Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ43/2016/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18

Клинический полиморфизм генетического дефицита энзимов цикла фолиевой кислоты [Текст] / Д. В. Мальцев [и др.] // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 7-16

MeSH-головна:
ФОЛИЕВОЙ КИСЛОТЫ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- FOLIC ACID DEFICIENCY (генетика, метаболизм, осложнения)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
5-МЕТИЛТЕТРАГИДРОФОЛЯТ-ГОМОЦИСТЕИН-S-МЕТИЛТРАНСФЕРАЗА -- 5-METHYLTETRAHYDROFOLATE-HOMOCYSTEINE S-METHYLTRANSFERASE (генетика, метаболизм)
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ К БОЛЕЗНИ -- GENETIC PREDISPOSITION TO DISEASE
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (генетика, метаболизм)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
МАННОЗА-СВЯЗЫВАЮЩИЙ ЛЕКТИН -- MANNOSE-BINDING LECTIN (генетика)
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY (генетика)
Анотація: Генетический дефицит фолатного цикла — распространенная в популяции генетическая болезнь, связанная с широким клиническим фенотипом, охватывающим бесплодие у мужчин и женщин, пороки сердца и нервной системы во время внутриутробного развития, расстройства аутистического спектра у детей, аутоиммунные и аллергические заболевания в разные периоды онтогенеза, тяжелые нейродегенеративные и психические поражения, остеопороз у женщин в постменопаузальный период, атеросклероз и связанные с ним сосудистые катастрофы в третьей части жизни, а также онкологические осложнения. Велика доля неврологических и нейропсихических расстройств, Нарушения иммунитета могут быть недостающим звеном патогенетической связи между наличием генетической поломки и развитием ряда важных клинических проявлений при первичном дефиците фолатного цикла, что обосновывает необходимость проведения дополнительных исследований в этом направлении.
Дод.точки доступу:
Мальцев, Д. В.
Haтруc, Л. В.
Чуприков, А. П.
Головченко, Ю. И.
Кириллова, Л. Г.
Асауленко, Е. И.
Клименко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзяк, Л. А.
Актуальные проблемы в лечении пациентов с рецидивирующе-ремиттирующим рассеянным склерозом [Текст] / Л. А. Дзяк, Е. С. Цуркаленко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 17-26

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ РЕЦИДИВНО-РЕМИТТИРУЮЩИЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS, RELAPSING-REMITTING (диагностика, терапия)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МЕТИЛПРЕДНИЗОЛОН -- METHYLPREDNISOLONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АДРЕНОКОРТИКОТРОПНЫЙ ГОРМОН -- ADRENOCORTICOTROPIC HORMONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЛАЗМАФЕРЕЗ -- PLASMAPHERESIS (использование)
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ -- PULSE THERAPY, DRUG (использование)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE (методы)
Анотація: Представлены современные взгляды на диагностику и лечение обострений рассеянного склероза с позиции доказательной медицины. При верификации у пациента релапса введение кортикостероидов следует начинать как можно раньше, что позволяет минимизировать остаточную инвалидизацию после релапса. Доказано, что длительность и тяжесть обострения, выраженность остаточных неврологических нарушений напрямую зависят от своевременности проведения курса кортикостероидов в адекватных дозировках. Короткие курсы высокодозированных кортикостероидов наиболее эффективны для лечения релапсов. Выбирая тактику ведения релапса, врач должен учитывать наличие противопоказаний к применению кортикостероидов. Альтернативные методы лечения должны быть рассмотрены у пациентов, которые ранее имели выраженные побочные эффекты либо являются резистентными к терапии кортикостероидами.
Дод.точки доступу:
Цуркаленко, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Амосова, К. М.
Застосування уніфікованого алгоритму антигіпертензивної терапії для зниження ризику інсульту у хворих віком понад 55 років з імовірно резистентною артеріальною гіпертензією [Текст] / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 27-35

