Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ФУ18/2019/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Бондаренко, Л. Б.
Міжнародна гармонізація номенклатурних і діагностичних критеріїв: сучасні проблеми та завдання [Текст] / Л. Б. Бондаренко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 3-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОКСИКОЛОГИЯ -- TOXICOLOGY (тенденции)
Анотація: Поглиблення процесів глобалізації в галузі медицини та фармакології, введення взаємовизнаних регуляторних положень GMP, GLP і GCP зумовили актуальність забезпечення не лише отримання загальноприйнятних результатів, але й їхнього загального адекватного розуміння. На вирішення цієї мети спрямований міжнародний проект INHAND (Міжнародна гармонізація номенклатури та діагностичних критеріїв), що діє з 2005 року. Всесвітній розпорядчий редакційний комітет (GESC) керує розробкою гармонізованої термінології, спираючись на експертів з Північної Америки, Європи та Японії. Регулярно проводяться міжнародні регуляторні форуми, а основні напрацювання викладаються на спеціалізованих веб-сайтах, запроваджуються в наукових видавництвах, публікуються у вигляді посібників. З 2011 року представники комітету почали розробку підходів до включення гармонізованої термінології INHAND до стандарту взаємозамінності неклінічних даних (SEND – Standard for Exchange of Nonclinical Data), що використовується за реєстрації препаратів FDA. Зацікавленість у використанні номенклатури INHAND, зумовлена значним внеском у розробку даного проекту токсикологів, що працюють на фармацевтичному виробництві та у профільних державних закладах, а також фахівців з інформаційних технологій, свідчить, що ця номенклатура стає вже загальноприйнятою. На шляху приведення регуляторного законодавства та процесів функціонування системи охорони здоров’я України до міжнародних стандартів нагальним завданням є максимально широке запровадження напрацювань INHAND у медичну науку та практику. Зокрема, необхідним є затвердження регуляторними органами нашої країни україномовного еквівалента міжнародних керівництв INHAND. У галузі патоморфології наразі надзвичайно актуальним є осучаснення досліджень відповідно до рекомендацій робочої групи INHAND з проблем апоптозу та некрозу (Recommendations from the INHAND Apoptosis/Necrosis Working Group), а також стосовно скринінгу ендокринних дизрупторів (Scientific and Regulatory Policy Committee (SRPC) Points to Consider*: Histopathology Evaluation of the Pubertal Development and Thyroid Function Assay (OPPTS 890.1450, OPPTS 890.1500) in Rats to Screen for Endocrine Disruptors) та тлумачної термінології проліферативних і непроліферативних уражень в експериментальних тварин (Nonproliferative and Proliferative Lesions of the Rat and Mouse Female Reproductive System). Міжнародне впровадження та регулярний перегляд документів INHAND забезпечать міцну основу для їхнього використання патологоанатомами та регулюючими органами, які займаються оцінкою безпеки лікарських засобів, біопрепаратів і хімічних речовин у всьому світі. Виконання досліджень відповідно до даних документів дозволить підвищити рівень міжнародного визнання вітчизняної наукової продукції та суттєво скоротити витрати виробників фармацевтичної промисловості України в разі виходу на ринки Північної Америки, Європи та Японії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сенюк, І. В.
