Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ43/2019/2/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12
1.


   
    До 80-річчя професора Володимира Миколайовича Шеваги [Текст] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 5-6


MeSH-головна:
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (кадры)
Дод.точки доступу:
Шевага, Володимир Миколайович (Професор, невропатолог ; 1939-)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Заводнова, З. І.
    Нейробореліоз: сучасний підхід до діагностики та лікування [Текст] / З. І. Заводнова // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 7-11


MeSH-головна:
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
БОРРЕЛИИ -- BORRELIA (патогенность)
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (патогенность)
КЛЕЩАМИ ИКСОДОВЫМИ ИНВАЗИИ -- TICK INFESTATIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM INFECTIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Лекцію присвячено інфекційному захворюванню людини – нейробореліозу, або хворобі Лайма. Актуальність теми зумовлена значною поширеністю захворювання як в Європі, так і в Україні. Нейробореліоз – поліорганне інфекційне захворювання, збудником якого переважно є Воггеlіа burgdorferi, яка потрапляє до організму людини внаслідок укусу кліща. Борелїі персистують у клітинах тривалий час, спричиняючи первинний афект у вигляді мігрувальної еритеми, а згодом на пізніх стадіях – ураження центральної нервової системи (ЦНС). У патологічний процес можуть також залучатися шкіра, опорно-руховий апарат, серцево-судинна система і печінка. Захворюваність на нейробореліоз має сезонний характер: перші пацієнти після укусу кліща з’являються у березні, останні – іноді навіть у жовтні. Збудник нейробореліозу поширюється лімфогенним, гематогенним і периневральним шляхами та уражає ЦНС. Це спричиняє каскадну систему реакцій з апоптозом дефектних нейронів. Продукти розпаду нейротканини, які імунна система не розпізнає, стають нейроспецифічними антигенами, що запускають автоімунні механізми патогенезу нейробореліозу. Різноманітність клінічних виявів захворювання ускладнює своєчасну діагностику і, як наслідок, лікування. На першій стадії захворювання розвивається бореліозний менінгіт із помірною ригідністю м’язів потилиці без змін у спинномозковій рідині. Через кілька тижнів після початку захворювання (друга стадія) з’являються симптоми енцефаломієліту, що робить його схожим на розсіяний склероз, тим більше що еритема (якщо вона була) до цього часу зникає. Для пізнього хронічного нейробореліозу характерне прогресування енцефаломієліту та поліневропатії. На цій стадії можуть також спостерігатися порушення у вигляді розладів мови, пам’яті, сну тощо, Стадіювання захворювання є умовним. Тому лікар має за наявності у пацієнта клінічної картини поліневропатії, енцефаломієліту, ураження черепних нервів, особливо двобічного ураження VII пари, провести обстеження для заперечення нейробореліозу. Стадії хвороби можуть накладатися одна на одну або перебігати одночасно, усі симптоми зазвичай не виявляються. Наведено схеми лікування нейробореліозу на різних стадіях, а також рекомендації щодо профілактичних заходів. Індивідуальна профілактика полягає у щільному закритті відкритих ділянок шкіри під час перебування в лісі, парку, використанні репелентів, ретельному огляді всіх шкірних покривів і одягу після прогулянки. У разі виявлення кліща необхідно звернутися до медичного закладу для його правильного вилучення та дослідження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Мальцев, Д. В.
    Системи інтрагангліонарного та інтранейронального контролю над латентними α-герпесвірусами у сенсорних гангліях периферичної нервової системи [Текст] / Д. В. Мальцев // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 12-21


