Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ФУ6/2019/65/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Вплив холодового стресу на зміни кількості гемопоетичних стовбурових і лімфоїдних клітин у центральних і периферичних органах імунної системи [Текст] / Я. М. О. Семенова [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 3-11

MeSH-головна:
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (физиология)
ХОЛОДОВЫЙ ШОК, ОТВЕТ -- COLD-SHOCK RESPONSE (физиология)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (патофизиология)
ЛЕЙКОЦИТОЗ -- LEUKOCYTOSIS (патофизиология)
ЛЕЙКОЦИТОЗ -- LEUKOCYTOSIS (патофизиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
МЫШИ -- MICE
Анотація: Досліджено вплив гострого холодового стресу на зміни вмісту гемопоетичних стовбурових клітин (CD34^hi MNC-клітин), лімфоцитів та гранулоцитів у центральних і периферичних органах імунної системи мишей. Показано, що через 24 год після відтворення стресу кількість CD34^hi MNC-клітин у кістковому мозку достовірно знижувалась на 13% і у селезінці на 45%. Одночасно на 21,9% знижувався вміст клітин у кісткового мозку. Також у крові суттєво на 62,5% зменшувалася кількість ретикулоцитів. Це все разом свідчить про пригнічення стресом кістково-мозкового кровотворення. На цьому фоні суттєве зростала кількосте лейкоцитів у крові на 31,3%, що може розглядатися як типова стресова реакція. Значним було зниження вмісту клітин тимуса на 76,1% та селезінки на 53,4% із зростанням апоптозу серед тимоцитів у 8,7 раза, а серед спленоцитів у 2 рази. Кількість тимоцитів у фазах G0/G1 суттєво збільшувалась, а у фазі S і G2/M+S значно зменшувалась. Отримані результати свідчать, що розвиток гострого холодового стресу призводив до зменшення вмісту CD34^hi MNC-клітин у кістковому мозку та селезінці, а також до клітинної деплеції кісткового мозку, тимуса і селезінки, це ймовірно відбувається внаслідок перерозподілу і апоптозу певних клітин, що повинно істотно змінювати перебіг імунологічних процесів
Дод.точки доступу:
Семенова, Я. М. О.
Кирик, В. М.
Нікольський, I. C.
Бутенко, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Поширення алельних поліморфізмів Ilе₃₃₇Val, Glu₂₃Lys гена KCNJ11 і Ser₁₃₆₉АIа гена АВСС8, що кодують К_АТФ-канали, у хворих на інфаркт міокарда, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність [Текст] / Р. Б. Струтинський [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 12-19

MeSH-головна:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ГЕНОТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- GENOTYPING TECHNIQUES (методы)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (эпидемиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (эпидемиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (эпидемиология)
Анотація: За допомогою полімеразної ланцюгової реакції проведено генотипування 529 мешканців України щодо поширення алельних поліморфізмів Ile₃₃₇Val (rs5215) і Glu₂₃Lys (rs5219) гена KCNJ11 та Ser₁₃₆₉Ala (rs757110) гена АВСС8, що кодують Кіг6.2- та SUR1-субодиниці К_АТф-каналу відповідно, У хворих на інфаркт міокарда, гостру і хронічну серцеву недостатність, первинну артеріальну гіпертензію у підлітків та у клінічно здорових людей. Показано, що за поліморфізмів Glu₂₃Lys та Ser₁₃₆₉Ala генотипи Glu/Glu і Ser/Ser, Glu/Lys і Ser/Ala та Lys/Lys і Ala/Ala розподіляються таким чином: у хворих на інфаркт міокарда (n=107): 40,2, 43,9 і 15,9 %; у хворих на гостру серцеву недостатність (n=9б): 41,7, 42,7 і 15,6 %; у хворих на хронічну серцеву недостатність (n=99): 43,4, 44,4 і 12,1 %; при первинній артеріальній гіпертензії (n=104): 41,4, 46,2 і 12,5 % відповідно. Водночас у практично здорових людей (n=98) цей розподіл становить: 37,8, 46,9 і 15,3 % відповідно. За алельного поліморфізму lle₃₃₇ Val розподіл генотипів Ilе/llе, Ile/Val та Val/Val мав такий вигляд: у хворих на інфаркт міокарда (n=102): 32,4, 50,98 і 16, 7 %; у хворих на гостру (n=93) та хронічну (n=98) серцеву недостатність: 37,6, 43,0 і 19,4% та 40,8, 44,9 і 14,3 %; у здорових людей (n=90): 35,56, 45,56 і 18,9 % відповідно. Частота алельних варіантів цих поліморфізмів відповідала закону Харді-Вайнберга. За критерієм х² значних відмінностей між групами не виявлено. Таким чином, визначено частоту алельних поліморфізмів Ile₃₃₇Val, Glu₂₃Lys та Ser₁₃₆₉Ala у хворих на інфаркт міокарда, гостру і хронічну серцеву недостатність і первинну артеріальну гіпертензію у підлітків, та показано, що вона не має значних відмінностей від частоти у клінічно здорових мешканців України
Дод.точки доступу:
Струтинський, Р. Б.
Пархоменко, О. М.
Воронков, Л. Г.
Хайтович, М. В.
Місюра, Л. І.
Мазур, І. Д.
Досенко, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості структурних змін у тканині литкового м’яза та міокарді і показників мікроциркуляції крові при дозованому фізичному навантаженні у тварин з різним ступенем тренованості [Текст] / К. В. Розова[та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 20-30

