Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ21/2021/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11
1.


    Pyvovar, S. M.
    The possibility of using the levothyroxine in patients with heart failure [Text] = Можливість застосувння левотироксину у хворих із серцевою недостатністю / S. M. Pyvovar, Y. S. Rudyk, L. V. Panina // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - P5-10. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения, ультрасонография)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СЕРДЦА МИНУТНЫЙ ОБЪЕМ -- CARDIAC OUTPUT (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Objective — to study the effect of the levothyroxine (LT) use in patients with autoimmune thyroiditis (AIT) on the course of heart failure (HF). Materials and methods. The study included 218 patients with HF on the background of post‑infarction cardiosclerosis. 109 (50.0 %) patients with AIT received LT due to hypothyreosis in past. These patients intake LT during 2 years before included in the study and have euthyreosis. Whether the levels of TSH, T3f, T4f, T3r were determined. Echocardioscopy and ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years. Results. Patients who used LT, comparing with patients without this drug, had smaller dimensions (EDD and ESD) and volumes (ESV and EDV) of left ventricle (LV) and 22.9 % greater LV ejection fraction (EF) (p = 0.0001), as well as higher low serum NT‑proBNP level (26.3 %, p = 0.009). In the subgroup of patients taking LT at a dose of 0.1 to 0.69 mcg/kg, LVEF did not differ from patients without this tritment. At a dose of 0.7 — 1.19 mcg/kg, LVEF is higher compared with that of patients who did not take LT (by 37.9 %) and patients who took LT at a dose 0.1 — 0.33 mcg/kg (36.9 %). LVEF was the highest in patients taking LT at a dose of 1.20 mcg/kg. The use of LT for 2 years reduces the risk of re‑hospitalization (RH) due to decompensation of heart failure (Odds ratio = 0.490 (0.281 — 0.857), p = 0.018). The ROC analysis showed that the risk of RH in patients with heart failure due to decompensation of the disease decreases with the use of LT at a dose of 0.53 mcg/kg (sensitivity — 56.62 %, specificity — 60.98 %, p = 0.016). Conclusions. The use of LT in patients has a dose‑dependent positive effect on LVEF. The largest LVEF is observed in patients taking the drug at a dose of 1.2 mcg/kg. The use of an LT dose of 0.53 mcg/kg leads to a significant decrease in the frequency of re‑hospitalization due to decompensation of heart failure during 2 years
Мета — вивчити вплив застосування левотироксину на перебіг серцевої недостатності у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 218 хворих із серцевою недостатністю (СН) на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 109 (50,0 %) у зв’язку з гіпотиреозом, котрий розвинувся на тлі автоімунного тиреоїдиту, протягом 2 років до залучення в дослідження отримували левотироксин (ЛТ) в індивідуально підібраних дозах та на момент залучення в дослідження мали еутиреоїдний стан. Визначали рівень тиреотропного гормону, вільних трийодтироніну і тироксину, реверсивного трийодтироніну. Проводили ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг СН протягом 2 років. Результати. Хворі, котрі отримували ЛТ, порівняно з пацієнтами, які не застосовували цей препарат, мали менші розміри (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) та об’єм (кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний) лівого шлуночка (ЛШ) та на 22,9 % більшу величину фракції викиду (ФВ) ЛШ (р = 0,0001), нижчий на 26,3 % сироватковий рівень N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (р = 0,009). У підгрупі хворих, які приймали ЛТ у дозі від 0,1 до 0,69 мкг/ кг маси тіла, ФВ ЛШ не відрізнялася від такої пацієнтів, котрі не застосовували цей препарат. При використанні дози 0,7 — 1,19 мкг/ кг маси тіла ФВ ЛШ була більшою порівняно з пацієнтами, які не приймали ЛТ (на 37,9 %), та хворими, які отримували ЛТ у дозі 0,1 — 0,33 мкг/ кг маси тіла (на 36,9 %). Найвищою ФВ ЛШ була у пацієнтів, які приймали ЛТ у дозі 1,20 мкг/ кг маси тіла. Прийом ЛТ протягом 2 років знижував ризик повторної госпіталізації з приводу декомпенсації СН (відношення шансів — 0,490 (95 % довірчий інтервал: 0,281 — 0,857), р = 0,018). За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що ризик повторної госпіталізації хворих на СН з приводу декомпенсації захворювання знижувався при застосуванні ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла (чутливість — 56,62 %, специфічність — 60,98 %, р = 0,016). Висновки. Застосування ЛТ у пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом при СН мало дозозалежний позитивний вплив на ФВ ЛШ. Найбільше значення ФВ ЛШ зареєстрували у хворих, які приймали ЛТ у дозі 1,2 мкг/ кг маси тіла. Використання ЛТ у дозі 0,53 мкг/ кг маси тіла при нетоксичному зобі сприяло статистично значущому зниженню частоти повторної госпіталізації у зв’язку з декомпенсацією СН протягом 2 років
Дод.точки доступу:
Rudyk, Y. S.