MeSH-головна:
ГЕРПЕСВИРУС 1 ЧЕЛОВЕКА -- HERPESVIRUS 1, HUMAN (иммунология)
ГЕРПЕС ПРОСТОЙ -- HERPES SIMPLEX (иммунология, патофизиология)
SIMPLEXVIRUS -- SIMPLEXVIRUS (иммунология, патогенность)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (иммунология)
ИНТЕРФЕРОНЫ -- INTERFERONS (иммунология)
ЕСТЕСТВЕННЫЕ T-КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ -- NATURAL KILLER T-CELLS (иммунология)
TOLL-ПОДОБНЫЙ РЕЦЕПТОР 3 -- TOLL-LIKE RECEPTOR 3 (иммунология)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (иммунология)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ -- IMMUNOLOGIC SURVEILLANCE (иммунология)
ЭНЦЕФАЛИТ ГЕРПЕТИЧЕСКИЙ -- ENCEPHALITIS, HERPES SIMPLEX (иммунология)
ГАНГЛИИ СЕНСОРНЫЕ -- GANGLIA, SENSORY (иммунология)
НЕКРОЗ -- NECROSIS (иммунология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: У статті наведено сучасні дані про інтерферон‑залежні механізми контролю над латентними α‑герпесвірусами у сенсорних гангліях периферичної нервової системи: інтрагангліонарного контролю, який представлений резидентними природними кілерами, природними кілерними Т‑лімфоцитами і цитотоксичними Т‑клітинами, що входять до складу сателітних клітин нервового вузла, та інтранейронального захисту у доцентрових волокнах, яка представлена молекулярним каскадом TLR‑3, що призводять до продукції доімунних α‑, β‑ та λ‑інтерферонів, які чинять віростатичну дію, таким чином запобігаючи доцентровому трансневральному поширенню вірусу з периферії до ЦНС. Спільне функціонування інтерферон‑залежних систем інтрагангліонарного та інтранейронального конт­ролю над α‑герпесвірусами забезпечує підтримання латентного стану збудника, а порушення функції цих систем пов’язані з ризиком реактивації вірусу з латентного стану з розвитком клінічних симптомів. Недостатність інтрагангліонарного клітинного імунітету часто спричиняє герпетичний висип на шкірі та слизових оболонках, тоді як дефіцит інтранейронального TLR‑3‑залежного імунітету призводить до розвитку герпесвірусних уражень центральної нервової системи — мієліту, енцефаліту та менінгіту. Це пояснює загальновідомий клінічний факт, що герпетичний енцефаліт часто розвивається у пацієнтів без анамнезу рецидивуючої специфічної екзантеми, натомість в осіб, у яких часто виникає герпетичний висип на шкірі та слизових оболонках, можуть бути відсутні вірусні ураження головного і спинного мозку. Нові знання щодо механізмів підтримання α‑герпесвірусів у латентному стані в сенсорних гангліях можуть допомогти в індивідуальному підборі раціональної терапії імуноскомпрометованих пацієнтів з епізодами герпесвірусних нейроінфекцій із включенням у схеми лікування препаратів природних, рекомбінантних і лімфобластоїдних α‑інтерферонів людини та різноманітних індукторів синтезу ендогенних інтерферонів хімічного або природного походження. Ця стаття буде корисною насамперед неврологам, нейрохірургам, інфекціоністам, клінічним імунологам, патоморфологам та фізіологам
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Потапова, К. П.
    Вплив мікробіоти кишечника та моделі харчування на патогенез та перебіг розсіяного склерозу [Текст] / К. П. Потапова // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 22-28


