Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ67/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Стан молочних залоз під час вагітності у жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі [Текст] = History of breasts during pregnancy in women with a history of endocrine and inflammatory infertility / Л. Є. Туманова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 4-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (физиология)
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (диагностика, патофизиология, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION (методы)
Анотація: Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0% до 83,3% у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільними викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності
Мета — вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: І група — 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, ІІ група — 50 вагітних із безпліддям запального ґенезу в анамнезі, ІІІ група — 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального ґенезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група — 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3%) вагітних, із них у 2 (6,7%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3%) — фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У І групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0%) жінок, із них у 18 (36,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0%) — фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІ групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0%) вагітних, з них у 5 (10,0%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0%) — фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІІ групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3%) пацієнток, з них у 10 (33,3%) — фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6%) — фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3%) — ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. Висновки. Під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3% здорових вагітних, у 24,0% обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (ІІ група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (І група) і поєднаною (ІІІ група) безплідністю в анамнезі — 70,0% і 83,3% відповідно
A significant increase in the incidence of mammary pathology to 70.0% and 83.3%, respectively, in women with endocrine and combined infertility in history is explained by the presence of factors of the development of mastopathies, namely: age, burdened gynecological history (endocrine and combined, infertile, increased frequency of somatic pathology (metabolic syndrome, obesity, insulin resistance), complicated course of pregnancy
Patients and methods. We examined breasts during pregnancy in 160 women. The distribution of pregnant women into groups is based on the factor of infertility: group I — 50 pregnant women who had a history of endocrine infertility, group II — 50 pregnant women who had a history of infertility of inflammatory genesis, group III — 30 pregnant women who had a history of combined infertility endocrine, control group — 30 healthy pregnant women without history of infertility. All women underwent palpation and ultrasound examination of the mammary glands during pregnancy. Results. In the control group with ultrasound examination and palpation of the mammary glands, only 4 (13.3%) pregnant women without infertility revealed a history of mammary gland pathology, of these in 2 pregnant women (6.7%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with the predominance of the fibrotic component, breast fibroadenoma was 1 (3.3%), and 1 (3.3%) had signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. In ultrasound examination and palpation of mammary glands, 35 (70.0%) pregnant women with a history of endocrine infertility (group I) found a pathology of mammary glands, of these, in 18 pregnant women (36.0%) of the first group, we found fibrocystic mastopathy with predominance fibrous component, in 5 (10.0%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 12 (24.0%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of cystic component. In the second group, ultrasound examination and palpation of mammary glands in 12 (24.0%) pregnant women with inflammatory infertility revealed a history of mammary gland pathology, of which in 5 pregnant women (10.0%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with a predominance of fibrous component, in 2 (4.0%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 5 (10.0%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. At ultrasound examination and palpation of mammary glands in 25 (83.3%) pregnant women of group III with combined infertility in the anamnesis revealed pathology of mammary glands, of them in 10 pregnant women (33.3%) of the first group we found fibrocystic mastopathy with the predominance of the fibrous component, in 5 (16.6%) patients revealed breast fibroadenoma, and in 10 (33.3%) signs of fibrocystic mastopathy with a predominance of the cystic component. Conclusions. In 13.3% of healthy pregnant women with ultrasound examination and palpation of the mammary glands revealed a pathology of the mammary glands. Pregnant women with inflammatory infertility had a history of breast cancer (II) in 24.0% of patients. In women with a history of endocrine (I) and combined (III) infertility, there was a significant increase in mammary pathology (70.0% and 83.3%, respectively)
Дод.точки доступу:
Туманова, Л. Є.
Коломієць, О. В.
Деменіна, Н. К.
Гридина, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шевчук, Є. В.
