Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ФУ6/2016/62/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pavlyk О., Iemets О., Stroy D., Volosovets O., Kryvopustov S., Dosenko V.
Назва : Single-nucleotide polymorphism (rs11204981) in filaggrin gene and its functional significance for asthma among children with eczema
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 3-8 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
ГЕНОТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- GENOTYPING TECHNIQUES
ДЕТИ -- CHILD
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
ПОЛИМОРФИЗМ МОНОНУКЛЕОТИДНЫЙ -- POLYMORPHISM, SINGLE NUCLEOTIDE
Анотація: The aim of this study was to determine whether SNP infilaggrin gene and expression of filaggrin mRNA in buccal epithelium are associated with childhood eczema and with the phenotype of childhood eczema combined with asthma. Genotyping for FLG (rs 11204981) was performed in the following populations: patients with asthma (n = 99); ages 5-18 years (8 ± 2,1), and control group (n = 98); ages 5-18 years (12 ± 2,1) by using Real-time PCR. Level of mRNA expression was estimated by using reverse transcription and following real-time PCR. It was found out that 5,05 % of patients and 2,02 % of control group had minor allele (AA; P › 0,05), 27,27 % and 36,36 % of patients and control group, respectively, had heterozygous allele (GA ;P › 0.05) and 67,68 % and 61,62% had major allele (GG) (P › 0,05). Variants with the AA-genotype of the FLG rsll204981 were found to be 2,5 times more frequently among patients than in control group. We also found out that the level of mRNA FLG expression in GG-genotype is 22,8 ± 11,67 (P › 0,05 compared to AA-genotype), 92,95 ± 35,3 in GA genotype (P ‹ 0,05 compared to GG-genotype) and 21,8 ± 13,4 in AA genotype (P › 0,05 compared to GA-genotype). Thus, heterozygous variant has significantly higher expression offilaggrin in buccal epithelium. We suggest that SNP in FLG (rs 11204981) may serve as an important predictive marker for the combined eczema plus asthma phenotype, and that the highest level of expression in heterozygous may have a protective role in developing allergy phenotype. Метою нашого дослідження було визначити зв’язок однонуклеотидного поліморфізму в гені філагріну і експресії його мРНК в букальному епітелії та фенотипом бронхіальної астми з супутнім атопічним дерматитом у дітей. Генотипування філагріну (rs 11204981) проводили в групі хворих з бронхіальною астмою (n = 99) віком 5-18 років (8 ± 2,1 років) і контрольній групі (n = 98) віком 5-18 років (12 ±2,1 років) за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Рівень експресії мРНК оцінювали з використанням зворотної транскрипції та наступної ПЛР у реальному часі. Ми виявили, що у 5,05 % пацієнтів і у 2,02 % здорових дітей був мінорний алельний варіант (АА), 27,27 і 36,36 % відповідно мали гетерозиготний алель (GA), 67,68 і 61,62 % - мажорний алель (GG). Варіанти з генотипом АА з rs 11204981 FLG виявилися в 2,4 раза частіше у пацієнтів, ніж у контрольній групі. Нами було виявлено, що рівень експресії мРНК філагріну у пацієнтів з GG-генотипом становить 22,80±11,67 (Р › 0,05 порівняно з генотипом АА), 92,95 ± 35,30 в GA-генотипі (Р ‹ 0,05 порівняно з GG-генотипом) і 21,80± 13,40 у генотипі АА (Р › 0,05 порівняно з GА-генотипом). Таким чином, гетерозиготний варіант має значно вищу експресію філагріну в епітелії слизової оболонки рота. Ми вважаємо, що поліморфізм у гені FLG (rs 11204981) може бути важливим прогностичним маркером для фенотипу бронхіальної астми та атопічного дерматиту, і що високий рівень експресії в гетерозиготному стані може свідчити про протекторну роль цього генотипу у розвитку алергії.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калініченко О. В., Мишуніна Т. М., Тронько М. Д.
