Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ60/2019/91/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13
1.


   
    Рantoea agglomerans lipopolysaccharides: structure, functional and biological activity [Текст] = Ліпополісахариди Рantoea agglomerans: структура, функціональна та біологічна активність / L. D. Varbanets [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 5-20. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
O АНТИГЕНЫ -- O ANTIGENS (анализ, биосинтез, ультраструктура)
ЛИПИД A -- LIPID A (анализ, биосинтез, химия)
PANTOEA -- PANTOEA (генетика, метаболизм, ультраструктура)
TOLL-ПОДОБНЫЙ РЕЦЕПТОР 4 -- TOLL-LIKE RECEPTOR 4 (анализ)
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS (методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Анотація: This review analyzed literature data, as well as our own research on lipopolysaccharides (LPS) of gram-negative bacteria, focusing mainly on Pantoea agglomerans, a member of the Enterobacteriaceae fami­ly. The unique structures of O-specific polysaccharide chains of LPS from Pantoea agglomerans represented by both linear and branched tetra- and pentasaccharide repeating units were described for the first time. The heterogeneity of the LPS molecule itself and the presence of several LPS in the bacterial cell, which differ in the structure of lipids A, O-specific polysaccharide chains, serological activity, as well as endotoxic properties, such as toxicity and pyrogenicity, were shown. Such heterogeneity represents one of the mechanisms of LPS multifunctionality. Based on the antigenicity of LPS, serotyping of P. agglomerans strains and their assignment to 10 serogroups were carried out for the first time. The high immunomodulatory activity of P. agglomerans LPS suggests the possibility to use their oligosaccharide fragments in the development of conjugated vaccines against diseases caused by gram-negative bacteria
Дод.точки доступу:
Varbanets, L. D.
Bulyhina, T. V.
Pasichnyk, L. А.
Zhytkevich, N. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Altered sirtuins 1 and 2 expression in the brain of rats induced by experimental diabetes and the ways of its correction [Текст] = Зміна експресії сиртуїнів 1 і 2 в мозку щурів з індукованим експериментальним діабетом та шляхи її корекції / M. M. Guzyk [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 21-29. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения, патофизиология, этиология)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (метаболизм, этиология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СИРТУИН 1 -- SIRTUIN 1 (анализ, метаболизм)
СИРТУИН 2 -- SIRTUIN 2 (анализ, метаболизм)
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS
ПОЛИ(АДФ-РИБОЗА)-ПОЛИМЕРАЗЫ -- POLY(ADP-RIBOSE) POLYMERASES (анализ, антагонисты и ингибиторы, метаболизм)
Анотація: The molecular pathogenesis of diabetic encephalopathy (DE), one of the serious complications of diabetes mellitus, is complex. In this study, we examined whether expression levels of SIRT1 and SIRT2 were the key for the development of brain dysfunctions and whether PARP-1 inhibitors could affect the expression of these proteins for prevention the development of DE in rats with type 1 diabetes. After 10 weeks of the streptozotocin-induced diabetes mellitus (70 mg/kg), Wistar male rats were treated by i.p. injection with PARP-1 inhibitors, 1.5-isoquinolinediol (ISO) or nicotinamide (NAm) (3 or 100 mg/kg/daily i.p., respectively) for 2 weeks. The rats with blood glucose levels over 19.7 ± 2.1 mmol/l were taken into experiments. Western blots were performed to evaluate effects of PAPR-1 inhibitors on the levels of sirtuins, SIRT1 and SIRT2 expression. Diabetes induced significant reduction of SIRT1 expression and SIRT2 overexpression in brain nuclear extracts of diabetic rats compared to non-diabetic control. In brain, NAm attenuated SIRT2 overexpression in nuclear extracts of diabetic rats and slightly elevated SIRT1 expression, while ISO didn’t affect expression of both sirtuins in diabetic rats. Furthermore, it was observed that in brain of diabetic rats, the ratio of free NAD/NADH couples decreased 3.1-fold compared to non-diabetic control. The administration of ISO increased only slightly the ratio of free NAD/NADH couples in the brain of diabetic rats while NAm increased this parameter 1.7-fold compared to diabetic rats. Therefore, we concluded that alterations in the expression of SIRT1 and SIRT2 in brain cell nuclei of diabetic rats can lead to the development of brain dysfunctions. One of the neuroprotective mechanisms of NAm action can also be realized through inhibition of SIRT2 expression in brain cell nuclei that down-regulate progression of diabetes-induced alterations and can be a therapeutic option for treatment of brain dysfunctions
Молекулярні механізми патогенезу діабетичної енцефалопатії (ДЕ), одного із серйозних ускладнень цукрового діабету, є складними. У цій роботі досліджували експресію SIRT1 та SIRT2 як ключову в розвитку дисфункції мозку та можливість інгібіторів PARP-1 впливати на експресію цих протеїнів з метою попередження розвитку ДЕ в щурів із діабетом 1-го типу. Через 10 тижнів розвитку цукрового діабету, індукованого стрептозотоцином (70 мг/кг), щурам-самцям лінії Wistar вводили інгібітори PARP-1, 1,5-ізохіноліндіол (ISO) або нікотинамід (NAm) (3 або 100 мг/кг/добу відповідно) протягом 2 тижнів. В експерименти були взяті щури із рівнем глюкози в крові більше 19,7 ± 2,1 ммоль/л. Вестерн-блот аналіз був проведений для оцінки впливу інгібіторів PAPR-1 на рівні експресії SIRT1 та SIRT2. Діабет призводив до значного зниження експресії SIRT1 та надмірної експресії SIRT2 в ядерних екс­трактах мозку діабетичних щурів порівняно з недіабетичним контролем. Введення NAm пригнічувало надмірну експресію SIRT2 в ядерних екстрактах мозку в діабетичних щурів і незначною мірою підвищував експресію SIRT1, тоді як ISO не впливав на експресію обох сиртуїнів. Більше того, виявлено, що в мозку діабетичних щурів співвідношення вільних NAD/NADH пар було в 3,1 раза нижче порівняно з недіабетичним контролем. Застосування ISO спричинювало незначне збільшення співвідношення вільних NAD/NADH пар у мозку діабетичних щурів, тоді як NAm збільшував цей показник у 1,7 раза порівняно з діабетичними щурами. Одержані дані свідчать про те, що зміни експресії SIRT1 і SIRT2 в ядрах клітин мозку діабетичних щурів можуть призводити до розвитку дисфункцій мозку. Один з нейропротекторних механізмів дії NAm також може бути реалізований шляхом гальмування експресії SIRT2 в ядрах клітин головного мозку, що знижує рівень прогресування індукованих діабетом змін і може бути терапевтичним засобом для лікування дисфункцій мозку
Дод.точки доступу:
Guzyk, M. M.