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диетотерапия, иммунология, патофизиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (иммунология, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (иммунология, микробиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM (диетотерапия, иммунология, патофизиология)
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диетотерапия, иммунология, патофизиология)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (методы, тенденции)
Анотація: Вивчення ролі кишкової мікробіоти у патогенезі автоімунних та демієлінізувальних захворювань має важливе значення. Отримані протягом останнього десятиліття експериментальні дані свідчать про тісний зв’язок між імунною системою та мікробіотою кишечника. У проаналізованій літературі знайдено додаткове підтвердження участі мікробіоти кишечника в імунорегуляції та розвитку імуноопосередкованих захворювань: ревматоїдного артриту, псоріазу, синдрому Шегрена, розсіяного склерозу, метаболічного синдрому, автоімунного гепатиту, цукрового діабету 1 типу, спондилоартриту, запальних захворювань кишечника. Дослідження останніх років продемонстрували, що кишкова мікробіота за допомогою численних мікробних сполучень, вегетативної нервової системи, продукування нейрометаболітів, сигнальних молекул та нейротрансмітерів чинить вплив на функціонування центральної нервової системи. Враховуючи це, запропоновано модель осі «кишечник – мозок», яка передбачає взаєморегуляцію між кишковою мікробіотою та центральною нервовою системою. Виявлення впливу кишкової мікробіоти на функціонування імунної та нервової систем зумовило підвищений науковий інтерес до мікробіоти кишечника як етіопатогенетичного фактора розвитку такого автоімунного захворювання, як розсіяний склероз. Виявлено, що склад та особливості кишкової мікробіоти у хворих на розсіяний склероз порівняно зі здоровими особами відрізняються. Поки що точно не встановлено, який тип мікроорганізмів асоційований з розвитком цього захворювання та характером його перебігу. Тому для пошуку способів корекції порушень у пацієнтів із розсіяним склерозом необхідним є вивчення складу кишкової мікробіоти. Важливою складовою таких досліджень є оцінка моделі харчування, оскільки саме дієтичний патерн визначає ентеротип людини та впливає на концентрацію та розподіл мікроорганізмів у кишечнику. Тому необхідно зіставляти результати дослідження складу кишкової мікробіоти з типом дієтичного патерну пацієнта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Оценка прогрессирования атеросклеротических экстракраниальных каротидных стенозов у пациентов с ишемическим инсультом, перенесших каротидную эндартерэктомию [Текст] / О. Е. Дубенко [и др.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 29-34


MeSH-головна:
СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ -- CAROTID STENOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
СОННОЙ АРТЕРИИ ЭНДАРТЕРЭКТОМИЯ -- ENDARTERECTOMY, CAROTID (методы)
СОННАЯ АРТЕРИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- CAROTID ARTERY, INTERNAL (патология, ультрасонография, хирургия)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
АНТИХОЛЕСТЕРИНЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTICHOLESTEREMIC AGENTS (терапевтическое применение)
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- HYDROXYMETHYLGLUTARYL-COA REDUCTASE INHIBITORS (терапевтическое применение)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Цель – оценить частоту развития рестенозов после каротидной эндартерэктомии и прогрессирования атеросклеротического процесса у пациентов с тяжелыми каротидными стенозами и ишемическим инсультом, а также выявить факторы, влияющие на их развитие. Материалы и методы. В исследование были включены 38 пациентов, перенесших атеротромботический ишемический инсульт (31 мужчина и 7 женщин, средний возраст – 58,4 года). Каротидная эндартерэктомия выполнена на ипсилатеральной стороне 31 пациенту. У 7 больных в связи с наличием окклюзии внутренней сонной артерии наложен экстра-интракраниальный микроанастомоз. Всем пациентам проведена ультразвуковая допплерография экстракраниальных артерий. Степень стеноза внутренней сонной артерии определяли по Методике ECST. Наличие рестеноза на стороне операции диагностировали при сужении просвета на › 50%. Повторное обследование проводили в среднем через 35 мес после операции. Результаты. Основными факторами сердечно-сосудистого риска у обследованных пациентов были: курение – у 57,8 %, артериальная гипертония – у 71,0 %, повышение уровня общего холестерина › 5 ммоль/л – у 57,8 %, индекс массы тела ? 25 кг/м2 – у 57,8 %, сахарный диабет – у 5,7 %. До оперативного лечения ипсилатеральный каротидный стеноз 50 – 69% выявлен у 15,8% пациентов, стеноз 70–99% – у 65,8%, окклюзия – у 18,4%, атеросклеротический стеноз на контралатеральной стороне › 50% – у 36,8%. Двое пациентов последней группы впоследствии перенесли инсульт. Им повторно проведена каротидная эндартерэктомия. Развитие рестенозов после каротидной эндартерэктомии наблюдали у 44,7 % больных, у 34,2 % – прогрессирование каротидных стенозов также на контралатеральной стороне. Случаев развития рестенозов и прогрессирования атеросклеротического процесса как на ипсилатеральной, так и на контралатеральной стороне не отмечено у 31,6% пациентов. Частота таких факторов риска, как табакокурение, индекс массы тела ? 25 кг/м2, сахарный диабет, была выше в группе с прогрессированием стенозов, а гиперхолестеринемии › 5 ммоль/л– в группе без прогрессирования стенозов. В группе без развития рестенозов и прогрессирования атеросклеротического процесса пациенты значительно чаще (в 1,7 раза) регулярно принимали статины и антитромбоцитарные препараты. Выводы. Частота развития рестенозов после каротидной эндартерэктомии среди обследованных больных была высокой – 44,7%. Проведенное исследование подтвердило необходимость регулярного повторного обследования пациентов, которым проведена каротидная эндартерэктомия, с помощью ультразвуковой допплерографии и контроля гиперхолестеринемии, а также преимущества применения статинов для снижения риска развития рестенозов, вероятно, за счет их плейотропного эффекта
Дод.точки доступу:
Дубенко, О. Е.
Зубков, А. В.
Анисенкова, В. Ю.
Красюк, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Гударьян, Ю. И.
    Качество жизни, связанное со здоровьем, у пациентов в восстановительный период полушарного ишемического инсульта [Текст] / Ю. И. Гударьян // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 35-39