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль)
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов)
ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ БОЛЬНОГО К ЛЕЧЕНИЮ, ОЦЕНКА -- PROPENSITY SCORE
ГИПЕРТЕНЗИЯ "БЕЛОГО ХАЛАТА" -- WHITE COAT HYPERTENSION
Анотація: Мета — визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного і «нормального» (‹ 135/85 мм рт. ст.) домашнього артеріального тиску (AT), зниження ризику розвитку інсульту і підвищення прихильності до лікування хворих віком понад 55 років з імовірно резистентною до лікування артеріальною гіпертензією (АГ) порівняно із пацієнтами з неконтрольованим AT, попри призначення 1—2 антигіпертензивних засобів, у загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. Матеріали і методи. Кількість осіб віком понад 55 років із 407 пацієнтів, залучених у дослідження, становила 284 (69,8%). Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-шу залучено 84 (29,6%) особи з імовірно резистентною до лікування АГ, тобто таких, у кого офісний AT перевищував цільовий рівень попри призначення 3 препаратів та більше, у 2-гу — 200 (70,4%) хворих, в яких він не був досягнутий при лікуванні 1—2 антигіпертензивними засобами. Підчас 1-го візиту хворим призначали фіксовану комбінацію периндоприлу та амлодипіну в дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг за вибором лікаря (1-й крок). Офісний та домашній AT визначали за допомогою осцилометричних автоматичних приладів. Перед кожним наступним візитом (через 7 днів, 1, 2, 3, та 6 міс) хворий 7 днів двічі на добу самостійно вимірював AT. У разі недосягнення цільового офісного AT під час подальших візитів підвищували дозу фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну до максимально переносної (2-й крок) і послідовно призначали індапамід-ретард у дозі 1,5 мг 1 раз на добу (3-й крок), спіронолактон у дозі 50 мг/добу (4-й крок), моксонідин у дозі 0,2—0,6 мг/добу або доксазозин у дозі 4—8 мг/добу (5-й крок). На початковому та завершальному етапі дослідження визначали ризик розвитку інсульту упродовж наступних 10 років за Фремінгемською шкалою. Результати. Через 6 міс середній офісний систолічний AT знизився у 1-й та 2-й групах з (166,7 ± 15,1) та (166,7 ± 415,2) до (132,8 ± 9,4) та (131,2 ± 9,7) мм рт.ст., діастолічний — з (97,0 ± 11,3) та (94,9 ± 10,2) до (79,3 ± 7,3) та (79,8 ± 7,0) мм рт. ст. (усі р ‹ 0,0001). Офісного AT ‹ 140/90 мм рт.ст. досягнуто у 74,7 та 82,5% хворих відповідно, що супроводжувалося нормалізацією домашнього AT — в 68 та 69,4% випадків відповідно (усі р › 0,05). Призначення З препаратів та більше потребували 46,7 та 29,5%, максимальної дози фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну — 57,4 та 39,3% хворих відповідно (р0,01). Десятирічний ризик розвитку інсульту зменшився з 34,3 ± 17,6 до 20,9 ± 12,2 (р ‹ 0,01) та з 26,9 ± 16,1 до 16,7 ± 11,3 (р ‹ 0,001). Висновки. Застосування покрокового алгоритму лікування у хворих з неускладненою неконтрольованою АГ віком понад 55 років дало змогу досягти через 6 міс цільового офісного AT у 74,7% пацієнтів з імовірно резистентною АГ та 82,5% пацієнтів з порівнянним вихідним рівнем AT, антигіпертензивна терапія в яких до початку алгоритмізованого лікування передбачала застосування 1—2 медикаментозних засобів, та знизити середній 10-річний ризик розвитку інсульту за Фремінгемською шкалою на 39,1 та 37,9% відповідно, а частку хворих з високим рівнем ризику — на 32,5 і 32,6%. Через 6 міс уніфікованого покрокового алгоритмізованого лікування пацієнтів віком понад 55 років ймовірно резистентна до лікування АГ асоціювалася з вищим на 18,7% ризиком розвитку інсульту впродовж наступних 10 років за Фремінгемською шкалою порівняно з пацієнтами, котрим початково було призначено 1—2 антигіпертензивних засоби.
Дод.точки доступу:
Руденко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тріщинська, М. А.
Оптимізація первинної профілактики хронічної ішемії мозку шляхом вивчення механізмів її розвитку [Текст] / М. А. Тріщинська // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 36-42