Етіопатогенез хронічного запору та основні шляхи фармакологічної корекції [Текст] / І. В. Сенюк, Т. О. Брюханова, Сахлані Башар Джабар Аль // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Огляд літератури узагальнює сучасні дані щодо етіології, патогенезу, епідеміології та диференціальної діагностики хронічного функціонального запору. Висока медико-соціальна значущість даного захворювання зумовлена не лише значною поширеністю в популяції, але й асоціацією з низкою патологічних процесів, зокрема, гепатобіліарної системи та ліпідного обміну. Одним з тригерних факторів взаємозв’язку запорів і уражень печінки є формування виразного дисбактеріозу, який супроводжується хронічним прозапальним станом внаслідок продукції ендотоксинів, активацією Toll-подібних рецепторів, пригніченням антиоксидантної системи та порушеннями метаболізму ліпідів, результатом чого є розвиток стеатогепатиту. Сучасні підходи до корекції хронічного запору включають модифікацію дієти та фізичної активності, застосування проносних засобів. Натепер відсутні дані клінічних досліджень, що підтверджують ефективність немедикаментозних методів за хронічного запору. Систематичні огляди рандомізованих клінічних досліджень свідчать про те, що баластні та осмотичні проносні засоби (крім магнію сульфату) виявляють достовірно більш високу ефективність порівняно з плацебо та мають досить сприятливий профіль безпеки. Прукалоприд і секреторні проносні засоби з позицій доказової медицини мають високу ефективність, але даних щодо їхньої переносимості накопичено сьогодні недостатньо. Похідні антраглікозидів можуть рекомендуватися тільки для епізодичного застосування внаслідок розвитку звикання та низки небажаних побічних реакцій. Засоби, що викликають розм’якшення калових мас, можуть провокувати розвиток гіповітамінозів жиророзчинних вітамінів і знижувати якість життя хворих, що обмежує їхнє застосування. Важливо відмітити, що незважаючи на широкий арсенал проносних засобів тільки третина пацієнтів задоволена результатом з точки зору ефективності та безпечності. Зазначене свідчить про перспективність подальшого дослідження лікарських засобів для терапії хронічного функціонального запору.
Дод.точки доступу:
Брюханова, Т.О.
Аль, Сахлані Башар Джабар

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Модуляція процесів нейроапоптозу в щурів після кетамінового та пропофолового наркозів під впливом Гетерозиду [Текст] / Е. В. Супрун [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КЕТАМИН -- KETAMINE (прием и дозировка)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (прием и дозировка)
Анотація: З метою поліпшення анестезіологічної безпеки під час оперативних втручань перспективним напрямом може бути розширення асортименту засобів первинної та вторинної нейропротекції шляхом цілеспрямованого синтезу потенційних нейропротекторів з аналептичними властивостями, що діють як аналептики на ті самі структури, які остаточно пригнічені самим центральним анестетиком або його активними метаболітами. У зв’язку з цим обґрунтованим і перспективним є пошук серед похідних сірко- та нітрогенвмісних гетероциклів (гетерозидів) універсальних, нешкідливих нейропротекторів з аналептичною дією. Мета дослідження – порівняти нейропротективну активність Гетерозиду і референс-препаратів – нейротрофічного церебропротектора Цереброкурину та ноотропу Ноопепту за умов експериментального наркозу Кетаміном і Пропофолом за впливом на вміст у головному мозку щурів проапоптотичного білка c-Fos й антиапоптотичного bcl-2-білка. Дослідження проведено на 90 білих безпородних щурах віком 6 міс. масою 220–290 г. Кетамінову та пропофолову анестезії проводили шляхом введення 100 мг/кг відповідно Кетаміну/Пропофолу внутрішньоочеревинно (в/о). Після виходу тварин з наркозу їм одноразово вводили препарати в таких дозах: Гетерозид – в/о 2 мг/кг, Цереброкурин – в/о 0,2 мг/кг, Ноопепт – інтраназально 10 мк/кг. Для виявлення експресії c-Fos в СА1 зоні гіпокампа використовували імуногістохімічний метод непрямої імунофлюоресценції. Концентрацію bcl-2 у цитоплазматичній фракції головного мозку визначали методом Вестерн-блот аналізу. Аналіз отриманих результатів показав, що на моделях кетамінового та пропофолового наркозу в щурів (100 мг/кг) відтворено постнаркозну активізацію процесів апоптозу зі зростанням щільності c-fos-позитивних клітин і зниженням умісту антиапоптотичного bcl-2-білка, більш виразні в умовах кетамінової анестезії. Введення наркотизованим щурам потенційних нейропротекторів інтраопераційного періоду – оригінального похідного сірко- та нітрогенвмісних гетероциклів з аналептичною активністю Гетерозиду, референтних препаратів Цереброкурину та Ноопепту – призвело до зниження щільності c-fos-позитивних клітин і збільшення експресії bcl-2-білка в мозку, отже, на цих моделях доведено наявність у Гетерозиду, Цереброкурину та Ноопепту апоптозомодулюючої активності. На моделях кетамінового та пропофолового наркозу в щурів апоптозомодулюючий ефект Гетерозиду та Цереброкурину були співвідносними, Гетерозид більш активно впливав на експресію c-Fos (зниження щільності c-fos-позитивних клітин за умов кетамінового та пропофолового наркозу) і вміст bcl-2-білка (на моделі кетамінового наркозу).
