Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ32/2020/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Діагностика гонореї в Україні відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я [Текст] = Diagnostics of gonorrhoea in Ukraine following World Health Organization recommendations / І. Б. Бойко [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 7-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОНОРЕЯ -- GONORRHEA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, тенденции)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
ВСЕМИРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- WORLD HEALTH ORGANIZATION (организация и управление)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Мета роботи — оцінити стан лабораторної діагностики гонореї в Україні за 2013—2014 рр. на базі обласних шкірно-венерологічних диспансерів (ОШВД) відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та визначити напрями щодо її покращення. Матеріали та методи. Проаналізовано статистичні дані про кількість виконаних лабораторних досліджень та позитивних результатів з виявлення гонококів, забір біологічних зразків і використання лабораторних методів для виділення N. gonorrhoeae, отримані шляхом анкетування 14 ОШВД України. Результати та обговорення. Лабораторії ОШВД виконували мікроскопію, посіви та швидкі тести (ШТ) відповідно для 100; 85,7 та 7,1 % обстежених. Гонококи виявлено у 2,3 % пацієнтів, однаково часто за результатами як мікроскопії (1740/76 348), так і посіву (1322/56 273). Лабораторії диспансерів не використовували метод ампліфікації нуклеїнових кислот. Забір біологічного матеріалу з трьох анатомічних ділянок (урогенітальний, фарингеальний та ректальний зразки) у гетеросексуальних пацієнтів із симптомами секстрансмісивної інфекції виконували 25 % респондентів, з двох ділянок (урогенітальні та глоткові зразки) — 41,7 %, лише з однієї ділянки (урогенітальний зразок) — 33,3 %. Зовнішній контроль якості лабораторних досліджень з виявлення N. gonorrhoeae проводили 50 % респондентів. Неселективні поживні середовища для виділення N. gonorrhoeae використовували 16,7 % диспансерів, а приготовані поживні середовища у пробірках замість рекомендованих чашок Петрі — 58,3 %. Більшість (78,6 %) респондентів мали досвід у визначенні антибіотикочутливості гонококів. Два заклади (14,3 %) узяли участь у пілотному міжнародному проєкті з визначення антибіотикорезистентності гонококів. Висновки. Діагностика гонококової інфекції в Україні є недостатньо оптимальною та потребує вдосконалення шляхом використання бактеріологічних посівів перевіреної якості і ШТ, впровадження методу ампліфікації нуклеїнових кислот, контролю чутливості гонококів до антибіотиків, забору екстрагенітальних біологічних зразків. Дотримання доказово обґрунтованих міжнародних та адаптованих національних рекомендацій щодо діагностики гонореї є важливим для контролю гонококової інфекції
Objective — to evaluate the compliance of gonorrhoea diagnostics in regional skin and venereological dispensaries (RSVD) in Ukraine during 2013—2014 to World Health Organization (WHO) laboratory recommendations and identify areas for its improvement. Materials and methods. The study analyzed statistics data regarding the number of performed laboratory tests and their positive results for the detection of gonococci, the collection of biological samples and the use of laboratory methods for N. gonorrhoeae identification obtained from 14 RSVD of Ukraine by questionnaire. Results and discussion. Dispensary laboratories performed microscopy, culture and point-of-care-tests in 100, 85.7 and 7.1 % of patients, respectively. Gonococci were found in 2.3 % of the patients, equally by the results of microscopy (1740/76 348) and by culture (1322/56 273). Dispensary laboratories did not perform nucleic acid amplification tests. Sampling of biological material from three anatomical sites (urogenital, pharyngeal and rectal specimens) in heterosexual patients with symptoms of sexually transmitted infection was performed by 25 % of respondents, from two sites (urogenital and pharyngeal) — by 41.7 %, and from one site (urogenital sample) — by 33.3 % of dispensaries. External quality control of laboratory tests for the detection of N. gonorrhoeae was performed by 50 % of the respondents. Non-selective nutrient media for isolation of N. gonorrhoeae was used by 16.7 % of dispensaries, and prepared nutrient media in test tubes instead of the recommended Petri dishes, were used in 58.3 % of dispensaries. The vast majority of respondents (78.6 %) had an experience of determining gonococcal sensitivity to antibiotics. Two institutions (14.3 %) participated in an international pilot project to determine the antibiotic resistance of gonococci. Conclusions. Diagnostics of gonococcal infection in Ukraine is not optimal and needs improvement by using quality-tested bacteriological cultures and point-of-care-tests, implementation of nucleic acid amplification tests, monitoring of gonococcal sensitivity to antibiotics, collection of extragenital biological samples. Adherence to evidence-based international guidelines and adapted national guidelines for the diagnostics of gonorrhoea is an essential factor of the controlling of gonococcal infection
Дод.точки доступу:
Бойко, І. Б.
Криницька, І. Я.
Когут, І. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Федорич, П. В.
Сучасна клініко-епідеміологічна характеристика хворих на сечостатевий трихомоноз в Україні [Текст] = Modern clinical and epidemiological characteristics of patients with genitourinary trichomoniasis in Ukraine / П. В. Федорич, Г. І. Мавров // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 15-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРИХОМОНАДНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- TRICHOMONAS INFECTIONS (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (микробиология, патофизиология)
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
БОЛЕЗНЬ ПРОВОЦИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- PRECIPITATING FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи — визначити клініко-епідеміологічні особливості сечостатевого трихомонозу у хворих в Україні на сучасному етапі. Матеріали та методи. Обстежено 241 хворого (151 чоловіка та 90 жінок). З діагностичною метою виконано мікроскопію в мазках і проведено культуральне дослідження на основі бульйону М 305 (HiMedia, Індія). Також використано полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) у реальному часі і такі тест-системи: «Літех» (Росія), DRG (США), IBL (Німеччина), DyaSys (Німеччина) і фірми «ДНК-технологія» (Росія). Контроль якості досліджень здійснено відповідно до вимог ISO 9000. Для виявлення у хворих розладів з боку статевої системи застосовано спеціальні анкети. Дослідження еякуляту проведено згідно з протоколами ВООЗ. Для статистичної обробки результатів використано пакет Statistica 9.0 (Stat Soft). Результати та обговорення. У хворих виявлено таку супутню мікрофлору: хламідіоз — у 116 (48,1 ± 3,2) %, мікоплазмоз — у 87 (36,1 ± 3,1) %, гарднерельоз — у 40 (16,6 ± 2,4) %. Крім цього, серед 123 (77,2 %) пацієнтів діагностовано: вірус простого герпесу 1-го і 2-го типу — у 118 (49,0 ± 3,2) %, цитомегаловірус — у 19 (7,9 ± 1,7) %, вірус Епштейна–Барр — у 8 (3,3 ± 1,2) %. У 26 (17 %) чоловіків був безсимптомний перебіг захворювання, а у 125 (83 %) — визначено патологію з боку сечостатевої системи. Основним клінічним синдромом у 58 (38 %) хворих був уретрит, у 21 (14 %) — простатит, в 11 (7 %) — епідидиміт, у 23 (23 %) — баланопостит. Копулятивні і репродуктивні розлади виявлено у 12 (8 %) чоловіків. Серед 90 жінок у 76 (74 %) діагностовано різну патологію: цистит — у 8 (9 %), вульвовагініт — у 17 (19 %), цервіцит — у 9 (10 %), ерозію шийки матки — у 17 (19 %), аднексит — у 14 (15,6 %). У 14 (16 %) пацієнток відзначено безсимптомний перебіг захворювань. Порушення менструального циклу, безпліддя і сексуальні розлади превалювали як основний синдром у 11 (12 %) жінок. Для трихомонозу характерні малосимптомний перебіг, багатофокусні ураження, наявність резидуальних явищ і ускладнень. Інвазія Trichomonas vaginalis здатна спричиняти переважно кольпіт, вульвіт, цервіцит, ендоцервіцит, уретрит, простатит, епідидиміт, цистит. Виразність запального процесу збільшує наявність супутніх мікроорганізмів. Для діагностики трихомонозу найбільш чутливими виявилися ПЛР (83–95 %) та культуральний метод. Висновки. Трихомоноз продовжує залишатися однією з найбільш поширених в Україні інфекцій, що передаються статевим шляхом. Захворювання має значні соціально-економічні наслідки. Особливостями клінічних виявів урогенітального трихомонозу в сучасних умовах є: стертість клінічної картини, часта його хронізація, поєднання з іншими збудниками інфекцій сечостатевої системи, багатовогнищевість уражень, висока імовірність розвитку тяжких ускладнень. ПЛР та культуральний метод на сьогодні визнані найбільш інформативними для діагностики трихомонозу
