Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ32/2019/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15
1.


    Рахматов, А. Б.
    Патогенетические аспекты ладонно-подошвенных кератодермий [Текст] / А. Б. Рахматов, Д. С. Джалилов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 9-14. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КЕРАТОДЕРМИЯ ЛАДОННО-ПОДОШВЕННАЯ -- DARIER DISEASE (генетика, иммунология, классификация, кровь, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-4 -- INTERLEUKIN-4 (кровь)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (кровь)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (кровь, этиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (методы)
Анотація: Цель работы — изучить уровень про- и противовоспалительных цитокинов и выраженность эндогенной интоксикации у больных с ладонно-подошвенными кератодермиями (ЛПК)
Выводы. Полученные данные указывают на наличие эндогенной интоксикации у больных с ЛПК наряду с нарушениями цитокинового статуса пациентов. Полученные данные позволяют разрабатывать методы антицитокиновой и детоксицирующей терапии больных, страдающих ЛПК, как патогенетически обоснованные способы лечения
Дод.точки доступу:
Джалилов, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Куцевляк, Л. О.
    Иммунологические показатели у ВИЧ/СПИД-инфицированных больных с вирусными поражениями кожи [Текст] / Л. О. Куцевляк, А. М. Дащук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 15-20. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (иммунология, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
СПИД-СВЯЗАННЫЕ ОППОРТУНИСТИЧЕСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- AIDS-RELATED OPPORTUNISTIC INFECTIONS (иммунология, лекарственная терапия, этиология)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ ВИРУСНЫЕ -- SKIN DISEASES, VIRAL (иммунология, лекарственная терапия, этиология)
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (иммунология, лекарственная терапия)
АНТИ-ВИЧ СРЕДСТВА -- ANTI-HIV AGENTS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Цель работы — изучение ряда иммунологических показателей у ВИЧ/СПИД­инфицированных больных с вирусными поражениями кожи
Выводы. Исследование данных взаимоотношений при вирусных поражениях у ВИЧ/СПИД­-инфицированных позволит полностью понять цитокиновый ответ, что может повысить эффективность терапии и профилактику вирусных дерматозов у таких пациентов
Дод.точки доступу:
Дащук, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Волошина-Андрашко, І. О.
    Дослідження впливу препарату Prostrolane Natural-B на основні патогенетичні ланки запального старіння шкіри [Текст] / І. О. Волошина-Андрашко, А. В. Калмикова, Р. Р. Яремкевич // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 21-27. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
КОЖИ СТАРЕНИЕ -- SKIN AGING (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи — дослідити ефективність використання ін’єкційного біоревіталізанта із філінговим ефектом Prostrolane Natural-B у пацієнток із вік-асоційованими змінами шкіри на підставі динаміки імуногістохімічних маркерів запального старіння шкіри
Висновки. Препарат Prostrolane Natural-B має протизапальну дію, зменшує хронічне запалення, що сприяє сповільненню процесів старіння шкіри та зменшенню їхніх виявів у вигляді дисхромій і надмірної виразності судинного компонента шляхом зниження прозапальної активізації клітин шкіри, ендотеліальних клітин та меланоцитів
Дод.точки доступу:
Калмикова, А. В.
Яремкевич, Р. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Diehl, C.