Tykhonenko, T. M.
Dyakun, K. O.
Yanitska, L. V.
Pryvrotska, I. B.
Kuchmerovska, T. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Galkin, O. Yu.
    Different mice inbred strains humoral immune response against human prostate-specific antigen [Текст] = Гуморальна імунна відповідь мишей різних інбредних ліній на простатичний специфічний антиген людини / O. Yu. Galkin, A. G. Komar, O. B. Besarab // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 30-37. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ИНБРЕДНЫХ ЛИНИЙ -- RATS, INBRED STRAINS (иммунология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СПЕЦИФИЧЕСКИЙ АНТИГЕН -- PROSTATE-SPECIFIC ANTIGEN (анализ, иммунология, кровь)
АНТИТЕЛ ОБРАЗОВАНИЕ -- ANTIBODY FORMATION
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (действие лекарственных препаратов)
Анотація: The aim of the study was an investigation of humoral immune response to prostate-specific antigen (PSA) of different mice inbred strains for further development of recommendations for appropriate immunization schemes for monoclonal antibodies (McAbs) obtaining. The study was conducted using: Balb/c and NZB mice; PSA from human sperm (as immunogen). In case of booster immunization immunogen was previously diluted to the desired concentration (10 or 30 µg per 100 µl) in saline, and injected in the tail vein or intraperitoneally. In case of other immunizations, we prepared emulsion solution of immunogen with adjuvant to final concentration of 10 or 30 µg per 100 µl: PSA was dissolved in saline, the same volume of adjuvant was added, and mixture was thoroughly mixed to form a stable emulsion. When subcutaneous administration, total dose of 100 µl was divided into two equal parts and injected in the hind paw of mice. Intraperitoneal immunization was performed by single administration of 100 µl of emulsion. The level of specific antibodies was determined by titration of blood sera from animals in indirect ELISA. Series of experiments were conducted to determine the level of humoral response of mice of different inbred strains (Balb/c and NZB) for multi-stage immunization with different duration with different amounts of PSA (10 and 30 μg), with different immunoglobulin administration (intraperitoneal and subcutaneously), and with different adjuvants (Freund’s complete and incomplete adjuvants, FCA/FIA). Final booster immunization at a dose of 30 μg was performed either in the same manner as the previous administration of the immunogen, or intravenously in the physio­logical saline solution. Dependencies of the humoral immune response of Balb/c and NZB mice against PSA on the route of administration of immunogen, the dose and duration of immunization were established. It was shown that intraperitoneal administration provided formation of higher titers of specific antibodies in case of both mice strains. Balb/c mice lines more rapidly responded to PSA, than an NZB mice (for all investigated schemes immunization). It was shown that the most effective immunization scheme was three times intraperitoneal administration with 10 µg of PSA for 8 weeks (the first immunization with FCA, and the rest – with FIA) and booster immunogen intravenous administration in saline solution
Метою дослідження було вивчення гуморальної імунної відповіді на простатичний специфічний антиген (ПСА) для різних типів інбредних ліній мишей з подальшим формуванням рекомендацій щодо відповідних схем імунізації для одержання моноклональних антитіл (МкАт). Дослідження проводили з використанням мишей ліній Balb/c та NZB; ПСА із сперми людини (як імуноген). У разі бустер-імунізацій імуноген попередньо розводили до потрібної концентрації (10 або 30 мкг на 100 мкл) у фізіологічному розчині та вводили у хвостову вену або внутрішньочеревно. За іншої імунізації готували емульсійний розчин імуногену з ад’ювантом до кінцевої концентрації 10 або 30 мкг на 100 мкл: ПСА розчиняли у фізіологічному розчині, додавали такий самий об’єм ад’юванта, і суміш ретельно змішували, щоб утворити стабільну емульсію. Загальну дозу 100 мкл поділяли на дві рівні частини і вводили підшкірно в задні лапи мишей. Імунізація проводилася шляхом одноразового в/ч введення 100 мкл емульсії. Рівень специфічних антитіл визначали титруванням сироватки крові тварин за допомогою непрямого імуноензиматичного аналізу. Проведено серію експериментів для визначення рівня гуморальної відповіді мишей за багатоступеневої імунізації різної тривалості з ПСА (10 і 30 мкг), за внутрішньочеревного введення імуногену та підшкірно з різними ад’ювантами (повний та неповний ад’юванти Фрейнда, ПАФ/НАФ). Остаточну бустерну імунізацію в дозі 30 мкг проводили або способом попереднього введення імуногену, або внутрішньовенно у фізіологічному розчині. Встановлено закономірності гуморальної імунної відповіді мишей на ПСА залежно від шляху­ введення імуногену, його дози та тривалості імунізації. Доведено, що внутрішньочеревне введення забезпечує утворення вищих титрів специфічних антитіл для обох досліджуваних ліній мишей. Миші лінії Balb/c інтенсивніше відповідають на ПСА, ніж миші лінії NZB (для всіх досліджених схем імунізації). Показано, що найефективнішою є схема імунізації з трикратним внутрішньочеревним введенням 10 мкг ПСА впродовж 8 тижнів (перше введення – із ПАФ, решта – із НАФ) та бустер-введенням імуногену внутрішньовенно у фізіологічному розчині
Дод.точки доступу:
Komar, A. G.