Objective — to determine the clinical and epidemiological features of urogenital trichomoniasis in patients in Ukraine at the present stage. Materials and methods. 241 patients were examined (151 men and 90 women). For diagnostic purposes, microscopy in smears was performed and a culture study was carried out on the basis of M 305 broth (HiMedia, India). Real-time polymerase chain reaction (PCR) and test systems such as Litekh (Russia), DRG (USA), IBL (Germany), DyaSys (Germany) and DNA Diagnostics (Russia) were also used. The quality control of the studies was carried out in accordance with the requirements of ISO 9000. Special questionnaires were used to identify patients with violations of the reproductive system. The study of ejaculate was carried out according to WHO protocols. For statistical processing of the results, the Statistica 9.0 (Stat Soft) package was used. Results and discussion. The following microflora was found in patients: chlamydia in 116 (48.1 ± 3.2) %, mycoplasmosis in 87 (36.1 ± 3.1) %, gardnerellosis in 40 (16.6 ± 2.4) %. In addition, among 123 (77.2 %), herpes simplex virus type 1 and type 2 were detected in 118 (49.0 ± 3.2) %, cytomegalovirus in 19 (7.9 ± 1.7) %, Epstein-Barr virus in 8 (3.3 ± 1.2) % patients. In 26 (17 %) men, the disease was asymptomatic, and in 125 (83 %), a pathology of the genitourinary system was revealed. Urethritis was the main clinical syndrome in 58 (38 %), prostatitis — in 21 (14%), epididymitis — in 11 (7 %), balanoposthitis – in 23 (23 %) patients. Copulative and reproductive disorders were found in 12 (8 %) men. Among 90 women, 76 (74 %) were diagnosed with various pathologies: cystitis in 8 (9 %), vulvovaginitis in 17 (19 %), cervicitis in 9 (10 %), cervical erosion in 17 (19 %), adnexitis in 14 (15.6 %) patients. In 14 (16 %) women, an asymptomatic course of diseases was noted. Menstrual irregularities, infertility and sexual dysfunctions prevailed as the main syndrome in 11 (12 %) patients. Trichomoniasis is characterized by a low-symptom course, multifocal lesions, the presence of residual phenomena and complications. The invasion of Trichomonas vaginalis is able to cause mainly colpitis, vulvitis, cervicitis, endocervicitis, urethritis, prostatitis, epididymitis, cystitis. The severity of the inflammatory process increases in the presence of concomitant microorganisms. For the diagnosis of trichomoniasis, PCR (83—95 %) and the culture method were recognized as the most sensitive. Conclusions. Trichomoniasis continues to be one of the most common sexually transmitted infections in Ukraine. The disease has significant socioeconomic consequences. Features of the clinical manifestations of urogenital trichomoniasis in modern conditions are: attrition of the clinical picture, its frequent chronization, combination with other pathogens of the urogenital system, multi-focal lesions, and a high probability of developing serious complications. PCR and the culture method are recognized today as the most informative for the diagnosis of trichomoniasis
Дод.точки доступу:
Мавров, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Святенко, Т. В.
Імуногістохімічні дослідження та їхнє значення у діагностиці розацеа у жінок [Текст] = Immunohistochemical investigations and their significance in diagnosis of rosacea in women / Т. В. Святенко, О. А. Старостіна // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 24-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (диетотерапия, иммунология, патофизиология, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, тенденции)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета роботи — дослідити взаємозв’язок між рівнем експресії рецепторів андрогенів/естрогенів (AR/ER) і маркера росту ендотелію судин (VEGF) та розробити спосіб прогнозування перебігу розацеа у жінок, що забезпечить можливість заздалегідь передбачити тяжкість перебігу хвороби та вчасно призначити виправдану індивідуалізовану терапію. Матеріали та методи. Для дослідження відібрано 16 біоптатів патологічно зміненої шкіри хворих на розацеа жінок. Проводилось імуногістохімічне дослідження отриманих зразків за допомогою первинних моноклональних антитіл до VEGF, AR i ER. Результати та обговорення. На підставі імуногістохімічного дослідження встановлено суттєве підвищення експресії рецепторів до фактора росту ендотелію судин (VEGF), рецепторів до андрогенів/естрогенів (AR, ER) у біоптатах шкіри хворих на розацеа порівняно зі здоровою шкірою (від p 0,05 до p 0,001). Маркер росту ендотелію судин VEGF при розацеа інформує про рівень васкулогенезу і запалення в епідермісі та навколо pilosebaceous unit. Підвищення рівня экспресії АR в епітелії залоз та фолікулярному епітелії, та рівня васкулогенезу навколо pilosebaceous unit свідчить про перехід розацеа з еритематозно-телеангіектатичної форми у папуло-пустульозну і початок незворотних змін структури і розмірів сальних залоз. Висновки. При аналізі рівня експресії АR та ER-рецепторів та рівня VEGF виявлено вірогідний зв’язок між визначеними змінами та особливістю клінічного перебігу розацеа у хворих. Виявлені кореляції дали змогу розробити алгоритм прогнозування прогредієнтного перебігу розацеа у жінок для вибору адекватного терапевтичного впливу на всі ланки патогенезу. В комплексі діагностичного обстеження пацієнта вкрай важливо мати діючий спосіб прогнозування індивідуального перебігу розацеа у конкретного хворого для призначення патогенетично обґрунтованої та ефективної терапії. Це ілюструє доцільність подальшого вивчення імунопатогенетичних механізмів розвитку розацеа та патогенетичної ролі експресії рецепторів шкіри та судин у формуванні запального процесу при розацеа
Objective — to investigate the relationship between the level of expression of androgen/estrogen receptors (AR/ER) and the vascular endothelial growth factor (VEGF), and to develop a method for predicting the course of rosacea in women, providing an opportunity to predict in advance the severity of the disease and timely assign a personalized individual therapy. Materials and methods. The study selected 16 biopsies of pathologically altered skin of female patients with rosacea. Immunohistochemical study of the obtained samples was performed using primary monoclonal antibodies to VEGF, AR and ER. Results and discussion. Based on immunohistochemical studies, a significant increase in the expression of receptors to vascular endothelial growth factor (VEGF), androgen/estrogen receptors (AR/ER) in the skin biopsy samples of rosacea patients compared with healthy skin (from p 0.05 to p 0.001) was revealed. VEGF vascular endothelial growth marker for rosacea informs about the level of vasculogenesis and inflammation in the epidermis and around the pilosebaceous unit. An increase in the level of AR expression in the epithelium of the glands and follicular epithelium, and the level of vasculogenesis around the pilosebaceous unit indicates the transition of rosacea from ETP to SPR and the beginning of irreversible changes in the structure and size of the sebaceous glands. Conclusions. The analysis of the levels of expression of AR and ER receptors and the level of VEGF revealed a probable relationship between certain changes and characteristics of the clinical course of rosacea in patients. The revealed correlations made it possible to develop an algorithm for predicting the progressive course of rosacea in women to choose an adequate therapeutic influence on all links of the pathogenesis. In the complex of a patient’s diagnostic examination, it is extremely important to have an effective method for predicting an individual course of rosacea in the particular patient for prescribing pathogenetically substantiated and effective therapy. This illustrates the feasibility of the further studying of the immunopathogenetic mechanisms of rosacea development and the pathogenetic role of expression of skin and vascular receptors in the formation of the inflammatory process in rosacea
Дод.точки доступу:
Старостіна, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кутасевич, Я. Ф.
