Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ32/2019/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 15

Дашко, М. О.
Роль хронічного стресу, реактивної та особистісної тривожності і деяких нейроендокринних, метаболічних та імунологічних порушень у патогенезі акне [Текст] / М. О. Дашко, О. О. Сизон // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 7-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (иммунология, кровь, психология, этиология)
Анотація: Мета роботи — вивчити патогенетичну роль хронічного стресу, реактивної і особистісної тривожності, деяких метаболічних, нейроендокринних та імунологічних порушень у розвитку і перебігу акне у жінок залежно від тривалості захворювання. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 134 жінки віком від 18 до 45 років з акне. Усім пацієнткам було проведено лабораторні дослідження для визначення рівня кортизолу, пролактину, прозапальних, протизапальних інтерлейкінів та показників фагоцитозу в сироватці крові, індексу резистентності до інсуліну і жирності шкіри щік та чола, а також дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ) та тривожності. Результати та обговорення. У більшості обстежених виявлено різного ступеня зміни деяких нейроендокринних та метаболічних показників, зокрема: вірогідні зміни рівня кортизолу в сироватці крові (за тривалості захворювання до 1 року — підвищення на 19,98 % (р 0,01), а від 1 до 5 років — зниження на 17,36 % (р 0,01) порівняно з показником в осіб контрольної групи); підвищення показника сироваткового пролактину (8,21 % (р 0,05) та 32,91 % (р 0,001) відповідно) та індексу НОМА (11,89 % (р 0,05) та 52,87 % (р 0,05) відповідно). Крім того, в обстежених відмічено збільшення секреції шкірного сала чола і щік, яка достовірно відрізнялася від такої у пацієнток з різною тривалістю захворювання. Спостерігали значні зміни показників цитокінового профілю, особливо підвищення рівня прозапальних цитокінів (IL‑1 (b) та IL‑8) у хворих обох груп з недостатнім синтезом протизапальних інтерлейкінів (IL‑4 та IL‑10), та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах. Вираженіші відхилення досліджуваних імунних показників відзначено у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм. У всіх обстежених визначали ДІЯЖ, причому найбільший вплив захворювання на якість життя (ЯЖ) пацієнток відмічали на повсякденну активність та приватне життя, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років. Також у них був підвищений рівень тривожності, яка характеризувалась більш високими показниками особистісної тривожності, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років. Висновки. У всіх жінок з акне виявлено зміни деяких імунологічних (зниження рівня прозапальних і протизапальних інтерлейкінів) та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах, причому значніші відхилення досліджуваних імунних показників спостерігали у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм), нейроендокринних та метаболічних показників (сироваткового кортизолу та пролактину, індексу інсулінорезистентності), які є маркерами хронічного стресу. Виявлено порушення показників жирності шкіри щік та чола як передумови розвитку акне на тлі змін ЯЖ та наявності значної реактивної і особистісної тривожності. Встановлено сильний кореляційний і середній взаємозв’язок характеру змін перерахованих вище показників і тривалості захворювання. Це обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування хворих на акне з урахуванням нейроендокринних, метаболічних, імунологічних змін та наслідків хронічного стресу
Objective — to study a pathogenic role of chronic stress, state and trait anxiety, certain metabolic neuroendocrine and immunological disorders in the development of acne in women, depending on the duration of the disease. Materials and methods. We have examined 134 women with acne aged 18—45. All patients underwent lab tests to determine the level of cortisol, prolactin, pro-inflammatory and anti-inflammatory interleukins and phagocytic indices in blood serum, index of resistance to insulin and skin oiliness of cheeks and forehead, dermatology index of life quality (DILQ) and anxiety. Results and discussion. The changes in certain neuroendocrine and metabolic indices were determined in the majority of the examined patients with acne, in particular, possible changes in serum cortisol level (cortisol level increased by 19.98 % (р 0.01) was observed in women with duration of disease less than 1 year and cortisol level decreased by 17.36 % (р 0.01) was observed in patients with duration of the disease 1—5 years, compared with the index of patients of the control group); increased index of serum prolactin (by 8.21 % (р 0.05) and by 32.91 % (р 0.001) respectively) and increased HOMA index (by 11.89 % (р 0.05) and by 52.87 % (р 0.05) respectively). In addition, an increased production of sebum on forehead and cheeks, which meaningfully differed in patients with different duration of the disease, was observed in the examined patients with acne. Significant changes in cytokine profile indices, in particular, an increased level of anti-inflammatory cytokines (IL 1 (b) and IL 8) were observed in patients of both groups with insufficient synthesis of anti-inflammatory interleukins (IL 4 and IL 10) and phagocytic indices both at early and final stages. More significant abnormalities in the examined immune indices were observed in patients with more lasting impact of chronic stress and anxiety on the body. DILQ was determined in all examined patients. The largest impact of the disease on patient’s quality of life was observed in daily activities and private life, especially in women with duration of acne of 1—5 years. An increased level of anxiety, characterized by higher levels of trait anxiety, was also observed, especially in the group of women with duration of the disease of 1—5 years. Conclusions. Changes in certain immunological (decreased amount of pro-inflammatory and anti-inflammatory interleukins) and phagocytic indices both at early and final stages were found in all the examined women with acne. In patients with more lasting impact of chronic stress and anxiety on the body, more significant deviations in the examined immune indices, neuroendocrine and metabolic indices (serum cortisol and prolactin, insulin resistance index), which were the markers of chronic stress, were observed. In addition, changes in the indices of skin oiliness on cheeks and forehead as preconditions for the development of acne, as well as worsening of life quality and presence of significant levels of state and trait anxiety were also observed. A strong and moderate correlational relationship between the nature of changes in the abovementioned indices and the duration of the disease was detected. This substantiates the necessity to search for new comprehensive treatment methods of patients with acne, taking into account the neuroendocrine, metabolic and immunological changes and consequences of chronic stress
Дод.точки доступу:
Сизон, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карвацька, Ю. П.
Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у пацієнтів з вугровою хворобою, які мешкають у йододефіцитному регіоні [Текст] / Ю. П. Карвацька, О. І. Денисенко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 18-24. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (кровь, осложнения)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (кровь, осложнения, ультрасонография, этиология)
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN (кровь)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (кровь)
ИОД -- IODINE (дефицит)Черновицкая область
Анотація: Мета роботи — вивчити та проаналізувати стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у пацієнтів із вугровою хворобою (ВХ), які мешкають у регіоні з природним дефіцитом йоду. Матеріали та методи. Обстежено 114 пацієнтів віком від 19 до 25 років із ВХ (66 чоловіків, 48 жінок), які постійно мешкають у Чернівецькій області — біогеохімічному регіоні з природною недостатністю йоду. У 28 (24,5 %) з них діагностовано ВХ легкого ступеня, у 67 (58,8 %) — середньої тяжкості та у 19 (16,7 %) — тяжкий клінічний перебіг дерматозу. Для оцінки стану гіпофізарно-тиреоїдної системи з допомогою імуноферментного аналізу хворим проводили ультразвукове дослідження щитоподібної залози та визначали сироватковий вміст тиреотропного гормона гіпофіза (ТТГ) та вільних фракцій трийодтироніну і тироксину. Результати та обговорення. У 76 (66,7 %) зі 114 обстежених, які постійно мешкають у регіоні з природним йододефіцитом, виявлено порушення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що виявляються змінами ехоструктури щитоподібної залози (ознаки дифузного зоба І і ІІ ступеня — у 30,7 % осіб, тиреоїдиту — у 7,9 %, вузлового зоба — у 6,1 %, гіпоплазії щитоподібної залози — у 5,3 %) та/чи різноспрямованими змінами вмісту в сироватці крові тиреоїдних гормонів та ТТГ з ознаками еутиреозу (у 60,5 % осіб), гіперфункції щитоподібної залози (у 23,7 %) та гіпотиреозу (у 15,8 %) із переважно латентним чи субклінічним перебігом тиреоїдної патології. Зміни гіпофізарно-тиреоїдної системи вірогідно частіше реєстрували у пацієнтів із середньотяжким та тяжким клінічним перебігом ВХ, що супроводжуються більш частими загостреннями дерматозу. Результати досліджень обґрунтовують доцільність комплексного обстеження пацієнтів із ВХ з йододефіцитного регіону із проведенням ультразвукового дослідження щитоподібної залози та визначенням сироваткового вмісту тиреоїдних гормонів і ТТГ з метою виявлення тиреоїдної патології та диференційованого призначення в складі комплексної терапії засобів, спрямованих на усунення порушень стану їхньої гіпофізарно-тиреоїдної системи. Висновки. У більшої частини (66,7 %) пацієнтів із ВХ, які мешкають в умовах природного йододефіциту, виявлено порушення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що виявляються змінами ехоструктури щитоподібної залози та вмісту в сироватці крові тиреоїдних гормонів і ТТГ, які частіше реєструють у пацієнтів із середньотяжким і тяжким клінічним перебігом дерматозу. Це обґрунтовує доцільність визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у цих хворих за умови їхнього постійного проживання в регіоні з природним йододефіцитом та включення до складу комплексної терапії засобів для диференційованої корекції виявленої тиреоїдної патології
Objective — to determine and analyze the state of pituitary-thyroid system in patients with acne disease (AD) who live in the region with natural iodine deficiency. Materials and methods. We have examined 114 patients with acne (66 males and 48 females) aged from 19 to 25 years — residents of Chernivtsi region which is a biogeochemical region with natural iodine deficiency. 28 (24.5 %) of them had a mild course of acne disease, 67 (58.8 %) — acne disease of moderate severity and 19 (16.7 %) — severe clinical course of dermatosis. To assess the state of pituitary-thyroid system using enzyme immunoassay, patients underwent an ultrasound examination of the thyroid gland and had the levels of thyroid-stimulating hormone (TSH) and free thyroxine and triiodothyronine fractions in the blood serum assessed. Results and discussion. In 76 (66.7 %) of the 114 examined patients, permanently residing in the region with natural iodine deficiency, disorders of the pituitary-thyroid system were revealed, which are manifested by changes in the echo structure of the thyroid gland (symptoms of diffuse goiter I and II degree — in 30.7 %, thyroiditis — in 7.9 %, nodular goiter — in 6.1 %, thyroid hypoplasia — in 5.3 %) and/or multidirectional changes in the content of thyroid hormones and TSH in the serum with signs of euthyroidism (in 60.5 %), hyperthyroidism of glands (23.7 %) and hypothyroidism (15.8 %) with predominantly latent or subclinical course of thyroid disease. Changes in the pituitary-thyroid system are significantly more often recorded in patients with moderate and severe clinical course of AD. They are accompanied by more frequent exacerbations of dermatosis. The results of the research prove the feasibility of a comprehensive examination with the use of an ultrasound study of the thyroid gland and determination of serum thyroid hormones and TSH in order to detect thyroid pathology and make differentiated prescription within the complex therapy aimed at normalization of the state of pituitary-thyroid system of patients with AD who live in iodine-deficient regions. Conclusions. The majority (66.7 %) of patients with AD who live in natural iodine deficiency environment revealed violations of the pituitary-thyroid system, manifested by changes in the echo structure of the thyroid gland and the content of thyroid hormones and TSH in blood serum, which are more often recorded in patients with moderate and severe clinical course. If patients live in the region with natural iodine deficiency it is expedient to examine their state of the pituitary-thyroid system and include the means for differentiated correction of the identified thyroid pathology in their complex therapy
Дод.точки доступу:
Денисенко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коляденко, К. В.
Вплив тяжкості клінічного перебігу бульозного епідермолізу на якість життя хворих в Україні [Текст] / К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко, К. С. Ткачишина // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 25-30. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA (диагностика, психология, эпидемиология)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета роботи — визначення впливу тяжкості перебігу бульозного епідермолізу (БЕ) в Україні на якість життя (ЯЖ) пацієнтів з цим захворюванням. Матеріали та методи. Роботу виконано на кафедрі дерматології та венерології за підтримки центру «Дебра-Україна». Обстежено 43 хворих обох статей з підтвердженим діагнозом вродженого БЕ. Це становить близько 20 % усієї зареєстрованої популяції цих хворих в Україні. У обстежених було зібрано анамнез клінічного перебігу захворювання, проведено детальний загальний огляд та здійснено оцінку за Бірмінгемським індексом тяжкості (БІТ). Для оцінки ЯЖ хворих на БЕ було використано дерматологічний індекс якості життя, призначений для застосування у пацієнтів віком старше 16 років, та дитячий дерматологічний індекс якості життя, який найбільш широко використовують у дітей віком 4—16 років. Результати та обговорення. Використання в ході дослідження БІТ дало змогу незаперечно та об’єктивно оцінити наявні у хворих на БЕ дітей та дорослих соматичні ураження шкіри, нігтів, гортані, ротової порожнини. Аналіз відповідей пацієнтів на конкретні питання БІТ дає змогу також порівняти та оцінити всі ці клінічні вияви як у дітей, так і у дорослих. Обсяг цієї публікації, на жаль, не дає змоги детально викласти виявлені залежності — впливи конкретних соматичних порушень, характерних для БЕ, на ЯЖ як у цілому, так і окремі її складові. Тож доводиться поки що обмежитись загальним висновком про вкрай значний та виразно негативний вплив зазначених хворими при їх опитуванні соматичних уражень як шкіри, так і інших органів на стан ЯЖ. Больові відчуття (згідно з опитувальником DN4) на основі відповідей хворих сприймаються ними як печіння та частково нагадують наслідки ударів струмом і переважно асоціюються зі свербежем, а частково з пощипуванням та поколюванням. Дорослий та дитячий дерматологічні індекси-опитувальники дали змогу отримати загальну картину відповідей хворих БЕ дітей та дорослих на конкретні питання, що стосувались їх самооцінки впливу ураженої шкіри на ЯЖ в цілому та її окремі складові. Висновки. Виявлені вікові розбіжності в самооцінці хворими наявних у них об’єктивних порушень шкіри, на нашу думку, переважно зумовлені як більшою емоційністю дітей, так і більш психологічно зваженою їх оцінкою дорослими
Objective — to determine the impact of the severity of epidermolysis bullosa (EB) on the quality of life (QL) of patients with this disease. Materials and methods. The work was performed at the Department of Dermatology and Venereology with the support of the center «Debra Ukraine». 43 patients of both sexes with a confirmed diagnosis of congenital EB were examined. This represents about 20% of the total registered population of these patients in Ukraine. In the surveyed patients, the history of the clinical course of the disease was collected, a detailed general review was carried out, and the Birmingham Severity Index (BSI) was assessed. To assess the quality of life of patients with EB, the quality of life index was used for patients over the age of 16, and the dermatological quality of life pediatric index — for patients aged 4—16 years. Results and discussion. The use of BSI during the study allowed objective assessment of somatic lesions of skin, nails, larynx and oral cavity of children and adults. Analysis of patients’ responses to specific questions of BSI made it possible to compare and evaluate all clinical manifestations of EB both in children and in adults. The volume of this publication, unfortunately, does not allow a detailed description of the revealed dependence of the effect of certain somatic disorders characteristic of BE on quality of life as a whole and its individual components. Therefore, so far we can conclude that the somatic lesions of the skin and other organs have a significant and distinctly negative effect on the quality of life of these patients. Pain sensations (according to the DN4 questionnaire) based on the patients’ responses are mainly perceived by them as a burning sensation and partly resemble the effects of electric shock, associated with itching and partly with pinching and tingling. Adult and pediatric dermatological indexes-questionnaires allowed us to create an overall picture of the responses of children and adults with BE to questions concerning their self-assessment of the impact of the affected skin on the quality of life as a whole and its individual components. Conclusions. The revealed age differences in the patients’ self-assessment of their objective skin disorders, in our opinion, are mainly caused by the greater emotionality of children on the one hand and the more psychologically balanced assessment by the adults – on the other
Дод.точки доступу:
Федоренко, О. Є.
