Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ФУ18/2019/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Моделювання артеріальної гіпертензії шляхом тривалого сольового навантаження. Моніторинг функціонування серцево-судинної системи та динаміки інтегральних показників життєдіяльності в щурів (частина І) [Текст] / Н. М. Серединська [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 83-92. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СОЛЕВОЙ РАСТВОР ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ -- SALINE SOLUTION, HYPERTONIC (прием и дозировка)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
Анотація: Різні експериментальні моделі артеріальної гіпертензії (АГ) стали базисом для розробки засобів і методів її профілактики та лікування. Проведено науково-аналітичний огляд літератури й встановлено, що численні моделі АГ є досить нестабільними, потребують хірургічних втручань, наркотизації тварин, введення різних хімічних сполук, проявляються нетривалий час, призводять до загибелі тварин або потужної стресової реакції. За опрацювання наукової інформації та враховуючи результати власних досліджень, визначено, що численні моделі дозволяють досліджувати лише короткотривалий вплив лікарських засобів і спонукають враховувати можливу взаємодію з наркотичними засобами або сполуками, здатними призводити до підвищення артеріального тиску (АТ), зважати на стресорну реакцію тощо. Аналіз даних літератури засвідчив, що індукція гіпертензивної реакції зумовлена, власне, патологічними процесами, які викликають з метою підвищення АТ. Серед них патологія нирок, зміна гормонального статусу, психоемоційні розлади, порушення рефлекторних реакцій тощо. Окрему групу становлять генетично детерміновані моделі АГ. Застосування вищезазначених моделей АГ не повною мірою відповідає завданням фармакологічної науки, зокрема, щодо дослідження ефективності та безпечності нових й офіцинальних лікарських засобів з гіпотензивною дією, щодо вивчення взаємодії лікарських засобів різних фармакотерапевтичних груп на тлі АГ та коморбідних станів, асоційованих з АГ, щодо вивчення механізмів дії ліків. Обґрунтована доцільність розробки нової моделі АГ, індукованої тривалим сольовим навантаженням. Розробка такої моделі базується на ролі натрію хлориду в функціонуванні життєво важливих органів і систем та в генезі АГ й її судинних порушень. Передбачається, що нова модель АГ буде формуватися впродовж терміну, що перевищує описаний в літературі – 21 добу. Висловлено припущення, що саме така модель АГ сприятиме поглибленню знань щодо механізмів розвитку АГ, буде стабільною, стійкою, дозволить досліджувати тривалий вплив лікарських засобів на різних етапах розвитку гіпертензії.
Дод.точки доступу:
Серединська, Н. М.
Мохорт, М. А.
Хоменко, В. С.
Марченко-Толста, К. С.
Киричок, Л. М.
Марченко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив лецитинів на поведінку тварин за умов інтоксикаційного стресу [Текст] / І. С. Свіргун [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 93-97. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЦИТИНЫ -- LECITHINS (диагностическое применение)
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (действие лекарственных препаратов)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Вивчення лецитинів та їхніх компонентів, наприклад, фосфоліпідів лецитину, показало, що вони виявляють холін-, адрен- серотонін- та дофамінергічний вплив на кору та інші відділи головного мозку, симпатичні ганглії, синаптосоми та епіфіз, спричинюючи нейропротективну дію. Мета дослідження – вивчення впливу соєвого та соняшникового лецитинів на поведінку тварин за умов інтоксикаційного стресу. Дослідження проводили на 40 білих статевозрілих нелінійних щурах масою 180,0–230,0 г. Модель інтоксикаційного стресу створювали шляхом внутрішньошлункового введення 50 % розчину тетрахлорметану в оливковій олії в дозі 2,5 г/кг на 1, 3 і 7 добу спостереження. Показники поведінки в тесті «відкрите поле» реєстрували на початку та на 3, 7 і 14 добу експерименту в тварин, яким щодня внутрішньошлунково вводили 20 % суспензію соєвого або соняшникового лецитинів по 2,5 г/кг. У результаті дослідження встановлено, що соняшниковий лецитин, подібно до соєвого, за щоденного введення (2,5 г/кг) блокує нейротоксичні прояви інтоксикації тетрахлорметаном. Це виявляється в запобіганні зниженню рухової, дослідницької та безумовно-рефлекторной активності, а також у зменшенні емоційної реактивності тварин. Соєвий лецитин більшою мірою перешкоджає пригніченню грумінга під впливом тетрахлорметану, що, ймовірно, пов’язано з переважною активацією серотонінергічних механізмів. У разі використання соняшникового лецитину протягом експерименту спостерігалося суттєве порівняно з дією нейротоксичної сполуки зниження кількості болюсів дефекації, що відображає зменшення тривожності щурів.
