Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ХУ6/2016/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18

Гур’єв, С. О.
Принципи медичного сортування постраждалих із мінно-вибуховими пошкодженнями внаслідок сучасних бойових дій [Текст] / С. О. Гур’єв, Д. І. Кравцов, А. В. Ордатій // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 7-12

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
БОЛЬНЫХ СОРТИРОВКА -- TRIAGE (методы)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТЯЖЕСТИ ОЦЕНОЧНАЯ ШКАЛА -- INJURY SEVERITY SCORE
КЛАСТЕРНЫЙ АНАЛИЗ -- CLUSTER ANALYSIS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Мета роботи — обгрунтувати та сформувати принципи сучасного медичного сортування постраждалих із мінно-вибуховими пошкодженнями внаслідок бойових дій на Сході України. Матеріали і методи. Проаналізовано 151 випадок мінно-вибухових пошкоджень, отриманих у зоні проведення антитерористичної операції у січні-березні 2015 р., за стандартизованою системою оцінки власної розробки — авторською шкалою — ГКО. Результати та обговорення. За результатами сортування за шкалою ГКО усіх травмованих розподілено на чотири групи. Залежно від тяжкості травми та загального стану постраждалого надано певний обсяг медичної допомоги та визначено черговість заходів. Висновки. Сучасне медичне сортування постраждалих унаслідок бойових дій потребує застосування кластерного принципу, що дає змогу уніфікувати клінічну картину пошкодження. Розроблена комплексна стандартизована система дає змогу об’єктивно оцінити тяжкість пошкодження і стан постраждалого та є підставою для адекватного медичного сортування.
Дод.точки доступу:
Кравцов, Д. І.
Ордатій, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Михайлусов, Р. Н.
Применение лазерного мобильного устройства для облучения глубоких раневых каналов, полостей и диагностики инородных тел [Текст] / Р. Н. Михайлусов, С. Н. Ромаев, В. В. Негодуйко // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 13-17

MeSH-головна:
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы, оборудование)
ЛАЗЕРЫ -- LASERS (диагностическое применение)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, терапия)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (диагностика, терапия)
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES (диагностика)
Анотація: Цель работы — разработать, изготовить и провести практическую апробацию устройства для низкоэнергетического лазерного облучения глубоких раневых каналов, полостей и диагностики инородных тел в мобильных условиях. Материалы и методы. Разработанное устройство состоит из корпуса, в котором расположены источник питания, лазерный диод, кнопка включения и выключения устройства, и коннектора, который позволяет использовать сменные инструментальные насадки. Устройство было использовано при обследовании и лечении 312 раненых с огнестрельными ранениями мягких тканей. Результаты и обсуждение. Продемонстрирована эффективность разработанного устройства при использовании в диагностических (трансиллюминация мягких тканей, визуально-ассистированная ревизия раневого канала) и лечебных (лазерная терапия, фотодинамическая терапия) методиках. Выводы. Применение разработанного устройства позволяет эффективно выполнять облучение глубоких раневых каналов, полостей и диагностировать инородные тела. Целесообразно оснащение данным устройством хирургических мобильных подразделений военной и гражданской медицины.
Дод.точки доступу:
Ромаев, С. Н.
Негодуйко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

The mechanism of formation and clinical course of pronation foot deformity in children with the cerebral palsy [Text] / O. A. Danylov [et al.] // Хірургія України. - 2016. - N 4. - P18-23

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (осложнения)
СТОПЫ ДЕФОРМАЦИИ -- FOOT DEFORMITIES (осложнения, патофизиология, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: The aim — definition of the main mechanisms of formation and clinical course of pronation foot deformity in different age groups at the children with a cerebral palsy. Materials and methods. The data obtained from treatment of 68 patients aged from 2 till 16 years were analyzed. In all cases deformation of foot was noted bilateral pronation foot deformity. Clinical methods included definition of a position of a calcaneal bone (valgus, an equines deformity in degrees), the pronation of foot and forefoot abduction, a condition of the longitudinal arch at loading and in a prone position. Degree of mobility of foot was determined by coefficient. Results and discussion. Depending on nature of changes of foot shape has been allocated three variants of pronation foot deformity. Equines plano-valgus deformity — a combination of an equines deformity of a calcaneal bone (displacement of its rear in a proximal direction) with the pronation of foot and forefoot abduction. Plano-valgus deformity — the pronation of foot is combined with forefoot abduction and a valgus abduction of a calcaneal bone. At the third variant the main component of deformation is the pronation of foot in talocrural and subtalar joints. Abduction of the forefoot is not present or poorly expressed at loading. Conclusions. Plano-valgus deformity of foot is a heavy complication of cerebral spastic infantile paralysis that causes violation of a statics and locomotion walk, increases motive insufficiency. Depending on the character of a muscular imbalance, a condition of the ligaments, speed of progressing of deformation allocate three variants of its development. Clinical course pronation foot deformity is caused by the age of patients, body weight and physical activity.
Дод.точки доступу:
Danylov, O. A.
Shulga, O. V.
Gorelik, V. V.
Abdalbari, J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности хирургического лечения хронического калькулезного холецистита у больных с ожирением и птозом передней брюшной стенки после ранее перенесенных операций на органах верхнего этажа брюшной полости [Текст] / В. Г. Мишалов [и др.] // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 24-29