Panina, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Chernyshov, V. A.
    Associations of METS-IR insulin resistance index with components of cardiometabolic risk in patients wiht hypertension [Text] = Асоціації індексу інсулінорезистентності METS-IR зі складовими кардіометаболічного ризику у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / V. A. Chernyshov, A. O. Nesen, O. V. Babenko // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - P11-20. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, кровь, метаболизм, осложнения)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Анотація: Objective — to accurate some possible associations of insulin resistance (IR) index METS‑IR with blood pressure (BP) level, parameters of visceral obesity (VO), values of lipid, carbohydrate and uric exchange in persons with essential hypertension (EH) who were the representatives of nonorganized population of Kharkov’s region
METS‑IR index for CMR evaluation and confirmation of IR presence is concluded to be worth calculated in persons without type 2 diabetes mellitus and BMI 25 kg/m2 who had hypertriglyceridemia and/or low HDL‑C independently on glycemia level.
Мета — уточнити можливі асоціації індексу інсулінорезистентності (ІР) METS‑IR з рівнем артеріального тиску (АТ), параметрами вісцерального ожиріння (ВО), показниками ліпідного, вуглеводного і пуринового обміну в осіб з гіпертонічною хворобою (ГХ) — представників неорганізованої популяції Харківського регіону
Індекс METS‑IR для оцінки КМР і наявності ІР доцільно визначати в осіб без цукрового діабету 2 типу з ІМТ 25 кг/м2, гіпертригліцеридемією і/або низьким вмістом ХС ЛПВГ у сироватці крові незалежно від рівня глікемії.
Дод.точки доступу:
Nesen, A. O.
Babenko, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Вміст фактора росту фібробластів-23 у сироватці крові хворих на діабетичну нефропатію та його прогностична роль у розвитку ураження нирок [Текст] / І. І. Топчій [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 21-27. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (кровь, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь, осложнения)
ФИБРОБЛАСТОВ ФАКТОРЫ РОСТА -- FIBROBLAST GROWTH FACTORS (кровь)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
Анотація: Мета — визначити рівень фактора росту фібробластів‑23 (FGF‑23) у сироватці крові хворих на діабетичну нефропатію у поєднанні з гіпертонічною хворобою та вивчити його прогностичну роль при діабетичній нефропатії
Отримані дані свідчать про доцільність визначення FGF‑23 у сироватці крові хворих на діабетичну нефропатію як раннього діагностичного маркера мінеральних порушень та прогнозу розвитку нефропатії
Дод.точки доступу:
Топчій, І. І.
Якименко, Ю. С.
Гальчинська, В. Ю.
Семенових, П. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Качковська, В. В.
    Контроль бронхіальної астми, асоційованої з ожирінням, залежно від віку дебюту та Arg16Glу поліморфізму гена β2-адренорецептора [Текст] / В. В. Качковська // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 28-34. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (генетика, диагностика, осложнения)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
РЕЦЕПТОРЫ АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-2 -- RECEPTORS, ADRENERGIC, BETA-2 (генетика)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
Анотація: Мета — вивчити рівень контролю ранньої та пізньої бронхіальної астми (БА), асоційованої з ожирінням, залежно від Arg16Gly поліморфізму гена b2-адренорецептора (b2-АР)
Виявлено нижчий рівень контролю у хворих на БА з ожирінням порівняно з пацієнтами з нормальною та зайвою масою тіла. Загальна оцінка контролю є нижчою у хворих із ранньою БА з ожирінням порівняно із пізньою БА. Рівень контролю залежав від Arg16Gly поліморфізму гена b2‑АР лише у хворих на ранню БА з ожирінням. Генотип Gly/Gly за Arg16Gly поліморфізмом гена b2‑АР асоціювався з нижчим рівнем контролю у хворих на ранню БА
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Хухліна, О. С.