MeSH-головна:
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА У ЖИВОТНЫХ -- PHYSICAL CONDITIONING, ANIMAL
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL (физиология)
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL (кровоснабжение, ультраструктура)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (ультраструктура)
КОРОНАРНЫЕ СОСУДЫ -- CORONARY VESSELS (ультраструктура)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: Досліджено вплив дозованого фізичного навантаження (ДФН) на структурні перебудови у тканині литкового м ’яза і міокарді та зміни характеристик мікроциркуляції крові у тварин з різним ступенем тренованості. Показано, що нагальна реакція на ДФН у нетренованому організмі з боку м’язової тканини, міокарда та мікроциркуляції крові (МЦК) полягала у збільшенні кількості функціонуючих капілярів (ФК; у середньому на 17-30% залежно від типу тканини) за рахунок розкриття резервних капілярів, яке проте відбувалося паралельно зі зростанням товщини гістогематичного бар’єра (ГГБ; з 256 ± 21 до 518 ± 43 нм у литковому м’язі та з 221 ± 14 до 530±49 нм у міокарді) та погіршенням ультраструктури мітохондріального апарату у вказаних тканинах. ДФН у нетренованих тварин впливало на більшість показників, котрі характеризують МЦК, тоді як у тренованому організмі відповідь на навантаження була менш вираженю. Тривалі регулярні ДФН призводили до активації первинного ангіогенезу та морфогенезу мітохондрій (MX; середня кількість ФК зростала більше ніж на 50%, а MX - на 60-78% залежно від субпопуляції та досліджуваної тканини), зменшенням проявів набряку ГГБ. Отже, формуються компенсаторні реакції на клітинному і тканинному рівні та в системі МЦК, спрямовані на забезпечення адекватного метаболізму. Також показано, що незалежно від тренованості організму провідний вплив на стан МЦК справляють активні механізми регуляції, тобто міогенна та нейрогенна активність прекапілярних вазомоторів
Дод.точки доступу:
Розова, К. В.
Тимошенко, К. Р.
В’юницький, В. П.
Бєлікова, М. В.
Сидоряк, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив низько- та високожирової дієти на структуру гіпокампа у нокаутних мишей АроЕ-/- [Текст] / Т. М. Коваленко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 31-40

MeSH-головна:
ДИЕТА С ВЫСОКИМ СОДЕРЖАНИЕМ ЖИРОВ -- DIET, HIGH-FAT
ДИЕТА С ОГРАНИЧЕНИЕМ ЖИРОВ -- DIET, FAT-RESTRICTED
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (методы)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МЫШИ -- MICE
Анотація: Проведено морфологічні та біохімічні дослідження зони СА1 гіпокампа в аполіпопротеїн Е (АроЕ)-дефіцитних мишей за умов споживання дієт (8 тиж) із низьким (НЖ) та високим (ВЖ) вмістом жирів. Використовували методи імуногістохімії, світлової та електронної мікроскопії, імуноферментного аналізу, а також морфометричної та статистичної обробки. Встановлено, що морфофункціональний стан нервових клітин гіпокампа АроЕ-/- мишей значною мірою залежить від жирового вмісту дієти. У тварин на НЖ-раціоні спостерігався вищий ступінь нейрозапалення, ніж у контрольних та мишей, які споживали ВЖ-дієту, що проявлявся у розвитку реактивного астро- та мікрогліозу. Кількість неушкоджених пірамідних нейронів в зоні СА1 гіпокампа АроЕ-/- мишей на НЖ-дієті достовірно зменшувалася порівняно з контролем і за умов ВЖ-дієти. У тварин на НЖ- і ВЖ-раціоні знижувалися щільність синоптичних терміналей, кількість мітохондрійу них, а також концентрації молекул клітинної адгезії. Можна припустити, що для процесів синаптогенезу та синоптичної пластичності критичним виявився не стільки жировий вміст дієти, скільки дефіцит АроЕ
Дод.точки доступу:
Коваленко, Т. М.
Осадченко, І. О.
Шепілов, Д. Р.
Сможаник, К. Г.
Муравйова, Д. В.
Ушакова, Г. О.
Марунгруанг, Н.
Приходько, О.
Холеніус, Ф.
Скибо, Г. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яценко, К. В.
Ефекти слабкого постійного електричного струму на нейритогенез у модельних експериментах in vitro [Текст] / К. В. Яценко, І. В. Лушнікова, Г. Г. Скибо // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 41-49