MeSH-не головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (кровь, патофизиология, профилактика и контроль)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (кровь)
АНТИГЕНЫ -- ANTIGENS (кровь)
АНТИТЕЛА АНТИНЕЙТРОФИЛЬНЫЕ ЦИТОПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ -- ANTIBODIES, ANTINEUTROPHIL CYTOPLASMIC (кровь)
МЕТАЛЛОЭНДОПЕПТИДАЗЫ -- METALLOENDOPEPTIDASES (кровь)
АНГИОСТАТИНЫ -- ANGIOSTATINS (кровь)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ БЕТА-1 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-1 RECEPTOR AGONISTS (кровь)
МИОКАРДА МИОЗИНЫ -- CARDIAC MYOSINS (кровь)
РЕВМАТОИДНЫЙ ФАКТОР -- RHEUMATOID FACTOR (кровь)
Анотація: Мета — вивчити та оцінити значення показників структурного ураження (опосередковано через вміст автоантитіл (автоАТ) до компонентів клітин крові, міокарда та судин) у пацієнтів з початковими виявами хронічної ішемії мозку (ХІМ). Матеріали і методи. Обстежено 55 осіб (17 (30,9%) чоловіків та 38 (69,1 %) жінок, середній вік — (51,3 ± 7,0) року) з початковими виявами ХІМ та 15 здорових добровольців (контрольна група). Осіб із судинними чинниками ризику та відповідними клінічними виявами без ознак ураження головного мозку судинного генезу за даними нейровізуалізації розподілено у групу 1, пацієнтів з наявністю на магнітно-резонансній томограмі головного мозку дрібних вогнищ, ймовірно, судинного генезу нетяжкого ступеня без ознак церебральної атрофії — у групу 2А, хворих з ознаками нетяжкої церебральної атрофії — у групу 2Б. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне, клініко-неврологічне, клініко-інструментальне та клініко-лабораторне обстеження. Рівень автоАТ до антигенів тромбоцитів, кардіоміоцитів і ендотелію судин у сироватці крові визначали за методикою О. Б. Полетаева. Результати. Установлено, що з віком пацієнтів корелювала низка показників автоімунореактивності: середній індивідуальний рівень імунореактивності (СІРІ) (r_s = -0,413; р = 0,002), рівень автоАТ до де-ДНК (маркера активації процесу апоптозу) (r_s = -0,338; p = 0,012), антигена мембран міокарда (СоМ-02) (r_s= +0,414; p = 0,002), кардіоміозину (r_s = +0,357; р = 0,008), антигена мембран ендотелію (c-ANCA) (r_s = +0,371; р = 0,005), плазміногену/ангіостатину (r_s = -0,404; p = 0,002), білка РАРР-А (r_s = -0,338; p = 0,012). Пацієнти з початковими виявами ХІМ статистично значущо відрізнялися від осіб контрольної групи за СІРІ, рівнем автоАТ до c-ANCA, СоМ-02, колагену, ?₁-адренорецепторів, ревматоїдного фактора (?₂-GР) та де-ДНК. Ступінь структурного ураження головного мозку, ймовірно, судинного генезу при початкових виявах ХІМ значуще асоціювався з відхиленням показника СІРІ (?²₃ = 22,7; V_{Крамера} = 0,591; р = 0,000), рівнем автоАТ до ДНК (?²₃ = 9,0; V_{Крамера} = 0,37; р = 0,029), СоМ-02 (?²₃ = 13,6; V_{Крамера} = 0,454; р = 0,004), ?₁-адренорецепторів (?²₃ = 12,4; V = 0,433; р = 0,006). Висновки. У пацієнтів з початковими виявами ХІМ у міру прогресування структурного ураження головного мозку спостерігали зміни антигенної специфічності окремих структурних компонентів серцево-судинної системи, тенденцію до зниження регуляторних симпатичних впливів на міокард, імовірно, в межах компенсаторно-захисних реакцій, як і зміни активності апоптозу та кардіодистрофічних процесів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Комплексний підхід до оцінки помірних когнітивних порушень у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку [Текст] / Л. Л. Чеботарьова [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 43-49

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, осложнения, психология, ультрасонография)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ЛАТЕНТНЫЙ ПЕРИОД (ПСИХОЛОГИЯ) -- LATENCY PERIOD (PSYCHOLOGY)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика)
ЛИЧНОСТИ КАЧЕСТВ САМООЦЕНКА -- PERSONALITY INVENTORY
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
Анотація: Мета — визначити оптимальний комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування для раннього виявлення когнітивних розладів у хворих із хронічною ішемією головного мозку та контролю ефективності їх лікування. Матеріали і методи. В дослідження залучено 110 осіб із хронічною ішемією головного мозку віком від 40 до 77 років, працівників розумової праці. Комплексне обстеження передбачало проведення клініко-неврологічного дослідження, ультразвукового дослідження магістральних судин голови та шиї, комп’ютерної електроенцефалографії, реєстрацію слухових когнітивних викликаних потенціалів Р300, нейропсихологічне тестування з використанням шкал MOS SF-36 (Короткої форми оцінки здоров’я), Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, госпітальної шкали тривоги та депресії, оцінки професійної адаптації. Результати. У пацієнтів з ультразвуковими ознаками стенозувального атеросклерозу брахіоцефальних артерій (перша клінічна група) порівняно з пацієнтами без таких ознак (друга клінічна група) установлено вірогідне зниження середнього бала за результатами загальної самооцінки здоров’я (шкала MOS SF-36), більшу виразність тривожно-депресивних розладів, більшу частоту відхилення показників слухових когнітивних викликаних потенціалів Р300. Вияви професійної дезадаптації помірного та виразного ступеня спостерігали в обох групах. У пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом брахіоцефальних артерій була більшою частота виявлення в блоці редукція особистих досягнень. Висновки. Розроблений комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування оптимальний для об’єктивізації когнітивних розладів у пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку, доступний для практичного використання у закладах охорони здоров’я України. У пацієнтів з ознаками стенозувального атеросклерозу в поєднанні з гіпертонічною ангіопатією встановлено більші зміни за результатами шкали MOS SF-36 та госпітальної шкали тривоги і депресії, шкали професійної дезадаптації, а також зміни основних параметрів когнітивних потенціалів.
Дод.точки доступу:
Чеботарьова, Л. Л.
Глоба, М. В.
Сулій, Л. М.
Червиць, Г. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стаднік, С. М.
Вплив імуномодулювальної терапії статинами на когнітивні функції та рівень С-реактивного білка в пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] / С. М. Стаднік // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 50-55