Ткачишина, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Александрук, О. Д.
Патогенетичні особливості атопічного дерматиту в дорослих [Текст] / О. Д. Александрук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 31-34. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (диагностика, иммунология, лекарственная терапия)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Анотація: Мета роботи — провести порівняння патогенетичних особливостей атопічного дерматиту в дорослих хворих із раннім та пізнім віковим дебютом хвороби. Матеріали та методи. Обстежено 123 хворих на атопічний дерматит (АД) із раннім та пізнім віковим дебютом хвороби. Проведено порівняння клініко-діагностичних ознак, вивчення клінічної ефективності лікування та особливості секреції загального IgE, IFN-γ, IL-4 сироватки крові в динаміці АД. Результати та обговорення. Встановлено, що у пацієнтів із пізнім віковим дебютом АД типовий клінічний перебіг та підтверджений особистий чи сімейний алергологічний анамнез зустрічаються достовірно рідше, порівняно із пацієнтами з раннім дебютом хвороби. Виявлено, як у випадку початку АД в ранньому дитинстві, так і в дорослому віці, спостерігаються два патогенетично-неоднорідних варіанта перебігу АД: варіант із високим рівнем загального сироваткового IgE та зв’язком тяжкості загострення із секрецією IL-4 та варіант зі звичайним рівнем загального сироваткового IgE та зв’язком тяжкості перебігу із секрецією IFN-γ. Внаслідок перехресного наростання синтезу IFN-γ на тлі зниження продукції IL-4 в динаміці у хворих з IgE-залежним варіантом АД тривалість стаціонарного лікування таких хворих більша, а подальше ведення таких хворих пов’язане із необхідністю продовження системної терапії протягом ранніх термінів амбулаторного спостереження. Висновки. Атопічний дерматит у пацієнтів із раннім та пізнім віковим дебютом має певні відмінні клініко-патогенетичні особливості та два відмінних патогенетичних варіанта перебігу. IgE-залежний варіант пов’язаний із більшою тривалістю перебігу стаціонарної фази та необхідністю продовження системної терапії на подальшому амбулаторному етапі спостереження
Objective – to compare pathogenesis features of atopic dermatitis in adult patients with early and late onset of the disease. Materials and methods. 123 adults with atopic dermatitis (AD) with early and late onset of the disease were examined. Clinical and diagnostically important features were compared, clinical effectiveness of the treatment, secretion of serum total IgE, IFN-γ, and IL-4 in AD course were studied. Results and discussion. Lower incidence of typical clinical course and evident allergic personal or family history was determined for AD patients with late disease onset in comparison to patients with early disease start. Two different from pathogenesis point of view variants of AD were determined for both early and late AD onset patients: one with high total serum IgE and relation between IL-4 and the disease severity, the other with normal total serum IgE level and dependence of the disease severity on IFN-γ secretion. Due to cross-over increase of IFN-γ synthesis and decrease of IL-4 synthesis in patients with IgE-dependent variant of AD, the common duration of in-patient treatment phase is longer for such patients. Early out-patient follow-up of such patients requires continuation of systemic treatment. Conclusions. Atopic dermatitis in adults with early and late age of onset has some distinctive clinical and pathogenesis features and two different variants of the course. IgE-dependent variant of AD is connected with longer duration of in-patient management and necessity to continue the systemic treatment during follow-up
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лаврушко, С. І.
Сучасне комплексне лікування мікроспорії [Текст] / С. І. Лаврушко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 37-44. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Бревелак

MeSH-головна:
МИКРОСПОРОН -- MICROSPORUM (патогенность)
ДЕРМАТОМИКОЗЫ -- DERMATOMYCOSES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи — підвищити ефективність лікування хворих на мікроспорію дітей шляхом застосування в комплексній терапії пробіотично-вітамінного комплексу «Бревелак». Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 55 хворих дітей віком від 1 до 13 років (27 дівчаток та 28 хлопчиків). У 28 з них діагностовано мікроспорію волосистої частини голови, у 10 — волосистої частини голови і гладенької шкіри, 17 — гладенької шкіри. У 16 хворих були супутні застудні захворювання: гострі респіраторні вірусні інфекції (14 випадків) та їхні ускладнення: ларинготрахеїт (1 випадок) і бронхіт (1 випадок). Усіх хворих на мікроспорію розділили на 3 групи. Пацієнтам 1-ї та 2-ї групи призначали гризеофульвін у таблетках з розрахунку 21—22 мг/кг, розділених на 2—3 прийоми. Всім хворим 3-ї групи призначали тербінафін залежно від маси тіла: до 20 кг — 62,5 мг/добу (1/4 таблетки), від 20 до 40 кг — 125 мг/добу (1/2 таблетки), понад 40 кг — 250 мг/добу (1 таблетка) 1 раз на добу. Системну терапію поєднували із зовнішнім застосуванням 2 % крему сертаконазолу нітрату. Всім дітям призначали пробіотично-вітамінний комплекс «Бревелак» залежно від віку: від 1 до 3 років — по 1 капсулі 1—2 рази на добу, від 3 до 12 років — по 1 капсулі 3 рази на добу, від 12 років і старше — по 1—2 капсулі 3 рази на добу. Тривалість лікування в 1-й та 2-й групах становила від 3 до 6 тиж, у 3-й — від 1 до 5 тиж. По закінченні лікування пацієнтам рекомендували прийом пробіотично-вітамінного комплексу «Бревелак». Результати та обговорення. Завдяки лікуванню у всіх 55 хворих досягнуто клінічного та етіологічного одужання. Тривалість лікування в 1-й та 2-й групах становила від 3 до 6 тиж, у 3-й — від 1 до 5 тиж. Включення до комплексу терапії хворих на мікроспорію пробіотично-вітамінного препарату «Бревелак» надало змогу підвищити ефективність та поліпшити результати лікування, уникнути розвитку супутніх застудних захворювань. Пацієнти добре переносили препарат, змін показників аналізів крові та сечі після закінчення курсу терапії не було. Висновки. Комплекс пробіотичних культур з вітамінними компонентами «Бревелак» є ефективним та безпечним при мікроспорії волосистої частини голови та гладенької шкіри у дітей. Включення до комплексу лікування цих хворих пробіотично-вітамінного препарату «Бревелак» у комбінації із системними антимікотиками гризеофульвіном і тербінафіном та протигрибковим засобом 2 % кремом сертаконазолу нітрату сприяє покращанню ефективності лікування, прискоренню клінічного та мікологічного одужання, а також запобіганню рецидивування хвороби та профілактиці гострих респіраторних вірусних інфекцій. Цей метод визнано ефективним при лікуванні хворих на мікроспорію із супутніми застудними захворюваннями та їхніми ускладненнями
Objective — to increase the effectiveness of the treatment of children with microsporia by using Breveluck probiotic-vitamin complex in the complex therapy. Materials and methods. 55 sick children aged from 1 to 13 years (27 girls and 28 boys) were under observation: 28 had microsporia of the scalp, 10 had microsporia of the scalp and smooth skin, 17 — microsporia of smooth skin. 16 patients had associated colds: acute respiratory viral infections (14 cases) and their complications: laryngotracheitis (1 case), bronchitis (1 case). All patients with microsporia were divided into 3 groups. Patients of the 1st and 2nd groups were prescribed griseofulvin tablets (21—22 mg/kg). The daily dose was divided into 2—3 doses. All patients of the 3rd group were prescribed terbinafine depending on body weight: with body weight up to 20 kg — 62,5 mg/day (1/4 tablet), from 20 to 40 kg — 125 mg/day (1/2 tablet), 40 kg — 250 mg/day (1 tablet) once a day. Systemic therapy was combined with external treatment with 2 % sertaconazole nitrate cream. All patients with microsporia were prescribed Breveluck probiotic-vitamin complex depending on age: young children (from 1 to 3 years) — 1 capsule 1—2 times a day, children aged 3 to 12 years — 1 capsule 3 times a day, children over 12 years — 1—2 capsules 3 times a day. The duration of treatment in the 1st and 2nd groups ranged from 3 to 6 weeks, in the 3rd group — from 1 to 5 weeks. Patients after treatment were recommended to take the probiotic-vitamin complex Breveluck for 30 days. Results and discussion. As a result of treatment, clinical and etiological recovery was achieved in all 55 patients. The duration of treatment in the 1st and 2nd groups ranged from 3 to 6 weeks, in the 3rd one — from 1 to 5 weeks. Introduction of probiotic-vitamin preparation Breveluck to the complex of treatment of patients with microsporia provided an opportunity to increase the effectiveness and improve the results of treatment, as also to avoid the development of concomitant colds. The drugs had good tolerability. No changes in blood and urine tests after the end of the course of therapy were noted. Conclusions. The complex of probiotic cultures with vitamin components Breveluck is effective and safe in the case of microsporia of the scalp and smooth skin in children. Introduction of the probiotic-vitamin preparation Breveluck in combination with systemic antimycotics griseofulvin and terbinafine and antifungal 2 % sertaconazole nitrate cream into the complex of treatment of patients with microsporia helps to improve the effectiveness of treatment, accelerate clinical and mycological healing, as well as prevent recurrence of the disease and acute respiratory viral infections. This method turned out to be effective in treating patients for microsporia with associated colds and their complications
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мельник, Т. В.