Назва : Активність синтаз оксиду азоту та його концентрація в тканині карцином щитоподібної залози людини
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 9-19 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA
НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
Анотація: При дослідженні активності конститутивної форми синтази оксиду азоту (cNOS) встановлено, що в папілярних карциномах щитоподібної залози вона відповідає такій у незміненій позапухлинній тканині, тоді як в фолікулярних карциномах вона менша вдвічі. Водночас активність індуцибельної синтази оксиду азоту (iNOS) вища як в папілярних, так і в фолікулярних карциномах. Такі зміни супроводжуються більшим вмістом оксиду азоту в папілярних карциномах і незначними змінами в фолікулярних. У медулярних карциномах вивчені показники відповідали таким у незміненій тканині, а в метастазах папілярної карциноми на фоні відсутності змін активності ферментів утворення оксиду азоту вміст його був суттєво вищим. Збільшений вміст оксиду азоту та активності iNOS в папілярних карциномах щитоподібної залози суттєво не залежать від характеристик їх агресивності, проте зміни вмісту відсутні в пухлинах категорії Т4 на фоні зниженої при цьому активності cNOS і менш виражений у пухлинах, які оточені тканиною за наявності в ній хронічного тиреоїдиту. Крім того, в папілярних карциномах папілярної чи фолікулярної будови вміст оксиду азоту не відрізнявся від норми, був трохи вищим у пухлинах солідної чи гетерогенної будови з наявністю солідних ділянок, тоді як в карциномах папілярно-фолікулярної будови він був більшим в 2, а в тканині солідно-інсулярної будови - в 3 рази. Підвищену активність iNOS спостерігали в карциномах різної будови, за виключенням пухлин солідної будови, в яких вона виявилася нарівні норми, та в пухлинах солідно-інсулярної будови, де вона суттєво (як і активність cNOS) вища порівняно з пухлинами іншої будови. Система генерації оксиду азоту бере участь у трансформації клітин щитоподібної залози та прогресії пухлинного росту, зокрема через регуляцію апоптозу, що видно з аналізу даних, отриманих як в рамках виконання цього дослідження, так і раніше. При цьому характер такої участі в папілярних карциномах щитоподібної залози, які мають неоднакову гістологічну будову, різниться.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кальниш В. В., Пишнов Г. Ю., Моісеєнко Є. В., Опанасенко В. В., Алексєєва Л. М., Висоцька Л. Г.
Назва : Особливості регуляції ритму серця при адаптації людини до умов Антарктики
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 20-29 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CARDIOVASCULAR PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
АНТАРКТИЧЕСКИЕ РЕГИОНЫ -- ANTARCTIC REGIONS
СЕЗОНЫ -- SEASONS
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
АККЛИМАТИЗАЦИЯ -- ACCLIMATIZATION
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: В роботі розглядаються актуальні питання проблеми вивчення механізмів адаптації людини до антарктичних умов, зокрема, особливості регуляції серцево-судинної системи під час експедиційної діяльності на українській станції «Академік Вернадський». Дослідження виконані безпосередньо в Антарктиці за участю зимівників, що протягом року щомісячно обстежувалися методом електрокардіографії. За результатами варіаційного аналізу ритмокардіограми в антарктичних умовах виявлені фазні перебудови регуляції серцевої діяльності у зимівників. Наприклад, середня тривалість RR-інтервалу, що характеризує гуморальну регуляцію (RRNN), має фазну структуру та коливалася в діапазоні ±7-9 ум. од. спочатку зимівлі, а в останній фазі зростала до -32 ум. од. На активність розвитку стресового стану у зимівників вказує динаміка швидкості функції індексу напруження (IH_t), де з початку зимівлі і до січня вона коливалася в межах 2-5 ум. од. за модулем, а в місяці, наближені до від’їзду (лютий, березень), сягала до 46 ум.од. Отримані результати поглиблюють розуміння особливостей реалізації резервів регуляції системи кровообігу під час зміни фаз адаптації. Встановлено домінуюче значення фактора часу на якісні перебудови адаптаційних процесів - якщо за показниками варіабельності серцевого ритму у першому півріччі експедиції виявлені збалансовані регуляційні впливи, то наприкінці строку перебування спостерігається зростання активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи та напруження регуляторних механізмів, що може свідчити про незавершену адаптацію організму, яка потребує застосування методів корекції функціонального стану.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вовкун Т. В., Янчук П. І., Штанова Л. Я., Весельський С. П., Шаламай А. С.
