Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ55/2020/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6

Глотка, Л. І.
Роль генетичних та епігенетичних чинників у формуванні ожиріння і кардіометаболічних порушень у хлопчиків [Текст] = Role of genetic and epigenetic factors in formation of obesity and cardiometabolic disorders in boys / Л. І. Глотка // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 4-7. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭПИГЕНОМИКА -- EPIGENOMICS (тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
МУЖЧИНЫ -- MEN
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (генетика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
Анотація: Огляд літератури присвячено сучасним уявленням щодо генетичних та епігенетичних чинників формування ожиріння і супутніх ускладнень у хлопчиків. Чинниками ризику надлишкової маси тіла визначено препубертатний вік, чоловічу стать і міське середовище. Початкові ознаки метаболічних порушень виявляються вже в дитячому віці та частіше реєструються у дітей, котрі мають надлишкову масу тіла і обтяжену спадковість. Підвищення індексу маси тіла в пізньому пубертаті тісно пов’язано із серцево‑судинною смертністю (у молодих дорослих або в зрілому віці). Генетичними чинниками розвитку ожиріння є обтяжена спадковість щодо ожиріння, цукрового діабету 2 типу, гіпертонічної хвороби, наявність несприятливих генотипів, епігенетичними — характер харчування, рівень фізичної активності, метаболічні порушення у матері тощо. Заохочення до менш сидячої поведінки та вищого рівня фізичної активності може пом’якшити вплив алелей ризику на генетичну схильність щодо дитячого ожиріння. Виявлено, що зростання кількості тяжких форм ожиріння пов’язано зі збільшенням поширеності метаболічних та кардіоваскулярних чинників ризику, особливо серед хлопчиків і молодих чоловіків. Наявність ожиріння та його прогресування — незалежний чинник ризику розвитку кардіометаболічних порушень у хлопчиків. Важливу роль у профілактиці та лікуванні ожиріння в дитячому і підлітковому віці відводять формуванню свідомого ставлення до здоров’я. Значно поліпшить систему профілактики ожиріння в більш ранні вікові періоди (та дасть змогу запобігти маніфестації ускладнень у дорослому віці або відстрочити її) розробка індивідуальних програм з урахуванням наявності несприятливих генотипів та коригуванням епігеному
The literature review is devoted to modern ideas about the genetic and epigenetic factors of the formation of obesity and concomitant complications in boys. Risk factors for overweight are prepubertal age, male sex, and urban environment. Initial signs of metabolic disorders appear already in childhood and are more often recognized in children with excess body weight and family history. Increased body mass index in late pubertal is strongly associated with cardiovascular mortality (in young adults or in adulthood). Genetic factors for the development of obesity are family history of obesity, type 2 diabetes, hypertension, and adverse genotypes; epigenetic factors are diet pattern, level of physical activity, metabolic disorders in mother, etc. Encouraging higher levels of physical activity and less sedentary behavior may mitigate the effect of risk alleles on genetic predisposition to obesity. It was revealed that the development of severe forms of obesity is associated with an increased prevalence of metabolic and cardiovascular risk factors, especially among boys and young men. The presence of obesity and its progression are independent risk factors for cardiometabolic disorders in boys. An important role in the prevention and treatment of obesity in childhood and adolescence belongs to formation of a conscious attitude to health. The development of individual programs taking into account the presence of unfavorable genotypes and correction of the epigenome will significantly improve the system of obesity prevention at earlier age periods, will prevent or delay the manifestation of complications in adulthood
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шляхи просування та поширення наукових результатів дослідницьких робіт у професійний соціум за напрямом "дитяча діабетологія" (огляд літератури та власний досвід) [Текст] = Methods of promoting and spreading of scientific findings among professionals in the area of “Pediatric Diabetology”. Bibliographic review and first-hand experience / М. Л. Водолажський [та ін.] // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 8-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- DIFFUSION OF INNOVATION
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
Анотація: Мета — вдосконалити науково-інформаційне забезпечення фахівців, які здійснюють медичну допомогу дітям і підліткам, хворим на цукровий діабет. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: засоби наукових комунікацій (статті, тези доповідей, дані Центру медичної статистики МОЗ України, зміст яких стосувався медико‑соціальних проблем дитячої діабетології, за період 2001 — 2018 рр.), стан і тенденції розвитку проблеми трансферу результатів наукових досліджень (теоретичні аспекти), шляхи поширення результатів наукових досліджень з дитячої діабетології, проведених науковцями ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» у професійному соціумі (практичні аспекти). Застосовано методи інформаційної аналітики. Результати. Узагальнено літературні дані щодо актуальних проблем трансферу знань і технологій у професійне медичне середовище, досліджено наукові комунікації з поширення інформації про результати наукових досліджень, проведених у дитячій діабетології. За результатами аналізу власного досвіду встановлено структуру просування наукового результату в дитячій ендокринології (трансфер нових знань і створених інноваційних технологій). Висновки. Просування наукового результату в дитячій ендокринології (трансфер нових знань і створених інноваційних технологій) здійснюється через дифузію інформації про результати дослідницьких робіт у професійне середовище із застосуванням різних наукових комунікацій. Обмін інформацією передбачає юридичний супровід відносин між розробниками нових медичних технологій та споживачами. Подальші дослідження цієї проблеми допоможуть удосконалити процес трансферу знань і технологій не лише за окремими клінічними напрямами педіатрії, а й в цілому в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків
Objective — to improve the scientific and informational support of health professionals in the area of child and adolescent health care who provide medical assistance to children and adolescents with diabetes. Materials and methods. Means of scholarly communication (papers, abstracts, data from the Center for Health Statistics of the Ministry of Health of Ukraine), the content of which has respect to the medical and social problems of pediatric diabetology for the period 2001 — 2018; state and trends of development of the problem of transfer of scientific findings (theoretical aspects); ways to disseminate scientific findings in pediatric diabetology received by scientists of the State Institution «Institute for Children and Adolescents Health Care at the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» among professionals (practical aspects). For research, methods of data analytics were used. Results. The bibliographic data on current issues of knowledge and technology transfer to the professional medical environment have been summarized; scholarly communications on dissemination of information on the results of scientific research conducted in the area of «Pediatric Diabetology» have been examined. Based on the analysis of first‑hand experience, the structure of promotion of scientific findings in pediatric endocrinology (transfer of new knowledge and created innovative technologies) has been defined which is carried out through the diffusion of information about the results of research into the industry using various scholarly communications. Conclusions. Promotion of the scientific findings in pediatric endocrinology (transfer of new knowledge and created innovative technologies) is carried out through the diffusion of information about the results of research into the industry using various scholarly communications. The exchange of information includes legal support for the relationship between developers of new medical technologies and consumers. In our opinion, further research on this issue will help to improve the process of knowledge and technology transfer not only in certain clinical areas of pediatrics, but also in child and adolescent health care in general.
Дод.точки доступу:
Водолажський, М. Л.
Сидоренко, Т. П.
Фоміна, Т. В.
Кошман, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Критерії визначення гіпоандрогенії у хлопчиків-підлітків [Текст] = Criteria of hypoandrogenism in adolescent boys / С. І. Турчина [та ін.] // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение, стандарты)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета - розробити критерії оцінки андрогенного статусу у хлопчиків-підлітків. Обстежено 176 практично здорових хлопчиків віком 13 - 17 років з гармонійним фізичним розвитком, фізіологічним перебігом пубертату та нормальним статевим розвитком (СР). Оцінювали статевий і фізичний розвиток хлопчиків. Визначали рівень загального тестостерону (ЗТ), естрадіолу (Е2), глобуліну, який зв'язує статеві стероїди (ГЗСС) і розраховували індекс вільного андрогену (ІВА). Статистичний аналіз виконано за допомогою пакетів програм "SPSS Statistics 17,0" і "Microsoft Excel 2010". За критичний рівень значущості для перевірки статистичних гіпотез під час порівняння груп приймали 0,05. Встановлено, що для хлопчиків віком 13 років із нормальними показниками СР характерний широкий діапазон показників ЗТ (від 1,97 до 26,30 нмоль/л). Це свідчить про недоцільність визначення гіпоандрогенії (ГА) в цьому віці, особливо в разі нормального СР. Середній рівень ЗТ у 13-річних хлопчиків був статистично значущо нижчим, ніж у підлітків старшого віку (11,76 (1,96; 26,30) нмоль/л, p 0,05). Показники ЗТ у хлопчиків віком 14, 15, 16 і 17 років статистично значущо не відрізнялися (p 0,05) та в середньому становили 31,21 (18,20; 40,05) нмоль/л. Статистично значущих відмінностей за рівнем Е2 у хлопчиків віком 13 - 17 років не виявлено (p 0,05). Установлено, що, починаючи з 15 років, відбувається зниження рівня ГЗСС та збільшення величини ІВА. За результатами вивчення частотного розподілу показників у хлопчиків 13, 14, 15, 16 і 17 років розроблено якісну оцінку показників ЗТ. Доведено, що ГА у підлітковому віці можна діагностувати, починаючи з 14 років, у разі зниження рівня ЗТ 12,0 нмоль/л. Визначено діапазон ЗТ, який відповідає різним ступеням ГА: I ступінь - 8,0 - 11,9 нмоль/л, II ступінь - 4,0 - 7,9 нмоль/л, III ступінь 4,0 нмоль/л. Висновки: вивчено показники статевих гормонів (ЗТ і Е2), ГЗСС та ІВА у здорових хлопчиків віком 13 - 17 років. Обгрунтовано критерії визначення ГА та її ступені у хлопчиків віком 14 - 17 років.