Активність автоімунного процесу у вагітних із системним червоним вовчаком [Текст] = Autoimmune Activity in Pregnant Women with Systemic Lupus Erythematosus / Є. В. Шевчук, А. Ю. Лиманська // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 10-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика, метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (иммунология, метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
АУТОИММУННЫЙ ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫЙ СИНДРОМ -- AUTOIMMUNE LYMPHOPROLIFERATIVE SYNDROME (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Останніми роками кількість автоімунних захворювань суттєво зростає у світі, зокрема, в осіб репродуктивного віку. Вагітність є фактором розвитку або загострення автоімунних захворювань
Мета — визначити спектр антитіл у вагітних із системним червоним вовчаком (СЧВ) залежно від ураження органів-мішеней для встановлення активності автоімунного процесу, а в подальшому — для призначення адекватного лікування і визначення прогнозу. Пацієнти та методи. Нами обстежено 96 вагітних із СЧВ, серед яких було 34 жінки з антифосфоліпідним синдромом (АФС) і 62 жінки без АФС. У групі жінок із СЧВ без АФС І ступінь активності відмічався у 48 вагітних, ІІ ступінь — у 14 жінок. У жінок із СЧВ у поєднанні АФС І ступінь активності спостерігався у 22 вагітних, ІІ ступінь — у 12 жінок. Спектр автоімунних антитіл визначено за стандартною методикою в лабораторії з європейською сертифікацією. Результати та висновки. У 75% вагітних із СЧВ ІІ ступеня активності та майже у 60% вагітних із СЧВ І ступеня активності виявляються антитіла до двоспіральної ДНК (dsDNA), які є лабораторним маркером СЧВ і майже не зустрічаються при інших захворюваннях сполучної тканини. Ураження органів-мішеней спостерігаються у всіх досліджуваних вагітних, але значно більший відсоток кардиту та пневмоніту реєструється в жінок із СЧВ ІІ ступеня активності. За нашими даними, існує прямий кореляційний зв'язок між наявністю позитивних антитіл до двоспіральної ДНК (dsDNA) у високих титрах і люпус-нефритом у вагітних із СЧВ ІІ ступеня активності. У групі вагітних із СЧВ і АФС за допомогою кількісного методу оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень виявлено вкрай високий ризик виникнення тромбозів, що обумовлює необхідність ефективної тромбопрофілактики
In recent years, the number of autoimmune diseases has been increasing significantly worldwide, in particular, in people of reproductive age. Pregnancy is a factor in the development or exacerbation of autoimmune diseases. Purpose is to determine the spectrum of antibodies in pregnant women with systemic lupus erythematosus (SLE) depending on the damage of target organs to establish the activity of the autoimmune process, and in the future, to prescribe an adequate treatment, and to determine the prognosis
Pregnancy is a factor in the development or exacerbation of autoimmune diseases. Purpose is to determine the spectrum of antibodies in pregnant women with systemic lupus erythematosus (SLE) depending on the damage of target organs to establish the activity of the autoimmune process, and in the future, to prescribe an adequate treatment, and to determine the prognosis. Patients and methods. We examined 96 pregnant women with SLE, among whom there were 34 women with antiphospholipid syndrome (APS) and 62 women without APS. In the group of women with SLE without APS, the I degree of activity was observed in 48 pregnant women, II degree — in 14 women. In women with SLE in combination with APS І degree of activity was observed in 22 pregnant women, ІІ degree — in 12 women. The spectrum of autoimmune antibodies was determined according to standard methods in a laboratory with European certification. Results and conclusions. In 75% of pregnant women with SLE II degree of activity, and in almost 60% of pregnant women with SLE І degree of activity, antibodies to double-stranded DNA (dsDNA) were detected, which are a laboratory marker of SLE and are almost never found in other connective tissue diseases. Target organ lesions are observed in all pregnant women under study, however, a significantly higher percentage of carditis and pneumonitis is recorded in women with SLE II degree of activity. According to our data, there is a direct correlation between the presence of positive antibodies to double-stranded DNA (dsDNA) in high titers and lupus nephritis in pregnant women with SLE II degree of activity. In the group of pregnant women with SLE and APS, using a quantitative method for assessing the risk of thromboembolic complications, an extremely high risk of thrombosis was identified, which necessitates effective thromboprophylaxis
Дод.точки доступу:
Лиманська, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дудник, В. М.