Назва : Зовнішньосекреторна функція печінки щурів при дії корвітину
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 30-38 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ЖЕЛЧЬ -- BILE
БИФЛАВОНОИДЫ -- BIFLAVONOIDS
КРЫСЫ -- RATS
ТАУРОХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- TAUROCHOLIC ACID
ТАУРОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- TAURODEOXYCHOLIC ACID
ГЛИКОХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- GLYCOCHOLIC ACID
ГЛИКОХЕНОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- GLYCOCHENODEOXYCHOLIC ACID
ХЕНОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- CHENODEOXYCHOLIC ACID
ГИДРОКСИЛИРОВАНИЕ -- HYDROXYLATION
ХОЛАТЫ -- CHOLATES
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): корвитин
Анотація: У гострих дослідах на щурах з канюльованою жовчною протокою вивчали вплив корвітину - водорозчинного аналога кверцетину, на жовчосекреторну функцію печінки. Внутрішньопортальне введення досліджуваної сполуки в дозах 2,5; 5 і 10 мг/кг зумовлювало вірогідне порівняно з контролем збільшення об’єму секретованої жовчі на 20,9, 31,2 і 20,4% відповідно. Методом тонкошарової хроматографії встановлено помірний стимулювальний вплив корвітину на процеси кон’югації жовчних кислот з таурином і гліцином, особливо при введенні його в дозі 5 мг/кг. Цей флавоноїд не впливав на концентрацію глікохолевої кислоти, проте збільшував вміст глікохенодезоксихолевої і глікодезоксихолевої кислот у суміші в усіх дослідних групах тварин від 15 до 35,1%. Щодо вільних жовчних кислот, то концентрація холевої кислоти, хенодезоксихолевої і дезоксихолевої кислот у суміші збільшувалася відносно контролю лише після введення 10 мг/кг препарату. В першому випадку - від 17,9 до 29,8%, у другому - від 25,0 до 65,4%. У дозі 5 мг/кг корвітин вірогідно збільшував коефіцієнт кон’югації холатів жовчі (максимально - на 23,2%), тоді як при 10 мг/кг препарату цей показник зменшувався (до 27%). Коефіцієнт гідроксилювання дещо відрізнявся від контролю при дозі препарату 5 і 10 мг/кг: лише в одній пробі було виявлено його зменшення відносно контролю на 14,0%. Отже, корвітин модулює зовнішньосекреторну функцію печінки, зумовлюючи збільшення секреції жовчі та концентрацію в ній різних холатів, залежно від дози збільшуючи чи зменшуючи ефективність роботи поліферментних систем, які забезпечують процеси кон’югації жовчних кислот у щурів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ходосовский М. Н.
Назва : Влияние гипоксического прекондиционирования на механизмы транспорта кислорода и окислительные повреждения при синдроме ишемии-реперфузии печени у кроликов
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 39-47 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ИШЕМИЧЕСКОЕ ПРЕКОНДИЦИОНИРОВАНИЕ -- ISCHEMIC PRECONDITIONING
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
КРОЛИКИ -- RABBITS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Анотація: Исследовали влияние гипоксического прекондиционирования (ГП) на кислородсвязывающие свойства крови и степень окислительных повреждений при ишемии-реперфузии печени у кроликов. Животных рандомизированно разделили на 2 экспериментальные группы: в 1-й моделировали ишемию (30 мин, маневр Прингла) и реперфузию (120 мин) печени; во 2-й - предварительно перед ишемией-реперфузией проводили курс ГП (трехкратный «подъем» на высоту 3500 м в гипобарической камере в течение 1 ч в сутки). Изучали показатели кислородтранспортной функции (парциальное напряжение O₂ при насыщении им гемоглобина на 50%, парциальное напряжение СO₂ и O₂, рН, бикарбонат плазмы, действительный избыток оснований и др.) крови, продукты перекисного окисления липидов (диеновые коньюгаты, основания Шиффа), а также активность маркерных ферментов печени - аланин- и аспататаминотрансфераз (АлАТ и АсАТ) в крови. Установлено, что у кроликов 1-й группы при ишемии-реперфузии происходит снижение сродства гемоглобина к кислороду, активация процессов перекисного окисления липидов и повышение активности АлАТ и АсАТ в крови. Применение ГП способствовало повышению сродства гемоглобина к кислороду, снижению активности процессов перекисного окисления липидов и АлАТ и АсАТ крови при ишемии-реперфузии. Таким образом, ГП оказывает протективный эффект на печень путем повышения сродства гемоглобина к кислороду, что снижает степень окислительных повреждений органа при ишемии-реперфузии.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Літовка І. Г., Березовський В. Я., Весельський С. П., Жернокльов У. О.