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION (действие лекарственных препаратов)
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (методы)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ -- SOCIAL ADJUSTMENT
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (действие лекарственных препаратов)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Цель – оценить эффективность базовой программы вторичной профилактики и усовершенствованной тактики вторичной профилактики относительно улучшения показателей качества жизни, связанного со здоровьем, у пациентов с последствиями полушарного ишемического инсульта. Материалы и методы. У 92 пациентов обоего пола в восстановительный период церебрального ишемического инсульта проведены исследования качества жизни, связанного со здоровьем, с использованием опросника MOS SF-36. Проведена оценка эффективности разных лечебных мероприятий с учетом динамических изменений качества жизни. Результаты. Отмечено существенное снижение показателей качества жизни в восстановительный период церебрального ишемического инсульта, в частности физического и ролевого эмоционального функционирования, общего здоровья, а также наличие соматической боли. Это приводит к снижению социальной активности, ухудшению психического и эмоционального здоровья. Улучшению показателей опросника MOS SF-36 способствовали мероприятия усовершенствованной тактики вторичной профилактики. Эмоционально-психологические показатели следует учитывать при выборе методов восстановительного лечения пациентов, перенесших церебральный ишемический инсульт, так как от этого в значительной степени зависит не только улучшение качества жизни, связанного со здоровьем, но и успешность лечения в целом. Выводы. Выявленные закономерности в изменении качества жизни, связанного со здоровьем, у пациентов с последствиями полушарного ишемического инсульта открывают новые возможности для прогнозирования результатов использования методов восстановительного лечения
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Лесів, М. І.
    Когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпотиреоз з ретроспективною оцінкою контролю компенсації захворювання [Текст] / М. І. Лесів // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 40-44


