Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ФУ6/2018/64/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11
1.


   
    Functional renal state of mature rats with a quick type of acetylation under conditions of cadmium chloride and sodium nitrate [Text] / Т. М. Boychuk [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - P3-8


MeSH-головна:
КАДМИЯ ХЛОРИД -- CADMIUM CHLORIDE (токсичность)
НАТРИЯ СОЕДИНЕНИЯ -- SODIUM COMPOUNDS (токсичность)
ПОЧКИ -- KIDNEY (метаболизм)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: В експериментах на лабораторних нелінійних білих статевозрілих щурах-самцях зі швидким типом ацетилювання досліджено функції нирок за умов кадмієво-нітратної інтоксикації. Показано, що після комбінованого введення впродовж 14 діб хлориду кадмію (0,1 мг/кг внутрішньоочеревинно) і нітрату натрію (500 мг/кг внутрішньошлунково) зростає на 31,2 % швидкість клубочкової фільтрації. Завдяки цьому активується водовидільна, а також екскреторна функція нирок, яку оцінювали за кліренсом ендогенного креатиніну. За відсутності гіперкреатинінемії концентрація креатиніну в сечі зростала на 16,5 %, екскреція креатиніну — на 31,8 %. Концентрація іонів назрію в сечі зменшувалась на 67,8 %, екскреція з сечею — знижувалася утричі. Концентрація іонів натрію в плазмі крові зменшувалася на 6,6 %. Ниркова регуляція обміну іонів натрію не порушувалася: дистальна реабсорбція не змінювалася, підвищення проксимальної реабсорбції становило 24,4 %. Збереженість канальцієвих механізмів регуляції натрієвого обміну та клубочково-канальцієвого балансу свідчать про адаптаційні можливості нирок статевозрілих щурів із швидким типом ацетилювання, які забезпечують підтримку водно-електролітної рівноваги за умов підгострого кадмієвого-нітратного впливу. Важливе практичне значення мають подальші дослідження комбінованої дії хлориду кадмію та нітрату натрію на статевозрілих щурів повільних ацетиляторів із порівняльним аналізом функцій нирок для оцінки прогностичного значення фенотипу ацетилювання у розвитку нефропатій.
Дод.точки доступу:
Boychuk, T. M.
Kmet, T. I.
Filipets, N. D.
Vlasyk, L. I.
Hrachova, T. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Вплив активатора АТФ-чутливих калієвих каналів флокаліну на окисний метаболізм, активність NO-синтаз і оксигенацію крові [Текст] / Р. Б. Струтинський [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 9-17


MeSH-головна:
МЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТА МОДУЛЯТОРЫ -- MEMBRANE TRANSPORT MODULATORS (терапевтическое применение, фармакология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (метаболизм)
СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ -- FREE RADICALS (метаболизм)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
СОБАКИ -- DOGS
КАЛИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- POTASSIUM CHANNEL BLOCKERS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Досліджували вплив активації АТФ-чутливих калієвих (КАТф) каналів сарколемальних та мітохондріальних мембран, яку здійснювали внутрішньовенним введенням флокаліну (0,1-1,5 мг/кг) анестезованим собакам, на активність ендотеліальної та індуцибельної NO-синтаз (iNOS), гемоксигеназну реакцію, оксигенацію крові та вільнорадикальні процеси. Показано, що відкривання КАТф-каналів дозозалежно підвищувало конститутивний та, навпаки, пригнічувало індуцибельний синтез оксиду азоту (у 2,8 і 2,1 раза при дозі флокаліну 1,5 мг/кг відповідно). Активація цих каналів є потужним антигіпоксичним механізмом, оскільки значно посилювала оксигенацію плазми крові та підвищувала вміст нітрит-аніона (у 3,7 і 3,0 раза при дозі 1,0 мг/кг відповідно). Флокалін достовірно зменшував вміст продуктів гемоксигеназної реакції — заліза та білірубіну з максимальним ефектом у 2,9 та 1,9 раза відповідно, що може свідчити про пригнічення активності ферменту гемоксигенази. За умов активації КАТф-каналів дозозалежно пригнічувалися вільнорадикальні процеси (генерація супероксид-аніона та пероксиду водню зменшувалася у 5,3 та 7,2 раза при дозі 1,5 мг/кг відповідно та проявлялися антиоксидантні властивості (вміст дієнових кон’югатів знижувався у 6,3 раза при дозі 1,5 мг/кг), а також гальмувалися утворення пероксинітриту за рахунок зменшення генерації супероксид-аніона (вмісту сечової кислоти) і надлишкового синтезу оксиду азоту iNOS. Таким чином, активація КАТф-каналів флокаліном підвищувала активність ферментів конститутивних NO-синтаз і гемоксигенази та, навпаки, зменшувала активність iNOS, пригнічувала вільнорадикальні процеси та посилювала оксигенацію плазми крові.
Дод.точки доступу:
Струтинський, Р. Б.
Коркач, Ю. П.
Струтинський, В. Р.
Ровенець, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Effects of herbal multicomponent dietary supplement in experimental pneumonia [Text] / Z. Serebrovska [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - P18-29


MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (терапевтическое применение)
Анотація: Ми досліджували дію багатокомпонентної трав’яної дієтичної добавки, яка містить екстракти з 19 лікарських рослин, традиційно використовуваних як протизапальні засоби, на морфологію легеневої тканини, генерацію активних форм кисню (АФК) в крові, та гомогенатах тканини печінки та легень, експресію прозапальних цитокінів: tumor necrosis factor-? (TNF-?) та interleukin-6 (IL6), та параметри зовнішнього дихання: хвилинний об’єм вентіляції (V·Е), хвилинне поглинання кисню (V·О2) та виділення вуглекислого газу за хвилину (V·СO2) під час експериментально індукованої пневмонії (ін’єкція ліпополісахаридів, 2 мг / кг) у щурів. Ендотоксемія була пов’язана з: патологічними змінами в морфології легенів; збільшенням генерації АФК; і поступовим зменшенням V·O2 та V·Е. Застосування добавки для щурів із пневмонією спричинило позитивні зміни: зниження інтенсивності пошкоджень легеневої тканини, генерації АФК в крові, тканинах легень та печінки, та зниження експресії прозапальних цитокінів TNF-? та Il-6. V·O2 и V·Е в цій групі були збільшені порівняно зі значеннями у щурів з ліпополісахаридною пневмонією. Результати застосування добавки для лікування інтактних тварин були змішані: позитивні — значне збільшення V·O2 та V·Е; негативні — значне збільшення вироблення АФК у легеневій тканині. Добавка виявляє перспективні терапевтичні ефекти під час експериментальної пневмонії. Потрібні подальші дослідження, щоб з’ясувати механізми її дії та можливі застосування в клінічній медицині.
Дод.точки доступу:
Serebrovska, Z.
Swanson, R.
Portnichenko, V.
Shysh, A.
Tumanovska, L.
Dorovskych, A.
Dosenko, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Вплив наноаквахелатів селену, германію та їх комплексу на ембріональний розвиток перепелів [Текст] / М. П. Ніщеменко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 30-36


MeSH-головна:
ПЕРЕПЕЛ -- COTURNIX (рост и развитие, эмбриология)
ИНКУБАТОРЫ -- INCUBATORS (использование)
ЯЙЦА -- EGGS
КОМПЛЕКСООБРАЗУЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- CHELATING AGENTS
СЕЛЕН -- SELENIUM
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM
Анотація: Досліджено вплив наноаквахелатів селену, германію та їх комплексу на ембріональний розвиток перепелів за інкубаційної обробки яєць. Для оцінки результатів експериментів з інкубаторів в один і той самий час на 38-му годину, 9- та 15-ту доби виймали по 5 яєць з кожного варіанту інкубації (3 варіанти, по 150 яєць). Встановлено позитивний вплив на ембріональний розвиток перепелів дії наноаквахелату селену в дозі 0,05 мкг/кг, германію — 5,0 мкг/кг та їх комплексу. Обробка перепелиних яєць під час інкубації наноаквахелатами збільшує кількість диференційованих пар сомітів на 26,0 %. Надалі ріст і розвиток перепелиних ембріонів посилюється на 23,6 % за дії наноаквахелату селену, а при дії германію — на 28,0 %. Комплекс наноаквахелатів сприяє збільшенню маси ембріонів перепелів на 30,7 % порівняно з контролем. Отже, отримані результати свідчать про стимулювальний вплив наноаквахелату селену на обмінні процеси в перепелиних ембріонах та їх антиоксидантний захист. Германій доповнює цю дію і сприяє підвищенню імунореактивності під час ембріонального періоду розвитку птиці.
Дод.точки доступу:
Ніщеменко, М. П.
Трокоз, В. О.
Порошинська, О. А.
Стовбецька, Л. С.
Ємельяненко, А. А.
Ємельяненко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Вплив цитрату ванадію на гематологічні характеристики щурів із алоксаніндукованим діабетом [Текст] / Л. І. Поикало [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 37-42


