Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ХУ6/2017/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Цимбалюк, В. І.
Аналіз результатів хірургічного лікування учасників антитерористичної операції на Сході України з вогнепальними пораненнями спинного мозку та периферичних нервів із застосуванням електростимуляції [Текст] / В. І. Цимбалюк, О. І. Троян, В. П. Комарницький // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 7-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (классификация, хирургия)
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES (осложнения)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (хирургия)
Анотація: Мета роботи — вивчити результати хірургічного лікування пацієнтів з вогнепальними пораненнями спинного мозку та периферичних нервів із застосуванням тривалої електростимуляції. Матерiали i методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 17 пацієнтів (учасників антитерористичної операції на сході України) з вогнепальними пораненнями спинного мозку та периферичних нервів, прооперованих у ДУ «Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України» у серпні 2014 р. — липні 2016 р. із застосуванням електростимуляції. Результати та обговорення. Поранення спинного мозку виявлено у 8 (47,1 %) пацієнтів, поранення периферичних нервів — у 9 (52,9 %), тотальний перерив спинного мозку — у 2 (11,8 %), часткове ураження спинного мозку — у 6 (35,3 %). Регрес неврологічної симптоматики відзначено у 14 (82,3 %) пацієнтів, короткочасне наростання неврологічної симптоматики — в 1 (5,9 %). У 2 (11,8 %) пацієнтів неврологічний стан не змінився. Висновки. Застосування адекватних оперативних доступів та мікрохірургічної техніки дало змогу поліпшити ефективність оперативних втручань і функціональні результати лікування хворих із зазначеною патологією
Дод.точки доступу:
Троян, О. І.
Комарницький, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бадюл, П. А.
Реконструкция обширных дефектов мягких тканей с использованием переднебокового перфорантного лоскута бедра [Текст] / П. А. Бадюл, С. В. Слесаренко // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 12-19. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES (хирургия)
МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ ЛОСКУТ -- MYOCUTANEOUS FLAP (хирургия)
Анотація: Цель работы — повысить эффективность реконструкции обширных дефектов мягких тканей разной локализации за счет применения переднебокового лоскута бедра. Материалы и методы. Описаны анатомические особенности и хирургическая техника формирования переднебокового лоскута бедра. Переднебоковой лоскут бедра был применен у 9 пациентов: в 6 случаях — в качестве свободного лоскута, в 3 — в качестве транспозиционного лоскута на ножке по типу пропеллера. Результаты и обсуждение. Во всех случаях был получен хороший результат. Лоскуты прижились и позволили полностью ликвидировать мягкотканные дефекты. В 5 случаях была закрыта подошвенная, опорная поверхность стопы. В этих случаях лоскуты показали достаточную износостойкость при нагрузках. Осложнения не зафиксированы. Выводы. Несмотря на существование вариантов сосудистой анатомии, переднебоковой лоскут бедра — это наиболее адаптируемый пластический ресурс для эффективного закрытия обширных дефектов мягких тканей в любой области тела. Лоскут можно использовать для эффективного закрытия дефектов в области бедра, коленного и тазобедренного суставов по типу перемещаемого комплекса тканей на ножке и отдаленных дефектов по типу свободной микрохирургической пересадки
Мета роботи — підвищити ефективність реконструкції великих дефектів м’яких тканин різної локалізації шляхом застосування передньобокового клаптя стегна. Матеріали і методи. Описано анатомічні особливості та хірургічну техніку формування передньобокового клаптя стегна. Передньобоковий клапоть стегна застосовано у 9 пацієнтів: у 6 випадках як вільний клапоть, у 3 — як транспозиційний клапоть на ніжці за типом пропелера. Результати та обговорення. В усіх випадках отримано добрий результат. Клапті прижилися і дали змогу повністю ліквідувати дефекти м’яких тканин. У 5 випадках закрито підошовну, опорну поверхню стопи. У цих випадках клапті показали достатню зносостійкість при навантаженнях. Ускладнень не зафіксовано. Висновки. Незважаючи на існування варіантів судинної анатомії, передньобоковий клапоть стегна — це пластичний ресурс, який дуже добре адаптується, для ефективного закриття великих дефектів м’яких тканин у будь-якій ділянці тіла. Клапоть можна ефективно використовувати для закриття дефектів у ділянці стегна, колінного і тазостегнового суглобів за типом переміщуваного комплексу тканин на ніжці та віддалених дефектів за типом вільної мікрохірургічної пересадки
Дод.точки доступу:
Слесаренко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оценка эффективности балонной пневмокардиодилатации в лечении больных с ахалазией кардии [Текст] / В. М. Ратчик [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 20-27. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА АХАЛАЗИЯ -- ESOPHAGEAL ACHALASIA (терапия)
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CATHETERIZATION