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛЫ ОЦЕНКИ -- PSYCHIATRIC STATUS RATING SCALES
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
ТЕСТИРОВАНИЕ АНОНИМНОЕ -- ANONYMOUS TESTING (методы)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета – вивчити взаємозв’язок між клініко-анамнестичною характеристикою пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ), гіпотиреозом, їх поєднанням та порушеннями когнітивних функцій. Матеріали і методи. Обстежено 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінку). Вік пацієнтів становив від 42 до 58 років (у середньому – (49,84 ± 2,83) року). Пацієнтів розподілили на три групи за нозологією: І група – 21 пацієнт із ГХ, які отримували антигіпертензивну терапію, II група – 18 хворих на гіпотиреоз, котрі приймали L-тироксин у дозі 100­150 мг. III група–28 пацієнтів ПХ та супутнім гіпотиреозом, які отримували відповідне лікування. До контрольної групи залучено 18 осіб без анамнезу ГХ і гіпотиреозу. Для аналізу використано дані щорічних візитів до терапевта та ендокринолога, зокрема щодо рівня артеріального тиску (AT) і вмісту тиреотропного гормону (ТТГ). Для уніфікації підходів до збору даних розроблено анкету, в яку вносили отримані показники. Для оцінки наявності та ступеня когнітивних порушень використовували коротку шкалу оцінки психічного статусу MMSE (Mini Mental State Examination) і шкалу Адденбрука (АСЕ). Результати. За результатами аналізу показників офісного АТ у I, III та контрольній групах установлено достатній контроль його рівня. Після проведення ретроспективного Даних медичної документації виявлено недостатній контроль AT у відповідних групах: середній рівень систолічного і діастолічного AT становив (153,30 ± 0,64) та (97,50 ± 0,38) мм рт. ст. відповідно. За даними вимірювання вмісту ТТГ установлено, що на момент огляду хворі на гіпотиреоз перебували у стадії компенсації. Ретроспективний аналіз даних показав, що рівень ТТГ був недостатньо коригованим: (7,14 ± 2,37) і (8,03 ± 3,77) мМО/л для II та III груп відповідно, За даними індивідуальної оцінки показників MMSE частка пацієнтів, у яких виявлено когнітивні порушення, у I, II і III групах становила 3,6; 7,2 і 10,8% відповідно. Показники MMSE у III групі були статистично значущо (р ‹ 0,05) меншими порівняно з І та II групами (на 7,5 і 3,9% відповідно). Результати тесту АСЕ це підтвердили. За даними індивідуальної оцінки показників тесту АСЕ частота когнітивних порушень у I, II і III групах становила 4,3; 4,6 і 6,1 % відповідно. Висновки. Ретроспективний аналіз даних медичної документації пацієнтів із ГХ, гіпотиреозом та їх поєднанням виявив недостатній контроль рівнів AT і ТТГ протягом багатьох років, що стало однією з причин появи когнітивних порушень у цій групі пацієнтів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Козьолкін, О. А.
    Клінічні особливості та комплексне лікування вертебральних торакалгій з нейродистрофічними виявами [Текст] / О. А. Козьолкін, С. О. Мєдвєдкова, О. А. Лісова // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 45-50


MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (диагностика, патофизиология, терапия)
СКОЛИОЗ -- SCOLIOSIS (диагностика, патофизиология, терапия)
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT (методы)
МЫШЕЧНАЯ ГИПЕРТОНИЯ -- MUSCLE HYPERTONIA (диагностика, патофизиология, терапия)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (методы)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета – встановити клінічні особливості вертебральних торакалгій (ВТ) з нейродистрофічними виявами та підвищити ефективність їх комплексного лікування шляхом застосування мануальної терапії та кінезотерапії. Матеріали і методи. Проліковано 247 пацієнтів з, ВТ із нейродистрофічними виявами. До основної групи залучено 178 (72,1 %) пацієнтів, яким проводили комплексну терапію відповідно до стандартів і протоколів, мануальну терапію (МТ) і кінезотерапію, до групи порівняння 69 (27,9%) хворих, в яких застосовували аналогічне лікування, але без МТ. Результати. За результатами мануально-м’язового тестування виявлено вертеброневрологічні особливості у пацієнтів із торакалгіями з нейродистрофічними виявами, зокрема вузли нейроостеофіброзу, нейроміофіброзу та функціональне блокування хребтово-рухового сегмента (ХРС), часто – на декількох рівнях, і блокування додаткових зчленувань (у 90,4% пацієнтів). В основній групі зі значним поліпшенням виписано 108 (60,7%) осіб, із поліпшенням – 47 (26,4%), у групі порівняння – відповідно 22 (31,9%) і 12 (17,4%). Незначне поліпшення спостерігали у 23 (12,9 %) пацієнтів основної групи та в 11 (15,9 %) групи порівняння. Без поліпшення були виписані 24 (34,8 %) особи групи порівняння. Середня тривалість лікування в основній групі становила (14,3 ± 1,5) дня, у групі порівняння – (19,6 ±2,2) дня (р‹0,05). Висновки. В усіх пацієнтів із ВТ з нейродистрофічними виявами при мануальній діагностиці виявляють функціональне блокування грудних ХРС і вузли нейростео- і нейроміофіброзу, У 42,6% хворих ХРС були блоковані на декількох рівнях, у 90,4% пацієнтів визначено блокування додаткових зчленувань, Включення МТ у комплексне лікування значно підвищує його ефективність та скорочує термін лікування
Дод.точки доступу:
Мєдвєдкова, С. О.
Лісова, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Перебіг розсіяного склерозу та вік: клініко-параклінічні зіставлення [Текст] / О. О. Ніколенко [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 51-56


