Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ70/2021/29/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Віддалені результати повторних поперекових мікродискектомій із використанням поліакриламідного гідрогелю: клініко-радіологічна релевантність [Текст] / Є. Г. Педаченко [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 9-25. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT (диагностика, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика)
ГИДРОГЕЛЬ -- HYDROGEL
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Анотація: Епідуральний фіброз (ЕФ) є однією з основних причин синдрому невдало оперованого хребта, що проявляється болем у спині й кінцівках та іншими ознаками компресії або подразнення нервових утворень. Для попередження ЕФ застосовують численні підходи і вже існує багаторічний досвід з використання під час мікродискектомії різноманітних бар’єрних матеріалів, зокрема, поліакриламідного гідрогелю (ПГГ). Проте результати такого застосування і сьогодні суперечливі. Мета роботи – оцінити радіологічні показники стану хребта (за даними МРТ) та клінічну симптоматику оперованих хворих, а також визначити силу їх взаємозв’язку у віддаленому періоді після повторних поперекових мікродискектомій з приводу рецидиву гриж міжхребцевих дисків, виконаних із інтраопераційним епідуральним введенням ПГГ. Матеріали та методи. В роботі представлено результати клінічної та радіологічної оцінки 96 (100 %) хворих (середній вік 45,7 років (95 % ДІ [43,5; 47,9]); 59 чоловіків та 37 жінок), включених в одно центрове проспективне когортне дослідження, що проводилось в Державній установі «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України». Хворі були розподілені на 2 групи: основна група (ОГ) 35 (36,5 %) хворих із рецидивом гриж міжхребцевих дисків (МХД), яким на завершальному етапі операції з їх видалення та декомпресії нервових структур епідурально вводився ПГГ для профілактики рубцевозлучного ЕФ; контрольна група (КГ) – 61 (63,5 %) хворий, в яких бар’єрні матеріали не застосовувались. Первинними кінцевими точками дослідження були віддалені результати повторних поперекових мікродискектомій: частота ЕФ у післяопераційній зоні; частота зміщення спинномозкового корінця в післяопераційній зоні; частота повторного рецидивування гриж МХД та виникнення гриж МХД de novo; а також частота випадків залишкового корінцевого болю, який за своєю локалізацією відповідав зоні хірургічного втручання, та ступінь порушення якості життя оперованих хворих. Вторинні кінцеві точки дослідження: аналіз асоціативних зв’язків із визначенням сили впливу таких факторів як ЕФ, зміщення спинно-мозкового корінця в післяопераційній зоні, повторний рецидив грижі МХД та виникнення грижі МХД de novo – на частоту виявлення залишкового корінцевого болю. Результати та їх обговорення. Через 12 місяців після хірургічного лікування в ОГ частота ЕФ була статистично значущо нижчою, ніж у КГ, де ПГГ не застосовувався (p = 0,02936). Не зареєстровано статистично значущої різниці між групами за МРТ-ознаками зміщення спинномозкового корінця у післяопераційній зоні (р = 0,46759), нового рецидиву грижі МХД (p = 0,90904) та виникнення de novo грижі МХД (p = 0,60385). У хворих ОГ, яким застосовувався ПГГ, незареєстровано статистично значущого асоціативного зв’язку між МРТ-ознаками післяопераційного ЕФ, зміщення спинномозкового корінця, нового рецидиву грижі МХД – з одного боку, та з іншого – частотою виявлення залишкового корінцевого болю, що за локалізацією відповідав зоні хірургічного втручання (p = 0,66482; p = 0,09515; p = 0,22857, відповідно). У КГ встановлено статистично значущу асоціацію між зміщенням спинномозкового корінця у післяопераційній зоні та вищезазначеною клінічною симптоматикою (p = 0,00222); показник асоціації φ = 0,41 вказував на середню силу цього впливу. Висновки. Отримані дані в цілому можуть свідчити про доцільність використання такого бар’єрного матеріалу як ПГГ українського виробника, принаймні, у досить складної категорії спiнальних хворих, якими є хворі з рецидивами гриж МХД
Дод.точки доступу:
Педаченко, Є. Г.
Хижняк, М. В.
Красиленко, О. П.
Педаченко, Ю. Є.
Танасійчук, О. Ф.