Анотація: Цель работы — оценить эффективность баллонной пневмокардиодилатации (ПКД) в лечении больных с ахалазией кардии (АК). Материалы и методы. В отделении хирургии в период с 2006 г. по апрель 2017 г. обследовано и комплексно пролечено с применением баллонной ПКД 208 пациентов с АК 1 — 4-й стадии. Мужчин было 73 (35,1 %), женщин — 135 (64,9 %). Возраст пациентов — от 22 до 76 лет (средний возраст — (38,6 ± 5,2) года). Результаты и обсуждение. С помощью лучевых методов исследования АК 1-й стадии установлена у 15 (7,2 %) пациентов, 2-й стадии — у 86 (41,3 %), 3-й стадии — у 62 (29,8 %), 4-й стадии — у 45 (21,6 %). Длительность заболевания составляла от 2 до 27 лет, в среднем — (11,3 ± 2,6) года. Эффективность проведенного лечения оценивали по следующим критериям: исчезновение нарушений прохождения пищи и ее задержки в области кардии; отсутствие жидкости и пищевых масс в просвете пищевода при последующих сеансах дилатации; свободное проведение аппарата через кардию в желудок. Осложнений при выполнении баллонной ПКД не было. Выводы. Рецидивы АК 1 — 4-й стадии после выполнения курсов баллонной ПКД установлены в сроки от 6 мес до 2 лет у 48 (23,1 %) пациентов: у 13,3 % — при 1-й стадии, у 20,9 % — при 2-й стадии, у 16,1 % — при 3-й стадии и у 40,0 % — при 4-й стадии. При рецидивах АК в 29 (13,9 %) случаях повторное применение баллонной ПКД было неэффективно
Мета роботи — оцінити ефективність балонної пневмокардіодилатації (ПКД) у лікуванні хворих з ахалазією кардії (АК). Матеріали і методи. У відділенні хірургії в період з 2006 р. до квітня 2017 р. було обстежено і комплексно проліковано із застосуванням балонної ПКД 208 пацієнтів з АК 1 — 4-ї стадії. Чоловіків було 73 (35,1 %), жінок — 135 (64,9 %). Вік хворих — від 22 до 76 років (середній вік — (38,6 ± 5,2) року). Результати та обговорення. За допомогою променевих методів дослідження АК 1-ї стадії встановлено у 15 (7,2 %) пацієнтів, 2-ї стадії — у 86 (41,3 %), 3-ї стадії — у 62 (29,8 %), 4-ї стадії — у 45 (21,6 %). Тривалість захворювання становила від 2 до 27 років, у середньому — (11,3 ± 2,6) року. Ефективність проведеного лікування оцінювали за такими критеріями: зникнення порушень проходження їжі та її затримки в ділянці кардії; відсутність рідини і харчових мас у просвіті стравоходу при наступних сеансах дилатації; вільне проведення апарата крізь кардію в шлунок. Ускладнень при виконанні балонної ПКД не було. Висновки. Рецидиви АК 1 — 4-ї стадії після курсів балонної ПКД установлено в терміни від 6 міс до 2 років у 48 (23,1 %) пацієнтів: у 13,3 % — при 1-й стадії, у 20,9 % — при 2-й стадії, у 16,1 % — при 3-й стадії, у 40,0 % — при 4-й стадії. При рецидивах АК у 29 (13,9 %) випадках повторне застосування балонної ПКД було неефективним
Дод.точки доступу:
Ратчик, В. М.
Бабий, А. М.
Пролом, Н. М.
Тарабаров, С. А.
Ущина, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзигал, О. Ф.
Результати лікування хворих на цироз печінки із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка при виконанні азиго-портального роз’єднання [Текст] / О. Ф. Дзигал // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ПИЩЕВОДА И ЖЕЛУДКА ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- ESOPHAGEAL AND GASTRIC VARICES (терапия)
Анотація: Мета роботи — дослідити перебіг післяопераційного періоду у хворих на цироз печінки (ЦП) із варикозно-розширеними венами стравоходу і шлунка після виконання операцій азиго-портального роз’єднання (АПР). Матеріали і методи. Проаналізовано ефективність виконання та перебіг післяопераційного періоду при лікуванні 67 хворих на ЦП із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка шляхом виконання операцій АПР. Хворих було розподілено на три групи: 1-шу, в якій пацієнтам виконували традиційну операцію АПР Паціори із додатковою повною деваскуляризацією вен шлунка, 2-гу, в якій операцію Паціори доповнювали частковою деваскуляризацією вен шлунка, 3-тю, в якій пацієнтам проводили лише операцію прошивання вен стравоходу та шлунка (без додаткової деваскуляризації). Результати та обговорення. Середня тривалість операцій та середній об’єм інтраопераційної крововтрати статистично значущо не відрізнялися у групах. У ранній післяопераційний період ускладнення виникли лише у 2 хворих 1-ї групи, 5 — 2-ї групи та 7 — 3-ї групи, померли 2 хворих у 2-й групі та 1 — у 3-й групі, у віддалений період померли відповідно 4 та 3 хворих. Висновки. За кількістю ускладнень та летальних випадків у ранній та віддалений післяопераційний період виражену перевагу проведених оперативних втручань зафіксовано в 1-й групі. Відзначено ефективність операцій АПР при хірургічному лікуванні хворих на ЦП із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка. За умов максимально повної деваскуляризації шлунка можливо суттєво зменшити кількість ускладнень у післяопераційний період, кількість летальних наслідків та епізодів післяопераційних кровотеч
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особенности санации брюшной полости бактериофагами у больных с острым деструктивным холециститом [Текст] / Р. В. Бондарев [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 33-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (диагностика, микробиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (метаболизм)