Дод.точки доступу:
Супрун, Е.В.
Кабачна, І.В.
Кабачний, В.І.
Абрамов, А.В.
Бухтіярова, Н.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Synthesis of derivatives of 5,6,7,8-tetrahydro-2,2a,8a-triazacyclopenta[cd]azulenes and their effect on platelets aggregation [Text] / S. A. Demchenko [et al.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - P28-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АЗУЛЕНЫ -- AZULENES (кровь)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Як біологічно активні сполуки великий інтерес викликають похідні триазациклопента[cd]азулену. У наших попередніх дослідженнях показано аналгезуючу та протизапальну активність похідних 2,2а,8а-триазациклопента [cd]азулену. Протизапальна активність похідних 2,2а,8а-триазациклопента [cd]азулену та антиагрегантна активність інших похідних азулену припускають наявність антиагрегантної дії в похідних 5,6,7,8-тетрагідро-2,2а,8а-триазациклопента[cd]азулену. Мета дослідження – синтезувати та вивчити вплив похідних 5,6,7,8-тетрагідро-2,2а,8а-триазациклопента[cd]азулену на агрегацію тромбоцитів у цільній крові на етапі первинного фармакологічного скринінгу. Синтезовані нові похідні – феніламід та арилтіоаміди 5,6,7,8-тетрагідро-2,2а,8а-триазациклопента[cd]азулен-3-карбонової кислоти. Будова та чистота отриманих сполук підтверджена за допомогою ЯМР 1Н спектроскопії та ТШХ на пластинках Silufol UV-254. Вплив досліджених сполук на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів вивчали in vitrо в зразках цільної крові щурів-самців лінії Вістар. Кров відбирали у наркотизованих тварин з яремної вени та стабілізували 3,8 %-ним розчином цитрату натрію. У проби додавали досліджувані сполуки в концентраціях 10–5 і 10–6 моль/л. Про активність судили за зміною ступеня агрегації тромбоцитів порівняно з контролем. Показано, що сполука – (4-бромфенілтіоаміду)-1-[(42-метоксифеніламіно)метил]-4-(41-бромфеніл)-5,6,7,8-тетрагідро-2,2а,8а-триазациклопента[cd]азулен-3-карбонової кислоти у концентраціях 10–5 і 10–6 моль/л проявила достовірну антиагрегаційну дію. Для 4-бромфенілтіоамідів-3-карбонової кислоти заміна (4-метоксифеніламіно) метильного замісника на (4-бромфеніламіно) – метильний призводила до агрегаційного ефекту. Інші цільові сполуки достовірно не впливали на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів порівняно з контролем.
Дод.точки доступу:
Demchenko, S.A.
Bobkova, L.S.
Yadlovskyi, O.E.
Bukhtiarova, T.A.
Demchenko, A.M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Synthesis and antiviral activity of 2-(4,6-dimorpholine-4-yl-1,3,5-triazine-2-yl)-N-arylhydrazine-carbothioamides for Flu A H1N1 virus [Text] / A. M. Demchenko [et al.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - P35-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРИППА A ВИРУС, H1N1 ПОДТИП -- INFLUENZA A VIRUS, H1N1 SUBTYPE (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Проблема гострих респіраторних вірусних інфекцій і грипу А (підтип H1N1) сьогодні зумовлена епідемічним розповсюдженням їх у світі. Тому актуальним напрямом медичної хімії є розробка та практичне впровадження нових високоефективних препаратів для лікування грипу. Мета дослідження – синтез та вивчення противірусної активності похідних 2-(4,6-диморфолін-4-їл-1,3,5-триазин-2-їл)-N-арилгідразин-карботіоамідів відносно вірусу Flu A H1N1 California/07/2009 на етапі первинного фармакологічного скринінгу. Досліджувані сполуки – похідні 2-(4,6-диморфолін-4-їл-1,3,5-триазин-2-їл)-N-арилгідразин-карботіоамідів було синтезовано шляхом взаємодії 2-гідразин-4,6-диморфолінтриазину-1,3,5 з арилізотіоціанатами. Оцінено противірусну активність 2-(4,6-диморфолін-4-їл-1,3,5-триазин-2-їл)-N-4-етоксифенілгідразинкарботіоаміду in vitro на культурі клітини MDCK з рибавірином як позитивним контролем у цьому тесті. Показано, що досліджувана речовина виявляє високу противірусну активність відносно вірусу Flu A H1N1 California/07/2009 за показниками ефективної концентрації ЕС50 0,075 мкг/мл та індексом селективності SI 1300 (для Рибавірину SI 37, Амізону SI 2,1). Отримані дані обґрунтовують доцільність подальшого вивчення похідних 2-(4,6-диморфолін-4-їл-1,3,5-триазин-2-їл)-N-арилгідразин-карботіоамідів як потенційних противірусних засобів.