Крамаренко, В. А.
Фурман, А. М.
МакеєваТ., І.
Стулей, В. А.
Земскова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Поздняков, Д. І.
Похідне коричної кислоти зменшує пухлинне зростання за рахунок зниження експресії Hif-1α та пригнічення ефекту Варбурга [Текст] / Д. І. Поздняков, К. М. Корянова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 26-38. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Ресвератрол

MeSH-головна:
ГЛИКОЛИЗ -- GLYCOLYSIS
АНАЭРОБИОЗ -- ANAEROBIOSIS (действие лекарственных препаратов)
МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- MITOCHONDRIAL DISEASES
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Зростання пухлини характеризується наявністю специфічних особливостей, які можуть бути основою для раціонального лікування. Однією з таких особливостей є парадокс Варбурга, який проявляється у превалюванні гліколітичних реакцій окиснення над аеробним метаболізмом при адекватних внутрішньоклітинних концентраціях кисню. Мета роботи – в умовах експерименту оцінити можливість корекції метаболічних гліколітичних аномалій пухлинних клітин за допомогою курсової терапії 4-гідрокси3,5-ди-трет-бутил коричною кислотою. Матеріали та методи. Дослідження виконано на щурах-самцях лінії Вістар, яким у головний мозок імплантували пухлинні клітини лінії С6-BU-1. Досліджувану сполуку 4-гідрокси-3,5-ди-трет-бутил коричну кислоту і референт – ресвератрол вводили per os у дозах 100 мг/кг і 20 мг/кг відповідно протягом 14 днів з моменту інокуляції пухлини. Після закінчення зазначеного часу щурів декапітували, вилучали пухлинну тканину. Під час роботи визначали обсяг пухлини, активність ана/аеробних реакцій клітинного метаболізму, зміну мітохондріального біогенезу та концентрації Hif-1α. Результати та їх обговорення. Дослідження показало, що курсове введення ресвератролу та 4-гідрокси-3,5-ди-трет-бутил коричної кислоти сприяло зниженню обсягу пухлини порівняно з нелікованими тваринами на 22,9 % (p 0,05) та на 34,3 % (p 0,05) відповідно. На фоні застосування досліджуваної сполуки відзначено також зменшення вмісту Hif-1α на 27,4 % (p 0,05) відповідно, підвищення активності ензиматичних маркерів мітохондріального біогенезу – сукцинатдегідрогенази та цитохром-с-оксидази на 166,7 % (p 0, 05) та 125,0 % (p 0,05). Інтенсивність анаеробних реакцій метаболізму у щурів, які отримували досліджувану сполуку і ресвератрол, була значно нижчою, ніж у нелікованих щурів, тоді як активність аеробних процесів значно зросла. Висновки. Проведене дослідження показало, що застосування 4-гідрокси-3,5-дитрет-бутил коричної кислоти сприяє зниженню інтенсивності анаеробного обміну в пухлинних клітинах за рахунок зменшення експресії Hif-1α, що пригнічує зростання пухлини
Дод.точки доступу:
Корянова, К. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльний аналіз змін щільності та мінерального складу кісткової тканини на тлі експериментального цукрового діабету та тривалого опіоїдного впливу [Текст] / О. О. Адамович [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 39-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (диагностика)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS
СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (использование)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Дослідження кісткової тканини включає два напрямки – вивчення закономірностей структурної перебудови та з’ясування динаміки мінерального складу. Кісткова тканина по різному реагує на вплив екзогенних та ендогенних чинників, проте завжди спостерігається порушення мікроархітектури кістки, її щільності та мінерального складу. Мета роботи – дослідження і порівняння змін щільності та мінерального складу кісткової тканини на тлі експериментального цукрового діабету та при тривалому опіоїдному впливі. Матеріали та методи. Дослідження виконане на 25 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях, вагою 160–270 г, віком 5–7 місяців. Тривалість експерименту – 6 тижнів. Інсулінозалежну форму цукрового діабету І типу моделювали введенням стрептозотоцину. Моделювання тривалого впливу опіоїду на організм здійснювали шляхом введення препарату «Налбуфін» (Русан Фарма ЛТД, Індія). Щільність кістки визначали на апараті для дентальної радіовізіографії. Одиниця виміру – умовна одиниця сірості. Мінеральний склад досліджували шляхом проведення атомно-абсорбційного спектрального аналізу фрагментів кістки на атомно-абсорбційному спектрофотометрі із використанням полум’я пропан-бутан-повітря. Досліджували вміст кальцію,фосфору та магнію. Концентрацію елементів вказували у мг/г. Результати та їх обговорення. Дані радіовізіографічного