Анотація: Цель работы — определить видовой состав бактериофагов (БФ) для санации брюшной полости у больных с деструктивными формами острого холецистита (ОХ), который будет наиболее эффективным при определенных формах деструкции желчного пузыря и его осложнений, посредством микробиологического исследования желчи и экссудата брюшной полости на предмет верификации микроорганизмов и определения их чувствительности к БФ. Материалы и методы. Проведено микробиологическое исследование желчи (при отсутствии экссудата в брюшной полости) и экссудата брюшной полости у 30 больных в возрасте от 39 до 89 лет с деструктивной формой ОХ. Из сопутствующей патологии преобладали ожирение I — II степени (86,7 %) и сахарный диабет (26,7 %). Всем больным проведена лапароскопическая холецистэктомия (ЛХЭ). После ее выполнения область очага воспаления в брюшной полости санировали физиологическим раствором с последующим орошением лечебными БФ. При эмпиеме желчного пузыря и местном перитоните санацию области очага воспаления проводили в объеме 20 — 80 мл, при диффузном перитоните — в объеме 80 — 150 мл. Применяли следующие БФ: секстафаг, колипротейный, интести-бактериофаг, синегнойный, а также их комбинацию. Результаты и обсуждение. Оценка чувствительности используемых БФ к микроорганизмам при остром деструктивном холецистите и осложненных формах ОХ показала, что у больных с эмпиемой желчного пузыря и серозным перитонитом после ЛХЭ для санации воспалительного очага брюшной полости достаточно использовать секстафаг, что обусловлено преобладанием грамотрицательных и грамположительных аэробов, монокультуры (73,3 % случаев), а у больных с перивезикальным абсцессом, гнойным перитонитом — секстафаг, интести-бактериофаг, колипротейный, синегнойный и их комбинацию, что объясняется преобладанием микробных ассоциаций (76,7 — 86,6 %) и наличием анаэробной флоры. Выводы. Микробиологическое исследование желчи и экссудата брюшной полости у больных с острым деструктивным холециститом и его осложненными формами позволило разработать алгоритм применения бактериофагов для санации брюшной полости
Мета роботи — визначити видовий склад бактеріофагів (БФ) для санації черевної порожнини у хворих з деструктивними формами гострого холециститу (ГХ), який буде найбільш ефективним за певних форм деструкції жовчного міхура і його ускладнень, за допомогою мікробіологічного дослідження жовчі та ексудату черевної порожнини на предмет верифікації мікроорганізмів і визначення їх чутливості до БФ. Матеріали і методи. Проведено мікробіологічне дослідження жовчі (за відсутності ексудату в черевній порожнині) та ексудату черевної порожнини у 30 хворих віком від 39 до 89 років з деструктивною формою ГХ. Із супутньої патології переважали ожиріння I — II ступеня (86,7 %) і цукровий діабет (26,7 %). Усім хворим проведено лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ). Після її виконання вогнище запалення в черевній порожнині санували фізіологічним розчином з подальшим зрошенням лікувальними БФ. У разі емпієми жовчного міхура і місцевого перитоніту санацію вогнища запалення проводили в об’ємі 20 — 80 мл, у разі дифузного перитоніту — в об’ємі 80 — 150 мл. Застосовували такі БФ: секстафаг, коліпротейний, інтест-бактеріофаг, синьогнійний, а також їх комбінацію. Результати та обговорення. Оцінка чутливості використовуваних БФ до мікроорганізмів при гострому деструктивному холециститі та ускладнених формах ГХ показала, що у хворих з емпіємою жовчного міхура і серозним перитонітом після ЛХЕ для санації запального вогнища черевної порожнини достатньо використовувати секстафаг, що зумовлено переважанням грамнегативних і грампозитивних аеробів та монокультури (73,3 % випадків), а у хворих з перивезикальним абсцесом, гнійним перитонітом — секстафаг, інтест-бактеріофаг, коліпротейний, синьогнійний та їх комбінацію, що пояснюється переважанням мікробних асоціацій (76,7 — 86,6 %) і наявністю анаеробної флори. Висновки. Мікробіологічне дослідження жовчі та ексудату черевної порожнини у хворих з гострим деструктивним холециститом і його ускладненими формами дало змогу розробити алгоритм застосування бактеріофагів для санації черевної порожнини
Дод.точки доступу:
Бондарев, Р. В.
Сопко, А. И.
Бурка, А. А.
Селиванова, О. В.
Селиванов, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Реконструкція молочних залоз після опіків з використанням об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі перфорантних судин [Текст] / О. А. Жернов [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 38-45. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (классификация, осложнения)
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (хирургия)
ПЕРФОРАТОРНЫЙ ЛОСКУТ -- PERFORATOR FLAP
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з післяопіковими деформаціями молочних залоз шляхом використання об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин. Матеріали і методи. Робота передбачала анатомічні та клінічні дослідження. Вивчення топографічної анатомії бічної поверхні грудної клітки, визначення джерел кровопостачання, топографічних варіантів розташування судин, особливостей техніки формування та переміщення клаптів здійснили на 5 нефіксованих трупах жіночої статі віком від 43 до 72 років. Матеріал клінічної частини — 16 пацієнток віком від 3,5 до 21,0 року. В усіх хворих для усунення деформацій молочних залоз використали об’єднані розтягнуті клапті із залученням бічної артерії грудної клітки як ключової судини та судинної мережі перфорантних судин прилеглих тканин — середніх перфорантних судин V—VII міжреберних артерій та перфорантів грудоспинної артерії. Результати та обговорення. Показано можливість формування кишені для розширювача і використання об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин. Висновки. Дані анатомічних та клінічних досліджень з використання об’єднаних розтягнутих клаптів з бічної поверхні грудної клітки на основі ключової та перфорантних судин дали змогу отримати у найближчий та віддалений періоди добрі (17 (72,3 %) та 10 (71,4 %) відповідно) і задовільні (5 (22,7 %) та 4 (28,6 %)) результати лікування
Дод.точки доступу:
Жернов, О. А.
