Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ32/2021/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Піоглітазон у лікуванні хворих з коморбідністю псоріатичної хвороби та аліментарного ожиріння [Текст] / Я. О. Ємченко [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 7-14. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Пиоглитазон

MeSH-головна:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, осложнения)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, иммунология, осложнения)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Натепер доведено безперечний зв’язок між псоріазом та ожирінням. Аліментарне ожиріння збільшує вираженість системного запалення (СЗ) у хворих на псоріаз, ускладнюючи перебіг дерматозу, спричиняє погіршення дерматологічного індексу якості життя пацієнтів та часті загострення псоріазу, що призводить до неефективності стандартних методів лікування. PPAR-активовані рецептори виступають об’єднувальною ланкою між ліпідами та запаленням, оскільки ліпіди стимулюють хронічну форму СЗ і є лігандами, які активують PPAR. Отже, при виборі методу лікування хворих із цією коморбідністю PPARγ можна використовувати як основну мішень. На сьогодні у літературі представлено велику кількість проспективних досліджень, результати яких підтверджують позитивний вплив піоглітазону (ПГ) на ознаки СЗ. Механізм дії цього препарату спрямований на пригнічення хронічного уповільненого СЗ з низькою інтенсивністю. Протизапальний ефект ПГ пов’язаний з його активуючим впливом на ядерні транскрипційні фактори PPARγ
Дод.точки доступу:
Ємченко, Я. О.
Іщейкін, К. Є.
Кайдашев, І. П.
Гайдучок, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литинська, Т. О.
Карциноїдний папіломатоз шкіри Готтрона (особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування, власне клінічне спостереження) [Текст] / Т. О. Литинська, О. В. Демченко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 15-20. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (диагностика, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПАПИЛЛОМА -- PAPILLOMA (диагностика, профилактика и контроль, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Карциноїдний папіломатоз шкіри Готтрона характеризується тривалим багаторічним перебігом на тлі перманентного прогресування патологічного процесу. Лікування хворих на карциноїдний папіломатоз шкіри Готтрона має бути комплексним та індивідуалізованим з урахуванням тяжкості перебігу дерматозу і супутньої патології, що переважно має поліорганний характер і в низці випадків провокує погіршення перебігу дерматозу та резистентність до проведеної терапії. Наведений клінічний випадок свідчить про можливість суттєвого регресу клінічних виявів дерматозу навіть у пацієнтів з тривалим перебігом захворювання за умови правильно встановленого діагнозу та призначення адекватної терапії
Дод.точки доступу:
Демченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рахматов, А. Б.
Досвід застосування L-карнітину в лікуванні хворих на бульозний епідермоліз [Текст] / А. Б. Рахматов, М. К. Халдарбеков // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 21-25. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA (генетика, осложнения, терапия, этиология)
КАРНИТИН -- CARNITINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи — вивчити ефективність застосування L-карнітину в лікуванні хворих з різними формами вродженого бульозного епідермолізу (ВБЕ)
Застосування L-карнітину в комплексній терапії хворих на ВБЕ дає змогу прискорити епітелізацію ерозивних утворень як при простій, так і при дистрофічній формі цього дерматозу
Дод.точки доступу:
Халдарбеков, М. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Поліщук, Д. С.
Бореліозна лімфоцитома як рідкісний вияв хвороби Лайма [Текст] / Д. С. Поліщук, С. Й. Поліщук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 26-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПСЕВДОЛИМФОМА -- PSEUDOLYMPHOMA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Останніми роками у світі зафіксовано зростання захворюваності на Лайм-бореліоз (хворобу Лайма (ХЛ)), що зумовлює необхідність у постійній епідемічній і клінічній настороженості. Збудником ХЛ є спірохета Вorrelia burgdorferi, а переносниками — кліщі Ixodes ricinus. У місці присмоктування кліща виникає мігруюча еритема, яка є маркером шкірної маніфестації ХЛ — ранньої локалізованої (І) стадії хвороби. За наявності мігруючої еритеми діагностика Лайм-бореліозу не викликає труднощів, проте за її відсутності та відомостей про кліщову інокуляцію встановлення діагнозу є утрудненим. Своєчасне виявлення та лікування ХЛ важливі для запобігання хронізації цього захворювання, його прогресування з поліорганними ураженнями та ускладненнями, одним з яких є бореліозна лімфоцитома (БЛ), що належить до патогномонічних шкірних виявів ХЛ як ознака дисемінованої (ІІ або ІІІ) стадії
Дод.точки доступу:
Поліщук, С. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід застосування "Топікрему заспокійливого крему СІКА" для відновлення шкіри та слизових оболонок після деструктивних дерматокосметологічних процедур та у комплексному лікуванні дерматозів [Текст] / Л. В. Гречанська [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 33-38. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- DERMATOLOGIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Широке впровадження деструктивних методів лікування в клінічну практику дерматовенерологів зумовлене значним поширенням доброякісних новоутворень шкіри та слизових оболонок. У той же час будь-який вплив на шкіру — хімічний, фізичний чи механічний — спричиняє її пошкодження. Тому пацієнти після проведення подібних процедур потребують правильного догляду за пошкодженою шкірою або слизовою оболонкою для запобігання ускладнень у вигляді вторинного інфікування та рубцювання. З метою відновлення цілості шкіри після видалення її доброякісних новоутворень, проведення біопсії та хімічних пілінгів необхідно застосовувати топічні засоби, які сприяють швидкому та повному відновленню шкіри. Крім того, багато захворювань шкіри супроводжуються запальними реакціями, що може призводити до вторинного інфікування. Застосування засобів, які мають протизапальні та репаративні властивості, не лише скорочує тривалість лікування, а й сприяє швидкому відновленню шкіри
Дод.точки доступу:
Гречанська, Л. В.