    Peptides in cosmeceuticals [Text] / C. Diehl = Пептиди в космецевтиці / К. Діл // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - P28-35. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
КОЖИ СТАРЕНИЕ -- SKIN AGING (действие лекарственных препаратов)
ПЕПТИДЫ -- PEPTIDES (терапевтическое применение)
Анотація: Congenital epidermolysis bullosa is considered as a phenotypically and genetically heterogeneous group of genodermatoses caused by various mutations in the genes that control the synthesis of structural proteins of the skin, carrying out epider­mal-dermal bonds. In this article, we aimed to indicate the polymorphism of clinical manifestations of epidermolysis bullosa, which must be confirmed by immunohistochemical studies. Numerous literature data were used on the clinical variants of epidermolysis bullosa, which consider not only 4 classical forms of the disease (simple, boundary, dystrophic and Kindlers syndrome), but also subtypes of each form of genoderma­tosis. Separately we discussed issues related to conducting immunohistological research in various forms of epidermolysis bullosa, when the localization of such protein components as collagen type IV, laminin and others was determined with the help of special antiserums. It was noted that the gold standard for histological examination in patients with epidermolysis bullosa is immunohistological methods that allow determining the deposition of immunoglobulins and complement components in the skin by means of the immunofluorescence method. Each nosological form of epidermolysis bullosa has genetic (study of genealogical charts) features of inheritance and an immunohistologic characteristic, which makes it possible to conduct differential diagnostics with other varieties of epidermolysis bullosa. Not in all cases, the clinical findings of epidermolysis bullosa can help to make the correct diagnosis and determine the specific form of epidermolysis bullosa. In this regard, additional research methods are important, including genetic ones, conducted in the process of adequate symptomatic therapy
Вроджений бульозний епідермоліз розглядається як фенотипно і генетично гетерогенна група генодерматозів, зумовлених різними мутаціями в генах, які контролюють синтез структурних білків шкіри, що здійснюють епідермально-дермальні зв’язки. У цій статті ми ставили за мету вказати поліморфізм клінічних виявів бульозного епідермолізу, для підтвердження яких повинні проводити імуногістохімічні дослідження. Використано численні літературні дані про клінічні варіанти бульозного епідермолізу, де розглядають не тільки 4 класичні форми захворювання (проста, межова, дистрофічна і синдром Кіндлера), але і підтипи кожної форми генодерматозу. Окремо обговорюються питання, пов’язані з проведенням імуногістологічних досліджень при різних формах бульозного епідермолізу, коли за допомогою спеціальних антисироваток визначається локалізація таких білкових компонентів, як колаген IV типу, ламінін та ін. Було відзначено, що золотим стандартом при гістологічному дослідженні у хворих з бульозними дерматозами є імуногістологічні методи, що дають змогу визначати відкладення імуноглобулінів і компонентів комплементу в шкірі за допомогою імунофлюоресцентного методу. Кожна нозологічна форма бульозного епідермолізу має генетичні (вивчення генеалогічних карт) особливості успадкування і імуногістологічну характеристику, що дає змогу проводити диференційну діагностику з іншими різновидами бульозних дерматозів. Не у всіх випадках клінічні вияви бульозного дерматозу дають змогу виставити правильний діагноз і визначити конкретну форму бульозного епідермолізу. У зв’язку з цим важливі додаткові методи дослідження, включаючи генетичні, що проводяться в процесі адекватної симптоматичної терапії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Рахматов, А. Б.
    Буллезный эпидермолиз: диагностика, лечение и профилактика [Текст] / А. Б. Рахматов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 36-45. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA (генетика, диагностика, классификация, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
КОЖА, УХОД -- SKIN CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Врожденный буллезный эпидермолиз рас­сматривается как фенотипически и генетически гетерогенная группа генодерматозов, обусловленных различными мутациями в генах, которые контролируют синтез структурных белков кожи, осуществляющих эпидермально-дермальные связи. В этой статье мы ставим цель — указать полиморфизм клинических проявлений буллезного эпидермолиза, для подтверждения которых должны проводить иммуногистохимические исследования. Использованы многочисленные литературные данные по клиническим вариантам буллезного эпидермолиза, где рассматривают не только 4 классические формы заболевания (простая, пограничная, дистрофическая и синдром Киндлера), но и подтипы каждой формы генодерматоза. Отдельно обсуждаются вопросы, связанные с проведением иммуногистологических исследований при различных формах буллезного эпидермолиза, когда