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, иммунология, психология, терапия)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (диагностическое применение, иммунология)
ИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- IMMUNOMODULATION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика)
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- HYDROXYMETHYLGLUTARYL-COA REDUCTASE INHIBITORS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИХОЛЕСТЕРИНЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTICHOLESTEREMIC AGENTS (терапевтическое применение)
ВЕКСЛЕРА ШКАЛЫ -- WECHSLER SCALES
ИНТЕЛЛЕКТА ОЦЕНКИ ТЕСТЫ -- INTELLIGENCE TESTS
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
Анотація: Мета — вивчити вплив різних за інтенсивністю режимів ранньої терапії статинами на когнітивні функції та рівень С-рективного білка (С-РБ) у плазмі крові пацієнтів із персистентною та пароксизмальною формами фібриляції передсердь. Матеріали і методи. У клінічне дослідження залучено 188 пацієнтів. Середній вік — (56,8 ± 6,2) року. Всім пацієнтам на початку терапії виконували нейропсихологічне тестування для оцінки когнітивних функцій. Поряд зі стандартною терапією призначали розувастатин або аторвастатин (основна група, n = 116). У контрольній групі (n = 30) пацієнти отримували лише стандартну терапію. Визначали рівень С-РБ. На 14-ту добу перебування в стаціонарі та через 6 міс проводили повторне дослідження С-РБ та оцінку когнітивних функцій. Результати. У клінічній картині встановлено легкі (52,7%) та помірні (25,0%) когнітивні розлади. У більшості пацієнтів до лікування відзначено підвищений вміст С-РБ у плазмі крові (у середньому (9,7 ± 4,3) мг/л). У хворих основної групи на тлі лікування статинами поліпшилися розумова працездатність і увага, про що свідчило зменшення середнього часу пошуку чисел при виконанні проби Шульте. Тривала терапія статинами сприяла поліпшенню короткочасної і тривалої пам’яті, вірогідному зниженню вмісту С-РБ. Так, через 2 тиж відзначено зниження середніх рівнів С-РБ до (6,99 ± 3,12) мг/л у підгрупі розувастатину та до (5,14 ± 3,06) мг/л у підгрупі аторвастатину, через 6 міс — відповідно до (2,32 ± 2,18) і (1,83 ± 2,07) мг/л. Висновки. Отримані дані дають підставу рекомендувати терапію статинами, починаючи з перших днів після госпіталізації всім хворим з когнітивною дисфункцією на тлі персистентної та пароксизмальної форм фібриляції передсердь, що знижує кількість ускладнень і поліпшує прогноз захворювання.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гев’як, О. М.
Гіпертензивні крововиливи в головний мозок [Текст] / О. М. Гев’як // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 56-61

MeSH-головна:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ ГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGE, HYPERTENSIVE (диагностика)
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
ЦЕРЕБРАЛЬНАЯ КОМА, ГЛАЗГО ШКАЛА ОЦЕНОК ТЯЖЕСТИ -- GLASGOW COMA SCALE (использование)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета — зіставити неврологічний дефіцит та об’єм крововиливу (гематоми) у великі півкулі головного мозку (частки) і підкіркові структури у хворих на гіпертонічну хворобу. Матеріали і методи. Проведено обстеження 147 хворих (87 чоловіків та 60 жінок) з крововиливом у великі півкулі головного мозку (частки) та підкіркові структури (базальні ганглії, зоровий горб), який виник уперше, на тлі гіпертонічної хвороби III стадії. Вік пацієнтів — від 40 до 90 років, середній вік — (64,36 ± 9,39) року. Хворих розподілили на чотири групи залежно від об’єму гематоми (І група — 0—10 см³, II група — 10—20 cм³, III група — 20—30 см³, IV група — понад 30 см³). У першу добу захворювання оцінювали рівень свідомості за шкалою ком Глазго (ШКГ) та ступінь тяжкості інсульту за шкалою Національного інституту здоров’я США (NIHSS). Результати. Гіпертензивні внутрішньомозкові крововиливи (ВМК) у частки великих півкуль головного мозку виявлено у 82 (55,8 %) хворих, у підкіркові структури — у 65 (42,2%). Кореляційний аналіз даних виявив статистично значущий зв’язок між об’ємом гематоми і ступенем неврологічного дефіциту (r_s = 0,6; р ‹ 0,05) в першу добу інсульту. Найчастіше ВМК локалізувався в скроневій частці та підкіркових структурах (базальні ганглії, зоровий горб) головного мозку. У 46 пацієнтів з гематомами у частках півкуль головного мозку в І—III групах і 31 — з гематомами у підкіркових структурах І групи рівень свідомості становив 13—15 балів за ШКГ. Розлади свідомості 9—12 балів за ШКГ виявлено у 23 пацієнтів з гематомами у частках півкуль головного мозку III та IV груп і у 23 — з гематомами у базальних гангліях І—IV групи. Висновки. У хворих з гіпертензивними крововиливами у головний мозок наростання неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS залежить від об’єму і локалізації гематоми в першу добу інсульту. Найчастіше гіпертензивні ВМК локалізувалися в скроневій частці та підкіркових структурах (базальні ганглії, зоровий горб) головного мозку.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Салій, З. В.
Особливості когнітивного функціонування у хворих з наслідками черепно-мозкової травми [Текст] / З. В. Салій, С. І. Шкробот // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 62-66