Дод.точки доступу:
Свіргун, І. С.
Адаб, Мухаммед
Кошелєв, О. С.
Дроздов, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Носівець, Д. С.
Вплив нестероїдних протизапальних засобів на руховий, дослідницький та емоційний статус щурів у тесті "відкрите поле" за умов експериментального гіпотиреозу й остеоартрозу [Текст] / Д. С. Носівець // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 98-104. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (лекарственная терапия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: Захворювання щитоподібної залози відносяться до актуальної проблеми сучасного суспільства в зв’язку з постійним поширенням даної патології та пов’язаними з цими захворюваннями змінами з боку опорно-рухового апарату. Мета дослідження – вивчити вплив нестероїдних протизапальних засобів за умов експериментального гіпотиреозу й остеоартрозу на спонтанну поведінку щурів. Дослідження проведені на 200 білих безпородних щурах, яким шляхом внутрішньосуглобового введення розчину монойодоцтової кислоти відтворений експериментальний остеоартроз і шляхом ентерального введення 0,02 % розчину карбімазолу відтворений експериментальний гіпотиреоз. Зміни рухової та дослідницької активності тварин вивчені в тесті «відкрите поле». Встановлено, що застосування нестероїдних протизапальних засобів з базовою замісною фармакотерапією L-тироксином сприяє змінам рухової та дослідницької активності щурів за умов експериментальних еквівалентів гіпотиреозу й остеоартрозу та має різний вплив на показники спонтанної поведінкової активності.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Онищук, Л. В.
Вплив вагінальних супозиторіїв з протизапальною та протимікробною активністю на функціональні показники лейкоцитів крові щурів за умов експериментального вагініту [Текст] / Л. В. Онищук // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 105-113. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНИТ -- VAGINITIS (лекарственная терапия)
СУППОЗИТОРИИ -- SUPPOSITORIES (терапевтическое применение)
ЛЕЙКОЦИТЫ -- LEUKOCYTES (действие лекарственных препаратов)
Анотація: На моделі експериментального вагініту (ЕВ) оцінено функціональні показники лейкоцитів крові щурів за дії нового потенційного комбінованого лікарського засобу у вигляді вагінальних супозиторіїв. Дослідження проведено на 35 щурах-самках лінії Wistar масою 200–220 г. Тварини були розподілені на 5 груп: 1 – інтактні тварини, контроль; 2 – тварини з модельованим ЕВ; 3 – ЕВ + основа (О); 4 – ЕВ + новий комбінований досліджуваний препарат з протизапальною та протимікробною активністю у вигляді вагінальних супозиторіїв; 5 – ЕВ + препарат порівняння Нео-Пенотран®, ЕкселтісХелске С.Л., Іспанія (вагінальні супозиторії). Досліджуваний препарат містив ібупрофен, клотримазол і метронідазол. Нео-Пенотран® у своєму складі мав міконазол і метронідазол. Обидва лікарські засоби включали ідентичну основу – вітепсол. Через 5 днів з часу моделювання ЕВ проведено дослідження крові щурів. Згідно з результатами експериментальних досліджень, отриманими на моделі експериментального вагініту в щурів, були виявлені статистично значущі зміни в процентному співвідношенні/перерозподілі між двома основними типами лейкоцитів. Місцева запальна реакція позначилась на системній відповіді лейкоцитів периферичної крові: відбувається інтенсифікація продукції активних форм кисню (АФК) у гранулярних лейкоцитах (за флуоресценцією DCF-DA) на 114,4 %, зменшення фагоцитарного числа гранулярних лейкоцитів на 27,2 %. Введення препарату порівняння показало тенденцію до нормалізації функціональних показників гранулярних лейкоцитів периферичної крові. Співвідношення лейкоцитів і зміни в продукції АФК статистично не відрізнялися від показників у групі з ЕВ, що пояснюється відсутністю протизапального компоненту в даному лікарському засобі. Використання досліджуваного препарату сприяло нормалізації функціональних показників гранулярних лейкоцитів периферичної крові. Фармакологічна дія досліджуваного комбінованого препарату позначилась на відновленні фагоцитарної активності лейкоцитів та зменшенні продукції АФК, що є проявом пригнічення запального процесу.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Серединська, Н. М.