"Мікозан": клінічний досвід і тенденції в топічній терапії оніхомікозу [Текст] = Mycosan: сlinical experience and trends in the topical therapy of onychomicosis / Я. Ф. Кутасевич, І. О. Олійник, К. Г. Супрун // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 30-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Микозан--тер прим

MeSH-головна:
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета роботи — вивчити ефективність та безпеку топічного протигрибкового засобу «Мікозан» у монотерапії хворих на оніхомікоз, яким протипоказані системні антимікотики. Матеріали та методи. Проаналізовано анкети 154 хворих з дистально-латеральною клінічною формою оніхомікозу із ураженням не більше двох нігтів на одній кінцівці, у лікуванні яких у 6 регіональних центрах використовували «Мікозан набір для нігтів» згідно з інструкцією. Тривалість курсу лікування становила в середньому 3—6 міс. Усім хворим до, в процесі та після лікування проводили клінічні і лабораторні дослідження. Ефективність терапії оцінювали на підставі динаміки клінічних симптомів у балах від 0 (відсутність ознаки) до 3 (значно виразна ознака) наприкінці 4, 8, 16, 24-го тижнів. Також у ці терміни виконували мікологічні дослідження. Результати та обговорення. За даними проведених досліджень встановлено, що використання набору «Мікозан» у хворих на оніхомікоз, яким протипоказана системна терапія, сприяло зменшенню ламкості, каламутності, покресленості вже на 4-му тижні лікування у 40 (25,9 %) осіб. На 8-му тижні лікування відмічено зменшення перелічених ознак у 52 (33,8 %), покращення крайової зони — у 85 (55,2 %) пацієнтів. Зменшення ламкості, каламутності, покресленості та щільності на 16-му тижні відзначено у 148 (96,8 %) осіб. Крайова зона стала нормальною у 152 (98,7 %). Гіперкератотичні ущільнення були відсутні у 103 (66,9 %). На 24-му тижні стан клінічної ремісії зафіксовано у 52 (33,8 %), значне покращення — у 45 (29,2 %), покращення — у 35 (22,7 %) пацієнтів. Мікологічної негативації досягнуто на 4-му тижні у 20 (13,0 %), на 8-му — у 33 (21,4 %), на 16-му — у 52 (33,8 %), на 24-му — у 82 (53,2 %) осіб. За даними загального аналізу анкет з оцінки споживчих якостей набору «Мікозан» встановлено, що його органолептичні характеристики оцінили як «дуже добрі» 39 (25,3 %) пацієнтів, як «добрі» — 115 (74,7 %). Висновки. «Мікозан набір для нігтів» має виразну клінічну та мікологічну ефективність в усуненні грибкового ураження нігтьових пластинок. Він добре переноситься, не спричиняє жодних небажаних виявів, сприяє формуванню прибічності до терапії у переважної більшості хворих. «Мікозан» рекомендований до використання у хворих на оніхомікоз з легким ступенем ураження, у комплексному лікуванні пацієнтів із більш тяжким ступенем ураження, за наявності абсолютних чи відносних протипоказань до проведення лікування системними протигрибковими препаратами, а також для поліпшення структури нігтьових пластинок та запобігання подальшому руйнуванню нігтів
Objective — to study the effectiveness and safety of the topical antifungal agent Mycosan in monotherapy of patients with onychomycosis and contraindications to the use of systemic antimycotics. Materials and methods. The questionnaires of 154 patients with a distal-lateral clinical form of onychomycosis and a lesion of not more than two nails on one limb treated with the Mycosan nail kit in 6 regional centers were analyzed. Mycosan nail kit was used according to the instructions. The duration of treatment on average was 3—6 months. All patients underwent clinical and laboratory studies before, during and after treatment. The clinical effect of the therapy was evaluated on the basis of the dynamics of clinical symptoms in scores from 0 (no sign) to 3 (significant sign) at the end of the 4th, 8th, 16th, 24th weeks. Mycological studies were also conducted at these times. Results and discussion. Studies have shown that the use of the Mycosan nail kit in patients with onychomycosis who had contraindications to systemic therapy helped to reduce brittleness, turbidity, and striation at the 4th week of treatment in 40 (25.9 %) patients. At the 8th week of treatment, a decrease in the listed symptoms was observed in 52 (33.8 %) persons, an improvement in the marginal zone — in 85 (55.2 %) persons. A decrease in brittleness, turbidity, striation and density at the 16th week was noted in 148 (96.8 %) patients. The marginal zone became normal in 152 (98.7 %) patients. Hyperkeratotic compactions were absent in 103 (66.9 %) patients. At the 24th week, the state of clinical remission was observed in 52 (33.8 %) patients, significant improvement — in 45 (29.2 %), improvement — in 35 (22.7 %) patients. Mycological negativity at the 4th week was achieved in 20 (13.0 %), at the 8th week — in 33 (21.4 %), at the 16th week — in 52 (33.8 %), at the 24th week — in 82 (53.2 %) patients. According to the analysis of questionnaires on the general assessment of consumer qualities of Mycosan nail kit, it was found that its organoleptic characteristics were rated as «very good» by 39 (25.3%) patients, and «good» — by 115 (74.7%) patients. Conclusions. Mycosan nail kit has a pronounced clinical and mycological effectiveness in eliminating fungal lesions of the nail plates. The drug is well tolerated, does not cause any undesirable manifestations, and contributes to the formation of adherence to therapy in the vast majority of patients. Mycosan is recommended for patients with onychomycosis with a mild degree of damage, in the complex treatment of patients with a more severe degree of damage, in the presence of absolute or relative contraindications to treatment with systemic antifungal drugs, as well as for improvement of the structure of the nail plates and prevention of further destruction of the nails
Дод.точки доступу:
Олійник, І. О.
Супрун, К. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Анфілова, М. Р.
