Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ43/2020/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи з 1 по 7
1.


    Демченко, А. В.
    Транскраніальна магнітна стимуляція при лікуванні моторних та немоторних симптомів хвороби Паркінсона [Текст] / А. В. Демченко, Дж. Н. Аравіцька, А. В. Ревенько // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 4. - С. 5-10


MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (терапия)
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ МАГНИТНЫМ ПОЛЕМ -- TRANSCRANIAL MAGNETIC STIMULATION (методы)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ПОХОДКИ РАССТРОЙСТВА НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- GAIT DISORDERS, NEUROLOGIC (терапия)
ТРЕМОР -- TREMOR (терапия)
МЫШЕЧНАЯ РИГИДНОСТЬ -- MUSCLE RIGIDITY (терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (терапия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Висвітлено актуальні питання використання транскраніальної магнітної стимуляції як немедикаментозного методу лікування моторних і немоторних виявів хвороби Паркінсона. Метод транскраніальної магнітної стимуляції має широкий терапевтичний потенціал, оскільки дає змогу індукувати нейрональну пластичність шляхом модулювання нейрональних зв’язків у головному мозку людини, зокрема у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Нині розглядають декілька сфер застосування транскраніальної магнітної стимуляції у пацієнтів із хворобою Паркінсона. У літературних джерелах наведено дані щодо впливу транскраніальної магнітної стимуляції на вираженість моторних симптомів, таких як тремор, ригідність, брадикінезія, порушення ходи, та вияви немоторних симптомів (когнітивних порушень і депресивних розладів). Доведено, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона реєструють широкий спектр змін нейрофізіологічних параметрів у первинній моторній корі, які позитивно корелюють з вираженістю клінічних виявів хвороби Паркінсона та можуть використовуватися для об’єктивізації результатів лікування методом транскраніальної магнітної стимуляції. За результатами аналізу даних літератури, транскраніальна магнітна стимуляція статистично значущо поліпшує функцію верхніх кінцівок, здатність ходити та бальну оцінку III частини UPDRS не лише в короткостроковій, а і в довгостроковій перспективі у хворих на хворобу Паркінсона. Актуальним питанням є можливі механізми терапевтичної дії транскраніальної магнітної стимуляції на рівень цитокінів, пов’язаних з нейрозапаленням у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Результати наукових досліджень лікування хвороби Паркінсона методом транскраніальної магнітної стимуляції є перспективними та обнадійливими, але є питання і протиріччя, які потребують подальшого вивчення.
Дод.точки доступу:
Аравіцька, Дж. Н.
Ревенько, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Фармакоекономічні аспекти якості життя хворих на епілепсію [Текст] / А. Є. Дубенко [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 4. - С. 11-20


MeSH-головна:
ЭКОНОМИКА ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- ECONOMICS, PHARMACEUTICAL (организация и управление)
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (экономика)
БОЛЕЗНИ СТОИМОСТЬ -- COST OF ILLNESS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Мета — вивчити фармакоекономічні аспекти квантифікованих показників якості життя у хворих на епілепсію.Матеріали і методи. Проаналізовано дані 74 пацієнтів з епілепсією (43 жінок та 31 чоловіка), які проживають у м. Харкові або Харківській області. Середній вік хворих становив (36,99 ± 9,45) року. Досліджували якість життя за допомогою опитувальника QOLIE-31 версія 1.0. Визначено загальну вартість 1 бала шкали QOLIE-31 для кожного пацієнта шляхом ділення вартості хвороби на кількість балів. Результати. Як загалом, так і за усіма окремими показниками, якість життя хворих за нашими даними (загальна — (56,05 ± 17,40) бала) була нижчою порівняно з даними зарубіжних джерел. Спостерігали тригорбий профіль шкали зі спаданнями за показниками «побоювання нападів», «енергія/втома» та «результати лікування». Найбільші відмінності між отриманими нами та зарубіжними авторами даними відзначено за відчуттям ефекту від лікування, показниками енергії/втоми, емоційного благополуччя та соціального функціонування. Загалом у групі середня загальна вартість 1 бала шкали QOLIE-31 становила 1971,1 грн на рік. Виявлено значне переважання непрямих медичних витрат над прямими за всіма показниками вартості 1 бала. Найбільше «коштували» 1 бал за шкалами «побоювання нападів», «енергія/втома» та «вплив антиепілептичних препаратів» — понад 2000 грн на рік, найменше — 1 бал за шкалами «загальна якість життя» та «емоційне благополуччя» — майже 1800 грн на рік. У жінок середня вартість 1 бала шкали становила 1940,6 грн на рік, що було дещо менше, ніж у загальній групі та у чоловіків (2017,3 грн на рік). Найбільш та найменш витратні показники є тими самими, що і в загальній групі, окрім показника «самооцінка» — він належав до «дешевих» у жінок і «дорогих» у чоловіків. Підвищення та збере-ження якості життя для сільських мешканців більш вартісне як загалом, так і за більшістю показників. Усі показники при криптогенній клінічній формі епілепсії «коштували» дешевше, ніж за інших форм. Стан емоцій, енергетичний потенціал та ставлення до себе при симптоматичній формі відновити «дорожче». Вартість 1 бала загалом збільшувалася зі зниженням частоти нападів, тобто підвищити якість життя хворому зі сприятливішим перебігом хвороби дорожче, ніж хворому з несприятливим перебігом, за винятком групи з рідкісними нападами. Пацієнти з рідкісними нападами зберігають рівень вимогливості, притаманний хворим, а симптоми редукуються значно легше, ніж при частіших нападах. Вимоги пацієнтів без нападів відповідають таким у здорових осіб, є більшими, ніж у хворих, і задовольнити їх важче, а отже, дорожче.Висновки. Для поліпшення якості життя пацієнтів з епілепсією слід провести перерозподіл фінансових витрат зі збільшенням витрат на якісне лікування, що знизить загальні витрати та підвищить якість життя.
Дод.точки доступу:
Дубенко, А. Є.
Сазонов, С. О.
Кутіков, Д. О.
Кутіков, О. Є.
Колеснік, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Нейрофізіологічні кореляти у діагностиці когнітивних порушень за різних клінічних варіантів постконтузійного синдрому [Текст] / Л. Л. Чеботарьова [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 4. - С. 21-29