Вплив комплексної терапії на показники маркерів оксидантного стресу у хворих на червоний плескатий лишай [Текст] / Т. В. Мельник, С. А. Бондар // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 45-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛИШАЙ ПЛОСКИЙ -- LICHEN PLANUS (диетотерапия, кровь, лекарственная терапия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — визначити і вивчити динаміку показників оксидантного стресу у хворих на червоний плескатий лишай (ЧПЛ) під впливом комплексної терапії. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 75 хворих на ЧПЛ, яких було поділено на дві групи: основну, до якої увійшли 38 пацієнтів, та порівняльну, яка складалась із 37 осіб. Порівняльну характеристику хворих у кожній групі здійснювали за площею ураження, тяжкістю перебігу, тривалістю хвороби, віком та статтю. Групи формували шляхом випадкової вибірки. Пацієнтам основної групи проводили комплексне лікування, яке включало гіпоглютенову дієту, препарати «Декамевіт», «Атоксил» та «Альфа-ліпон». Хворі порівняльної групи отримували загальноприйняте лікування згідно з Наказом МОЗ України № 312 від 08.05.2009 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання». У пацієнтів до і після лікування визначали в крові рівень дієнових кон’югат, малонового діальдегіду, карбонільних груп окисно-модифікованих білків, каталази, супероксиддисмутази і сульфгідрильних груп. Результати та обговорення. До початку лікування у хворих на ЧПЛ виявлено підвищення рівнів карбонільних груп окисно-модифікованих білків, малонового діальдегіду, дієнових кон’югат та зниження вмісту каталази, супероксиддисмутази і сульфгідрильних груп порівняно із показниками в осіб порівняльної групи. В процесі лікування у хворих відзначено динаміку більшості показників прооксидантно-антиоксидантного захисту з тенденцією до їхньої нормалізації. Висновки. У хворих на ЧПЛ виявлено підвищення рівня пероксидації в організмі на тлі виснаження систем антиоксидантного захисту. Застосування в комплексній терапії гіпоглютенової дієти, «Декамевіту», «Атоксилу» та «Альфа-ліпону» сприяє вірогіднішій регуляції динаміки показників прооксидантно-антиоксидантного захисту
Objective — the objective is to determine and study the dynamics of the oxidative stress in patients with lichen ruber planus (LRP) under the influence of complex therapy. Materials and methods. Under our supervision, there were 75 patients with LRP. All the patients were divided into 2 groups: the main group, which included 38 patients, and the comparison group, which consisted of 37 patients. The comparative characteristic of patients in each group was performed according to the area of lesion, the severity of the course, the duration of the illness, age and sex. The groups were formed by random sampling. The patients of the main group received comprehensive treatment which included a hypoglycaemic diet, Decamevit, Athoxyl and Alpha-lipon. The patients of the comparative group received the generally accepted treatment in accordance with the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 312 of May 08, 2009 «On Approval of Clinical Protocols for the Provision of Medical Aid to Patients with Dermatovenereologic Diseases». The patients before and after the treatment had the blood level of diene conjugate, malondialdehyde, carbonyl groups of oxide-modified proteins, catalase, superoxide dismutase, sulfhydryl groups. Results and discussion. Before the beginning of treatment, the patients with LRP had elevated levels of carbonyl groups of oxide-modified proteins, malondialdehyde, diene conjugate and decreased levels of catalase, superoxide dismutase and sulfhydryl groups in comparison with indicators of patients of the control group. In the process of treatment the dynamics with the tendency to normalization of the majority of indices of prooxidant and antioxidant defense of patients was discovered. Conclusions. The increased level of peroxidation in the body of patients with LRP on the base of exhaustion of systems of antioxidant defense was detected. The use of hypoglyucine diet, Decamevit, Atoxyl and Alpha-lipon in the course of complex therapy contributes to more effective regulation of the indicators of prooxidant-antioxidant protection
Дод.точки доступу:
Бондар, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування "Теобону-дитіомікоциду" в лікуванні грибкових захворювань стоп, ускладнених гіперкератозом [Текст] / Л. М. Шкарапута [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 50-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТОФИТИЯ СТОПЫ -- TINEA PEDIS (лекарственная терапия, осложнения)
КЕРАТОЗЫ -- KERATOSIS (терапия, этиология)
КЕРАТОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- KERATOLYTIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Сьогодні майже 30 % населення Землі страждає від мікозів, з яких найбільш поширеними є мікози стоп. Складну проблему становить лікування мікозів, ускладнених гіперкератозом. Мета роботи — визначити ефективність вітчизняного оригінального антимікотика «Теобон-дитіомікоцид» у лікуванні грибкових захворювань стоп, ускладнених гіперкератозом. Матеріали та методи. В ході дослідження застосовували зареєстровані в Україні лікарські засоби: «Теобон-дитіомікоцид» у формі 3 % водного розчину ex tempore і 5 % мазі на основі парафіну білого м’якого. Спосіб лікування мікозу з вираженим гіперкератозом передбачав розм’якшення грубого рогового шару, видалення відмерлих клітин епідермісу з подальшою обробкою стоп, включаючи нігті, 3 % водним розчином субстанції препарату і використання 5 % мазі. Лікування проведено 12 пацієнтам віком від 25 до 63 років з різними формами ускладненого мікозу стоп. Результати та обговорення. Лікування хворих за запропонованою схемою із використанням «Теобону-дитіомікоциду» виявилось ефективним. На 3-тю — 5-ту добу відзначено значне поліпшення стану пацієнтів: зникли неприємні суб’єктивні відчуття, на 9-й день тріщини повністю епітелізувались, гіперкератоз усунуто. Зовнішня терапія при лікуванні мікозів шкіри «Теобоном-дитіомікоцидом» не спричинила патологічних змін лабораторних показників крові, що дає підставу відзначити відсутність негативного впливу препарату на організм пацієнтів. Досягнення повного клінічного лікування зафіксовано на 20—30-ту добу. Висновки. Оригінальний вітчизняний антимікотик «Теобон-дитіомікоцид», що виявляє виражений антибактеріальний ефект, високоефективний у лікуванні грибкових уражень стоп, ускладнених гіперкератозом. Препарат визнано конкурентоспроможним щодо відомих зарубіжних протигрибкових засобів місцевої дії
Today, almost 30 % of the world’s population suffers from mycoses, of which the most common are mycoses of the feet. The treatment of mycoses complicated by hyperkeratosis is a difficult problem. Objective — to determine the effectiveness of using the domestic original antimycotic Theobon-dithiomycocide for the treatment of fungal diseases of feet, complicated by hyperkeratosis. Materials and methods. In the course of the study, drugs registered in Ukraine were used: Teobon-dithiomycocide as 3 % aqueous solution ex tempore and 5 % ointment based on white soft paraffin. A method of treating mycosis with severe hyperkeratosis involves softening the coarse stratum corneum, removing the dead cells of the epidermis with the subsequent treatment of the feet, including the nails, by 3 % aqueous solution of the drug substance and further therapy using 5 % ointment. The treatment was performed on 12 patients aged 25 to 63 years with a different form of complicated foot fungal mycoses. Results and discussion. Treatment of patients according to the proposed scheme with the use of Teobon-dithiomycocide showed its effectiveness. After 3—5 days of treatment, the patients showed significant improvement, unpleasant subjective sensations were eliminated. On the 9th day the cracks completely epithelialized, hyperkeratosis disappeared. External therapy in the treatment of mycoses of the skin with Teobon-dithiomycocide did not lead to pathological changes in laboratory blood parameters, which gives reason to argue about the absence of a negative effect of the drug on the patient’s body. Achievement of a complete clinical cure was recorded on days 20—30. Conclusions. The use of the original domestic antimycotic Theobon-dithiomycocide with a pronounced antibacterial effect provides a fairly high efficacy in the treatment of fungal foot infections complicated by hyperkeratosis and is competitive in comparison with the well-known foreign antifungal drugs of local actions
Дод.точки доступу:
Шкарапута, Л. М.