Дод.точки доступу:
Demchenko, A.M.
Moskalenko, O.V.
Sukhoveev, V.V.
Barchyna, A.I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Моделювання цукрового діабету II типу [Текст] / Н. В. Добреля [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 42-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
Анотація: Вибір моделі цукрового діабету ІІ типу було проведено на основі аналізу літератури, як найменш економічно затратної та найближчої щодо відтворення відповідного патологічного процесу в людини. Обрана модель передбачає поєднання дієти з високим умістом жирів для індукції гіперінсулінемії та резистентності до інсуліну, а також введення токсичного для ?-клітин стрептозотоцину, що призводить до зниження функціональної маси цього типу клітин. Сукупно ці обидва фактори мають відтворювати розвиток цукрового діабету ІІ типу в людини, хоча в більш короткі терміни. Мета дослідження – відтворити модель цукрового діабету ІІ типу та дослідити її основні характеристики. В експерименті на щурах показано, що утримання тварин на дієті з високим умістом жирів протягом 3 тижнів та одноразове внутрішньоочеревинне введення стрептозотоцину в дозі 40 мг/кг не впливає на динаміку приросту маси тіла, але викликає зменшення вмісту глюкози в крові, підвищення артеріального тиску, зміни толерантності до глюкози та розвиток резистентності до інсуліну. Тривалість утримання щурів на високожировій дієті виявилась недостатньою для статистично достовірного збільшення маси тіла порівняно з контролем. Резистентність до інсуліну розвивається в тварин, яких утримують на модифікованій дієті, незалежно від введення стрептозотоцину. Уведення стрептозотоцину щурам, яких утримували на дієті з високим вмістом жирів, призводить до значного збільшення вмісту глюкози в крові в частини тварин. Величина артеріального тиску в щурів з цукровим діабетом ІІ типу є достовірно вищою за початкову, а також за величини тиску в щурів контрольної групи та в тварин на високожировій дієті. Перебування щурів на дієті з високим умістом жирів не викликає достовірних змін толерантності до глюкози. Введення стрептозотоцину тваринам, які перебувають на дієті з високим умістом жирів, зменшує толерантність до глюкози незалежно від рівня глікемії. Таким чином, відтворена модель відповідає цукровому діабету II типу в людини та може використовуватися в дослідженнях впливу захворювання на системний та органний кровообіг та за скринінгу й доклінічних досліджень антидіабетичних лікарських засобів.
Дод.точки доступу:
Добреля, Н.В.
Паршиков, О.В.
Бойцова, Л.В.