с помощью специальных антисывороток определяется локализация таких белковых компонентов, как коллаген IV типа, ламинин и другие. Было отмечено, что золотым стандартом при гистологическом исследовании у больных с буллезными дерматозами являются иммуногистологические методы, позволяющие определять отложение иммуноглобулинов и компонентов комплемента в коже с помощью иммунофлюоресцентного метода. Каждая нозологическая форма буллезного эпидермолиза имеет генетические (изучение генеалогических карт) особенности наследования и иммуногистологическую характеристику, что позволяет проводить дифференциальную диагностику с другими разновидностями буллезных дерматозов. Не во всех случаях клинические проявления буллезного дерматоза позволяют выставить правильный диагноз и определить конкретную форму буллезного эпидермолиза. В связи с этим важны дополнительные методы исследования, включая генетические, проводимые в процессе адекватной симптоматической терапии
Congenital epidermolysis bullosa is considered as a phenotypically and genetically heterogeneous group of genodermatoses caused by various mutations in the genes that control the synthesis of structural proteins of the skin, carrying out epidermaldermal bonds. In this article, we aimed to indicate the polymorphism of clinical manifestations of epidermolysis bullosa, which must be confirmed by immunohistochemical studies. Numerous literature data were used on the clinical variants of epidermolysis bullosa, which consider not only 4 classical forms of the disease (simple, boundary, dystrophic and Kindlers syndrome), but also subtypes of each form of genoderma­tosis. Separately we discussed issues related to conducting immunohistological research in various forms of epidermolysis bullosa, when the localization of such protein components as collagen type IV, laminin and others was determined with the help of special antiserums. It was noted that the gold standard for histological examination in patients with epidermolysis bullosa is immunohistological methods that allow determining the deposition of immunoglobulins and complement components in the skin by means of the immunofluorescence method. Each nosological form of epidermolysis bullosa has genetic (study of genealogical charts) features of inheritance and an immunohistologic characteristic, which makes it possible to conduct differential diagnostics with other varieties of epidermolysis bullosa. Not in all cases, the clinical findings of epidermolysis bullosa can help to make the correct diagnosis and determine the specific form of epidermolysis bullosa. In this regard, additional research methods are important, including genetic ones, conducted in the process of adequate symptomatic therapy
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Стовбир, Г. С.
    Сучасний погляд на особливості топічної та комбінованої терапії хворих на оніхомікоз [Текст] / Г. С. Стовбир // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 46-52. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS (диагностика, лекарственная терапия, терапия, хирургия)
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Анотація: Оніхомікоз є розповсюдженим захворюванням нігтьового апарату, що спричинюється дерматофітами, грибами-сапрофітами і дріжджами і становить до 50 % від усіх захворювань нігтів. Оніхомікоз тяжко піддається лікуванню через компактну структуру нігтьової пластини, повільний її ріст та наявність біоплівок, які діють в якості захисного бар’єра для мікроорганізмів та допомагають грибам адаптуватися до стресових ситуацій і можуть бути постійним джерелом інфекції. Необхідно використовувати індивідуальний підхід у лікуванні цього захворювання, враховуючи ступінь ураження нігтьових пластин та використовуючи індекси КІОТОС або індекс тяжкості оніхомікозу (OSI — Onychomycosis Severity Index). Залежно від ступеня тяжкості призначають або топічну, або системну терапію, або їх комбінацію, використовуючи переваги кожного методу лікування. Для ефективного проникнення в нігтьову пластину діючої речовини потрібен баланс між фізико-хімічними властивостями лікарського засобу та біофізичними характеристиками нігтьової пластини. Завдяки перевагам сучасних топічних протигрибкових препаратів у вигляді лаку, що поліпшують адгезію та проникнення діючої речовини крізь нігтьову пластину, можна покращити доступ лікарського засобу крізь нігтьовий бар’єр, розширити спектр протигрибкової дії, знизити навантаження системних антимікотичних препаратів на організм шляхом використання комбінованої терапії, яка за рахунок різних механізмів дії дає змогу скоротити тривалість лікування і зменшити кумулятивну дозу пероральних антимікотичних препаратів. Враховуючи відсутність резистентності до циклопіроксу, що доведено у багатьох дослід­женнях, можливо довготривале використання цього препарату у складних випадках, які тяжко піддаються лікуванню, як протирецидивуючої терапії та як профілактичного засобу ураження нігтьових пластин грибковою інфекцією
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Болотна, Л. А.