Оцінка рівня залізовмісних білків та їх рецепторів у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від показників функції зовнішнього дихання [Текст] = Evaluation of the level of reduced proteins and their recipers in the blood syrobal in children with bronchial asthma, depending on indicators of the external respiratory function / В. М. Дудник, В. М. Жмурчук // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 15-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика, кровь, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЖЕЛЕЗО-СВЯЗЫВАЮЩИЕ БЕЛКИ -- IRON-BINDING PROTEINS (анализ, диагностическое применение, кровь)
ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- RESPIRATORY PHYSIOLOGICAL PROCESSES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — оцінити рівень залізовмісних білків та їх рецепторів у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму (БА), залежно від показника функції зовнішнього дихання. Пацієнти та методи. Відповідно до поставленої мети обстежено 227 дітей, хворих на БА, віком від 6 до 17 років. В усіх обстежених визначено кількість заліза в сироватці крові, загальну залізозв'язуючу здатність, латентну залізозв'язуючу здатність, коефіцієнт насичення трансферину (КНТ) залізом, рівень феритину, вміст розчинних рецепторів до трансферину (sTfR), індекс sTfR/log феритин (1,5 — латентний дефіцит заліза). Функцію зовнішнього дихання (об'єм форсованого видиху за секунду — ОФВ1) досліджено методом спірографії на апараті Spirolab III. Результати. Проведеним дослідженням визначено, що мікроцитоз у дітей, хворих на БА, із тяжким ступенем обструкції дихальних шляхів зустрічався на 53,76% частіше, ніж у пацієнтів із нормоцитозом. За отриманими даними, показники ферокінетики в обстежених дітей, хворих на БА, залежали від ступеня обструкції дихальних шляхів. Так, КНТ залізом був нижчим порівняно зі здоровими: у групі дітей із показником ОФВ1 80% — на 10,4%; у групі дітей із показником ОФВ1 65–80% — на 18,48%; у групі дітей із показником ОФВ1 50–65% — на 24,79%, у групі дітей із показником ОФВ1 50% — на 28,59%. Висновки. У дітей, хворих на БА, із тяжким і середнім ступенем обструкції дихальних шляхів (за показником ОФВ1) дефіцит заліза зустрічався в 10,1 раза і 5,02 раза частіше, ніж у пацієнтів із показником ОФВ1 80%. Серед показників обміну заліза найбільш суттєвими були зміни КНТ залізом, що вказують на значний позитивний зв'язок між КНТ залізом і ОФВ1 (rxy=0,621 (p=0,026)), а також на помірний зв'язок із піковою об'ємною швидкістю видиху (rxy=0,422 (p=0,033)). Також встановлено позитивний зв'язок між рівнем феритину і показником ОФВ1 (rxy=0,258 (p=0,024)).
Purpose — evaluate the level of iron-containing proteins and their receptors in blood serum of children with bronchial asthma, depending on the indicator of the function of external respiration. Patients and methods. In accordance with the goal, we examined 227 children aged 6 to 17 years old with bronchial asthma. The total number of iron in serum, total iron binding capacity, latent iron binding ability, saturation coefficient of transferrin, level of ferritin, content of soluble receptors to transferrin (sTfR), sTfR/log index Ferritin (1.5 — latent iron deficiency). The function of external respiration (FEV1) investigated by spirography on the Spirolab III. Results. The conducted study determined that microcytosis in children with asthma, with severe degree of airway obstruction, was 53.76% more frequent than in patients with normal cytosis. According to our data, the indicators of ferrokinetics in the examined children with asthma depended on the degree of obstruction of the respiratory tract. Thus, in the group of children with an FEV1 index of 80%, the saturation rate of transferrin by iron was 10.4% lower; in the group of children with an indicator of FEV1 65–80% by 18.48% lower; in the group of children with FEV1 50–65% by 24.79% lower and in the group with FEV1 less than 50%, the saturation rate of transferrin by iron was 28.59% lower in relation to healthy children. Conclusions. In children with asthma, with severe and moderate degrees of airway obstruction (according to the FEV1), iron deficiency was found to be 10.1 and 5.02 times higher than in patients with an FEV1 of 80% or more. Among the indices of iron metabolism, the most significant changes were the change in the saturation coefficient of transferrin by iron, which confirms the presence of a significant positive correlation between the coefficient of saturation of transferrin by iron and FEV1 (rxy=0.621 (p=0.026)) and moderate association with PEF (rxy=0.422 (P=0.033)). There is also a positive correlation between levels of ferritin and the value of FEV1 (rxy=0.258 (p=0.024)).
Дод.точки доступу:
Жмурчук, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кушніренко, С. В.