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика)
ИНТЕЛЛЕКТА ОЦЕНКИ ТЕСТЫ -- INTELLIGENCE TESTS
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТЯЖЕСТИ ОЦЕНОЧНАЯ ШКАЛА -- INJURY SEVERITY SCORE
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета — дослідити особливості когнітивного функціонування у пацієнтів з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) залежно від тяжкості та катамнезу перенесеної травми. Матеріали і методи. Проведено оцінку когнітивного функціонування з використанням Монреальської шкали когнітивного дефіциту (МоСА-тест) у 367 хворих з наслідками легкої (n = 99), середньої тяжкості (n = 118) і тяжкої (n = 150) ЧМТ і катамнезом травми від 0,5 до 30 років. Неврологічний статус оцінювали за Neurological Outcome Scale for Traumatic Brain Injury (NOS-TBI), рівень тривожності та депресії — за шкалою HADS. Результати. Результати МоСА-тесту у хворих з наслідками ЧМТ різної тяжкості відповідали легкому когнітивному зниженню: легка ЧМТ — (22,21 ± 0,29) бала, середньої тяжкості ЧМТ — (21,36±0,33) бала, тяжка — (21,32 ± 0,28) бала. Статистично значущої різниці між значеннями МоСА-тесту при різній тяжкості ЧМТ не виявлено. Триваліший катамнез травми (понад 6 років) негативно впливав на когнітивне функціонування у хворих з легкою і тяжкою ЧМТ. Висновки. Виявлено чинники, які впливали на формування когнітивного дефіциту: освітній рівень (легка і тяжка ЧМТ), тривожність та депресія (легка ЧМТ з катамнезом до 5 років та середньої тяжкості ЧМТ з катамнезом понад 6 років), вік (середньої тяжкості ЧМТ до 5 років), неврологічний дефіцит (тяжка ЧМТ понад 6 років).
Дод.точки доступу:
Шкробот, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаченко, О. В.
Особливості ураження нервової системи при ревматоїдному артриті [Текст] / О. В. Ткаченко, Ю. Л. Найдьонова // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 67-70

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (диагностика, осложнения)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ КРАТКАЯ ШКАЛА -- BRIEF PSYCHIATRIC RATING SCALE (стандарты)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES (стандарты)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE (стандарты)
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES (диагностическое применение)
АНТИГЕНЫ -- ANTIGENS (диагностическое применение)
Анотація: Мета — вдосконалити діагностичні заходи щодо уражень нервової системи у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) на підставі даних комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження з визначенням клінічних, лабораторних та інструментальних характеристик. Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 108 осіб, з них 88 страждали на РА, решта без наявної патології утворили контрольну групу. Середній вік пацієнтів — (45,70 ± 1,29) року. Залежно від серологічного варіанта перебігу РА пацієнтів розподілили на дві групи. Усім пацієнтам проведено комплексне обстеження: клініко-неврологічне, лабораторне, нейропсихологічне. Результати. Дисфункція нервової системи — частий патологічний вияв при РА (в 78 % випадків). Типовою для пацієнтів з РА була гіпореактивність як симпатичного, так і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У пацієнтів з РА встановлено підвищений рівень автоантитіл до основного білка мієліну, нейроспецифічної енолази, білка S100, загального людського мозкового антигену, який не залежав від варіанта (серопозитивний або серонегативний) перебігу запального процесу. Висновки. У пацієнтів з РА спостерігаються вияви дисфункції нервової системи, зокрема тривожність, депресивні розлади, порушення вегетативної функції та когнітивні порушення, підвищення рівня автоантитіл до нейроантигенів.
Дод.точки доступу:
Найдьонова, Ю. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кобись, Т. О.
Клініко-нейровізуалізаційні предиктори прогресування інвалідизації при рецидивно-ремітивному розсіяному склерозі [Текст] / Т. О. Кобись // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 71-76