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (хирургия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
Анотація: Цель работы — улучшить результаты хирургического лечения хронического калькулезного холецистита у больных с ожирением и птозом передней брюшной стенки, ранее перенесших оперативные вмешательства в верхних отделах живота, разработать технику лапароскопического вмешательства у данной категории пациентов. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 18 больных с ожирением, птозом передней брюшной стенки и хроническим калькулезным холециститом, ранее перенесших оперативные вмешательства на органах брюшной полости, которым выполнена холецистэктомия и липодермэктомия. Все больные были женского пола в возрасте от 39 до 67 лет (средний возраст — (53,9 ± 1,8) года). Сопутствующая соматическая патология отмечена у всех пациентов. В зависимости от технических особенностей оперативного вмешательства пациентов распределили на три подгруппы. В 1-й подгруппе (n = 7) первоначально выполняли холецистэктомию традиционным полостным способом, затем липодермэктомию, во 2-й подгруппе (n = 5) первоначально проводили лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ), затем липодермэктомию, в 3-й подгруппе (n = 6) — первоначально осуществляли отсепаровку кожно-жирового лоскута, затем выполняли ЛХЭ через проколы в апоневротично-мышечном слое (под лоскутом), в дальнейшем — липодермэктомию по разработанной методике лапароскопического вмешательства. Результаты лечения оценивали по частоте возникновения инфекции области хирургического вмешательства (ИОХВ) и характеру интраоперационных осложнений, а также по частоте поздних послеоперационных осложнений. Результаты и обсуждение. В 1-й подгруппе ИОХВ констатирована у 5 (71,4%) лиц: у 4 больных — поверхностные (раневые) ИОХВ, у 1 — глубокая ИОХВ (инфильтрат в подпеченочном пространстве). Во всех случаях осложнения удалось купировать консервативными методами лечения. Во 2-й подгруппе ИОХВ возникли у 4 (80,0 %) больных. Во всех случаях наблюдали воспалительные изменения со стороны раны. В 3-й подгруппе ИОХВ развилась у одного больного (серома раны в зоне липодермэктомии). У 1 (20%) больного 2-й подгруппы с ишемической болезнью сердца интраоперационно возникла фибрилляция предсердий, что было причиной конверсии. У 2 (40 %) больных на 2-е-З-и сутки после операции отмечено повышение артериального давления. Через 3 года после операции постоянные боли в правых отделах живота, связанные со спаечной болезнью, отмечены у 1 (14,3 %) пациента, перенесшего традиционную холецистэктомию. Послеоперационную грыжу наблюдали у 1 (14,3%) пациента после полостной операции, послеоперационные троакарные грыжи после стандартной ЛХЭ — у 2. Выводы. Лапароскопическая холецистэктомия у больных с ожирением, птозом передней брюшной стенки и наличием спаечного процесса в брюшной полости по разработанной нами методике позволяет выполнить адгезиолизис перед основным этапом операции без значимой травматичности вмешательства, снизить частоту развития интра- и послеоперационных осложнений с 75,0 до 16,7% (р = 0,019), уменьшить риск возможного рецидива спаек и их осложнений и тем самым улучшить качество жизни больного.
Дод.точки доступу:
Мишалов, В. Г.
Бондарев, Р. В.
Кондакова, Е. Ю.
Маркулан, Л. Ю.
Огородник, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Выбор метода санации брюшной полости при лапароскопической холецистэктомии у больных с острым деструктивным холециститом, осложненным гнойным перитонитом [Текст] / Р. В. Бондарев [и др.] // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 30-33