    Ефективність корекції оксидантного стресу при неалкогольному стеатогепатиті та діабетичній хворобі нирок у хворих на цукровий діабет 2 типу [Текст] / О. С. Хухліна, З. Я. Коцюбійчук, А. А. Антонів // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 35-40. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диетотерапия, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (диетотерапия, кровь, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диетотерапия, кровь, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета — дослідити стан оксидантно‑антиоксидантного гомеостазу, інтенсивність апоптозу гепатоцитів за вмістом у крові цитокератину‑18 у хворих на неалкогольний стеатогепатит, цукровий діабет типу 2 залежно від стадії діабетичної хвороби нирок та вивчити вплив комплексу засобів на дані чинники
У хворих на цукровий діабет 2 типу за наявності діабетичної хвороби нирок з коморбідним перебігом неалкогольного стеатогепатиту спостерігається значне зростання інтенсивності оксидантного стресу, вмісту в крові проміжних і кінцевих продуктів пероксидного окиснення ліпідів та окисної модифікації білків у 1,9 — 2,3 разу (р 0,05)
Дод.точки доступу:
Коцюбійчук, З. Я.
Антонів, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Ісаєва, Г. С.
    Саркоїдоз - мультисистемність ураження і складнощі діагностики [Текст] / Г. С. Ісаєва, О. О. Буряковська, Т. І. Піун // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 41-46. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
САРКОИДОЗ -- SARCOIDOSIS (диагностика, лекарственная терапия, эпидемиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: На клінічному прикладі маніфестації саркоїдозу у молодого чоловіка розглянуто особливості клінічної симптоматики та складнощі діагностики цього захворювання. Саркоїдоз є рідкісним мультисистемним запальним гранульоматозним захворюванням невстановленої етіології. Поширеність саркоїдозу, за даними різних авторів, становить від 7,5 до 64,0 випадків на 100 тис. населення. Клінічні вияви саркоїдозу залежать від кількості уражених органів, ступеня їх структурно‑функціональних порушень і виразності загальнозапальних симптомів. Найчастіше до процесу залучаються внутрішньогрудні лімфатичні вузли, легені, шкіра та очі. Ураження скелетно‑м’язової системи трапляється рідко, 10 — 15 % пацієнтів із саркоїдозом мають асоційовану артропатію. В статті особливу увагу приділено важливості оцінки суглобового синдрому та візуалізації органів грудної порожнини, а також оцінці динаміки змін прогресування хвороби. Висвітлено зміни лабораторних показників і даних інструментальних методів діагностики. Проведено аналіз даних літератури щодо саркоїдозу. Наголошено на обмеженості сучасних методів діагностики, а також на неспецифічності клінічних виявів. Лікар має змогу спиратися лише на результати гістологічних досліджень або візуалізації за допомогою комп’ютерної томографії та ядерної магнітно‑резонансної томографії. Симптомокомплекс, відомий як синдром Лефгрена, маніфестує комбінацією шкіряних виявів, внутрішньогрудної лімфаденопатії та суглобового синдрому. Трапляється дуже рідко. У наведеному клінічному випадку як базисну терапію використано медрол у дозі 16 мг/ добу. Терапія глюкокортикостероїдами була асоційована з позитивною динамікою клінічних та лабораторних показників, зменшенням розміру новоутворення середостіння та поліпшенням самопочуття пацієнта
Дод.точки доступу:
Буряковська, О. О.
Піун, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Свиридова, Н. К.