Objective — to develop criteria for assessing androgenic status in adolescent boys aged 13 — 17. Materials and methods. We examined 176 practically healthy boys aged 13 — 17 with harmonious physical development, physiological course of puberty and normal sexual development (SD). We evaluated the sexual and physical development of boys, determined the levels of total testosterone (TT) and estradiol (E2), sex steroid‑binding globulin (SSBG), calculated free androgen index (FAI). Statistical analysis was performed using software packages SPSS Statistics 17.0 and Microsoft Excel 2010. The critical level of significance of 0.05 for testing statistical hypotheses when comparing groups was used. Results. It was found that 13‑year‑old boys with normal SD are characterized by a wide range of fluctuations in normal TT values from 1.97 to 26.30 nmol/L. This indicates the inappropriateness of talking about hypoandrogenism (HA) at this age, especially in the case of a normal level of SD. The mean TT level in 13‑year‑old boys was significantly lower than in older adolescents (11.76 (1.96; 26.30) nmol/L, p  0.05). TT indices in adolescents of 14, 15, 16 and 17 years old did not differ significantly (p  0.05), averaging at 31.21 (18.20; 40.05) nmol/L. There were no significant differences in E2 level in boys of 13 — 17 years old (p  0.05). It was found that, starting from the age of 15, there is a decrease in the concentration of SSBG and an increase in FAI. Based on the study of the frequency distribution of indicators in boys of 13, 14, 15, 16 and 17 years old, a qualitative assessment of TT indicators was developed. It has been proven that HA in adolescence can be diagnosed starting from the age of 14, in the case of a decrease in the TT level less than 12.0 nmol/L. The range of TT corresponding to various degrees of HA was determined: degree I — 8.0‑  12.0 nmol/L; degree II — 4.0‑  8.0 nmol/L; degree III –  4.0 nmol/L. Conclusions. The indicators of sex steroids, SSBG and FAI were studied in healthy 13 — 17 year old boys. The criteria for determining HA and its degrees in boys aged 14 — 17 have been substantiated
Дод.точки доступу:
Турчина, С. І.
Костенко, Т. П.
Косовцова, Г. В.
Вародова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Даниленко, Г. М.
    Вплив родини на харчову поведінку сучасних українських підлітків [Текст] = A family influence on the eating behavior of modern Ukrainian adolescents / Г. М. Даниленкo, Л. В. Пoдрігалo, O. Г. Авдієвська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 20-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS (этнология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология, этика)
ПИЩЕВЫЕ ПРИВЫЧКИ -- FOOD HABITS (психология, этика)
ПОДРОСТКОВ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- ADOLESCENT HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — визначити вікові та статеві особливості впливу родини на формування харчової поведінки підлітків у великому промисловому місті в умовах сприятливого для розвитку учнів освітнього середовища. Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 1505 учнів 11 закладів загальної середньої освіти зі сприятливим для розвитку учнів освітнім середовищем м. Дніпро у лютому‑березні 2019 р. У дослідженні взяли участь 422 учні 6‑х класів (вказали свою стать 197 хлопчиків та 213 дівчаток), 482 учні 7‑х класів (271 хлопчик та 333 дівчинки) та 784 учні 9‑х класів (243 хлопчики та 216 дівчаток). Досліджено чинники, які формують харчову поведінку сучасних українських підлітків. Проаналізовано частоту вживання певних продуктів харчування, які надають інформацію щодо моделі харчування підлітків. Результати. За даними анкетування, частота щоденного вживання цукерок становила 28 %, тістечок — 18 %, м’яса — 50 %, ковбасних виробів — 30 %, риби — 10 %, молока — 43 %, свіжих овочів — 62 %, свіжих фруктів — 55 %, продуктів, які можуть бути потенційно шкідливими для вживання підлітками: чіпсів або сухариків — 7 %, хот‑догів — 4 %, кетчупу та соусів — 12 %. Установлено, що неповна родина була чинником ризику частішого споживання підлітками «фаст‑фуду» (F = 9,8; p = 0,02), «вуличної» їжі (F = 17,3; p  0,001), чіпсів і сухариків (F