Besarab, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Minaev, B. F.
    Spin-orbit coupling effects in O2 activation by cofactor-independent 2,4-dioxygenase [Текст] = Ефекти спін-орбітальної взаємодії за активації O2 кофакторнезалежної 2,4-діоксигенази / B. F. Minaev, R. R. Valiev // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 38-46. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
PQQ КОФАКТОР -- PQQ COFACTOR (анализ)
ОКСИГЕНАЗЫ -- OXYGENASES (анализ)
КИСЛОРОД -- OXYGEN (анализ, химия)
ФЕРМЕНТЫ И КОФЕРМЕНТЫ (ВНЕШ) -- ENZYMES AND COENZYMES (NON MESH) (химия)
КВАНТОВАЯ ТЕОРИЯ -- QUANTUM THEORY
Анотація: The O2 (dioxygen) is paramagnetic molecule with two non-paired electron spins and triplet ground state (S = 1) while majority of organic molecules are diamagnetic species; they have all electron spins paired and the singlet ground state with the total spin S = 0. Oxygenases catalyze a concerted insertion of the triplet dioxygen into organic (diamagnetic) molecules in a strictly spin-forbidden process and this puzzle is not solved so far in modern enzymology. Many oxidases and oxygenases utilize the π-conjugated organic cofactor (like flavins, pterins) in a singlet ground state and reaction of cofactor with O2 is still spin-forbidden. It is clear that the protein environment in the enzyme active-site “helps” in some way to overcome spin prohibition, but this environment is definitely diamagnetic and the spin-puzzle still exists. Some oxidases and oxygenases use paramagnetic metal ions as a cofactor; in this case the spin prohibition is formally reduced. In recent years, a numbers of oxidative enzymes are discovered which do not contain any cofactor. In the present work, we considered a rather popular cofactor-free bacterial 2,4-dioxygenase and its oxygenolytic reactions with 2-n-alkyl-3-hydroxy-4(1H)-quinolones (AHQ’s). We presented results of quantum-chemical calculations of intermediate diradical proposed recently for direct reaction of dioxygen with AHQ substrate and made conclusion about the mechanism of spin-catalysis
Кисень (О2) є парамагнітною молекулою з двома неспареними електронними спінами та триплетним основним станом (S = 1), тоді як більшість органічних молекул діамагнітні; вони мають спарені електронні спіни та синглетний основний стан з повним спіном S = 0. Оксигенази каталізують введення триплетного кисню в органічні (діамагнітні) молекули в ході строго заборонених за спіном процесів і цю загадку досі не вирішено в сучасній ензимології. Багато оксидаз та оксигеназ використовують спряжені органічні кофактори (подібно до флавінів, птеринів) у синглетному основному стані, і реакція кофактора з О2 є також заборонена за спіном. Зрозуміло, що протеїнове оточення в активному центрі ензиму якимсь чином «допомагає» подолати спінову заборону, але це оточення є діамагнітним та спін-загадка все ж таки залишається. Деякі оксидази та оксигенази використовують парамагнітні іони металів як кофактор; у цьому разі спінову заборону формально знято. Нещодавно відкрито низку окислювальних ензимів, які не отримують кофактора. В роботі розглянуто бактеріальну 2,4-діоксигеназу, вільну від кофактора та її реакції з 2-n-алкіл-3-дигідрокси-4(1Н)-хінолонами (АНХ). У статті ми надали результати квантово-хімічних розрахунків проміжного дирадикала, нещодавно запропонованого для прямої реакції кисню з АНХ-субстратами, та зробили заключення про механізм спін-каталізу
Дод.точки доступу:
Valiev, R. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Onoiko, O. B.
    Influence of sulfite on ATPase activity of coupling factor CF1 isolated from spinach chloroplasts [Текст] = Вплив сульфіту на АТPазну активність чинника спряження CF1, ізольованого із хлоропластів шпинату / O. B. Onoiko, A. P. Khomochkin, O. K. Zolotareva // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 47-52. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ХЛОРОПЛАСТЫ -- CHLOROPLASTS (ультраструктура, химия)
ШПИНАТ ОГОРОДНЫЙ -- SPINACIA OLERACEA (воздействие облучения, рост и развитие)
АРИЛСУЛЬФАТАЗЫ -- ARYLSULFATASES (анализ, химический синтез)
БИОХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOCHEMICAL PROCESSES
Анотація: The present study of sulfite participation in the regulation of the chloroplast ATP-synthase complex can help to understand the mechanisms of acid rains toxic effects on the plant photosynthetic apparatus. The aim of the work was to study the effect of sulfite on Ca2+– and Mg2+-dependent ATP hydrolysis catalysed by coupling factor CF1, exposed to preliminary short-term acid treatment. CF1 was isolated from spinach chloroplasts (Spinacia oleracea L.). The latent ATPase activity of CF1 was activated by sodium sulfite addition into incubation media. The rate of ATP hydrolysis was determined by the release of inorganic phosphate. In the presence of 25 mM exogenous sulfite the Mg2+-dependent hydrolytic activity of CF1 was increased 7-fold and Ca2+-dependent activity 3-fold compared to the control. Carbonic anhydrase inhibitors acetazolamide or ethoxyzolamide eliminated sulfite-induced stimulation of ATP hydrolysis. The sulfite stimulating effect on Ca2+– and Mg2+-ATPase activity was increased dramatically after incubation (5 min) of isolated CF1 in a medium with pH 3.5 and its subsequent transition to the alkali medium (pH 8.0). In this case, 1 mM sulfite-induced a 10-fold acceleration of ATP hydrolysis. Carbonic anhydrase specific inhibitors (50 μM) removed the sulfite effect. These data suggest that sulfite was able to replace bicarbonate in the CF1 structure after the release of bound HCO3– during acid treatment