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АЛЛОКСАН -- ALLOXAN
ВАНАДИЙ -- VANADIUM (прием и дозировка)
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- HEMATOLOGIC TESTS (методы)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Досліджували вплив цитрату ванадію на гематологічні показники щурів із алоксаніндукованим діабетом. Встановлено, що у тварин дослідної групи, які вживали питну воду, вірогідно підвищувалася кількість лейкоцитів на 50,24 %, тромбоцитів на 56,94 % та концентрація гемоглобіну на 11,87 % порівняно з контролем. Крім того, у них зростав середній об’єм еритроцита, що супроводжувалося зниженням середньої концентрації гемоглобіну в одному еритроциті. Виявлено, що застосування цитрату ванадію в дозі 0,125, 0,5, і 2 мкг/мл за умов цукрового діабету призводило до нормалізації показників гематологічного профілю, зокрема знижувалась кількість лейкоцитів на 20,49, 12,36 і 29,14 % (Р ‹ 0,001) відповідно порівняно з групою щурів, які вживали лише воду. У тварин, яким вводили цитрат ванадію у дозі 0,125 і 0,5 мкг/мл вірогідно знижувалася кількість тромбоцитів на 55,83 і 51,92 %, вміст гематокриту на 23,79 і 14,20 %, трамбокриту на 27,29 і 58,25 % та концентрація гемоглобіну на 24,97 та 13,98 %, при цьому вони сягали майже контрольних значень.
Дод.точки доступу:
Поикало, Л. І.
Климець, Г. В.
Іскра, Р. Я.
Сушко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Demkovych, A. Ye.
    Changes of antioxidant potential under the experimental periodontitis development [Text] / A. Ye. Demkovych, Yu. I. Bondarenko // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - P43-51


MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (патофизиология)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (метаболизм)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (метаболизм)
ЦЕРУЛОПЛАЗМИН -- CERULOPLASMIN (метаболизм)
ГЛУТАТИОНПЕРОКСИДАЗА -- GLUTATHIONE PEROXIDASE (метаболизм)
Анотація: У статті наведено результати біохімічних досліджень стану системи антиоксидантного захисту, що визначали за активністю супероксиддисмутази (СОД), каталази, церулоплазміну, глутатіопероксидази, глутатіонредуктази та відновленого глутатіону на 7-му, 14-ту і 30-ту доби розвитку експериментального пародонтиту. Показано, що генерація активних форм кисню, поєднана з підвищенням активності імунних процесів, стає більш потужною та надає запальному процесу в тканинах пародонта затяжного характеру. При цьому слід відмітити характерну динаміку показників активності процесів пероксидного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту в розвитку експериментального пародонтиту. У ранній період розвитку експериментального пародонтиту, тобто на 7-му добу, активність СОД у сироватці крові знижувалася, а пізніше, на 14-ту та 30-ту добу, підвищувалася. На 7-му добу експерименту підвищувалась активність каталази та церулоплазміну в сироватці крові порівняно з контролем, на 14-ту добу відбулося їх зниження порівняно з групою тварин, досліджених на 7-му добу експерименту, а на 30-ту добу рівень їх у сироватці крові ще зменшився. Активність відновленого глутатіону зменшувалася аналогічно динаміці супероксиддисмутази. Частково активність ферментів системи глутатіону (глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази) підвищилася на 14-ту добу запальної реакції, але надалі ці показники набули протилежних змін. Встановлено, що за умов формування і перебігу експериментального пародонтиту змінюється інтенсивність активності антиоксидантного захисту, що важливо для прогнозування його наслідків.
Дод.точки доступу:
Bondarenko, Yu. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Вплив хронічної гіпомелатонінемії на вуглеводний і ліпідний обмін за умов призначення щурам "дієти західного типу" [Текст] / О. I. Бєлікова [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 52-60