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ПОСТКОНТУЗИОННЫЙ СИНДРОМ -- POST-CONCUSSION SYNDROME (патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, этиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION (методы)
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS (стандарты)
ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE (стандарты)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ P300 -- EVENT-RELATED POTENTIALS, P300 (физиология)
Анотація: Мета — визначити найчастіші клінічні варіанти постконтузійного синдрому (ПКС) з порушенням когнітив-них функцій, дослідити зміни нейрофізіологічних показників когнітивних викликаних потенціалів (КВП) Р300 у цього контингенту.Матеріали і методи. Для об’єктивізації наявності та вираженості післятравматичних когнітивних порушень у 115 чоловіків з ПКС після перенесеної у 2014 — 2017 рр. мінно-вибухової травми в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України проведено комплексне клініко-інструментальне дослідження з реєстрацією КВП Р300. Вік пацієнтів становив від 18 до 45 років, термін після мінно-вибухової травми — 6 міс — 3 роки. Проведено клініко-неврологічне дослідження, нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою когнітивної оцінки (МоСА), Госпітальною шкалою тривожності та депресії (HADS), шкалою астенічного стану (ШАС)), магнітно-резонансну томографію головного мозку, кількісну електроенцефалографію, ультразвукове дуплексне сканування. Для дослідження неврологічного статусу та когнітивних функцій використовували опитувальник на основі «Цицерон». Результати. За частотою виявлення виражених і значних когнітивних порушень та ступенем тяжкості клінічних виявів виділено три основні варіанти ПКС: з переважанням когнітивних порушень — 51 (44,0 %) випадок, з переважанням афективних порушень — 27 (23,5 %), з переважанням психосоматичних розладів — 37 (32,0 %). Показники латентності КВП Р300 статистично значуще залежали від ступеня тяжкості когнітивних розладів. Виявлено статистично значущий зв’язок між латентністю Р300 і оцінкою уваги та оперативної пам’яті за шкалою МоСА і балом у когнітивному кластері опитувальника. Методику Р300 використано для уточнення варіанта клініч-ного перебігу ПКС у віддалений період легкої черепно-мозкової травми. Висновки. Запропоновано виділяти три основні варіанти ПКС залежно від переважання виражених і значних когнітивних порушень та ступеня тяжкості клінічних виявів. На підставі аналізу скарг пацієнтів, клінічної картини, результатів нейропсихологічного тестування і нейрофізіологічного дослідження обґрунтовано доцільність застосування методу КВП Р300 для об’єктивізації наявності та вираженості когнітивних порушень у пацієнтів з ПКС.
Дод.точки доступу:
Чеботарьова, Л. Л.
Третьякова, А. І.
Солонович, О. С.
Глоба, М. В.
Сулій, Л. М.
Зольнікова, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Домрес, Н. В.
    Особливості взаємозв’язку еластичності у хворих на розсіяний склероз зі ступенем інвалідизації, нейрофункціональними та нейропсихологічними розладами [Текст] / Н. В. Домрес, Т. О. Кобись, А. І. Соколова // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 4. - С. 30-36