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ РЕЦИДИВНО-РЕМИТТИРУЮЩИЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS, RELAPSING-REMITTING (диагностика, осложнения)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ИНВАЛИДНОСТИ СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- DISABILITY EVALUATION
СИМПТОМОВ ОЦЕНКА -- SYMPTOM ASSESSMENT (методы)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
Анотація: Мета — визначити предиктори прогресування інвалідизації хворих на рецидивно-ремітивний розсіяний склероз (РРРС) залежно від клінічних та нейровізуалізаційних чинників. Матеріали і методи. Наведено дані 10-річного спостереження за 180 хворими на PC, починаючи з перших клінічних ознак захворювання (клінічно ізольований синдром (КІС)), які перебували на обліку в Київському міському центрі розсіяного склерозу на базі Київської міської клінічної лікарні №4 у 2003—2014 pp. Середній вік пацієнтів — (31,5 ± 1,2) року. Реєстрували частоту загострень, нейровізуалізаційні показники, ступінь інвалідизації за шкалою EDSS (Expanded Disability Status Scale). Результати. Статистично значуще значення (р = 0,021) відношення шансів (ВШ) досягнення помірного рівня інвалідизації залежно від частоти загострень виявили через 9 років від початку захворювання (ВШ 3,11; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,16—8,32). Нейровізуалізаційними предикторами прогресування інвалідизації при РРРС були наявність при КІС загальної кількості Т₂-осередків 9 і більше (ВШ 3,35; 95% Д11,73—6,50), субтенторіальна та перивентрикулярна локалізація осередків (ВШ 1,90; 95% ДI 1,12—3,52) та ВШ 2,25; 95% ДI 1,04—4,90 відповідно), кількість Т₂-осередків розміром понад 3 мм (ВШ 2,78; 95% ДІ 1,10—7,02). Статистично значущо високий ризик досягнення помірного рівня інвалідизації (понад 3 бали за шкалою EDSS) протягом перших шести років від початку захворювання виявлено для кількості Т₂-осередків розміром понад 3 мм (ВШ 21,46; 95% ДІ 9,58—48,09). Висновки. Висока частота загострень у перші роки захворювання — статистично значущий чинник досягнення помірного рівня інвалідизації за шкалою EDSS у довгостроковій перспективі (через 9—10 років від початку РРРС). Основними нейровізуалізаційними предикторами прогресування інвалідизації при РРРС є наявність при КІС 9 і більше Т₂-осередків, субтенторіальна та перивентрикулярна локалізація осередків, кількість Т₂-осередків розміром понад 3 мм. Протягом перших шести років від початку захворювання значущі предиктори досягнення ступеня інвалідизації понад 3 бали за шкалою EDSS — розмір та кількість Т₂-осередків і Gd⁺-ocepeдків.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Заводнова, З. І.
Лікування розладів сечовипускання у хворих на розсіяний склероз [Текст] / З. І. Заводнова // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 77-80

MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (осложнения)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (диагностика, терапия)
СИМПТОМОВ ОЦЕНКА -- SYMPTOM ASSESSMENT (методы)
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ АНТАГОНИСТЫ -- CHOLINERGIC ANTAGONISTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МУСКАРИНА АНТАГОНИСТЫ -- MUSCARINIC ANTAGONISTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕЗАМИНОАРГИНИН-ВАЗОПРЕССИН -- DEAMINO ARGININE VASOPRESSIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование)
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ -- ELECTROPHORESIS (методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
Анотація: Мета — порівняти ефективність антихолінергічних препаратів, які блокують мускаринові рецептори підтипу МЗ, та електропроцедур у лікуванні хворих на розсіяний склероз (PC) з розладами сечовипускання. Матеріали і методи. Обстежено 26 хворих на PC (16 чоловіків та 10 жінок). Середній вік хворих становив (29,1 ± 3,9) року. Окрім судинно-метаболічної терапії, 16 хворих (перша група) приймали оксибутиніну гідрохлорид по 2,5 мг двічі на добу упродовж 3 днів, далі по 5 мг двічі на добу до 21-ї доби. Друга група (10 хворих) отримувала традиційне лікування PC та електропроцедури. Всім хворим проведено клініко-неврологічне обстеження та опитування за шкалами IPSS та EDSS. Результати. В результаті лікування в обох групах спостерігали деяке поліпшення загального стану та рухової активності. У пацієнтів першої групи відзначено статистично значуще поліпшення сечовипускання. Висновки. Застосування оксибутиніну сприяло поліпшенню сечовипускання у пацієнтів з явищами гіперрефлексії та детрузорно-сфінктерної дисенергії порівняно з хворими, які отримували електропроцедури.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Сучасні аспекти лікування хворих на ідіопатичну внутрішньочерепну гіпертензію [Текст] / В. М. Жданова [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 81-85