Митрохіна, Л. Л.
Тищенко, Л. О.
Шевченко, Л. А.
Морозова, І. П.
Степаненко, В. І.
Цехмістер, Я. В.
Голіков, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Технологии дермального ремоделирования при акне и постакне [Текст] / М. Э. Запольский [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 55-60. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Роаккутан

MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (осложнения, терапия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (терапия, этиология)
ИЗОТРЕТИНОН -- ISOTRETINOIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ -- LASER THERAPY, LOW-LEVEL (методы)
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: На сьогодні акне та постакне зараховують до серйозних психосоціальних проблем. Великий інтерес викликають методи, що сприяють покращанню реабілітації пацієнтів з акне та постакне у період використання ретиноїдів у низьких дозах. Дермальний оптичний термоліз (ДОТ) на основі вуглецевого лазера справляє позитивний ефект на процеси ремоделювання атрофічних та гіпертрофічних рубців шкіри при цій патології. Мета роботи — оцінити ефективність застосування ДОТ з помірним енергетичним навантаженням на тканини (13—15 W/см2) у період реконвалесценції акне та постакне на тлі низькодозованої ретиноїдотерапії («Роаккутан» у дозі 0,15—0,2 мг/кг). Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 130 пацієнтів з виявами акне та постакне, яких розділили на дві групи: основну (n = 80) та контрольну (n = 50). Пацієнтам основної групи на тлі застосування ізотретиноїну в низьких дозах проводили ДОТ-терапію. Пацієнтам контрольної групи ДОТ-терапію проводили через 3 міс по закінченні лікування ретиноїдами. Результати терапії оцінювали через 30, 90 і 180 днів після закінчення лікування. Результати та обговорення. Через 180 днів після закінчення терапії загальна кількість випадків загострення акне в основній групі становила 3,8 %, у контрольній — 6,1 %, надлишкову секрецію шкірного сала спостерігали в 14,6 та 19,3 % випадків відповідно. У пацієнтів обох груп відзначено регрес рубцевих змін, більш виражений в основній групі. Загальне покращання дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ) у пацієнтів основної групи становило 71,1 %, контрольної — 52,6 %. Висновки. Використання ДОТ у поєднанні з «Роаккутаном» (у дозах 0,15—0,2 мг/кг) на ранніх етапах формування атрофічних та гіпертрофічних рубців має позитивний ефект щодо процесів ремоделювання шкіри у період постакне та сприяє покращанню ДІЯЖ
Currently acne and post-acne are serious psychosocial problems. The methods of improving the rehabilitation of patients with acne and post-acne during the use of low doses of retinoids are of great interest. Dermal optical thermolysis (DOT) based on carbon laser has a positive effect on the remodeling of atrophic and hypertrophic skin scars in this pathology. Objective — to evaluate the effectiveness of the use of DOT with a moderate energy load on the tissue (13—15 W/sm2) during the recovery period of acne and post-acne, on the background of low-dose retinoid therapy (Roaccutane 0.15—0.2 mg/kg). Materials and methods. The study included 130 patients with symptoms of acne and postacne, which were divided into two groups: main (n = 80) and control (n = 50). The patients of the main group were given DOT therapy together with low doses of isotretinoin. The patients of the control group received DOT therapy in 3 months after the end of the treatment with retinoids. The results of treatment were evaluated in 30, 90 and 180 days after the end of treatment. Results and discussion. 180 days after the end of therapy, the total number of acne exacerbations in the main group was 3.8 %, in the control group — 6.1 %, excessive sebum secretion was observed in 14.6 % of patients of the main group and 19.3 % of the control group. In patients of both groups, there was a regression of cicatricial changes, however, a more pronounced effect was observed in the main group. The general improvement of dermatological index of quality of life in patients of the main group was 71.1 %, in patients of the control group — 52.6 %. Conclusions. The use of DOT in combination with Roaccutane (in doses of 0.15—0.2 mg/kg) in the early stages of the formation of atrophic and hypertrophic scars has a positive effect on skin remodeling during post-acne period and improves the dermatological index of quality of life
Дод.точки доступу:
Запольский, М. Э.
Лебедюк, М. Н.
Прокофьева, Н. Б.
Добровольская, А. В.
Запольская, Д. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кутасевич, Я. Ф.
Нові можливості зовнішньої антибактеріальної терапії [Текст] / Я. Ф. Кутасевич, С. К. Джораєва, О. І. Олійник // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 63-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Бактопик

MeSH-головна:
ПИОДЕРМИЯ -- PYODERMA (лекарственная терапия, этиология)
СТАФИЛОКОККОВЫЕ ИНФЕКЦИИ КОЖИ -- STAPHYLOCOCCAL SKIN INFECTIONS (лекарственная терапия, этиология)
МУПИРОЦИН -- MUPIROCIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МАЗИ -- OINTMENTS
Анотація: Мета роботи — визначити принципи підвищення ефективності антибіотикотерапії піококових інфекцій шкіри та м’яких тканин. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 43 пацієнти з тяжкими та поширеними дерматозами. Усі учасники дослідження перебували на стаціонарному лікуванні у дерматологічному відділенні ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України». Ідентифікацію аеробних грампозитивних, аеробних грамнегативних ферментуючих та неферментуючих бактерій, вилучених з різних ділянок шкіри, проводили з допомогою рутинних методів на підставі морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей збудників. Контроль якості методики визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків проводили із застосуванням контрольних штамів Американської колекції типових культур (АТСС): S. aureus АТСС 25923, Е. соli АТСС 25922, P. аeruginosa АТСС 27853, E. faecalis АТСС 29212. Результати та обговорення. За даними бактеріологічного дослідження у пацієнтів було виявлено 59 штамів мікроорганізмів, серед яких домінували мікроорганізми роду Staphylococcus, що обтяжували перебіг дерматозів. З метою підвищення терапевтичної ефективності та нормалізації мікробіоценозу хворим з тяжкими хронічними алергійними дерматозами проводили зовнішню терапію, що включала мазь мупіроцину. Завдяки використанню зазначеної схеми у період загострення захворювання у 93,0 % пацієнтів відмічено регрес клінічних ознак піококової інфекції. Клінічної ремісії досягнуто у 27,9 % хворих, значне покращання відзначено у 53,5 %, покращання — у 11,6 %. Висновки. Вивчено можливості використання топічних антибактеріальних засобів, механізм дії, фармакокінетику та доцільність застосування мупіроцину в дерматологічній практиці. Це дає підстави рекомендувати мупіроцин для лікування пацієнтів з хронічними дерматозами, яким протягом тривалого часу проводять імуносупресивну терапію
Objective — to determine the principles of increasing the effectiveness of antibiotic therapy for pyococcal infections of the skin and soft tissues. Materials and methods. The study included 43 patients with severe and widespread dermatoses who were hospitalized in the dermatology department of the SE «Institute of Dermatology and Venereology of the NAMS of Ukraine». The identification of aerobic grampositive, aerobic gramnegative fermenting and nonfermentative bacteria isolated from different skin areas was performed using routine methods based on the morphological, cultural, and biochemical properties of the pathogens. Methods quality control for determining the sensitivity of microorganisms to antibiotics was performed using control strains of the American Typical Culture Collection (ATCC): S. aureus АТСС 25923, Е. соli АТСС 25922, P. аeruginosa АТСС 27853, E. faecalis АТСС 29212. Results and discussion. As a result of bacteriological examination, 59 strains of microorganisms were detected in patients, among which microorganisms of the genus Staphylococcus dominated, making the course of dermatoses more severe. In order to improve therapeutic efficacy and normalize the microbiocenosis, patients with severe chronic allergic dermatoses underwent external therapy, which included Mupirocin ointment. Due to the use of this scheme, in a period of exacerbation of the disease, 93.0 % of patients had regress of clinical signs of the pyococcal infection. Clinical remission was achieved in 27.9 % of patients, a significant improvement was noted in 53.5 %, improvement – in 11.6 %. Conclusions. The possibilities of using topical antibacterial agents, their mechanism of action, pharmacokinetics and the expediency of using mupirocin in the dermatological practice have been studied. This allows us to recommend mupirocin for the treatment of patients with chronic dermatoses who have received immunosuppressive therapy for a long time
Дод.точки доступу:
Джораєва, С. К.