    Особливості застосування мелатоніну в сучасних умовах - успішний досвід і нові можливості [Текст] / Н. К. Свиридова, І. О. Бєлкіна, Н. О. Карпенко // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 47-59. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Мелафреш

MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (прием и дозировка, терапевтическое применение, физиология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ СУБЛИНГВАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, SUBLINGUAL
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, этиология)
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS (патогенность)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Представлено сучасні відомості щодо фізіологічних функцій і фармакологічних властивостей гормону мелатоніну. Розглянуто результати клінічних досліджень, що підтверджують ефективність мелатоніну в лікуванні безсоння різної етіології в осіб різного віку порівняно з іншими снодійними препаратами, при монотерапії та комбінованій терапії артеріальної гіпертензії, для регуляції циркадних ритмів при десинхронозах (змінах часових поясів, позмінній роботі, синдромах порушень фаз сну). Проаналізовано досвід застосування екзогенного мелатоніну при коронавірусній хворобі 2019 (COVID‑19). Огляд базується на результатах наукового пошуку у базах даних PubMed, Medline, Scopus за період 1997—2021 рр. за ключовими словами melatonin, therapeutic use, insomnia, hypertension, circadian rhythms disorders, COVID‑19.
Дод.точки доступу:
Бєлкіна, І. О.
Карпенко, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Фітотерапія при захворюваннях органів дихання: минуле і сьогодення. Огляд літератури [Текст] / О. І. Федів [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 60-66. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Бронхилор

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (лекарственная терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, этиология)
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS (патогенность)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Гострі та хронічні захворювання органів дихання є однією з провідних причин смерті в світі. Приєднання коронавірусної хвороби (COVID‑19) погіршує перебіг захворювань як бронхолегеневого апарату, так і інших систем та органів, зокрема, дихальної, серцево‑судинної, сечовидільної, гастроентерологічної тощо. Існує низка лікарських препаратів натурального походження з багатогранною метаболічною і поліорганною дією, застосування яких пов’язане з мінімальними ризиками, здебільшого зумовленими лише індивідуальною непереносністю окремих компонентів
Дод.точки доступу:
Федів, О. І.
Багрій, В. М.
Волошина, Л. О.
Кушнір, Л. Д.
Вівсянник, В. В.
Ферфецька, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Петюніна, О. В.
    COVID-19. Розуміння наслідків [Текст] / О. В. Петюніна // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 67-72. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS (патогенность)
Анотація: Нова коронавірусна інфекція, відома як SARS‑CoV‑2, вперше зареєстрована у китайському м. Ухань наприкінці 2019 р., призвела до тяжкої кризи та великої кількості летальних наслідків у світі. Процеси, які відбуваються в організмі при інфікуванні вірусом, дуже поліморфні та зачіпають усі органи та системи. Перший крок в інфікуванні — зв’язування вірусу з клітиною господаря через таргетний рецептор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)‑2, внаслідок чого відбувається вірус‑індукована даун‑регуляція цих рецепторів, яка через низку сигнальних шляхів призводить до COVID‑зумовленого ушкодження органу або системи. У зв’язку з тим, що рецептори АПФ‑2 відіграють провідну роль як вхідні ворота для вірусу, розуміння вісі АПФ/рецептор до ангіотензину і АПФ‑2/MAS‑рецептор має важливе значення для вивчення ролі інфекції. В огляді розглянуто дані щодо пацієнтів з відстроченим одужанням від COVID‑19. Тривалий перебіг хвороби та інвалідизація часто характерні для госпіталізованих з приводу тяжкої і вкрай тяжкої форми хвороби. Не існує загальноприйнятого визначення «Long Covid», або постковідний стан, але для зручності умовно виділено підгострий стан, який триває понад 3 тиж від початку захворювання, та хронічний, який триває понад 12 тиж. Серед патогенетичних особливостей розглянуто активацію ренін‑ангіотензин‑альдостеронової системи, системи цитокінів, антиоксидантної та прооксидантної системи, коагуляції, ендотеліальної дисфункції. Розуміння механізмів, які реалізуються при COVID‑19, дасть змогу в майбутньому доцільніше застосовувати лікувальні засоби на всіх етапах, що, можливо, дозволить запобігти ускладненням, тривалому існуванню наслідків інфекції та поліпшити якість життя пацієнтів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Кравченко, І. Г.