дослідження показали, що при експериментальному цукровому діабеті щільність кісткової тканини тіла нижньої щелепи знижується, а при тривалому вживанні опіоїду – підвищується. Зниження щільності свідчить про розвиток остеопенії, внаслідок зниження вмісту кальцію та показника Са/Р при зростанні показників вмісту фосфору і магнію та показника Mg/Ca. Підвищення щільності зумовлене збільшенням абсолютного вмісту в кістковій тканині Са, Р та Mg, та показника Са/Р, що підтверджує підвищену мінералізацію кістки, прискорення метаболічних процесів якої стимулює підвищення вмісту Mg. Серед усіх досліджуваних елементів лише співвідношення абсолютних показників вмісту Са співпадає із співвідношенням його питомих часток та показників щільності кістки. Подібне співвідношення встановлено для показника Са/Р. Висновки. Зниження щільності кісткової тканини тіла нижньої щелепи на тлі експериментального цукрового діабету вірогідно настає внаслідок зниження вмісту кальцію та показника Са/Р при зростанні показників вмісту фосфору і магнію та показника Mg/Ca, а підвищення щільності кісткової тканини на тлі тривалого вживання препарату опіоїдної дії зумовлене збільшенням вмісту в ній Са, Р та Mg, а також показника Са/Р
Дод.точки доступу:
Адамович, О. О.
Сафонов, А. С.
Кривецький, В. В.
Кордіяк, О. Й.
Согуйко, Р. Р.
Пальтов, Є. В.
Коцаренко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості цитогенетичних ефектів у онкологічних пацієнтів при променевій терапії на фоні попереднього радіаційного впливу [Текст] / Н. О. Мазник [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 48-64. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS
МУТАГЕНЫ -- MUTAGENS
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
Анотація: Променева терапія як один з найбільш ефективних засобів боротьби з онкопатологією може застосовуватися неодноразово для лікування онкологічних хворих. Проте даних щодо дослідження впливу попереднього радіаційного опромінення на подальший перебіг цитогенетичних пошкоджень за дії радіаційного чинника існує досить небагато. Крім того, радіотерапевтичне лікування як первинне, так і повторне, є прикладом складного сценарію фракціонованого опромінення, дослідження якого має фундаментальне та практичне значення для розуміння складних процесів утворення та елімінації цитогенетичних маркерів радіаційного впливу для подальшого вдосконалення системи біодозиметрії та розробки підходів індивідуалізації променевої терапії. Мета роботи – визначення характеру змін радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень та геномних порушень у пацієнтів з пухлинами голови та шиї та раком легені під час променевої терапії на фоні попереднього променевого лікування. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 29 хворих на рак легені та з пухлинами голови та шиї, з яких 16 отримували променеву терапію вперше, а 13 – повторно. За допомогою цитогенетичного тесту досліджено зміни частот аберацій хромосомного типу та геномних порушень впродовж дистанційної променевої терапії. Результати та їх обговорення. У обстежених хворих допроменевий рівень цитогенетичних пошкоджень перевищував спонтанний. При цьому частота аберацій хромосом у хворих, які зазнали попереднього радіаційного впливу була достовірно вище, ніж у пацієнтів, які не отримували раніше променевого лікування, та залежала від проміжку часу між курсами променевої терапії. Показано зростання рівня радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень впродовж всього курсу променевого лікування онкологічних хворих незалежно від попереднього терапевтичного опромінення. За рахунок досить високого рівня хромосомних пошкоджень у групі вторинних хворих на початку лікування, темпи приросту аберацій хромосомного типу були вище у групі первинних хворих. Розподіли маркерів радіаційного впливу по клітинах при променевому лікуванні були наддисперсними за статистикою Пуассона у обох досліджуваних групах. Зміни частоти геномних порушень мали переважно флуктуаційний характер. Висновки. У вторинних пацієнтів рівень цитогенетичних показників до променевого лікування перевищував показники у первинних хворих. Рівень хромосомних пошкоджень зростав впродовж курсу променевої терапії як у первинних, так і вторинних пацієнтів, але із різною швидкістю. Додатковий генотоксичний вплив повторного опромінення проявлявся тільки у вигляді більшої максимальної кількості аберацій на аберантну клітину у вторинних хворих. За темпами зростання цитогенетичних пошкоджень не виявлено більшого генетоксичного ефекту від повторної променевої терапії на фоні попереднього променевого лікування
Дод.точки доступу:
Мазник, Н. О.