Проведені дослідження з розкриття механізмів участі сульфіту в регуляції АТР-синтазного комплексу хлоропластів є актуаль­ними з огляду впливу кислотних дощів на фотосинтетичний апарат рослин. Метою роботи було вивчення дії сульфіту на Ca2+– і Mg2+-залежний гідроліз АТР чинником спряження CF1 із хлоропластів шпинату, які піддавали попередній кислотній інкубації. CF1 ізолювали із хлоропластів шпинату (Spinacia oleracea L.). Латентну (приховану) АТРазну активність CF1 активували додаванням у середовище сульфіту натрію. Швидкість гідролізу АТР визначали за звільненням неорганічного фосфату. За наявності 25 мМ екзогенного сульфіту Mg2+-залежна гідролітична активність CF1 зростала у 7 разів, а Ca2+-залежна – у 3 рази порівняно з контролем. Інгібітори карбоангідрази ацетазоламід або етоксизоламід усували стимуляцію гідролізу АТР сульфітом. Спричинена сульфітом стимуляція Ca2+– і Mg2+-АТРазної активності значно посилювалась після інкубації (5 хв) ізольованого CF1 за рН 3,5 із наступним переведенням у середовище з рН 8,0. За таких умов 1 мМ сульфіт спричиняв 10-кратне прискорення гідролізу АТР. Специфічні інгібітори карбоангідраз (50 мкМ) знімали стимулювальний ефект сульфіту. Одержані дані дозволяють припустити, що сульфіт здатен заміщувати бікарбонат у структурі CF1 після вивільнення зв’язаного НСО3– внаслідок кислотної інкубації
Дод.точки доступу:
Khomochkin, A. P.
Zolotareva, O. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Intermittent fasting causes metabolic stress and leucopenia in young mice [Текст] = Періодичне голодування спричиняє метаболічний стрес і лейкопенію в молодих мишей / O. M. Sorochynska [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 53-64. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МЫШИ -- MICE (метаболизм, рост и развитие)
ГОЛОДАНИЕ НАМЕРЕННОЕ -- FASTING (кровь, метаболизм, физиология)
АЛАНИН-ТРАНСАМИНАЗА -- ALANINE TRANSAMINASE (анализ, кровь, физиология)
ЛЕЙКОЦИТОВ НАРУШЕНИЯ -- LEUKOCYTE DISORDERS (кровь, метаболизм)
Анотація: Overweight and obesity became the worldwide epidemic resulting from overeating especially when a so-called Western diet rich in carbohydrates and fats is used. It is widely accepted that limitation of food consumption could help to withstand such state of adult organism, but information about younger groups is contradictory. The present study was undertaken to characterize the effects of intermittent fasting, using an every other day (EOD) fasting/feeding protocol, on hematological parameters and biochemical blood plasma indices in young mice from one to two months old. It was shown that intermittently fasted mice were characterized by a reduced body weight, reduced total number of blood leucocytes, lower glucose and lactate levels and higher activity of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase in blood plasma as compared with the age-matched control mice. To gain the same mass EOD animals needed to eat more food than ad libitum fed animals. These differences may probably be explained by a need to expend certain resources to combat stress induced by intermittent fasting. Our data showed that EOD feeding at a young age may negatively influence young mammals
Надмірна вага і ожиріння стали епідемією світового масштабу, що є наслідком переїдання, особливо у разі дотримання так званої західної дієти, збагаченої на вуглеводи та жири. Відомо, що за таких умов обмеження споживання їжі та зміна її складу можуть бути дієвими для дорослих організмів. Водночас, інформація щодо дієвості обмеженого харчування для молодих особин суперечлива. Метою нашого досліджен­ня було охарактеризувати вплив періодичного голодування з використанням протоколу голодування/годівлі через день на біохімічні та гематологічні показники в молодих мишей віком від одного до двох місяців. Показано, що миші, які періодично голодували, мали меншу вагу, нижчий вміст глюкози та лактату, нижчу загальну кількість лейкоцитів, а також вищу активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази в крові, ніж контрольні особини відповідної вікової групи. Тварини, що голодували, були змушені спожити більше їжі, щоб досягти тієї ж маси тіла, що і в тварин, які мали необмежений доступ до їжі. Можливо, ці відмінності пояснюються необхідністю затратити певні ресурси для боротьби зі стресом, спричиненим періодичним голодуванням. Загалом, наші результати свідчать про те, що періодичне голодування в молодому віці може негативно вплинути на організм молодих ссавців
Дод.точки доступу:
Sorochynska, O. M.
Bayliak, M. M.
Vasylyk, Y. V.
Kuzniak, O. V.
Drohomyretska, I. Z.
Klonovskyi, A. Ya.
Storey, J. M.
Storey, K. B.