    Порівняльна клінічна ефективність препаратів для лікування дистально-латеральних оніхомікозів. Лак чи розчин? [Текст] = Comparative clinical efficacy of drugs for treatment of distal-lateral onychomycoses. Lacquer or solution? / М. Р. Анфілова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 36-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Аморолфин --фарм--тер прим

   Нафтифин--тер прим

MeSH-головна:
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЖЕЛТЫХ НОГТЕЙ СИНДРОМ -- YELLOW NAIL SYNDROME (патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология, терапия, этиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: У статті досліджували клінічну ефективність протигрибкового лікарського засобу аморолфін (лак) порівняно з лікарським засобом нафтифіну гідрохлорид (розчин) у топічній монотерапії дистально-латерального оніхомікозу, зокрема у пацієнтів з цукровим діабетом, обмеженим двома нігтями, яким протипоказана системна протигрибкова терапія. У дослідженні взяли участь 100 пацієнтів (60 пацієнтів з дистально-латеральним оніхомікозом та 40 пацієнтів з оніхомікозом із супутнім цукровим діабетом) віком від 26 до 71 року. Аналіз виявлених при мікологічному дослідженні збудників показав, що дерматофіти зустрічались у 51 % обстежених хворих, дріжджоподібні гриби роду Candida — у 26 %, а плісняві — у 23 %. При дослідженні спектра у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, дерматофіти зустрічались у 42 % обстежених хворих, дріжджоподібні гриби роду Candida — у 41 %, а плісняві — у 17 %. Загальна клінічна ефективність виявилася вищою в 1,4 та 1,6 разу при лікуванні лаком з аморолфіном порівняно з розчином нафтифіну гідрохлориду, повне одужання в 2,1 та 1,9 разу частіше було зафіксоване при лікуванні лаком з аморолфіном порівняно з розчином нафтифіну гідрохлориду, показник мікологічної санації після закінчення лікування був вищим у 1,6 та 2 разу при лікуванні лаком з аморолфіном порівняно з розчином нафтифіну гідрохлориду. Рівень комплаєнсу при лікуванні лаком з аморолфіном суттєво перевищує, відповідно в 2,5 та 3,2 разу, рівень комплаєнсу при лікуванні розчином нафтифіну гідрохлориду. Пацієнти значно краще сприймають лікування лаком, ніж розчином, практично не пропускаючи необхідного нанесення лаку 1 раз на тиждень, на відміну від лікування розчином, дворазове нанесення на день якого пацієнти реально виконували всього 3 дні на тиждень
The aim of this study was to study the clinical efficacy of the antifungal drug amorolfin (laquer) compared with naftifine hydrochloride (solution) in topical monotherapy of distal lateral onychomycosis in patients including those with diabetes mellitus, limited to two nails, and having contraindications to a systemic antifungal therapy. The study involved 100 patients (60 patients with distal-lateral onychomycosis and 40 patients with onychomycosis and concomitant diabetes mellitus) aged 26 to 71 years. The analysis of pathogens revealed during mycological examination showed that dermatophytes were found in 51 % of the examined patients, yeast-like fungi of the genus Candida — in 26 %, and mold — in 23 %. When studying the spectrum of patients with diabetes mellitus, dermatophytes were found in 42 % of the examined patients, yeast-like fungi of the genus Candida — in 41 %, and mold — in 17 %. The overall clinical efficacy was 1.4 and 1.6 times higher in the treatment with laquer with amorolfine compared to the solution of naftifine hydrochloride. Full recovery was recorded 2.1 and 1.9 times more often with laquer with amorolfine compared to the solution of naftifine hydrochloride. The indicator of mycological debridement after the end of treatment was 1.6 and 2 times higher when treated with laquer with amorolfine compared to the solution of naftifine hydrochloride. The level of compliance in the treatment with laquer with amorolfine significantly exceeded (2.5 and 3.2 times, respectively) the level of compliance in the treatment with a solution of naftifine hydrochloride. The treatment with the laquer was perceived significantly better than the treatment with the solution. The patients practically did not miss the necessary lacquer application once a week, while the solution, instead of twice a day, was actually applied only 3 days a week
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Дослідження ефективності комбінованої терапії топічним інгібітором кальциневрину — маззю "Протопік" 0,1 % із симбіотиком "ДермаПРО" при лікуванні себорейного дерматиту порівняно з монотерапією маззю "Протопік" 0,1 % [Текст] = A study of the effectiveness of combination therapy with a tonic calcineurin inhibitor — 0.1 % Protopic ointment and DermAPRO symbiotic in the treatment of seborrheic dermatitis compared with 0.1 % Protopic ointment monotherapy / Ю. В. Андрашко [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 47-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Кальциневрин--тер прим

   ДермаПРО--тер прим

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ СЕБОРЕЙНЫЙ -- DERMATITIS, SEBORRHEIC (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, статистика, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи — порівняти ефективність комбінованої терапії топічним такролімусом (мазь «Протопік» 0,1 %) із пероральним симбіотиком «ДермаПРО» (Lactobacillus rhamnosus GG) та монотерапії топічним такролімусом у пацієнтів із себорейним дерматитом (СД) та дослідити роль бактеріальної та грибкової мікрофлори (зокрема грибів роду Malassezia) у патогенезі СД. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 25 пацієнтів із СД. Перед початком запланованої фармакотерапії, а також по завершенні першого та другого етапів терапії оцінювали ступінь виразності СД: еритеми і лущення — за шкалою візуальної оцінки та окремо за результатами дерматоскопічного дослідження (діапазон 0—4 бали за спеціально розробленими шкалами), свербежу — за візуальною аналоговою шкалою (0—10 балів). Усім пацієнтам проводили мікробіологічний культуральний аналіз мазків з уражених ділянок, фіксуючи видову різноманітність та кількість КУО патогенних і умовно-патогенних грибів та бактерій для більш детального дослідження їхнього потенційного впливу на перебіг захворювання та відповідь на терапію. Результати та обговорення. Результати проведеного дослідження показали статистично значущі кореляції між характером перебігу СД/його відповіддю на терапію та видовою/кількісною різноманітністю мікрофлори на ділянках ураженої шкіри. Комбінований режим терапії визнано набагато ефективнішим, аніж режим топічної монотерапії. Висновки. Значна перевага комбінованої терапії 0,1 % маззю такролімусу + пероральним препаратом Lactobacillus rhamnosus GG AF ATCC53103 (мазь «Протопік» 0,1 % + симбіотик «ДермаПРО») над монотерапією 0,1 % маззю такролімусу дає змогу зробити висновок про доцільність розгляду досліджуваної комбінованої методики як терапії першої лінії при СД
Objective — to compare the effectiveness of combination therapy with topical tacrolimus (0.1 % Protopic ointment) with the oral symbiotic DermaPRO (Lactobacillus rhamnosus GG) and topical tacrolimus monotherapy in patients with seborrheic dermatitis (SD) and to investigate the role of bacterial and fungal microflora (including fungi of the Malassezia genus) in the pathogenesis of diabetes. Materials and methods. The study involved 25 patients with diabetes. Before the start of the planned pharmacotherapy, as well as at the end of the first and second stages of therapy, the severity of diabetes was assessed: erythema and peeling — on the scale of visual assessment and according to the results of dermatoscopy (range 0—4 points on specially developed scales), pruritus – on visual analog scale (0—10 points). All patients underwent microbiological culture analysis of smears from the affected areas, with the recording of the species diversity and the number of CFU of pathogenic and conditionally pathogenic fungi and bacteria for a more detailed study of their potential impact on the course of the disease and response to therapy. Results and discussion. The results of the study showed statistically significant correlations between the nature of the course of diabetes/its response to therapy and the species/quantitative diversity of microflora in the affected skin. The combined treatment regimen was recognized as much more effective than the topical monotherapy regimen. Conclusions. A significant advantage of combination therapy with 0.1 % tacrolimus ointment + oral Lactobacillus rhamnosus GG AF ATCC53103 ointment (0.1 % Protopic ointment + DermaPRO symbiotic) over monotherapy with 0.1 % tacrolimus ointment suggests that it is advisable to consider the combined method under study as a first-line therapy for diabetes
Дод.точки доступу:
Андрашко, Ю. В.
Яремкевич, Р. Р.
Коваль, Г. М.
Девіняк, О. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бардова, К. О.