Трач, Р. Я.
Жернов, А. О.
Кітрі, М.
Стаскевич, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Качество жизни больных после лечения птоза передней брюшной стенки и выполнения симультанных операций при сочетанных хирургических заболеваниях органов брюшной полости [Текст] / В. Г. Мишалов [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 46-50. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (классификация)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Цель работы — провести сравнительную оценку качества жизни, связанного с болезнью (КЖСБ), через 1 год после абдоминопластики и симультанных операций (СО) на органах брюшной полости. Материалы и методы. Проведена сравнительная оценка КЖСБ через 1 год после операции у 148 (84,1 %) из 176 пациентов, которым выполнена абдоминопластика по поводу птоза передней брюшной стенки (ППБС) и СО по поводу сочетанной хирургической патологии органов брюшной полости. Хроническим калькулезным холециститом страдали 154 (87,5 %) больных. Полип желчного пузыря диагностирован у 7 (4,0 %) пациентов, спаечная болезнь, болевая форма — у 15 (8,5 %). При лечении ППБС у 17,6 % больных выполнены СО по поводу грыжи брюшной стенки и/или диастаза прямых мышц живота. В зависимости от способа СО пациентов распределили на три группы. В группе 1 (n = 74) первым этапом выполняли лапаротомию (холецистэктомию, адгезиолизис), вторым этапом — дермолипэктомию, в группе 2 (n = 52) первым этапом осуществляли лапароскопическое вмешательство (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), в основной группе (n = 50) первым этапом выполняли лапароскопические вмешательства по разработанной методике (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), вторым — дермолипэктомию. По соотношению полов, возрасту, степени ожирения и ППБС, виду сочетанной хирургической и нехирургической патологии группы статистически значимо не различались (все р 0,05). КЖСБ оценивали через 1 год после операции путем анкетирования пациентов с использованием опросника SF-36. Результаты и обсуждение. Через 1 год после операции физический компонент здоровья КЖСБ был статистически значимо лучше в основной группе по сравнению с группами 1 и 2 (соответственно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) и (81,43 ± 0,91) балла, все р 0,001). Психологический компонент здоровья также был статистически значимо выше в основной группе (соответственно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) и (81,86 ± 1,15) балла, все р 0,001). Выводы. Разработанные лапароскопические методы симультанных вмешательств при объединенных заболеваниях органов брюшной полости и ППБС по сравнению с СО открытым способом и традиционным лапароскопическим статистически значимо (все р 0,001) больше повлияли на показатели качества жизни больных через 1 год после операции
Мета роботи — провести порівняльну оцінку якості життя, пов’язаної з хворобою (ЯЖПХ), через 1 рік після абдомінопластики і симультанних операцій (СО) на органах черевної порожнини. Матеріали і методи. Проведено порівняльну оцінку ЯЖПХ через 1 рік після операції у 148 (84,1 %) із 176 пацієнтів, яким виконано абдомінопластику з приводу птозу передньої черевної стінки (ППЧС) і СО з приводу поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини. На хронічний калькульозний холецестит страждали 154 (87,5 %) хворих. Поліп жовчного міхура діагностовано у 7 (4,0 %) пацієнтів, спайкову хворобу, больову форму — у 15 (8,5 %). При лікуванні ППЧС у 17,6 % хворих виконано СО з приводу грижі черевної стінки та/або діастазу прямих м’язів живота. Залежно від способу СО пацієнтів розподілили на три групи. У групі 1 (n = 74) першим етапом виконували лапаротомію (холецистектомія, адгезіолізис), другим етапом — дермоліпектомію, у групі 2 (n = 52) першим етапом здійснювали лапароскопічне втручання (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізис), в основній групі (n = 50) першим етапом виконували лапароскопічне втручання за розробленою методикою (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізіс), другим — дермоліпектомію. За співвідношенням статей, віком, ступенем ожиріння та ППЧС, видом поєднаної хірургічної та нехірургічної патології групи статистично значущо не відрізнялися (всі р 0,05). ЯЖПХ оцінювали через 1 рік після операції шляхом анкетування пацієнтів з використанням опитувальника SF-36. Результати та обговорення. Через 1 рік після операції фізичний компонент здоров’я ЯЖПХ був статистично значущо кращим в основній групі порівняно з групами 1 і 2 (відповідно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) і (81,43 ± 0,91) бала, всі р 0,001). Психологічний компонент здоров’я також був статистично значущо кращим в основній групі (відповідно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) і (81,86 ± 1,15) бала, всі р 0,001). Висновки. Розроблені лапароскопічні методи симультанних втручань при об’єднаних захворюваннях органів черевної порожнини та ППЧС порівняно із СО відкритим способом і традиційним лапароскопічним статистично значущо (всі р 0,001) більше вплинули на показники якості життя хворих через 1 рік після операції
Дод.точки доступу:
Мишалов, В. Г.
Бондарев, Р. В.
Маркулан, Л. Ю.
Кондакова, Е. Ю.
Балабан, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грубник, В. В.