Карнітиновий статус у дітей, хворих на хронічну хворобу нирок [Текст] = Carnitine status in children with chronic kidney disease / С. В. Кушніренко, Н. В. Ольхович // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 20-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАБОЛОМИКА -- METABOLOMICS (тенденции)
ДЕТИ -- CHILD
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
КАРНИТИН -- CARNITINE (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — вивчення метаболомічних основ прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) у дітей на підставі дослідження карнітинового статусу, визначення потенціальних кандидатів-маркерів прогресування ХХН. Пацієнти та методи. У 38 дітей з ХХН 2–5 ст. віком від 2 до 17 років визначали концентрацію ацилкарнітинів у сухих плямах крові методом рідинної хроматографії тандемної мас-спектрометрії. Результати. Певні метаболомічні зміни діагностувалися в дітей, хворих на ХХН 2–5 ст. Чітка тенденція до зниження рівня вільного карнітину (С0) простежувалася на 4 ст. ХХН порівняно зі значеннями в пацієнтів із ХХН 2 ст. (p0,05), досягаючи мінімуму в пацієнтів із ХХН 5 ст. (p0,05). Динаміка рівня ацетилкарнітину С2 мала хвилеподібний характер, збільшившись в 1,7 раза в пацієнтів із ХХН 3 ст. порівняно з ХХН 2 ст. (p0,05), набувши тенденції до зниження в пацієнтів із ХХН 4–5 ст. Під час оцінки співвідношення ацетилкарнітину до вільного карнітину простежувалося наочне збільшення показника від 0,47 при ХХН 2 ст. до 0,79 при ХХН 3 ст. і до 1,05 при ХХН 5 ст. Найбільш показовою виявилася динаміка C5DC (глутарилкарнітину) і C6DC (3-метилглутаконілкарнітину), які продемонстрували достовірну різницю у значеннях між усіма групами пацієнтів, поступово збільшуючись від ХХН 2 ст. і досягаючи максимуму значень у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Висновки. Метаболомічне профілювання карнітинового статусу крові дає змогу виявити значний зв'язок між тяжкістю ушкодження нирок і рівнем ацилкарнітинів у дітей з ХХН. Ідентифіковано ситуації, що припускають як перевиробництво, так і дефіцит, які відбуваються на системному рівні. Визначено потенціальні кандидати-маркери прогресування ХХН: ацилкарнітини — C5DC (глутарилкарнітин), C6DC (3-метилглутаконілкарнітин). Пацієнти, залучені у дослідження, та/або їхні батьки дали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні
Purpose — to study the metabolic basis of the progression of chronic kidney disease (CKD) in children based on a study of carnitine status, to identify potential candidate markers of CKD progression. Patients and methods. The concentration of acylcarnitines in dry blood spots was determined in 38 children with CKD 2–5 st. aged from 2 to 17 by liquid chromatography tandem mass spectrometry. Results. Certain metabolic changes were diagnosed in children with CKD 2–5 st. A clear tendency to a decrease in the free carnitine (C0) level begins to be traced at 4 st. CKD in comparison with the values obtained in patients with CKD 2 st. (p0.05), reaching a minimum in patients with CKD 5 st. (p0.05). The dynamics of the acetylcarnitine C2 level was wave-like, increasing 1.7 times in patients with CKD 3 st. in comparison with CKD 2 st. (p0.05), acquiring a tendency to decrease in patients with CKD 4–5 st. When assessing the ratio of acetylcarnitine to free carnitine, a clear increase was observed from 0.47 for CKD 2 st. up to 0.79 with CKD 3 st. and up to 1.05 with CKD 2–5 st. The most indicative was the dynamics of C5DC (glutarylcarnitine) and C6DC (3-methylglutaconylcarnitine), which showed a significant difference in values between all groups of patients, gradually increasing from CKD 2 st. and reaching maximum values in patients with end-stage renal disease. Conclusions. The metabolic profiling of the carnitine status of the blood allows us to determine a significant relationship between the severity of kidney damage and the level of acylcarnitines in children with CKD. Situations allowing both overproduction and shortages and occurring at the system level have been identified. Potential candidates for CKD progression were identified: acylcarnitines — C5DC (glutarylcarnitine), C6DC (3-methylglutaconylcarnitine)
Дод.точки доступу:
Ольхович, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дудник, В. М.