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (психология)
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY (психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS (стандарты)
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
ИНВАЛИДНОСТИ СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- DISABILITY EVALUATION
Анотація: Мета - проаналізувати взаємозв’язок рівня спастичності у хворих на розсіяний склероз (РС) зі ступе-нем неврологічного дефіциту за шкалою EDSS, результатами нейрофункціонального та нейропсихологічного дослідження.Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих з клінічно достовірним діагнозом РС з ознаками спастичності. Для кількісної оцінки вираженості змін м’язового тонусу застосовували модифіковану шкалу Ешворта. Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Проведено тести 25-футової ходьби (Т25-FW) і з дев’ятьма отворами та стрижнями (9-HPT) для оцінки функціонального стану верхніх та нижніх кінцівок, нейропсихологічні тести з оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою, втоми за шкалою MFIS та якості життя за опитувальником EuroQol-5D.Результати. Найбільший сумарний бал спастичності був у групі хворих з найвищим ступенем інвалідизації (5,5 - 7,0 балів) — (6,29 ± 0,82) бала. Кореляційно-регресійний аналіз підтвердив, що найбільший взаємозв’язок із сумарним балом спастичності мають такі чинники, як рівень інвалідизації за шкалою EDSS (коефіцієнт детермінації (D) = 42,1 %), пірамідні порушення (D = 50,7 %) і порушення функції тазових органів (D = 44,4 %).Висновки. Виявлено статистично значущий сильний кореляційний зв’язок між сумарним балом спастичності та ступенем інвалідизації хворих на РС за шкалою EDSS (rs = 0,649; р ‹ 0,05), насамперед із пірамідними (rs = 0,712; p ‹ 0,05) і тазовими порушеннями (rs = 0,666; p ‹ 0,05). Зі зростанням спастичності знижується якість життя та підвищується рівень втоми. Виявлено середні кореляційні зв’язки між сумарним балом спастичності та оцінкою за шкалою MFIS і 2 шкалами EuroQol (rs = 0,555, 0,53 та -0,583 відповідно, p ‹ 0,05). Зі збільшенням спастичності відчуття болю пацієнтами зростає (rs = 0,192; p ‹ 0,05).
Дод.точки доступу:
Кобись, Т. О.
Соколова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Гудзенко, Г. В.
    Когнітивні порушення при розсіяному склерозі [Текст] / Г. В. Гудзенко // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 4. - С. 37-42


MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (психология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (психология)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS (стандарты)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Мета - дослідити особливості когнітивних порушень у хворих на розсіяний склероз (РС) та їх вплив на показники якості життя (ЯЖ).Матеріали і методи. У дослідження було залучено 149 хворих на РС (58 чоловіків та 91 жінку). Середній вік обстежених становив (36,26 ± 0,85) року, середня тривалість захворювання — (6,99 ± 0,43) року, середній бал за шкалою інвалідизації EDSS (Expanded Disability Status Scale) — 3,19 ± 1,35. Усім хворим проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне тестування та оцінку показників ЯЖ. Ступінь вираженості неврологічного дефіциту визначали за допомогою шкали EDSS. Дослідження когнітивного статусу проводили за допомогою скринінгової мінімальної шкали оцінки стану психічних функцій (Mini Mental State Examination ((MMSE), якості життя — за допомогою опитувальника SF-36. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою методів описової статистики. Для порівняння категоріальних змінних досліджуваних вибірок використовували критерій ?2 і точний критерій Фішера. Для порівняння середніх значень у двох незалежних вибірках застосову-вали двохвибірковий t-критерій Стьюдента, для аналізу клінічних особливостей при РС та їх впливу на показники ЯЖ — кореляційний, дисперсійний і множинний регресійний аналіз, для порівняльної оцінки вірогідності формування певної клінічної симптоматики у хворих — методи аналізу з розрахунком відношення шансів. Результати. У чверті обстежених (38 (25,5 %)) виявлено легкі когнітивні порушення. Формування когнітивного дефіциту відбувалося за рахунок таких показників, як увага, пам’ять і здатність до виконання усних та письмо-вих інструкцій. Порушення когнітивних функцій були найбільше виражені у пацієнтів з прогресивними формами хвороби і швидким темпом прогресування. Виявлено тенденцію до достовірного погіршення із збільшенням ступеня інвалідизації. Аналіз показників ЯЖ залежно від когнітивного статусу пацієнтів показав, що когнітивні порушення негативно впливають як на фізичні, так і на психічні складові ЯЖ хворих на РС. Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність комплексного обстеження хворих на РС з обов’язковим дослідженням когнітивного статусу та показників ЯЖ, особливо у пацієнтів з прогресивними формами захворювання.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Масік, О. І.
    Комплексний підхід до ранньої діагностики психічних розладів у підлітків із соматичними захворюваннями [Текст] / О. І. Масік // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 4. - С. 43-49