Lushchak, V. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    HBD-2 interactions with erythrocyte membranes in vitro [Текст] = Взаємодії HBD-2 з мембранами еритроцитів in vitro / M. V. Makarenko [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 65-73. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БЕТА-ДЕФЕНСИНЫ -- BETA-DEFENSINS (анализ, метаболизм)
ЭРИТРОЦИТА МЕМБРАНА -- ERYTHROCYTE MEMBRANE (ультраструктура)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (кровь)
КЛЕТОЧНЫХ МЕМБРАН ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- CELL MEMBRANE PERMEABILITY (физиология)
Анотація: HBD-2 – a member of β-defensin family of antimicrobial peptides – is known to permeabilize cell membranes of susceptible cells, but the mechanism of such interactions is poorly understood. In our study, we have used a hemolytic model to explore the kinetic properties of HBD-2 interactions with membranes of human erythrocytes. We ran hemolytic assays with a wide range of both HBD-2 and erythrocyte concentrations, as well as varying pH values, incubation times, and osmotic strengths; each in the presence or the absence of inhibitory substances such as proteins and salts. The results show that HBD-2 cell membrane permeabilization is both dose- and time-dependent (with plateau effect observed in each case), and inversely dependent on erythrocyte concentration. HBD-2 interactions with cell membranes highly depend on pH value and the presen­ce of inhibitors but are not affected by tested osmotic strength range. Our findings suggest that interactions of HBD-2 with cell membranes are mainly electrostatic in nature and are limited by released cell content. We have developed a speculative model of such interaction based on our results
HBD-2 – антимікробний пептид родини β-дефенсинів – відомий здатністю пермеабілізувати мембрани чутливих клітин, але механізм такої взаємодії мало вивчений. У дослідженні ми використали гемолітичну модель для того, щоб дослідити кінетичні властивості взаємодії HBD-2 із мембранами еритроцитів людини. Для цього проводили гемолітичний тест із широким діапазоном концентрації HBD-2 та еритроцитів. Крім того, варіювали значення рН, тривалість інкубації та осмотичну силу з додаванням інгібувальних речовин, таких як протеїни та солі. Показано, що пермеабілізація мембран прямо пропорційна як концентрації HBD-2, так і тривалості інкубації (з ефектом плато у кожному випадку) і обернено пропорційна концентрації еритроцитів. Взаємодія HBD-2 із мембранами клітин також сильно залежала від значення рН та присутності інгібіторів, але не залежала від осмотичної сили розчину. Таким чином, взаємодія HBD-2 із мембранами клітин є, головним чином, електростатичною за своєю природою та обмежена вмістом клітини, що вивільняється в процесі пермеабілізації. На основі цих результатів розроблено спекулятивну модель зазначеної взаємодії
Дод.точки доступу:
Makarenko, M. V.
Semeniuk, D. O.
Starenka, I. O.
Pogribna, A. P.
Sokol, I. V.
Martinova, L. I.
Govsieiev, D. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Buznytska, O. V.
    Diagnostic significance of biochemical indicators of liver fibrogenesis in adolescents with obesity [Текст] = Діагностичне значення біохімічних показників фіброгенезу печінки в підлітків з ожирінням / O. V. Buznytska // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 74-79. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (диагностика, диетотерапия, метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, психология, этиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, метаболизм, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ФИБРОНЕКТИНЫ -- FIBRONECTINS (анализ, диагностическое применение)
ПРОКОЛЛАГЕН-ПЕПТИДАЗА -- PROCOLLAGEN N-ENDOPEPTIDASE (анализ)
Анотація: Non-alcoholic fatty liver disease occurs in most obese people, the main pathway of which is the process of fibrogenesis. The aim of this work was to determine the potential biomarkers for early diagnosis of liver fibrogenesis in adolescents with obesity. The levels of liver fibrosis markers, such as fibronectin, collagen type IV, N-terminal propeptides and C-terminal telopeptides of type I collagen, were assessed with the use of IFA method in serum of 226 patients with obesity aged 8-18 years. A significant increase in levels of type IV collagen and fibronectin was observed in children with obesity (P 0.05). As diagnostic criteria for fibrogenesis and fibrolysis, the levels of N-terminal propeptides and C-terminal telopeptides of type I collagen, respectively, were determined. The serum level of N-terminal propeptides of type I collagen significantly exceeds the normal values in all children with obesity compared to the control group (P 0.05). The biochemical markers (type IV collagen, fibronectin, N-terminal propeptides and C-terminal telopeptides of type I collagen) were proven to have high diagnostic informative value in the early diagnosis of liver fibrogenesis in obese adolescents. It was shown that the signs of fibrosis in non-alcoholic fatty liver disease already occur at the stage of steatosis.
Неалкогольна жирова хвороба печінки, основним шляхом прогресування якої є процес фіброгенезу, зустрічається в більшості людей з ожирінням. Метою дослідження було визначення діагностичного значення біохімічних маркерів у ранній діагностиці фіброгенезy печінки в підлітків з ожирінням. Методом ІЕА вивчали показники фіброгенезу печінки (колаген IV типу, фібронектин, N-термінальні пропептиди і С-термінальні телопептиди колагену І типу) у 226 хворих з ожирінням у віці 8-18 років. Встановлено вірогідне збільшення рівнів колагену і фібронектину IV типу (Р 0,05) та рівнів N-термінальних пропептидів і С-термінальних телопептидів колагену I типу в сироватці крові у всіх дітей з ожирінням порівняно з контролем (Р 0,05). Доведено високу інформативність визначення біохімічних маркерів у ранній діагностиці фіброгенезу печінки у хворих на ожиріння. Показано, що початок фіброгенезу за неалкогольної жирової хвороби печінки в підлітків з ожирінням має місце вже на етапі стеатозу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Yelins’ka, A. M.