MeSH-головна:
ДИЕТА ЗАПАДНАЯ -- DIET, WESTERN (вредные воздействия)
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Досліджували вплив гіпомелатонінемії, індукованої цілодобовим освітленням щурів інтенсивністю 1500 лк протягом 60 діб, на вуглеводний і ліпідний обмін за умов призначення висококалорійної вуглеводно-ліпідної дієти (20 %-й розчин фруктози та відповідний раціон). Виявлено, що за цих умов зменшувалася концентрація мелатоніну у сироватці крові на 55,6 % порівняно з результатом, отриманим при окремому цілодобовому освітленні. У тварин спостерігалися більш глибокі метаболічні порушення, притаманні синдрому інсулінорезистентності (рівень гіперінсулінемії, дисліпопротеїнемії, гіпо-α-ліпопротеїнемії, гіпертригліцеридемії, підвищення маси вісцерального жиру). Це супроводжувалося розвитком декомпенсованого пероксидного окиснення ліпідів у крові щурів, зменшенням антиоксидантного потенціалу, але без істотних змін вмісту маркерів системного запалення (фактора некрозу пухлини α та церулоплазміну). При цьому утворення вторинних продуктів пероксидації (сполук, що реагують з тіобарбітуровою кислотою) перевищувало на 49,1 та 11,9 % відповідний результат груп з окремим впливом цілодобового освітлення та дієти
Дод.точки доступу:
Бєлікова, О. І.
Черно, В. С.
Френкель, Ю. Д.
Костенко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Особливості клітинного складу кісткового мозку щурів при гострому опроміненні та введенні S-гетерилмодифікованого цистеаміну [Текст] / Н. Є. Ухіенкова [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 61-69


MeSH-головна:
ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- RADIATION INJURIES, EXPERIMENTAL
КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW (воздействие облучения)
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS (воздействие облучения)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS (воздействие облучения)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
ИЗЛУЧЕНИЯ ДОЗА -- RADIATION DOSAGE
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА МОДИФИЦИРОВАННЫЕ -- DESIGNER DRUGS
ЦИСТЕАМИН -- CYSTEAMINE
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вивчали зміни клітинного складу кісткового мозку (КМ) при введенні сполуки S-гетерилмодифікованого цистеаміну (S-ГМЦ) в експерименті з гострим in vivo опроміненням. Після тотального опромінення у дозі 7,0 Гр спостерігали клітинне спустошення КМ з максимумом на 3-тю добу до 2,6 ± 0,9 % клітин від вихідних значень та порушення співвідношення ранніх і диференційованих елементів гранулоцитарного, лімфоїдного та еритроїдного ряду. Внутрішньоочеревинне введення S-ГМЦ (150 мг/кг) за 15 хв до опромінення призводило до підвищення загальної кількості мієлокаріоцитів на 3-тю добу у 2,2 раза та нормалізації цього показника на 7-му добу відносно опроміненого контролю. Відновлення гранулоцито-, лімфо- та еритропоезу відбувалося у більш скорочені строки та запобігало виснаженню гемопоетичного пулу КМ після опромінення. В умовах культивування іn vіtro встановлено зменшення кількості клоногенних мезенхімальних стромальних клітин (МСК) у КМ на 3-тю добу після опромінення до 29,3±3,6 на стегнову кістку. При введенні S-ГМЦ зберігалася більша кількість (у 2,7 раза) клоногенних МСК КМ. Таким чином, отримані результати вказують на виражений мієлопротекторний ефект сполуки S-ГМЦ
Дод.точки доступу:
Ухіенкова, Н. Є.
Скоробогатова, Н. Г.
Моісєєва, Н. М.
Масленнікова, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Вплив водного колоїдного розчину фулерену С60 на гематологічні і біохімічні показники крові щурів [Текст] / О. О. Власов [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 70-78