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика, иммунология, патофизиология)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета – оцінити зв’язок вікових, хронометричних показників і статевої належності пацієнтів із частотою загострень розсіяного склерозу (PC) при ремітивно-рецидивному перебігу захворювання протягом 4 послідовних років спостереження. Матеріали і методи. У центрі PC Волинської обласної клінічної лікарні у період із січня 2014 р. до січня 2018 р. проведено проспективне дослідження. Реєстрували всі випадки загострення PC у 128 пацієнтів, які є жителями Волинської області, з установленим діагнозом PC відповідно до критеріїв McDonald (2010) з ремітивно-рецидивним перебігом захворювання. Статистичний аналіз даних проведено за допомогою програм SPSS 18, MedCalc та Microsoft Excel з використанням стандартної описової статистики, кореляційного та регресійного аналізу. Результати. Встановлено велику поширеність PC серед осіб жіночої статі, а також відсутність різниці в частоті рецидивів захворювання залежно від статі. Виявлено слабкий прямо пропорційний зв’язок (г=+0,24, р 0,001) між тривалістю захворювання і частотою релапсів PC у чоловіків. Частота рецидивів PC у чоловіків віком 20–39 років становила 0,48, у жінок того самого віку – 0,37, у чоловіків віком понад 40 років – 0,21, у жінок того самого віку – 0,42, у жінок віком понад 50 років – 0,66. Висновки. Перебіг PC суттєво відрізняється в осіб чоловічої та жіночої статі, особливо у різних вікових групах. Частота рецидивів PC у чоловіків із віком поступово знижується приблизно у 2,5 рази (ці дані можуть бути пов’язані з розміром вибірки осіб чоловічої статі). У жінок частота загострень PC зберігається на відносно стабільному рівні до 50 років, а після досягнення віку менопаузи частота загострень захворювання різко зростає удвічі. Слабкий прямо пропорційний зв’язок між тривалістю захворювання і частотою рецидивів PC в осіб чоловічої статі, ймовірно, пов’язаний зі швидкістю прогресування захворювання. Для підтвердження цієї гіпотези потрібно проводити додаткові дослідження, В осіб жіночої статі такого зв’язку не встановлено
Дод.точки доступу:
Ніколенко, О. О.
Шульга, О. Д.
Козлюк, В. В.
Валецька, У. В.
Жешко, О. М.
Юрко, О. А.
Дубінець, М. І.
Тендеряк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Патологічні зміни головного мозку мишей на тлі моделювання ішемії з асоційованою вірусною інфекцією [Текст] / Н. С. Турчина [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 57-65