Objective — to determine a family’s influence on the formation of eating behavior of adolescents in a large industrial city in health promoting school. Materials and methods. Anonymous survey have been conducted of 1505 students of eleven general secondary education institutions with a health promoting school for students in Dnipro in February‑March 2019. The study involved 422 6th graders (197 boys and 213 girls), 482 7th graders (271 boys and 333 girls) and 784 9th graders (243 boys and 216 girls). Results. The study analyzed the frequency of consumption of certain foods, which in our opinion provide information about the diet of this age group. Frequency of daily consumption of sweets 28 %, cakes 18 %, meat 50 %, sausages 30 %, fish 10 %, milk 43 %, fresh vegetables 62 % and fruits 55 %, and, of course, products that can be potentially harmful for use by teenagers: crisps or crackers 7 %, hot dogs 4 %, ketchup and sauces 12 %. It was also found that the single‑parent family was a risk factor for more intensive consumption by adolescents of «fast food» (F = 9.8; p = 0.02), food for taken out (F = 17.3; p  0.001), crisps, crackers (F
Дод.точки доступу:
Пoдрігалo, Л. В.
Авдієвська, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сотнікова-Мелешкіна, Ж. В.
Експрес-оцінка фізичного розвитку дітей шкільного віку за допомогою індексу маси тіла [Текст] = Express assessment of physical development of school-age children by body mass index / Ж. В. Сотнікова-Мелешкіна // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 31-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
ПОДРОСТКОВ РАЗВИТИЕ -- ADOLESCENT DEVELOPMENT (физиология)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — порівняти інформативність методів оцінки фізичного розвитку за індексом маси тіла та шкалами регресії щодо виявлення та прогнозування ожиріння у дітей шкільного віку. Матеріали та методи. Проведено поперечне дослідження фізичного розвитку 3265 дітей шкільного віку (від 7 до 17 років), з них 1579 хлопчиків та 1686 дівчаток, які мешкають у великому індустріальному місті. Вивчали зріст та масу тіла за стандартними методиками. Оцінку показників фізичного розвитку проводили за центильними таблицями індексу маси тіла, а також за національними українськими стандартами згідно з наказами МОЗ України «Про затвердження Критеріїв оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку» та «Про затвердження Протоколів лікування дітей з ендокринними захворюваннями». Статистичну обробку даних проведено за допомогою методу статистичного агрегування і t‑тесту у програмних пакетах IBM SPSS Statistics v. 20 та Microsoft Excel. Результати. За результатами оцінки рівня фізичного розвитку за допомогою агрегованих центильних таблиць індексу маси тіла, рекомендованих ВООЗ для створення національних стандартів, установлено, що частка дітей з нормальною масою тіла (15 — 85‑й перцентиль) перевищує 50 %, за винятком хлопчиків віком 10 і 13 років. До груп ризику щодо розвитку ожиріння було віднесено 6,9 — 15,4 % хлопчиків з найбільшою кількістю у 11 — 13‑річному віці та 7,9 — 14,1 % дівчаток віком 10, 13 і 14 років. Серед хлопчиків віком 8 — 10 та 14 років ожиріння зареєстрували у понад 20 %, а серед дівчаток віком 8 — 10 років — у 16,2 %. При порівнянні результатів оцінки за стандартами ВООЗ та національними критеріями оцінки фізичного розвитку виявлено «жорсткіший» підхід до виділення категорії дітей з ожирінням віком 12 — 17 років з розбіжністю до 7 % серед хлопчиків та до 19 % — серед дівчаток, а серед дітей віком 8 — 9 років ожиріння частіше реєстрували за центильними таблицями. Висновки. Індекс маси тіла доцільно використовувати для орієнтовної експрес‑оцінки фізичного розвитку дитини за умови подальшого уточнення під час детальнішого медичного огляду за допомогою національних шкал регресії для виявлення та прогнозування дитячого ожиріння. Є потреба у створенні автоматизованого алгоритму оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку на робочих місцях медичного персоналу
Objective — to compare the informativity of methods for assessing physical development by body mass index (BMI) and regression scales from the standpoint of detecting and predicting obesity in school‑age children. Materials and methods. A cross‑sectional study of the physical development of 3,265 school‑age children (aged 7 to 17, including 1,579 boys and 1,686 girls) living in a large industrial city was conducted. Indicators of length and body mass were studied according to standard methods. Evaluation of physical development was carried out by centile BMI tables as well as the national Ukrainian standards according to the order of Ministry of Health of Ukraine «On Approval of The Criteria for assessing the physical development of