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, терапия)
ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ЛАВАЖ -- PERITONEAL LAVAGE (методы)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (патогенность)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель работы — оценить результаты лечения больных с острым деструктивным холециститом (ОДХ), осложненным гнойным перитонитом, при использовании интраоперационно в качестве санирующих растворов брюшной полости физиологического раствора, 0,02 % раствора декаметоксина, лечебных бактериофагов (БФ). Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 306 больных (248 (81 %) женщин и 58 (19%) мужчин в возрасте от 36 до 84 лет) с ОДХ, осложненным гнойным перитонитом, которым выполнена лапароскопическая холецистэктомия (ЛХЭ). Количество больных с местным гнойным перитонитом составило 270 (88,2%), с диффузным гнойным — 36 (17,8%). В зависимости от применяемого санирующего раствора пациенты были распределены на три группы. В первой группе (n = 54) после ЛХЭ санацию брюшной полости осуществляли физиологическим раствором, во второй группе (n= 144) — физиологическим раствором и 0,02% раствором декаметоксина, в третьей группе (n= 108) после ЛХЭ и санации брюшной полости физиологическим раствором проводили орошение брюшной полости лечебными БФ в объеме 50—100 мл. Результаты и обсуждение. Использование лечебных БФ для санации брюшной полости и послеоперационной раны позволило снизить частоту послеоперационных внутрибрюшных гнойно-воспалительных осложнений с 5,6 до 1,9%, раневых — с 13,0 до 3,7 % по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости применяли физиологический раствор, и с 4,9 до 1,9% и с 11,1 до 3,7% по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости использовали физиологический раствор и раствор 0,02 % декаметоксина. Выводы. Применение лечебных БФ при ЛХЭ для санации брюшной полости и троакарной раны у больных с ОДХ, осложненным гнойным перитонитом, целесообразно и эффективно. Использование БФ позволило снизить количество послеоперационных внутрибрюшных гнойно-воспалительных осложнений в 2,9 раза, раневых — в 3,5 раза по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости применяли физиологический раствор, и соответственно в 2,6 и 3,0 раза по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости использовали физиологический раствор и раствор 0,02 % декаметоксина.
Дод.точки доступу:
Бондарев, Р. В.
Иванцок, В. М.
Сопко, А. И.
Селиванова, О. В.
Селиванов, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Комбіноване застосування капсульної ендоскопії та двобалонної ентероскопії при тонкокишкових кровотечах [Текст] / Я. П. Фелештинський, М. О. Йосипенко, У. І. Гречана // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 34-39

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, хирургия)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY (методы)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами. Матеріали і методи. Вивчено результати діагностики та лікування 98 пацієнтів з тонкокишковими кровотечами, які перебували в хірургічному і проктологічному стаціонарах КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. Серед них було 62 (65,2%) чоловіки і 36 (34,8%) жінок віком від 16 до 76 років (середній вік — (45,3+ 1,3) року). Обстеження проведено із застосуванням капсульної системи ОМОМ та ентероскопа Pentax VSB-2990i. Розподіл пацієнтів на три клінічні групи здійснено згідно з удосконаленими алгоритмами діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі. До 1-ї групи залучено 22 хворих з клінічними ознаками кровотечі, що триває, до 2-ї — 29 хворих з вираженими ознаками анемії, але без наявних клініко-лабораторних ознак кровотечі, що триває, до 3-ї — 47 хворих із встановленим (за анамнестичними та об’єктивними ознаками) фактом перенесеної кровотечі в просвіт шлунково-кишкового тракту з помірними або середнього ступеня тяжкості клінічними виявами постгеморагічної анемії. Результати та обговорення. Причиною тонкокишкових кровотеч у 33,67 % випадків були ерозії тонкої кишки, у 24,49 % — виразки, у 24,49 % — судинна патологія (ангіектазїї, варикозне розширення вен тонкої кишки, артеріовенозні мальформації тощо), у 10,2% — новоутворення тонкої кишки. Найпоширенішою причиною кровотеч у 1-й групі були виразки (49,9%), з них 6 випадків унаслідок прийому медикаментів, 4 — виразки запального характеру. На другому місці за частотою були судинні зміни — 6 (27,2 %). Найменшу частку становили ерозії — 5 (22,7 %). Новоутворень у цій групі не виявлено. У 2-й групі найпоширенішою причиною кровотеч були ерозії (31,03%), на другому місці за частотою — судинна патологія (27,6%), на третьому — новоутворення (20,7%). На відміну від 1-ї групи виразки виявлено лише у 13,8% пацієнтів. У 3-й групі провідною причиною кровотечі були ерозії (40,4%). Частота виразок та судинної патології була майже однаковою — 19,1 та 21,3% відповідно. Новоутворення у цій групі були найменш частою причиною кровотечі. На підставі виявлених даних обгрунтовано диференційований підхід до лікувальної тактики. Висновки. Відеокапсульна ентероскопія дає змогу з високою точністю визначити джерело та причину кровотечі в тонкій кишці, оцінити її інтенсивність. Застосування двобалонної ентероскопії сприяло не лише ефективній малоінвазивній зупинці тонкокишкової кровотечі, а й діагностиці та видаленню новоутворень.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, М. О.
Гречана, У. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антимікробна дія композита на основі наносрібла та мінералу на збудників хірургічних інфекцій [Текст] / Г. І. Корчак [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 40-46