Комбинированные операции при лечении пахово-мошоночных грыж [Текст] / В. В. Грубник, З. Д. Бугридзе, К. О. Воротынцева // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 53-56. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Анотація: Цель работы — изучить результаты выполнения комбинированных операций у пациентов с большими пахово-мошоночными грыжами. Материалы и методы. В период с 2014 по 2016 г. на базе Одесской областной клинической больницы было прооперировано 87 пациентов с большими пахово-мошоночными грыжами. Возраст пациентов составил от 43 до 82 лет, средний возраст — (51,2 ± 1,8) года. Среди больных преобладали мужчины (68). В первой группе (n = 43) выполняли классическую трансабдоминальную преперитонеальную аллопластику с использованием сетчатых имплантатов производства Ethicon, во второй группе (n = 44) — комбинированные герниопластики. Результаты и обсуждение. Средняя длительность оперативного вмешательства была меньше во второй группе пациентов ((42,7 ± 3,8) по сравнению с (63,5 ± 5,3) мин, p 0,05). У 2 пациентов при проведении лапароскопической операции трансабдоминальной преперитонеальной аллопластики была выполнена конверсия, тогда как при использовании комбинированных операций необходимости в конверсии не было. При наблюдении в течение 18 — 24 мес рецидив грыжи был выявлен у 3 пациентов первой группы и отсутствовал во второй группе. Выводы. Выполнение комбинированных операций при больших пахово-мошоночных грыжах — альтернатива операциям Лихтенштейна. При этом количество интраоперационных и послеоперационных осложнений уменьшается в полтора раза, в отдаленные сроки после операции отсутствуют рецидивы
Мета роботи — вивчити результати виконання комбінованих операцій у пацієнтів з великими пахвинно-калитковими грижами. Матеріали і методи. У період з 2014 до 2016 рр. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 87 пацієнтів з великими пахвинно-калитковими грижами. Вік пацієнтів становив від 43 до 82 років, середній вік — (51,2 ± 1,8) року. Серед хворих переважали чоловіки (68). У першій групі (n = 43) виконували класичну трансабдомінальну преперитонеальну алопластику з використанням сітчастих імплантатів виробництва Ethicon, у другій групі (n = 44) — комбіновані герніопластики. Результати та обговорення. Середня тривалість оперативного втручання була меншою в другій групі пацієнтів ((42,7 ± 3,8) хв проти (63,5 ± 5,3) хв, p 0,05). У 2 пацієнтів при проведенні лапароскопічної операції трансабдомінальної преперитонеальної алопластики було виконано конверсію, тоді як при використанні комбінованих операцій необхідності у конверсії не було. При спостереженні впродовж 18 — 24 міс рецидив грижі було виявлено у 3 пацієнтів першої групи, у другій групі рецидивів не було. Висновки. Виконання комбінованих операцій при великих пахвинно-мошонкових грижах — альтернатива операціям Ліхтенштейна. При цьому кількість інтраопераційних та післяопераційних ускладнень зменшується в півтора разу, у віддалені терміни після операції відсутні рецидиви
Дод.точки доступу:
Бугридзе, З. Д.
Воротынцева, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату у хворих з пахвинною грижею [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. В. Коханевич // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 57-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Кл.слова (ненормовані):
Клей этил-?-цианоакрилат
Анотація: Мета роботи — оцінити ефективність трансабдомінальної преперитонеальної алопластики з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату при пахвинних грижах. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування пахвинних гриж у 162 хворих віком від 25 до 75 років (середній вік — (50,0 ± 2,5) року). Всі хворі були чоловічої статі. Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-й групі (n = 81) застосовували класичну методику трансабдомінальної преперитонеальної алопластики, у 2-й (n = 81) — запропоновану нами трансабдомінальну преперитонеальну алопластику з використанням сітчастого імплантату більшого розміру і фіксацією його клеєм на рівні здухвинних судин та іліопубічного тракту. Вибір клею на основі етил-α-ціаноакрилату було обґрунтовано результатами попередньо проведеного експериментального дослідження на 90 статевозрілих самцях щурів. Результати та обговорення. У тварин 1-ї групи, яким сітку фіксували клеєм, на відміну від інших груп, через 60 діб спостерігали повне проростання сітки сполучною тканиною. Віддалені результати лікування було вивчено у термін від 1 до 5 років у 72 хворих 1-ї групи та у 73 — 2-ї. З цією метою застосовували спеціально розроблену анкету, повторні огляди з ультразвуковим дослідженням передньої черевної стінки та черевної порожнини. У 1-й групі хронічний післяопераційний пахвинний біль відзначено у 5 (6,94 %) хворих, у 2-й групі — у 2 (2,73 %). Це ускладнення було проліковано за допомогою блокад з гідрокортизоном у ділянках больових точок і нестероїдних протизапальних препаратів (диклофенак, «Німесил»). У 5 (8,33 %) хворих 1-ї групи та 1 (1,36 %) — 2-ї групи через 1 — 3 міс після операції було виявлено рецидив пахвинної грижі, підтверджений ультразвуковим дослідженням. Висновки. Клейова фіксація сітчастого імплантату в експериментально-морфологічному дослідженні зі щурами виявилася ефективнішою порівняно з іншими варіантами. У разі використання запропонованого способу трансабдомінальної преперитонеальної алопластики спостерігали зменшення частоти хронічного післяопераційного пахвинного болю на 4,21 %, а виникнення рецидивів пахвинних гриж — на 6,97 % порівняно з класичною методикою
Дод.точки доступу:
Коханевич, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Павляк, А. Я.