Деякі аспекти застосування фосфоміцину в лікуванні посткоїтального циститу у практиці дерматовенеролога [Текст] = Some aspects of use of fosfomycin in treatment of postcoital cystitis in practice of a dermatovenerologist / К. О. Бардова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 55-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИСТИТ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЙ -- CYSTITIS, INTERSTITIAL (осложнения, патофизиология, этиология)
КОИТУС -- COITUS (психология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФОСФОМИЦИН -- FOSFOMYCIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
Анотація: Мета роботи — розробити тактику ведення пацієнтів з посткоїтальним і неускладненим циститом. Матеріали та методи. Алгоритм ведення пацієнта з неускладненим циститом, відповідно до рекомендацій Європейської асоціації урологів, включає такі кроки: клінічний діагноз із високою вірогідністю може бути встановлений на основі наявності таких симптомів із боку нижніх відділів сечовивідних шляхів, як дизурія (порушення сечовипускання), часті болючі сечовипускання, імперативні позиви, біль, погіршення самопочуття, якщо при цьому немає виділень із піхви або подразнення. Під нашим спостереженням перебувала група жінок із посткоїтальним циститом у кількості 15 осіб і 10 жінок із неускладненим циститом бактеріальної природи віком від 21 до 48 років, які проходили амбулаторне лікування в Київській міській шкірно-венерологічній лікарні та на інших клінічних базах кафедри дерматовенерології. Результати та обговорення. Результати клінічного спостереження показали, що однократне застосування фосфоміцину (препарат «Фосфомед») при посткоїтальному та неускладненому циститі у жінок чинить протимікробну та протизапальну дію, зменшує клінічні вияви захворювання, зокрема зменшує частоту сечовипускання, зменшує дискомфорт та значно поліпшує якість життя пацієнтів. Побічні явища після застосування не спостерігались. Позитивна динаміка простежувалась з 2-ї години після застосування препарату в усіх хворих, клінічне одужання спостерігалось через 12 год після прийому препарату. Висновки. Визначено, що одноразове застосування препарату «Фосфомед» при посткоїтальному та неускладненому циститі у жінок чинить протимікробну та протизапальну дію, зменшує клінічні вияви захворювання, зокрема зменшує частоту сечовипускання, зменшує дискомфорт та значно поліпшує якість життя пацієнтів. Результати спостереження дають можливість рекомендувати «Фосфомед» як препарат вибору у хворих на посткоїтальний та неускладнений цистит навіть при однократному застосуванні і також з метою профілактики виникнення рецидивів
Objective — to develop an algorithm for managing patients with postcoital and uncomplicated cystitis. Materials and methods. The algorithm for the management of a patient with uncomplicated cystitis, according to the guidelines of the European Association of Urology, includes the following steps: the clinical diagnosis with a high probability can be established based on symptoms of the lower urinary tract, such as dysuria (impaired urination), frequent painful urination, peremptory urge, pain, poor health, if there is no vaginal discharge or irritation. Under our supervision there was a group of 15 women with postcoital cystitis, and 10 women with uncomplicated cystitis of a bacterial nature aged 21 to 48 years, who underwent outpatient treatment at Kyiv City Dermatovenerologic Hospital and other clinical facilities of the Department of Dermatovenerology. Results and discussion. Clinical observation results showed that a single use of phosphomycin (Phosphomed) in postcoital and uncomplicated cystitis in women has an antimicrobial and anti-inflammatory effect, reduces the clinical manifestations of the disease, in particular, the frequency of urination, discomfort and significantly improves the quality of life of patients. Side effects after use were not observed. Positive dynamics was observed starting from the 2nd hour after the use of the drug in all patients, clinical recovery was observed 12 hours after taking the drug. Conclusions. It was determined that a single use of Phosphomed in postcoital and uncomplicated cystitis in women has an antimicrobial and anti-inflammatory effect, reduces the clinical manifestations of the disease, in particular, reduces the frequency of urination, discomfort and significantly improves the quality of life of patients. The observation results make it possible to recommend Phosphomed as the drug of choice for patients with postcoital and uncomplicated cystitis, even for a single use, as also for preventing the occurrence of relapses
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Іванов, С. В.
    Оптимальний підхід до комплексного лікування змішаних інфекцій сечостатевого тракту [Текст] = Optimal approach to comprehensive treatment of mixed urogenital tract infections / С. В. Іванов, В. І. Степаненко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 63-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Ципрофлоксацин(Орципол)--тер прим

   Бревелак--тер прим

MeSH-головна:
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, тенденции)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИПРОФЛОКСАЦИН -- CIPROFLOXACIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Мета роботи — вивчити спектр та частоту виявлення різних урогенітальних інфекцій у пацієнтів із запальними захворюваннями сечостатевого тракту, визначити особливості клінічного перебігу, клінічної та мікробіологічної ефективності, безпеку і переносність препарату «Орципол» (таблетки виробництва «Лабораторія Бейлі-Креат — Вернуйє», Франція; компанії World Medicine); оцінити пробіотик «Бревелак» (капсули виробництва «АДІФАРМ ЛТД», Болгарія; компанії World Medicine) для відновлення нормального біоценозу організму після антибіотикотерапії. Матеріали та методи. Проведено амбулаторне лікування 79 пацієнтів (36 жінок та 43 чоловіки) віком від 18 до 45 років (середній вік — 31 ± 1,5 року) з різними запальними захворюваннями сечостатевого тракту, спричиненими змішаними урогенітальними інфекціями. Результати та обговорення. При проведенні бактеріологічного дослідження були отримані дані, що свідчать про часте виявлення анаеробних та аеробних патогенів в асоціаціях із хламідійною, мікоплазменною та трихомонадною інфекціями. Так, у 63 (79,8 %) пацієнтів було виявлено Staphylococcus epidermidis, у 13 (16,5 %) — S. haemolyticus, у 51 (64,6 %) — Streptococcus spp., у 34 (43,1 %) — Staphylococcus aureus, у 19 (24,1 %) — Corynebacterium spp., у 16 (20,3 %) — Proteus mirabilis. У всіх пацієнтів виявлені різні асоціації інфекцій, що передаються статевим шляхом, та/чи умовно-патогенна флора у клінічно значущих титрах (вище 104 КУО/мл). Висновки. Згідно з проведеним дослідженням комбінований антибактеріальний препарат «Орципол» (ципрофлоксацин + орнідазол) у комплексі з пробіотиком «Бревелак» при змішаних інфекціях сечостатевого тракту визнано раціональним та ефективним методом лікування. Перевагами обраного препарату є широкий спектр антимікробної дії, здатність впливати на атипові збудники та найпростіші, а також наявність постантибіотичного ефекту. Висока клінічна ефективність, добра переносність і низька частота розвитку побічних ефектів дають підстави застосовувати препарат в амбулаторних умовах короткими курсами. У всіх обстежених хворих з ураженням різними комбінаціями змішаної сечостатевої інфекції досягнуто клінічного одужання. Високий відсоток елімінації збудників (93,5 %), досягнутий при застосуванні «Орциполу», та значна комплаєнтність дають змогу рекомендувати цей препарат для лікування змішаних інфекцій сечостатевого тракту. Раціональним є також призначення в комплексі пробіотика «Бревелак», ефективного для профілактики та лікування дисбактеріозу
Objective — to study the spectrum and frequency of detection of various urogenital infections in patients with inflam-matory diseases of the genitourinary tract; to determine the characteristics of clinical course, clinical and microbiological effect, safety and tolerability of Orcipol drug (tablets produced by Baili-Creat Laboratory — Verny, France; World Medicine company); to assess Breveluck probiotic (capsules produced by ADIFARM Ltd., Bulgaria; World Medicine company) in the restoration of normal biocenosis of the body after antibiotic therapy. Materials and methods. Outpatient treatment was conducted of 79 patients (36 women and 43 men) aged 18—45 years (average age — (31 ± 1.5) years) with various inflammatory diseases of the genitourinary tract caused by mixed urogenital infections. Results and discussion. During the bacteriological study, data were obtained indicating the frequent presence of anaerobic and aerobic pathogens in associations with chlamydia, mycoplasma and trichomonade infections. Thus, in 63 (79.8 %) patients was found Staphylococcus epidermidis, in 13 (16.5 %) — S. haemolyticus, in 51 (64.6 %) — Streptococcus spp., in 34 (43.1 %) — Staphylococcus aureus, in 19 (24.1 %) — Corynebacterium spp, in 16 (20.3 %) — Proteus mirabilis. All patients showed different associations of sexually transmitted infections and/or conditionally pathogenic flora in clinically significant titers (above 104 CFU/ml). Conclusions. According to studies, the combined antibacterial drug Orcipol (ciprofloxacin + ornidazole) in complex with the probiotic Breveluck is a rational and effective method of treatment of mixed infections of the genitourinary tract. The advantages of the drug are a wide range of antimicrobial effects, the ability to affect the atypical pathogens and the simplest, as well as the presence of a post-antibiotic effect. High clinical efficiency, good tolerability and low frequency of development of side effects make it possible to use the drug in outpatient conditions in short courses. All observed patients with lesions caused by different combinations of mixed genitourinary infection achieved a clinical recovery. The high rate of pathogen elimination (93.5%) achieved by using Orcipol and significant compliance allow us to recommend this drug for the treatment of mixed urinary tract infections. It is also rational to prescribe the probiotic Breveluck, effective for the prevention and treatment of dysbiosis
Дод.точки доступу:
Степаненко, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Богомолов, А. Є.