Сипко, Т. С.
Старенький, В. П.
Гукова, І. М.
Артюх, С. В.
Черкаско, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування спіральної комп’ютерної томографії для визначення мінливості мінімальної щільності кісткової тканини стінок верхньощелепної пазухи при хронічному синуситі одонтогенної та риногенної етіології [Текст] / А. С. Нечипоренко [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 65-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНОЙ СИНУСИТ -- MAXILLARY SINUSITIS
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (использование)
Анотація: Існує безліч питань відносно особливостей перебігу одонтогенних верхньощелепних синуситів, ймовірності виникнення ускладнень, правильного дозування навантаження під час імплантації зубів. Мета роботи – виявлення зміни мінімальної щільності кісткової тканини при хронічному одонтогенному верхньощелепному синуситі і порівняння з такою при хронічному риногенному катаральному верхньощелепному синуситі і з фізіологічним станом верхньощелепної пазухи. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 10 пацієнтів із хронічним одонтогенним верхньощелепними синуситом, 10 пацієнтів із хронічним верхньощелепними неполіпозним синуситом риногенної етіології, який поєднується з гіперплазією слизової оболонки синуса до 1 см. Контрольна група – 10 пацієнтівз фізіологічним станом верхньощелепних пазух. У всіх пацієнтів досліджувалась мінімальна щільність верхньої, медіальної та нижньої стінки синусу. Результати та їх обговорення. Максимальною в фізіологічних умовах є мінімальна щільність верхньої стінки верхньощелепної пазухи, мінімальною – мінімальна щільність нижньої стінки. При хронічному катаральному верхньощелепному синуситі мінімальна щільність нижньої стінки всього лише на 2%, верхньої – на 5%, медіальної – на 4% достовірно знижується в порівнянні з незміненою пазухою, а при одонтогенній природі верхньощелепного синуситу цей показник склав 31% у нижній стінці, 27% у ділянці медіальної. Мінімальна щільність верхньої стінки верхньощелепного синуса знизилася по відношенню до мінімальної фізіологічної лише на 6%. Висновки. Підраховані мінімальні фізіологічні денситометричні показники нижньої, медіальної, верхньої стінок. Виявлено зниження мінімальної щільності кісткової тканини при риногенному хронічному катаральному верхньощелепному синуситі. При хронічному одонтогенному верхньощелепному синуситі визначається максимальне достовірне зниження мінімальної щільності як нижньої, так і медіальної, стінок
Дод.точки доступу:
Нечипоренко, А. С.
Назарян, Р. С.
Семко, Г. О.
Лупир, А. В.
Юревич, Н. О.
Фоменко, Ю. В.
Костюков, Е. О.