Діагностичне значення і взаємозв’язок показників кількісного специфічного ЛАЛ-тесту та неспецифічних гематологічних і клінічних показників ендотоксикозу у хворих на поширений гнійний перитоніт [Текст] / А. Я. Павляк // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 63-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения)
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING (диагностика, классификация)
Кл.слова (ненормовані):
ЛАЛ-тест
Анотація: Мета роботи — визначити діагностичну і прогностичну цінність показників кількісного специфічного ЛАЛ-тесту та неспецифічних гематологічних показників ендотоксикозу, встановивши їх взаємозв’язок з оцінкою тяжкості стану за шкалою APACHE ІІ у хворих на поширений гнійний перитоніт. Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження та лікування 115 хворих на гострий поширений гнійний перитоніт. Кількісні специфічні (ЛАЛ-тест) і неспецифічні гематологічні показники ендотоксикозу (лейкоцитарний індекс інтоксикації, гематологічний показник інтоксикації) порівнювали з оцінкою тяжкості стану хворого за шкалою APACHE ІІ у модифікації А. П. Радзіховського (1997). Результати та обговорення. Показники ЛАЛ-тесту на відміну від неспецифічних гематологічних маркерів ендотоксикозу мають високу чутливість і специфічність щодо прогнозу летальності у хворих, добре корелюють з об’єктивними системами оцінки тяжкості стану хворого за класифікацією синдрому системної запальної відповіді та шкалою APACHE ІІ. Висновки. Кількісний специфічний метод визначення ендотоксикозу ЛАЛ-тест дає змогу з високою вірогідністю оцінити ступінь ендогенної інтоксикації і тяжкість стану хворого на гнійний перитоніт та має важливе прогностичне значення
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Асьонов, О. А.
Залежність хірургічної тактики при патологічних виділеннях з грудного соска від результатів ендоскопічної мамодуктоскопії [Текст] / О. А. Асьонов, Г. А. Білоненко, О. Г. Аксьонова // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 68-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СОСОК -- NIPPLES (патология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
Анотація: Мета роботи — проаналізувати і представити власний досвід оптимізації хірургічної тактики при патологічних виділеннях із грудного соска. Матеріали і методи. Накопичено досвід 263 ендоскопічних мамодуктоскопій, результати 144 із них верифіковано патогістологічно. Залежно від способу доопераційного маркування внутрішньопротокових новоутворень було сформовано дві групи спостережень. В основній групі (n = 66) застосовували власний спосіб вибору хірургічної тактики, в контрольній групі (n = 78) після рутинної ендоскопії проводили традиційні дуктектомії. Результати та обговорення. Діагностична точність ендоскопічної мамодуктоскопії в контрольній групі становила 48,0 %, в основній — 98,2 %. Застосування авторської методики на 87,8 % знизило частоту використання центральної дуктектомії — більш травматичного втручання, ніж селективна дуктектомія. При цьому об’єм видалених тканин зменшився з (55,4 ± 4,8) до (33,8 ± 3,9) см3, що сприяло зниженню частоти ускладнень на 5,9 % і зменшенню тривалості госпіталізації на 3 доби. Висновки. Подвійне доопераційне маркування внутрішньопротокових новоутворень під ендоскопічним та ехографічним контролем з додатковим визначенням особливостей артеріального кровопостачання в зоні операції дало змогу вдосконалити хірургічну тактику при патологічних виділеннях з грудного соска за рахунок планування способу та обсягу оперативного втручання, диференційованого вибору типу і топографії хірургічного розрізу
Дод.точки доступу:
Білоненко, Г. А.
Аксьонова, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Кривопустов, О. С.
Особливості клінічного перебігу загрозливого аборту у вагітних з різними варіантами алельного поліморфізму гена рецептора прогестерону [Текст] / О. С. Кривопустов // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 73-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
АБОРТ УГРОЖАЮЩИЙ -- ABORTION, THREATENED (генетика)
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE (генетика)
Анотація: Мета роботи — визначити особливості клінічного перебігу загрозливого аборту в жінок з різними генотипами за алельним поліморфізмом гена рецептора прогестерону. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 67 жінок із загрозливим абортом. Використовували клінічні методи дослідження, молекулярно-генетичні методи, ультразвукове дослідження органів малого таза, статистичні методи. Інтенсивність болю оцінювали за цифровою рейтинговою шкалою. Аналіз особливостей клінічного перебігу загрозливого аборту з урахуванням алельного поліморфізму гена рецептора прогестерону (PGR) rs590688 та rs500760 проводили за допомогою оцінки виразності таких ознак, як інтенсивність болю, наявність кров’янистих виділень та ретрохоріальної гематоми. Результати та обговорення. Встановлено, що варіанти генотипів за rs590688, але не за rs500760 статистично значущо впливають на клінічний перебіг загрозливого аборту. Аналіз кореляції між вираженістю болю та кількістю мінорних алелей за rs590688 виявив помірний обернено пропорційний зв’язок: що більше мінорних алелей, то меншої сили біль. Побудовано логістичні регресії для прогнозування характеру виділень залежно від алельного поліморфізму гена рецептора прогестерону. У моделі, в якій предиктором був rs590688, генотипи CG і GG асоціюються з меншим ризиком появи кров’янистих виділень в 11 та 24 рази відповідно порівняно з мажорним генотипом CC (p 0,01). Не виявлено статистично значущої асоціації між наявністю або відсутністю ретрохоріальної гематоми залежно від досліджуваних алельних поліморфізмів гена рецептора прогестерону. Висновки. Тяжкий клінічний перебіг загрозливого аборту асоціюється з наявністю мажорної гомозиготи СС за поліморфізмом гена рецептора прогестерону rs590688 — у 26 разів вищий ризик виникнення болю, сильнішого за помірний (p 0,001), та в 24 рази вищий ризик появи кров’янистих виділень (p 0,01). При прогнозуванні клінічного перебігу загрозливого аборту слід ураховувати, що тяжчий його перебіг асоційований з наявністю у пацієнтки мажорної гомозиготи CC за поліморфізмом гена рецептора прогестерону rs590688 (C/G)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Порівняльний аналіз степлерної гемороїдектомії та трансанальної гемороїдальної деартеризації [Текст] / С. І. Саволюк [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМОРРОИДЭКТОМИЯ -- HEMORRHOIDECTOMY (методы)