Олійник, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Черновол, А. С.
Современный взгляд на оптимизацию наружной терапии стероидчувствительных дерматозов, осложненных вторичным инфицированием (обзор литературы) [Текст] / А. С. Черновол // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 70-74. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (лекарственная терапия, осложнения)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- SKIN DISEASES, INFECTIOUS (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В настоящее время отмечается тенденция к увеличению количества воспалительных заболеваний кожи, осложненных грибковой и бактериальной инфекциями. По данным разных авторов, на долю такой патологии приходится от 17 до 40 % случаев в общей структуре заболеваний кожи. Лечение воспалительных аллергических заболеваний кожи невозможно без применения глюкокортикостероидных препаратов. В то же время их использование в качестве монотерапии ограничено при наличии вторичного инфицирования. Комбинированные топические глюкокортикостероидные препараты, включающие антибактериальные и противогрибковые компоненты, широко применяются в современной дерматологической практике и являются неотъемлемой составляющей этиологической, патогенетической и симптоматической терапии стероидчувствительных дерматозов, осложненных вторичной инфекцией. Показаны преимущества отдельных наружных препаратов, содержащих в качестве основного действующего вещества мометазона фуроат, мупироцин и нафтифин. Приведен опыт сочетанного применения топических кортикостероидов с противомикробными средствами путем анализа современной литературы. Обсуждаются перспективы дальнейших исследований, заключающиеся в оценке возможности сочетанного применения наружных препаратов на основе мометазона фуроата, мупироцина и нафтифина в качестве эффективной безопасной терапии стероидчувствительных дерматозов, осложненных вторичным инфицированием. Учитывая неуклонно растущую резистентность микроорганизмов, отягощающих течение стероидчувствительных дерматозов, к существующим антибактериальным и противогрибковым препаратам, а также принимая во внимание соотношение терапевтического эффекта с возможными осложнениями от применения определенных групп топических глюкокортикостероидов, поиск новых возможных комбинаций топической терапии не теряет своей актуальности
На сьогодні спостерігається тенденція до збільшення кількості запальних захворювань шкіри, ускладнених грибковою та бактеріальною інфекцією. За даними різних авторів, на частку такої патології припадає від 17 до 40 % випадків у загальній структурі захворювань шкіри.
Currently, there is a tendency to an increase in the number of inflammatory skin diseases complicated by fungal and bacterial infections. According to different authors, the proportion of such pathology accounts for 17—40 % of cases in the overall structure of skin diseases. Treatment of inflammatory allergic skin diseases is impossible without the use of glucocorticosteroid drugs. At the same time, their use as monotherapy is limited in the presence of secondary infection. Combined topical glucocorticosteroid preparations, including antibacterial and antifungal components, are widely used in modern dermatological practice and are an integral part of the etiological, pathogenetic and symptomatic therapy of steroid-sensitive dermatoses, complicated by secondary infection. The advantages of individual external preparations containing mometasone furoate, mupirocin and naftifine as the main active ingredients are outlined. The experience is shown of the combined use of topical corticosteroids with antimicrobial agents, through the analysis of modern literature. Prospects for further research are discussed, which consist in assessing the possibility of combined use of external preparations based on mometasone furoate, mupirocin and naftifine as effective, safe treatment of steroid-sensitive dermatoses complicated by secondary infection. Given the steadily growing resistance of microorganisms that aggravate steroid-sensitive dermatoses to existing antibacterial and antifungal drugs, and also taking into account the ratio of therapeutic effect to possible complications from the use of certain groups of topical glucocorticosteroids, the search for new possible combinations of topical therapy does not lose its relevance
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Савоськіна, В. А.
Оцінка клінічної ефективності застосування мазі "Вундехіл" у дерматології [Текст] / В. А. Савоськіна // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 75-80. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Вундехил

MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (лекарственная терапия)
МАЗИ -- OINTMENTS
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- DERMATOLOGIC AGENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Місцеве лікування запальних захворювань шкіри і трофічних виразок залишається серйозною проблемою сучасної дерматології. Основні труднощі у лікуванні ран і запальних захворювань шкіри зумовлені складністю і різноманіттям змін, що відбуваються при їхньому загоєнні. Велике значення в терапії захворювань і пошкоджень шкіри мають препарати природного походження. Мета роботи — визначити клінічну ефективність мазі «Вундехіл» при лікуванні запальних захворювань шкіри. Матеріали та методи. Представлено результати дослідження клінічної ефективності мазі «Вундехіл», яку використовували для лікування 26 пацієнтів із запальними захворюваннями шкіри. Вік пацієнтів — від 12 до 63 років, 12 чоловіків та 14 жінок. Діагнози пацієнтів — псоріаз, екзема, підошовні тріщини, трофічні виразки, хронічна виразкова піодермія, «чисті рани» після ексцизії новоутворень. Результати та обговорення. Мазь наносили на уражені ділянки 2—3 рази на день протягом 7—14 діб. Додаткових видів лікування не застосовували. На 4—5-й день у більшості з пацієнтів відзначали зменшення лущення та інфільтрації в осередках ураження. При застосуванні мазі «Вундехіл» у пацієнтів з хронічною екземою долонь, екземою кінчиків пальців, сухою астеотичною екземою, підошовними тріщинами, монетоподібною екземою відзначали зменшення болісності на 2-гу—3-ю добу і епітелізацію тріщин — на 7-му—9-ту добу. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що мазь «Вундехіл» є ефективним лікарським засобом для місцевого лікування запальних захворювань шкіри різного генезу. Препарат забезпечує активацію репаративних процесів (грануляцію і епітелізацію) та добре переноситься, не викликаючи побічних ефектів
Topical treatment of inflammatory skin diseases and trophic ulcers remains a serious problem in modern dermatology. The main difficulties in the treatment of wounds and inflammatory skin diseases are exacerbated by the complexity and variety of changes that occur during their healing. Of great importance in the treatment of diseases and skin lesions are drugs of natural origin. Objective — to determine the clinical efficacy of Wundahyl ointment in the treatment of inflammatory skin diseases. Materials and methods. This article contains the findings of the study of clinical efficacy of Wundahyl ointment in the treatment of 26 patients with inflammatory skin diseases. The age of the patients was from 12 to 63 years. 12 of them were men and 14 – women. The diagnoses of patients were psoriasis, eczema, plantar fissures, trophic ulcers, chronic ulcerative pyoderma and «clean wounds» after removal of the neoplasms. Results and discussion. The ointment was applied to the affected areas 2—3 times per day during 7—14 days. Additional treatment was not used. At 4—5 days, most patients noted a decrease in exfoliation and infiltration of the lesions. When using Wundahyl ointment in patients with chronic eczema of palms, eczema of fingertips, dry asteotic eczema, plantar cracks, coinlike eczema, pain was reduced on 2—3 days and epithelization of cracks was observed on 7—9 days. Conclusions. The results of the study indicate that Wundahyl ointment is an effective drug for the local treatment of inflammatory skin diseases of various origins. The drug provides activation of reparative processes (granulation and epithelization), is well tolerated and does not cause side effects