MeSH-головна:
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (психология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (диагностика)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: У підлітків виявлено симптоми психосоматичної патологiї, якi клінічно виявляються мінливими соматичними ознаками: біль у ділянці шлунка, грудній клітці та суглобах, моторним напруженням, перебоями в роботі серця, парестезіями за відсутності соматичної патологiї, демонстративною поведінкою, дратівливістю, зниженням фізичної та розумової активності, відчуттям тривоги, занепокоєння, проблемою із концентрацією, головним болем та порушенням сну. Клініко-психопатологічну симптоматику у підлітків із психосоматичними розладами виявляли з різною частотою залежно від віку та соціального походження. Вона була представлена такими синдромами: конверсивним, тривожно-фобічним, депресивним, тривожно-дисфоричним, соматизованим зі змішаним афектом, астенічним з статистично значущою різницею (р ‹ 0,05) для усіх випадків. Виявлено статистично значущо (p ‹ 0,05) більшу частоту психопатологічних синдромів у групах середнього і старшого підліткового віку та підлітків із неповної сім’ї. Статистично значущо (p ‹ 0,001) частіше фіксували депресивний синдром в осіб холеричного темпераменту (56,25 %), астенічний — у пацієнтів сангвіністичного (42,6 %) і холеричного темпераменту (30,0 %), тривожно-фобічний і конверсивний — з однаковою частотою при всіх типах темпераменту. Встановлено, що чинниками ризику формування дезадаптації (68,5 % підлітків) є депресивний синдром, емоційна нестійкість, астенічний синдром. Особистісні особливості підлітків із психосоматичним розладом характеризуються більшою частотою виявів іпохондричності (у 38,71 %). Апатичність як властивість особистості незалежно від наявності психосоматичного розладу підліткам не притаманна.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Клінічний випадок тривалого фунікулярного мієлозу, який приховувався під маскою урологічної патології [Текст] / B. П. Єрмакович[та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 4. - С. 50-53


MeSH-головна:
МОЗГА СПИННОГО БОЛЕЗНИ -- SPINAL CORD DISEASES (диагностика)
МОЗГ СПИННОЙ -- SPINAL CORD (патология)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (кровь, лекарственная терапия)
ВИТАМИНА B12 НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN B 12 DEFICIENCY (кровь, лекарственная терапия)
ВИТАМИН B12 -- VITAMIN B 12 (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Фунікулярний мієлоз — це нейрометаболічне ураження задніх та бічних канатиків спинного мозку. Даний поліетіологічний стан дефіциту ціанкобаламіну та фолатів призводить до неефективного гемопоезу й порушенню утворення мієліну з ураженням нервової системи. Наявність В12-дефіцитної анемії значно полегшує підтвердження діагнозу підгострої комбінованої дегенерації спинного мозку. Проте діагностика неврологічних ускладнень хвороби є складним завданням, якщо перніціозна анемія залишається нерозпізнаною. За розташуванням вогнищ демієлінізації розрізняють три клінічні форми фунікулярного мієлозу: задньостовпову, пірамідну і комбіновану в залежності від переважного ураження бічних або задніх канатиків. Прогноз щодо відновлення втрачених функ-цій залежить від тривалості захворювання та поширеності змін спинного мозку. Отже, обізнаність невропатологів щодо фунікулярного мієлозу сприяє ранньому встановленню діагнозу та своєчасному адекватному лікуванню.Наведено клінічний випадок пацієнта віком 72 роки, госпіталізованого до хірургічного відділення зі скарга-ми на тривалу затримку сечі із попереднім діагнозом: Cr.prostatae. Хворого турбували також слабкість у нижніх кінцівках, схуднення м’язів гомілок, неможливість самостійно пересуватися, оніміння пальців ніг, загальна слабкість, але цим симптомам пацієнт не приділяв належної уваги. У зв’язку з наявністю гіпохромної B12-дефіцитної анемії, характерних змін у задніх та бічних канатиках на магнітно-резонансних томограмах спинного мозку на всіх рівнях, висхідної сенсорно-рухливої симптоматики, яка прогресує, хворому було встановлено діагноз: тяжка B12-дефіцитна анемія, фунікулярний мієлоз. На тлі лікування у хворого повністю регресували розлади чутливості та значно поліпшилася моторна функція — пацієнт пересувається самостійно, відновилось сечовипускання.
Дод.точки доступу:
Єрмакович, B. П.
Солодовнікова, Ю. О.
Олійник, С. М.
Сон, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)