Алєксєєва, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чи можливо мінімізувати ризик виникнення безпосередніх ускладнень панкреатодуоденальної резекції у хворих із патологією голівки підшлункової залози, ускладненою синдромом механічної жовтяниці? [Текст] / П. Т. Муравйов [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 76-88

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (патофизиология)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Питання щодо прогнозування та пошуку можливостей уникнення розвитку інтра- та ранніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею, зниження періопераційної летальності у цієї складної в лікувальному плані категорії хворих лишаються вельми актуальними. Мета роботи – визначити оптимальні заходи щодо поліпшення безпосередніх результатів виконання панкреатодуоденальної резекції у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею. Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (2007–2019 рр.). Для досягнення мети дослідження було обстежено 272 хворих із вогнищевою патологією біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненою синдромом механічної жовтяниці. Всім хворим було виконано радикальне оперативне втручання в обсязі панкреатодуоденальної резекції (ПДР). Для оцінки впливу того чи іншого виду передопераційної підготовки на стан хворих протягом періопераційного періоду всіх пацієнтів було рандомізовано на дві групи: основна група – 112 пацієнтів, яким моделювання ризику та передопераційну підготовку здійснювали за власно розробленим алгоритмом шляхом проведення математичного моделювання та генетичного аналізу із залученням консервативних заходів експрес-детоксикації та декомпресії жовчовивідних шляхів. Група контролю представлена 160 пацієнтами, яким підготовка виконувалася лише за рахунок консервативної терапії, а декомпресія біліарної гіпертензії не проводилася. Результати та їх обговорення. Під час оцінки якості проведення підготовки керувалися динамікою змін ментального статусу хворих, показників цитолітичного та холестатичного синдромів. Завдяки проведеній передопераційній підготовці за власно розробленим алгоритмом більш суттєвих позитивних змін вдалося досягти в основній групі порівняно із групою контролю. Кількість балів за шкалою МоСА перед операцією в основній та групі порівняння стало 24,9 ± 3,2 та 22,8 ± 2,4 відповідно. За результатами тесту DSST хворі розподілилися таким чином – 40,2 ± 3,8 та 23,6 ± 2,6 балів в основній та групі контролю (p 0,05). При порівнянні динаміки рівня загального білірубіну суттєві відмінності почали відмічатися з третьої доби – 185,1 ± 2,4 мкмоль/л проти 258,4 ± 2,9 мкмоль/л, на п’ятий день – 163,2 ± 2,6 мкмоль/л проти 222,2 ± 3,8 мкмоль/л, і нарешті напередодні оперативного втручання – 112,3 ± 2,7 мкмоль/л проти 198,3 ± 3,3 мкмоль/л у хворих основної групи та групи порівняння відповідно (p 0,05). В ході оцінки динаміки активності АлАТ за умов різної передопераційної підготовки встановлено, що на сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119 ± 12 Од/л та 157 ± 14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні ПДР показник складав 101 ± 11 Од/л та 138 ± 12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Різниця рівнів активності АсАт між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірності з 5-ї доби 124 ± 13 Од/л проти 150 ± 11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні виконання оперативного втручання (панкреатодуоденальної резекції) різниця між показниками активності АсАт також була достовірною – 81 ± 7 Од/л проти 114 ± 7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Щодо рівнів ЛФ, то на 3-й день спостереження її вміст в обох групах знизився до 440,9 ± 2,1 та 550,7 ± 1,4 Од/л (p 0,05). На 5-й день спостереження значення показника були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значне зниження активності ЛФ (до 223,2 ± 2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (до 350,3 ± 1,1 Од/л) (p 0,05). Нарешті, напередодні ПДР активність ЛФ складала в основній групі 104,8 ± 1,3 Од/л, а у групі порівняння – 270,8 ± 1,9 Од/л (p 0,05). Певні відмінності були виявлені також при дослідженні активності γ-глутамілтрансферази (ГГТ). Вони стали більш суттєвими на 5-й день – 403 ± 29 Од/л проти 446 ± 35, та набули достовірності на 7-й день – 304 ± 21 Од/л проти 374 ± 26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні ПДР подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271 ± 29 Од/л в основній групі проти 348 ± 33 Од/л у групі порівняння (p 0,05). Кількість виникнення післяопераційних ускладнень, що загрожують життю, в основній групі склала 42 (37,5 %) випадки, а у групі контролю – 102 (63,8 %) випадки. Таким чином, за частотою післяопераційних ускладнень група контролю значно випереджала основну (c2
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Горбунов, А. А.
Запорожченко, М. Б.
Шевченко, В. Г.