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (микробиология)
НАНОКОМПОЗИТЫ -- NANOCOMPOSITES (анализ)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ)
КАОЛИН -- KAOLIN (фармакология)
СЕРЕБРО -- SILVER (фармакология)
МИНЕРАЛЫ -- MINERALS (фармакология)
Анотація: Мета роботи — вивчити антимікробну активність композита, створеного на основі наносрібла та мінералу, щодо збудників хірургічних інфекцій та його відповідність вимогам до застосування в медицині. Матеріали і методи. Досліджували композит на основі препарату каоліну «Кремневіт» і наночастинок срібла (НЧ Ag). Розмір і форму НЧ Ag та частинок каоліну визначали на трансмісійному електронному мікроскопі, стабільність водних суспензій композита — на спектрометрі Zeta Sizer-3, концентрацію срібла — методом атомно-емісійної спектроскопії. Антимікробну активність визначали щодо Е. coli, P. aeruginosa, S. aureus і С. albicans. Імітацію органічного забруднення проводили 0,3 % бичачим сироватковим альбуміном. Час спостереження: 2, 4, 6, 24, 48 год та 7 діб. Результати та обговорення. Розмір наночастинок «Кремневіту» — від 60 до 140 нм, що дозволяє віднести препарат до природного нанооб’єкта. Електронно-мікроскопічне зображення НЧ Ag, адсорбованих на частинках «Кремневіту», — сферичної форми та розмірами від 14 до 61 нм. Бактерицидна концентрація НЧ Ag для Е. coli становила 0,07 мкг/мл, для P. aeruginosa — 0,07 мкг/мл, для С. albicans — 0,017 мкг/мл, для S. aureus — 0,27 мкг/мл. Білкове навантаження призводило до підвищення мінімальної діючої концентрації препарату від 2 до 10 разів. Висновки. Висока антимікробна активність композита з НЧ Ag, стабільність отриманої структури, лікувальні властивості каоліну і срібла дають підставу рекомендувати подальше вивчення властивостей композита для створення профілактичних і лікувальних засобів для зовнішнього та внутрішнього застосування в медицині, біології та різних галузях промисловості.
Дод.точки доступу:
Корчак, Г. І.
Сурмашева, О. В.
Романенко, Л. І.
Ніконова, Н. О.
Горваль, А. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Милица, К. Н.
Оментэктомия как циторедуктивный этап лечения метаболического синдрома при симультанных операциях [Текст] / К. Н. Милица, А. С. Лаврик, О. А. Лаврик // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 49-54

MeSH-головна:
ЦИТОРЕДУКЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- CYTOREDUCTION SURGICAL PROCEDURES (методы)
САЛЬНИК -- OMENTUM (хирургия)
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (хирургия)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (хирургия)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: Цель работы — обосновать возможность использования симультанной оментэктомии как циторедуктивного этапа лечения метаболического синдрома. Материалы и методы. Обследованы 50 пациентов хирургического стационара с метаболическим синдромом и ожирением. Пациентов распределили на две группы: в первую вошли 25 лиц, которым выполнили операцию на органах брюшной полости и/или малого таза, во вторую — 25 лиц, которым после аналогичного этапа выполнили симультанную стандартную оментэктомию. Кроме стандартных дооперационных обследований, в до- и послеоперационный период определяли уровень глюкозы и инсулина в плазме крови. О состоянии инсулинорезистентности (ИР) судили на основании индекса НОМА. Результаты и обсувдение. Проведено теоретическое патогенетическое обоснование эффективности симультанной оментэктомии у пациентов с абдоминальными хирургическими вмешательствами. Выявлено, что уровень глюкозы в крови не отражает нарушение углеводного обмена. При физиологических значениях глюкозы у 88 % пациентов и инсулина у 60 % состояние ИР зарегистрировано у 92%, при этом превышение показателя составляло в среднем 69,9 %. После выполнения симультанной циторедукции висцерального жира путем оментэктомии ИР зафиксирована у 64 % пациентов, выраженность состояния ИР у них уменьшилась в среднем на 44,91 %. Проведенные исследования продемонстрировали снижение тяжести проявлений гиперинсулинемии и ИР при выполнении дебалкинга большого сальника. Выводы. Метаболический дебалкинг в виде симультанной оментэктомии при метаболическом синдроме и ожирении должен стать рутинным этапом хирургического пособия. Однако симультанную оментэктомию следует расматривать как паллиативное лечение и отдавать предпочтение бариатрическим методам лечения. Критерием нарушений углеводного обмена является не уровень глюкозы в крови, а индекс ИР.
Дод.точки доступу:
Лаврик, А. С.
Лаврик, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мельник, В. М.
Прогнозування, профілактика та лікування неспроможності швів анастомозів при відновних операціях на товстій кишці [Текст] / В. М. Мельник, Д. А. Хоруженко // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 55-60