Оцінка стану серця та нирок як таргетних органів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією [Текст] = Assessment of the state of heart and kidney as target organs in hypertensive children / В. М. Дудник, О. О. Зборовська, О. В. Бур’ян // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СЕРДЦЕ -- HEART (физиология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (физиология)
АЛЬБУМИНУРИЯ -- ALBUMINURIA (диагностика, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — оцінити функціональний стан таргетних органів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією. Пацієнти та методи. Обстежено 41 підлітка віком від 13 до 17 років з артеріальною гіпертензією, яких лікували у Вінницькій обласній дитячій клінічні лікарні. Пацієнтів основної групи поділили залежно від: ступеня артеріальної гіпертензії — 66% з артеріальною гіпертензією І ступеня (n=27) і 34% — ІІ ступеня (n=14); клінічної форми — 73% із лабільною (n=30) і 27% зі стабільною гіпертензією (n=11); індексу маси тіла — 46% із нормальною (n=19), 15% із надмірною масою тіла (n=6) і 39% з ожирінням (n=16). Контрольну групу становили 30 практично здорових однолітків. Для оцінки стану органів-мішеней використали клініко-анамнестичний метод, інструментальний (ехокардіографія, добовий моніторинг артеріального тиску), лабораторний (мікроальбумінурія в добовій сечі), статистичний — критерій Стьюдента, точний метод Фішера, відношення шансів. Результати. У дітей з артеріальною гіпертензією товщина задньої стінки лівого шлуночка (9,92±0,22 мм), міжшлуночкової перетинки (9,8±0,2 мм) та індекс маси міокарда лівого шлуночка (75,98±1,83 г/м2) були достовірно вищими (Р0,05), ніж у здорових дітей контрольної групи (7,44±0,2 мм, 7,7±0,2 мм, 60,14±1,40 г/м2 відповідно). Товщина задньої стінки лівого шлуночка в дітей зі стабільною (10,6±0,5 мм) і артеріальною гіпертензією ІІ ступеня (10,7±0,3 мм), а також у пацієнтів з ожирінням (10,53±0,3 мм) була достовірно вищою (P0,05), ніж у дітей з лабільною формою (9,4±0,2 мм), артеріальною гіпертензією І ступеня (9,5±0,3 мм) та нормальною й надмірною масою тіла (9,5±0,31 мм і 9,5±0,58 мм відповідно). Товщина міжшлуночкової перетинки в дітей, які мали стабільну (10,5±0,5 мм), артеріальну гіпертензією ІІ ступеня (10,5±0,3 мм), а також ожиріння (10,43±0,32 мм), була достовірно вищою (P0,05), ніж у пацієнтів із лабільною формою (9,4±0,2 мм), артеріальною гіпертензією І ступеня (9,5±0,3 мм), а також із нормальною й надмірною масою тіла (9,38±0,29 мм і 9,45±0,4 мм відповідно). Середній рівень мікроальбумінурії в дітей основної групи (22,92±1,96 мг/л) був вищим більш ніж у 2 рази (P0,05) порівняно зі здоровими дітьми (10,23±1,49 мг/л). У пацієнтів зі стабільною (31,3±4,8 мг/л), артеріальною гіпертензією ІІ ступеня (28,3±3,1 мг/л), у пацієнтів з ожирінням (29,96±3,52 мг/л) рівень мікроальбумінурії був приблизно у більш ніж 1,5 раза вищим (P0,05), ніж у пацієнтів із лабільною (19,8±1,8 мг/л), артеріальною гіпертензією І ступеня (20,1±2,0 мг/л), а також нормальною і надмірною масою тіла (18,33±2,28 мг/л і 18,66±2,93 мг/л відповідно). Аналіз відношення шансів встановив, що саме ІІ ступінь артеріальної гіпертензії (OR
Purpose — to assess the functional state of target organs in hypertensive children. Patients and methods. We examined 41 hypertensive adolescents (aged from 13 to 17) who had been under treatment at Vinnitsa regional children`s hospital. The patients were grouped by stage of hypertension — 66% of children had stage 1 (n=27) and 34% had stage 2 (n=14), clinical form — 73% with labile hypertension (n=30) and 27% with stable (n=11). Also patients were divided by body mass index — 46% had normal weight (n=19), 19% were overweight (n=6) and 39% were obese (n=16). The control group consisted of 30 practically healthy children aged from 13 to 17. In order to assess the functional state of target organs anamnestic, clinic-instrumental (cardiac echo, ambulatory blood pressure monitoring), laboratory (albuminuria) and statistical methods (the student`s t-test, fisher's method and odds ratio) were used. Results. In hypertensive children left ventricular posterior wall thicknesses (9.92±0.22 mm), interventricular septum thicknesses (9.8±0.2 mm) and left ventricular mass index (75.98±1.83 g/m2) were significantly higher (Р0.05) than in healthy children from the control group (7.44±0.2 mm, 7.7±0.2 mm, 60.14±1.40 g/m2, respectively). Left ventricular posterior wall thicknesses in children with stable form (10.6±0.5 mm), stage 2 of hypertension (10.7±0.3 mm) — as well as obese patients (10.53±0.3 mm) — was significantly higher (P0.05) than in children with labile (9.4±0.2 mm) and stage 1 of hypertension (9.5±0.3 mm), and also normal weight and overweight children (9.5±0.31 mm and 9.5±0.58 mm, respectively). Interventricular septum thicknesses in those children who had stable form (10.5±0.5 mm), stage 2 