Подлужна, О. В.
Остапенко, С. П.
Алаторських, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анфілова, М. Р.
Розацеа - сучасні особливості патогенезу і можливості медикаментозної корекції в епоху зростаючої антибіотикорезистентності [Текст] / М. Р. Анфілова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 39-44. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Роаккутан

MeSH-головна:
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ИЗОТРЕТИНОН -- ISOTRETINOIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Патофізіологія розацеа є складним процесом, в якому важливе значення мають такі фактори: судинні порушення, зміни сполучної тканини дерми, мікроорганізми, дисфункція травного тракту, імунні порушення, зміни сально-волосяного апарату, оксидантний стрес, кліматичні чинники, психовегетативні розлади, конституціональна ангіопатія, емоційний стрес, порушення гормональної рівноваги, вплив хімічних агентів. Терапія розацеа може викликати труднощі у фахівців і зумовлювати незадоволеність пацієнтів унаслідок рецидивного перебігу. Особливо складним є лікування тяжких форм захворювання. Традиційна антибіотикотерапія та корекція гормонального фону у жінок дають позитивний, але здебільшого тимчасовий ефект
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Богомолов, А. Є.
Пандемія COVID-19 та хронічна кропив’янка [Текст] / А. Є. Богомолов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 45-50. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (лекарственная терапия, осложнения)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, этиология)
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS (патогенность)
Анотація: COVID-19 значно погіршує доступність медичної допомоги пацієнтам з ХК і негативно впливає на лікування захворювання. Наразі дистанційні форми консультування та контролю симптомів і лікування ХК застосовують усе частіше, а імуносупресивну терапію призначають усе рідше. Лікування ХК у пацієнтів з COVID-19 слід починати з призначення сучасних неседативних антигістамінних препаратів, за необхідності підвищуючи їхню дозу до 4-кратного рівня
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз клініко-діагностичних особливостей та критеріїв ефективності лікування автоімунних бульозних дерматозів групи пемфігуса [Текст] / М. Е. Запольський [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 51-57. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕМФИГУС -- PEMPHIGUS (диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия)
ДЕРМАТОЗЫ ПУЗЫРЧАТЫЕ -- SKIN DISEASES, VESICULOBULLOUS (диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия)
Анотація: Сучасна класифікація автоімунних бульозних дерматозів представлена трьома групами захворювань, що мають не тільки клінічну, а й гістоморфологічну, гістохімічну та імуногенетичну схожість. Автоімунні бульозні дерматози — група гетерогенних захворювань, що супроводжуються формуванням пухирів і ерозій на шкірі та/або слизових оболонках під впливом специфічних автоімунних комплексів. Розглянуто основні клінічні вияви та діагностичні маркери автоімунних бульозних дерматозів (АБД), що належать до групи пемфігуса
Сучасні клініко-діагностичні особливості АБД (група пемфігуса) потребують включення у лабораторний скринінг методів імунофлюоресцентної мікроскопії, прямого і непрямого імуноферментного аналізу. Критеріями ефективності лікування пацієнтів з АБД слід вважати не тільки позитивну клінічну динаміку, а й швидкість зникнення автоантитіл, що індукують захворювання (десмоглеїну, десмоплакіну, периплакіну тощо). При цьому важливим аспектом залишається знання клінічних особливостей АБД і хвороб, що їх імітують
Дод.точки доступу:
Запольський, М. Е.
Лебедюк, М. М.
Прокоф’єва, Н. Б.
Гончаренко, В. В.
Нерубащенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Diehl, C.