MeSH-головна:
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (диагностика, профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих, оперованих з приводу захворювань товстої кишки шляхом вдосконалення методів прогнозування, цілеспрямованої профілактики та лікування неспроможності швів анастомозів. Матеріали і методи. Розроблено методи прогнозування і профілактики, вдосконалено тактику лі кування при неспроможності швів міжкишкових анастомозів після відновних операцій на товстій кишці. Суть методу прогнозування і профілактики полягає у визначенні чинників ризику виникнення зазначеного ускладнення та застосуванні цілеспрямованих профілактичних заходів, адекватних чинникам ризику. Вдосконалення тактики лікування полягає у виборі обсягу хірургічного втручання залежно від особливостей розташування міжкишкових анастомозів у черевній порожнині та клінічного перебігу ускладнення. З використанням запропонованого методу прооперовано 138 хворих з приводу захворювань товстої кишки. Результати та обговорення. Застосування розроблених методів сприяло зменшенню частоти виникнення неспроможності швів анастомозів після операцій на товстій кишці до 2 (1,4%) випадків, а післяопераційної летальності — до 1 (0,7%). Поліпшення результатів хірургічного лікування досягнуто переважно за рахунок цілеспрямованих профілактичних заходів: механічного очищення товстої кишки, вибору методу формування міжкишкового анастомозу, способу з’єднання відрізків кишечника за допомогою сучасних циркулярних зшиваючих апаратів, розробленого однорядного евертованого кишкового шва, найбільш технічно складних колоендоанального та ілеоендоанального анастомозів, дислокації відрізків кишечника в інші анатомічні відділи черевної порожнини, формування протекторної ілеостоми або колостоми, корекція анемії, гіпопротеїнемії, реологічних властивостей крові та перфузії тканин. Висновки. Обов’язковим етапом підготовки до виконання відновної операції на товстій кишці має бути прогнозування та цілеспрямована профілактика найтяжчого і небезпечного післяопераційного внутрішньочеревного ускладнення — неспроможності швів міжкишкових анастомозів. Використання запропонованого методу прогнозування виникнення неспроможності швів міжкишкових анастомозів після відновних операцій на товстій кишці, методів їх профілактики і вдосконалення тактики лікування сприяло зменшенню частоти виникнення зазначеного ускладнення до 2 (1,4%) випадків, а післяопераційної летальності — до 1 (0,7 %).
Дод.точки доступу:
Хоруженко, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Табидзе, Д. Л.
Опыт радикального лечения пилонидальной кисты (эпителиального копчикового хода) методом Bascom II (cleft-lift) [Текст] / Д. Л. Табидзе, В. В. Саенко // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 63-66

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель работы — улучшить результаты хирургического лечения пилонидальной кисты (эпителиального копчикового хода) методом Bascom II ( cleft-lift). Материалы и методы. Проанализированы результаты радикального хирургического лечения 25 больных с пилонидальной кистой в проктологическом центре Херсонской городской клинической больницы им. Е. Е. Карабелеша в 2015—2016 гг. Среди пациентов был 21 (84%) мужчина и 4(16%) женщины. Средний возраст прооперированных составил (27,76+ 1,13) года. Результаты и обсуждение. В послеоперационный период осложнений не наблюдали. Продолжительность пребывания в стационаре составила в среднем (5,76±0,20) сут, длительность амбулаторного лечения — (15,32 + 0,25) сут, суммарная нетрудоспособность — (21,08 ± 0,34) сут. В течение 18 мес рецидивов не выявлено. Выводы. Проблема лечения пилонидальной кисты имеет важное социально-экономическое значение, поскольку пациентами обычно являются лица молодого трудоспособного возраста (средний возраст — (27,76 ±1,13) года). Методика иссечения эпителиального копчикового хода методом Bascom II является простой в применении и обеспечивает полное излечение с минимальным риском рецидивов.
Дод.точки доступу:
Саенко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Вплив ендовазальної лазерної коагуляції з використанням радіальних і торцевих світловодів на гістологічні зміни стінки вен різного діаметра [Текст] / В. Г. Мішалов [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 67-72