of hypertension (10.5±0.3 mm) — as well as obese patients (10.43±0.32 mm) — was significantly higher (P0.05) than in children with labile (9.4±0.2 mm) and stage 1 of hypertension (9.5±0.3 mm), and also normal weight and overweight children (9.38±0.29 mm and 9.45±0.4 mm, respectively). The average children`s level of microalbuminuria at the studied group (22.92±1.96 mg/L) was more than twice higher (P0.05), than in healthy children from the control group (10.23±1.49 mg/L). Patients with stable form (31.3±4.8 mg/L) and stage 2 of hypertension (28.3±3.1 mg/L), and also obese children (29.96±3.52 mg/L), had more than 1,5 times higher levels of microalbuminuria (p0.05) than patients with labile form (19.8±1.8 mg/L), stage 1 of hypertension (20.1±2.0 mg/L), normal weight and overweight children (18.33±2.28 mg/L and 18.66±2.93 mg/L, respectively. Odds ratio calculation helped to determine that stage 2 (OR
Дод.точки доступу:
Зборовська, О. О.
Бур’ян, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Коронарна недостатність під час вагітності. Епідеміологія, методи діагностики та лікування [Текст] = Coronary Insufficiency during Pregnancy. Epidemiology, Methods of Diagnosis and Treatment / С. О. Сіромаха [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 32-39. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті представлено огляд літератури щодо коронарної недостатності (КН) у вагітних. Наведено епідеміологію КН. Описано причини виникнення цієї патології у вагітних та її симптоми. Окреслено основні методи діагностики і лікування КН. Коронарна недостатність — це гострі і хронічні захворювання, що характеризуються невідповідністю між потребою міокарда в кисні та величиною коронарного кровотоку. Частота виникнення КН залежить від сімейного анамнезу атеросклеротичних захворювань, дисліпідемії, активізації, харчування, стресового впливу, рівня цукру в крові, куріння, користування оральними контрацептивами в минулому. Основною причиною розвитку КН є атеросклеротичні порушення коронарних артерій, зумовлені загальними факторами ризику КН, а також гемодинамічними, гемостатичними і гормональними змінами під час вагітності. Коронарна недостатність становить загрозу здоров'ю і життю вагітної та її дитини. Діагностика КН під час вагітності є утрудненою і може включати в себе ризики для плода. Передусім використовують неінвазивні методи, які таких ризиків не несуть. Впровадження перкутанне коронарне втручання (ПКВ) як методу лікування знижує рівень материнської смертності на 15%. Для зменшення тератогенного впливу іонізуючого випромінювання рекомендують ПКВ після 15 тижнів вагітності із закінченням органогенезу плода. Але при гострому коронарному синдромі виконують ПКВ в екстреному порядку в будь+якому терміні вагітності. Коронарне шунтування є також можливою опцією для екстреної реваскуляризації міокарда. Коронарне шунтування на «працюючому» серці є операцією вибору за неможливістю застосування ендоваскулярних методів. За даними літератури, післяопераційна летальність вагітних під час операції не відрізняється від летальності в «не вагітній» групі пацієнтів, проте фетальна смертність сягає 20%, особливо із застосуванням штучного кровообігу. Перед призначенням лікарських засобів для серцево-судинної системи слід враховувати їх вплив на матковий кровотік і плід. Вагітних жінок із КН необхідно госпіталізувати у високоспеціалізовані заклади охорони здоров'я, на базі яких функціонує pregnancy heart team та де є можливість швидкого надання допомоги як вагітній, так і новонародженому
The article presents a literature review on coronary insufficiency (CI) in pregnant women. Epidemiology of CI is outlined. The causes of this pathology in pregnant women and its symptoms are described. Main methods of diagnosis and treatment of CI are determined. Coronary insufficiency refers to acute and chronic diseases characterized by a mismatch between myocardial oxygen demand and coronary blood supply. The incidence of CN depends on a family history of atherosclerotic diseases, dyslipidemia, activation, nutrition, stress, blood sugar, smoking, and use of oral contraceptives in the past. The major reasons for CI development are atherosclerotic disorders of the coronary arteries, due to common risk factors for CI, as well as hemodynamic, hemostatic and hormonal changes during pregnancy. Coronary insufficiency poses a threat to the health and life of the pregnant woman and her baby. Diagnosis of CI during pregnancy is difficult and may include risks to the fetus. First of all, non-invasive methods are used, as they do not pose such risks. The introduction of percutaneous coronary intervention (PCI) as a treatment method reduces maternal mortality by 15%. To reduce the teratogenic effects of ionizing radiation, PCI is recommended after 15 weeks of gestation with the end of the embryonic organogenesis. However, in acute coronary