Назва : Ремоделювання кісткової тканини після введення екзогенного мелатоніну в різні сезони року
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 48-53 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: СЕЗОНЫ -- SEASONS
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
КОСТИ РЕЗОРБЦИЯ -- BONE RESORPTION
ФОСФАТАЗА КИСЛАЯ -- ACID PHOSPHATASE
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE
ОСТЕОКЛАСТЫ -- OSTEOCLASTS
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
ОСТЕОБЛАСТЫ -- OSTEOBLASTS
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS
ГИАЛУРОНОГЛЮКОЗАМИНИДАЗА -- HYALURONOGLUCOSAMINIDASE
Анотація: Досліджено 28-добовий вплив фармакологічної дози (5мг/кг) мелатоніну на показники ремоделювання кісткової тканини 3-місячнш щурів-самців лінії Вістар в осінній та весняний періоди. Восени введення мелатоніну викликало підвищення активності лужної фосфатази на 43,9%, гіалуронідазної активності на 15,4% та зниження концентрації глікозаміногліканів на 46,7% незалежно від інтенсивності споживання кисню. Концентрація загальних ліпідів і тригліцеридів знижувалася. Навесні введення щурам мелатоніну пригнічувало фізіологічне ремоделювання кісткової тканини, знижувало активність лужної фосфатази і підвищувало активність кислої і тартратрезистентної кислої фосфатази на 78 і 72% відповідно, незважаючи на рівень споживання кисню. Зростала концентрація глікозаміногліканів і вільних амінокислот. Такі зміни можуть порушувати цілісність органічного матриксу та послаблювати фіксацію неорганічного компонента сполучної тканини — кристалів гідроксіапатиту.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Павлов С. Б., Кумечко М. В., Літвінова О. Б., Бабенко Н. М., Гончарова А. В.
Назва : Порушення регуляторних механізмів ремоделювання кісткової тканини в умовах експериментальної хронічної хвороби нирок
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 54-59 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ПОЧЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ, ХРОНИЧЕСКАЯ -- KIDNEY FAILURE, CHRONIC
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
ИНТЕРЛЕЙКИНА-1 РЕЦЕПТОРА БЕЛОК-АНТАГОНИСТ -- INTERLEUKIN 1 RECEPTOR ANTAGONIST PROTEIN
RANK ЛИГАНД -- RANK LIGAND
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ИНТЕРЛЕЙКИН-17 -- INTERLEUKIN-17
КРЫСЫ -- RATS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Метою нашої роботи було вивчення ролі міжклітинних медіаторів - рецепторного антагоніста інтерлейкіну-1 (ІЛ-1РА), інтерлейкіну-17 (ІЛ-17), ліганду активатора рецептора ядерного фактора kB (RANKL) та остеопротегерину в механізмах регуляції метаболізму ниркової та кісткової тканин на моделі порушення ремоделювання кісткової тканини при хронічній хворобі нирок (ХХН). Було виявлено вірогідне збільшення вмісту цитокінів ІЛ-1 РА (4,207 ± 0,546 пг/мл), ІЛ-17 (33,944 ± 0,938 пг/мл), остеопротегерину (28,338 ± 1,223 пг/мл) і RANKL (0,184 ± 0,018 пмоль/л) у сироватці крові тварин з порушенням кісткового ремоделювання при ХХН порівняно зі вмістом досліджуваних цитокінів у тварин контрольної групи (2,529 ± 0,132 пг/мл, 28,166 ± 0,526 пг/мл, 21,588 ± 0,763 пг/мл і 0,131 ± 0,006 пмоль/л відповідно; Р ‹ 0,05). Кореляції, виявлені під час дослідження, відображають взаємозв’язки в системі регуляції ремоделювання кісткової тканини і розвитку запалення при хворобі нирок. Порушення балансу між про- та протизапальними цитокінами має велике значення яку розвитку ХХН, так і в процесах ремоделювання кісткової тканини.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левічева Н. О., Тіткова A. M.