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ПОДКОЖНАЯ ВЕНА -- SAPHENOUS VEIN (хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — вивчити гістологічні зміни вен різного діаметра під дією лазерної коагуляції з використанням радіального і торцевого світловодів. Матеріали і методи. У дослідження залучено 30 хворих (19 (63,3%) жінок та 11 (36,7%) чоловіків) віком від 22 до 55 років (середній вік — (38,9 ± 1,6) року) з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок. Хворим виконували ендовазальну лазерну коагуляцію (ЕВЛ К) великої підшкірної вени з використанням радіальних (група Р, n = 15) і торцевих (група Т, П= 15) світловодів з потужністю опромінення відповідно 15 та 8 Вт і довжиною хвилі 1470 нм. Згідно з класифікацією СЕАР II клас хронічного захворювання вен мали 8 (26,7%) хворих, III клас -10 (33,3%), IV клас -7 (23,3%), V клас -5 (16,7%). За співвідношенням статей, віком та класом СЕАР групи були порівнянні. ЕВЛ К доповнювали мініфлебектомією за Мюллером, під час якої забирали сегмент великої підшкірної вени довжиною 3 см та діаметром від 0,5 до 1,4 см для гістологічного дослідження. Відмінним вважали результат у разі пропалення всіх шарів стінки або ендотелію та медії по всьому периметру вени, добрим — у разі пропалення стінки вени у межах усіх шарів або ендотелію та медії на 3/4 периметра, незадовільним — відсутність пропалення вени або пропалення на 1/4 периметра, інші випадки відносили до задовільного результату. Результати та обговорення. У групі Р не було незадовільних результатів ЕВЛК на відміну від групи Т, була меншою частка задовільних результатів (4,0 і 12,0 %) та більшою частка відмінних результатів (86,7 та 57,3 % відповідно, р 0,001). Ефективність ЕВЛК знижувалася зі збільшенням діаметра вени в обох групах. У групі Т при діаметрі вени менше ніж 1 см не спостерігали незадовільних результатів, частка задовільних результатів становила 5,7 %, у разі діаметра від 1 до 1,4 см у 22,5 % відзначено незадовільний результат і збільшувалася частка задовільних результатів (17,5 %). У групі Р частка неповної абляції вени при її діаметрі 0,5-0,9 см становила 5,7%, при діаметрі 1,0-1,4 см -17,5%. Висновки. Ефективність ЕВЛК великої підшкірної вени діаметром 0,5-1,4 см із застосуванням торцевого світловода поступається такій з використанням радіального світловода: пропалення всіх шарів вени або ендотелію та медії зафіксовано у 82,6% випадків проти 97,3% відповідно (р0,05); пропалення 3/4 периметра вени та більше — у 78,6 та 96,0% випадків (р 0,05). Зі збільшенням діаметра вени зменшуються глибина її пропалення у разі застосування торцевого світловода (г
Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.
Кузьменко, О. В.
Маркулан, Л. Ю.
Бурка, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Родіонов, О. С.
Порівняння результатів використання торцевих та радіальних лазерних світловодів у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок [Текст] / О. С. Родіонов // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 73-79