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Эффективность и переносимость "АЕвита" в комплексном лечении больных атопическим дерматитом [Текст] / А. Д. Дюдюн [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 81-87. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ВИТАМИН A -- VITAMIN A (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВИТАМИН E -- VITAMIN E (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель работы — оценить эффективность и переносимость «АЕвита» в комплексном лечении больных атопическим дерматитом (АД). Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 100 больных АД, которых с помощью метода простой рандомизации распределили в основную (50 пациентов) и контрольную (50 пациентов) группы. У всех пациентов проводили сбор демографических и анамнестических данных, оценивали выраженность клинических признаков АД по шкале SCORAD (Severity scoring of atopic dermatitis: Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis) и выполняли общие клинические биохимические исследования. Критерии включения в исследование: мужской и женский пол; возраст от 18 до 70 лет; диагноз АД в фазе обострения, установленный на основании критериев Hanifin и Rajka1; средняя степень тяжести заболевания или тяжелая (30—70 баллов по шкале SCORAD); площадь пораженного участка 30 % поверхности тела. Обследованным проводили стандартную терапию. Пациенты основной группы в течение 30 дней дополнительно принимали «АЕвит» по одной капсуле в сутки после еды. Статистическую обработку полученных результатов выполняли с помощью методов биометрического анализа, реализованных в пакетах лицензионных программ Excel‑2003 и Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серийный № AGAR 909E 415822FA). Результаты и обсуждение. Согласно анализу анамнестических данных у 27 пациентов длительность заболевания составила до 1 года, у 45 — от 1 года до 5 лет, у 21 — 5—10 лет, у 7 — более 10 лет. Среди обследованных было 35 (35 %) мужчин и 65 (65 %) женщин. Длительность заболевания по данным анамнеза составила в основной группе 5,28 года, в контрольной — 4,18 года. После проведенного курса лечения у 28 (56 %) пациентов основной группы и у 19 (38 %) — контрольной достигнута полная клиническая ремиссия заболевания. Во всех остальных случаях отмечено значительное снижение индекса SCORAD. Выводы. Согласно результатам проведенного анализа у пациентов обеих групп статистически значимо уменьшилась выраженность симптомов заболевания, однако в группе пациентов, которые принимали «АЕвит», значительно выраженнее
Objective — to evaluate the effectiveness and tolerability of drug AEvit in the complex treatment of patients with atopic dermatitis (AD). Materials and methods. We observed 100 patients with AD, who were randomized into the main (50 patients) and control (50 patients) groups. Demographic and anamnestic data were collected from all patients, clinical signs of AD on the SCORAD (Severity scoring of atopic dermatitis: Consensus Report of the European Task Force on Аtopic Dermatitis) scale were evaluated, general clinical biochemical studies were performed. Inclusion criteria were: male and female gender, age from 18 to 70 years, diagnosis of AD in the stage of exacerbation established on the basis of the criteria of Hanifin and Rajka1; moderate or severe degree of the disease (30—70 points on the SCORAD scale); affected area 30 % of the body surface. Patients underwent standard therapy. Patients of the main group additionally took AEvit, 1 capsule per day after meals for 30 days. Statistical processing of the obtained results was carried out with the use of methods of biometric analysis implemented in the packages of licensed programs Excel 2003 and Statistica 6.1 (StatSoft Inc., serial number AGAR909E415822FA). Results and discussion. Analysis of the anamnestic data allowed establishing the duration of the disease: up to 1 year — in 27 patients, 1—5 years — in 45 patients, 5—10 years — in 21 patients, more than 10 years — in 7 patients. There were 35 (35 %) men and 65 (65 %) women among the examined patients with AD. The duration of the disease according to the anamnestic history was 52.8 years in the main group, and 4.18 — in the control group. After the course of treatment, 28 (56 %) patients of the main group and 19 (38 %) patients of the control group achieved complete clinical remission of the disease. In all other cases, a significant reduction in the SCORAD index was achieved. Conclusions. There was a statistically significant decrease in the severity of the symptoms of the disease in both groups, but it was much more pronounced in the group of patients who used AEvit in the complex treatment
Дод.точки доступу:
Дюдюн, А. Д.
Полион, Н. Н.
Свирид, С. Г.
Лаппа, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Литинська, Т. О.
Оніхомікоз: сучасні можливості топічної терапії [Текст] / Т. О. Литинська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 88-92. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Онихоцид® Эмтрикс

MeSH-головна:
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS (диагностика, лекарственная терапия)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Оніхомікоз (ОМ) — інфекційне грибкове ураження нігтьової пластинки, нігтьового ложа, матриксу, що характеризується надзвичайною поширеністю, тривалим рецидивним перебігом, торпідністю до існуючих методів лікування. Мета роботи— підвищити ефективність терапії хворих на ОМ шляхом застосування топічного комплексного засобу «Оніхоцид® Емтрікс» у вигляді монотерапії. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 27 хворих на ОМ. Вік хворих коливався від 27 до 77 років, чоловіків було 11 (40,7 %), жінок — 16 (59,3 %), термін захворювання становив від 1 до 35 років. Лікування хворим призначали у вигляді монотерапії з використанням топічного комплексного засобу «Оніхоцид® Емтрікс». Препарат наносили на нігтьові пластинки та під кінчики уражених нігтів 1 раз на добу ввечері перед сном. Тривалість лікування залежала від поширеності і тяжкості клінічного перебігу ОМ та становила від 3 до 6 міс. Результати та обговорення. У хворих виявлено різні клінічні форми ОМ: дистально-латеральну, білу поверхневу та тотально-дистрофічну. Після курсу лікування клінічний ефект у вигляді повного або часткового відновлення нігтьової пластинки відзначено у 83,3 % хворих з дистально-латеральною і білою поверхневою та у 60 % — з тотально-дистрофічною формою ОМ. Негативні результати мікологічного дослідження наприкінці курсу лікування були у 85,2 % хворих. Небажаних реакцій у процесі лікування не спостерігали. Висновки. Лікування хворих на ОМ з використанням сучасного топічного комплексного засобу «Оніхоцид® Емтрікс» є ефективним та безпечним. «Оніхоцид® Емтрікс» ефективний при лікуванні поверхневої білої й дистально-латеральної форм ОМ. Використання препарату можна рекомендувати як монотерапію хворим на ОМ із супутньою патологією, яким протипоказано призначення системних протигрибкових засобів
Onychomycosis (OM) is an infectious fungal lesion of the nail plate, nail bed, matrix. It is characterized by extreme prevalence, long, recurrent course, torpidity to existing methods of treatment. Objectave — to increase the effectiveness of treatment of patients with onychomycosis by using the topical complex drug Onychocid® Emtrix as monotherapy. Materials and methods. There were 27 patients with OM under our observation. The age of the patients ranged from 27 to 77 years, there were 11 men (40.7 %) and 16 women (59.3 %), the period of the disease varied from 1 to 35 years. Treatment of patients with OM was administered as a monotherapy with Onychocid® Emtrix topical complex agent. The drug was applied on the nail plates and under the tips of the affected nails 1 time per day in the evening before bedtime. The duration of treatment depended on the prevalence and severity of the clinical course of OM and ranged from 3 to 6 months. Results and discussion. The patients showed different clinical forms of onychomycosis: distal-lateral, white surface and total-dystrophic. Clinical effect of complete or partial restoration of the nail plate was observed in 83.3 % of patients with distally-lateral and white surface and in 60 % of patients with total-dystrophic type of defeat of nail plates. Negative results of the mycological study at the end of the course of treatment were fixed in 85.2 % of patients. No adverse reactions were observed during treatment. Conclusions. Treatment of patients with OM using the modern topical complex drug Onychocid® Emtrix is an effective and safe method of therapy. Onychocid® Emtrix is effective in treatment of superficial white and distal-lateral forms of OM. The use of Onychocid® Emtrix can be recommended as a monotherapy for patients with OM with concomitant pathology, for whom antifungal therapy is contraindicated
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Алкаммаз, А. М.