    Role of AP-1 transcriptional factor in development of oxidative and nitrosative stress in periodontal tissues during systemic inflammatory response [Текст] = Роль транскрипційного фактора АР-1 у розвитку окислювально-нітрозативного стресу в тканинах пародонта за системної запальної відповіді / A. M. Yelins’ka, O. Ye. Akimov, V. O. Kostenko // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 80-85. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (вирусология, диагностика, патофизиология, этиология)
КРЫСЫ ИНБРЕДНОЙ ЛИНИИ BB -- RATS, INBRED BB (физиология)
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME (химически вызванный, этиология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (анализ, диагностическое применение)
ПРОТЕИН-АРГИНИН-N-МЕТИЛТРАНСФЕРАЗЫ -- PROTEIN-ARGININE N-METHYLTRANSFERASES (анализ)
Анотація: Chronic systemic inflammatory response syndrome (SIRS) underlies many diseases (sepsis, atherosclerosis, diabetes mellitus). According to research data of recent years the key role in the development of SIRS is played by the activation of various nuclear transcription factors. The work was aimed at studying the role of such transcription factor as activator protein 1 (AP-1) in the development of oxidative and nitrosative stress in soft periodontal tissues during chronic systemic inflammatory response (SIRS). The experiment was carried out on 24 the Wistar rats. We induced SIRS by bacterial lipopolysaccharide of Salmonella typhi (0.4 μg/kg) intraperitoneal injection. We studied changes in the functioning of the nitric oxide (NO) cycle, the production of superoxide anion radical (O2•-) and the activity of antioxidant enzymes in soft periodontal tissues homogenate. We used SR11302 as an Ap-1 inhibitor (15 mg/kg) for 2 months. We established that during the SIRS modeling, the activity of antioxidant enzymes in soft periodontal tissues decreased with a simultaneous increase in the production of O2•-. SIRS elevated the production of NO by inducible NO-synthase (iNOS) and nitrite reductases. The nonoxidative cleavage of L-arginine under this condition was also increased. The concentration of peroxynitrite (ONOO–) was shown to be elevated more than 2-fold. The inhibition of AP-1 by SR11302 normalized the functional state of the NO cycle, reduced O2•- production and restored the activity of antioxidant enzymes. In this way, under SIRS conditions, “vicious circle” of ONOO– formation is formed. SIRS in soft periodontal tissues poses a threat of oxidative and nitrosative stress development. Usage of AP-1 activation inhibitor SR11302 breaks “vicious circle” of ONOO– formation
Хронічна системна запальна відповідь (SIRS) лежить в основі багатьох захворювань (сепсис, атеросклероз, цукровий діабет). За даними наукових досліджень останніх років в розвитку SIRS ключову роль відіграє активація різних ядерних транскрипційних факторів. Розглянуто вплив транскрипційного фактора – активаторного протеїну 1 (AP-1) – на розвиток окислювально-нітрозативного стресу в м’яких тканинах пародонта за хронічної системної запальної відповіді (SIRS). Експеримент проведено на 24 щурах лінії Вістар. SIRS моделювали шляхом введення бактеріального ліпополісахариду Salmonella typhi (0,4 мкг/кг, внутрішньоочеревинно). В гомогенаті м’яких тканин пародонта визначали зміни у функціонуванні циклу оксиду азоту (NO), продукцію супероксидного аніон-радикала (O2•-) і активність антиоксидантних ензимів. Як інгібітор AP-1 використовували SR11302 (15 мг/кг) протягом 2 місяців. Встановлено, що у разі моделювання SIRS в м’яких тканинах пародонта відбувається зниження активності антиоксидантних ензимів з одночасним збільшенням продукції O2•-. SIRS підвищує продукцію NO від індуцибельної NO-синтази (iNOS) і нітрит-редуктаз. Неокислювальне розщеп­лення L-аргініну в умовах SIRS також зростає. Концентрація пероксинітриту (ONOO) збільшується в 2,1 раза. Інгібування AP-1 за допомогою SR11302 нормалізує функціонування циклу NO, знижує продукцію O2•- і відновлює активність антиоксидантних ензимів. Таким чином, в умовах SIRS формується «порочне коло» з продукції ONOO. SIRS створює загрозу розвитку оксидативного і нітрозативного стресу в м’яких тканинах пародонта. Використання інгібітора активації АР-1 SR11302 розриває «порочне коло» продукції ONOO
Дод.точки доступу:
Akimov, O. Ye.
Kostenko, V. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Cellular fatty acid composition of Aeromonas genus – destructor of aromatic xenobiotics [Текст] = Склад жирних кислот ліпідів бактерій роду Aeromonas – деструктора ароматичних ксенобіотиків / T. V. Gudzenko [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 86-91. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (анализ)
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, PHARMACEUTICAL (тенденции)
СТОЧНЫЕ ВОДЫ -- WASTE WATER (анализ, химия)
AEROMONAS -- AEROMONAS (химия)
Анотація: The aim of this study was a determination of the fatty acid composition of cellular lipids and identification of the strains, isolated from the wastewater of pharmaceutical production, – the destructor of aromatic xenobiotics. The phenotypic characteristics and cellular fatty acid (FA) composition confirmed the strain belonging to the Aeromonas ichthiosmia with the similarity index of library data MIDI Sherlock – 0.564. Analysis of the cellular FA composition of the strain Aeromonas ichthiosmia ONU552 was carried out using the MIDI Sherlock microorganism identification system based on the gas chromatograph Agilent 7890. Chromatographic analysis showed that the fatty acid profile of the strain Aeromonas ichthiosmia ONU552 contains 26 fatty acids with the total number of carbon atoms from 10 to 18. 85.27% of saturated and unsaturated fatty acids had unbranched structure. The total content of unsaturated fatty acids – 16:1 w7c/16:1 w6c, 18:1 w7c, 16:1 w7c alcohol, 17:1 w8c, 17:1 w6c, 16:1 w5c, was 50% of the total fatty acid pool. Less than 1.5% branched fatty acids were predominantly in the iso form: 13:0 iso (0.20%); 15:0 iso (0.97%); 17:1 iso w9c (1.35%), 17:0 iso (1.49%); in the anteiso form, only one acid 17:0 (0.27%) was identified. It was shown that the characteris­tic of the fatty acid composition of the strain Aeromonas ichthiosmia ONU552 – the destructor of aromatic xenobio­tics, was the presence of hydroxyacids 12:0 3OH, 15:0 3OH, 15:0 iso 3OH and dominance of hexadecanoic (16:0) and hexadecenoic (16:1 w7c/16:1 w6c) of fatty acids