Медична термографія в оцінці результатів шкірного тестування методом прик-тесту у пацієнтів з IgE-опосередкованими алергійними захворюваннями [Текст] = Medical thermography in evaluation of results of skin testing by prick test method in patients with IgE-mediated allergic diseases / А. Є. Богомолов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 76-80. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Биластин--тер прим

MeSH-головна:
ТЕРМОГРАФИЯ -- THERMOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (анализ, диагностическое применение, физиология)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КОЖНЫЕ ТЕСТЫ НА ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЮ -- PATCH TESTS (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
Анотація: Мета роботи — вивчити аспекти використання медичної термографії для оцінки результатів шкірного тестування розчинами алергенів у пацієнтів з алергійним ринітом, атопічною бронхіальною астмою та гострою алергійною кропив’янкою.Матеріали та методи. Обстежено 40 хворих на бронхіальну астму та/або алергійний риніт та/або гостру алергійну кропив’янку методом шкірного тестування прик-тестом з розчинами діагностичних алергенів із подальшою візуальною та термографічною оцінкою. Дослідження було відкритим, порівняльним. Шкірне тестування проводили за стандартизованим методом прик-тесту за допомогою ланцетів вітчизняними алергенами виробництва Вінницького МП «Імунолог». Одразу після візуальної оцінки здійснювали інструментальне оцінювання за допомогою термографа з фіксацією зображення в пам’яті пристрою для подальшої обробки. Після процедури початкового прийому та тестування антигістамінний препарат біластин призначали в середній рекомендованій добовій дозі 20 мг по одній таблетці на добу. Через три дні (72 год) всім пацієнтам проводили повторне тестування методом прик-тесту та виконували його візуальну і термографічну оцінку для визначення ступеня пригнічення шкірної реакції антигістамінним препаратом. Результати та обговорення. При порівнянні результатів візуального та термографічного вимірювань і розміру папули виявлено високий коефіцієнт кореляції між оцінкою тестів (r = 0,9), різниця між розмірами папули становила в середньому 1,6 мм. Однак за даними проведених тестів результати візуального аналізу алергологом та термографічного вимірювання співпали лише в 70 % випадків. Висновки. В результаті аналізу та подальшої статистичної обробки було встановлено, що діаметр папули позитивного тесту при повторному дослідженні після прийому біластину зменшився в середньому на 55,6 % (95 % ДІ 0,50—0,59). У той же час у абсолютної більшості (87,2 %) пацієнтів (95 % ДІ 0,83; 0,91) позитивний тест зник не повністю
Objective — to study the aspects of use of medical thermography to evaluate the results of skin testing with allergen solutions in patients with allergic rhinitis, atopic asthma and acute allergic urticaria. Materials and methods. During our study, 40 patients with bronchial asthma and/or allergic rhinitis and/or acute allergic urticaria were examined using a skin prick-test with solutions of diagnostic allergens, followed by visual and thermographic evaluation. The study was open-ended, comparative. Skin testing was performed by standardized prick-test method with domestic allergens manufactured by ME Immunolog (Vinnytsya, Ukraine). Immediately after the visual assessment, an instrumental evaluation was performed using a thermograph with a locked image in the memory of the device for further processing. After the initial admission and testing procedure, the antihistamine preparation of bilastine was administered at an average recommended daily dose of 20 mg one tablet per day. After three days (72 hours), all patients were retested with a prick-test method and its visual and thermographic evaluation was performed to determine the degree of suppression of the skin reaction by an antihistamine drug. Results and discussion. Analyzing the comparison of results of visual and thermographic measurements of papule size, we found a high coefficient of correlation between test scores (r = 0.9), but the difference between papule sizes averaged 1.6 mm. However, when analyzing the results, the coincidence of visual analysis by the allergist and thermographic measurement accounted for only 70 % of cases. Conclusions. As a result of the analysis and further statistical processing, it was found that the average diameter of the papules of the positive test during the re-examination after taking bilastine decreased by 55.6 % (95 % CI 0.50—0.59). At the same time, in the vast majority (87.2 %) of patients (95 % CI 0.83—0.91), the positive test disappeared completely
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Клінічний випадок та лікування себорейного дерматиту і кандидозу нігтів кисті [Текст] = The clinical case and treatment of seborrheic dermatitis and fingernails candidiasis / С. І. Лаврушко [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 81-85. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕРМАТИТ СЕБОРЕЙНЫЙ -- DERMATITIS, SEBORRHEIC (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS (микробиология, патофизиология, терапия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы, тенденции)
Анотація: На сьогодні мікотичні ураження шкіри та їхніх придатків є актуальними та поширеними в усьому світі, посідаючи перше місце у структурі інфекційної патології. Кандидоз шкіри, слизових оболонок та нігтів часто зустрічається в практичній діяльності лікаря-дерматолога навіть серед пацієнтів дитячого віку. Питання лікування кандидозу залишається актуальним, потребує уваги і постійного вдосконалення існуючих способів лікування. Для лікування кандидозу добре себе зарекомендував системний антимікотик ітраконазол («Ітракон»), особливо при ураженні нігтьових пластинок. При цьому кращий ефект досягається при комбінованому поєднанні системних антимікотичних препаратів та засобів місцевої дії. Зовнішньо на нігтьові пластинки застосовується протигрибковий лак «Цикложен» (циклопірокс 8 %). У комплексному лікуванні кандидозу нігтів виявився ефективним оригінальний пробіотично-вітамінно-мінеральний комплекс «Біон 3». У статті описано клінічний випадок та лікування себорейного дерматиту і кандидозу нігтів кисті. При себорейному дерматиті є ефективним та безпечним комплексне лікування левоцетиризином («Алерзин») та 0,1 % лосьйоном мометазону фуроату («Елоком»). При лікуванні кандидозу нігтів виявився ефективним та безпечним системний антимікотик ітраконазол у комбінації з протигрибковим лаком «Цикложен» (циклопірокс 8 %). Введення до комплексу лікування хворих з кандидозом нігтів пробіотично-вітамінно-мінерального комплексу «Біон 3» у комбінації з системними антимікотиком ітраконазолом та протигрибковим лаком «Цикложен» надало змогу поліпшити ефективність лікування, прискорити клінічне та мікологічне одужання, скоротити тривалість лікування, запобігти рецидивуванню хвороби
Today, mycotic lesions of the skin and their appendages are relevant and common throughout the world, taking first place in the structure of infectious pathology. Candidiasis of the skin, mucous membranes and nails is often found in the practice of a dermatologist, even among pediatric patients. The problem of treatment of candidiasis remains relevant, requires attention and continuous improvement of existing methods of treatment. For the treatment of candidiasis, the systemic antimycotic itraconazole (Itracon) has proven its efficiency, especially with damage to the nail plates. In this case, the best effect is achieved with a combination of systemic antifungal drugs and topical agents. Externally, antifungal varnish Cyclogen (cyclopirox 8 %) is used on the nail plates. In the complex treatment of nail candidiasis, the original Bion 3 probiotic-vitamin-mineral complex turned out to be effective. The article describes a clinical case and treatment of seborrheic dermatitis and candidiasis of fingernails. The complex treatment with levocetirizine (Alerzin) and 0.1 % mometasone furoate lotion (Elokom) is effective and safe for seborrheic dermatitis. When treating nail candidiasis, the systemic antimycotic itraconazole proved to be effective and safe in combination with Cyclogen (8 % cyclopirox) antifungal varnish. The introduction of the probiotic-vitamin-mineral complex Bion 3 in combination with the systemic antimycotic itraconazole and the antifungal varnish Cyclogen into the treatment complex of patients with nail candidiasis made it possible to improve the effectiveness of treatment, accelerate clinical and mycological recovery, reduce the duration of treatment, and prevent disease recurrence
Дод.точки доступу:
Лаврушко, С. І.