Хромов, О.С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Экспериментальное изучение гепатопротекторной и антиоксидантной активности экстракта травы Achillea micranthoides Klok. et Krytzka [Текст] / И. Ф. Дуюн [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 51-57. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТЫСЯЧЕЛИСТНИК -- ACHILLEA
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження – експериментальне вивчення гепатопротекторної та антиоксидантної активності ліпофільного екстракту з трави Achillea micranthoides Klok. еt Krytzka (ЛЕДП) на моделі хронічного алкогольного гепатиту (ХАГ). Дослідження проводили на 40 білих безпородних щурах обох статей масою 180–190 г. Хронічний алкогольний гепатит моделювали внутрішньошлунковим (в/ш) введенням 20 % етанолу в дозі 8 г/кг протягом 60 діб. Після введення етанолу протягом 30 діб в/ш вводили досліджуваний ЛЕДП у дозі 20 мг/кг і референс-препарат Гепабене в дозі 100 мг/кг. Гепатопротекторну дію препаратів оцінювали за тривалістю тіопенталового сну, активністю АлТ і АсТ, рівнем білірубіну в сироватці крові. Про антиоксидантну активність препаратів судили за рівнем маркерів окисної модифікації білка, альдегідфенілгідразонів (АФГ) і карбоксилфенілгідразонів (КФГ), а також нітротирозину в цитозольній фракції гомогенату печінки. Результати дослідження розраховували зі застосуванням стандартного статистичного пакета ліцензійної програми «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoftInc., № AXXR712D833214FAN5), а також «SPSS 16.0», «Microsoft Office Excell 2003». Результати експериментів свідчать про те, що курсове введення ЛЕДП у дозі 20 мг/кг позитивно впливає на функціональний стан печінки, покращує її детоксикаційну функцію, характеризується гепатопротекторною та антиоксидантною активністю. За силою гепатопротектороної активності ЛЕДП конкурує з референс-препаратом Гепабене. Досліджуваний ЛЕДП призводить до зниження вмісту нітротирозину на 29,3 %, АФГ на 37,8 %, КФГ на 18,6 % порівняно з контролем, що вказує на антиоксидантну активність. За антиоксидантною активністю ЛЕДП достовірно перевищує референс-препарат Гепабене за такими показниками, як зниження рівня КФГ і нітротирозину в печінці щурів з ХАГ. Отримані дані експериментально обґрунтовують застосування ЛЕДП як перспективної лікарської рослинної сировини для виробництва препаратів з гепатопротекторною та антиоксидантною активністю.
Дод.точки доступу:
Дуюн, И.Ф.
Мазулин, А.В.
Беленичев, И.Ф.
Абрамов, А.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зайченко, Г. В.
Ефективність супозиторіїв з індол-3-карбінолом і мелоксикамом за тестостерон-індукованої гіперплазії передміхурової залози в щурів [Текст] / Г. В. Зайченко, Т. Б. Равшанов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 58-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (лекарственная терапия)
ГЛЮКОЗИНОЛАТЫ -- GLUCOSINOLATES (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження – визначення простатопротекторної активності оригінальної фармацевтичної композиції у вигляді ректальних супозиторіїв з індол-3-карбінолом і мелоксикамом. Для відтворення доброякісної гіперплазії передміхурової залози було обрано тестостеронову модель патології на кастрованих самцях лабораторних щурів. Компенсаторне зростання активності внутрішньоклітинних ферментів передміхурової залози за дефіциту тестостерону призводить до підвищення утворення 5?-відновлених та ароматичних метаболітів, зокрема, 5?-дигідротестостерону, що зумовлюють збільшення простати та індукують залозисту гіперплазію. Ступінь корекції патологічних змін у передміхуровій залозі оцінювали за гістологічними показниками. Показано, що застосування супозиторіїв комбінованого складу має протизапальний ефект, зменшує виразність гіпертрофії ацинусів простатичних залоз, мінімізує проліферацію епітелію та його папілярне розростання в більшому ступені, ніж у разі референтного засобу (супозиторії з олією насіння гарбуза), що підтверджується морфометрично. Після курсового застосування виявлено нормалізацію кінцевих відділів простатичних залоз 5 типу та стану секрету в просвіті ацинусів, відсутність десквамації клітин. Зазначені зміни дозволяють припустити наявність специфічних простатопротекторних і гормономодулюючих властивостей у пропонованої комбінації діючих речовин. Отримані результати обґрунтовують перспективність впровадження в медичну практику оригінальної фармацевтичної композиції у вигляді ректальних супозиторіїв індол-3-карбінолу та мелоксикаму, зокрема, для терапії доброякісної гіперплазії простати.
Дод.точки доступу:
Равшанов, Т.Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лук’янчук, В. Д.
