежно від причини розвитку больового синдрому необхідно підбирати оптимальний засіб для його купірування. На жаль, часто пацієнти з ХХН не отримують належного лікування з приводу больового синдрому через застереження щодо погіршення перебігу їх основного захворювання. Методи. Проведено огляд літератури та наведено відомості щодо можливих ризиків застосування різних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Результати та обговорення. У даному огляді розглянуті можливі підходи щодо купірування больового синдрому у пацієнтів з ХХН та підходи, спрямовані на оптимізацію профілю безпеки обраної терапії. Висновки. Диклофенак з коротшим періодом напіввиведення заслуговує на увагу при ХХН разом із корекцією дози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Проценко, Г. О.
Досвід застосування набуметону у хворих з реактивними артритами [Текст] / Г. О. Проценко, М. Л. Пастернак // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Набуметон

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
СИНОВИТ -- SYNOVITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: У роботі представлено дані клінічного дослідження нестероїдного протизапального препарату (НПЗП) набуметон у хворих з реактивними артритами. Відпрацьовано дози та тривалість його прийому залежно від клініко-лабораторної активності реактивного артриту. Вперше описано групу пацієнтів з постковідним реактивним артритом та обґрунтовано доцільність застосування набуметону в комплексному лікуванні таких хворих. Ефективність даного НПЗП оцінювали за загальним станом пацієнта, динамікою суглобового та запального індексів, кількістю уражених суглобів, об’ємом активних та пасивних рухів. У пацієнтів з реактивним артритом на тлі остеоартрозу аналізували запальний індекс Річі. Через 30 днів лікування в цілому по групі суглобовий індекс зменшився на 77%, запальний — на 78,5%, індекс Річі — на 55,6%, що підтверджує ефективність симптоматичної дії набуметону. У пацієнтів з наявністю синовіту за даними ультразвукового дослідження суглобів відмічено регрес випоту. Переносимість лікарського засобу була задовільною і не викликала будь-яких негативних наслідків як з боку шлунково-кишкового тракту, так і з боку серцево-судинної системи, що дозволяє включати його в комплексну терапію реактивних артритів
Дод.точки доступу:
Пастернак, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Імуногенетичні особливості системи HLA у пацієнтів з раннім і пізнім розвитком ІХС та перенесеним інфарктом міокарда [Текст] / О. М. Ломаковський [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 80-87. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (генетика, иммунология, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ИММУНОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNOGENETIC PROCESSES
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Спадкова складова даної патології містить поліморфізм генів за різними генетичними системами, які задіяні як в розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС), так і розвитку її ускладнень. Мета дослідження — визначення можливості використання імуногенетичних показників у якості прогностичних маркерів раннього розвитку і ускладнень ІХС на основі зіставлення фенотипічних та генотипічних характеристик системи HLA з появою перших клінічних проявів ІХС в різному віці пацієнтів та з розвитком інфаркту міокарда. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 58 пацієнтів зі стабільною ІХС. У контрольну групу включили 50 здорових осіб. Матеріалом імунологічного дослідження була периферична венозна кров. Типування HLA-антигенів проводили за методом реакції комплементзалежної цитотоксичності в мікролімфоцитотоксичному тесті. Типування проводили за 19 HLA-сироватками локусу А та 36 — локусу В. Генотипування алельних варіантів HLA I класу (локуси А, В, С), II класу (локуси DRB1, DQA1, DQB1) проводили молекулярно-генетичним методом. Рівні фактора некрозу пухлин α, інтерлейкіну-6 та 8, інтерферону γ в сироватці крові і культурі мононуклеарних клітин (моноцити та лімфоцити), високочутливого С-реактивного білка та антитіл до окиснених ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) в сироватці крові визначали твердофазним імуноферментним методом. Проліферативну неспецифічну активність лімфоцитів на міоген фітогемаглютинін та специфічну сенсибілізацію лімфоцитів до антигенів судинної стінки оцінювали в реакції бласттрансформації. Результати. Імуногенетичні характеристики фенотипу та генотипу системи HLA впливають на розвиток ІХС. HLA-специфічність генетичного контролю імунної відповіді пов’язана зі схильністю та толерантністю до раннього початку клінічних проявів ІХС та розвитку інфаркту міокарда. Показано позитивний та негативний зв’язок деяких HLA-антигенів і HLA-генів з продукцією медіаторів запалення, сенсибілізацією лімфоцитів до тканин судинної стінки та рівнем антитіл до окиснених ЛПНЩ. Висновки. Наявність певних HLA-антигенів І класу та HLA-генів ІІ класу може свідчити про генетичну схильність та генетичну стійкість до ІХС. Ранній початок клінічних проявів ІХС (до 45 років), а також перенесений інфаркт міокарда асоціюються з видами HLA-специфічності генетичного контролю імунної відповіді. Виявлено позитивний та негативний зв’язок деяких HLA-антигенів і HLA-генів з продукцією медіаторів запалення, проліферативною активністю Т-лімфоцитів, сенсибілізацією лімфоцитів до тканин судинної стінки та рівнем антитіл до окиснених ЛПНЩ
Дод.точки доступу:
Ломаковський, О. М.
Мінченко, Ж. М.
Гавриленко, Т. І.
Підгайна, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Резолюція VIIІ Національного конгресу ревматологів України з міжнародною участю (Київ, 26–29 жовтня 2021 року) [Текст] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 88-90

MeSH-головна:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
Анотація: Враховуючи представлені доповіді, роботу пленарних та секційних засідань, науково-практичних симпозіумів, круглих столів, результати та висновки Об’єднаних сесій Всеукраїнської асоціації ревматологів України (ВАРУ) з Європейським альянсом асоціацій ревматологів (EULAR), міждисциплінарних дискусій, появу новітніх методів діагностики та лікування, проаналізувавши актуальність спадкоємності та співпраці між різними ланками охорони здоров’я, таких як дитяча й доросла ревматологічна служба, сімейна й високоспеціалізована медицина, VIIІ Національний конгрес ревматологів України рекомендує...
Дод.точки доступу:
Національний конгрес ревматологів України

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)