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS (хирургия)
Анотація: Мета роботи — порівняти ранні результати степлерної циркулярної гемороїдектомії та трансанальної гемороїдальної деартеризації при внутрішньому геморої III стадії. Матеріали і методи. У дослідження, проведене в період з 2015 до 2017 р., було залучено 65 хворих з внутрішнім гемороєм III стадії. Пацієнтів було рандомізовано на дві групи: основну (n = 34), пацієнтам якої було виконано степлерну циркулярну гемороїдектомію за розробленим нами способом, та групу порівняння (n = 31), пацієнтам якої здійснили трансанальну гемороїдальну деартеризацію. Результати та обговорення. Середня тривалість оперативного втручання в основній групі була незначно (на 3,9 %) меншою, ніж у другій (р 0,05). Середній об’єм інтраопераційної крововтрати в групі порівняння в 1,7 разу перевищував показник основної групи (р 0,05). Статистично значущих відмінностей між групами за кількістю і характером ранніх післяопераційних ускладнень не було (р 0,05). Результати в обох групах свідчили про відповідність обох операцій сучасним принципам «хірургії швидкого відновлення». Висновки. Середній об’єм інтраопераційної крововтрати в групі трансанальної гемороїдальної деартеризації був в 1,7 разу більшим, ніж у групі степлерної гемороїдектомії. Ранні результати не мали значних або статистично значущих відмінностей між групами. Степлерна гемороїдектомія є операцією високого пріоритету в хірургічному лікуванні внутрішнього геморою III стадії
Дод.точки доступу:
Саволюк, С. І.
Ігнатов, І. М.
Шуляренко, О. В.
Гвоздяк, М. М.
Зуєнко, В. В.
Нваобі, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Посттравматическая диафрагмальная грыжа [Текст] / Р. И. Верещако [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 83-89. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC, TRAUMATIC (диагностика, этиология)
ТОРАКОТОМИЯ -- THORACOTOMY (методы)
ПЛЕВРАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PLEURAL CAVITY (хирургия)
Анотація: Описаны три случая посттравматической диафрагмальной грыжи с длительным анамнезом. Освещены клинические проявления и инструментальные методы обследования этой угрожающей жизни патологии. Проанализированы причины поздней диагностики посттравматической диафрагмальной грыжи. Описаны особенности хирургического лечения этой патологии и возможные послеоперационные осложнения
Описано три випадки посттравматичної діафрагмальної грижі з тривалим анамнезом. Висвітлено клінічні вияви та інструментальні методи обстеження цього загрозливого для життя захворювання. Проаналізовано причини пізньої діагностики посттравматичної діафрагмальної грижі. Описано особливості хірургічного лікування цієї патології та можливі післяопераційні ускладнення
Дод.точки доступу:
Верещако, Р. И.
Сухин, И. А.
Пискорский, А. А.
Петров, А. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Случай успешного хирургического лечения пациентов с острым мезентериальным тромбозом [Текст] / К. Ю. Пархоменко [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 90-93. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БРЫЖЕЕЧНАЯ ИШЕМИЯ -- MESENTERIC ISCHEMIA (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
Анотація: Описан случай успешного хирургического лечения пациента в возрасте 40 лет с острым мезентериальным тромбозом, госпитализированного в хирургическое отделение областной клинической больницы — Центра экстренной медицинской помощи и медицины катастроф (Харьков) в ургентном порядке с жалобами на интенсивную боль в эпигастрии и тошноту. Считаем данное наблюдение важным, так как мезентериальный тромбоз — это хирургическая патология, результаты лечения которой нередко оказываются неудовлетворительными из-за отсутствия типичной, а тем более патогномоничной клинической картины, и сложности диагностики в целом. Был проведен ряд диагностических мероприятий, включая диагностическую видеолапароскопию, которые позволили своевременно установить верный диагноз и определить объем оперативного пособия. Пациент был успешно прооперирован и на 10-е сутки после вмешательства выписан в удовлетворительном состоянии
Описано випадок успішного хірургічного лікування пацієнта віком 40 років з гострим мезентеріальним тромбозом, госпіталізованого у хірургічне відділення обласної клінічної лікарні — Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Харків) в ургентному порядку зі скаргами на інтенсивний біль в епігастрії та нудоту. Вважаємо це спостереження важливим, оскільки мезентеріальний тромбоз — це хірургічна патологія, результати лікування якої нерідко виявляються незадовільними через відсутність типової, а тим більше патогномонічної клінічної картини, та складність діагностики в цілому. Було проведено низку діагностичних заходів, зокрема діагностичну відеолапароскопію, які дали змогу своєчасно встановити правильний діагноз і визначити обсяг оперативного лікування. Пацієнта було успішно прооперовано і на 10-ту добу після втручання виписано у задовільному стані
Дод.точки доступу:
Пархоменко, К. Ю.
Гончарова, Н. Н.
Супличенко, М. В.
Паюнов, К. Е.
Дроздова, А. Г.
Тимченко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Головач, І. Ю.