    Псоріаз: вибір оптимального топічного кортикостероїдного препарату [Текст] / Л. А. Болотна // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 55-62. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Мометазон

   Элоком


MeSH-головна:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (иммунология, лекарственная терапия, этиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Псоріаз — імуноопосередковане захворювання шкіри, що посідає одне з провідних місць у структурі захворюваності населення України. Основним механізмом запуску імунопатологічних процесів у шкірі є змінена активність CD4+, CD8+ Т-лімфоцитів, синтез низки прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлини альфа, інтерлейкінів-6, -8, -17 та ін.) та ростових факторів (трансформуючого фактора росту бета, судинного ендотеліального фактора росту тощо). Проблема лікування псоріазу не втрачає актуальності, незважаючи на появу нових методів терапії, і вимагає персоніфікованого підходу. Вітчизняний протокол з ведення хворих на псоріаз (2015) визначає топічні глюкокортикостероїди терапією першого вибору в разі легкого або помірного псоріатичного ураження шкіри, і тільки без клінічного ефекту від монотерапії зовнішніми засобами або їх комбінаціями розглядають можливість інших видів лікування. Кортикостероїди, що володіють потужним впливом на різні ланки патогенезу дерматозу, надають унікальну можливість впливати безпосередньо на осередки ураження і, відповідно, пригнічувати запальний процес у шкірі, значно зменшувати або усувати суб’єктивні симптоми, не вдаючись до системного лікування. Ефективність сучас­них топічних кортикостероїдів у разі лікування бляшкового псоріазу має I рівень доказовості (рекомендації рівня А). Препаратом вибору є оригінальний синтетичний стероїд мометазону фуроат 0,1 % (мазь, крем і лосьйон «Елоком»). Препарат характеризується здатністю швидко і пролонговано блокувати синтез прозапальних цитокінів і зменшувати вираженість запалення, а його переважно внегеномний механізм дії, висока ліпофільність і мінімальна системна абсорбція знижують ризик виникнення побічних ефектів. Топічний стероїд мометазону фуроат 0,1% забезпечує швидке настання позитивного клінічного ефекту, зручність застосування за рахунок універсальних лікарських форм, безпеку за умови правильного застосування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Лаврушко, С. І.
    Комплексне лікування мікроспорії волосяної частини голови у дітей [Текст] / С. І. Лаврушко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 65-72. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Антраль

   Сертаконазол


MeSH-головна:
ДЕРМАТОФИТИЯ ВОЛОСИСТОЙ ЧАСТИ ГОЛОВЫ -- TINEA CAPITIS (диагностика, иммунология, этиология)
ГРИЗЕОФУЛЬВИН -- GRISEOFULVIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОРТО-АМИНОБЕНЗОАТЫ -- ORTHO-AMINOBENZOATES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи — підвищити ефективність лікування хворих на мікроспорію волосяної частини голови шляхом застосування в комплексній терапії системного антимікотика гризеофульвіну в комбінації з препаратом «Антраль» та протигрибковим засобом 2 % кремом сертаконазолу нітрату
Висновки. Введення в комплекс лікування хворих на мікроспорію волосяної частини голови дітей препарату «Антраль» у комбінації з системним антимікотиком гризеофульвіном та протигрибковим засобом 2 % кремом сертаконазолу нітрату сприяє підвищенню ефективності терапії, прискоренню клінічного та мікологічного одужання, а також запобіганню рецидивування хвороби
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Біенова, М.
    Оцінка ефективності вакцинотерапії ("Acnevac®") у лікуванні acne papulopustulosa [Текст] / М. Біенова, Р. Кучерові // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 75-77. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Акневак

MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (терапия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Кучерові, Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Іванов, Л. В.
    Особливості фармакокінетики препарату "Цидипол" при ректальному введенні і нашкірному нанесенні як підстава для його клінічного застосування [Текст] / Л. В. Іванов, В. Г. Кравченко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 78-83. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Цидипол

MeSH-головна:
АЛЬДЕГИДЫ -- ALDEHYDES (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ РЕКТАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, RECTAL
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ЧРЕСКОЖНОЕ -- ADMINISTRATION, CUTANEOUS
Анотація: Цидипол» є комбінованим препаратом у формі розчину хлор­корично­го альдегіду в димексиді і поліетиленгліколі (ПЕГ-400)
Висновки. Встановлено, що час трансмембранної дифузії ПЕГ-400 і час напів­усмоктування циміналю майже подіб­ні, тобто подолання мембранних бар’єрів циміналю відбувається в локальному оточенні його розчинників і препарат «Цидипол» при ректальному введенні і нашкірному нанесенні всмоктується з розчинниками як єдине ціле. Накопичуваний Vр препарату в шкірі і слизовій оболонці прямої кишки оцінені як позитивні для реалізації фармакотерапевтичного ефекту. Отримані дані дають вагомі підстави для використання «Цидиполу» в дерматології і косметології, а також при патологічних процесах у прямій кишці
Дод.точки доступу:
Кравченко, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Бардова, К. О.
    Деякі аспекти застосування дезлоратадину для лікування хронічної кропив’янки [Текст] / К. О. Бардова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 84-90. - Бібліогр. наприкінці ст.