MeSH-головна:
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (цитология)
НЕЙРИТЫ -- NEURITES (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
КУЛЬТУРНЫХ СРЕД МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CULTURE TECHNIQUES (методы)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ПОСТОЯННЫМ ТОКОМ -- TRANSCRANIAL DIRECT CURRENT STIMULATION (методы)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: У роботі досліджено вплив стимуляції нервових клітин слабким постійним струмом (ПС) в експериментах in vitro з використанням коротко- і довгострокових культур дисоційованих клітин гіпокампа. Вплив здійснювали одноразово протягом 4 год за допомогою металевих електродів та приладу для генерації ПС. Оцінювали структурні зміни при дії слабкого ПС (0,25 мА) за нормальних умов культивування або при моделюванні запального процесу за допомогою ліпополісахариду. Аналізували площу нейритів та синаптоподібних структур, а також кількість гліальних клітин. Виявлено, що стимуляція слабким ПС суттєво прискорювала формування нейритів у початковий період культивування гіпокампальних клітин. Протягом 2-5-їдоби після впливу площа нейритів була більшою у середньому на 21,4 ± 1,2 % відносно контролю та на 25,3 ± 1,2 % щодо дії ліпополісахариду. При використанні довгострокових культур (10-12-денних), де структура нейритів мала вигляд добре розвинених мереж, ефекти ПС спостерігалися тільки за умов впливу ліпополісахариду і проявлялися у зменшенні дезорганізації нейритів та збільшенні площі синапсів у середньому на 21,2 ±1,1 %. Крім того, кількість гліальних клітин була менше на 15,6 ± 0,9 %. Таким чином, нейропротекторні ефекти слабкого ПС можуть бути пов ’язані з безпосереднім впливом на нейритогенез і відновленням нервової тканини
Дод.точки доступу:
Лушнікова, І. В.
Скибо, Г. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Myshchenko, I. A.
Heart rate variability in mine-rescuers in conditions of a simulated emergency response [Text] / I. A. Myshchenko, O. I. Soloviov, K. O. Apykhtin // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - P50-58

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СПАСАТЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ -- RESCUE WORK
Анотація: Короткохвильовий запис показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) був зроблений у групі гірничорятувальників (n=18, середній вік 29 ± 1,4 років, який коливався від 22 до 44 років) до та після ліквідації змодельованої надзвичайної ситуації, організованої у вигляді змагань. Впродовж двох годин працівники використовували спеціальне рятувальне обладнання, надавали першу медичну допомогу для умовних постраждалих та виконували різноманітні тактичні завдання. Досліджувана група була поділена на 3 підгрупи відповідно до рівня стрес-індексу (SI). Проаналізовано спектральні та частотні показники ВСР, розраховано значення біологічного віку, належного біологічного віку та швидкості постаріння працівників. Показано, що переважна більшість гірничорятувальників демонструвала ознаки нервово-емоційного напруження ще до початку змагань. Емоційні та фізичні навантаження, викликані ліквідацією змодельованої надзвичайної ситуації, збільшували напруження вегетативної регуляції і призводили до її зростання наприкінці змагань. У рятувальників з середнім рівнем SI спостерігалася найбільш адекватна фізіологічна відповідь, у той час як обстежені з низьким та високим значенням цього показника були віднесені до груп ризику з дезадаптації та серцево-судинних захворювань. Біологічний вік працюючих достовірно перевищував популяційну норму і разом з SI може бути рекомендований для використання під час періодичних медичних оглядів
Дод.точки доступу:
Soloviov, O. I.
Apykhtin, K. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гнатчук, І. Ю.
Зміни параметрів фізіологічного тремору кисті під час різної активності м’язів верхньої кінцівки людини [Текст] / І. Ю. Гнатчук, В. В. Манько // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 59-65