children of school age» and «On approval of The Protocols of treatment for children with endocrine diseases». Statistical data processing was performed using the method of statistical aggregation and t‑test in software package SPSS Statistics v.20 and Microsoft Excel. Results. According to the results of the assessment of the level of physical development using aggregate centile tables of BMI as recommended by the WHO to create national standards, it was found that children with normal body weight (15 — 85th percentile) exceed 50 %, except for boys of 10 and 13 years. The risk groups for obesity included 6.9 — 15.4 % of boys with the largest number at 11 — 13 years of age and 7.9 — 14.1 % of girls aged 10, 13 and 14 years. Among boys aged 8 — 10 and 14 years, obesity was identified in more than 20 %, and among girls aged 8 — 10 years — in 16.2 %. Comparing the results of the assessment according to WHO standards and national criteria for assessing physical development revealed a «tougher» approach to the selection of obese children aged 12 — 17 years with a difference of up to 7 % among boys and up to 19 % among girls. Among children aged 8 — 9 years, obesity was more often identified by centile tables. Conclusions. The body mass index should be used for an approximate express assessment of the child’s physical development, subject to further clarification during a more detailed medical examination using national regression scales to detect and predict childhood obesity. There is a need to create an automated algorithm for assessing the physical development of school‑age children in the workplace of medical staff
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зелінська, Н. Б.
Консенсус керівних настанов з клінічної практики ISPAD 2018 р. Розділ 9. Інсулінотерапія у дітей та підлітків з діабетом [Текст] = ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018. Chapter 9. Insulin treatment in children and adolescents with diabetes / Н. Б. Зелінська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2020. - N 4. - С. 39-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ИНСУЛИН -- INSULIN (анализ, прием и дозировка, снабжение и распределение, терапевтическое применение, фармакология)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Уточнено рекомендації щодо інтенсивних режимів диференціального заміщення базального та прандіального інсуліну. Включено огляд ролі нових аналогів інсуліну, біосимілярів та пристроїв для інсулінотерапії в дитячій діабетології.Оновлено рекомендації щодо розподілу макронутрієнтів для підтримання здорового харчування. Наголошено на важливості режимів прийому їжі з обмеженням перекусів для поліпшення якості харчування та оптимізації результатів глікемії. Вплив жиру та білка в харчуванні слід ураховувати під час розрахунку дози інсуліну, яку вводять під час їди, та виборі способу її введення. Безперервний моніторинг глюкози є корисним інструментом для аналізу даних лікарем та молодою людиною з діабетом щодо її харчової поведінки та впливу певних страв на рівень глюкози. Реалізація індивідуального плану харчування з корекцією прандіального інсуліну поліпшує глікемічний контроль (A). Дієтичні рекомендації грунтуються на принципах здорового харчування, які придатні для всіх дітей та сімей і мають на меті поліпшення перебігу діабету та зменшення серцево-судинного ризику (E). Оптимальне співвідношення інгредієнтів їжі визначають індивідуально. Зазвичай частка вуглеводів має становити близько 45 - 50 % енергетичної цінності, жирів і 35 % (насичених жирів 10 %), білків - 15 - 20 % (C). Відповідність дози інсуліну спожитим вуглеводам за інтенсивної інсулінотерапи надає змогу підвищити гнучкість у споживанні вуглеводів та режимі прийомів їжі, що поліпшує контроль глікемії та якість життя (A). Режим прийомів їжі та якість дієти важливі для досягнення оптимального глікемічного контролю (B). Підрахунку спожитих вуглеводів краще навчати від початку цукрового діабету (ЦД) 1 типу (E).Розглянуто складові догляду, необхідні для малюків та дітей дошкільного віку (від 6 міс. до 6 років) з ЦД 1 типу. Для дітей віком до 6 міс. у процесі встановлення діагнозу слід провести диференційну діагностику на діабет, відмінний від 1 типу, зокрема моногенний діабет. Їх лікування розглянуто в настановах Міжнародного товариства з діабету дітей та підлітків (ISPAD) у темі "Діагностика та лікування моногенного діабету у дітей та підлітків"
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)