Ліпідний обмін у шкірі хворих на псоріаз та перспективи вивчення значення його порушень у патогенезі дерматозу [Текст] / А. М. Алкаммаз, Р. Л. Степаненко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 93-98. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (этиология)
КОЖА -- SKIN
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
Анотація: Мета роботи — проаналізувати особливості показників спектра ліпідів у шкірі хворих на псоріаз та вивчити значення порушень ліпідного обміну в патогенезі дерматозу. Матеріали та методи. На підставі аналізу даних літератури і за результатами власних попередніх досліджень (клінічних, біохімічних, імунопатогістохімічних) систематизовано і описано особливості обміну ліпідів у шкірі хворих на псоріаз. Результати та обговорення. Метаболічні порушення є значущим патогенетичним чинником псоріатичного процесу, а деякі з них виступають у ролі тригерів. Висновки. Натепер досить детально вивчено біохімічні, морфологічні, фізіологічні і патофізіологічні особливості ліпідів шкіри людини. Ці дані дають змогу по-новому оцінити патогенез псоріазу і підходи до його лікування. Разом з тим подальшого дослідження потребують питання щодо регуляції організації ліпідних ламелярних мембран рогового шару для з’ясування первинності або вторинності ліпідних порушень, які супроводжують псоріатичну хворобу. Важливо також визначити, як холестерин і фосфоліпіди транспортуються в ламелярні тільця (ЛТ) і які специфічні переносники для цього потрібні, а також вивчити, як регулюється транспорт ліпідів і білків у ЛТ. Потрібно ідентифікувати молекулярні процеси, необхідні для транспорту і секреції ЛТ, уточнити вплив PAR2-рецепторів на процеси секреції ЛТ і корніфікації, а також показників епідермального бар’єра на активність ферментів, що відповідають за кінцеві етапи біосинтезу холестерину. Для визначення впливу порушень ліпідного обміну в шкірі на патогенез псоріазу важливо ідентифікувати ферменти, які беруть участь в синтезі фосфоліпідів і ліполізі тригліцеридів в епідермісі, вивчити, як вони регулюються, а також виявити ендогенні ліганди для рецепторів класів PPAR, LXR і PXR в епідермісі ділянок шкіри, уражених псоріатичним висипом
Objective — to analyze the characteristics of the spectrum of lipids in the skin of patients with psoriasis and determine the value of lipid metabolism disorders in the pathogenesis of dermatosis. Materials and methods. The features of lipid metabolism in patients with psoriasis were systematized and described based on the analysis of literature sources and our own preliminary research (clinical, biochemical, immunopathohistochemical). Results and discussion. Metabolic disorders are significant pathogenetic factor of the psoriatic process, and some of them act as triggers. Conclusions. Currently, the biochemistry, morphology, physiology and pathophysiology of human skin lipids has been studied in sufficient detail. These data make it possible to take a fresh look at the pathogenesis of psoriasis and approaches to its treatment. At the same time, the regulation of the organization of the lipid lamellar membranes of the stratum corneum to determine the primary or secondary nature of lipid disorders accompanying psoriatic disease need further study. It is also important to determine how cholesterol and phospholipids are transported to lamellar bodies (LB) and what specific carriers are needed for this, as well as to study how the transport of lipids and proteins to LB is regulated. It is necessary to identify the molecular processes necessary for the transport and secretion of LT, to clarify the effect of PAR2-receptors on the processes of secretion of LT and rooting, as well as indicators of the epidermal barrier on the activity of enzymes responsible for the final stages of cholesterol biosynthesis. To determine the effect of lipid metabolism in the skin on the pathogenesis of psoriasis, it is important to identify the enzymes involved in the synthesis of phospholipids and triglyceride lipolysis in the epidermis, to study how they are regulated, and also identify endogenous ligands for the receptors of PPAR, LXR and PXR classes in the epidermis of the skin affected with psoriatic rash
Дод.точки доступу:
Степаненко, Р. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Diehl, C.
Probiotics in dermatology [Text] / C. Diehl = Пробіотики в дерматології / К. Діл // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - P99-108. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (терапия)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Анотація: Probiotics are live microorganisms that, when administered in adequate amounts, may confer a health benefit on the host. We already know that their use is positively influencing key factors in the development of dermatological diseases such as oxidative stress or inflammation. The most popular use of probiotics in dermatology refers to atopic dermatitis (AD). As it is already demonstrated and widely accepted that probiotics can help to decrease the incidence and severity of AD in infants, much remains to be investigated about its usefulness in the treatment of AD, as well in infants/children as in adults. Similarly, promising data show that probiotics could be of help in acne, but also in wound healing and tissue repair. Much lesser, or even nothing is known about their potential interest in other inflammatory diseases such as rosacea or psoriasis. Besides their demonstrated activity in photoprotection, probiotics appear to be effective on the prevention and even management of skin aging and its more frequent symptoms, such as collagen loss, dry skin and skin barrier function impairment. Normalization of intestinal microflora with the use of probiotics and prebiotics has a positive effect on several skin conditions. Given the special status of the skin, which is directly accessible for topical applications, probiotics may be used as well as systemic course as local one. There is still a long and promising way ahead for investigation, before probiotics can be a daily prescription in dermatology. We are in a preliminary stage when using probiotics in dermatology, and much investigation is needed. With this condition, one day will come, when probiotics will be fully part of the prescription in dermatology
Пробіотики — це живі мікроорганізми, які при введенні в адекватних кількостях можуть принести користь для здоров’я господаря. Ми вже знаємо, що їх використання позитивно впливає на ключові чинники в розвитку дерматологічних захворювань, таких як окиснювальний стрес або запалення. Найбільш популярне використання пробіотиків у дерматології відноситься до атопічного дерматиту (AД). Оскільки вже продемонстровано і широко визнано, що пробіотики можуть допомогти знизити частоту і тяжкість АД у дітей грудного віку, потрібно ще багато досліджувати його користь при лікуванні АД у немовлят/дітей, а також і у дорослих. Аналогічним чином багатообіцяючі дані показують, що пробіотики можуть допомогти при вугровій висипці, в загоєнні ран і відновленні тканин. Набагато менше або навіть нічого не відомо про їх потенційний ефект при інших запальних захворюваннях, таких як розацеа або псоріаз. Крім продемонстрованої активності в галузі фотозахисту, пробіотики, мабуть, ефективні для профілактики і навіть лікування старіння шкіри і її більш частих симптомів, таких як втрата колагену, сухість і порушення бар’єрної функції. З огляду на особливий статус шкіри її доступ для місцевого нанесення препаратів, пробіотики можуть використовуватися як системно, так і локально. Нормалізація мікрофлори кишечника з використанням пробіотиків і пребіотиків робить позитивний вплив на деякі шкірні захворювання. Попереду ще довгий і багатообіцяючий шлях для дослідження, перш ніж пробіотики стануть щоденним рецептом в дерматології. Ми перебуваємо на попередній стадії при використанні пробіотиків у дерматології, і ще потрібно багато досліджень. Одного разу пробіотики стануть частиною дерматологічного рецепта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)