Рубрики: Эслотин

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — дослідити клінічну ефективність антигістамінного препарату ІІ покоління «Еслотин» (дезлоратадин) у лікуванні хворих на хронічну кропив’янку, вплив на якість життя пацієнтів та безпеку терапії
Висновки. Сучасні антигістамінні препарати ІІ покоління повинні розглядатися як препарати першої лінії для симптоматичного лікування кропив’янки, тому що мають достатній профіль безпеки. Застосування антигістамінного препарату II покоління «Еслотин», який містить 5 мг дезлоратадину, у хворих на хронічну кропив’янку є безпечним та ефективним, забезпечує потужну протиалергійну та антизапальну активність, зменшує вияви ангіоневротичного набряку та суб’єктивних порушень у хворих, таких як свербіж та відчуття печіння
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Коляденко, К. В.
    Ефективність супероксиддисмутази при місцевій терапії бульозного епідермолізу [Текст] / К. В. Коляденко, К. Діл, К. С. Ткачишина // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ ДИСТРОФИЧЕСКИЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA DYSTROPHICA (диагностика, лекарственная терапия)
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- DERMATOLOGIC AGENTS
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Мета роботи — дослідити клінічну ефективність антигістамінного препарату ІІ покоління «Еслотин» (дезлоратадин) у лікуванні хворих на хронічну кропив’янку, вплив на якість життя пацієнтів та безпеку терапії.
Висновки. Сучасні антигістамінні препарати ІІ покоління повинні розглядатися як препарати першої лінії для симптоматичного лікування кропив’янки, тому що мають достатній профіль безпеки. Застосування антигістамінного препарату II покоління «Еслотин», який містить 5 мг дезлоратадину, у хворих на хронічну кропив’янку є безпечним та ефективним, забезпечує потужну протиалергійну та антизапальну активність, зменшує вияви ангіоневротичного набряку та суб’єктивних порушень у хворих, таких як свербіж та відчуття печіння
Дод.точки доступу:
Діл, К.
Ткачишина, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Дерматологические аспекты ВИЧ-инфекции: собственные наблюдения [Текст] / И. В. Кулешов [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 98-103. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (осложнения)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (осложнения)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Цель работы — исследовать клиническую эффективность антигистаминного препарата II поколения «Эслотин» (дезлоратадин) в лечении больных хронической крапивницей, влияние на качество жизни пациентов и безопасность терапии.
Выводы. Современные антигистаминные препараты II поколения должны рассматриваться как препараты первой линии для симптоматического лечения крапивницы, так как имеют достаточный профиль безопасности. Примене­ние антигистаминного препарата II поколения «Эслотин», содержащего 5 мг дезлоратадина, у больных хронической крапивницей является безопасным и эффективным, обеспечивает мощную противоаллергическую и антивоспалительную активность, уменьшает проявления ангионевротического отека и субъективных нарушений у больных, таких как зуд и ощущение жжения
Дод.точки доступу:
Кулешов, И. В.
Лин, В. Н.
Цабак, Н. Н.
Кириуцов, А. М.
Кулешова, С. В.
Дмитриченко, Т. Л.
Рождественская, И. В.
Трубчанинова, Л. Н.