Фармакокінетичний аналіз розподілу потенційного церебропротектора "Цереброгерм" з центральної камери в периферичні на моделі черепно-мозкової травми в щурів [Текст] / В. Д. Лук’янчук, Т. А. Бухтіарова, Є. М. Поліщук // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 66-70. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия)
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведено порівняльний аналіз фармакокінетичного профілю потенційного церебропротектора «Цереброгерм» за умов його внутрішньоочеревинного введення в дозі 126 мг/кг на етапі розподілу з центральної камери в периферичні в нормі та на моделі закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) у щурів. ЗЧМТ моделювали шляхом нанесення дозованого за силою та орієнтованого за локалізацією удару вільнопадаючим вантажем масою 45 г на тім’яну ділянку черепа тварин, що знаходилися під легким ефірним наркозом у спеціальній камері. Визначено низку параметрів, що характеризують перехід сполуки з системного кровотоку до органів і тканин, а саме: період напіврозподілу, константи швидкості прямого та зворотного масопереносу, об’єм розподілу в центральній камері та площа під фармакокінетичною кривою. Доведено, що за умов травматичного ушкодження головного мозку відбувається вірогідна (р 0,05–0,01) трансформація практично всіх вивчених параметрів кінетики Цереброгерму з центральної камери в органи та тканини, за винятком об’єму розподілу сполуки в кров’яному руслі порівняно з тваринами без травми. Важливо підкреслити, що за ЗЧМТ такі параметри фармакокінетики, як період напіврозподілу та площа під фармакокінетичною кривою зменшуються, а константи швидкості прямого та зворотного масопереносів збільшуються порівняно з нормою на 20,5 і 31,9 % відповідно. Така модифікація фармакокінетики Цереброгерму відображується на швидкості реалізації церебропротекторної дії за умов експерименту. В основі механізмів формування змін швидкості прямого та зворотного масопереносу потенційного церебропротектора на тлі ЗЧМТ найвірогідніше лежить дисбаланс у системі функціонування гістогематичних бар’єрів внаслідок порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги.
Дод.точки доступу:
Бухтіарова, Т.А.
Поліщук, Є.М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ali, Sahlanee Bashar Jabbar
Investigation of membrane stabilizing action of extracts from Prunus domestica fruits [Text] / Sahlanee Bashar Jabbar Ali, I. V. Senyuk // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - P71-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЛИВА -- PRUNUS
МЕМБРАНЫ -- MEMBRANES
Анотація: Слива домашня (лат. Prunus domestica) – садова культура, яка широко розповсюджена на території України. Її плоди застосовують у народній медицині для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та печінки. Згідно з попередніми дослідженнями щодо визначення якісного та кількісного складу плодів Prunus domestica, було встановлено наявність у сировині хімічних сполук, що ймовірно зумовлюють її послаблювальні та гепатопротекторні властивості. Тому метою наших попередніх досліджень було вивчення та підтвердження наявності гепатозахисної активності в екстрактів з плодів Prunus domestica. Серед чотирьох досліджених екстрактів різного складу було доведено наявність гепатопротекторної дії в двох з них: в екстракту, що містить волокна (ЕС + В), та в екстракту з полісахаридами (ЕС + П). Мета дослідження – вивчення мембраностабілізувальної дії двох екстрактів з плодів Prunus domestica за їхнім впливом на спонтанний гемоліз еритроцитів. Експеримент було проведено на білих нелінійних щурах, яких поділили на чотири групи (інтактний контроль, ЕС + В, 200 мг/кг 3 дні; ЕС + П, 200 мг/кг 3 дні, референтна – Силібор, 25 мг/кг 3 дні). Мембраностабілізувальну активність екстракту з плодів Prunus domestica вивчали за методом F. C. Jager, який ґрунтується на визначенні позаеритроцитарного гемоглобіну, що надходить до крові внаслідок спонтанного лізису мембран еритроцитів, викликаного перекисним окисненням ліпідів. Введення тваринам обох досліджуваних екстрактів призводило до зменшення ступеня спонтанного гемолізу еритроцитів. У разі застосування екстрактів мембраностабілізувальна активність складала 56,1 % (ЕС + В) і 26,8 % (ЕС + П) порівняно з інтактним контролем. Найактивнішим у стабілізації мембран еритроцитів був екстракт, що містить волокна, який перевищував активність екстракту з полісахаридами, та не поступався активності препарату порівняння (Силібору). Таким чином, серед двох досліджених екстрактів було виявлено найактивніший і перспективний, а саме, екстракт з плодів Prunus domestica, що містить волокна. Його мембраностабілізувальна активність може бути пов’язана з наявністю у хімічному складі поліфенольних сполук (суми оксикоричних кислот).
Дод.точки доступу:
Senyuk, I.V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

До ювілею Світлани Мефодіївни Дроговоз [Текст] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 1. - С. 75-76

Дод.точки доступу:
Дроговоз, Світлана Мефодіївна \про неї\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)