MeSH-головна:
ТРЕМОР -- TREMOR
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
КИСТЬ -- HAND
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
МЫШЦЫ -- MUSCLES (физиология)
СУСТАВА ДВИЖЕНИЯ АМПЛИТУДА -- RANGE OF MOTION, ARTICULAR (физиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST (методы)
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSIOLOGICAL PHENOMENA (физиология)
АКСЕЛЕРОМЕТРИЯ -- ACCELEROMETRY (методы)
Анотація: Досліджено вплив різної активності м ’язів верхньої кінцівки на частоту та амплітуду фізіологічного тремору кисті у 40 осіб жіночої статі 18-19-річного віку. Тести проводили у двох положеннях кисті руки (долонею та ребром донизу) та у трьох позиціях (у спокої, у постуральному стані та під час навантаження). У положенні кисті долонею донизу у спокої частота фізіологічного тремору вздовж осі х становила 7,74 ± 0,28 Гц, осі у- 7,38 ± 0,34 Гц, oci z- 7,47 ± 0,22 Гц, а амплітуда вздовж цих осей - 0,12 ± 0,01, 0,22 ± 0,02 та 0,24 ± 0,02 мм відповідно. Внаслідок переведення кисті у постуральный стан частота фізіологічного тремору вздовж осі z, яка збігається із силою земного тяжіння, збільшилася до 8,10 ± 0,18 Гц, а амплітуда тремору вздовж осейх, у, z -на 33, 90 та 216 % відповідно. Навантаження 100 і 200 г спричинило зниження частоти і амплітуди фізіологічного тремору у цьому положенні кисті. У положенні кисті ребром донизу частота фізіологічного тремору теж змінювалася лише вздовж осі, яка збігається із силою земного тяжіння, а амплітуда не змінювалася, що пояснюється особливостями будови променезап’ясткового суглоба. Отримані результати можна пояснити різною активністю і почерговістю залучення м’язів у роботу для підтримання кисті в заданому положенні. Отже, у стані спокою, незалежно від положення кисті, тонус м’язів, що підтримує променезап’ястковий суглоб, практично не впливає на частоту та амплітуду фізіологічного тремору. Під час переведення кінцівки в обох випадках у постуральный стан статистично достовірні зміни частоти фізіологічного тремору спостерігаються лише вздовж осі, котра збігається з напрямком сили тяжіння. Амплітуда тремору теж залежить від навантаження кінцівки, але тільки у положенні кисті долонею донизу
Дод.точки доступу:
Манько, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Nasibian, L. S.
Peptidoglycan modulates rat myometrial contractility via Ca²⁺ release from SR [Text] / L. S. Nasibian, I. B. Philyppov, Y. M. Shuba // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - P66-72

MeSH-головна:
ПЕПТИДОГЛИКАН -- PEPTIDOGLYCAN (фармакология)
САРКОПЛАЗМАТИЧЕСКИЙ РЕТИКУЛУМ -- SARCOPLASMIC RETICULUM (метаболизм)
МЫШЦА ГЛАДКАЯ -- MUSCLE, SMOOTH (метаболизм)
МИОМЕТРИЙ -- MYOMETRIUM (метаболизм)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Метою нашого дослідження було визначити, чи дійсно пептидоглікан сприяє вивільненню Са²⁺ із саркоплазматичного ретикулуму (СР) гладеньких міоцитів матки, і, якщо так, то на яку саме ланку цього патогенетичного шляху він діє. Використовували пептидоглікан клітинної стінки золотистого стафілокока. Скоротливу активність міометрія досліджували на 40 самицях щурів методом тензометрії, отримані результати оцінювали за такими параметрами, як: середня амплітуда, частота і площа під кривою скорочень міометрія. Результати експериментів підтвердили припущення, що пептидоглікан активує скоротливість міометрія внаслідок виснаження СР за рахунок активації рецепторів інозитол три фосфату (ІФЗ), а також збільшення трансмембранного транспорту Са²⁺. Під дією пептидоглікану амплітуда скорочень міометрія збільшилась майже на 7,0 ± 0,346% (n = 10) порівняно з контролем. Площа під кривою збільшилася майже на 30,0 ± 0,256% за рахунок амплітуди і тривалості скорочень. При аплікаціі пептидоглікану смужка міометрія скорочувалася навіть у середовищі без Са²⁺. Блокування фосфоліпази С не повністю нівелювала стимулювальну дію пептидоглікану на скорочення міометрія. Вона призвела до статистично недостовірного збільшення амплітуди пептидоглікан-стимульованих скорочень міометрія, їх частота зменшилась на 47 ± 1,05%, а площа під кривою одиничного скорочення зменшилася майже на 56 ± 1,2%. А от на тлі дії блокатора ІФЗ- рецепторів дія пептидоглікану була відсутня. Ми припустили, що ефект пептидоглікану обумовлений одночасно кількома шляхами, і вивільнення кальцію із СР при активації ІФЗ- рецепторів - один з них
Дод.точки доступу:
Philyppov, I. B.
Shuba, Y. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білонога, O. O.
Влив ацетилхоліну та холецистокініну на адаптаційну здатність мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози [Текст] / O. O. Білонога, Б. О. Манько, В. В. Манько // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 73-82