Назва : Особливості лімбіко-неокортикальних і моноамінергічних взаємодій у формуванні синдрому відміни інгаляцій парів органічного розчинника "646" у щурів
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 60-65 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ЛЕТУЧИЕ ОРГАНИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- VOLATILE ORGANIC COMPOUNDS
ИНГАЛЯЦИЯ -- INHALATION
РАСТВОРИТЕЛИ -- SOLVENTS
ТОЛУОЛ -- TOLUENE
АЦЕТОН -- ACETONE
КРЫСЫ -- RATS
ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- PSYCHOTROPIC DRUGS
ЛИМБИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LIMBIC SYSTEMLIMBIC SYSTEM
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS
КАТЕХОЛАМИНЫ -- CATECHOLAMINES
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
Анотація: Метою роботи було вивчення лімбіко-неокортикальних і моноамінергічних взаємодій у формуванні синдрому відміни інгаляцій летких органічних сполук (ЛOC) у щурів. Дослідження виконані на безпородних щурах-самцях 3-місячного віку із залежністю від інгаляцій парів розчинника «646», що містить до 50% суміші толуолу і ацетону. Показано, що стан відміни інгалянта характеризується підвищеною збудливістю та такими поведінковими проявами еквівалентів судомних реакцій, як оральні гіперкінези та струшування голови, а також змінами частотно-амплітудного спектра біопотенціалів структур лімбіко-неокортикальної системи мозку з ініціацією в медіальній нюхової ділянці і гіпокампі. На рівні гіпоталамуса відміна інгаляцій ЛОС чинила виснажуючий вплив на катехоламінергічні структури, який, певно, більшою мірою стосувався закінчень нейронів, що містять адреналін як нейромедіатор. У щурів, що початково надавали перевагу інгаляціям парів розчинника «646», відміна впливу інгалянта виявила вірогідне зниження вмісту дофаміну на 61 %, норадреналіну на 77 % та адреналіну на 92% в гіпоталамусі та підвищення концентрації серотоніну в сироватці крові на 16%. У щурів, що початково не надавали перевагу парам ЛОС, в гіпоталамусі знижувався тільки вміст адреналіну на 77 %.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зай С. Ю., Заводовський Д. О., Богуцька К. І., Ноздренко Д. М., Прилуцький Ю. І.
Назва : Перспективи застосування С₆₀-фулерену як засобу профілактики і корекції ішемічно-реперфузійних порушень у скелетній м’язовій тканині
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 66-77 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
ФУЛЛЕРЕНЫ -- FULLERENES
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Нині актуальною проблемою залишається відсутність точних діагностичних тестів для швидкого виявлення рівня ішемічної травми, що має важливе значення для ефективності подальшої її терапії. У цьому контексті триває пошук специфічних маркерів ішемії, а також нових терапевтичних агентів для попередження, профілактики і лікування ішемічної травми. Водорозчинні нанорозмірні С₆₀-фулерени як потужні антиоксиданти можуть виступати перспективними засобами для корекції різних станів м’язової системи, в основі розвитку яких лежить деструктивна дія вільнорадикальних процесів.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Serebrovska Т. V., Serebrovska Z. O., Egorov E.
Назва : Fitness and therapeutic potential of intermittent hypoxia training: a matter of dose
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 78-91 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
ВЫНОСЛИВОСТИ ТРЕНИРОВКА -- RESISTANCE TRAINING
АНОКСИЯ -- ANOXIA
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION
ГИПЕРОКСИЯ -- HYPEROXIA
КИСЛОРОДА ПОГЛОЩЕНИЕ -- OXYGEN CONSUMPTION
КИСЛОРОД -- OXYGEN
Анотація: The introduction of different methods of intermittent hypoxic training (IHT) into fitness, sports, military and medical practice has raised a lot of questions about the most beneficial regimens of such treatment and their optimal instrumental implementation. Low doses of hypoxia might not be sufficient stimuli to mobilize adaptive mechanisms, while severe or prolonged hypoxia may provoke dangerous pathological processes. In this review, we pay attention to narrow practical question of the most effective and convenient technology of IHT implementation, notably the inhalation of hypoxic gas mixtures. Data strongly suggest that in humans the training with 15-13% inhaled oxygen (FiO₂) at various time characteristics does not provide marked positive changes. Short-term daily sessions consisting 3-4 bouts of 5-7 min exposures to 12-10% FiO₂ alternating with equal durations of normoxia for 2-3 weeks have been shown as a most beneficial without maladaptive consequences for fitness and treatment of some diseases. More severe or longer intermittent hypoxia protocols must be accompanied by strict monitoring of blood oxygen saturation (SpO₂) electrocardiogram, breathing pattern and arterial blood pressure in order to avoid unexpected undesirable individual