Дудченко, М. О.
Павленко, Г. П.
Мироненко, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Туберозний склероз — полісистемна патологія: міждисциплінарний огляд літератури, клінічний випадок [Текст] = Tuberous sclerosis — a polysystemic pathology: interdisciplinary literature review, clinical case / Д. С. Поліщук [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 86-93. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ ТУБЕРОЗНЫЙ -- TUBEROUS SCLEROSIS (патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ГАМАРТОМЫ МНОЖЕСТВЕННОЙ СИНДРОМ -- HAMARTOMA SYNDROME, MULTIPLE (осложнения, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МУТАГЕНЕЗ -- MUTAGENESIS
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY
Анотація: Туберозний склероз (синоніми: епілойя, хвороба Бурневілля—Прінгла) характеризується тріадою симптомів: ураженням шкіри, судомними нападами, слабоумством. Рідше можливі пухлини центральної нервової системи (ЦНС), здебільшого в бічних шлуночках із розвитком гідроцефалії, пухлини внутрішніх органів (рабдоміома в серці, гамартома в нирках). Патогенез туберозного склерозу (ТС) зумовлений мутаціями в генах TSC1 (генетичний дефект хромосоми 9q34) і TSC2 (генетичний дефект хромосоми 16q13), що призводить до генетичних змін у клітинах ектодерми та мезодерми із подальшою гіперплазією та порушеннями ембріонального диференціювання. Шкірні симптоми, як правило, передують системним виявам захворювання та найчастіше виявляються ангіофіброматозом, гіпопігментними плямами, ділянками «шагреневої шкіри». До загальних виявів відносять: гамартоми сітківки, кіркові туберси, кістозну кісткову рефракцію, «з’їдену» емаль зубів, гінгівальну фіброму, фібролейоміому легень, двобічні ангіоліпоми та кісти нирок, пубертатний гіпотиреоз, міокардіальну рабдоміому (80 %), синдром Вольфа—Паркінсона—Уайта. Виявляють також зміни з боку ЦНС: напади (95 %), субепідермальні вузли (80 %), кортикальні бугри (90 %), інфантильні спазми (70 %), уповільнене мислення, внутрішньочерепну кальцифікацію, гігантоклітинну астроцитому. Диференційну діагностику ТС проводять з трихоепітеліомою, сирингомою, синдромом базально-клітинних невусів, рожевими вуграми, міліарним дисемінованим туберкульозом, хворобою Реклінгхаузена. Прогноз для одужання несприятливий: 30 % пацієнтів помирають до п’ятого року життя, 50—75 % — по досягненні дорослого віку. Прогноз ТС значною мірою залежить від ступеня ураження ЦНС. У разі системного процесу летальний наслідок можливий у молодому віці від епілептичного статусу, злоякісних пухлин ЦНС і нирок. Специфічна терапія цього тяжкого та прогностично несприятливого захворювання не розроблена. Підхід до лікування при ТС має бути виключно комплексним, а лікарі, які безпосередньо беруть участь у менеджменті цієї хвороби, мають пам’ятати про специфіку терапії і використовувати всі наявні можливості для її діагностики. В дерматокосметологічній практиці, крім електрокоагуляції, хірургічного вирізання і лазерокоагуляції пухлиноподібних утворень, застосовують дермабразію. Зважаючи на рідкість ТС, в статті представлено випадок клінічного спостереження пацієнта із цим захворюванням
Tuberous sclerosis (synonyms: epiloia, Bourneville-Pringle disease) is characterized by a triad of symptoms: skin lesions, seizures, dementia. Less common are central nervous system (CNS) tumors (mainly of the lateral ventricles with the development of hydrocephalus), internal organ tumors (rhabdomyomas in the heart, hamartomas in the kidneys). Tuberous sclerosis (TS) pathogenesis due to mutations in the TSC1 (genetic defect of 9q34 chromosome) and TSC2 (genetic defect of 16q13 chromosome) genes leads to genetic changes in the ectoderm and mesoderm cells with subsequent hyperplasia and impaired embryonic differentiation. Skin symptoms are most often manifested by angiofibromatosis, depigmented white spots, areas of shagreen skin and, as a rule, precede systemic manifestations of the disease. Common manifestations include: retinal hamartomas, cortical tubercles, cystic bone refraction, eaten tooth enamel and gingival fibromas, pulmonary fibroleiomyoma, bilateral angiolipoma, renal cysts, pubertal hypothyroidism, myocardial rhabdomyomas (80 %), Wolff—Parkinson—White syndrome. Changes in the central nervous system were revealed: seizures (95 %), subepidermal nodes (80 %), cortical tubercles (90 %), infantile cramps (70 %), slowed thinking, intracranial calcification, giant cell astrocytoma. Differential diagnosis is carried out with trichoepithelioma, syringoma, basal cell nevus syndrome, rosacea, miliary disseminated tuberculosis, Recklinghausen’s disease. The prognosis for recovery is unfavorable: 30 % of patients die by the fifth year of life, 50—75 % — before reaching adulthood. The prognosis of the tuberous sclerosis to a large extent depends on the degree of damage to the nervous system. In the systemic process, a fatal result can occur at a young age from epileptic status, malignant tumors of the central nervous system and kidneys. Specific therapy for this severe and prognostically unfavorable disease has not been developed. The approach to the treatment of TS should be extremely comprehensive, and doctors who are directly involved in the management of this disease should take into account the specifics of therapy and use all available diagnostic options. Dermabrasion is also used in dermatocosmetological practice, in addition to electrocoagulation, surgical excision and laser-coagulation of tumor-like formations. Considering the rarity of this disease, the article presents a case of clinical observation of a patient with tuberous sclerosis
Дод.точки доступу:
Поліщук, Д. С.
Поліщук, С. Й.
Поліщук, В. С.
Поліщук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Саріан, О. І.