Метою роботи було визначення складу жирних кислот клітинних ліпідів та ідентифікація штаму, ізольованого із стічної води виробництва фармацевтичних препаратів, – деструктора ароматичних ксенобіотиків. За фенотиповими ознаками і складом жирних кислот клітинних ліпідів підтверджено приналежність досліджуваного штаму до виду Aeromonas ichthiosmia з індексом подібності жирнокислотного профілю з бібліотечними даними MIDI Sherlock – 0,564. Аналіз складу жирних кислот штаму Aeromonas ichthiosmia ONU552, виділеного зі стічної води виробництва фармацевтичних препаратів, здійснювали з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock на базі газового хроматографа Agilent 7890. Показано, що в жирнокислотному профілі бактерій досліджуваного штаму Aeromonas ichthiosmia ONU552 були присутні жирні кислоти (26) із загальним числом атомів вуглецю від 10 до 18. Загальна кількість насичених і ненасичених жирних кислот нерозгалуженої будови дорівнювала 85,27%. Сумарний вміст ненасичених жирних кислот становив 16:1 w7c/16:1 w6c, 18:1 w7c, 16:1 w7c alcohol, 17:1 w8c, 17:1 w6c, 16:1 w5c – тобто 50% від всього жирнокислотного пулу. Виявлено 1,5% розгалужених жирних кислот, переважно у формі -іso – 13:0 iso (0,20%); 15:0 iso (0,97%); 17:1 iso w9c (1,35%), 17:0 iso (1,49%); у формі – аnteiso зафіксовано тільки одну кислоту 17:0 (0,27%). Таким чином, особливістю жирнокислотного складу штаму бактерій Aeromonas ichthiosmia ONU552 – деструктора ароматичних ксенобіотиків – є наявність гідроксикислот 12:0 3ОН, 15:0 3ОН, 15:0 iso 3ОН і домінуван­ня гексадеканової (16:0) і гексадеценової (16:1 w7c/16:1 w6c) жирних кислот
Дод.точки доступу:
Gudzenko, T. V.
Gorshkova, O. G.
Korotaieva, N. V.
Voliuvach, O. V.
Ostapchuk, А. М.
Іvanytsia, V. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Evaluation of biochemical indicators in blood plasma of rats with tetracycline-induced hepatosis and their correction by milk phospholipids [Текст] = Оцінка біохімічних показників плазми крові щурів за тетрациклін¬індукованого гепатозу та їх коригування фосфоліпідами молока / V. A. Gryshchenko [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 92-99. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ТЕТРАЦИКЛИН -- TETRACYCLINE (анализ, токсичность)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (кровь, метаболизм, этиология)
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS (анализ)
МОЛОКА БЕЛКИ -- MILK PROTEINS (анализ)
Анотація: Tetracycline is a drug with direct cytotoxic action on the liver, and therefore it is widely used in pharmaceutical studies of therapeutic effectiveness of hepatoprotective preparations. The aim of the present work was to determine the biochemical indicators in blood plasma of rats with tetracycline-induced hepatosis and correction properties of milk phospholipids under tetracycline-induced hepatosis in rats. To achieve this, Wistar rats were administered 250 mg/kg of 4% tetracycline hydrochloride suspension once a day intragastrically. As the corrective therapy, 1% solution of BAS “FLP-MD” was administered in liposomal form based on milk phospholipids. Under modeled steatohepatitis, significant destructive changes were observed in the cell membranes of hepatocytes in experimental rats. It was confirmed by higher activity of transaminase (in particular, activity of АSТ increased 4 times, that of ALT 1.7 times and the AST/ALT ratio was increased 2.4 times in blood plasma). The synthesis of clotting factors in livers of animals with hepatosis was inhibited. The content of fibrinogen in blood plasma decreased by 21%, factor II (prothrombin) by 27.8%, Xa-factor by 27.9%, and protein C by 40.6%. The animals also had hypochromic anemia, azotemia and bilirubinemia. The calcium-phosphor metabolism and hyperkalemia were observed. The liposomal BAS “FLP-MD” based on milk phospholipids diminished harmful effects of tetracycline, in particular supporting blood coagulation factors’ level restoration, and also by the activity of transaminases. According to the results, it may be used in prophylactics and pharmaceutical correction of steatohepatitis
Тетрациклін виявляє виражений цитотоксичний ефект на печінку, відтак його широко використовують для тестування терапевтичної ефективності гепатопротекторних препаратів. Метою роботи було визначення біохімічних показників плазми крові щурів та коригувальних властивостей фосфоліпідів молока за тетрациклініндукованого гепатозу. Для моделювання гепатозу щурам щоденно вводили 4%-й розчин тетрацикліну гідрохлориду в дозі 250 мг/кг маси тіла внутрішньошлунково. Корекційну терапію проводили за допомогою 1%-ї суспензії фосфоліпідів молока у формі ліпосомальної біологічно активної добавки «FLP-MD». Експериментальний гепатоз зумовлював вірогідні деструктивні зміни в мембранах гепатоцитів. Це було підтверджено підвищеною амінотрансферазною активністю (зокрема, в плазмі крові активність АСТ зростала у 4,0 раза, АЛТ – в 1,7 раза та їх співвідношення – у 2,4 раза). У щурів із гепатозом відмічено зниження синтезу факторів зсідання крові. Зокрема, вміст фібриногену в плазмі крові на тлі гепатозу знижувався на 21%, протромбіну – на 27,8%, фактора Xa – на 27,9%, протеїну С – на 40,6%. У цих тварин відзначали гіпохромемію як прояв анемії за розвитку гіперазотемії та гіпербілірубінемії. Виявлено порушення фосфорно-кальцієвого обміну та гіперкаліємію. Показано, що введення хворим тваринам фосфоліпідів молока у формі ліпосомальної біологічно активної добавки «FLP-MD» зменшувало прояв негативних ефектів тетрацикліну, про що свідчить відновлення рівня коагуляційних факторів та амінотрансферазної активності. Результати біохімічних досліджень дозволяють рекомендувати «FLP-MD» як засіб гепатопротекції
Дод.точки доступу:
Gryshchenko, V. A.