syndrome, PCI is performed on an emergency basis at any time during pregnancy. Coronary artery bypass grafting is also a possible option for emergency myocardial revascularization. Coronary artery bypass grafting on a «working» heart is an operation of choice when endovascular methods cannot be used. According to the literature, postoperative mortality of pregnant women during surgery does not differ from mortality in the «not pregnant» group of patients, but fetal mortality reaches up to 20%, especially with the use of cardiopulmonary bypass. Before prescribing drugs for the cardiovascular system, their effect on uterine blood flow and the fetus should be considered. Pregnant women with CI need to be hospitalized in highly specialized healthcare institutions, on the basis of which there is a pregnancy heart team and where there is the possibility of emergency aid to both the pregnant, and the newborn
Дод.точки доступу:
Сіромаха, С. О.
Арванітакві, С. С.
Руденко, С. А.
Лазоришинець, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Куріліна, Т. В.
Базові аспекти педіатричної паліативної допомоги [Текст] = Basic aspects of pediatric palliative care / Т. В. Куріліна // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 40-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE (использование, организация и управление, стандарты, тенденции)
ХОСПИСЫ, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ -- HOSPICE CARE (организация и управление, психология, тенденции)
БОЛИ НЕУСТРАНИМЫЕ -- PAIN, INTRACTABLE (профилактика и контроль, терапия)
Анотація: Розглянуто основні складові педіатричної паліативної допомоги (ППД) й особливості її надання. Наведено 11 категорій станів, що обумовлюють потребу в паліативній допомозі. Визначено, що найбільший внесок роблять вроджені аномалії, перинатальні стани, білково-енергетична недостатність, менінгіти і ВІЛ/СНІД. Педіатрична паліативна група вирізняється високою гетерогенністю, що обумовлено широким віковим діапазоном; широким спектром нозологій, у тому числі орфанними захворюваннями; різницею потреб залежно від віку і розвитку в середовищі амбулаторних, лікарняних закладів і вдома. Визначення ППД та її мету наведено відповідно до термінології ВООЗ, провідних паліативних фондів і Трієстської хартії прав дитини, яка помирає. Акцентовано увагу, що відмінності педіатричних паліативних категорій станів базуються на траєкторіях смерті дитини та обумовлюють потребу в паліативних сервісах. Обговорено моделі ППД та рівні її надання, особливості роботи дитячих хоспісів. Повна система ППД представлена інтегрованою трирівневою допомогою: паліативний підхід, загальна паліативна допомога, спеціалізована паліативна допомога. Детально описано особливості ППД, пов'язані з дитиною та її родиною, готовністю мережі педіатричних закладів та підготовкою лікарів із питань надання паліативної допомоги дитям. Особливість ППД полягає в необхідності забезпечення сервісами з моменту встановлення діагнозу невиліковного захворювання, незважаючи на прогнозовану тривалість життя. Така допомога має надаватися в будь-якому місці, незалежно від моделі медичного закладу, і так тривало, наскільки це потрібно, а початок паліативного догляду не передбачає допомогу тільки наприкінці життя та відмову від боротьби. Висвітлено основні принципи управління базовими симптомами, особливо звернуто увагу на важливість оцінки болю, його рівень та базові принципи контролю. Загальний холістичний підхід в організації ППД дає змогу застосовувати всі можливості для підтримки сил дитини із захворюванням, що обмежує життя
Main components of pediatric palliative care (PPC) and features of its render of service were reviewed in the article. Eleven categories of state which cased requirements in palliative care were presented. It is established that the most great contribution belongs for congenital anomalies, perinatal states, protein-energy malnutrition, meningitis and HIV/AIDS. Pediatric palliative group distinguishes with high heterogeneity due to wide age range; broad spectrum of nosology including rare diseases; difference in needs depending from age and development in ambulance, in hospital and at home environment. The definition of PPC and its aim were presented according of terminology of WHO, guiding palliative charities and a charter for the rights of the dying child. It is focused that differences of pediatrics palliative categories of states are based on child death trajectories and are responsible for needs in palliative services. Models of PPC and levels of providing, peculiarities of child hospice were discussed. The complete system of PPC is presented by an integrated three-level care: palliative approach, common palliative care, specialized palliative care. The features of PPC which were related with child, family, readiness of network of pediatrics institutions and training of physicians on the