Сучасні аспекти фармакотерапії акне і розацеа — фокус на ізотретиноїн [Текст] = Current aspects of acne and rosacea pharmacotherapy — focus on isotretinoin / О. І. Саріан // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 94-102. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Изотретинон--вред возд--тер прим

MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: На сьогодні акне і розацеа є одними з найчастіших дерматозів у практиці дерматовенеролога. Дерматози мають низку схожих етіопатогенетичних і клінічних виявів. Однією з ланок патогенезу акне і розацеа є запальна імунна відповідь. Посилення експресії мембранних Тoll-подібних рецепторів (TLR) на периферичних моноцитах і клітинах сальних залоз при акне передбачає порушення регуляції вроджених імунних сигналів у відповідь на Р. acnes і набутої імунної відповіді, опосередкованої Т-хелперами 17-го типу. У запальному процесі при розацеа ключову роль відіграють TLR2, активація яких спричиняє синтез молекул антимікробних пептидів кателіцидину (LL‑37). Встановлено, що дисфункція кателіцидинів може бути однією з центральних ланок патогенезу дерматозу, оскільки деякі його типи мають вазоактивні і прозапальні властивості. Складний патогенез, клінічний поліморфізм, почастішання тяжких, резистентних до традиційної терапії форм дерматозів визначають необхідність удосконалення лікування. В огляді описано механізм дії системного ізотретиноїну (ІТ), а також представлено дані зарубіжних клінічних досліджень з вивчення ефективності і безпеки його застосування для лікування акне і розацеа. У рандомізованих клінічних дослідженнях визначено ефективність ІТ і місце «Роаккутану®» в системній терапії дерматозів. На підставі міжнародного консенсусу Глобального альянсу з покращення результатів ведення акне (2018), Європейських рекомендацій (S3) з лікування акне (2016), рекомендацій Американської академії дерматології з лікування акне (2016), Швейцарських рекомендацій з лікування розацеа (2017), Глобального консенсусу з діагностики та лікування розацеа (ROSCO, 2017) дано рекомендації з ведення хворих на акне і розацеа залежно від форми і тяжкості патологічного процесу із застосуванням ІТ у стандартних і низьких дозах. Широкий спектр активності (імуномодулювальний, протизапальний, себостатичний, антипроліферативний) дає змогу вважати ІТ препаратом першої лінії для лікування тяжких, середньотяжких і резистентних форм акне і розацеа
Acne and rosacea are currently one of the most common dermatoses in the practice of a dermatovenerologist. Dermatoses have a number of similar etiopathogenetic and clinical manifestations. One of the links in the pathogenesis of acne and rosacea is the inflammatory immune response. Enhanced expression of TLR on peripheral monocytes and sebaceous gland cells in acne suggests impaired regulation of innate immune signals in response to P. acnes and an acquired immune response mediated by type 17 T-helpers. TLR2 plays a key role in the inflammatory process in rosacea, their activation induces the synthesis of AMP cathelicidin molecules (LL 37). It was found that cathelicidin dysfunction may be one of the central links in the pathogenesis of dermatosis, since some types of cathelicidin have vasoactive and pro-inflammatory properties. Complex pathogenesis, clinical polymorphism, and the growth of severe forms of dermatoses that are resistant to traditional therapy determine the need for better treatment. The review presents the mechanism of action of systemic isotretinoin (IT), data from foreign clinical studies on the effectiveness and safety of its use for the treatment of acne and rosacea. In clinical randomized trials, the effectiveness of IT was shown, the place of Roaccutane® in the systemic treatment of dermatoses was determined. Recommendations are given for the management of acne and rosacea patients depending on the form and severity of the pathological process using standard and low doses of IT based on the recommendations of the Global Alliance to improve outcomes in acne (2018), European evidence-based (S3) guideline for the treatment of acne (2016), Guidelines of care for the management of acne vulgaris of the American Academy of Dermatology (2016), Swiss S 1 guideline for the treatment of rosacea (2017), Rosacea treatment update: recommendations from the global ROSacea COnsensus (ROSCO) panel (ROSCO, 2017). A wide spectrum of action (immunomodulatory, antiinflammatory, sebostatic, antiproliferative) allows us to consider it a first-line drug for the treatment of severe, moderate and resistant forms of acne and rosacea
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Егудина, Е. Д.
Нейтрофильные дерматозы: Свит-синдром и гангренозная пиодермия. Обзор литературы и собственные клинические наблюдения [Текст] = Neutrophilic dermatoses: Sweet syndrome and gangrenous pyoderma. Literature review and own clinical observations / Е. Д. Егудина, С. А. Триполка, И. Ю. Головач // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 1. - С. 103-117. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СВИТА СИНДРОМ -- SWEET SYNDROME (патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ПИОДЕРМИЯ ГАНГРЕНОЗНАЯ -- PYODERMA GANGRENOSUM (патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ -- PULSE THERAPY, DRUG (использование, методы, тенденции)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: Нейтрофільні дерматози — гетерогенна група запальних захворювань шкіри, які мають унікальні клінічні особливості, але об’єднані наявністю стерильного, переважно нейтрофільного інфільтрату, виявленого за результатами гістологічного дослідження. До нейтрофільних дерматозів зараховують Світ-синдром, гангренозну піодермію, хворобу Бехчета, нейтрофільну кропив’янку, субкорнеальний пустульозний дерматоз, долонно-підошовний пустульоз, акродерматит Аллопо, гострий генералізований екзентематозний пустульоз, дитячий акропустульоз і ін. Морфологія уражень шкіри, асоційована з цими захворюваннями, неоднорідна, що робить їх діагностику складною. Крім того, необхідна ретельна клінічна оцінка стану пацієнтів для виключення захворювань, що імітують ці розлади, а також для діагностики потенційних супутніх інфекційних, запальних і пухлинних процесів. У той час як деякі нейтрофільні дерматози можуть зникати спонтанно, більшість потребують проведення лікування для досягнення ремісії. Затримка в діагностиці та проведенні лікування може призвести до значного підвищення захворюваності та навіть смерті пацієнтів. Глюкокортикоїди є препаратами вибору для лікування нейтрофільних дерматозів, при неефективності яких можливе застосування інших біологічних хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів, які слід призначати залежно від ступеня тяжкості ураження шкіри, хронізації захворювання, наявності системного ураження і рефрактерності стану. Ця робота присвячена висвітленню епідеміології, етіопатогенезу, клінічних особливостей, діагностичних ознак і сучасних методів лікування хворих із Світ-синдромом і гангренозною піодермією на основі огляду сучасної літератури і власних клінічних спостережень
Neutrophilic dermatoses are a heterogeneous group of inflammatory skin diseases that have unique clinical features, but are combined by the presence of a sterile, predominantly neutrophilic infiltrate at histopathological examination. Neutrophilic dermatoses include Sweet syndrome, gangrenous pyoderma, Behcet’s disease, neutrophilic urticaria, subcorneal pustular dermatosis, palmoplantaris pustulosis, acrodermatitis Allopo, acute generalized exentematous pustulosis, infant pustulosis, etc. The morphology of skin lesions associated with these diseases is heterogeneous, which makes diagnosis challenging. In addition, a thorough clinical evaluation of patients is necessary to exclude diseases that mimic these disorders and to diagnose potential concomitant infectious, inflammatory, and tumor processes. While some neutrophilic dermatoses may disappear spontaneously, most require treatment to achieve remission. A delay in diagnosis and treatment can lead to significant morbidity and even mortality in these patients. Glucocorticoids are the drugs of choice for the treatment of neutrophilic dermatoses. In case of their ineffectiveness, other biological disease-modifying antirheumatic drugs may be administered depending on the severity of the skin lesion, chronicity of the disease, the presence of systemic lesions, and refractory status. This work is devoted to epidemiology, etiopathogenesis, clinical features, diagnostic signs and modern methods of treating Sweet syndrome and gangrenous pyoderma based on a review of modern literature and our own clinical observations
Дод.точки доступу:
Триполка, С. А.
Головач, И. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)