MeSH-головна:
АЦИНАРНЫЕ КЛЕТКИ -- ACINAR CELLS (метаболизм)
ТКАНЕВОЕ ДЫХАНИЕ -- CELL RESPIRATION (физиология)
МИТОХОНДРИИ -- MITOCHONDRIA (метаболизм)
АЦЕТИЛХОЛИН -- ACETYLCHOLINE (физиология)
ХОЛЕЦИСТОКИНИН -- CHOLECYSTOKININ (физиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Вивчали базальне і FCCP-стимульоване дихання ацинарних клітин підшлункової залози щурів за допомогою електрода Кларка. Адаптаційну здатність мітохондрій оцінювали за максимальною швидкістю роз’єднаного дихання та оптимальною концентрацію FCCP. Під впливом ацетилхоліну та холецистокініну базальна швидкість дихання зростала за наявності у середовищі глюкози (на 16 і 25 %), а також суміші глюкози з піруватом (на 36 і 37 %) чи глутаміном (на 21 і 29 % відповідно), але не з монометилсукцинатом чи диметил-?-кетоглутаратом. Агоністстимульоване збільшення максимальної швидкості роз’єднаного дихання зареєстроване лише за окиснення суміші глюкози та пірувату: у разі дії ацетилхоліну від 2,32 у контролі до 3,62 відн. од., а холецистокініну - до 3,19 відн.од. Оптимальна концентрація FCCP збільшувалася лише у разі дії холецистокініну за наявності у середовищі інкубації суміші глюкози та пірувату - від 1,17 до 1,33 мкмоль/л. Отже, адаптаційна здатність мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози під впливом первинних агоністів збільшується і в основі лежить інтенсифікація окиснення пірувату, а не інших досліджуваних субстратів окиснення
Дод.точки доступу:
Манько, Б. О.
Манько, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Трахтенберг, І. М.
До історії фізіології праці (пам’ять і спадщина попередників) [Текст] / І. М. Трахтенберг, В. В. Кальниш // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 82-92

MeSH-головна:
ФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOLOGY (история)
Анотація: На прикладі формування і уточнення понять розумового і фізичного стомлення проаналізовано підходи до його вивчення в різних періодах раннього становлення фізіології праці. Показано, що трактування праці як засобу збереження і перетворення енергії Сонця уперше було сформульоване 130 років тому вітчизняним ученим С. А. Подолінським. Аналіз спадщини попередників охоплює дослідження, які проведені І. М. Сеченовим, Ж. Адамаром, К. Х. Кекчеєвим, Б. І. Словцовим, З. Бакарадзе, В. А. Левицьким, В. В. Розенблатом, М. І. Виноградовим, Д. І. Шатенштейном, Г. В. Фольбортом, В. В. Фролькісом і іншими ученими, що заклали основи формування фізіології праці і вчення про стомлення. Виконаний аналіз наукової спадщини наших попередників дає змогу простежити хід виникнення ідей, пов’язаних з розвитком стану стомлення, а також підкреслити важливість виникаючих нових напрямів у фізіології праці. Вказується, що подальше вдосконалення і пошук неврахованих аспектів фізіології праці, на які звертали увагу наші попередники, буде корисним для сучасних учених оскільки певні її сторони були недостатньо проаналізовані або навіть упущені подальшими поколіннями дослідників
Дод.точки доступу:
Кальниш, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)