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ПОДКОЖНАЯ ВЕНА -- SAPHENOUS VEIN (хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — провести аналіз результатів використання торцевих та радіальних світловодів для ендовенозної лазерної абляції (ЕВЛА) при лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок. Матеріали і методи. У дослідження залучено 423 пацієнтів віком від 18 до 84 років, яким проведено хірургічне лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок у 2013-2016 pp. Жінок було 342, чоловіків — 81. За ступенем хронічної венозної недостатності відповідно до міжнародної класифікації СЕАР пацієнти розподілилися таким чином: С2 — 211, СЗ — 170, С4 — 31, С5 — 2, відкриті трофічні виразки (С6) — 9. У першій групі (n = 248) проводили ЕВЛА стовбура великої підшкірної вени (ВПВ) та/або малої підшкірної вени з використанням дворингового радіального світловода (Biolitec laser, довжина хвилі — 1470 нм, потужність — 10—12 Вт) і мініфлебектомію за Мюллером на стегні та гомілці. У другій групі (n = 175) застосовували проксимальну та/або дистальну кросектомію з подальшою ЕВЛА торцевим світловодом (Dornier laser, довжина хвилі — 940 нм, потужність — 10—12 Вт) і мініфлебектомією за Мюллером на стегні та гомілці. Результати та обговорення. У першій групі вдалося досягти облітерації стовбура ВПВ у 248 (100 %) пацієнтів без додаткових втручань, у другій групі — у 161 (92 %). У 14(8%) пацієнтів другої групи виникла реканалізація стовбура, серед них лише у 9 випадках за допомогою дуплексної сонографії діагностовано вертикальний рефлюкс, що стало приводом для проведення повторного оперативного втручання (стрипінгу), після якого було ліквідовано вертикальні та горизонтальні рефлюкси. Випадків тромбозу глибоких вен не було. Висновки. При проведенні ЕВЛА лазерним апаратом з дворинговим радіальним світловодом не потрібно виконувати кросектомію. Порівняно з торцевим світловодом при застосуванні радіального статистично значуще рідше розвиваються рецидив варикозної хвороби, підшкірні гематоми, відчуття тяжа по ходу стовбура ВПВ або малої підшкірної вени, проте частіше виникає пігментація шкіри.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Жернов, О. А.
Розтягнутий подовжений зовнішній клапоть плеча та передпліччя на основі перфорантних судин у реконструкції післяопікових деформацій ліктьового суглоба [Текст] / О. А. Жернов, А. О. Жернов, М. Кітрі // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 80-86

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ОЖОГИ -- BURNS (хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия)
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (повреждения, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (использование)
ПЛЕЧО -- SHOULDER (анатомия и гистология, кровоснабжение)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (анатомия и гистология, кровоснабжение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями ліктьового суглоба за допомогою використання подовженого зовнішнього клаптя плеча та передпліччя на основі перфорантних судин шляхом його розтягування. Матеріали і методи. Робота грунтується на анатомічних та клінічних дослідженнях. Вивчення топографічної анатомії плеча та передпліччя, визначення джерел кровопостачання і топографічних варіантів розташування судин, особливості техніки формування та переміщення подовженого зовнішнього клаптя плеча і передпліччя на основі перфорантних судин здійснили на 10 верхніх кінцівках 5 нефіксованих трупів чоловічої та жіночої статі віком від 43 до 72 років. Матеріал клінічної частини становили 12 пацієнтів віком від 7,5 до 46 років. У всіх хворих для усунення деформацій ліктьового суглоба застосували розтягнутий подовжений зовнішній клапоть плеча та передпліччя на основі перфорантних судин. Усього розтягнули і використали 12 клаптів. Результати та обговорення. Показано можливість розтягування тканин зовнішньої поверхні плеча, ліктьового суглоба з приєднанням до них тканин передпліччя, зі значним збільшенням розмірів клаптя, а також включенням у нього постійних перфорантних судин та нерва. Визначено можливості переміщення клаптів зі збереженням судинно-нервових зв’язків з материнським ложем і первинним його закриттям. Висновки. Для усунення післяопікових контрактур ліктьового суглоба при неушкоджених шкірних покривах зовнішньої поверхні верхньої кінцівки необхідно використовувати розтягнутий подовжений зовнішній клапоть плеча та передпліччя на основі перфорантних живлячих судин. Це дало змогу досягти добрих результатів лікування у 75 % випадках у найближчий період, задовільних — у 25 % та відповідно в 77,6 та 22,4 % випадків у віддалений період.
Дод.точки доступу:
Жернов, А. О.
Кітрі, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Лейомиома пищевода [Текст] / Р. И. Верещако [и др.] // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 89-93

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Лейомиома — редкая патология пищевода и в то же время наиболее часто встречающаяся доброкачественная опухоль последнего. Клинические проявления зависят от размеров опухоли. Дифференциация с гастроинтестинальной стромальной опухолью (GIST) представляет определенные трудности. Лечение хирургическое — энуклеация опухоли. Приведены методы диагностики, дифференциальной диагностики и особенности хирургического вмешательства при лейомиоме грудного отдела пищевода. Описаны два случая лечения этой патологии.
Дод.точки доступу:
Верещако, Р. И.
Сухин, И. А.
Завертыленко, С. П.
Семенченко, А. А.
Бацей, И. С.
Билиловец, А. Н.
Швыдак, Р. В.
Петров, А. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Саволюк, С. І.
Досвід комплексного лікування пацієнтів з дефектними рубцями, деформацією та дефектом молочних залоз унаслідок опіків [Текст] / С. І. Саволюк, В. С. Савчин, Г. О. Рибчинський // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 94-99