Хархурі, Макрем
Дубівська, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтерлейкін-6 та розвиток колоректального раку [Текст] / І. А. Громакова [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 89-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (анализ)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Колоректальний рак (КР) одне з найбільш частих злоякісних новоутворень у світі. Він займає третє місце в структурі онкологічної захворюваності друге – в структурі смертності. Одним з важливих факторів, що призводять до КР, є хронічне запалення кишківника, вирішальну роль в якому відіграють прозапальні цитокіни. Серед прозапальних цитокінів інтерлейкін-6 посідає одне з провідних місць у патогенезі КР. Отже актуальним є з’ясування ролі інтерлейкіну-6 (IL-6) у розвитку та прогресуванні КР, визначення діагностичної та прогностичної цінності цитокіну та аналіз застосування терапевтичних стратегій, спрямованих на сигнальний шлях IL-6, при КР. Мета роботи – проаналізувати роль прозапального цитокіну IL-6 у розвитку колоректального раку, розглянути механізми онкогенної дії цитокіну, оцінити результати застосування терапевтичних стратегій, спрямованих на сигнальний шлях IL-6 при колоректальному раку та охарактеризувати прогностичну та діагностичну цінність IL-6. Матеріали та методи. Пошук даних для огляду проводили в базах даних Pubmed, Cochrane Library, ScienceDirect. Проаналізовано результати досліджень, виконаних до травня 2021 року. Відповідні неопубліковані дослідження виявлено у реєстрі клінічних випробувань Національних інститутів здоров’я США www.clinicaltrials.gov. Результати та їх обговорення. Дано оцінку діагностичної та прогностичної цінності IL-6 у хворих на КР. Висвітлено механізми регуляції IL-6 росту пухлини, ангіогенезу, апоптозу, метастазування при КР. Наведено результати доклінічного і клінічного тестування моноклональних антитіл до ІL-6, ІL-6R, низькомолекулярних сполук, що впливають на цитокінову рецепторну передачу сигналів через gp130 та JAK-STAT, а також лікарських препартів та сполук природного походження, які здатні чинити інгібіторну дію на IL-6/STAT3 сигнальний шлях. Висновки. Стратегії, спрямовані на блокування передачі сигналів IL-6, можуть бути потенційно корисні у разі злоякісних новоутворень, передусім як компонент комбінованої терапії, або для того, щоб запобігти несприятливим симптомам, пов’язаним з імунотерапією раку. Подальші дослідження необхідні для остаточного з’ясування ролі класичної передачі сигналу IL-6 і транс-сигналінгу у патогенезі колоректального раку, оскільки це може створити підґрунтя для більш цілеспрямованого пригнічення функцій цього плейотропного цитокіну
Дод.точки доступу:
Громакова, І. А.
Сорочан, П. П.
Прохач, Н. Е.
Громакова, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Король, П. О.
Сучасна гібридна візуалізація нейроендокринних пухлин (клінічна лекція) [Текст] / П. О. Король, М. О. Івах // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 108-118. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕЙРОЭНДОКРИННЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEUROENDOCRINE TUMORS (диагностика)
РАДИОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- NUCLEAR MEDICINE (методы)
РАДИОНУКЛИДНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- RADIONUCLIDE IMAGING (использование)
СОМАТОСТАТИН -- SOMATOSTATIN
Анотація: Нейроендокринні пухлини – це група новоутворень, що виникають із нейроендокринних клітин і мають біологічно активні властивості. Поява нейроендокринних пухлин може бути пов’язана із наявністю синдромів множинних нейроендокринних неоплазій 1 типу. За даними світової статистики кількість нейроендокринних пухлин збільшилася вп’ятеро за останні 30 років. Цей факт, скоріше за все, пов’язаний із покращенням їх виявлення, у тому числі завдяки прогресу в розвитку гібридних методів візуалізації. Найбільший інтерес викликають позитронно-емісійна та однофотонно-емісійна томографія, поєднана з комп’ютерною томографією, із застосуванням аналогів соматостатину (DOTA-кон’югат), мічених 68Ga, 64Cu-SARTATE та сцинтиграфія з 99mTc-тектротидом. Комбінація анатомічних та функціональних методів діагностики дозволяє діагностувати пацієнтів на ранній стадії захворювання та вплинути на подальший прогноз та результат захворювання. Актуальність проблеми нейроендокринних пухлин зумовлена мультидисциплінарністю патології та відсутністю програм скринінгу. Мета роботи – провести огляд сучасних гібридних методів візуалізації, що використовуються для діагностики, визначення стадії та подальшого спостереження за нейроендокринними пухлинами. Матеріали та методи. Проведено аналіз повнотекстових