MeSH-головна:
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRACRANIAL HYPERTENSION (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY (методы)
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ -- MAGNETIC FIELD THERAPY (методы)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА АТРОФИЯ -- OPTIC ATROPHY (диагностика, патофизиология, терапия)
СПИННОМОЗГОВАЯ ПУНКЦИЯ -- SPINAL PUNCTURE (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета — проаналізувати ефективність лікування хворих на ідіопатичну внутрішньочерепну гіпертензію. Матеріали і методи. Проаналізовано клінічні та нейроофтальмологічні дані, результати магнітно-резонансної і комп’ютерної томографії та ангіографії 50 хворих (жінок — 37, чоловіків —13, віком від 24 до 69 років) на ідіопатичну внутрішньочерепну гіпертензію, які перебували на лікуванні в Інституті нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України в період 1990—2016 pp. Результати. У 9 хворих на ідіопатичну внутрішньочерепну гіпертензію добрий ефект отримано при застосуванні медикаментозної терапії та серійних люмбальних пункцій. У 31 пацієнта встановлено люмбальний дренаж, що дало змогу знизити внутрішньочерепний тиск та зберегти зір. Семи хворим проведено люмбоперитонеальне шунтування, 3 — стентування поперечного венозного синуса, з них у 1 пацієнта — двостороннє. Висновки. Медикаментозне лікування та люмбальні пункції показані хворим зі збереженими зоровими функціями або при незначному зниженні гостроти зору та початкових дефектах поля зору. Установка люмбального дренажу на тлі медикаментозної терапії показана за неефективності серійних люмбальних пункцій та помірного погіршення зорових функцій, операції шунтування та стентування — при прогресуванні зорових розладів, грубих порушеннях функції зору та за наявності застійних дисків зорових нервів у стадії атрофії. Застосування фізіотерапевтичних методів у ранній післяопераційний період сприяє поліпшенню зорових функцій (гостроти та поля зору).
Дод.точки доступу:
Жданова, В. М.
Єгорова, К. С.
Задояний, Л. В.
Дядечко, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Масік, О. І.
Стан загальноадаптивних та дезадаптивних реакцій при психосоматичних розладах у підлітків [Текст] / О. І. Масік // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 86-90

MeSH-головна:
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (диагностика, патофизиология, психология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ПОДРОСТКОВ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, ADOLESCENT (методы)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование)
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ САМООЦЕНКА -- DIAGNOSTIC SELF EVALUATION
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS (диагностика, патофизиология, психология)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE (статистика)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (статистика)
Анотація: Мета — визначити роль дезадаптивних реакцій у формуванні психосоматичних розладів у підлітків. Матеріали і методи. Проведено оцінку соматичного стану підлітків (18 хлопців та 39 дівчат, середній вік підлітків — (14,0 ± 2,0) роки) із загальноосвітньої школи та школи-інтернату, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні Хмельницької обласної та міської дитячої лікарні з приводу психосоматичних розладів. Проаналізовано результати дослідження з використанням психодіагностичних та патопсихологічних методик (тест-опитувальник батьківського відношення (А. Я. Варга, В. В. Столін), оцінка настрою, карта спостережень Д. Стопа, шкала-термометр, тест Айзенка, тест Спілбергера—Ханіна). Результати. У підлітків-сиріт та напівсиріт виявлено порушення механізмів особистісної адаптації. Такі діти можуть часто порушувати поведінку та вимагають уваги педагогічних працівників і психолога школи. Встановлено особливості дезадаптивних реакцій у формуванні психосоматичних розладів у підлітків. Визначено оптимальні патопсихологічні методики для діагностики дезадаптації при психосоматичних розладах. Висновки. У виникненні психосоматичних захворювань провідну роль відіграють психотравмувальний чинник та стан суб’єкта, який зазнає його впливу.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Орфін, А. Я.
Ентеровірусний менінгіт - багатогранна проблема сучасної інфектології [Текст] / А. Я. Орфін, А. М. Задорожний, Н. М. Прикуда // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 91-95

MeSH-головна:
ЭНТЕРОВИРУС -- ENTEROVIRUS (патогенность)
МЕНИНГИТ ВИРУСНЫЙ -- MENINGITIS, VIRAL (вирусология, диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология)
ЭНТЕРОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ENTEROVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ ВИРУСНЫЕ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM VIRAL DISEASES (вирусология, диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология)
СЕРОГРУППА -- SEROGROUP
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS (терапевтическое применение)
Анотація: За даними зарубіжної та вітчизняної літератури вивчено клініко-епідеміологічні особливості перебігу ентеровірусного менінгіту. Висвітлено сучасні напрями в його діагностиці та лікуванні. Описано випадки спалаху менінгіту ентеровірусної етіології у різних країнах. Проаналізовано перебіг ентеровірусного менінгіту у 46 дорослих хворих, госпіталізованих під час спалаху у 2013 р., за даними архіву Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні.
Дод.точки доступу:
Задорожний, А. М.
Прикуда, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Мілевська-Вовчук, Л. С.
Вибір оптимального методу оцінки больового синдрому в пацієнтів із хронічним поперековим больовим синдромом [Текст] / Л. С. Мілевська-Вовчук // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 96-100