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия)
ОЖОГИ -- BURNS (хирургия)
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (повреждения, хирургия)
ТКАНЕЙ РАСТЯЖЕНИЯ УСТРОЙСТВА -- TISSUE EXPANSION DEVICES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Висвітлено ефективність комплексного лікування пацієнтки з дефектними рубцями, деформацією та дефектом молочних залоз внаслідок опіків із застосуванням сучасних методик реконструктивної хірургії: експандерної дерматензії, Z-пластики, вільної автодермопластики, ксенопластики, дермабразії, формування нових ареол і сосків.
Дод.точки доступу:
Савчин, В. С.
Рибчинський, Г. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Голяновський, О. В.
Патогенез, класифікація та напрями профілактики інтраабдомінального спайкоутворення [Текст] / О. В. Голяновський, О. А. Потапов, А. Ю. Глаголєва // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 100-107

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Інтраабдомінальні спайки — поширене ускладнення після всіх видів оперативних втручань у черевній порожнині та малому тазу. Вони є причиною не лише кишкової непрохідності, а й таких ускладнень, як жіноче безпліддя та хронічний абдомінальний больовий синдром. Адгезіогенез у подальшому призводить до суттєвого погіршення якості життя пацієнтів і технічних труднощів при наступних інтервенціях. Патогенез цього процесу комплексний, взаємодію всіх його ланок вивчено недостатньо для розробки схеми ефективного терапевтичного впливу. Узагальнено сучасні погляди на патогенез захворювання. Наведено макро- та мікроскопічну класифікацію спайок, а також аналітичний огляд досліджень з використанням різних методів запобігання адгезіогенезу.
Дод.точки доступу:
Потапов, О. А.
Глаголєва, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Бойко, Валерий Владимирович.
Антибиотикорезистентность основных возбудителей интраабдоминальной инфекции (обзор литературы и собственные исследования) [Текст] / В. В. Бойко, Ю. В. Иванова, О. А. Головина // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 108-116

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (лекарственная терапия, микробиология, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика, фармакология)
БАКТЕРИЙ ВЫВЕДЕНИЕ ИЗ ОРГАНИЗМА -- BACTERIAL SHEDDING (действие лекарственных препаратов)
Анотація: В работе приведены данные, касающиеся динамики антибиотикорезистентности основных возбудителей тяжелой интраабдоминальной инфекции у пациентов, лечившихся в клинике Института общей и неотложной хирургии им. В. Т. Зайцева НАМИ Украины с 2012 по 2015 г. На основании постоянного мониторинга микрофлоры пациентов создан «микробиологический паспорт» стационара в целом, а также каждого отделения в частности. Для стартовой терапии интраабдоминальной инфекции антибиотики назначают на основе эпидемиологических данных о распространенности и антибиотикорезистентности бактериальных возбудителей инфекций определенной локализации. Учитывая растущую резистентность грамотрицательных возбудителей, в частности основных патогенов-возбудителей интраабдоминальных инфекций к цефалоспоринам III и IV поколения, и высокую их чувствительность к защищенному цефтриаксону («Сульбактомаксу»), представляется перспективным назначение защищенных сульбактамом цефалоспоринов III поколения («Сульбактомакса» и «Норзидима» — цефтазидима и сульбактама) в качестве стартовой антибактериальной терапии при нетяжелой и средней тяжести интраабдоминальной инфекции. При тяжелой интраабдоминальной инфекции, абдоминальном сепсисе в качестве стартовой антибактериальной терапии целесообразно применять комбинацию «Норзидима» с аминогликозидом и антианаэробом или защищенный сульбактамом цефалоспорин IV поколения («Норфепим») даже в монотерапии. «Норфепим» можно рассматривать как препарат «резерва» для лечения нозокомиальной инфекции в отделениях реанимации и интенсивной терапии.
Дод.точки доступу:
Иванова, Ю. В.
Головина, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Тутченко, М. І.
Діагностика та лікування неварикозних кровотеч з верхніх відділів травного каналу [Текст] / М. І. Тутченко, Б. И. Слонецкий, Г. Г. Рощин // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 117-120

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА ВЕРХНИЙ ОТДЕЛ -- UPPER GASTROINTESTINAL TRACT (патология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC (методы)
Анотація: Узагальнено сучасні дані літератури щодо складових діагностико-лікувальної доктрини у пацієнтів з неварикозними кровотечами з верхніх відділів травного каналу. Висвітлено структуру етіологічних чинників та нозологічних захворювань, котрі спричинили виникнення неварикозних кровотеч, а також місце консервативних і хірургічних методів комплексної лікувальної тактики.
Дод.точки доступу:
Слонецкий, Б. И.
Рощин, Г. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)