публікацій, які були відібрані шляхом літературного пошуку в закордонних базах даних (PubMed, Scopus, ScienceDirect-Elsevier) за період 2003–2020 рр. Результати та їх обговорення. При аналітичному огляді літератури проаналізовано досвід застосування сучасних методів діагностики нейроендокринних пухлин в Україні та за кордоном. Розглянуто вибір радіофармацевтичних лікарських засобів та трейсерів. Встановлено, що позитронно-емісійна комп’ютерна томографія з DOTA-кон’югатами – це новий «золотий стандарт» у візуалізації нейроендокринних новоутворень з чутливістю та специфічністю набагато вище 90 %. Даний метод здатний виявити ранні ураження кісток, що не можливо за допомогою КТ або МРТ, та має позитивний вплив на визначення стадії і подальше лікування. Представлено оцінку рецепторного статусу нейроендокринних пухлин для відбору кандидатів для пептид-рецепторної радіонуклідної терапії. Висновки. Гібридна візуалізація відіграє ключову роль у діагностиці, визначенні стадії, виборі лікування та подальшому спостереженні за нейроендокринними пухлинами. Інновації в технологіях на основі рецепторів соматостатину також просувають вперед молекулярну діагностику і терапію нейроендокринних пухлин, що покращує якість життя багатьох пацієнтів. Поінформованість про це захворювання може зменшити затримку в діагностиці та полегшити міждисциплінарну допомогу експертів
Дод.точки доступу:
Івах, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гребініченко, Г. О.
Методологія пренатальних ультразвукових досліджень при вродженій діафрагмальній килі [Текст] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 119-133. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, ультрасонография)
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING (использование, методы)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (диагностика, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Вроджена діафрагмальна кила є складною вадою розвитку з високою анатомічною та клінічною варіабельністю. Пренатальні ультразвукові дослідження дозволяють оцінити тяжкість патологічного процесу у конкретному випадку для визначення тактики ведення вагітності, пологів та неонатального періоду. Проте рідкість даної патології та особливості ультразвукової візуалізації можуть призводити до низької інформативності досліджень. Мета роботи – представити детальну методологію пренатальних ультразвукових досліджень при вродженій діафрагмальній килі з урахуванням анатомічних варіантів патології та особливостей візуалізації в різні терміни вагітності, охарактеризувати передумови діагностичних помилок. Матеріали та методи. Систематизовано дані пренатальних ультразвукових досліджень 265 вагітних жінок групи високого ризику з діафрагмальною килою у плода за період 2007–2020 рр., проведених у відділенні медицини плода Державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової Національної академії медичних наук України». Ультразвукові дослідження виконувались на системах HDI 4000, ACCUVIX V20EX-EXP, ACCUVIX V10LV-EX. Ізольовану ваду виявлено в 192 (72,5 %) випадках, у складі множинних вроджених вад розвитку – у 65 (24,5 %), у поєднанні з хромосомною патологією – у 8 (3,0 %). Лівобічна кила діагностована у 85,7 % спостережень (n = 227), правобічна у 12,1 % (n = 32), центральна в 1,1 % (n = 3), двобічна в 1,1 % (n = 3). Визначені особливості взаємного розташування органів черевної порожнини, заочеревинного простору, грудної клітки та специфіку їх ультразвукової візуалізації в різні терміни вагітності. Результати та їх обговорення. Подано методологію пренатального ультразвукового обстеження плодів із вродженою діафрагмальною килою, розроблену з урахуванням специфіки патологічної анатомії та ультразвукової семіотики. Охарактеризовано типові та рідкісні варіанти локалізації органів грудної клітки та черевної порожнини у стандартному поперечному зрізі на рівні клапанів серця, визначено передумови та варіанти діагностичних помилок. Наведено способи коректного вимірювання грудної клітки, легень, печінки та розрахунку прогностичних індексів для визначення ступеня гіпоплазії легень та ступеня герніації печінки. Висновки. Пренатальна ультразвукова семіотика вроджених діафрагмальних кил характеризується значною варіабельністю, і містить суттєві ризики діагностичних помилок. Подана методологія уніфікованих ультразвукових досліджень дозволяє проводити системну оцінку, отримати коректний пренатальний діагноз із визначенням ступеня тяжкості патологічного процесу і прогнозу для вибору тактики ведення вагітності та пологів
Дод.точки доступу:
Гордієнко, І. Ю.
Тарапурова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)