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патология, патофизиология)
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (диагностика, патофизиология)
РАДИКУЛИТ ПОЯСНИЧНЫЙ -- LOW BACK PAIN (диагностика, патофизиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (диагностика, патофизиология)
ВИЗУАЛЬНАЯ АНАЛОГОВАЯ ШКАЛА -- VISUAL ANALOG SCALE
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
Анотація: Мета — обрати оптимальний метод оцінки больового синдрому в пацієнтів із хронічним поперековим больовим синдромом для ефективного використання у повсякденній клінічній практиці. Матеріали і методи. Обстежено 90 пацієнтів із дорсопатіями (код М40-М54 за МКХ-10). Діагноз встановлювали на підставі даних клініко-неврологічного та нейровізуалізаційного обстеження. Оцінку якісних та кількісних характеристик болю проведено за допомогою візуально-аналогової шкали, опитувальника Мак-Гілла (McGill Pain Questionnaire, 1975) та короткого опитувальника болю (Brief Pain Inventory, 1994). Результати. В усіх пацієнтів провідним був хронічний поперековий больовий синдром різної інтенсивності. Захворювання характеризувалося хронічним перебігом з періодичними загостреннями. Переваги візуально-аналогової шкали: доступність, простота у застосуванні, швидкість виконання (до 1 хв), недоліки: визначення лише інтенсивності болю та відсутність інформації про його якісні характеристики. Опитувальник Мак-Гілла дає змогу оцінити не лише кількісну, а і якісну характеристику больового синдрому (сенсорний, афективний та евалюативний). Час, витрачений на оцінку болю, становив від 5 до 15 хв. Недоліки методу: містить терміни, не завжди зрозумілі пацієнтам, на результати впливають висока тривожність та особливості психотипу пацієнта. Переваги короткого опитувальника болю: швидкість та простота виконання (час, витрачений пацієнтом, — близько 5 хв), можливість застосування у пацієнтів різного віку та різних за соціальним станом, дає змогу оцінити не лише інтенсивність болю, а і його вплив на якість життя пацієнта. Висновки. Одним з найоптимальніших методів оцінки больового синдрому в пацієнтів із хронічним поперековим больовим синдромом можна вважати короткий опитувальник болю, який дає змогу оцінити інтенсивність болю та його вплив на якість життя пацієнта. Опитувальник Мак-Гілла можна використовувати для оцінки не лише болю, а й емоційного стану пацієнта. Візуально-аналогову шкалу доцільно застосовувати в умовах обмеженого часу та за потреби систематичної оцінки болю.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Орос, М. М.
Міофасціальний біль обличчя [Текст] / М. М. Орос // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 101-105

MeSH-головна:
ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ -- TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME (диагностика, патофизиология, терапия)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, патофизиология, терапия)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (диагностика, патофизиология, терапия)
БОЛЬ ОТРАЖЕННАЯ -- PAIN, REFERRED (диагностика, патофизиология, терапия)
МЫШЕЧНАЯ ГИПЕРТОНИЯ -- MUSCLE HYPERTONIA (диагностика, патофизиология, терапия)
СПАЗМ -- SPASM (диагностика, патофизиология, терапия)
ТРИЗМ -- TRISMUS (диагностика, патофизиология, терапия)
МИОРЕЛАКСАНТЫ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ -- MUSCLE RELAXANTS, CENTRAL (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
ТИЗАНИДИН (терапевтическое применение)
Анотація: Міофасціальні розлади в лицьовій мускулатурі розвиваються за тими самими механізмами, що і в скелетній, і зумовлюють 10—20% больових синдромів обличчя. Механізм розвитку м’язового болю полягає в тому, що на початковому етапі в м’язі виникає залишкове напруження, а потім — постійний локальний гіпертонус. Комплексна терапія передбачає корекцію прикусу та обмеження навантаження на жувальні м’язи (протипоказана жувальна гумка). За наявності тригерних точок у жувальних м’язах добрий ефект забезпечують їх блокада з новокаїном і суха пункція. Показані постізометрична релаксація уражених м’язів, масаж обличчя, фізіотерапія, голкорефлексотерапія. Для фармакологічної терапії міофасціальної больової дисфункції використовують міорелаксанти (тизанідин, Баклофен), психотропні засоби (транквілізатори та антидепресанти), нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи В (Неовітам).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Захоплююча неврологія: цікаві факти [Текст] / підгот. Л. І. Соколова, Т. І. Ілляш // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 106-107

MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (история, обучение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Друга конференція Європейської інсультної організації (10-12 травня 2016 p., Барселона, Іспанія) [Текст] / підгот. К. В. Антоненко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 108-110

MeSH-головна:
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (организация и управление)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, патофизиология, терапия, ультрасонография)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)