Біосиміляри низькомолекулярних гепаринів: чому їх можна порівнювати з оригінальними біологічними засобами [Текст] / І. Ю. Головач // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 94-101. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (биосинтез)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Біологічно подібні лікарські засоби (біосиміляри) стали реальністю в Європейському Союзі, США та інших країнах, зокрема в Україні. Незважаючи на встановлений законодавчий шлях для біосимілярів в Європейському Союзі з 2005 р., посилення контролю та детальне керівництво вимогами щодо їх розробки і ліцензування, багато клініцистів неохоче розглядають біосиміляри як варіант лікування для пацієнтів. Основні проблеми, які виникають у зв’язку з біоаналоговими препаратами, пов’язані з їх фармакологічною якістю, безпечністю (особливо імуногенністю), ефективністю (особливо в екстраполятивних показаннях) та взаємозамінністю. Чітке розуміння наукових принципів біологічно-аналогічної концепції та доступу до об’єктивної інформації про ліцензовані біосиміляри має важливе значення для лікарів для прийняття інформованих та зважених рішень щодо лікування пацієнтів. Розглянуті питання щодо можливості застосування біосимілярів низькомолекулярних гепаринів у клінічній практиці. Наведено дані щодо біоеквівалентності та взаємозамінності біоаналогового препарату еноксапарину натрію «Фленокс» та оригінального препарату «Клексан». Якість еноксапарину натрію «Фленокс» регулюється вимогами власної специфікації та відповідає фармакопейним вимогам. Клінічні випробування підтвердили високу ефективність і безпечність застосування цього препарату
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Головко, С. В.
Малоінвазивне лікування малих пухлин нирки: огляд лапароскопічної парціальної нефректомії [Текст] / С. В. Головко, О. Ф. Савицький // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 102-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (хирургия)
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Анотація: Останнім часом у лікуванні нирково-клітинного раку активно впроваджують ниркозберігальні хірургічні втручання при розмірах пухлини до 4 см. Актуальною проблемою є зменшення кількості ускладнень, пов’язаних із зазначеними методиками. Через проблеми з адекватним лапароскопічним гемостазом лише невелика кількість досвідчених хірургів виконують лапароскопічну парціальну нефректомію. Для зменшення частоти виникнення операційних ускладнень та поліпшення гемостазу запропоновано велику кількість методик та приладів (лапароскопічна дуплікація відкритої операції, методика мануального асистування, «подвійна петля» та вузловий турнікет, ультразвуковий скальпель, радіочастотний, мікрохвильовий та лазерний гемостаз, метод ендопетлі, гідроструминна дисекція). В оперативному лікуванні нирково-клітинного раку відбувається перехід від відкритих до малоінвазивних методів
Дод.точки доступу:
Савицький, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Усенко, А. Ю.
Факторы риска тромбоэмболических осложнений в абдоминальной хирургии [Текст] / А. Ю. Усенко, В. И. Сморжевский, Сяо Ян // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 110-115. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (осложнения)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
Анотація: Проанализированы данные литературы, посвященной оценке факторов риска тромбоэмболических осложнений в абдоминальной хирургии, а также возможности применения оценочных шкал. Наследственные факторы риска венозных абдоминальных тромбозов — мутации генов, кодирующих синтез факторов коагуляции, семейство гликопротеиновых рецепторов, уровень метилентетрагидрофолатредуктазы. Наличие гипергомоцистеинемии, рассыпной вариант кишечной ангиоархитектоники, злокачественные новообразования, а также заболевания печени — фоновые прогностические факторы развития абдоминальных венозных тромбоэмболий. Для ступенчатой оценки риска у пациентов, подвергающихся абдоминальным хирургическим вмешательствам, можно использовать шкалу Caprini
Проаналізовано дані літератури, присвяченої оцінці чинників ризику тромбоемболічних ускладнень в абдомінальній хірургії, а також можливості застосування шкал оцінки. Спадкові чинники ризику венозних абдомінальних тромбозів — мутації генів, які кодують синтез факторів коагуляції, сімейство глікопротеїнових рецепторів, рівень метилентетрагідрофолатредуктази. Наявність гіпергомоцистеїнемії, звивистий тип кишкової ангіоархітектоніки, злоякісні новоутворення, а також захворювання печінки — фонові прогностичні чинники розвитку абдомінальних венозних тромбоемболій. Для ступінчастої оцінки ризику в пацієнтів, які підлягають абдомінальним хірургічним втручанням, можна використовувати шкалу Caprini
Дод.точки доступу:
Сморжевский, В. И.
Ян, Сяо

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Виленский, Ю.
Михаил Францевич Зиньковский. Жизнь и судьба в кардиохирургии детского возраста [Текст] / Ю. Виленский // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 116-117

Анотація: Михаил Францевич Зиньковский — член-корреспондент НАМН Украины, блестящий кардиохирург. Каким он был, что исповедовал, во что верил и что отвергал? Научный гигант, во внешности которого преобладали какая-то присущая подлинному интеллигенту соразмерность и даже неброское изящество. И вместе с тем это была личность титанического упорства, неиссякаемого научного и хирургического трудолюбия. Быть может, в Казатине, где родились Михаил Францевич и его брат, видный ученый в области физико-математических наук, следовало бы каким-то образом мемориально обозначить, что из этого провинциального города двинулся в свой путь выдающийся, пусть и не обремененный славой, кардиохирург Зиньковский
Дод.точки доступу:
Зиньковский, Михаил Францевич \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)