Musiychuk, V. V.
Chernyshenko, V. O.
Gornytska, O. V.
Platonova, T. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Petrenko, O. M.
    Levels of angiogenic regulators and MMP-2, -9 activities in Martorell ulcer: a case report [Текст] = Вміст регуляторів ангіогенезу та активність ММР-2, -9 у пацієнта з виразкою марторелла / O. M. Petrenko, A. A. Tykhomyrov // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 100-107. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЯЗВЫ -- ULCER (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология)
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER (патофизиология, терапия, этиология)
АНГИОСТАТИНЫ -- ANGIOSTATINS (анализ)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОГО ФАКТОРА РОСТА РЕЦЕПТОР-1 (анализ)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 2 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 2 (анализ)
Анотація: Martorell hypertensive ischemic leg ulcers (HYTILU) represent a unique form of lower extremity non-healing ulcers that develop in association with poorly controlled high blood pressure. The present study was performed in order to assess levels of protein regulators of angiogenesis (vascular endothelial growth factor, or VEGF, and angiostatins) and to evaluate activities of matrix metalloproteinases (MMPs) (gelatinases MMP-2 and -9) in wound cutaneous tissue in the case of patient with 2-years HYTILU history. VEGF and angiostatin levels were analyzed by Western blot, MMP activities were evaluated by gelatin zymography. We report here for the first time that wound tissue in HYTILU is characterized with increased levels of VEGF (by 75 folds vs. histologically normal tissue, P 0.01) and dramatic overproduction of angiostatin levels, which are undetectable in healthy cutaneous tissue. Approximately 10-fold elevation in MMP-2 and -9 activities is observed in wound tissue as compared with uninjured cutaneous tissue. Obtained results indicate that increased production of angiogenic inhibitors, angiostatins, may counteract VEGF-induced pro-angiogenic signaling, and together with MMP overactivation, contributes to failed healing of ischemic ulcer. Further extended studies are needed to clarify how changes of angiogenic profile and imbalance of proteolytic activities in non-healing Martorell ulcers can be considered during their management procedures to improve efficacy of surgery debridement and/or skin grafting
Ішемічні виразки шкіри ніг хворих на гіпертонічну хворобу (синдром Марторелла) є незвичайною формою хронічних виразок нижніх кінцівок, які виникають на фоні неконтрольованого високого кров’яного тиску. Метою роботи було дослідити вміст протеїнів-регуляторів ангіогенезу (фактора росту ендотеліоцитів судин, або VEGF, та ангіостатинів), а також визначити активність матриксних металопротеїназ (ММР) (желатиназ ММР-2 та -9) у пошкодженій тканині шкіри пацієнта з дворічною історією розвитку виразки Марторелла. Рівні VEGF та ангіостатинів визначали за допомогою імуноблотингу, активність ММР аналізували з використанням желатинової зимографії. Вперше показано, що тканини виразки за синдрому Марторелла характеризуються підвищеним вмістом VEGF (у 75 разів у порівнянні з гістологічно нормальними біоптатами, P 0,01) та підсиленою продукцією ангіостатинів, які не виявляються у здоровій тканині. Приблизно 10-разове зростання активності ММР-2 та -9 спостерігається у тканині виразки порівняно з неураженою тканиною шкіри. Одержані результати свідчать, що підвищена продукція ангіостатинів може інгібувати проангіогенні ефекти VEGF і, разом із надактивацією ММР, сприяти хронізації ішемічної виразки. Подальшого з’ясування потребують питання, пов’язані з використанням визначення змін профілю регуляторів ангіогенезу та активності протеолітичних систем у клінічній практиці з метою вибору адекватної стратегії лікування хворих із виразкою Марторелла, зокрема хірургічного очищення рани та/або пересадки шкіри
Дод.точки доступу:
Tykhomyrov, A. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Данилова, В. М.
    Внесок лауреатів Нобелівської премії в розвиток динамічної біохімії та біоенергетики. Е. Бухнер, А. Коссель, Р. Вільштеттер, О. Мейєргоф, А. Хілл, О. Варбург, А. Сент-Дьєрді [Текст] = The contribution of the Nobel Prize laureates to the development of dynamic biochemistry and bioenergetics. E. Buchner, A. Kossel, R. Willstätter, O. Meyerhof, A. Hill, O. Warburg, A. Szent-Györgyi / В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, С. В. Комісаренко // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 108-126. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НОБЕЛЕВСКАЯ ПРЕМИЯ -- NOBEL PRIZE
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
БИОХИМИЯ -- BIOCHEMISTRY (история, кадры, тенденции)
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
Анотація: Thanks to the great discoveries of the Nobel laureates of the first half of the 20th century – E. Buchner, A. Kossel, R. Willstätter, O. Meyerhof, A. Hill, O. Warburg, A. Szent-Györgyi, we have gained a deep understanding of the mechanisms of organic­ substances conversion and oxidation in living­ organisms­. This article gives an analysis of the research activity of these distinguished scientists, who, through decoding the main ways of conver­ting carbohydrates and energy in living organisms, laid the foundations of dynamic biochemistry and bioener­getics (one of the branches of biochemical science)
Дякуючи геніальним відкриттям нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст. – Е. Бухнера, А. Косселя, Р. Вільштеттера, О. Мейєргофа, А. Хілла, О. Варбурга, А. Сент-Дьєрді, сьогодні ми маємо уявлення про механізм перетворення і окислення органічних речовин в живих організмах. В статті представлено аналіз творчої діяльності цих геніїв експерименту і людської думки, які через розшифрування основних шляхів перетворення вуглеводів і енергії в живих організмах заклали основи динамічної біохімії та біоенергетики (одного з розділів біохімічної науки)
Дод.точки доступу:
Виноградова, Р. П.
Комісаренко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)