MeSH-головна:
ФУЛЛЕРЕНЫ -- FULLERENES (токсичность)
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- HEMATOLOGIC TESTS (методы)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Досліджено вплив водного колоїдного розчину немодифікованого фулерену С60 (ВРФС60) при його внутрішньоочеревинному введенні в дозі 1 мг/кг, який було використано в різних концентраціях, на гематологічні показники, в’язко-еластичні властивості мембрани еритроцитів і біохімічні параметри сироватки крові щурів. Встановлено, що ВРФС60 при введенні в концентраціях 34,7 та 173 мкмоль/л викликав помірний анізоцитоз: збільшувалося стандартне відхилення відносної ширини розподілу еритроцитів за об’ємом на 15 і 12% на 1-шу добу та на 13 і 18 % на 5-ту добу відповідно. Крім того, підвищувалася чутливість еритроцитів до гіпотонії. Так, на 1-шу добу рівень гемолізу збільшився на 30 і 60 % в 70 ммоль/л розчині NaCI та на 46 і 60 % в 60 ммоль/л розчині NaCl відповідно для розведень 34,7 та 173 мкмоль/л. Введення ВРФС60 в концентрації 173 мкмоль/л на 5-ту добу експерименту викликало помірний гемоліз (вміст гемоглобіну в крові знижувався на 11 %, а абсолютна кількість еритроцитів — на 18 %). Застосування ВРФС60 в концентрації 34,7 мкмоль/л на 1-шу добу експерименту супроводжувалося транзиторним лейкоцитозом (36 %) з підвищенням вмісту сегментоядерних нейтрофілів на 60 % та зростанням активності аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази на 91,7 і 97,5 % відповідно. Таким чином, введення ВРФС60 мало мінімальну токсичність незалежно від концентрації.
Дод.точки доступу:
Власов, О. О.
Ковальов, Г. О.
Бєлочкіна, І. В.
Єфімова, І. А.
Сандомирський, Б. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Роль матриксних металопротеїназ та поліморфізмів їх генів у розвитку ішемічної хвороби серця [Текст] / О. С. Погорєлова [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 79-90


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (этиология)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (этиология)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 3 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 3 (генетика)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 8 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 8 (генетика)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9 (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (физиология)
ГЕННОЙ ЭКСПРЕССИИ РЕГУЛЯЦИЯ -- GENE EXPRESSION REGULATION (физиология)
Анотація: У роботі систематизовано інформацію про роль матриксних метелопротеїназ (ММР), а саме ММР-3, -8, -9 у патогенезі атеросклерозу, дестабілізації атеросклеротичної бляшки, проаналізувано літературні дані (PubMed, ScienceDirect) щодо асоціації їх поліморфізмів (5А/6А, С-799 Т, С-1562 Т) із розвитком хронічних форм ішемічної хвороби серця (ІХС) та гострого коронарного синдрому (ГКС) у представників різних популяцій. За результатами досліджень виявлено асоціацію Т-алеля C Т- поліморфізму гена ММР-9 із розвитком і прогресуванням атеросклерозу у представників китайської, іранської, французької, британської, індонезійської популяцій. Підтверджений зв’язок 5А/5А- генотипу 5А/6А-поліморфізму гена ММР-3 із тяжкістю перебігу та об’ємом атеросклеротичного ураження коронарних артерій у японців, кальцифікацією коронарних артерій у фінів-чоловіків старшого віку, 6А/5А- та 5А/5А-генотипу — із розвитком каротидного атеросклерозу і стабільних форм ІХС у представників російської й турецької популяцій. Доведена асоціація С-799 Т-поліморфізму ММР-8 із розвитком ІХС у представників фінської та китайської популяцій. Показані актуальність, необхідність і перспектива їх вивчення як генетичної складової розвитку ІХС у представників української популяції.
Дод.точки доступу:
Погорєлова, О. С.
Гарбузова, В. Ю.
Приступа, Л. Н.
Фадєєва, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Літовка, І. Г.
    Вплив магнію на ремоделювання кісткової тканини [Текст] / І. Г. Літовка, В. Я. Березовський // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 3. - С. 91-99


MeSH-головна:
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (метаболизм, физиология)
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY (этиология)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (анализ, метаболизм)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY (этиология)
КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC (физиология)
ГЕННОЙ ЭКСПРЕССИИ РЕГУЛЯЦИЯ -- GENE EXPRESSION REGULATION (физиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В огляді сучасної літератури представлено дані про вплив магнію на органічний та неорганічний матрикс кісткової тканини. Наведені результати дають підстави вважати, що магній є важливіш елементом у формуванні кісткової тканини. Він може запобігати її передчасному руйнуванню та сприяти відновленню. Порушення його балансу є одним з етіологічних факторів для стану кісткової тканини.
Дод.точки доступу:
Березовський, В. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)