Порівняльна оцінка протизапальної активності німесуліду та целекоксибу на фоні експериментального ревматоїдного артриту [Текст] / Н. М. Серединська, О. С. Суворова, К. С. Марченко-Толста // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 114-118. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТРИТ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, EXPERIMENTAL (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Однією з проблем фармакотерапії ревматоїдного артриту (РА) є вибір ефективних та безпечних ліків, зокрема, серед нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). На препаратах зазначеної групи зосереджена увага клініцистів завдяки прояву знеболювальної та протизапальної дії, а також через те, що за застосування «хворобомодифікуючих» засобів нерідко розвиваються непереносимість, низка побічних ефектів, не реєструється належна відповідь пацієнта на лікування тощо. Достатньо високу ефективність щодо знеболювання демонструють селективні інгібітори ЦОГ-2 за умов запальних процесів, що супроводжуються больовим синдромом. Водночас достеменно не встановлено, які з представників зазначеної групи виявлятимуть найзначніший антиексудативний ефект на тлі РА. Мета дослідження – дати порівняльну характеристику протинабрякової активності селективних інгібіторів ЦОГ-2 різних хімічних класів, німесуліду (НМ), целекоксибу (ЦК), за умов їхнього тривалого застосування на різних етапах розвитку експериментального РА. Результати досліджень свідчать, що НМ у гострий період та період маніфестації експериментального РА призводив до зменшення об’єму стопи в білих щурів на 8,8–11,6 % відносно даних у тварин контрольної групи. У всі періоди розвитку патологічного процесу протинабрякова активність НМ була на рівні 9–12 % і суттєво знижувалася до 6 % у період згасання патологічного процесу. Значно ефективнішим за НМ виявився ЦК, що проявлялося в більш значному зменшенні об’єму стопи за дії ЦК порівняно з НМ. У всі періоди спостереження протинабрякова активність ЦК перевищувала таку за дії НМ, причому в гострий період та за згасання РА вона суттєво відрізнялася від протинабрякової активності НМ. Експериментально обґрунтована доцільність переважного застосування ЦК, ніж НМ, з метою зменшення набряків, особливо, у гострий період розвитку експериментального РА та за згасання запального процесу.
Дод.точки доступу:
Суворова, О. С.
Марченко-Толста, К. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Histological findings at application of newly designed granular carbon enterosorbent under subchronic doxorubicity in rats [Text] / O. O. Shevchuk [et al.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - P119-130. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДОКСОРУБИЦИН -- DOXORUBICIN (токсичность)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (использование)
Анотація: Пом’якшення побічної дії поліхіміотерапії на основі антрациклінів та особливо попередження фатальної доксорубіцин-індукованої дилатаційної кардіоміопатії – важливе завдання сучасної онкології. Мета дослідження – морфологічна оцінка впливу ентеросорбції на тканини та органи щурів на моделі субхронічної доксорубіцинової (DOX) токсичності. Експерименти проводили на щурах-самцях лінії Вістар, яких було рандомізовано в три групи: контрольна група; група тварин, яким вводили доксорубіцин (DOX група); щури, які отримували DOX і вуглецевий гранульований ентеросорбент C2 (DOX + C2). Субхронічну доксорубіцинову токсичність моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення препарату в дозі 5 мг/кг один раз на тиждень чотириразово, кумулятивна доза 20 мг/кг. Для ентеральної сорбційної терапії використовували ентеросорбент C2, новостворений вуглецевий гранульований адсорбент з добре розвинутою пористою структурою, особливо мезопор, з насипною вагою 0,28 г/см3, розміром гранул 0,15–0,25 мм, об’ємом пор за ВЕТ – 2162 м2/г. Для гістологічного аналізу забирали тканини серця, нирок, кишечника та яєчок. Також оцінювали коливання маси тіла, масові коефіцієнти серця та печінки, планіметричний індекс (ПІ). Введення доксорубіцину викликало значне порушення структури серця та інших досліджуваних тканин, викликало ремоделювання серця зі збільшенням ПІ на 40,4 % і зменшенням його масового коефіцієнта. За мікроскопічного дослідження встановлено, що застосування ентеросорбції сприяло покращанню структур серця. Також ми спостерігали зменшення ступеня ураження, викликаного доксорубіцином, на решті препаратів досліджуваних органів. Таким чином, отримані результати є підґрунтям для подальшого дослідження ентеросорбції з адсорбентом С2, як потенційного ефективного методу зменшення побічної дії антрациклінових антибіотиків.
Дод.точки доступу:
Shevchuk, O. O.
Datsko, T. V.
Posokhova, K. A.
Nikolaev, V. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зайченко, Г. В.