Melanogenesis - an update [Text] = Меланогенез - нова інформація / C. Diehl // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - P58-66. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МЕЛАНОЦИТЫ -- MELANOCYTES
МЕЛАНИНЫ -- MELANINS
КОЖИ ПИГМЕНТАЦИЯ -- SKIN PIGMENTATION
КЕРАТИНОЦИТЫ -- KERATINOCYTES
Анотація: Human skin and hair colour are due to a pigment, melanin, which is produced at the dermal epidermal level by specialized cells, the melanocytes, in a process named melanogenesis. The melanocytes are derived from their precursors, melanoblasts, with migrate to their definitive locations in the course of the final steps of embryogenesis. The melanocytes produce melanosomes, small organelles where melanin synthesis will take place. There are four stages of development of melanosomes, and only from the third stage onward melanosomes can synthesize melanin. Then, the transfer of melanin from the melanocytes to the keratinocytes can take place. According to the individuals, there is a phenotypic diversity of pigmentation, which is described in Fitzpatrick classification, and due to the ratio eumelanin (dark melanin) and phaeomelanin (reddish melanin) produced by the melanocytes. Melanogenesis is quite a complex series of chemical reactions, along which three enzymes, tyrosinase (TYR), tyrosinase-related protein 1 (TRP1) and DOPAchrome tautomerase (DCT) are absolutely required. Other enzymes also play a role in this process. Melanocortin-1 receptor (MC1R) and Microphthalmia-associated transcription factor (MITF) also play a pivotal role in the stimulation (or not) of the melanocytes. Skin pigmentation is regulated by a series of intrinsic factors such as peptides, cytokines, prostaglandins, NO, but also oestrogens. On the other hand, UV radiation (UVR) is a potent extrinsic regulator of melanogenesis. In this paper, it was emphasized on the importance of the paracrine regulation of skin pigmentation. The major role of keratinocytes is well known, but other skin cells like fibroblast, immune cells or endothelial cells are of major importance in this cell-to-cell communication with the melanocytes and will regulate melanogenesis. Finally, a brief glossary was proposed about various existing melanins
Колір шкіри і волосся людини зумовлені пігментом, меланіном, який виробляється на рівні дерми і епідермісу спеціалізованими клітинами, меланоцитами, в процесі, який називається меланогенез. Меланоцити утворюються зі своїх попередників, меланобластів, і мігрують до своїх остаточних місць під час кінцевих етапів ембріогенезу. Меланоцити виробляють меланосоми, маленькі органели, в яких відбуватиметься синтез меланіну. Є чотири стадії розвитку меланосом, і тільки починаючи з третьої стадії і далі меланосоми можуть синтезувати меланін. Потім може відбуватися перенесення меланіну з меланоцитів у кератиноцити. Існує фенотипічна різноманітність пігментації, яка описана в класифікації Фітцпатріка й зумовлена співвідношенням еумеланіну (темного меланіну) і феомеланіну (червонуватого меланіну), що продукуються меланоцитами. Меланогенез є досить складною серією хімічних реакцій, в яких обов’язково необхідні три ферменти: тирозиназа (TYR), тирозиназаспоріднений білок 1 (TRP1) і ДОФАхромтаутомераза (DCT). Інші ферменти також відіграють роль у цьому процесі. Рецептор меланокортину-1 (MC1R) і фактор транскрипції, пов’язаний з мікрофтальмією (MITF), також відіграють ключову роль у стимуляції (чи ні) меланоцитів. Пігментація шкіри регулюється низкою внутрішніх чинників, таких як пептиди, цитокіни, простагландини, NO, а також естрогени. З іншого боку, УФ-випромінювання є потужним зовнішнім регулятором меланогенезу. У цій статті наголошувалося на важливості паракринної регуляції пігментації шкіри. Основна роль кератиноцитів добре відома, але інші клітини шкіри, такі як фібробласти, імунні клітини або ендотеліальні клітини, мають велике значення в міжклітинній комунікації з меланоцитами і регулюють меланогенез. Нарешті, був запропонований короткий словник різних існуючих меланінів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Федоренко, О. Є.
Короткий нарис історії світових епідемій-пандемій. Частина ІІ. Холерне дев’ятнадцяте [Текст] / О. Є. Федоренко, К. В. Коляденко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 1. - С. 67-72. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ХОЛЕРА -- CHOLERA (история, эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (история)
ЭПИДЕМИИ -- EPIDEMICS (история)
Анотація: Епідемія будь-якої інфекційної хвороби — це невидимий безжальний ворог, якого неможливо перемогти військовим, політичним, економічним або ідеологічним шляхом. На такого роду загрози людство часто реагує досить нервово та підсвідомо намагається їх трохи міфологізувати, щоб хоч якось психологічно захистити себе від реального страху неминучої смерті. Оскільки від такої загрози не було раціонального захисту, більшість людей реагували переважно ірраціонально
Однією з суттєвих причин того, що епідемія холери продовжувалась з мінімальними перервами майже все ХIХ ст., був низький рівень наукових знань з мікробіології і те, що на той час ще не був виявлений збудник холери — вібріон. Ще одним чинником стало тотальне нерозуміння суспільством нагальної потреби обов’язково щодня дотримуватись в побуті хоча б найпростіших санітарних норм. Таке нерозуміння було і серед керівництва, що намагалося обмежити черговий спалах холери переважно адміністративними заходами без адекватних пояснень їхньої необхідності та суті населенню
Дод.точки доступу:
Коляденко, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)