reactions. For sports purposes, the reduction of oxygen content to individually tolerable level for some minutes is justified as far as it maximizes benefits. However, such regimen requires preliminary diagnostics of individual hypoxic tolerance and cardio-respiratory reactivity as well as rigorous monitoring of vital functions during IHT and good feedback device. The use of oxygen concentrations below 12% for treatment of diseases, especially in children and the elderly, are required substantial additional research. Recently, a new mode of adaptive training was explored, which combines periods of hypoxia (12-10% FiO₂) and hyperoxia (30-35% FiO₂). Limited evidences suggest that such regime can reduce the time of recovery periods, that is shorten the duration of sessions. However, there is still no strong comparative evidence for humans that this method is much more efficient than hypoxic-normoxic mode. We appeal to all scientists working in the field of IHT not to hide their negative results but publish all observations in the open press. It will make a significant contribution in developing of common guidelines for IHT implementation to improve public health of our Planet. Поширення в останнє десятиліття методів інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ) у фітнесі, спорті, військовій та медичній практиці викликало дискусію про найбільш ефективні режими гіпоксичного тренування і методи їх інструментальної реалізації. Низькі дози гіпоксії можуть бути недостатнім стимулом для мобілізації адаптивних механізмів, у той час як глибока або тривала гіпоксія здатна провокувати небезпечні патологічні процеси. У цьому огляді ми торкаємося вузького практичного питання про найбільш ефективну і зручну технологію реалізації ІГТ, а саме методів, заснованих на вдиханні людиною гіпоксичних газових сумішей. Дані, отримані при дослідженні людей, переконливо свідчать про те, що використання сумішей з 15-13% кисню у вдихуваному повітрі (FiО₂) при різних часових характеристиках не викликає виражених позитивних змін. Короткочасні щоденні сеанси, що складаються з 5-7-хвилинних вдихань 12-10% О₂, що чергуються з рівними інтервалами нормоксіі, протягом 2-3 тиж, вважаються найбільш ефективними і нешкідливими як для фітнесу, так і лікування деяких захворювань. Протоколи з жорсткішою або більш тривалою гіпоксією повинні супроводжуватися суворим моніторингом життєво важливих функцій для уникнення побічних ефектів. Зниження на кілька хвилин вмісту кисню до межі, яка індивідуально переноситься, виправдано в спортивній практиці, оскільки це максимізує позитивний ефект. Тим не менше такий режим вимагає попередньої діагностики індивідуальної переносимості гіпоксії і реактивності респіраторно-гемодинамічної системи, а також суворого контролю життєво важливих функцій і хорошого зворотного зв’язку пацієнта з приладом. Використання концентрації кисню нижче за 12% для лікування захворювань, особливо у дітей і літніх людей, вимагає серйозних додаткових досліджень. Нещодавно був запропонований новий метод гіпоксично-гіпероксичного тренування, що поєднує в собі періоди дихання гіпоксичною (12-10% FiО₂) і гіпероксичною (30-35% FiО₂) сумішшю. Обмежені дані свідчать, що такий режим може скоротити час реоксигенації, тобто зменшити тривалість тренувальних сесій. Проте, до цих пір немає достатньої порівняльної бази для доказу, що цей метод є більш ефективним, ніж гіпоксично-нормоксичні режими. Ми звертаємося до всіх вченим, які працюють в галузі ГГТ, не приховувати свої негативні результати, а публікувати всі спостереження у відкритій пресі. Це зробить значний внесок у розробку загальних методичних принципів здійснення ІГТ для поліпшення здоров’я населення нашої планети.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Березовський В. Я.
Назва : Дві долі видатних жінок-дослідників. (До 100-річчя від дня народження професора І. В. Торської та 106-річчя професора Р. Леві-Монтальчині)
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 92-98 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOLOGY
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ -- NEUROPHYSIOLOGY
Анотація: Описано життєвий шлях та наукові розробки I. В. Торської за період її навчання у Москві (1934-1940 pp.) тa під час Другої світової війни (1941-1945 pp.). Особливу увагу приділено київському періоду наукової діяльності, зокрема, дослідженням стану клітин центральної нервової системи (ЦНС) у період реанімації після клінічної смерті та подальшого життя. Вона вперше показала можливість амітотичного поділу нейронів та висунула гіпотезу про наявність нейросекреторних факторів, що стимулюють проліферацію клітин (1956 p.). Результати її роботи було поставлено під сумнів. Значно пізніше (1986 р.) за аналогічні дослідження Р. Леві-Монтальчині та С. Коен отримали Нобелівську премію.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)