Дослідження токсикологічних властивостей ректального крему комбінованого складу для лікування проктологічної патології [Текст] / Г. В. Зайченко, М. О. Стахорська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 131-138. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНУСА ТРЕЩИНА -- FISSURE IN ANO (лекарственная терапия)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ РЕКТАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, RECTAL
Анотація: Мета дослідження – вивчення токсикологічних властивостей ректального крему комбінованого складу (РККС) для лікування проктологічної патології. Досліджуваний препарат – РККС для лікування проктологічної патології містить як активні компоненти дилтіазем, лідокаїн і метилурацил. Гостру токсичність РККС вивчали за ректального введення в максимально допустимому об’ємі для зазначеного шляху введення на мишах, щурах і кролях. Дослідження субхронічної токсичності РККС проводили на щурах обох статей за умов його введення один раз на день протягом 1 міс. у таких дозах: 0,1; 0,3 та 1,0 г/кг за лікарською формою. Оцінку гострого та субхронічного токсичного впливу РККС проводили за виразністю клінічної картини інтоксикації, виживаністю тварин, споживанням їжі та води; біохімічними показниками функції печінки; а також електрофізіологічною активністю міокарда та функціональним станом ЦНС на тлі субхронічного введення. Встановлено, що за одноразового ректального введення РККС не викликає загибель тварин; не чинить токсичного впливу на загальний стан мишей, щурів і кролів, поведінку, споживання їжі та води, динаміку маси тіла; не впливає на вміст загального білка, альбуміну та показник тимолової проби в сироватці крові щурів. За субхронічного застосування щурам РККС не викликав їхню загибель, не впливав на загальний стан щурів, динаміку маси тіла, не чинив токсичного впливу на функцію печінки, серцево-судинної системи та центральної нервової системи. Таким чином, отримані результати обґрунтовують доцільність подальшого вивчення фармакологічних властивостей і терапевтичної ефективності РККС.
Дод.точки доступу:
Стахорська, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження хронічної токсичності препарату "Артритан": вплив на функціональний стан і лабораторні показники щурів [Текст] / Ю. М. Набока [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 139-145. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (терапевтическое применение)
Анотація: Сьогодні понад 80 % населення планети з лікувальною та/або профілактичною метою використовують препарати рослинного походження, які характеризуються високим рівнем безпеки та політропними властивостями, що зумовлюють їхній широкий спектр фармакодинаміки. Мета дослідження – експериментальне вивчення токсикологічних властивостей препарату «Артритан» (хронічна токсичність) для обґрунтування безпеки застосування в клінічній практиці. Встановлено, що протягом дослідження (180 днів) не було зафіксовано статистично значимого впливу препарату «Артритан» порівняно з інтактною групою на показники спонтанного добового діурезу, питомої щільності та рН сечі тварин. Усі дані показники знаходились у межах фізіологічної норми. У ході аналізу сечового осаду тварин, що отримували Артритан, у всіх досліджених дозах будь-яких ознак сечового синдрому та патофізіологічних змін у співвідношеннях формених елементів визначено не було. Вміст лейкоцитів, еритроцитів, епітелію та циліндрів знаходився у межах фізіологічної норми та на рівні інтактних тварин, по 0–2 у полі зору. За тривалого застосування Артритану статистично значимого впливу на показники азотистого обміну в тварин також не спостерігали. Коливання вмісту сечовини та креатиніну крові знаходяться в межах фізіологічної норми. Показано, що Артритан у досліджених дозах за внутрішньошлункового введення не впливає на показники, які характеризують функціональний стан печінки та нирок щурів. Аналіз гематологічних показників тварин ілюструє відсутність токсичного впливу препарату на показники периферичної крові щурів. Загалом, за умов хронічного застосування препарат «Артритан» не чинить токсичного впливу на загальний стан, поведінку та динаміку маси тіла, не викликає достовірних відмінностей у показниках лабораторних аналізів сечі та крові, практично не впливає на функціональний стан сечовидільної та гепатобіліарної систем тварин.
Дод.точки доступу:
Набока, Ю. М.
Зубицька, Н. П.
Зупанець, І. А.
Шебеко, С. К.
Отрішко, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондаренко, Л. Б.
Непролиферативные и пролиферативные поражения женской репродуктивной системы крыс и мышей [Текст] / Л. Б. Бондаренко, А. В. Матвієнко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2019. - № 2. - С. 146-154

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- REPRODUCTIVE PHYSIOLOGICAL PROCESSES
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ, ИЗУЧЕНИЕ -- LABORATORY ANIMAL SCIENCE
Анотація: Данной публикацией мы начинаем цикл статей, посвященных популяризации международных рекомендаций по гармонизации подходов к морфологическим исследованиям в рамках доклинических испытаний лекарственных средств с целью обеспечения не только получения общепризнанных результатов, но и их общего адекватного понимания. Выполнение исследований в соответствии с данными документами позволит повысить уровень международного признания отечественной научной продукции и существенно сократить расходы производителей фармацевтической промышленности Украины в случае выхода на рынки Северной Америки, Европы и Японии.
Дод.точки доступу:
Матвієнко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)