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (патология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, патофизиология)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, патофизиология)
ДИЕТА С ВЫСОКИМ СОДЕРЖАНИЕМ ЖИРОВ -- DIET, HIGH-FAT (использование)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (патология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Мета – експериментально дослідити структурні зміни кори головного мозку мишей при використанні жирової дієти (ЖД), зараженні герпетичною інфекцією та ішемізації. Матеріали і методи. У дослідженні використано 194 тварини (миші лінії Ваlb/с). У серіях послідовних експериментів сформовано 7 груп: 1-ша (n = 52)–ЖД з холестерином, 2-га (n=30, померли 7 тварин) – зараження вірусом простого герпесу 1 типу (ВПГ-1), 3-тя (n=30) – однобічна оклюзія загальної сонної артерії (ОЗСА), 4-та (n=20, померли 10 тварин) – зараження ВПГ-1 та ОЗСА, 5-та (n=5) – зараження ВПГ-1 та використання ЖД, 6-та (n = 16, померли 10 тварин ) – зараження ВПГ-1, ОЗСА та використання ЖД, група додаткового контролю–інтактні тварини (n=5). Здійснено морфометричну оцінку мікропрепаратів для визначення щільності нейронів неокортекса з дегенеративними змінами та без них тім’яної та скроневої ділянок кори головного мозку та гіпокампа. Результати. Морфометричний аналіз мікропрепаратів дав змогу виділити основні зони та анатомічні утворення мозку, які зазнали пошкодження в експериментальних моделях. Зміни виявлено переважно у неокортексі тім’яної та скроневої ділянок кори головного мозку та гіпокампі. Для оцінки типу пошкодження мозку нейронів виділено вогнищеві та дифузні зміни. Зроблено спробу оцінити динаміку змін щільності нейронів із ознаками дегенерації та без них у тім’яній та/або скроневій ділянках кори головного мозку лабораторних тварин при використанні ЖД, інфікуванні ВПГ-1 та ОЗСА. Висновки. На основі даних мікроскопічного дослідження скроневої та/або тім’яної ділянок кори головного мозку лабораторних тварин установлено, що поєднання таких чинників, як ЖД, нейроінфекція та ішемізація, спричинило збільшення щільності нейронів з ознаками дегенерації та вплинуло на динаміку їх утворення. За результатами морфометричного дослідження кори головного мозку лабораторних мишей виявлено статистично значуще збільшення ішемічного пошкодження нейронів: у разі інфікування ВПГ-1 та використання ЖД–локального характеру, у разі ОЗСА–дифузного характеру Збільшення ступеня пошкодження неокортекса при ішемізації головного мозку мишей із герпетичною інфекцією та використанням ЖД свідчить про можливий зв’язок між ними
Дод.точки доступу:
Турчина, Н. С.
Савосько, С. І.
Черенько, Т. М.
Рибалко, С. Л.
Старосила, Д. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Досвід діагностики та лікування синдрому Гійєна - Барре з різним клінічним перебігом [Текст] / Г. Г. Симоненко [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 66-73


MeSH-головна:
ГИЙЕНА-БАРРЕ СИНДРОМ -- GUILLAIN-BARRE SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ФИШЕРА М. СИНДРОМ -- MILLER FISHER SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫХ НЕРВОВ БОЛЕЗНИ -- CRANIAL NERVE DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ПАРАЛИЧ -- PARALYSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G (терапевтическое применение)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Проаналізовано чотири клінічні випадки синдрому Гійєна–Барре у двох жінок та двох чоловіків, які перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №6. У перших двох випадках короткий курс (2 тиж) стаціонарного лікування був пов’язаний із загальним середньої тяжкості станом пацієнтів, у яких симптоми обмежувалися порушеннями руху та чутливості у кінцівках. Слабкість у кінцівках і порушення ходи розвивалися поступово. Хворі зверталися до невролога не відразу після появи скарг. Електронейроміографічне обстеження мало вирішальне значення для встановлення діагнозу в цих випадках. У двох спостереженнях захворювання розвинулося після перенесених вірусних інфекцій, в одному випадку – на тлі перенесеного оперативного втручання після травми, в іншому випадку етіологію не визначено. У третьому і четвертому випадках його перебіг був тяжким. Характерними були скарги з залученням черепної іннервації, зокрема, на порушення ковтання. Тяжкість стану швидко наростала з розвитком периферичного тетрапарезу до тетраплегії та неефективності зовнішнього дихання. Стан свідомості пацієнтів майже не порушувався, і навіть при масивному ураженні черепних нервів хворі були доступні контакту через збережені рухи очима або пальцями стоп чи кистей. При виборі методу лікування у наших умовах більш доступним було застосування імуноглобуліну людини (Біовен). Препарат слід призначати на ранній стадії захворювання. Стаціонарне лікування у тяжких випадках тривало понад 3 міс. Окрім штучної вентиляції легень, вирішальне значення для сприятливого прогнозу мали масаж, зміни положення тіла кожні 1—2 год, лікувальна фізкультура, заняття з логопедом, міостимуляція, ампліпульс-терапія. Вкрай важливою була психотерапія: боротьба з депресією, психологічна підтримка і формування позитивної мотивації у хворого
Дод.точки доступу:
Симоненко, Г. Г.
Доморацький, О. Е.
Стефанюк, М. О.
Дубініна, Л. В.
Мокринський, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Питання Європейського іспиту [Текст] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 74-80


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING (методы, организация и управление)
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (методы, обучение)
ЭКЗАМЕНАЦИОННЫЕ ВОПРОСЫ -- EXAMINATION QUESTIONS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)