provision of palliative care for children were distinguished in details in the article. Also the peculiarity of PPC is the necessity of service coverage from the moment of determination of the diagnosis of incurable disease despite of predicted life span that must be provided at any site independently of model of health care institution and so long as needed and a start of palliative care does not indicate the support only at the end of life and a refusal of fight. The main concepts of management of basic syndromes were distinguished, especially attention was paid to the importance of pain assessment, pain level and control bedrock principles. General holistic approach when organizing PPC makes it possible to use all the possibilities for support of child's energy with life-limiting disease
Вільних прим. немає

Знайти схожі

До питання про диференційну діагностику лихоманки неуточненого генезу у дітей: особливий випадок [Текст] = To the question of the differential diagnosis of fever of unknown origin in children: a special case / О. А. Ошлянська [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 49-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
ЛИХОРАДКА -- FEVER (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Лихоманка є найпоширенішою скаргою під час огляду педіатричних пацієнтів, найчастіше обумовлена вірусними або бактерійними інфекціями. Проте в деяких клінічних ситуаціях визначення причини лихоманки суттєво утруднене та може потребувати широкого кола диференційної діагностики, яка включає численні лабораторні тести і різноманітні специфічні методи візуалізації різних структур організму дитини. У рідкісних випадках персистуюча лихоманка тривало залишається лихоманкою невідомого походження. Під лихоманкою неуточненого ґенезу розуміють патологічний стан, основним проявом якого є підвищення температури тіла понад 38,3°С із багаторазовими підйомами протягом 3 тижнів і більше, етіологія якого не встановлена, незважаючи на проведений комплекс діагностичних досліджень. Гарячка неуточненого ґенезу є однією з найскладніших клінічних ситуацій для медичних працівників, оскільки не існує жодного діагностичного «золотого» стандарту і дотепер залишається викликом для кожного лікаря і потребує ретельного підходу до кожного конкретного випадку. Основним напрямом діагностичного пошуку в дитини з тривалим підвищенням температури тіла є виключення трьох груп захворювань: автоімунних, онкологічних та інфекційних. Наведено клінічний випадок із дебютом захворювання з лихоманки неуточненого ґенезу в дитини. Особливість цього випадку полягає у відсутності протягом тривалого часу достатньої кількості клінічних діагностичних критеріїв запальних захворювань кишечника. Розглянуто послідовний процес диференційної діагностики
Fever is the most common complaint when examining pediatric patients, most often due to viral or bacterial infections. However, in some clinical situations, determining the cause of a fever is significantly difficult and may require a very wide range of differential diagnostics, which includes numerous laboratory tests and various specific methods of visualizing various structures of the child's body. In rare cases, persistent fever remains a fever of unknown origin for a long time. Fever of unknown origin is understood as a pathological condition, the main manifestation of which is fever above 38.3°C with multiple rises in body temperature for 3 weeks or more, the etiology of which has not been established, despite a set of diagnostic studies. Fever of unknown origin is one of the most difficult clinical situations for health care workers, since there is not a single diagnostic gold standard, it still remains a challenge for every doctor and requires a thorough approach to each specific case. The main directions of the diagnostic search in a child with a prolonged rise in body temperature are the exclusion of three groups of diseases: autoimmune, oncological and infectious. A clinical case with the debut of the disease from fever of unknown origin in a child is presented, a feature of this case is the absence for a long time of a sufficient number of clinical diagnostic criteria for inflammatory bowel diseases, and the sequential process of differential diagnosis is considered.
Дод.точки доступу:
Ошлянська, О. А.
Музика, Н. М.
Арчакова, Т. М.
Надточій, Т. Г.
Дорошенко, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

WHO recommendations: Uterotonics for the prevention of postpartum haemorrhage [Текст] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 3. - С. 58-87. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Окситоники--тер прим

MeSH-головна:
ВСЕМИРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- WORLD HEALTH ORGANIZATION
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (патофизиология, терапия, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)