Кругленко, Г. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Клінічні випадки дитячої прогерії [Текст] / В. Є. Ткач [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 104-108. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПРОГЕРИЯ -- PROGERIA
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Дитяча прогерія — надзвичайно рідкісна хвороба. Не кожному дерматологу пощастить зустрітися з нею протягом лікарської практики. Уперше дитячу прогерію описав у 1886 р. англійський лікар J. Hutchinson у дитини віком 6 років. Через 11 років H. Gilford у медичну термінологію ввів назву «прогерія», тобто синдром передчасного старіння. Причини цієї недуги не з’ясовані. Спадковий характер хвороби не простежується, проте існує думка про автосомно-рецесивний тип успадкування. Середній вік життя хворих на прогерію — 15—16 років. Прогерія характеризується затримкою росту, ознаками швидкого старіння. При народженні або в перші роки життя розвивається геродермія, тобто стоншена, зморшкувата, суха, пергаментоподібна шкіра жовтого з коричневим відтінком кольору, через яку нерідко просвічує поверхнева венозна сітка. Дитина має вигляд глибокого старого, обличчя мале, дзьобоподібний ніс. Шкіра звисає, м’язи атрофовані, волосся тонке, посивіле, випадає. Тривалий час зберігаються молочні зуби, нігтеві пластини тонкі, атрофічні. Статеві органи недорозвинені. На рентгенограмі трубчастих кісток – остеопороз. Інтелект розвинений за віком. За понад півстолітню лікарську практику дитячу прогерію ми діагностували у трьох хворих. Перший випадок ми описали в 1991 р. Повідомляємо про ще двох пацієнтів віком 7 та 15 років з діагнозом дитячої прогерії. Багато авторів робили спроби класифікації прогерії, виділяли різні форми. На нашу думку, це недоцільно через велику кількість клінічних ознак і непостійність їх. Ми вважаємо за доцільне виділити основні діагностичні критерії дитячої прогерії, а саме: склеротичні зміни серця і судин, стареча зовнішність, зморшкувата атрофічна шкіра, випадіння волосся і зубів, атрофія м’язів та ін. Позаяк симптоми старіння при прогерії виявляють у різному віці, слід виділити два її варіанти — ранній і пізній. У разі раннього дитина народжується зі старечими ознаками, що, очевидно, пов’язано з генетичними факторами, порушеннями розвитку плода і хворобами матері під час вагітності. За пізнього варіанта швидке старіння починається пізніше, після 2—3 років, і пов’язане з порушенням ендокринної регуляції
Дод.точки доступу:
Ткач, В.Є.
Александрук, О. Д.
Волошинович, М. С.
Присяжна, С. І.
Присяжний, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Акаріази. Клінічні випадки із практики [Текст] / Д. С. Поліщук [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 1. - С. 109-116. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
КЛЕЩАМИ АКАРИФОРМНЫМИ ИНВАЗИИ -- MITE INFESTATIONS (диагностика, лекарственная терапия)
КЛЕЩИ АКАРИФОРМНЫЕ -- MITES
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ ПАРАЗИТАРНЫЕ -- SKIN DISEASES, PARASITIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Мета роботи — провести огляд літературних даних про найзначущіших у медичному розумінні кліщів та описати власні клінічні спостереження дерматологічних захворювань, зумовлених акаріформними кліщами
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням за 2016—2018 рр. перебували 15 осіб зі скаргами на висипку зі слідами укусів кліщів у різних ділянках тіла і свербіж. У всіх було встановлено діагноз акаріазу на підставі даних анамнезу, аналізу клінічних виявів, епідеміологічних даних та результатів лабораторної діагностики. Лабораторне дослідження зішкрібків шкіри проводили на медичному тринокулярному мікроскопі МІКМЕД-6 із виведенням фото кліщів на екран монітора комп’ютера та фотофіксацією за допомогою фотокамери МД-300. Застосовували метод препарування шкіри за допомогою хірургічного скальпеля з подальшою обробкою 10 % розчином КОН та мікроскопією за малого (x 10) і середнього (x 40) збільшення
Результати та обговорення. За даними зображень мікроскопічних досліджень можна припустити, що у 9 осіб були кліщі надродини коростяні кліщі (Sarcoptoidea) роду Psoroptes, видів: Psoroptes canis — паразитує на собаках; Psoroptes bovis — паразитує на великій рогатій худобі. У 5 хворих із сільської місцевості (працювали із зерном) за елементами висипу ми запідозрили ураження кліщем роду Pyеmotes ventricosus (пузатий кліщ). У одного пацієнта (мешканця села) діагностовано ураження кліщами домашніх птахів. 12 хворим призначали протикоростяний аерозоль, що містить есдепалетрин (0,66 %). У 3 хворих застосовували бензилбензоат у вигляді 20 % емульсії. Щодо дерматитів, які виникали на шкірі внаслідок укусів кліщів, додатково призначали антигістамінні препарати та кортикостероїдні засоби топічно
Висновки. З огляду на клінічні та епідеміологічні особливості дерматологічних захворювань, спричинених кліщами, дерматологи повинні вміти диференціювати клінічні вияви цих захворювань, виконувати належні дослідження в разі підозри на акаріаз, ретельно збирати анамнез, враховуючи домашній побут та умови праці
Дод.точки доступу:
Поліщук, Д. С.
Поліщук, С. Й.
Поліщук, В. С.
Поліщук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)