    Перспективи фармакотерапії серцевої недостатності: останні новини щодо омекамтиву мекарбілу [Текст] / І. Г. Кравченко, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 73-80. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (лекарственная терапия)
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Протягом останніх десятиріч триває активний науковий пошук лікарських засобів, здатних збільшити скоротливість міокарда та поліпшити перебіг серцевої недостатності (СН). Очолював перелік претендентів на клінічне застосування препарат з групи активаторів серцевого міозину — омекамтиву мекарбіл. Нині доведена здатність омекамтиву мекарбілу зв’язуватися лише з голівками молекул серцевого міозину без істотного впливу на міозин гладеньких або скелетних м’язів. Омекамтиву мекарбіл стабілізує передкрокову конформацію міозину, даючи змогу більшій кількості його голівок взяти участь у робочому кроці під час систоли. Наведено результати декількох рандомізованих клінічних досліджень, у яких вивчали ефективність та безпечність омекамтиву мекарбілу при СН, ключовими з них є ATOMIC‑AHF, COSMIC‑HF та GALACTIC‑HF. У дослідженні ATOMIC‑AHF відзначено тенденцію до зниження ризику погіршення перебігу гострої СН протягом 7 днів, розвитку суправентрикулярних і шлуночкових аритмій. У дослідженні COSMIC‑HF доведена здатність омекамтиву мекарбілу підвищувати якість життя пацієнтів із СН зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Дослідження GALACTIC‑HF може стати поворотним моментом у медикаментозному лікуванні СН: вперше отримані клінічні докази здатності селективного активатора серцевого міозину омекамтиву мекрабілу поліпшувати скоротливу функцію міокарда, зменшувати виразність симптомів СН та знижувати ризик серцево‑судинної смерті у хворих зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Остаточні висновки щодо доцільності призначення омекамтиву мекарбілу при СН робити ще рано. Результати нових порівняльних рандомізованих клінічних досліджень, систематичних оглядів та метааналізів, можливо, змінять стандарти лікування цієї патології
Дод.точки доступу:
Рудик, Ю. С.
Меденцева, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Золотарьова, Н. А.
    Швидкість поширення пульсової хвилі та її діагностичне значення при серцево-судинних захворюваннях. Огляд літератури та результати власних досліджень [Текст] / Н. А. Золотарьова, І. І. Гуненко, Д. Г. Парасківа // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 81-86. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика)
ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ АНАЛИЗ -- PULSE WAVE ANALYSIS (методы)
Анотація: Протягом останнього десятиліття у зв’язку з невпинним зростанням смертності від серцево‑судинних захворювань науковці вивчали можливість раннього виявлення судинного ураження та шукали нові біомаркери. Відомо, що адекватна гемодинаміка визначається демпфувальними властивостями магістральних судин, тому особливий інтерес становлять їх пружньо‑еластичні властивості. Важливо виявити зміни структури артерій до появи клінічних симптомів судинного захворювання. Саме таким маркером є жорсткість стінки артерій. Один з головних методів вивчення властивостей артерій — визначення швидкості поширення пульсової хвилі, яка, за даними експертів, є незалежним предиктором серцево‑судинних ускладнень. Методи оцінки еластичності або жорсткості стінки артерій набувають дедалі більшої популярності, оскільки дають змогу оцінити не лише структуру, а й функцію судин. Для оцінки структурно‑функціонального стану великих судин застосовують прямі методи візуалізації (ультразвукове дослідження, магнітно‑резонансна томографія) та непрямі методики (контурний аналіз пульсової хвилі, плетизмографія, сфігмографія тощо). У клінічній і амбулаторній практиці найбільш затребуваними є неінвазивні, доступні та легко відтворювані методики. Наведено способи визначення підвищеної локальної та регіонарної жорсткості стінки артерій за допомогою таких апаратів, як Complior, SphygmoCor, PulsePen, «ПоліСпектр СПВ», VaSera‑1000 тощо. Однак є потреба в нових методах оцінки жорсткості стінки судин. Для спрощення та поліпшення визначення швидкості поширення пульсової хвилі нами запропоновано метод на основі фотоплетизмографії. Висвітлено головні переваги та недоліки, виявлені під час дослідження. Метою публікації є необхідність поінформувати лікарів про важливість дослідження жорсткості стінки артерії, найбільш поширені та затребувані в клінічній практиці способи її визначення, стани, за яких слід оцінювати судинну ригідність, існуючі обмеження, а також невирішені питання в цій галузі
Дод.точки доступу:
Гуненко, І. І.
Парасківа, Д. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)